Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодили внесення змін до показників обласного бюджету на 2021 рік.

Так, на надання підтримки дітям з особливими освітніми потребами обласному бюджету було виділено понад 16 млн грн державної субвенції.  Половина цієї суми була спрямована місцевим бюджетам. Решту коштів, за пропозиціями управління освіти, науки та молоді ОДА, розподілять також між громадами пропорційно до кількості дітей з особливими освітніми потребами у них.

 Окрім того, до обласного бюджету будуть зараховані субвенції з місцевих бюджетів: на заміну вікон у Любомльському професійному ліцеї – 100 тис. грн, а також на співфінансування закупівлі ноутбуків на суму 172 тис. гривень з бюджетів Мар’янівської, Боратинської та Павлівської тергромад.

Як зауважила начальниця профільного управління ОДА Людмила Плахотна, процес придбання ноутбуків для освітніх закладів нарешті зрушився з місця. Постачання було призупинено у зв’язку з перевіркою Міністерства освіти на предмет завищення закупівельних цін.

«Урядовці зобов’язали постачальників знизити ціну одного комп’ютера із 19 тисяч 200 гривень до 18 тисяч 700 – по одній закупівлі і  17 тисяч 118 гривень по другій закупівлі. Відтак, ми маємо економію 4 млн 150 тисяч, а тому будемо оголошувати ще одну закупівлю і сподіваємось до нового року використати ці кошти», – зауважила вона.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський також повідомив, що з наступного тижня в області стартують бюджетні слухання. “Запрошую взяти участь у них усіх членів бюджетної комісії, депутатів обласної ради та керівників профільних відомств. З а 8 по 12 листопада буде заслухано потреби усіх керівників обласних комунальних закладів та установ, аби у визначені Бюджетним кодексом строки, злагоджено вийти на прийняття основного фінансового документу області на 2022 рік”, – резюмував він.

В рамках робочого візиту на Волинь голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах ознайомився із процесом видобутку бурштину, його обробкою та збагаченням, а також оцінив колекцію унікальних знахідок.

Найперше очільника Держгеонадр знайомлять із процесом цивілізованого видобутку сонячного каміння.  На земельній ділянці, де комунальне підприємство «Волиньприродресурс» веде роботи,  був так званий клондайк.

“Територія була в жахливому стані, адже копачі перебили коріння деревам і вони лежали просто на землі. Бурштин тут копали лопатами, , мотопомпи не використовували через відсутність води.  Тому рили траншеї, робили укріплення. Ми і досі на глибині 6 метрів знаходимо куртки, мобільні телефони і лопати”, – розповідає директор КП “Волиньприродресурс” Анатолій Капустюк.

Він зазначає, що за день роботи “в полі”, працівники підприємства добувають від 40 до 60 кг бурштину. Пізніше його везуть на завод, де каміння очищують від землі та визначають його фракційність.

Голова обласної ради Григорій Недопад наголосив, що після того, як на ділянці закінчать видобувати сонячне каміння, працівники комунального підприємства проведуть рекультивацію: землю зрівняють, утрамбують, на місце повернуть родючий шар ґрунту і висадять новий ліс.

Очільник Держгеонадр  Роман Опімах отримав можливість не тільки побачити унікальні зразки бурштину, зокрема камінь, якому дали назву “Серце Волині”, але й переконатися, що досвід волинського комунального підприємства може стати взірцем для інших. 

“Робота “Волиньприродресурсу” – це чудовий приклад того, як усе може відбуватися прозоро – і видобуток, і купівля бурштину, – зазначив Роман Опімах. – Я вражений тим, як розвивається це підприємство, адже тут буде не тільки видобуток, але й обробка та виготовлення виробів”.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах в рамках робочого візиту на Волинь спільно з головою обласної ради Григорієм Недопадом та керівником КП «Волиньприродресурс» Анатолієм Капустюком ознайомилися з розробкою торфовищ та потужностями з виготовлення торфобрикетів держпідприємства “Волиньторф”.

Процес видобування Романові Опімаху на родовищі “Велике багно”, яке розташоване в Маневицькому районі. Як розповів директор ДП “Волиньторф”, депутат обласної ради Іван Киричик, тут з 1 га території збирають від 600 т торфофрези, яку пізніше перевозять на торфобрикетний завод, висушують та формують брикети.

