Для Заболоттівської спеціальної школи благодійниця Ольга Кнаєр змогла організувати допомогу з Німеччини та Нідерландів.
Впродовж двох місяців для закладу прибуло чотири партії гуманітарного вантажу. Це 124 ліжка із новими матрацами, 22 тони сухих будівельних сумішей, учнівські парти, стільці, крісла, столи, 15 велосипедів, лампи для освітлення, предмети гігієни, продукти харчування, одяг, ковдри, тощо.
«Це величезна підтримка для нашого закладу. Тому висловлюю щиру вдячність Ользі, яка організувала збір допомоги та спонсорам за такий відчутний внесок для Заболоттівської спеціальної школи, зокрема за отримані ліжка, меблі і велосипеди – Peter Pahlke, Andre Huls, Shirley van der Berg, за матраси, одяг, продукти – Lohmar hilft e.V, за будівельні матеріали – Konvoi der Hoffnung e.V, за доставку – Rosinen Initiative/ Chance auf Leben e.V. А ще водіям, які займались завантаженням, розвантаженням і доставкою вантажу, – Дмитру Коростинскому, Василеві Брунцю і Богдану Нестору», – розповіла директорка закладу Ольга Головій.
Очільниця навчального закладу каже, що в школі замінять ліжка в гуртожитку, де мешкають вихованці, оновлять меблі, а ще запланували провести ремонт приміщень.
«Завдяки нашим благодійникам ми створимо в закладі комфортні умови для наших діток», – підсумувала Ольга Головій.
Волинські тероборонівці у повному складі виконують бойові завдання на східному фронті.
Сьогодні співзасновник благодійного фонду «ТУРБОТА ПРО» Андрій Ковальчук передав голові Волиньради Григорію Недопаду два сучасних тепловізори та потужний генератор, які доповнять гуманітарний вантаж.
«За запитом наших земляків, які нині на передовій, ми шукаємо усе необхідне. Усе це буде доправлено нашим захисникам на схід силами обласної ради вже найближчим часом», – запевнив очільник облради.
Співзасновник благодійного фонду «ТУРБОТА ПРО» Андрій Ковальчук розповів, що днями з Польщі волонтери доставлять ще один тепловізор, який він також готовий передати волинським бійцям. У голови облради Андрій Ковальчук також поцікавився іншими першочерговими запитами, які сьогодні озвучують військові.
«Наші бійці додатково потребують генераторів меншої потужності до 1 Квт, аби була можливість брати їх на позиції для підзарядки дронів, мобільних телефонів та інших гаджетів. Як завжди актуальною залишається необхідність в автомобілях високої прохідності та у броньованому автотранспорті для перевезення поранених. Військовослужбовці також мають потребу у квадрокоптерах DJI Mavic, які дуже важко сьогодні відшукати», – розповів Григорій Недопад.
Усе озвучене благодійники взяли у роботу та пообіцяли голові облради своє сприяння у пошуку та доставці з-за кордону.
В обласній дитячо-юнацькій спортивній школі відбулась підсумкова прес-конференція БК «Старий Луцьк-Університет». У ній взяв участь голова обласної ради Григорій Недопад.
Для волинської баскетбольної команди цей сезон був непростим, але й особливим, адже БК «Старий Луцьк-Університет» вперше грав у Суперлізі.
«Спортивний сезон 2022-го року був важким, бо на першому плані була війна. Проте ми зрозуміли, що спорт попри все потрібно підтримувати, а молодь заохочувати до занять і зробили усе можливе, аби хоча б частина наших спортивних планів втілилася в життя. Ми пишаємося тим, що наші баскетболісти цього року грали в суперлізі і здобули для Волині перемоги, – зауважив Григорій Недопад. – Нині ми уже почали працювати над тим, аби підтримати баскетбольну команду і провести наступний спортивний сезон. Їхні перемоги надихають нас».
Капітан баскетбольної команди Володимир Коцько зауважив, що через війну клуб покинули ключові гравці, і довелося формувати команду заново. Та попри відсутність досвіду новобранці викладались на повну.
Депутат обласної ради, голова піклувальної ради баскетбольного клубу Андрій Бокоч наголосив: команда не помилилася, що вибрала шлях до Суперліги.
«Перший сезон був непоганий. Тому вже потрібно готуватись до наступного, ставити завдання, шукати додаткові ресурси для команди. І я хочу подякувати хлопцям, які билися з усіх сил. Я впевнений, що наступний сезон буде успішнішим, і ви покажете свої сили», – переконаний депутат.
