Науково-практична конференція з такою назвою триває у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Науковий форум приурочили до 75-річчя від дня народження письменника і журналіста Івана Корсака. Організатори конференції – Волинський національний університет імені Лесі Українки,
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, крайова організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Серед учасників – науковці, краєзнавці, представники громадських організацій, творчих спілок. Від імені обласного депутатського корпусу учасників конференції привітав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.
Під час конференції йтиметься про актуальні проблеми історичного, політичного і економічного розвитку Волині, а також культурне та духовне життя краю: літературу, малярство, кіно, театр, музику, народну творчість, а також релігію. Окремий напрямок – дослідження творчості Івана Корсака: «Корсакіана: вплив історичних романів на формування української національної ідентичності».
 «Сьогодні варто говорити не тільки про наукову і літературну спадщину Івана Корсака, а й про його громадянську позицію. Він тричі обирався депутатом обласної ради, він – Почесний громадянин Луцька і Камінь-Каширська. Його роль у формуванні громадської думки ще чекає вивчення та належної оцінки. Тож хай дискусії будуть цікавими і плідними та збагатять як кожного з нас, так і громадське середовище»,- звернувся до присутніх заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

За результатами конференції побачить світ фахове видання «Літопис Волині», де публікуватимуться відібрані Експертною комісією роботи, присвячені життю та творчості Івана Корсака.

Голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт відвідали ковельське підприємство “Волинь-Кальвіс”, де ознайомилися з виробничим процесом та технологічними спроможностями  твердопаливних котлів, які тут виготовляють.

Очільник Волиньради зазначив, що дорожнеча газу спровокувала і зростання у кілька разів вартості деревних пелет. Відтак, не особливо вдається ощадити на опаленні навіть тим комунальним установам, які відмовилися від блакитного палива. Тож ситуація змушує шукати оптимальніші рішення.

Керівник «Волинь-Кальвіс» Анатолій Понікарчук розповів, що підприємство виготовляє близько 50 видів твердопаливних котлів різної модифікації та потужності – від промислових до побутових. Свою продукцію реалізують в тому числі і на європейському ринку. Він переконує, що паливне устаткування має не тільки високий коефіцієнт корисної дії, а й високий рівень екологічних стандартів, до того ж воно просте в обслуговуванні.

Та найголовніше, запевняє Анатолій Понікарчук, ці універсальні котли можуть працювати майже на усіх видах твердого палива: дрова, пелети, брикети з відходів деревини і торфу, тирса, тріска, агровідходи, як от полова чи кукурудзиння, і, навіть, побутове сміття, яке не підлягає переробці. 

Окрім власне виробництва, підприємство надає й послугу «Котельня під ключ». А це – проектування, розробка проектно-кошторисної документації та техніко-економічне обґрунтування, монтаж, проведення пуско-налагоджувальних робіт, навчання операторів котелень, сервісне та гарантійне обслуговування встановленого обладнання, післягарантійні ремонти та супровід експлуатації.  

Григорій Недопад зауважив, що продукція «Волинь-Кальвіс» становить неабиякий інтерес, тому перспективу її використання обговорить з депутатським корпусом та керівниками комунальних закладів. Заступник голови обради Григорій Пустовіт зауважив, що таким чином вдасться не лише ощадити бюджетні асигнування на оплату енергоносіїв, й підтримати вітчизняного виробника.

У селі Самійличі Шацької громади відкрився новий дитсадок. На запрошення малюків та їхніх батьків привітати із довгоочікуваним новосіллям приїхав голова обласної ради Григорій Недопад.

Відкриття дитячого садочка стало неабиякою подією не лише для батьків та дітей, але й для усіх самійличівців, адже дошкільний заклад відбудовували, у буквальному сенсі, усім селом.

Дитсадок у Самійличах зник наприкінці 90-х. Спершу у сільраді забракло грошей на його утримання, а потім і народжуваність впала. Тож у будівлі дитсадка облаштувалась початкова школа. Тутешні розповідають: майже 20 років батьки возили дошкільнят до Шацька чи у сусідні села.

Нещодавно молодші школярі переїхали до іншого приміщення. І місцеві мешканці вирішили відновити дитсадок. До влади пішли не лише з ідеєю, а й пропозицією своєї допомоги.