“Еквівалент 1 тони торфобрикету до газу рівний 1000 кубів. У зв’язку із ростом цін на газ, до нас звертаються все більше бажаючих придбати паливо, – розповідає Іван Киричик. – Заявки на купівлю надходять не тільки з Волині, але й з Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, адже наше паливо в рази дешевше”. Керівник “Волиньторфу” додає: хотілося б мати більші потужності, та наголошує, що завод забезпечує дешевим паливом практично усі установи бюджетної сфери області.

Очільник  Державної служби геології та надр Роман Опімах високо оцінив роботу “Волиньторфу” та соціальну функцію цього підприємства. “Волинська область дуже багата на торф’яні поклади. Для себе я зробив висновок, що 50% енергетичного балансу області займає саме опалення торф’яними брикетами, які використовують для закладів освіти, медицини інших бюджетних структур. Це взірцевий приклад соціальної роботи, яку виконує ДП “Волиньторф”, – констатував Роман Опімах.

Він також зазначив, що якість волинського торфу по своїй енергопродуктивності відповідає якості вугілля і є чудовою альтернативою газу.

Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення під час засідання розглянули колективне звернення громадян щодо прийняття обласної програми підтримки та лікування хворих з рідкісними захворюваннями.

Голова профільної комісії облради Ірина Горавська зауважила, що це питання піднімалось і під час особистого прийому громадян головою обласної ради. З початку року депутати також неодноразово розглядали відповідні звернення на засіданні профільної комісії. Ірина Горавська нагадала, що депутати-медики  ініціювали внесення змін до діючої Програми фінансової підтримки та розвитку комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2020-2022 роки, (посилання) та доповнили цей документ пунктом про забезпечення лікарськими засобами пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями.

“Але проблема полягає не у відсутності відповідної програми, а у можливості її фінансування. Лікування рідкісних захворювань надзвичайно дороговартісне. Лише в обласному об’єднанні захисту материнства та дитинства, яке я очолюю, потреба на лікування діток до 18 років з орфанними захворюваннями, перевищує 80 млн гривень. “, – наголосила вона.

Також зазначалося, що в державі лікування орфанних захворювань недофінансовується більше ніж удвічі, за деякими захворюваннями фінансування відсутнє взагалі, окрім того, чимало таких рідкісних хвороб не внесені до переліку орфанних.

Відтак, члени комісії рекомендували облдержадміністрації порушити перед центральними органами виконавчої влади питання про прийняття у найкоротші терміни рішення щодо державної фінансової підтримки громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання. Окрім того, при формуванні пропозицій до проєкту обласного бюджету на 2022 рік члени медичної комісії рекомендують передбачити кошти на реалізацію існуючої Програми фінансової підтримки та розвитку комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я в частині забезпечення лікарськими засобами пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями.

Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства на нинішньому засіданні підтримали рекомендації щодо кадрового питання.

Як повідомила заступниця начальника відділу комунального майна Ганна Кузіна,  днями до апарату обласної ради надійшла заява від т.в.о. начальниці комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат Олени Гурківської з проханням звільнити її від виконання обов`язків за згодою сторін з 9 листопада.  Відтак, члени профільної комісії підтримали пропозиції відділу майна та рекомендували голові обласної ради в установленому законом порядку звільнити Олену Гурківську із займаної посади. До призначення керівника цього комунального закладу в установленому законом порядку виконання обов`язків начальника покласти на Олександра Степанюка, заступника начальника – начальника відділу автоматизації та контролю соціальних виплат «Центр по здійсненню соціальних виплат».

Голова медичної комісії Ірина Горавська поцікавилася у директора департаменту соціального захисту населення ОДА Сергія Страшного, чи немає у його відомства зауважень до компетентності запропонованої кандидатури на посаду т.в.о. начальника центру. Посадовець запевнив, що Олександр Степанюк є фаховою людиною і уже виконував ці функції під час перебування керівника у відпустці.  

Спілка батьків дітей з розладами аутичного спектру провела традиційний благодійний захід «Янголята в колі друзів».

Силами творчої студії «Янголят», театрального гуртка дітей із синдромом Дауна, хореографічної студії “Медея” Луцького навчально-реабілітаційного центру,  а також інших дитячих мистецьких колективів для глядачів влаштували різножанрову концертну програму. Окрім того, було розгорнуто і виставку малюнків авторства діток з інвалідністю. Загалом свою творчість продемонстрували 70 виконавців та 9 колективів.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав учасників та організаторів благодійного заходу від імені очільника Волиньради Григорія Недопада та обранців громади.

