Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ініціював фахову дискусію на тему: «Забезпечення конституційних прав і свобод громадян України підрозділами соціального захисту населення в регіонах». Участь у комітетських слуханнях в режимі онлайн взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

На необхідності вдосконалення механізму соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові умови буття та якості надання соціальних послуг переселенцям на місцях наголосив перший заступник голови профільного парламентського комітету Михайло Цимбалюк. А у Мінсоцполітики повідомили, що в Україні офіційно зареєстровано 4,9 млн ВПО, із них 2,5 мільйони отримують допомогу на проживання. Обсяг різного роду фінансових виплат для ВПО у держбюджеті на 2023 рік сягнув 57 млрд гривень, і цей показник став другим за розміром після пенсійних виплат. Це спонукало урядовців переглянути норми регулювання по виплаті допомоги ВПО.

«Зрештою ми прийшли до висновку, що проблему родин, які втратили своє майно і були змушені переміститися в іншу громаду, лише грошима ми не вирішимо. Тому, спільно із Міністерстворм реінтеграції та Державною службою праці ми поставили за мету зробити усе можливе, залучивши органи місцевого самоврядування та виконавчої влади, для максимальної інтеграції ВПО у громади», – підкреслила перша заступниця міністра Дарія Марчак. Вона зауважила, що задля цього на місцях має бути створено низку передумов. Перше – це питання забезпечення індивідуальним житлом. «Тут є ряд інструментів – це і компенсація за зруйноване житло, і пільгове кредитування, і різного роду моделі соціального житла», – зазначила урядовиця.

Другий напрямок – працевлаштування. Третім компонентом інтеграції родини на новому місці виокремлюють надання соціальних послуг. Серед таких: консультування, інформування, психологічна підтримка, а також послуги з догляду за членами родини, які цього потребують. «На розвиток доглядових послуг для ВПО ми заклали в держбюджеті на 2024 рік додаткове фінансування у розмірі 360 млн грн, які ми будемо використовувати для підтримки місцевих громад і співфінансування послуг з догляду, щоб дорослі працездатні люди могли працевлаштуватися», – підкреслила вона.

Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення у тергромадах області знайшли прихисток близько 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб, понад 48 тисяч з яких досі проживають на Волині. «Ми повинні подбати про належний соціальний статус внутрішньо переміщених осіб, однак для кожної такої родини потрібно знайти індивідуальний підхід. Окремі тергромади уже сьогодні працюють над питанням забезпечення ВПО індивідуальним житлом. Однак маємо враховувати, що більшість місцевих бюджетів мають обмежений фінансовий ресурс. Тому виконання делегованих державою повноважень не може повністю лягти на плечі органів місцевого самоврядування», – підкреслив він.

За підсумками комітетських слухань органи місцевого самоврядування мають підготувати конкретні пропозиції щодо законодавчого забезпечення і вдосконалення роботи із соціального захисту ВПО.

У дискусії щодо бюджетних призначень на 2024 рік взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, депутати обласної ради, представники органів виконавчої влади та користувачі бюджетних коштів – керівники обласних комунальних закладів освіти.

Очільник Волиньради наголосив, що бюджет наступного року надзвичайно обмежений, в тому числі й через вилучення до державного бюджету військового ПДФО, а також скасування чи обмеження для області окремих державних трансфертів. «Військові дії тривають, тож всі сили та засоби йдуть на забезпечення наших сил оборони. Тому треба з розумінням ставитися до тих цифр, які доведені нашим освітнім закладам, а також працювати над залученням коштів з інших джерел», – підкреслив Григорій Недопад.

В закладах, де заробітна плата педагогів фінансується за рахунок освітньої субвенції, відчуватимуть нестачу асигнувань на цю захищену статтю видатків. До прикладу, потреба інституту післядипломної освіти у заробітній платі забезпечена на 80%. Директори Камінь-Каширського вищого професійного училища, Берестечківського профтехучилища, Колківського центру професійної освіти відзначають, що в наступному році у викладачів їхніх закладів будуть «голі» оклади, не вистачатиме коштів на щорічну винагороду та оздоровлення.

В той же час, у низки закладів є проблеми із забезпеченням протипожежного захисту. Так, інститут післядипломної освіти має потребу у закупівлі труб для під’єднання пожежних гідрантів, Луківське та Берестечківське профтехучилища потребують будівництва укриттів, у КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» – на просочування даху та облаштування евакуаційного виходу, а в Колківському центрі профтехосвіти потрібно встановити пожежну сигналізацію. Крім того, майже усім закладам професійної освіти не вистачатиме на виплату стипендій.