Як розповів Шацький селищний голова Сергій Карпук, щоб кардинально оновити не зовсім пристосоване приміщення знадобилося чимало коштів і зусиль. Але, об’єднавшись, громада реалізувала цей проєкт. 400 тисяч гривень виділив селищний бюджет, ще 200 – грантові кошти за підтримки Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID), близько 65 тисяч гривень – спрямували благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» та інші спонсори, а  будівельний процес очолили батьки вихованців дитсадка.

Тепер приміщення дитячого закладу – справжня окраса села: світле, яскраве, затишне, з комфортними дитячими меблями, зі зручними санвузлами, кухнею, пральнею, іншим устаткуванням, ігровим майданчиком, лавками та мощенням.

Григорій Недопад зазначив, що облаштування дитсадка у Самійличах – взірець активної та зацікавленої громади: «Це є свідченням того, що громада тут живе і розвивається, що є команда однодумців в особах селищного голови, старости, ініціативних мешканців і спонсорів. Спільно ви досягли мети. Таким завжди відрадно допомагати. Обов’язково приходьте по новий проєкт – добудову дитсадка, який, я в це вірю, через декілька років не вміщатиме всіх діток».

Від сьогодні оновлений дошкільний заклад відвідуватимуть 22 малюків із сіл Самійличі, Хомичі та Пехи.

Обласну програму розвитку туризму на 2022-2026 роки підтримали члени постійної депутатської комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

 За словами очільниці департаменту зовнішніх зносин, залучення інвестицій та з питань туризму і курортів ОДА Вероніки Бальбузи  загальний обсяг фінансування п’ятирічної програми складе 33 млн. грн., 12 з яких – кошти обласного бюджету.

У наступному році  на розвиток туристичної інфраструктури, проведення форумів, досліджень, а також на навчання для підприємців в галузі розвитку зеленого туризму та маркетингову політику в обласному бюджеті передбачено 2,6 млн. грн.  

Особливу увагу розробники приділили створенню та облаштуванню еколого-освітніх стежок та вело-, піших та інших маршрутів туристичних маршрутів на територіях природно-заповідного фонду, в межах транскордонних біосферних резерватів, рекреаційних пунктів області. Також мають на меті розвивати мережу вело-інфраструктури та створювати комфортні умови туризму для маломобільних груп населення.

Під час виконання заходів Програми планується залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, підготовки кадрів для рекреаційно-туристичної індустрії, нарощення обсягів надання туристичних послуг за рахунок збільшення частки в’їзного та внутрішнього туризму, ефективної рекламно-інформаційної діяльності, аналізу тенденцій на ринку туристичних послуг. Окрім того, є сподівання залучати на цю мету грантові кошти. Зокрема, з 2023 року почне діяти новий етап програми транскордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна”. Цьогоріч за рахунок цієї програми в області реалізовано проєкт промоції українсько-польського поозер’я  і започатковано новий – інклюзивні музеї.

Проблематика та перспективи створення в Україні індустріальних хабів обговорюється на ІІІ Форумі індустріальних парків за участю парламентарів, урядовців, представників державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. До дискусії в режимі онлайн долучився і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Організатор всеукраїнського форуму Торгово-промислова палата України. Її президент Геннадій Чижиков зауважив, що 2022 рік повинен стати переломним у процесі створення в Україні індустріальних парків (ІП). Їх розглядають як драйвер економіки, інструмент залучення інвестицій, створення додаткового внутрішнього валового продукту та нових робочих місць. 

Індустріальні парки – це територія, яку виділяють спеціально для промислового розвитку. Її облаштовують технологічною інфраструктурою – підводять комунікації, ремонтують приміщення, організовують охорону та на конкурсних засадах призначають управляючу компанію.  Відтак, бізнес і потенційні інвестори зацікавлені розмістити свої виробничі потужності саме на такій території, оскільки  мінімізують свої матеріальні, фінансові, трудові та часові витрати, а також можуть отримати супровідні послуги від керуючої компанії. Вигоди для держави і місцевих громад — це нові робочі місця, активізація економічної діяльності та розвиток територій.

