Тривають бюджетні слухання з формування обласного кошторису на наступний рік, участь у яких взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники, депутати та очільники профільних управлінь ОВА.

Свої потреби сьогодні відстоювали керівники обласних комунальних освітніх установ, а саме: спецшкіл, навчально-реабілітаційних центрів, профільних і спеціалізованих ліцеїв та коледжів. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що досі залишається нерозподіленими з державного бюджету освітня субвенція та додаткова дотація на підтримку закладів охорони здоров’я і освіти, що ускладнює планування. «Передбачені державною і несподівані асигнування на галузь освіти – це цільові трансферти на облаштування укриттів, протипожежну сигналізацію, з якою є проблеми практично в кожній установі, шкільні автобуси та реконструкцію харчоблоків, тож закликаю керівників активно працювати за цими напрямками з Міністерством освіти і науки. Але оскільки це передбачає співфінансування в обсязі 30% від загальної вартості проєкту з обласного бюджету, наполегливо прошу узгоджувати свої наміри з головним розпорядником та фінансистами, аби врахувати наші бюджетні спроможності. І загальна ситуація, і стан обласного бюджету на наступний рік суттєвих поліпшень не зазнали, тому, очевидно, доведеться визначатися з пріоритетами », – звернувся він до присутніх.

Отож за інформацією головного розпорядника бюджетних коштів – управління освіти і науки, на 2025 рік для установ обласного підпорядкування передбачено 825 мільйонів бюджетних асигнувань, що лише на 1,6% більше, аніж цьогоріч. Левова частка – це видатки на захищені статті – оплату праці, компослуг й енергоносіїв. 19 млн грн забракне на господарчу діяльність, в тому числі й пальне для генераторів, якими всі установи обласного підпорядкування забезпечені завдяки донорській міжнародній підтримці. Додатково потрібно 3 млн на фінансування 3-х цільових обласних програм. Окрім того видатки на харчування передбачені лише на 8 місяців, нестача – 17,5 млн грн. Щодо останнього, то головний фінансист Ігор Никитюк зауважив, що, як і цьогоріч, проблему буде залагоджено головним розпорядником в межах перерозподілу видатків на цю потребу, оскільки відвідуваність учнів упродовж навчального року не є стовідсотковою, а ситуація в енергосистемі подекуди змушує до дистанційного навчання. Та найоб’ємніша і найгостріша додаткова потреба в обсязі 54 млн грн стосується невідкладних аварійних робіт, здебільшого дахів, тепломереж та укриттів.

Керівники 5-ти обласних спеціальних шкіл та двох навчально-реабілітаційних центрів для дітей з особливими потребами різних нозологій зазначали, що нестачу асигнувань на матеріали і предмети вирішують за допомогою спонсорів та благодійників, з харчуванням допомагають фермери, а в окремих – власні підсобні господарства. Натомість просять надати асигнування на невідкладні відновлювальні роботи, серед таких називають облаштування укриттів і заходи з доступності, утеплення фасадів та реконструкцію аварійних котелень. Голова обласної ради Григорій Недопад також додає критичну необхідність у демонтажі аварійних будівель на території Крупівського НРЦ: «Зрозуміло, бюджетних коштів бракує, але там напівзруйновані приміщення ще позаминулого століття. Це становить небезпеку для вихованців. Тому ми шукаємо рішення як дати цьому раду».

Проаналізувавши сплановані головним розпорядником для користувачів кошти, член бюджетної комісії Володимир Бондар звернув увагу на нерівномірність їх розподілу між однотипними освітніми закладами, що на думку депутата, може свідчити про упередженість щодо окремих з них. «Я не вперше закликаю управління освіти більш тісно і якісно комунікувати з керівниками установ, аби не створювати напруги». Загалом же депутат пропонує вдатися до посилення контролю з боку депутатського корпусу за бюджетною дисципліною, оскільки одноосібні популістські рішення попередньої керівної команди ОВА призвели до майже патових ситуацій з бюджетним фінансуванням окремих проєктів.