У Малій академії наук недостатньо коштів на забезпечення участі вихованців у всеукраїнських конкурсах, потребують збільшення видатків і на заходи з національно-патріотичного виховання. «Така ж ситуація і в Центру позашкільної освіти. На програму національно-патріотичного виховання нам передбачили 3 тис. грн. В той же час, заклади позашкільної освіти виконують левову частину таких заходів», – зазначає директорка Волинського центру позашкільної освіти, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук. Крім того, цьому закладу позашкілля не вистачатиме видатків і для участі вихованців у всеукраїнських змаганнях.

Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський закликав директорів тих закладів, які потребують будівництва укриття, взяти участь у відповідній державній програмі, а також налагодити співпрацю із головами територіальних громад, на території яких вони знаходяться. Приклад такої співпраці – Нововолинський центр профтехосвіти та Любомльський професійний ліцей – обидва залучили на ремонті роботи по півмільйона гривень із бюджетів своїх громад. «Рекомендую активніше попрацювати з очільниками громад. Так, в громад теж забрали військове ПДФО, але окремі громади не будуть у мінусі, адже не сплачуватимуть реверсної субвенції, а ваші заклади є бюджетоутворюючими», – наголосив Орест Маховський. Він також запропонував закладам освіти попрацювати із профільним управлінням ОВА, аби сформувати додаткові бюджетні запити на найкритичніші потреби.

Її голова Волиньради Григорій Недопад передав під час особистої зустрічі Володимиру Лисковцю – командиру першого самохідного артилерійського дивізіону однієї з військових частин, що виконує бойові завдання на передовій.

На Запорізький напрям прямують квадрокоптер, водонепроникні плащі-намети та засоби гігієни. Крім того, у співпраці з волонтерським центром «Серця Патріотів» вантаж доповнено інженерними лопатами, саперними сокирами, генераторами, газовим та електричним обладнанням та зимовими автопокришками.

Григорій Недопад зазначив, що це не перша допомога особову складу дивізіону зокрема та військовій частині загалом. «Запитів багато, опрацьовуємо їх і обов’язково забезпечимо, аби наші воїни були належно оснащені», – запевнив голова Волиньради.

На знак вдячності за всебічну підтримку Володимир Лисковець від імені бійців та керівництва дивізіону передав голові обласної ради грамоту.

Волиньрада своєю чергою дякує за постійне партнерство і співпрацю благодійним фондам «Таланти України» і «Нова українська надія», а також волонтерському центру «Серця патріотів».

До уваги партнерів, інвесторів, бізнесу!

Розпочав роботу офіційний сайт Агенції регіонального розвитку Волині.

На ресурсі- актуальна інформація про міжнародні проєкти, стратегії розвитку територіальних громад, грантову підтримку, а також новації у регіональній політиці.

Все, що ви хотіли знати, відтепер за посиланням:

https://www.volyn.agency

Усіх зацікавлених запрошуємо до співпраці!!! Єдині в прагненні розвитку Волині!

З нагоди ювілею від дня заснування в обласному комунальному закладі відбулась урочиста академія. Привітати колектив та студентів прибули голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат України Ігор Гузь, депутат обласної ради, голова Наглядової ради центру профосвіти Андрій Бокоч, депутат облради Юрій Сиротюк, керівники місцевих територіальних громад та районної влади, директори ЦПО та коледжів, а також роботодавці.

З 1953 року історія установи була нерозривно пов’язана з відкриттям Львівсько-Волинського вугільного басейну та розбудовою Нововолинська. Від колишньої місцевої гірничо-промислової школи до нинішнього сучасного центру професійно-технічної освіти заклад пройшов непростий шлях реформування, становлення та розвитку. Сьогоденням закладу є підготовка якісних робітничих кадрів для легкої і харчової промисловості, сфери обслуговування, будівельної галузі, автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва.Загалом – пів тисячі здобувачів освіти.

Багаторічна директорка центру Валентина Приступа пріоритетом своєї роботи визначила оновлення матеріально-технічної бази, осучаснення навчальних програм з перевагою формування практичних навичок. Відтак, починаючи із 2019 року тут створено 2 сучасних навчально-практичних центри: сервісного обслуговування з професій громадського харчування, сфери обслуговування, швейного виробництва та сфери побуту та з професій автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва. «Ми також відкрили нові лабораторії з професій кухар та пекар. Наш навчальний заклад може пишатися своїми освітніми традиціями. Серед досягнень- перемога у Всеукраїнському конкурсі якості товарів, робіт та послуг «100 кращих товарів України», першість на міжнародних виставках «Інноватика в сучасній освіті» та «Сучасні заклади освіти». Ми горді членством в Асоціації кулінарів України. На основі наших здобутків ми творимо нову історію закладу, а також виконуємо не менш важливу сьогодні місію -займаємось волонтерством та опікуємось внутрішньо переміщеними особами», – наголосила Валентина Приступа.