Григорій Пустовіт зазначив, що на Волині вже створено Індустріальний парк “Нововолинськ”. Ведеться підготовка до конкурсу на обрання керуючої компанії. Його розглядають як основний чинник у трансформації робочої сили, яка вивільниться в результаті реформи вугільної галузі.  Заступник голови Волиньради також повідомив, що вже виділено 50 га площ під створення ІП

 «Ковель». Він буде цікавий для інвесторів надзвичайно вигідною транспортною логістикою, адже поруч і міжнародна автомагістраль Київ-Ковель-Ягодин, і  залізничне сполучення Ковель-Львів, і євроколія Ковель-Ягодин. На території цього ІП планується розміщення підприємств з агропереробки та переробки лісової продукції, машинобудування, виробництва харчових продуктів, а також об’єкти логістики, сервісного та митного обслуговування. Третій запланований ІП «Володимир – Волинський».Земельна ділянка розташована вздовж автомагістралі державного значення Устилуг-Луцьк-Рівне. Завершується розробка його концепції та проводиться розрахунок ресурсів, необхідних для облаштування.

За словами голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитра Наталухи ще цього року у додаток до рамкового закону про розвиток ІП Верховна Рада має намір ухвалити і ряд стимулюючих законодавчих актів. Йдеться, зокрема, про відшкодування з держбюджету відсотків за кредитами на облаштування ІП та приєднання їх до електромереж, звільнення від мита, ПДВ і окремих місцевих податків.

Програму фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних  підприємств та закладів охорони здоров’я на 2022 рік схвалили на засіданні

постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.

Зокрема, програма передбачає підтримку з обласного бюджету обласних комунальних медичних установ, які фінансуються за контрактами з НСЗУ, так і за рахунок цільової державної субвенції.  Серед статей видатків на наступний рік передбачається закупівля медобладнання (93,6 млн грн), капітальні ремонти, будівництво та реконструкція приміщень (122 млн грн), придбання медикаментів та витратних матеріалів (понад 8 млн грн), а також оплата праці і комунальних послуг лікувальних закладів.

Також понад 150 мільйонів передбачено для виконання заходів обласних цільових медичних програм. Йдеться про придбання лікарських препаратів для недужих на орфанні патології, цукровий діабет, хворих з пересадженими органами, для проведення коронографій та стентування та слухо-зубопротезування ветеранів. Окрім того, 40 мільйонів гривень закладено для боротьби з епідеміями та пандемією коронавірусу. Члени профільної комісії програму погодили та рекомендуватимуть її затвердження під час сесії обласної ради.

Також до профільної депутатської комісії звернувся керівник  Волинського медичного центру терапії залежностей з клопотанням про погодження тарифів на платні послуги та збільшення кількості стаціонарних ліжок.  Ігор Шкаровецький, зокрема, зазначив, що серед пацієнтів чимало таких, які висловлюють бажання проходити лікування анонімно, без вказання паспортних даних, що унеможливлює оплату послуги через Національну службу здоров’я. Пацієнти згодні лікуватися власним коштом, а для цього потрібно затвердити відповідні тарифи.

Керівник медзакладу також констатував, що в області значно збільшився попит на наркологічну допомогу. Щороку у центрі терапії залежностей її стаціонарно отримують близько 6 тисяч осіб. Через великий попит спостерігається вимушена мінімізація терміну госпіталізації. Це – не більше 7 днів, упродовж яких встигають надати лише невідкладну наркологічну допомогу і провести детоксикацію. Як наслідок – майже на 20% зросла кількість повторних ушпиталень недолікованих пацієнтів. Ігор Шкаровецький зауважив, що розгортання додаткових 10 стаціонарних ліжок не вимагатиме бюджетного фінансування. Члени комісії обидва клопотання задовольнили.

Відповідні звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також проєкти рішень Волинської обласної ради погодила постійна комісія з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.

Зокрема, під час профільної комісії зазначалося, що до депутатів обласної ради постійно надходять численні звернення від волинян з рідкісними захворюваннями про сприяння у забезпечення лікарськими засобами та спеціальним харчуванням. Усі орфанні ліки є дуже дорогими, тому ті, хто їх потребують, не можуть купувати це власним коштом. Попри те, що законом гарантоване безоплатне державне забезпечення таких хворих, існує лише кілька державних програм, фінансування яких вкрай недостатнє. А найбільш дороговартісне лікування пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) і взагалі не увійшло до такого переліку.