Профільні та спеціалізовані ліцеї, окрім потреби у завершенні вже розпочатих або нагальних робіт, заявили і про необхідність додаткових видатків на спеціалізований відповідно до профілізації інвентар та інфраструктуру. До прикладу, володимирський спортивний ліцей потребує штучного покриття на футбольне поле, оскільки у міжсезоння змушений орендувати майданчики для тренувань. Ще цього року просять фінансування у науковому ліцеї, тут за зекономлені власні кошти придбали сонячні панелі і потребують бюджетного ресурсу для їх монтажу. Григорій Недопад пропонує комунальним установам з достатньо великою площею покрівель замислитися над встановленням альтернативних джерел енергії. «Думаю, слушно буде ініціювати створення обласної цільової програми і стимулювати зусилля наших закладів. Це дозволить не тільки суттєво ощадити на енергоносіях, а й заробляти. Бо надлишок енергії можна продавати у мережу, або ж іншим нашим комунальним підприємствам, які не мають технічної можливості встановити сонячні колектори», – зауважує він.

Спільною проблемою для фахових коледжів є нестача прогнозованих на наступний рік бюджетних асигнувань на соціальні стипендії. «Цього року більш як на 40% зросла кількість студентів пільгових категорій, і така тенденція, переконаний, лише зростатиме», – аргументує директор Володимирського педколеджу Микола Савельєв. І оскільки майже усі ці освітні заклади засновані 80-100 років тому, практично для кожного вкрай актуальна проблема аварійних покрівель, яку через обмеження дії воєнного стану не вдається вирішити третій рік поспіль, і з кожним роком вартість таких робіт суттєво зростає. В окремих випадках зволікати більше не можна через значний обсяг руйнувань. Тож рішення шукатимуть в тому числі й за рахунок грандів та співпраці з громадами.

Волинь вперше прийняла всеукраїнський чемпіонат фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» з дзюдо серед юнаків та дівчат 2011 року народження та молодших. Учасників змагань привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Повправлятися у бойовому мистецтві з усіх регіонів прибули понад 150 юнаків і дівчат, більшість із яких – діти правоохоронців, військовослужбовців та ветеранів.

«Те, що до участі у цих змаганнях долучилися діти із прифронтових територій – Сумської, Полтавської, Миколаївської областей та ті, які виїхали з тимчасово окупованих територій, свідчить, що кожен з них – справжній воїн. Адже попри складну ситуацію в їхніх областях, попри постійні тривоги, вони продовжують розвиватися, займатися спортом та відточувати мистецтво двобою. Вірю, що кожен з юних учасників цих змагань буде переможцем. І не лише на татамі, а в щоденному житті», – звернувся до учасників змагань Григорій Пустовіт.

Всі переможці та призери Динаміади були відзначені призами від БО «БФ «Фонд національного розвитку» та ексклюзивною атрибутикою від ФСТ «Динамо» України.

В Луцькому центрі професійно-технічної освіти компанія з пошиття жіночого одягу Jasmin Lingerie обладнала «Лабораторію підприємства легкої промисловості». У відкритті сучасного навчально-практичного осередку взяв участь і голова обласної ради Григорій Недопад.

Як розповіла генеральна директорка компанії Олена Очеретна, на швейному підприємстві працює більше 500 співробітників. «Єдиний фактор, який потрібен для розвитку підприємств легкої промисловості – це людський ресурс, зокрема, швачки. Ми інтенсивно розвиваємось та нарощуємо об’єми, отже в перспективі нам потрібні кваліфіковані працівники, знайомі з сучасними технологіями виробництва», – каже керівниця. Вона додає, що саме Луцький центр професійно-технічної освіти – один із найпотужніших закладів з підготовки спеціалістів для галузі легкої промисловості. Тож саме в цьому закладі підприємство обладнало новітню лабораторію, де учні здобуватимуть практичні навички. «Ми вклали кошти та обладнали лабораторію високотехнологічним обладнанням, яке використовуємо на виробництві. Крім того, розробили промоційну кампанію задля популяризації професії швачки та набрали повний курс на цю спеціальність», – розповіла Олена Очеретна.