“Дитяча творчість – це завжди щось неповторне, безпосереднє і, разом з тим, природне і дивовижне. І надзвичайно важливо, коли діти мають можливість показати свої таланти світові. Це не тільки робить їх впевненішими, це на краще змінює сам світ. Тому обласна рада і надалі  організаційно і фінансово буде підтримувати такі проєкти, – запевнив він. – Хотілося б, щоб і в майбутньому ви так креативно доповнювали,допомагали і підтримували один одного. Бажаю усім вам здоров’я, терпіння, благополуччя, миру, здійснення мрій”.

Голова ГО “Янголята” Юлія Поліщук висловила вдячність за підтримку і вручила керівництву області та Луцька подарунки, власноруч виготовлені дітьми з аутизмом. Вона також анонсувала, що у планах громадської організації налагодити виробництво з виготовлення еко-продукції, що дасть змогу реалізуватись у соціумі повнолітнім з аутичними розладами.

Про це повідомив голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах, перебуваючи з робочим візитом на Волині. Результатом візиту стало підписання тристороннього меморандуму між Держгеонадрами України, обласною радою та облдержадміністрацією про співпрацю у сфері ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів.

Розповісти про можливості та запропонувати інструменти залучення громад і бізнесу до розробки надр місцевого і державного значення – так окреслив мету свого візиту керівник Державної служби геології та надр України Роман Опімах. Він також висловив бажання вивчити і поширити серед решти регіонів унікальний досвід «Волиньприродресурсу», як першого в Україні комунального підприємства, яке зуміло отримати спецдозволи на видобуток державних корисних копалин, зокрема, бурштину та торфу.

Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що ініціатива Держгеонадр щодо спрощення процедур доступу до надрокористування є надзвичайно актуальною не лише з огляду на ефективне використання корисних копалин, але й в контексті наповнення місцевих бюджетів. «Північні райони нашої області – це переважно ліси. Відсутність ріллі та пасовищ унеможливлює ведення сільського господарства, тому надходження у бюджети ренти в розмірі 100% від видобутку місцевих копалин і 30% – з розробки державних надр позбавить ці території статусу депресивних», – впевнений очільник Волиньради.

Про роботу «Волиньприродресурсу» розповів його керівник Анатолій Капустюк і запропонував Романові Опімасі відвідати ділянки, де ведеться видобуток торфу і бурштину, та заводи з переробки сировини. Він також зазначив, що успішний волинський досвід активно переймають і інші обласні ради. Зокрема, Тернопільська і Полтавська уже створили такі ж комунальні підприємства за активної допомоги волинян.

Під час наради за участю голів райдержадміністрацій та лідерів територіальних громад  Роман Опімах розповів, що на Волині понад 400 підтверджених родовищ корисних копалин, однак лише півсотні дозволів на їх розробку. Серед основних причин, які призвели до такого дисбалансу, він назвав складність і тривалість процедур з отримання спецдозволів та оформлення земель на надрокористування.  

«Державна служба геології та надр робить все, аби ситуацію кардинально змінити і зробити видобуток корисних копалин значно ефективнішим. Зокрема, вже максимально спрощено процедуру отримання спецдозволів, тепер вона легка і прозора. До речі, на видобуток місцевих копалин дозволи видаються без аукціону. Для погоджень запроваджено електронні кабінети, і більше нема потреби возити стоси документів до столиці. Створено Єдиний геологічний портал, де розміщена інформація про мінерально-ресурсний потенціал, запаси копалин і можливі обсяги їх видобутку, транспортну інфраструктуру тощо», – стверджує голова відомства. Він запевнив, що Держгеонадра готові надавати усіляку консультативну та методичну допомогу громадам, як у питаннях залучення інвестора чи створення комунального підприємства, так і у підготовці документів, отриманні погоджень, дозволів та наданні звітів з надрокористування.  А також запропонував громадам послугу з виготовлення індивідуальних  геоінвестиційних паспортів з детальним якісним і кількісним описом ресурсної бази, що допоможе розвивати їхні території. Одночасно посадовець наголосив на посиленні відповідальності за незаконне користування надрами. Окрім зростання штрафів до 85 тисяч гривень, відтепер це ще й кримінальний злочин, який передбачає до 8 років позбавлення волі.