Голова комісії Ірина Горавська зауважила, що з кожним роком кількість орфанних недуг зростає і наголосила, що особливої підтримки з боку держави потребують найменші пацієнти, таких в області понад 200. Орієнтовна потреба в коштах для забезпечення лише маленьких волинян з рідкісними патологіями на 2022 рік становить близько 110 мільйонів гривень.

Члени комісії одноголосно схвалили, що подбати про це – прерогатива держави. Відтак, у своєму зверненні депутати Волиньради пропонують: прискорити впровадження в Україні механізму закупівель лікарських засобів для лікування орфанних захворювань за договорами керованого доступу; запровадити спеціальну програму для підтримки людей зі спінальною м’язовою атрофією, впровадити систему кількісного обліку потреб у лікуванні українців, хворих СМА; збільшити у державному бюджеті на 2022 та наступні роки обсяги фінансування для підтримки пацієнтів з рідкісними захворюваннями, передбачивши 100% потребу на придбання лікарських засобів і спеціального харчування цій категорії громадян.

Ще одне звернення депутатів Волинської обласної ради до Голови Верховної Ради України, голів фракцій та депутатських груп у ВРУ стосується підтримки законопроекту про збагачення борошна фолієвою кислотою.  Ініціаторка внесення звернення – очільниця депутатської групи «Рівні можливості» Оксана Філіпчук. За її твердженням давно зареєстрований у парламенті «Проєкт Закону про фортифікацію борошна» слід негайно прийняти, оскільки через дефіцит фолієвої кислоти у вагітних та жінок, які планують народження дітей, є високий ризик виникнення дефекту нервової трубки плода. У розвинених країнах цю проблему попереджають збагаченням борошна фолієвою кислотою. Голова профільної комісії – очільниця медоб’єднання з охорони материнства і дитинства Ірина Горавська підтвердила, що така профілактика на 50 % знижує вроджені неврологічні вади у немовлят, а в дорослих запобігає розвитку важких анемій. Тому члени комісії одноголосно підтримали звернення.

Як і ще одну ініціативу депутатської групи «Рівні можливості» – проголошення на Волині 2022-го Роком дитини. Очільниця групи Оксана Філіпчук ініціює не тільки формування комплексного плану заходів з відзначення Року дитини в області, пропонується  також спрямувати діяльність комунальних закладів освіти, культури, спорту, охорони здоров`я, соціального захисту населення на створення в територіальних громадах умов для всебічного гармонійного розвитку дітей та підлітків, захист їх прав та інтересів, підтримку сімей з дітьми. Окрім того,  передбачається  реалізація тематичних проєктів, спрямованих на формування безперешкодного життєвого середовища у публічному просторі, розвиток спортивної інфраструктури, популяризацію здорового способу життя, допомогу сім`ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, створення можливостей для розвитку дітей з інвалідністю.

Голова профільної депутатської комісії Ірина Горавська зазначила, що ініціатива нагальна та актуальна.  Як приклад вона навела лише кілька проблем: вилучення з неблагополучних сімей дітей, які місяцями змушені жити в лікарні, а також оздоровлення дітей з інвалідністю, яких в області  більше 3 тисяч. «З цих питань особливо варто посилити комунікацію з громадами. Зокрема, батьки, які виховують діток з інвалідністю, повинні знати, що у них є доступ до безоплатного лікування та реабілітації своїх особливих дітей – це санаторій для дітей з батьками «Дачний»», – зауважила вона. Члени комісії одноголосно підтримали ініціативу. 

Члени постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин погодили зміни до Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу області та схвалили Комплексну програми надання позик окремим категоріям громадян «Власний дім» на 2022-2026 роки.

