У фінальному етапі ХХVІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки беруть участь 14 декламаторів з Києва, Львова, Івано-Франківська та Луцька. На урочисте відкриття завітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.
«Популяризація творчості Лесі Українки – це теж частина нашої боротьби за волю і незалежність України. Наша геніальна землячка своїм життям і поетичним словом боролася за українську державність та відроджувала її, – зазначив Юрій Поліщук. – Тож бажаю вам хороших вражень від перебування на волинської землі, яка надихала Лесю Українку. Вірю, що вся територія України невдовзі буде деокупована і ми зможемо знову проводити цей конкурс не тільки в Луцьку, а й у Ялті».
Учасники конкурсу вшанували хвилиною мовчання загиблих у війні та поклали квіти до пам’ятника Лесі Українки. Потому заслухали вірш з доробку поетеси у виконанні юного вихованця театральної студії «Бешкетники» Миколи Варцаб’юка.
Конкурс триватиме 3 дні та проходитиме на базі обласного театру ляльок. Відбір переможців відбуватиметься у 2 тури – читці змагатимуться у майстерності виконання творів Лесі Українки та творів української класичної й сучасної поезії і прози.
Конкурс заснований Національною спілкою театральний діячів України 1996 року до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Його організатором і натхненником був голова Спілки театральних діячів України, талановитий режисер театру і кіно, відомий політик, народний артист України Лесь Танюк. Декілька разів конкурс проходив у Києві, згодом перейшов до міста Ялта. Після тимчасової окупації Криму Росією у 2014 році конкурс проводять у Луцьку.
Як віцепрезидент з питань регіональної політики Української асоціації обласних і районних рад (УАРОР) у столиці він долучився до низки дискусійно-узгоджувальних заходів з удосконалення законодавства задля побудови багаторівневого демократичного урядування в Україні.
У складі делегації УАРОР Григорій Недопад взяв участь в експертному обговоренні викликів участі українців у політичному житті, зумовлених наслідками повномасштабного вторгнення російської федерації. Зокрема, предметом дискусії стали положення до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення неможливості організації і проведення виборів/референдумів чи організації голосування громадян України на виборах/референдумах на окремих територіях». Народні депутати, представники державних органів, вітчизняних і міжнародних неурядових організацій, науковці та експерти проаналізували підходи до визначення критеріїв можливості або неможливості проведення виборів на різних типах територій, моніторингу наявності чи відсутності умов для організації і проведення виборів у післявоєнний час, визначення органу, уповноваженого приймати рішення про можливість проводити або ні вибори на певній території, а також процедури оскарження такого рішення.
Законотворчі дебати ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Проєктом Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні» та в межах розробки плану заходів Дорожньої карти з доброго демократичного врядування в Україні щодо підготовки і проведення перших післявоєнних виборів.
Окрім того, Григорій Недопад, а також очільник Ковельської райради В’ячеслав Шворак, який від районних рад також увійшов до складу керівних органів УАРОР, спільно з колегами по асоціації взяли участь у робочій зустрічі з членами парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Йшлося про актуальні питання підвищення спроможності місцевого самоврядування субрегіонального рівня. Тобто опрацьовувалася проблематика функціонування районних рад, які на сьогодні не можуть належно здійснювати свої конституційні повноваження через відсутність фінансування на їх виконання.
Григорій Недопад зазначив, що у перспективі завершення реформи децентралізації має увінчатися утворенням виконавчих органів обласних і районних рад та розподілом повноважень між ними із забезпеченням належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для здійснення власних і делегованих повноважень.
Про це стало відомо під час позачергової звітно-виборної конференції громадської спілки. За результатами голосування кандидатуру діючого голови Асоціації футболу підтримали 48 із 58 присутніх делегатів.
Участь у роботі конференції взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, депутат облради, голова постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму Віктор Галан-Влащук, керівниця гуманітарного відділу апарату облради, членкиня виконкому Асоціації футболу Волині Галина Карнаухова та футбольний актив області.
Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, звертаючись до присутніх, переказав вітання від голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. Він підкреслив, що Асоціація футболу Волині є найбільш чисельним серед спортивних громадських об’єднань і, водночас, одним з найдієвіших. «Футбольна громадськість області працює надзвичайно ефективно. Крім того, що футбол є найпопулярнішим видом спорту в Україні, доволі важливе і чільне місце, він займає й серед інших видів спорту на Волині. Про це свідчить величезна кількість проведених як офіційних, так і неофіційних футбольних турнірів, у тому числі й благодійних, які відбуваються з метою підтримки наших захисників. Тому, користуючись нагодою, хочу подякувати кожному із вас за підтримку нашим футбольним фронтом – основного фронту, – наголосив він. – Особливі слова вдячності я також адресую Віталію Кварцяному за конструктивну і багаторічну співпрацю з обласною радою. Звісно, до початку війни ми мали значно більші фінансові можливості підтримувати Асоціацію та наш волинський футбол, адже ми прекрасно розуміємо, що це дає у підсумку важливий результат – це заохочення дітей і молоді до занять фізичною культурою та спортом, а також популяризація здорового способу життя».
Голова Асоціації футболу Волині Віталій Кварцяний відзвітував про роботу у попередні роки та окреслив майбутні перспективи. Так, за його словами, у пріоритеті в нашому регіоні й надалі залишатиметься розвиток дитячо-юнацького футболу, зміцнення матеріально-технічного забезпечення дитячо-юнацьких команд, покращення якості футбольних полів та стадіонів області, де проводяться турніри серед юнаків та дітей. «Починаючи із 2018 року і по теперішній час до змагань, які пройшли під егідою Асоціації футболу Волині, залучено вдвічі більше дітей, юнацтва, молоді та дорослих. Загалом у 2023 році було проведено 655 матчів обласного чемпіонату та кубку, а також дитячо-юнацької футбольної ліги Волині. Також відбуваються змагання серед ветеранських команд. Традиційно участь у чемпіонаті та Кубку України беруть збірні Волинської області серед ветеранів у категоріях 35,40,45 років і старші. Розвивається також дівочий футбол, зокрема команда «Ладомир» з Володимира успішно грає у вищій лізі чемпіонату України», – зауважив він.
Втім, чи не найголовнішим завданням, яке ставлять перед собою очільник Асоціації, спортивні функціонери та керівництво області є повернення волинського футболу у професійну футбольну лігу.
З нагоди професійного свята працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства привітали заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт та очільник ОВА Юрій Погуляйко.
Під час урочистостей зазначалося, що з початком повномасштабного вторгнення працівники дорожньої галузі максимально підтримували Збройні сили України. Вони надавали техніку для будівництва захисних споруд, транспорт для евакуації мирного населення, допомагали облаштовувати блокпости, відбудовували деокуповані території і продовжують постачати та ремонтувати автомобілі для ЗСУ.
«Відродження України розпочалося з доріг. Ми хотіли жити як в Європі, і головним показником комфортного життя європейців були дороги. Нині ж, в умовах війни, наші війська забезпечуються всім завдяки дорогам, які ви будуєте. Необхідне обладнання, техніка, амуніція, продукти харчування в наших підрозділів є завдяки і вашій роботі. Дякую кожному з вас за працю і вірю: після закінчення війни, після нашої перемогти ми відбудуємо усі автошляхи і зможемо щодня насолоджуватися комфортом європейських доріг», – звернувся до присутніх Григорій Пустовіт.
Григорій Пустовіт передав вітання від голови обласної ради Григорія Недопада та депутатського корпусу працівникам дорожньої галузі, а також вручив почесні грамоти обласної ради заступнику директора державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Даниїлу Масичу, машиністу дорожньо-будівельних машин ТзОВ «Унідор-Сервіс» Володимиру Іванчуку, а також трьом співробітникам приватного підприємства «Ространс» – водію Олександру Носку дорожньому робітнику Віталію Тачинському та головному інженеру Ігорю Касянчуку. Подякою голови обласної ради були відзначені колективи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (начальник Анатолій Посполітак), ТзОВ «Унідор-Сервіс» (директор Сергій Жакун) та ТзОВ «Луцькавтодор-Сервіс» (директор Юрій Ольховий).
Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати розглянули кадрові питання, підсумували діяльність обласного осередку Малої академії наук та внесли зміни до складу наглядової ради одного із освітніх закладів.