Кращі спортсмени мають навчатися в кращому вузі Волині, – підкреслив ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось. Він пообіцяв усіляку підтримку баскетболістам і в частині навчання, і в частині проведення тренувань.
«Ми будемо запрошувати кращих гравців в аспірантуру університету, аби ви могли займатися спортом та підвищувати свій науковий рівень. Також облаштуємо місця для тренувань і працюватимемо над розвитком студентської команди», – наголосив ректор.
В міжсезоння діяльність баскетбольного клубу не припиниться – тут планують організувати аматорські змагання з баскетболу та дитячі турніри.
Голова обласної ради Григорій Недопад, його заступник Григорій Пустовіт та депутат облради Віктор Галан-Влащук провели робочу зустріч із благодійником з Німеччини Максом Лінке.
Він розповів, що уже всьоме прибув до України, з метою поглиблення співпраці та вивчення нових потреб і запитів громадян нашої держави.
«Україна завжди була у моєму серці, але за цих два тижні своєї відпустки, яку я провів тут, я побачив, що Україна-це дивовижна країна. Я розробив проєкт і на разі виношую ідею заснування німецько-української організації опіки. Її логотипом я символічно обрав цифру 28, адже маю впевненість у тому, що до 2028 року Україна неодмінно стане 28 членом Євросоюзу», – наголосив Макс Лінке.
Він з перших днів війни став організатором надання гуманітарної допомоги українцям та ініціатором прихистку вимушених переселенців в районі Ліппе, що в складі округу Арнсберг землі Північний Рейн-Вестфалія, де він мешкає.
«Вже на початку березня 2022 року я одним із перших приймав біженців з України. У моїй оселі проживало три родини з дітьми, а зараз залишилась лише одна жінка з Харкова з двома малюками. В нашому регіоні на разі проживає близько 4 тисяч українських переселенців», – розповів він.
Окрім своєї гуманітарної та соціальної місії Макс Лінке відреагував і на ще один вкрай важливий виклик для нашої держави- відновлення енергетичної інфраструктури. За його сприяння на Волинь було доправлено дороговартісне енергетичне обладнання: трансформатори та електрокабелі для відновлення мереж.
«Ми дуже вдячні, що Ви допомагаєте Україні та українцям у цей важкий час, тим самим наближаючи нашу перемогу. Надане вами обладнання стало вкрай актуальним для наших енергетиків в частині відновлення роботи енергосистеми та повернення світла у домівки краян. На разі наша держава знову може бути експортером електроенергії в Європу», – зауважив Григорій Недопад.
Макс Лінке у ході візиту також запевнив, що у разі необхідності організує ще одну доставку електромодулів, а також запропонував додаткову допомогу для комунальних підприємств області у вигляді сучасних технологічних трубопроводів для води і газу різного діаметру.
«Думаю, що ці труби ми зможемо запропонувати Луцькводоканалу, адже вони постійно працюють над заміною та оновленням застарілих мереж. Ми сконтактуємо також із Луцьксвітлом, аби вони сформували заявку, я переконаний, що їм стане у нагоді електрообладнання, яке ви можете надати», – зазначив очільник облради.
На знак вдячності за голова Волиньради Григорій Недопад подарував німецькому благодійнику картину, яка виконана з бурштину із зображенням Луцького замку. Макс Лінке своєю чергою запевнив у подальшій підтримці України та поглибленні співпраці із Волинню.
У ході 21-ї позачергової сесії депутати обласної ради також одностайно проголосували за звернення до вірян Української православної церкви московського патріархату. Свої голоси на його підтримку віддали усі 54 присутні на сесії обранці громади.
Текст документу озвучив голова Волиньради Григорій Недопад. «Велика війна, розв’язана московитським режимом в Україні, шокувала увесь цивілізований світ масштабами злодіянь і звірств, вчинених проти нашого народу. Не залишилося жодного злочину – воєнного чи проти людяності, до якого б не вдалися російські окупанти. Масові вбивства мирних людей, тортури, зґвалтування, насильницька депортація, так звана «денацифікація» – усе це свідчить про цілеспрямований геноцид, системне й послідовне знищення українського народу, позбавлення його самобутності і права на самовизначення.
Задовго до початку відвертої агресії росії, на жаль, тривала і духовна окупація України. Наративом «Україна – це малоросія і частина єдиної росії» служителі української філії російської церкви роками зомбували вірян. Війна ж остаточно викрила справжню подобу московитської агентури у рясах. З 2014 року і дотепер СБУ та правоохоронцями зібрано численні докази сприяння УПЦ МП окупантам: у коригуванні вогневих ударів, захопленні міст і сіл, зберіганні зброї та переховуванні воєнних злочинців у церквах і монастирях. За кремлівськими методичками священники московського патріархату співають осанни «матушкє-русі», але відмовляються відспівувати наших загиблих героїв, виправдовують війну і просто у храмах власноруч лупцюють військовослужбовців.