Григорій Недопад зазначив, що робітничі кадри – це найбільший сьогодні запит роботодавців і основна складова економіки. «Ми маємо вже в школі працювати із дітьми, пояснювати їм, що професія швачки – престижна і високооплачувана, що це дає їм можливість бути творцями, дизайнерами. Те ж стосується й інших спеціальностей. І те, що таке потужне підприємство вкладає кошти в навчальні центри, допомагає навчити дітей та після випуску забезпечує їх роботою – чудовий приклад співпраці бізнесу та освітнього закладу», – переконаний голова Волиньради.

Круглий стіл на тему «Актуальні питання ведення мисливського господарства в умовах воєнного стану» відбувся у Волиньраді. Участь в обговоренні взяли депутати обласної ради, користувачі мисливських угідь та лісівники.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко нагадав, що на останній сесії були надані мисливські угіддя 12-ти користувачам, а саме обласній і міськрайонним організаціям УТМР. «Проте і серед депутатського корпусу, і в суспільстві неоднозначне ставлення до питання відновлення полювання в умовах воєнного стану. Тому маю надію, що сьогоднішня зустріч у певній мірі понизить напругу в соціумі щодо актуальності ведення мисливського господарства загалом і полювання під час війни зокрема», – наголосив він.

Начальник Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Чуприна зауважив: не зважаючи на воєнний стан, мисливське господарство все ж повинно вестися. «Сьогодні діє заборона на проведення полювань, в тому числі й щодо регулювання чисельності шкідливих видів тварин, таких як лисиця , якає також рознощиком сказу, та дикого кабана, який часто є носієм африканської чуми. Усе це несе неабияку загрозу як місцевому населенню та їх господаркам, так і економіці регіону в цілому. Адже у випадках спалахів цих небезпечних хвороб, запроваджуються жорсткі карантинні обмеження аж до мораторію на експорт зернових», – підкреслив він.

Сергій Чуприна розповів, що на Волині поголів’я лисиці на сьогодні перевищує допустиму норму у 5 разів, і уже зареєстровано чисельні випадки сказу, в геометричній прогресії зростає й поголів’я дикого кабана. З огляду на це він наголошує на важливості рішення про надання мисливських угідь у користування, адже саме єгерська служба користувачів і покликана регулювати популяцію дикого звіра.

В доповнення депутат Володимир Бондар зазначив, що в державі наразі триває реформа лісового та мисливського господарства, однак вона мало торкається саме питань ведення мисливства. «Сьогодні немає чіткого визначення державної єгерської служби, її функції дуже скорочено, а це унеможливлює виконання усіх поставлених перед нею завдань. Тому надія сьогодні в основному покладається саме на єгерські служби користувачів мисливських угідь різних форм власності. Ми сьогодні не говоримо про полювання, а лише про ведення мисливського господарства і здійснення відповідних функцій, зокрема й щодо регулювання популяції тварин. А тому варто подбати про системні заходи, що дозволять врегулювати ситуацію», – наголосив депутат.

Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що окрім відстрілу не менш важливим є і питання проведення пероральної імунізації тварин, яку також має здійснювати єгерська служба.

Крім того, Володимир Бондар акцентував увагу присутніх, що неконтрольоване збільшення популяції диких тварин та погіршення епізоотичної ситуації на території України, може також стати перешкодою у євроінтеграції. «Європейська спільнота, що опікується питаннями екології, стурбована цією ситуацією, особливо б’ють на сполох країни-сусіди. Ця проблема може потягнути за собою й колапс в економіці, адже є небезпека заборони експорту сільгосппродукції з території нашої держави», – підкреслив він.

У підсумку учасники дискусії рекомендували користувачам мисливських угідь та представникам громадськості направити відповідні листи зі своїми пропозиціями та аргументами до Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, яке узагальнить їх та ініціює розгляд питання відновлення епізоотичного благополуччя на засіданні Ради оборони області.

До порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області було внесено 10 питань.

Щорічний звіт директорів закладів обласного підпорядкування – обов’язкова умова контракту, а незатвердження результатів діяльності профільною депутатською комісією є підставою для припинення трудових відносин з таким керівником. Із позитивним висновком членами майнової комісії було проаналізовано, зокрема, річні звіти очільників обласної бібліотеки для дітей, Нововолинського центру професійної освіти, Волинської ОДЮСШ, Руденського і Голобського психоневрологічних інтернатів, Центру по здійсненню соціальних виплат, а також академічного обласного музично-драматичного театру.