Члени комісії заслухали звіт т.в.о. директорки комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук» Тетяни Михалюк. Очільниця зазначила, що в освітньому закладі функціонує 12 відділень, 63 наукові секції, 699 груп, де здобувають знання майже 6 тисяч вихованців. «Наші учні надзвичайно талановиті. Так, вихованка нашого закладу створила робота, який відтворює рухи людини і може бути використаний для розмінування. Ще один учень з Камінь-Каширщини створив комп’ютерну гру про козаків «Cossack Steppes», яка стала відома в усій Україні», – розповіла Тетяна Михайлюк. За результатами обговорення депутати затвердили звіт директорки закладу.
Члени комісії також погодили звільнення т.в.о. директора Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Наталії Максимук та поклали виконання обов’язків керівника на заступницю з виховної роботи Наталію Сушик. Окрім того погоджено профільною комісією і призначення на посаду директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка. Депутати рекомендували укласти з ним контракт терміном на 1 рік. Також підтримано рішення вивести зі складу Наглядової ради Ковельського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради Валерія Руцького, натомість ввести заступницю начальника управління охорони здоров’я ОДА Людмилу Рожко.
За відповідний проєкт рішення проголосували члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. У засіданні також взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та народний депутат України Вячеслав Рубльов.
Із пропозицією вшанування пам’яті жертв депортації українців з території Польщі радянським тоталітарним режимом до обласної ради звернулися члени товариства «Холмщина». Як зазначила його очільниця Ніна Бачинська, у вересні 2024-го мине 80 років з часу підписання угоди між Українською РСР та Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території тогочасної Польщі, що стало початком масових депортацій українців з їх етнічних територій. Переселення тривало впродовж семи років і супроводжувалося людськими жертвами, застосуванням державного терору, порушенням прав людини.
«Примусове виселення етнічних українців з їхніх споконвічних земель, які опинилися у складі Польщі, – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, а також частини територій Львівської області було однією із найтрагічніших сторінок новітньої історії України», – йдеться в зверненні товариства. «Холмщаки» запропонували і план заходів до 80-ї річниці початку депортації, зокрема, проведення парламентських слухань, вшанування пам’яті жертв депортації, сприяння встановленню меморіальних знаків, проведення наукових конференцій, посилення співпраці з Республікою Польща щодо впорядкування українських кладовищ, захоронень та пошанування примусово депортованих українців.
Народний депутат України Вячеслав Рубльов зазначив: на розгляді парламенту перебуває законопроєкт 2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, співавтором якого є він. У документі пропонується визнати примусове переселення осіб українського походження з місць їх постійного проживання на території Польщі депортацією та здійснити відшкодування моральних та матеріальних збитків, соціальних пільг для людей, що постраждали внаслідок депортації. «Зараз цей законопроєкт пройшов перше читання у Верховній Раді, і ми продовжимо відстоювати відновлення соціальної справедливості щодо людей, яких примусово переселили з території Польщі», – наголосив народний обранець та закликав депутатів обласної ради підтримати це звернення.
Члени комісії ухвалили рекомендацію прийняти звернення депутатів обласної ради до Верховної Ради України щодо відзначення на державному рівні 80-тих роковин початку депортації українців.
Участь у її роботі взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, керівники лікувально-профілактичних, навчальних медичних і фармацевтичних закладів області.
Одним з головних питань засідання став аналіз надання медичної допомоги хворим з термічною травмою. В області спеціалізованим центром, який працює з такими ураженнями різного ступеня важкості, вважається опікове відділення медичного об’єднання Луцької міської територіальної громади. Його завідувач Роман Трач розповів, що з приводу термічної травми щорічно проходять лікування понад 500 волинян. Він загострив увагу колег на тому, що, результат одужання опікових хворих значною мірою залежить від надання допомоги постраждалим на різних етапах. «Лікування глибоких термічних уражень розпочинається на догоспітальному етапі, безпосередньо на місці пригоди. Правильність та повнота надання першої медичної допомоги в перші години від моменту травми забезпечує подальший успіх лікування та збільшує шанси пацієнта на виживання», – наголосив він.
Роман Трач також повідомив, що на Волині широко впроваджена система раннього транспортування тяжко попечених (у перші години після травми) в спеціалізоване опікове відділення. «Потерпілий доправляється у супроводі анестезіолога-реаніматолога, вже під час транспортування проводиться моніторинг стану і трансфузійна терапія», – зауважив він. Учасники колегії обговорили шляхи удосконалення надання допомоги при опікових травмах, у тому числі й в умовах воєнного стану.