Голова Волиньради Григорій Недопад привітав колектив та учнів зі знаковою датою. «За увесь час існування у закладі отримали путівку в життя понад 70-т тисяч професіоналів та кваліфікованих фахівців різних сфер життя. І ця робота продовжується, бо у закладу є майбутнє. На минулій сесії Волиньрада прийняла Нововолинський ЦПО з державної до обласної комунальної власності. Я переконаний, що відтепер ми будемо спільно із досвідченим та активним керівником закладу працювати над його розбудовою та вдосконаленням. Без сумніву, престижність професійно-технічної освіти з року в рік зростатиме», – підкреслив він.

Григорій Недопад також нагородив колектив центру в особі директорки Валентини Приступи цінним подарунком та Подякою голови обласної ради за багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність, відданість справі, вагомий особистий внесок у розвиток професійно-технічної освіти та у справу навчання і виховання учнівської молоді, а також з нагоди відзначення 70-річчя з часу заснування закладу. Він також вручив ряд відзнак працівникам центру.

ДНЗ “Нововолинський центр професійно-технічної освіти”

Більше фото за посиланням https://photos.app.goo.gl/uLCHXMnykKNKFRo49

Про потреби освітньої галузі та доведені кошториси на 2024 рік говорили під час бюджетних слухань за участі депутатів обласної ради та керівників 36 освітніх установ обласної комунальної власності.

Попри те, що на утримання цих установ у наступному році передбачено майже на 47 мільйонів гривень більше, ніж цьогоріч, освітня галузь відчуватиме додаткову потребу в асигнуваннях на захищені статті в обсязі щонайменше 93 мільйони.

Приміром, якщо педагогам, які утримуються за рахунок місцевого бюджету, передбачені усі основні виплати, галузеві доплати і надбавки, а також матеріальна допомога на оздоровлення в обсязі 100% до посадового окладу, то за рахунок коштів освітньої субвенції педагогічним працівникам забракне майже 41 млн грн. на щорічну винагороду та допомогу на оздоровлення. «Обсяг освітньої субвенції нижчий, ніж в минулому році. І якщо раніше цю різницю ми могли компенсувати з обласного бюджету, то тепер цього робити не можемо. Якщо в минулому році був ресурс – військове ПДФО – то в 2024 році цього немає», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський.

Крім того, закладам освіти забракне й на харчування, в повному обсязі асигнування на цю статтю передбачені для пільгових категорій здобувачів освіти, для решти ж – коштів вистачить лише до кінця навчального, а не бюджетного року. Загальна потреба на організацію харчування становить 40 млн гривень (при одноденній вартості багаторазового харчування 120 гривень та 48 гривень одноразового). Нестача коштів на виплату стипендій для учнів закладів професійної освіти – це майже 12 млн грн.

Щодо незахищених статей, то на господарську діяльність освітніх закладів наступного року в обласному бюджеті закладено лише 23% від потреби (нестача – понад 53 млн грн).

«Капітальні видатки не передбачені взагалі. Однак, є низка першочергових робіт, пов’язаних з проведенням протипожежних заходів та заходів з безпеки, зокрема облаштування укриттів, ремонтом аварійних дахів, тепломереж, заміною котлів», – зазначає начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк.

На минулому тижні голова обласної ради Григорій Недопад у якості віцепрезидента з питань регіональної політики Української асоціації районних та обласних рад у складі керівного складу Асоціації взяв участь у конгресових консультаціях під головуванням заступника керівника Офісу Президента України Олексія Кулеби.

Метою зустрічі стало предметне обговорення майбутнього регіонального та субрегіонального рівнів управління, а також бюджетної політики в умовах воєнного часу. У своєму виступі голова обласної ради зокрема зупинився на проблемах, які сьогодні виникають при плануванні та виконанні бюджетів усіх рівнів, наголошуючи на необхідності розгляду основного регіонального кошторису на пленарних засіданнях обласних рад.

Окремо зупинилися і на питанні розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів, як базової стратегії життя в умовах воєнного стану. Крім того, йшлося і про міжнародне партнерство у регіональному вимірі та лідерську позицію УАРОР у розвитку співробітництва областей і районів.

Учасники консультацій домовилися, що напрацьовані пропозиції спрямують до профільних комітетів Верховної Ради України для прийняття виважених рішень.

Григорій Недопад разом із депутатами Волиньради в рамках робочої поїздки відвідали колишній навчальний корпус та один із гуртожитків Нововолинського центру професійно-технічної освіти.

Міністерство освіти і науки України передало цілісний майновий комплекс Нововолинського Центру ПТО в обласну комунальну власність. Серед майна також один з навчальних корпусів, який не використовується, і студентський гуртожиток, де окрім учнів центру ПТО мешкають також сім’ї колишніх працівників одного із заводів, а також внутрішньо переміщені особи. Тож фінансування цих об’єктів з обласного бюджету було б нецільовим використанням коштів.