А от генеральна директорка обласне ТМО захисту материнства і дитинства Ірина Горавська звітувала про результати своєї діяльності за останніх 5 років, оскільки у середині грудня завершується термін дії її контракту. Одноголосно схваливши звіт, члени профільної комісії також рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду розглянути питання продовження терміну дії контракту з Іриною Горавською ще на 5 років.

Окрім того очільнику Волиньради профільна комісія радить увільнити від виконання обов’язків директора обласного навчально-курсового комбінату методиста цієї комунальної установи Вікторію Яворську, натомість, до призначення керівника за результатами конкурсного відбору, покласти виконання обов’язків директора на майстра виробничого навчання комбінату Валерія Яковлева.

Також депутати підтримали клопотання обласної психіатричної лікарні та ТМО захисту материнства і дитинства та рекомендують сесії обласної ради дозволити цим медзакладам не спрямовувати 50% коштів від оренди приміщень до обласного бюджету, а в повному обсязі використовувати їх на потреби своїх установ.

До Дня якості управління Державної служби якості освіти у Волинській області провела VІ щорічний круглий стіл «Забезпечуємо якість освіти разом».

У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, керівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та органів управління освітою, директори закладів дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

«Нині в освітньому процесі не найкраща ситуація – спершу пандемія Covid-19, зараз переживаємо повномасштабне вторгнення. Це негативно вплинуло на якість освіти в цілому та безпосередньо на учнів. Тож на цьому дискусійному майданчику ви, педагоги, маєте обмінятися думками та спільно напрацювати рішення, які зможуть позитивно вплинути на освітній процес», – зазначив Юрій Поліщук.

Під час круглого столу учасники обговорили питання якості освіти в умовах воєнного стану, визначили критерії ефективності освітніх закладів. Також поділилися інструментами та процедурами, які сприяють підвищенню якості освіти та освітньої діяльності у громадах, та проаналізували головні трансформації у сфері освіти.

Під час чергового етапу бюджетних слухань депутати, фінансисти та розпорядники бюджетних коштів проаналізували видатки закладів, підпорядкованих службі у справах дітей та департаменту соціальної політики. Участь у засіданні взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники – Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт.

На утримання притулку для дітей, що у Рожищах, та обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на наступний рік передбачено 17,4 млн грн, що на 3% більше, ніж цьогоріч. Левова частина витрат– на оплату заробітної плати та енергоносії. Очільник притулку Леонід Хведчак зазначив, що потребує додаткових асигнувань на ремонт покрівлі, систем тепло- і водопостачання, заміни підлоги на першому поверсі. Також просить ввести в штат закладу 0,5 ставки юриста і встановити доплату для нічних чергових. «Штат вибудуваний так, що на ніч з дітьми лишається 2 нянечки. Буває таке, що одна із них їде з хворою дитиною в лікарню, а друга в тривогу має вивести в укриття 40 дітлахів. Це важко», – підтверджує начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. «Це актуальне питання, особливо в зимовий період. Проведіть розрахунки щодо необхідних сум коштів та подайте їх. При формуванні бюджету проситимемо врахувати це», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський. Додатковий бюджетний запит центру соціально-психологічної реабілітації дітей стосується збільшенням коштів на харчування, а також введення у штат посад помічника вихователя та оператора пральних машин.

На утримання 5 психоневрологічних інтернатів та Луцького геріатричного пансіонату у 2025 році передбачено 146 млн грн. Керівники закладів озвучують декілька спільних проблем – це низькі зарплати працівників та нестача кадрів.