У ході засідання також було оцінено стан надання медичної допомоги населенню Камінь-Каширського району. «Ця колегія є однією із особливих і напевно найважчих, адже на порядку денному є питання функціонування семи закладів охорони здоров’я Камінь-Каширського району, які надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу. Попередньо робоча група їздила та знайомились із їх роботою, були досить жваві дискусії стосовно поточного стану справ та оптимізації їх роботи», – повідомив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.
Керівники медичних закладів Камінь-Каширського району у своїх доповідях проаналізували основні проблемні питання та озвучили найбільш нагальні на сьогодні потреби. Так, йшлося про брак медичних кадрів, недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення, потребу дооснащення медзакладів сучасним обладнанням, спецтранспортом, а також забезпечення лікарськими засобами. Медичні менеджери також акцентували увагу на необхідності удосконалення роботи з вакцинації (особливо сільського населення), особливостях функціонування закладів в умовах воєнного стану, впровадженні енергозберігаючих заходів та підготовці до опалювального сезону.
Голова Волиньради та її депутат Андрій Бокоч здійснили робочу поїздку до Руденського та Голобського психоневрологічних інтернатів. До обох установ вони також привезли гуманітарний вантаж – мийно-пральні засоби і предмети особистої гігієни.
«І прийдешня зима обіцяє бути складною, тому готовність до опалювального періоду кожного з соціально значущих обласних комунальних закладів намагаюся обстежити особисто. Окрім того, напередодні підготовки до нового фінансового року і бюджетних слухань хочу на місцях з’ясувати нагальні потреби. У психоневрологічних інтернатах вони є. Йдеться про базові потреби сотень людей з особливими долями та діагнозами і їх треба вирішувати. Те, як суспільство піклується про безпомічних, визначає рівень його цивілізованості», – окреслив мету візиту Григорій Недопад.
Директорка Руденського жіночого психоневрологічного інтернату Олена Місюк розповіла, що зараз установа переповнена за рахунок евакуйованих мешканців інтернатів із зони бойових дій. Загалом – понад 160 підопічних, майже половина з яких прикуті до ліжка. «Перша гостра проблема – це машина швидкої. Наш старезний УАЗ ще на ходу тільки завдяки титанічним зусиллям водія, а підопічних часто доводиться доправляти до лікарень і Ковеля, і Луцька. Ще один головний біль – це пральні машини. Мало того, що вони давні, так ще й російського виробництва, і у разі поломки запчастин не знайти. А у нас щодня понад 500 кілограмів прання, бо багато лежачих», – зазначила директорка інтернату. Вона також неабияк переймається станом харчоблоку: тут руйнується фронтальна стіна, і практично вийшла з ладу півстолітня каналізаційна система, оновлення потребує й застаріле та енергозатратне обладнання кухні. А от до опалювального періоду інтернат цілком готовий, запевнила Олена Місюк, відремонтували котли, уповні заготовили тверде паливо, мають 6 потужних генераторів на випадок знеструмлень.
Голова обласної ради зазначив, що уже заручився підтримкою благодійників щодо машин швидкої допомоги. Найближчим часом одна з таких з відповідним обладнанням буде передана Руденському інтернату. Він також розповів, що веде перемовини з іноземними партнерами й щодо кухонного і прального устаткування. Григорій Недопад порадив невідкладно готувати проєктно-кошторисну документацію на аварійно-відновлювальні роботи харчоблоку та подавати запит на бюджетні слухання.
Як вияв вдячності за увагу представників засновника до установи підопічні інтернату підготували невеличку, але дуже зворушливу концертну програму і подарували очільнику Волиньради власноруч написану картину.
Харчоблок та підвальне приміщення під житловим корпусом – найгостріші проблеми у Голобському чоловічому психоневрологічному інтернаті. Його новопризначений керівник Володимир Ковальчук розповів, що упродовж 3-ох місяців на посаді йому вдалося залучити понад 600 тисяч спонсорських коштів, які спрямували на підготовку котельного господарства до роботи в опалювальний період та на закупівлю будматеріалів і запчастин, аби власними силами привести до ладу житлові кімнати, їдальню, яка десятиліттями не знала ремонту, а також сільгосптехніку, адже мають підсобне господарство (а це 30 гектарів ріллі, поголів’я корів та свиней), яке забезпечує соціальну установу основними продуктами – овочами, молоком та м’ясом.
