Під такою назвою у Ковелі відбудеться благодійний турнір з волейболу серед дівчат.
Змагання проходитимуть у суботу, 21 травня, у Ковельській ДЮСША імені Євгена Кондратовича (бульвар Лесі Українки, 9), початок об 11.00.
Кошти, виручені під час благодійної акції, будуть спрямовані на потреби дітей-переселенців. На Волині сьогодні їх мешкає майже 19,5 тисяч.
Організатори благодійного турніру – Волинська обласна рада, обласна федерація волейболу, Волинський осередок Національного олімпійського комітету, Ковельські міська та районна ради, районна військова адміністрація – запрошують небайдужих волинян, ковельчан та гостей міста підтримати юних волейболісток і долучитися до доброї справи.
Переселенці, які нині мешкають у санаторії «Лісова пісня», в оригінальний спосіб долучилися до святкування Дня вишиванки.
«Вишивана» доріжка у традиційних українських орнаментах і кольорах відтепер прикрашатиме кількадесятметровий пірс, який сполучає берег оздоровниці з озером Пісочне. Цей стилізований рушник майже тиждень творили теперішні мешканці обласного комунального закладу – вимушені біженці зі сходу, півдня, півночі та центру України.
Люди неодмінно хотіли приєднатися до традиційного вишиваного флешмобу, але у звичний спосіб, одягнувши вишиванку, зробити це змогли далеко не всі. Адже більшість поспіхом полишали домівки під обстрілами або ж і взагалі залишилися без нічого.
«Для тих, хто попри все хотів бути у вишиванці, ми домовилися про суттєву знижку у місцевому магазині. Треба було лише сказати пароль: «Доброго вечора! Ми – з «Лісової пісні», – розповіла директорка оздоровниці Руслана Дибель. І цією нагодою переселенці скористалися, хоч і, зрозуміло, не масово.
Так і народилася ідея «вбрати» у вишиванку озерний міст, – вже додає авторка ініціативи Ірина Сироватка. Вона евакуювалася з Київщини, оселившись у санаторії «Лісова пісня», через кілька днів тут же тимчасово працевлаштувалася. Жінка і координувала втілення своєї ідеї.
«Знайти зразок орнаменту було не складно. Трохи важче – створити ескіз, з цим допомогла місцева мешканка Марійка Нестерук, вона професійна дизайнерка. Але потребувалося багато фарби, що, як розумієте, не дешево. Просити на це кошти в адміністрації санаторію ми не сміли, бо розуміємо, скільки вартує наше перебування тут», – розповідає Ірина.Вихід знайшовся сам собою, каже жінка. «У розмовах почула, що прибувши на Волинь, люди очікували побачити тут гори. І я вирішила організувати для всіх екскурсію цим озерним краєм». Адміністрація санаторію виділила автобус, розробила туристичний маршрут, а люди хто скільки міг заплатили за екскурсію. На ці кошти і придбали фарбу та пензлі. Крім причетності до міжнародного Дня вишиванки, кажуть переселенці, неодмінно хотіли залишити у санаторії щось хороше на згадку, аби віддячити за прихисток та турботу.
Свято вишиванки у «Лісовій пісні» вдалося на славу, – стверджує очільниця санаторію Руслана Дибель. «У нашому закладі зараз представлена чи не уся Україна. І ми сьогодні усі разом продемонстрували і єдність, і свою національну приналежність, і данину нашим традиціям. Дуже хочу, щоб так само разом ми вже під час оксамитового сезону, святкуючи перемогу, пройшлися цим рушником єднання», – висловила побажання директорка оздоровниці.
Щотретього четверга травня у світі вшановують українську вишиванку. Започатковане у 2006 році як студентська акція, свято поширилося у десятках країн світу і покликане зберегти прадавні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Цієї традиції щороку дотримуються керівництво, депутати, а також працівники виконавчого апарату Волинської обласної ради.
Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що цьогоріч, в умовах війни з росією, День вишиванки має особливий зміст, бо підкреслює унікальність і самостійність української культури. Він закликав волинян долучитися до свята і, таким чином, вкотре продемонструвати єдність, незламність і красу українського народу. Сьогодні – це вже не просто святкове національне вбрання, а символ української нескореності та свободи.