«В нашому закладі працюють дипломовані фахівці, лікарі, які опікуються лежачими хворими, і нам потрібно їх втримати на робочих місцях. Зарплата в місцевих лікарнях вдвічі вища ніж у нас, тому просимо знайти можливості підвищити оплату праці», – зазначає директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук. Додатково вона просить передбачити кошти на облаштування підіймальної платформи для людей з обмеженими можливостями та співфінансування на участь в українсько-польському проєкті з облаштування майстерні. Ще одна проблема – це недостатнє забезпечення коштами на купівлю засобів особистої гігієни. «Велика частина наших підопічних прикута до ліжка. Дякуючи різним фондам та благодійним організаціям, ми знаходимо необхідні для них підгузки, але коштів на ці потреби не вистачає», – каже директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Усі інтернатні установи наступного року продовжуватимуть роботи з облаштування укриттів.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко закликав керівників закладів звернути увагу на ремонт систем водовідведення, каналізування та очисних споруд, оскільки в програмі «Екологія 2023-2026» на ці потреби можуть передбачатися кошти. Так, за цією програмою в наступному році передбачено 3 млн грн на завершення ремонту каналізаційної мережі та очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті та на поточний ремонт насосу із заміною каналізаційних труб для Луцького геріатричного пансіонату.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради на чолі з начальником ОВА Іваном Рудницьким. Долучилися також голова Волиньради Григорій Недопад, керівники районних рад та адміністрацій, лідери громад, очільники правоохоронних органів, силових та військових відомств, а також окремих структурних підрозділів облвійськадміністрації.

Вимога, яку ставить новопризначений начальник ОВА, – це достатня кількість укриттів для цивільного населення та наявність систем оповіщення у громадах. Із доповідей очільників районних військових адміністрацій випливає, що в середньому наявних захисних споруд цивільного захисту, переважна більшість з яких найпростіші, вистачить, аби прихистити третину мешканців, решта використовуватиме у разі потреби власні підвали. Що ж до автоматизованих систем оповіщення, то у більшості громад вони відсутні, натомість для масового оповіщення про небезпеку використовуються чат боти та групи у месенджерах. Щоправда значна кількість громад уже замовила проєктно-кошторисну документацію та передбачила асигнування на встановлення автоматизованого оповіщення. Іван Рудницький наголосив на наявності вказівників до укриттів, самі вони повинні бути відчиненими і мати найнеобхідніше, зокрема, питну воду. Він також зазначив, що питання цивільного захисту є першочерговим завданням голів громад, а у разі недопрацювань, які призведуть до жертв, надаватиметься юридична оцінка. Одночасно очільник ОВА подякував лідерам громад та районів за їх посильний внесок у справу захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.

Також було проаналізовано ситуацію зі встановленням в освітніх закладах, відповідно до вимог урядової постанови від 2023 року, тривожної кнопки з виведенням сигналу на централізований пульт охорони. За словами заступника начальника управління поліції охорони в області Олександра Римарука, такими вже обладнано 93% шкіл, але тільки 43% дитсадків. У контексті ж забезпечення закладів освіти фізичною охороною пропонується працевлаштовувати на ці вакансії ветеранів.

До слова, Іван Рудницький представив сьогодні свого радника з питань ветеранської політики. Ним став депутат обласної ради, засновник ГО «Спілка ветеранів українсько-російської війни», військовослужбовець, який з 2022 по 2024 рік ніс службу у лавах 100-ї ОМБР, Андрій Козюра. Голова ОВА також повідомив, що в області вже створено управління у справах ветеранів: «Зараз ми визначаємося з керівником цього підрозділу, тому закликаю ветеранські організації та спільноти надати свої пропозиції щодо кандидатури».

Під час наради також стали відомі оновлені правила визнання підприємств критичними та умови бронювання працівників. За словами керівниці профільного департаменту Вероніки Бальбузи, основними підставами для надання статусу критичності є відсутність заборгованості зі сплати податків і здорів та оплати праці, а розмір середньої за квартал зарплатні повинен становити не менше 20 тисяч гривень (виняток державні і комунальні установи, де рівень заробітку лишається у межах 12 600).

На завершення до голів громад із проханням про інформаційну підтримку та до волинян із закликом виконати конституційний обов’язок зі сплати податків звернувся головний податківець області Сергій Лисеюк. За його твердженням, кожен 7 мешканець області, а це 155 тисяч фізичних осіб, мають заборгованість зі сплати податку на нерухомість та майно. Він нагадав, що у разі накопичення податкової заборгованості понад 3 тисячі гривень, настане адміністративна відповідальність.

В останню суботу листопада українці вшановують жертв комуністичного геноциду.