«Однак заміна зношеної каналізаційно-насосної та непрацюючої вентиляційної систем на кухні, через що стіни постійно вкриваються пліснявою, а також гідроізоляція підмурівка під житловим корпусом, бо у підвальне приміщення доволі інтенсивно просочуються дощові і талі води, а тут у нас найпростіше укриття і зберігаються овочі, – усе це потребує професійного вирішення, а не просто господарського підходу. Тому ми вже виготовили локальні кошториси і будемо просити обласну раду виділити кошти на проведення аварійно-ремонтних робіт», – зазначив Володимир Ковальчук. Він також озвучив потребу інтернату у санітарному транспорті. Керівник запевнив, що до зими соціальна установа цілком готова: відремонтовані котли, закуплено 100% палива, є генератори, за допомогою благодійників оновили обладнання у пральні.
Григорій Недопад рекомендував підготувати бюджетний запит і пообіцяв сприяння у вирішенні питання з медичним авто.
У благодійному заході взяли участь депутати та голова Волиньради Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, військовослужбовці, представники місцевої влади, духовенства та благодійних організацій.
Ініціатором першого у Горохові молитовного сніданку стала очільниця обласного комунального закладу «Горохівський психоневрологічний інтернат», депутатка місцевої ради Юлія Ковальчук. Вона зазначила, що усі пожертви буде спрямовано на допомогу Збройним Силам України. Розпочали захід зі спільної молитви за перемогу і мир, яку разом зачитали священники та капелани.
Під час свого виступу Григорій Недопад наголосив на важливості підтримки військовослужбовців і молитвами, і коштами, і усім необхідним. «Наші поранені хлопці розповідають, що саме молитва давала їм сили вибратися з поля бою та дочекатися допомоги. Їх рятує і наша щира молитва. А ще їх рятує постійна допомога від кожного із нас. Ми також готуємося надавати допомогу захисникам після їхнього повернення з фронту, підтримки потребують також і родини воїнів. Працюємо над цим з психологами, лікарями та священнослужителями», – зауважив голова Волиньради.
Народний депутат України Вячеслав Рубльов пригадав, що серед безстрашних пілотів, які доставляли допомогу оборонцям «Азовсталі», були і волиняни. «Вони подзвонили і попросили молитись за них, бо стояло завдання доправити в Маріуполь необхідну амуніцію та забрати поранених. Частина пілотів з тієї важкої місії не повернулась. З 2014-го року війна опалила кожного з нас – в кожного з нас в родині, серед близьких, серед знайомих є ті, хто лишився в нашій пам’яті, – розповів Вячеслав Рубльов. – Вірю, що сьогоднішній захід, який об’єднав горохівчан, стане доброю традицією та стане щорічним. Адже це благородна мета – молитися та ділом допомогти тим, хто потребує». Парламентар переконаний: молитовні сніданки об’єднують громадськість та є черговим кроком до зміцнення суспільства, його згуртованості і сили.
Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зустрівся із колективом Волинського академічного театру ляльок з нагоди ювілею заслуженої артистки України Лариси Гарлінської.
В обласний театр ляльок Лариса Гарлінська прийшла майже 40 років тому, відразу після закінчення навчання. Сьогодні вона – провідний майстер сцени, акторка вищої категорії, а ще учасниця популярного гумористичного дуету «Манька-Галька». У творчому доробку ювілярки – десятки яскраво зіграних ролей. Лариса Гарлінська також є режисеркою-постановницею багатьох вистав з репертуару лялькового театру.
Його керівник Вадим Хаїнський розповів, що ювілярка філігранно та уміло поєднує амплуа акторки та режисерки, володіє вродженим талантом, завжди перебуває у творчому пошуку та надихає колег. «Такій відданості театру та одержимості творчістю, якими володіє Лариса Іванівна, можна лише позаздрити. Ви даруєте усьому нашому колективу молодечий запал. У вас його серед усіх нас чи не найбільше. Дякую, за те, що дивуєте і захоплюєте наших юних глядачів. Дякую за особливі моменти нашої співтворчості, за живе спілкування, підтримку та допомогу. Бажаю вам й надалі не втрачати натхнення до творчості та праці», – наголосив Вадим Хаїнський.
Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт переказав ювілярці вітання від імені голови та депутатського корпусу Волиньради. «Творчість – це Божий дар, який має не кожен. Ви умієте творити емоції, образи. Юний глядач мусить вірити вам, а для цього потрібна творча іскра, у вас вона є. Ви направду талановита і прекрасна людина у всіх своїх проявах, непересічна особистість», – наголосив Григорій Пустовіт. За плідну творчу працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва та у виховання молодого покоління, він нагородив Ларису Гарлінську почесною грамотою обласної ради.
«Найперше я хочу подякувати українським захисникам, які боронять нашу землю і тримають наше небо, завдяки яким ми маємо змогу працювати для дітей, – сказала, звертаючись до присутніх, Лариса Гарлінська. – Велика дяка також кожному із вас, шановні колеги, саме ви творили мене. Усі мої творчі здобутки у цьому театрі – завдяки моєму колективу, який я безмежно люблю і якому дякую за підтримку».
1) Про звіт директора комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук». Доповідач: Михалюк Тетяна Вадимівна – т.в.о. директор комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук» Запрошені: Матвіюк Наталія Василівна – начальник управління освіти і науки обласної державної адміністрації
2) Про зміни до персонального складу Наглядової ради Ковельського фахового медичного коледжу. Доповідач: Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
3) Про керівника Головненської спеціальної школи. Доповідач: Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
4) Про звернення товариства «Холмщина» щодо вшанування пам’яті жертв депортації українців з території Польщі радянським тоталітарним режимом. Доповідач: Бачинська Ніна Іванівна – голова Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина» Запрошені: Хвіщук Олександр Віталійович – директор департаменту культури, молоді та спорту обласної державної адміністрації
5) Різне.
Засідання комісії відбудеться 26 жовтня об 11.00 годині у пресцентрі обласної ради в режимі відеоконференції.
Колегіальний орган очолив народний депутат Вячеслав Рубльов, до складу увійшли депутати обласної ради Ігор Лех, Юрій Харченко, Анатолій Вітів, Володимир Дибель, Анатолій Никонюк, а також очільник управління охорони здоров’я ОДА Юрій Легкодух та підприємці. Перше засідання наглядової ради відвідав голова Волиньради Григорій Недопад.
«Створення в комунальних закладах медичного спрямування наглядових або піклувальних рад – це хороше рішення, адже дозволить формувати стратегічний та інвестиційні плани лікувальних установ, контролювати роботу керівництва, вносити пропозиції щодо діяльності закладу, – зазначив Григорій Недопад. – Переконаний, що кожен з членів наглядової ради буде максимально допомагати обласній лікарні та сприяти її розвитку».
Директор багатопрофільної клініки Олександр Дудар ознайомив членів наглядової ради із роботою закладу, розповів про досягнення та плани. «Впродовж року в стаціонарі лікується більше 29 тис. пацієнтів та виконується більше 17 тис. оперативних втручань., в середньому 70 операцій щодень. Заклад активно розвивається – ми працюємо в області трансплантології і вже провели 4 пересадки серця, 34 пересадки нирок. Жодна з обласних лікарень не має таких результатів, – розповів Олександр Дудар. – В планах – створення бактеріологічної лабораторії, що дозволить розширити кількість пакетів послуг від Національної служби здоров’я, практично завершено облаштування кардіологічної реанімація. Впевнені, що усі задуми ми реалізуємо». Крім того, він додав, що лікарня активно працює над залученням грантових коштів та налагоджує співпрацю із закордонними партнерами.
Під час засідання також обрали голову, заступника та секретаря наглядової ради. Так, за пропозицією Юрія Легкодуха головою наглядової ради було обрано народного депутата України Вячеслава Рубльова. «Я вдячний за довіру та працюватиму ще активніше задля розвитку лікарні. Додам, що з обласною лікарнею уже маємо чудові результати співпраці – з бюджету на соціально-економічний розвиток медзаклад отримав лапароскопічну стійку, цистоскоп, аудіометр на загальну суму 4 млн. грн.», – додав Вячеслав Рубльов.
Заступником голови наглядової ради обрали депутата обласної ради Анатолія Вітіва, а секретарем – Ігоря Леха.