Таке негідництво і неподобство усе частіше спонукає релігійні громади до добровільного і остаточного роз’єднання з московським патріархатом. Наш заклик до тих вірян УПЦ МП, хто ще не насмілився чи вагається. Цей час настав! Зректися духовних тягарів чужої руйнівної ідеології сьогодні – це уберегти наших дітей від рабства і меншовартості завтра. Звільнитися від упередженості та розбрату зараз – відсвяткувати перемогу над ворогом невдовзі.
Українці! Ми не ділимо Бога, але нас розділили, щоб поневолити і знищити. Чи потрібні ще докази, коли з благословення московської церкви позбавляють життя, мордують, ґвалтують, викрадають наших дітей, а домівки рівняють із землею?!
Ми закликаємо вірян УПЦ МП на Волині розірвати будь-які зв’язки з російською православною церквою і, нарешті, домогтися остаточної релігійної незалежності України від москви. Та утриматися від будь-яких дій, які можуть бути використані на користь держави агресора», – наголошується у документі.
Опісля голосування до усіх присутніх звернувся Митрополит Луцький і Волинський Михаїл. «Я хочу вам найперше подякувати за прийняте державницьке рішення по відношенню до московського патріархату. Церква в основі своїй є свята і непорочна. Це не є боротьба з церквою. Це є боротьба з релігійною організацією, яка питання духовні, використовує у політичному значенні, – зауважив владика Михаїл. – Я радію, що сьогодні в сесійній залі немає тих, хто утримались. Сьогодні ми чітко розуміємо, хто є нашим другом, хто є недругом і що нас об’єднує. Нас об’єднує Волинь, віра і бажання бути щасливими на своїй землі і, нарешті, ми називаємо речі своїми іменами. Дуже важливо, щоб обранці громади донесли це рішення до волинян, щоб ми усвідомили його суть. А воно означає: один Президент, одна влада і одна церква, іншого нам не треба. Ми закликаємо скинути із себе російське ярмо та об’єднатися заради перемоги, заради України, заради Волині».
Під час позачергової сесії обласної ради обранці громади затвердили критерії, порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад для комунальних підприємств.
Як йдеться в документі, кількісний склад наглядової ради становить 9 осіб і обов’язково має включаюти депутатів обласної ради, представників профільного управління ОВА, можуть входити і представники громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у відповідній сфері, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у цій галузі, благодійних організацій.
До компетенції наглядової ради комунального підприємства належить:
– затвердження річного, стратегічного та інвестиційного планів (програм) підприємства, звітів про їх виконання;
– погодження організаційної структури підприємства, пропозицій змін до статуту та положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю підприємства;
– здійснення контролю за поточною діяльністю керівника комунального підприємства, інформування обласної ради про заходи та результати контролю;
– прийняття рішення про проведення аудиту діяльності підприємства; утворення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами та внесення пропозицій щодо призначення і звільнення його керівника;
– здійснення контрольної функції щодо запобігання та виявлення конфліктів інтересів в комунальному підприємстві, здійснення контролю за своєчасним, достовірним і повним публічним розкриттям інформації;
– контроль за виконанням комунальним підприємством розпоряджень голови, рішень обласної ради.
Наглядова рада утворюється терміном на три роки. Однією з вимог є те, що член наглядової ради комунального підприємства не повинен бути працівником будь-якого комунального підприємства та не може входити до складу Наглядової ради цього підприємства понад три строки поспіль.
За відповідний проект рішення проголосували 53 депутати.
На нинішній 21-й позачерговій сесії депутати обласної ради одноголосно підтримали рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Волинської області».
За проголосували 54 із 54 присутніх обранців волинської громади.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, який інформував присутніх із цього питання, нагадав, що 15 вересня минулого року Волиньрада однією із перших звернулась до ВРУ, Кабміну та РНБО з вимогою заборонити діяльність УПЦ МП в Україні, але до сьогодні таке рішення не ухвалено.
«Зважаючи на нову хвилю протестів, що сколихнули суспільство, викликані протистоянням навколо Києво-Печерської лаври та інцидентом у Хмельницькому, ми сьогодні вкотре демонструємо свою позицію стосовно цієї структури та звертаємось до Президента України, органів місцевого самоврядування та державної влади області, спонукаючи їх до вчинення певних дій», – наголосив він.