За підсумком зустрічі голова Держгеонадр України Роман Опімах, голова Волиньради Григорій Недопад та заступник голови облдержадміністрації Ігор Чуліпа підписали тристоронній меморандум про співпрацю у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, створення рівних та конкурентоспроможних умов для реалізації ресурсу надр територіальних громад, та доступу до інформації усіх зацікавлених установ і організацій. Зазначалося, що за письмовим повідомлення до цього меморандуму можуть приєднатися і територіальні громади.

Завершила роботу Міжнародна наукова конференція «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини», але практична діяльність з відновлення давньої пам’ятки лише починається.

Підсумовуючи дводенну роботу наукового форуму директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко зізналася, що остаточно повірила у здійсненність амбітного проєкту ревіталізації Олики, після того, як об’єкт внесли до програми «Велика реставрація». – «Це зусилля великої команди людей, потужного волинського лобі». Вона відзначила особливу роль у цьому процесі голови обласної ради Григорія Недопада, народної депутатки Ірини Констанкевич та уродженця Олики, доктора фізико-математичних наук, члена-кореспондента НАН України Віктора Жовтянського, який став громадським уповноваженим зі збереження історично-архітектурного насліддя Олики.

Від імені оргкомітету вона також подякувала учасникам конференції з України, Польщі та Білорусі за неоціненне сприяння Волині у її намірах відродити історичні пам’ятки: «Досі ми не мали досвіду ревіталізації таких великих об’єктів, саме тому до участі в науковій конференції, крім істориків, ми запросили археологів, архітекторів, реставраторів, музейників. Ми розраховували на допомогу у побудові концепції, стратегі, музеєфікації і туристичної промоції Олицького комплексу і отримали її. Завдяки кожному з вас ми побачили майбутнє Олики». Вона також зазначила, що є намір цей науковий форум зробити щорічним.

Директорка Науково-методичного центру сприяння розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Харківського гуманітарного університету Олена Жукова запевнила, що Олицький замок знають в Україні і хочуть з ним працювати навіть у далекому Харкові. – «Коли я розповіла крипто-художникам про палац Радзівілів, вони негайно захотіли їхати сюди. Крипто-арт – інсталяції, електронні експозиції, що оживають, світлові 3D-ефекти, які можна спостерігати вночі – це дуже популярний напрямок, що гарно капіталізується. Під час конференції ми вже створили невеликий консорціум, залучивши різних фахівців, які будуть допомагати вам у відродженні та розвитку цього проєкту». Олена Жукова також рекомендує не чекати завершення реставрації, яка може затягнутися на роки, а наповнювати життям палацовий комплекс вже, заручившись підтримкою спеціалістів культурно-креативної індустрії.

Науковиця повідомила, що з кафедрою туризму Луцького національного технічного університету вже обговорено та напрацювано концепцію створення в Олиці туристично привабливої території. Вона також подарувала Олицькій селищній раді методичну розробку залучення туристів та туристичної промоції у невеликих громадах. «По суті – це покрокова інструкція, як з маленьких елементів створити великий продукт, який призведе до розвитку громади. Сподіваюся, він вам допоможе», – зазначила Олена Жукова.

Від імені голови обласної ради та усього депутатського корпусу за продуктивну роботу, наукові рекомендації та живе спілкування учасникам конференції висловив вдячність перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук: «Я переконаний, що ця конференція дасть поштовх для вдалої реалізації проєкту відновлення палацу Радзівілів, і ми отримаємо тут центр історії, культури і туризму. А Олика стане осередком, який поєднає туристичні стежки до Володимира, Луцька, Колодяжного», – підсумував роботу наукового форуму посадовець.

Волинські музейники презентували учасникам Міжнародної наукової конференції «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини» колекцію скарбів родини Радзівілів та книгу для дітей про Олицький замок авторства журналіста Володимира Данилюка.

У чотирьох залах Художнього музею розмістили лише частину, проте, найціннішу, артефактів Олицького маєтку, збережених у місцевих музейних фондах. Директорка музею Зоя Навроцька зазначила, що працівники музею чи не першими заговорили про Олику та пропагували її пам’ятки: «Якщо ви, науковці, дістаєте із сутінків історії забуте і втрачене, то ми, музейники, надаємо цьому візуалізації, яка, зазвичай, говорить більше за написане. Так, з представлених тут артефактів без сумніву можна стверджувати, що в Олицькому палаці шанували твори мистецтва, музику, любили квіти і тварин».