«Нині усім українцям важливо підкреслювати свою національну ідентичність, єднатися через наші звичаї та традиції, підтримувати зв’язок поколінь через стародавній оберіг – вишиту сорочку», – наголосив він.
Про це волиняни домовилися зі своїми румунськими партнерами під час візиту до прикордонного міста Ботошані.
У якості перемовників виступили керівники обласних комунальних закладів Олександр Кулаков та Віталій Терешкевич. Місяць тому волинська делегація заручилися партнерством міжнародного волонтерського фонду «ASOCIATIA ROUND TABLE 20 BOTOSANI», який збирає гуманітарну допомогу Україні та піклується про вимушених біженців. Перший вантаж, отриманий від цієї організації, волиняни відразу доправили за заявленими потребами у різні регіони України.
Цього разу партнери узгодили, що черговий вантаж міститиме вкрай потрібні сьогодні і прифронтовим, і тим територіям, де ведуться активні бойові дії, речі. Це, зокрема, ліки, медичні функціональні ліжка та ліжка-трансформери для військових, продукти харчування тривалого зберігання, засоби гігієни.
Цей транш гуманітарної допомоги вже днями доправлять до Кіровоградської області – у військові шпиталі та центри для тимчасово переміщених осіб зі сходу та півдня України.
Сьогодні – 78 роковини депортації радянським тоталітарним режимом кримськотатарського народу із півострову. Цього дня в Україні та світі згадують жертв геноциду кримських татар, а також відзначають день боротьби за права кримськотатарського народу.
Загалом депортації було піддано близько 200 тисяч людей. Для кримськотатарських родин, більшість із яких опинилися у напівпустельних територіях Середньої Азії, Уралу та Сибіру, заслання обернулося голодом, злиднями, втратою рідних і близьких, які не пережили страшних умов депортації. Тоді загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу.
Традиційно цього дня на Замковій площі Луцька відбулись жалобні заходи з вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, представники Луцькради, ОВА та Луцької РВА спільно з представниками ГО «Кримські татари Волині» поклали квіти до монументу Жертвам політичних репресій, а також вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Адже троє учасників хіп-хоп-гурту Kalush Orchestra, який втретє уславив нашу країну на європейському пісенному конкурсі, є випускниками Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.
Тимофій Музичук, Ігор Діденчук, Віталій Дужик не лише отримали диплом цього мистецького закладу, але й навчалися в одного педагога – Юрія Фокшея. До слова, фольклорна основа пісні «Стефанія» з’явилися завдяки вокалісту-сопілкарю, уродженцю одного з сіл Ковельщини Тимофієві Музичуку. Його мама – викладачка музичної школи по класу бандури, а бабуся очолювала фольклорний ансамбль.
«Вчора у нашому коледжі був неймовірно святковий день. Напевно, ми на Великдень так не раділи, як перемозі наших випускників на «Євробаченні». І вже точно, стільки уваги преси викладацький і студентський колектив ще не мали», – зазначив керівник обласної комунальної установи Тарас Войтович. Він також зауважив, що випускники мистецького закладу і раніше у складі різних колективів були учасниками європейського пісенного конкурсу. І стверджує, що вже визначилися з кандидатурою студента, який, найпевніше, візьме участь у наступному «Євробаченні». Він теж вихованець Юрія Фокшея. Самого ж наставника керівник характеризує як талановитого музиканта і педагога та надзвичайно скромну і порядну особистість.
Юрій Євгенович розповів, що пильно стежив за перебігом конкурсу, вболівав за своїх вихованців і щасливий їхньою перемогою. Про хлопців відгукується якнайкраще, каже – усі вони володіють кількома інструментами, навчалися із захопленням. До прикладу, Віталій Дужик займався у нього ще з дитинства, а Тимофій Музичук майже рік щотижня долав сотню кілометрів, аби потрапити на заняття. Хлопці завжди прагнули бути найкращими, стверджує викладач, і таки досягли визнання.
До речі, понад рік у Міністерстві культури України розглядають документи на присвоєння Юрію Фокшею почесного звання «Заслужений діяч культури і мистецтв України», тож волиняни сподіваються, що педагог невдовзі таки заслужено його отримає.
Дівоча команда вразила своїх латвійських друзів не лише спортивною майстерністю, але й патріотизмом.