«До 2018 року навчальний корпус ще функціонував, проте через те, що Центр не мав коштів оплачувати енергоносії, а також зменшення кількості учнів, ми змушені були всі навчальні процеси облаштувати в Будятичах, – розповідає директорка Центру ПТО Валентина Приступа. – У цьому гуртожитку, що знаходиться в Нововолинську, мешкають 41 сім’я колишніх працівників заводу СТО та 99 внутрішньо переміщених осіб».

Вихід із ситуації запропонувала Нововолинська міська рада, звернувшись до обласної ради із клопотанням передати згаданий гуртожиток і колишній навчальний корпус у власність громади.

Голова обласної ради каже: найперше Нововолинська міська рада має подбати про людей, які роками живуть у цьому гуртожитку.«Варто зробити поділ будинку за адресами, адже в кожному з трьох під’їздів мешкають різні групи людей: в одному – ВПО, в іншому – колишні працівники заводу, а третій передбачений для студентів та викладачів. За цієї умови обласна рада не буде проти передати цей гуртожиток в комунальну власність Нововолинської громади»,– стверджує Григорій Недопад.

Крім того, депутат обласної ради Анатолій Вітів висловив пропозицію, аби Нововолинська міська рада представила план щодо подальшого використання цього майна.

Черговий раунд бюджетних слухань був присвячений узгодженню потреб дев’яти обласних комунальних установ фізкультурно-спортивного та молодіжного спрямування.

Директор департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк окреслив загальну тенденцію щодо можливостей обласного кошторису на 2024 рік. «Його вистачає лише на виплату заробітної плати та оплату компослуг, на всі інші видатки – нуль. Тому було прийнято рішення передбачити мінімальні обсяги коштів на поточні видатки, зарплату та енергоносії. Сподіваємось, що ситуацію вдасться виправити при розподілі вільних залишків обласного бюджету, у лютому 2024 року. Але відтепер їх не можна буде спрямовувати на поточні і капітальні видатки. Основні напрями – соціальний захист та забезпечення військових», – пояснив він.

Тож саме за таким принципом і передбачене бюджетне забезпечення діяльності мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл регіону, а також обласної ШВСМ, регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». «На незахищені поточні видатки, які є також першочерговими для наших установ у зв’язку із їх специфікою та профілем також закладено мінімальні суми. Для проведення навчально-тренувальних зборів, чемпіонатів та кубків області, турнірів та інших змагань, а також забезпечення підготовки та участі волинських спортсменів у всеукраїнських першостях із олімпійських видів спорту – 3 млн грн, а із неолімпійських видів спорту – понад 900 тисяч гривень. А от фінансування обласних федерацій і спортивних клубів на 2024 рік поки що не передбачено», – зауважив директор департаменту культури, молоді та спорту ОВА Олександр Хвіщук. Він додав, що 2024 – це Олімпійський рік, а відтак профільний департамент буде очікувати на додаткові фінансові дотації для того, щоб Волинь була гідно представлена на Олімпіаді в Парижі. За його словами потенційними учасниками олімпійських ігор станом на сьогодні є 9 волинських спортсменів. Бракуватиме близько 600-от тисяч грн і на стипендії учасникам олімпійських, паралімпійських та дефлімпійських ігор, видатним молодим та перспективним спортсменам та їх тренерам. На реалізацію та виконання обласної цільової програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді та обласної соціальної програми «Молодь Волині», передбачено понад 1,1 млн грн, з яких на проведення заходів – лише 300 тисяч. Загалом за підрахунками головного розпорядника коштів додаткова потреба галузі фізичної культури та спорту у 2024 році сягне майже 14 млн грн.

Підсумовуючи озвучене, голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський зауважив, що минулоріч галузь фізичної культури та спорту не була фінансово обділена, лише по загальному фонду додатково спрямували майже 16 млн грн, також на ряд закладів було виділене фінансування зі спецфонду для покращення матеріально-технічної бази, передусім на усунення аварійних ситуацій. «На наступний рік по галузі, на жаль, лише 5% росту, але причина цьому об’єктивна і усім відома. Тому закликаю усіх бути оптимістами та розраховувати, що вільні залишки, а також хоч незначне перевиконання бюджету 2024 дозволять дофінансувати невідкладні потреби галузі. Інші додаткові потреби, які озвучено профільним департаментом є слушними, однак їх реалізація можлива лише за результатами завершення нинішнього бюджетного року», – резюмував він.

У скорботних заходах, присвячених пам’яті померлих під час голодоморів 1921-1923,1932-1933 та 1946-1947 років, взяли участь депутати Волиньради, місцеві урядники, представники духовенства та громадськості.

Найперше, присутні поклали квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій. По тому відбулась панахида за загиблими під час голодоморів, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Традиційно на бруківці Замкової площі із запалених лампадок було викладено великий симолічний хрест.