На Замкову площу запалити свічку пам’яті та схилити голови у хвилині мовчання і молитві про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор, прийшли цілі родини, громадські активісти і духовенство, військові та правоохоронці, представники влади різних рівнів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Панахиду за невинними жертвами звершив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. За традицією на завершення церемонії вшанування присутні виклали на площі символічний хрест з лампадок та колосся та поклали квіти до пам’ятника на честь розстріляних в’язнів Луцької тюрми.

Масовими штучними голодами у 20-х, 30-х та 40-х роках радянський режим намагався упокорити Україну. Тоді загинуло майже 4 мільйони людей, а втрати ненароджених українців склали понад 6 мільйонів. У 2006-му Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Знадобилося майже 20 років і повномасштабне вторгнення рф, щоб парламенти тридцяти країн також пристали на визнання Голодомору 30-х років геноцидом українства.

Трагічні події, які нині переживає Україна, лише утверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

Голова Волиньради Григорій Недопад спільно з єпископом християнської церкви «Царство Боже» Олександром Рудинцем передали гуманітарну допомогу для найменших пацієнтів обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства.

Серед гуманітарного вантажу, який зібрали міжнародні партнери релігійної громади, дуже потрібні щодня і у великій кількості речі – це спеціальні харчові суміші, засоби догляду за новонародженими, в тому числі й особливі пристосування для немовлят з порушенням смоктального рефлексу, аксесуари для годуючих мам, предмети гігієни.

«Це наш невеличкий внесок у надважливу і відповідальну справу виходжування діток. Сподіваюся, що допомога полегшить матусям і персоналу догляд, а новонароджені з перших днів почуватимуться у цьому світі комфортно і безпечно», – висловив сподівання пастор.

Очільниця об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська зазначила, що в установі раді будь-якій підтримці: «У ці важкі часи війни і демографічної кризи наш персонал намагається максимально оточити увагою і піклуванням кожне маля, а також матусь, які попри усе наважуються народжувати».

«Я вдячний релігійній громаді і особисто Олександрові Рудинцю за постійну і безвідмовну співпрацю, завдяки якій десятки вантажів отримали наші захисники, речі першої необхідності та продукти харчування – вимушені переселенці, обігрівальні прилади – шкільні укриття, сьогодні – найменші волиняни. Переконаний, що це не остання допомога», – упевнений Григорій Недопад.

Їх депутати, фінансисти, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету проаналізували під час консультацій, які традиційних тривають у контексті формування кошторису на наступний бюджетний період.

Понад дві третини видатків, передбачених в обласному бюджеті на 2025 рік для галузі культури, – це оплата праці, решта на енергоносії, охорону музейних фондів та мінімально на мистецькі заходи. Між тим, майже усі керівники обласних комунальних закладів сфери заявляють про необхідність хоч трохи збільшити понад рівень мінімальної зарплатню, а також додаткові кошти на проведення аварійних робіт своїх приміщень та пам’яток архітектури. Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголошує: спроможності обласного кошторису у 2025-му будуть ще більш обмеженими, ніж цьогоріч, тому рекомендує установам наповнювати свої спецфонди і за їхній рахунок дофінансовувати нагальні потреби.

Цій рекомендації вже слідують в обласному музично-драматичному театрі: за 9 місяців цього року залучили 7 млн грн від реалізації квитків та проведення різноманітних заходів. За ці кошти змогли провести невідкладні ремонтні роботи. В наступному ж році планують заробити щонайменше 8 млн грн. Театр ляльок цьогоріч заробив 1,5 млн грн і за ці кошти оновили сценічну апаратуру. «Але цього не вистачить, щоб вирішити проблему з гідроізоляцією будівлі, а відтак і облаштувати у підвальному приміщенні укриття та камерну сцену», – каже директор театру Вадим Хаїнський.