Продовжити термін дії Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016-2021 роки ще на один рік та внести окремі зміни, – про це клопотався начальник управління агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко. Він, зокрема, зазначив, що державна дотація на утримання від 5 до 50 корів спинила тенденцію зниження поголів’я корів в області. За 2 останніх роки на Волині з’явилося два десятки нових молочних сімейних ферм, та на тисячу зросло поголів’я худоби. А от у населення кількість корів зменшується. Відтак, Юрій Горбенко ініціював запровадити коштом обласного бюджету також і стимулюючі виплати для селян-одноосібників, які утримують від 3 до 5 одиниць молочної худоби. Додатковим стимулом для збільшення чисельності та підвищення продуктивності дійного стада є створення громадських пасовищ. Цьогоріч з обласного бюджету на це спрямували 1,5 млн грн. Члени комісії одноголосно погодили, що наступного року в обласному бюджеті  буде передбачено 1 мільйон гривень на дотації для селян, які утримують 3-5 корів, ще 900 тисяч – для закладення громадських пасовищ з покращеним травостоєм, також 20% від цієї суми додадуть і громади.

Члени профільної депутатської комісії також заслухали звіт про виконання Регіональної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» на 2018-2021 роки та схвалилиКомплексну програми надання позик окремим категоріям громадян «Власний дім» на наступних 5 років. У своєму звіті голова обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» Віктор Смолярчук зазначив, що за попередніх 5 років з бюджетів усіх рівнів на фінансування програми було спрямовано майже 50 мільйонів гривень. Пільгові кредити (до 20 років під  3% річних)  надавалися для спорудження нового житла чи його добудову, а також на проведення і підключення інженерних мереж. Упродовж 2018-2021 років кредитом скористалися більше півтисячі сільських мешканців. Віктор Смолярчук також зазначив, що у комплексній програмі на наступний п’ятирічний період, крім власне кредитування житла, є намір додати іще один напрямок фінансової допомоги – на облаштування агросадиб для пожвавлення в області зеленого туризму. Члени комісії новацію схвалили, як і програму в цілому.  

Окрім того, комісія з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин підтримала ініціативу фракції «Батьківщина» щодо термінового напрацювання механізму підтримки аграріїв через різке подорожчання природного газу.  Керівник фракції Андрій Козюра зазначив, що через непомірний ріст вартості енергоносіївціни на добрива зросли утричі. Фермери, селяни-одноосібники не можуть купувати їх за такою ціною, а  заводи-виробники вимушені істотно скорочувати виробництво.  На весняну посівну прогнозується дефіцит мінеральних добрив, що потягне за собою  скорочення врожайності та зростання вартості продуктів харчування. Відтак члени комісії урадили звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України з клопотанням невідкладно розробити механізми здешевлення або компенсації на купівлю мінеральних добрив для аграріїв, а також залучити до вирішення цього питання ПАТ «Аграрний фонд», який через форвардні закупівлі допомагатиме сільгоспвиробникам добривами для посівної.

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад візьме участь у спецпроєкті Суспільного.
У п’ятницю, 26 листопада о 19.20 у прямому ефірі регіонального мовника Суспільне Волинь очільник депутатського корпусу звітуватиме за рік роботи на посаді голови обласної ради, а також відповість на питання журналістів місцевих та загальноукраїнських ЗМІ. У якості медійників-експертів на живо з Григорієм Недопадом спілкуватимуться представники Першого каналу соціальних новин, Центру журналістських розслідувань «Сила правди» та Українського радіо.

24 листопада – роковини з дня смерті видатного історика, літературознавця, публіциста, державного і громадського діяча Михайла Грушевського.

 Він очолював Українську Центральну Раду Української Народної Республіки та був натхненником українського національного духу. Його монументальна праця «Історія України-Руси» по праву вважається метрикою нашого народу. Автору вдалось створити науково обґрунтовану базу для здобуття незалежності та дати українцям ідеологічну зброю для боротьби. Він помер 1934 року в Кисловодську на 69-му році життя. 

З нагоди вшанування пам’яті Михайла Грушевського відбулось покладання квітів до підніжжя його монументу. Вклонитись пам’яті видатного державотворця прийшли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, а також представники ОДА та Луцької міської ради.

Волинська обласна рада висловлює щире співчуття народному депутатові Вячеславу Рубльову з приводу важкої і непоправної втрати – передчасної смерті батьків –  Володимира Максимовича та Лілії Миколаївни.

Важко знайти слова втіхи, коли одночасно зупиняються серця найрідніших в житті людей.  Поділяємо з родиною біль та смуток. Вічна і світла пам’ять!