Молодіжний склад жіночої волейбольної команди супер-ліги «Волинь університет Луцьк» з 27 березня постійно перебуває у Латвії. Головний тренер волейболісток Богуслав Галицький розповів, що латвійська волейбольна спільнота запропонувала його вихованкам не просто прихисток на час війни, але й створила усі умови для тренувань і, навіть, дозвілля.
«Я спокійний за них. Вони не тільки у безпеці, але й у гарній спортивній формі. Наші латвійські друзі усе для цього зробили: надали тренувальну базу, придбали форму, харчують, піклуються, організовують не тільки спортивні змагання, але й дозвілля дівчат. Я неймовірно їм вдячний», – зауважив наставник.
Він також додав, що волинянки вчора здобули блискучу перемогу у товариському турнірі з трьома латвійськими командами у місті Єкабпілс. Після нагородження дівчата не полишили майданчик, а розгорнули національний прапор і заспівали «Українську лють» Христини Соловій. Дослухаючись до слів пісні «Одного ранку, ще й на світанку земля здригнулась, і враз закипіла наша кров. Ракети з неба, колони танків, і заревів старий Дніпро», глядацькі трибуни аплодували стоячи та зі сльозами на очах.
Вітаємо дівчат з перемогою! Віримо у перемогу України!
Голова Волиньради Григорій Недопад провів робочу зустріч з польською делегацією урядників повіту і гміни Влодава. Ключове питання – будівництво міжнародного пункту пропуску на межі Шацької та Влодавської громад і налагодження малого прикордонного руху.
На Волинь представники місцевого самоврядування Влодави навідуються не вперше. З Шацькою громадою їх пов’язують давні партнерські стосунки, у традиції – щорічні дні добросусідства. А минулого року Волиньрада спільно з Влодавою успішно реалізували туристично-культурний мультипроєкт прикордонного поозер’я, розпочали ще один у музейній царині.
Та як зауважив очільник польської делегації, староста повіту Влодави Анжей Романчук, цього разу їхній візит особливий. «Найперше ми хотіли наших добрих друзів волинян і увесь український народ підтримати у цей лихий час і запевнити, що Польща солідарна з Україною. Ми і надалі надаватимемо усіляку підтримку, щоб допомогти здолати агресора, який – і наш ворог також. Ми маємо намір допомагати вам і у післявоєнному відновленні», – зазначив посадовець.
Війт гміни Влодава Даріуш Семенюк запевнив, що його громада щиро піклується про вимушених українських біженців. З місцевого бюджету гміна виділила додаткові кошти на забезпечення родин з дітьми, для школярів організували навчання. Сьогодні ж вони привезли гуманітарну допомогу для Шацької громади, адже тут прихистили понад півтори тисячі переселенців. І це не останній вантаж.Голова обласної ради Григорій Недопад та Шацький селищний голова Сергій Карпук висловили вдячність своїм польським колегам за всебічну допомогу та підтримку, а також обговорили перспективу розвитку взаємин, пов’язану із відкриттям пункту пропуску «Адамчуки-Збереже».
«На цій ділянці кордону Волині дуже потрібен пункт пропуску, який би пожвавив малий прикордонний рух, – зазначив Григорій Недопад. – Під час днів добросусідства, коли через Західний буг зводиться понтонна переправа, упродовж дня кордон перетинають до 10 тисяч людей з обох боків, а транспортна спроможність є не меншою за 500 автомобілів на добу. Перспективність цього міжнародного переходу я особисто детально обговорив із заступником міністра інфраструктури та заручився його підтримкою», – розповів голова Волиньради. Він також зауважив, що готуючись до впровадження цього проєкту, область поліпшувала інфраструктуру. Зокрема, у напрямку майбутнього автомобільного переходу збудовано нове дорожнє полотно, облаштовано велодоріжки та тротуари. А голова Шацької громади Сергій Карпук додав, що уже виготовлено схему облаштування майбутнього об’єкту.
Польські колеги теж палко підтримують ідею будівництва пункту пропуску. Староста Анжей Романчук зазначив, що на території Влодавського повіту немає жодного міжнародного переходу. І його поява мала б значний ефект у пожвавленні економічних, туристичних, культурно-мистецьких взаємин між Волинню та Влодавою зокрема та обома державами загалом.
Під час обговорення партнери домовилися, що до реалізації цієї ініціативи кожен зі свого боку долучить урядовців та парламентарів. Наступну зустріч уже за участю ширшого кола фахівців запланували на червень.