На утримання обласного краєзнавчого музею передбачено 26 млн грн. Власних надходжень планується отримати за рік 700,0 тис. грн, 100,0 тис. грн. з яких спрямувати на оновлення музейних фондів. «Надаючи платні послуги, цьогоріч ми досягнули позначки в 1 млн грн. Крім того, залучаємо грантові кошти. Розуміємо реалії, тому намагаємося заробляти», – зазначила очільниця краєзнавчого музею Оксана Важатко. Вона також закцентувала увагу на низьких заробітних платах працівників музейної галузі – вони не досягають розміру мінімальної зарплати, а це призводить до відтоку кадрів. Крім того, зазначила, що в наступному році потрібні кошти на капремонт аварійних покрівель у Затурцівському літературно-меморіальному музеї ім. В’ячеслава Липинського та Олицькому замку, загальгна потреба понад 20 млн грн.

Видатки на забезпечення діяльності трьох обласних бібліотек передбачені в розмірі 28 млн грн, з них 100 тис грн – на поповнення бібліотечних фондів. Директорка обласної бібліотеки ім. Олени Пчілки Наталія Граніч зазначає, що бібліотекарі теж отримують заробітну плату меншу за мінімальну, а самі заклади потребують ремонтів. «Тому ми просимо додаткові кошти на оплату праці. Цього року ми виграли грант і облаштували мистецький простір. Але у нас аварійне приміщення і найперше ми потребуємо ремонту даху, водовідведення та гідроізоляції фундаменту», – стверджує директорка. Керівниця обласної юнацької бібліотеки Алла Єфремова просить передбачити кошти на оновлення комп’ютерної техніки, адже установа повністю автоматизована. Орест Маховський зазначив, що в області діє агенція регіонального розвитку, яка налагодила співпрацю із швейцарсько-українським проєктом UCORD. «В рамках цього проєкту будуть розвивати два напрямки, один з яких стосуватиметься розвитку культурної індустрії. Тож цілком можливо, що вдасться залучити кошти на вирішення цих проблем», – рекомендує він.

На галузь фізичної культури і спорту передбачають видатки на рівні теперішнього року – це майже 64 млн грн. За їхній рахунок утримуватимуться 7 установ. На проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, змагання обласного рівня, виїзди на Чемпіонати України заплановано близько 4 млн грн. «На виплату стипендій учасникам Олімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам та їх тренерам передбачається 1,2 млн грн, ще 2,6 млн – на одноразові грошові винагороди спортсменам і тренерам області за підсумками теперішнього олімпійського року і 360 тисяч – на виплату стипендій видатним діячам і ветеранам фізичної культури і спорту», – зазначив директор профільного департаменту ОВА Олександр Хвіщук.

Спортивні заклади також намагаються самостійно заробляти. Так, цьогоріч обласна ДЮСШ «Колос» поповнила свій спецфонд майже пів мільйона гривень за рахунок прийому змагань як обласного, так і всеукраїнського рівня. Цього планують дотримуватися і у наступному. В обласній ДЮСШ також заробили більш як пів мільйона та впевнені, що до кінця року сума буде більшою. А директор школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко зазначив, що в нинішніх умовах заклад залучає субвенції з громад на розвиток закладу і підтримку спортсменів. «Це хороша практика – працювати із територіальними громадами, вихованці яких навчаються в обласних спортивних закладах, і залучати кошти на співфінансування», – зауважив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За минулий рік обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» провів 110 різноманітних спортивних заходів, до участі у яких залучили більше 8 тис осіб. «Тому на наступний рік ми б хотіли аби в бюджеті було передбачено більше коштів саме на проведення масових заходів, бо їх інтенсивність зростатиме», – каже директор центру Олександр Хриплюк. ДЮСШ для осіб з інвалідністю просять передбачити кошти на оздоровлення дітей, оскільки передбачених цьогоріч на це коштів не вистачило.

Тривають бюджетні консультації з узгодження параметрів головного фінансового документу. Сьогодні планами з фінансування інвестиційних проєктів та обласних цільових програм на наступний рік ділилися головні розпорядники коштів у сферах інфраструктури, економіки, АПК та екології.