В експозиції представлено живопис та скульптури 17-19 століть з художньої галереї Олицького палацу, графічні портрети представників роду Радзівілів, виконані невідомими європейськими митцями 17-20 ст., а також фотографії з родинного альбому, які знайомлять з архітектурою маєтку, його інтер’єрами, розповідають про полювання в Цуманських угіддях. На особливу увагу заслуговує родинне дерево Радзівілів, виконане на шовку гравером Петером Боссе у 1742 році. Ще два подібних зображення на папері зберігаються у музейних фондах Варшави.    

Директорка волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко зазначила, що Оргкомітет з популяризації історичної спадщини Олики намагається зацікавити нею різні вікові та соціальні групи: «Одним з таких варіантів промоції пам’ятки – залучення окремого сегменту потенційного відвідувача – є книга для дітей українською і польською мовами «Слід JFK… у Замку Радзівілів».

Презентуючи сигнальний примірник видання, його автор – журналіст, головний редактор часопису «Волинська газета» Володимир Данилюк розповів, що, найперше, прагнув здолати стереотипи сприйняття Олики, як місця розташування божевільні. А що книга для дітей та підлітків, то з півтисячолітньої історії роду автор обрав епізод, який би максимально зацікавив молоде покоління. «Це історія про те, як син останнього власника замку Януша Радзивілла – Станіслав Альбрехт – був одружений із Керолайн Лі Був’є – рідною сестрою дружини Президента США Джона Кеннеді».  Володимир Данилюк зізнався, що було непросто вибрати стиль оповіді, аби максимально спростити її для дитячого сприйняття, але не спотворити історичні факти. Автор також висловив вдячність Генконсульству Республіки Польща в Луцьку за сприяння в реалізації проєкту.

30 жовтня у волинських лісгоспах, як і по всій країні, триває загальнодержавна акція «Створюємо ліси разом» в рамках програми Президента України «Зелена країна».

Разом з лісоводами на території Ківерцівського держлісгоспу нові діброви і соснячки закладав і голова Волиньради Григорій Недопад. Він зазначив, що відтворення лісів важливе для всієї країни. А на Волині, де ліси є не лише екологічним, а й економічним фактором, це особливо актуально.

«Щороку обласна рада і я особисто обов’язково долучаємося до таких акцій. Бо всі ми несемо відповідальність за волинські ліси. Їх у нас – третина території області. Приємно, що перший мільйон із загальнонаціонального мільярда висадили саме на Волині», – зазначив голова обласної ради.

Майже 3,5 тисячі саджанців та сіянців дуба і сосни на площі близько гектара висадили сьогодні на Ківерцівщині. Головний лісівник області Олександр Кватирко розповів, що цієї осені в області вже висаджено понад 3 млн дерев. Робота триватиме, поки дозволятимуть погодні умови. Він також подякував усім волинянам, які активно долучаються до збільшення лісових площ.

У Луцьку презентували двомовне видання «Лісової пісні» Лесі Українки кримськотатарською та українською.

У презентації взяли участь керівники Меджлісу кримськотатарського народу, зокрема, лідер кримських татар Рефат Чубаров, представники громадських організацій кримських татар, викладачі кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народні депутати Ірина Констанкевич та Соломія Бобровська, а також перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Як зазначив ректор Лесиного вишу  Анатолій Цьось, видання «Лісової пісні» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в рамках проєкту Волинського національного університету імені Лесі Українки. Переклад «Лісової пісні» – «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим. Та додав, що пишається філологами університету, які за рік підготували та видали 14-томник видань Лесі Українки.

Народна депутатка Ірина Констанкевич зазначило, що видання 14-томника Лесі Українки – історична подія, як і переклади її творів іншими мовами: «Я щаслива, що ми маємо унікальне видання. Це – продовженням серії двомовних видань, яка триває уже 10 років. Це чи не найкраща ілюстрація того, що започатковане в нашому університеті зі справжнього волинського патріотизму, з глибокої філологічної освіти, з тих наукових і дослідницьких прагнень, які демонстрували наші колеги, проросло і має продовження», – впевнена парламентарка.

Почуття гордості за талановитий колектив Волинського національного університету та за неймовірну в своїх масштабах роботу переповнює кожного, переконаний Юрій Поліщук. «Кримські татари, як і ми, українці, переживають зараз важкі часи. Це видання найбільше би роздратувало і обурило окупанта, але це – ще один крок до нашої спільної перемоги. Це -свідчення, що ми дві нації, але єдиний український народ, – наголосив Юрій Поліщук. – Переконаний, що цей проєкт продовжуватиметься і «Лісову пісню» будуть  читати в усьому світі, а ми будемо пишатися тим, що наш Волинський національний університет, наша Волинь є центром лесезнавства».