Обласна територіальна виборча комісія відреагувала на звернення обласної ради щодо заміщення депутата РоманаКарпюка, повноваження якого достроково припинені у зв’язку із його смертю, та видала постанову «Про заміщення депутата Волинської обласної ради», згідно з якою депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 283 Виборчого Кодексу України.
Відтак, обласна ТВК постановила визнати обраним депутатом Волиньради наступного за черговістю після Романа Карпюка кандидата у депутата у виборчому списку від Волинської обласної організації політичної партії «Сила і честь» Юрія Валецького.
До виконання депутатських обов‘язків він приступить на найближчому пленарному засіданні сесії.
ДОВІДКОВО:
Юрій Валецький народився 23 березня 1965 року у селі Замлиння Любомльського району. Громадянин України, освіта вища, доктор медичних наук, професор, член Політичної партії «Сила і Честь».
У третю неділю травня Україна вшановує жертв політичних репресій.
У День пам’яті і скорботи про українців, які загинули чи постраждали в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, до постаменту на честь розстріляних НКВС майже 4 тисяч в’язнів Луцької тюрми лягли жовто-блакитні квіти.
У жалобній церемонії взяли участь представники обласної та міської влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт. Присутні схилили голови у пошані та проказали молитву за спокій душ українців, знищених лише за те, що вони були патріотами.
Масштабна кампанія масових репресій, розгорнута комуністичним режимом за вказівкою Сталіна наприкінці 30-х на початку 40-х років минулого століття, увійшла в історію як «великий терор». І досі не названо остаточну кількість жертв політичних репресій в Україні, адже переслідувалися не тільки так звані «вороги народу», а й їхні родини. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли табори, тюрми, заслання чи були примусово ізольовані у божевільнях.
Через терор і репресії пройшли практично усі верстви українського суспільства. Його наслідки – знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, спроба руйнування традиційних національних цінностей.
Вшанування жертв політичних репресій цьогоріч в Україні – це не лише пам’ятні заходи, а й усвідомлення того, що кривава тоталітарна потвора, яка несе смерть, насильство і ненависть, у світі ще не подолана.
Законопроєкт №7269 про функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, завдяки якому місцева влада отримає механізми оперативного управління громадами під час війни, ухвалено у другому читанні.
Сьогодні під час засідання парламентського Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, в тому числі завдяки зусиллям волинських нардепів Ірини Констанкевич та Вячеслава Рубльова, були усунені суперечливі параграфи законопроєкту, які фактично призупиняли повноваження усіх районних і обласних рад.
Одночасно підтримано норму, що на територіях, які перебувають в окупації чи оточенні, повноваження голів місцевих рад передаються головам обласних чи районних військових адміністрацій.
Свою позицію парламентарі аргументували тим, що в умовах війни особливо важливо швидко ухвалювати рішення, які безпосередньо впливають на життєздатність громад, їхню обороноздатність та безпеку, а отже робота органів місцевого самоврядування повинна бути безперервною.
Також громади отримають спрощений порядок ухвалення рішень в окремих сферах, а голови громад зможуть одноосібно ухвалювати нагальні рішення як от про спрямування коштів місцевих бюджетів на потреби ЗСУ, боротьбу зі стихійними лихами та епідеміями, обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, тощо.
Щодо обласних та районних рад, то відповідно до законопроєкту, їхні повноваження обласна чи районна військові адміністрації можуть перебирати на себе у разі окупації чи оточення адміністративного центру або за рішенням Президента, якщо воно підтримане голосуванням Верховної Ради.
Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що досягнутий законодавчий компроміс надзвичайно важливий, оскільки скоротить терміни прийняття рішень на місцевому рівні та спростить саму процедуру для оперативного реагування громад на виклики війни.
8 травня світ відзначає День пам’яті і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
На меморіалі Вічної слави представники влади та громадськості поклали квіти та вшанували хвилиною мовчання пам’ять 80 мільйонів жертв Другої світової війни, кожен десятий з яких був українцем.
Участь у жалобних заходах взяли голова Волиньради Григорій Недопад, Луцький міський голова Ігор Поліщук, очільник обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко, громадські активісти та представники ветеранських організацій.
День пам’яті та примирення цього року Україна зустрічає в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія, тому присутні також помолилися за загиблих та замордованих рашистами співвітчизників.