У додатковому бюджетному запиті на наступний рік департамент інфраструктури претендує на фінансування у розмірі 30 млн грн продовження будівництва школи у с. Стобихівка та майже 10 млн грн для завершення спорудження ЗОШ у Башликах. Ще 2,5 млн грн за рахунок обласного природоохоронного фонду – для співфінансування міжнародного проєкту «Стале управління водними ресурсами», а саме каналізування Шацька та села Пульмо. За словами керівника департаменту Степана Білана, Шацька громада зволікає зі співучастю коштами місцевого бюджету, оскільки вважає проєкт не місцевим, а загальнообласним. Депутати не погоджуються з такою позицією, оскільки саме Шацька громада є вигодонабувачем. Як зазначив очільник постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, натомість громада подала заявку у сумі 1,5 млн грн на фінансування з обласного екофонду заміни котла, тож доведеться визначатися з пріоритетом. Однак найгостріша проблема з фінансуванням утримання місцевих доріг. У держбюджеті на наступний рік субвенція для Волині на ці цілі не передбачена, а річна потреба на експлуатацію автошляхів місцевого значення становить 150 млн грн. Проте йдеться хоча б про пошук ресурсу на зимове обслуговування, а це щонайменше 30 мільйонів. Оскільки і такі кошти відшукати у вкрай обмеженому обласному бюджеті складно, перший заступник голови Юрій Поліщук пропонує до вирішення проблеми залучити громади. Та, зважаючи на їх різну фінансову спроможність та розгалуженість дорожньої мережі, питання навряд чи вдасться залагодити у такий спосіб. Тож, рішення усе ще шукатимуть.

У сфері економічного розвитку та зовнішніх зносин з обласного бюджету в період дії воєнного стану мінімально фінансуються дві цільові програми – транскордонного співробітництва та розвитку туризму. Запитувана сума на 2025 рік – 1 млн грн. Половина з якого передбачається на виготовлення друкованих матеріалів, промоцію області, участь у міжнародних конференціях та туристичних заходах, а також організацію інклюзивних турів для ветеранів, решта 500 тис – на співфінансування ключового для розвитку регіональної інфраструктури та посилення співпраці з європейськими партнерами міжнародного проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD).

Голова бюджетної комісії Орест Маховський загострив увагу головних розпорядників коштів та керівників обласних комунальних закладів на необхідності попередніх узгоджень намірів участі у проєктах міжнародної технічної допомоги, які вимагають співфінансування. «Цього року ми маємо ситуацію, коли за здобутими грантами на співфінансування в обласному бюджеті постфактум доводиться вишукувати кількадесятмільйонні суми. Тому усі, хто має намір подаватися на міжнародні проєкти, повинні узгодити це з головними розпорядниками кошті, а ті, своєю чергою, з’ясувати можливість планування таких видатків в обласному бюджеті. В іншому випадку співфінансування мають взяти на себе вигодонабувачі за проєктами», – зазначив Орест Маховський.

Граничний обсяг видатків на реалізацію у 2025 році заходів програми «Екологія» за кошти спеціального цільового фонду встановлено на рівні майже 7,5 млн грн. Їх пропонується розподілити наступним чином: 1,5 млн грн – на завершення робіт із заміни каналізаційних мереж та встановлення очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті, стільки ж – на ремонт каналізаційно-насосної станції в Луцькому геріатричному пансіонаті, 1 млн грн – для коригування Регіонального плану управління відходами, 2,5 млн – для вже згаданого проєкту з каналізування Шацька і Пульмо, 950 тис грн – субвенція місцевим бюджетам на реалізацію природоохоронних заходів.

Що ж до програм підтримки сільгоспвиробників, то за словами начальника департаменту агропромислового розвитку Юрія Юрченка, ресурс обласного бюджету найпевніше не знадобиться, оскільки такий в достатніх обсягах виділяє держава. «За підсумками цього року очікуємо остаточну суму державних гранів в обсязі 150 млн грн. Дотації надавалися на гектар обробленої ріллі, розведення корів, вівців, кіз, садівництво, ягідництво, переробку та тепличне господарство. Завдяки програма підтримки за період дії воєнного стану в аграрному секторі області створено понад 400 нових робочих місць», – запевнив посадовець. За його словами, у держбюджеті на наступний рік на ці програми передбачено майже 5 мільярдів гривень, і волинські аграрії у лідерах серед регіонів за кількістю поданих заявок, тож сподівається, що обсяг державної підтримки буде не менший, ніж цьогоріч.