Зазначимо, що «Лісова пісня» Лесі Українки вже перекладена англійською, німецькою, польською та білоруською мовами.

Учасники Міжнародної наукової конференції, що присвячена відтворенню спадщини Олики, мали нагоду на власні очі побачити середньовічний родинний замок князів Радзивілів, колегіальний костел Святої Трійці, а також костел святих Петра і Павла. Продовжився захід спілкуванням у дискусійних панелях.
Знаний архітектор, директор Науково-проектної компанії «МІСТО УКРАЇНИ» Володимир Заболотний над дослідженням та відновленням спадщини князів Радзівіллів працює з 1986 року. За цей час підготовлено 28 томів документації з реставрації оборонно-палацового комплексу та інших історичних пам’яток Олики.
На думку науковця, який також став модератором усіх проєктних робіт в рамках нинішньої реставрації пам’ятки архітектури національного значення – замку Радзівілів XVI століття, відновлювати варто не лише палацову, а й форифікаційну частину цієї споруди, яка майже не збереглася. «Без бастіонів цей замок не буде мати тієї специфіки і особливості, як пам’ятки оборонної архітектури з поєднанням із палацовими функціями. Більше того, їх відтворення дасть можливість розмістити там інженерну інфраструктуру, а також технологічні засоби сучасного функціонування об’єкту, – зауважив він. – Відтворити Олику в первісному вигляді можливо тільки зовні. Адже її стіни та перекриття уже оснащені сучасними будівельними конструкціями чи то бетонними, чи металевими – в часи Другої світової замок серйозно постраждав і його відновили. Тому нам слід зосередитись на красивій реставрації зовнішнього вигляду цієї будівлі. Можливо також відновити 3-4 зали, під сучасним тиньком де подекуди збереглася автентична ліпнина. Внутрішнє наповнення має передбачати сучасне інженерне оснащення – це і водопостачання, і каналізація, і освітлення, і опалення, і вентиляція. Саме в бастіонах ми зможемо розмістити увесь сучасний інфраструктурний комплекс, що дасть змогу почуватися хоч і в історичному місці, але в сучасних умовах».
На думку архітектора фактор комфорту для туристів є досить важливим. Окрім зовнішнього вигляду замок має бути наповнений музейними площами, культурними закладами, а також сучасними приміщеннями торгівельного та готельно-ресторанного типу, які будуть слугувати для потреб туристів. «Сьогодні в Україні майже немає організованого туризму, як раніше, коли люди їздили групами. Зараз дуже розповсюдженим є транзитний туризм, коли родини подорожують автомобілем. І саме під такий різновид туризму ми маємо підлаштовувати усі наші пам’ятки архітектури, і забезпечити людям таку можливість, адже це дуже перспективна економічна складова проєкту, яка вигідна і для місцевої громади, і для області, і для держави», – наголосив він.
У ході оглядин реставраційних робіт, які здійснюються у Костелі Святої Трійці коштом та силами польської сторони, науковці констатували, що це – яскравий приклад фахової та якісної реставрації.
«Це один із найкращих в Україні прикладів виконання реставраційних робіт, однак українські реставратори у цьому участі не беруть, адже у нашій країні обмаль таких фахівців, – бідкається Володимир Заболотний. – Проєкт написаний, гроші будуть виділенні, однак своїми силами на разі ми це зробити не зможемо. Тому моє основне завдання – знайти конгломерат організацій чи окремих фахівців як вітчизняних, так і зарубіжних, які візьмуться втілювати цей проєкт в життя». Архітектор також рекомендує створити при облраді, чи при краєзнавчому музеї дирекцію з реставрації і пристосування Олицького замку. Ця інституція має взяти на себе і укладання договорів, і закупівлю матеріалів, а головне – відповідальність за те, що буде зроблено.
Народна депутатка Ірина Констанкевич своєю чергою висловила пропозицію, що на підготовці фахівців в галузі реставраційних робіт мали б зосередити увагу обласні заклади фахової перед вищої освіти.
У суботу, 30 жовтня наукова спільнота продовжить обмін думками щодо відновлення спадщини князівського роду Радзивілів в рамках дискусійних панелей, які відбудуться у головній адмінбудівлі краю та у Художньому музеї Луцька.