Так, цим рішенням Волиньрада звертається до Глави держави з проханням визначити, відповідно до статті 93 Конституції України, законопроєкти «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій»(реєстарційний №8221) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій»(реєстарційний № 8262) невідкладними – для їхнього позачергового розгляду Верховною Радою України.
Юрій Поліщук також охарактеризував обидва законопроєкти та окреслив основні зміни, які ними передбачено.
«Ще однією проблемою є користування УПЦ МП храмовими спорудами – пам’ятками архітектури національного та місцевого значення. З 1991 року обласною владою, тодішнім облвиконкомом та ОДА було передано 18 таких споруд для 8 релігійних організацій. Їх же є значно більше. Переважна більшість пам’яток архітектури місцевого значення, а це десятки храмів, були передані райвиконкомами та РДА у користування УПЦ МП. Тому в районах та громадах також потрібно провести інвентаризацію та розірвати договори надання таких церков у користування УПЦ МП», – зауважив Юрій Поліщук.
Він також зазначив, що найбільш відомим і знаковим на Волині є комплекс споруд Святогорського Успенського монастиря – пам’ятки архітектури національного значення.
«Ця пам’ятка була передана у користування релігійній організації «Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області» розпорядженням голови ОДА у 2003 році, а договір про надання у користування був укладений ОДА в 2020-му», – наголосив Юрій Поліщук.
Відтак, обласна рада рекомендувала Волинській обласній військовій адміністрації розірвати договір оренди (користування) на комплекс споруд з релігійною організацією «Святогорський успенський зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області» та відповідні договори з іншими релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами, які є пам’ятками архітектури. Крім того, цим рішенням обранці волинської громади урадили органам місцевого самоврядування Волинської області:
1) сприяти зміні підлеглості релігійних громад Української православної церкви московського патріархату в канонічних й організаційних питаннях шляхом організації та проведення загальних зборів релігійних громад і внесення відповідних змін та доповнень до статутів релігійних громад;
2) здійснити заходи з проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають в користуванні Української православної церкви московського патріархату, з подальшим припиненням права користування на такі земельні ділянки шляхом прийняття відповідних рішень.
У своєму виступі депутат обласної ради Анатолій Вітів також акцентував увагу присутніх на тому, що найважливішим пунктом цього рішення все ж є заборона діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Волинської області.
«Це є базова річ, яку усі ми маємо зробити сьогодні у цьому залі. Цього від нас чекає громадськість уже давно. Минулого разу, у вересні 2022 року, ми знайшли порозуміння і схвалили аналогічне звернення, і я переконаний, що зробимо це зараз. Ми відповідальні перед людьми і це наш обов’язок перед церквою і громадою», – наголосив він.
Свої виступи на підтримку прийняття такого рішення висловили і депутати Сергій Кошарук, Іван Мирка та Андрій Бокоч.
«На це рішення чекають волиняни, і після його прийняття в області розпочнеться масштабна робота щодо переходу найбільших храмів УПЦ МП до ПЦУ. А це – Низкиничі, Зимне, Володимир та ряд інших монастирів і святинь, які є в державній власності. Голові ОВА під силу одним розчерком пера розірвати договори оренди землі. Переконаний, що цей процес не зупиниться, а лише буде набирати обертів», – резюмував депутат Андрій Бокоч.
Ця скорботна дата встановлена за ініціативи ООН на знак пам’яті про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. Саме цього дня з воріт табору вийшов останній полонений.
Сьогодні Україна разом з усім світом віддає шану пам’яті жертвам нацизму, які загинули в роки Другої світової війни й у концтаборах, розташованих на території України. За підрахунками істориків під час війни на теренах нашої держави існувало 367 нацистських таборів.
В обласному центрі Волині пам’ять людей, які пройшли через катівні гітлерівців, вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до підніжжя стели «Жертвам нацизму», що на меморіалі «Вічна слава». У скорботному заході взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та представники громадської ветеранської організації “Спілка в’язнів-жертв нацизму”.
Довідково:
Широке поширення концентраційні табори отримали у нацистській Німеччині. У них містилися, як правило, політв’язні, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів людей.
Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності Української Православної Церкви московського патріархату на території Волинської області. Інформує:Вітів Анатолій Миколайович – голова постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією.
Про звернення депутатів Волинської обласної ради до вірян Української православної церкви московського патріархату. Інформує: Вітів Анатолій Миколайович – голова постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією.
Різне.
Засідання комісії відбудеться 11 квітня об 11.00 годині у конференц-залі “Волиньприродресурс”.
