В Луцькому національному університеті презентували проєкти трансформації студентського кафе «Меридіан» в інноваційний осередок Smart Volyn Hub.

Як зазначила ректорка Ірина Вахович, в університеті намагаються створити якнайкращі умови для розвитку та творчості студентів. У Smart Volyn Hub планують створити коворкінг-центри, івент-хол, різноманітні майстерні. «У цьому інноваційному просторі студенти зможуть апробовувати свої навики, реалізувати сміливі ідеї. Цього року в університеті реалізується низка інфраструктурних проєктів, які фінансуються з державного бюджету, зокрема з Фонду регіонального розвитку», – зазначила вона.

Зокрема, заплановано будівництво сертифікованого стадіону та капітальний ремонт спорткомплексу з басейном. Ірина Вахович додала, що проєкт Smart Volyn Hub посів друге місце у конкурсі проєктів за підтримки Європейського Союзу. Його планують реалізувати за кошти ЄС у співфінансуванні з місцевою владою. Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що в бюджеті передбачили кошти на розробку проєктно-кошторисної документації Smart Volyn Hub. «Я щиро радію, що обласна рада долучилася, і більше 600 тис. грн., які ми передбачили на проєктно-кошторисну документацію, уже використовуються. Переконаний, що такі проєкти потрібно підтримувати, адже таким чином Волинь стає привабливою не лише для абітурієнтів та студентів, а й інвесторів.», – наголосив очільник депутатського корпусу.

Народний депутат Вячеслав Рубльов, який активно долучається до розвитку освіти краю, переконаний, що ініціативним потрібно допомагати. «Ірина Вахович робить надзвичайно важливу справу, бо в державі, на жаль, немає сформованої політики підтримки інноваційних проєктів, – зазначив він. – Тому ми працюємо над тим, аби університет забезпечував потребу Волині в працівниках технічних професій. Конкурентна освіта може бути тільки тоді, коли запроваджуються інноваційні підходи, тому над цим ми будемо спільно працювати і я, як народний депутат, готовий лобіювати інтереси університету», – підкреслив Вячеслав Рубльов.

Відбулись бюджетні слухання з аналізу перспектив функціонування обласних комунальних закладів культури в умовах обмеженого бюджетного фінансування.

Не тільки мистецьку, а й фінансово-госпродарську діяльність театрів, бібліотек, філармонії та коледжу культури і мистецтв разом з керівниками цих закладів аналізували заступники голови обласної ради Юрій ПоліщуктаГригорій Пустовіт, керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк, голова бюджетної комісії Орест Маховський, депутати облради Володимир Бондар, Юрій Ройко, Ярослав Матвійчук, Ольга Омелько та Андрій Бокоч.

Як зазначив голова бюджетної комісії Орест Маховський, держава щороку скорочує розмір дотацій для обласного бюджету, тим самим готуючи до ситуації, коли область буде змушена жити лише на ті асигнування, які сама заробляє. Доведені на наступний рік бюджетні межі, це той максимум, на який спроможна обласна скарбниця. Тому, заклади культури, як і решта комунальних установ, повинні в умовах нових викликів знайти нові можливості. Саме таку стратегію роботи при обмеженому фінансуванні у 2022 році і мали представити керівники мистецьких організацій.

Новопризначений очільник коледжу культури і мистецтв Тарас Войтович констатував, що наступного року закладу забракне близько 3 мільйонів гривень на зарплатню, стипендії та енергоносії. Він зазначив, що аби втиснутися в межі фінансування, у закладі оптимізували структуру, відмовились від виплати оздоровчих адмінперсоналу, а також працюють над запровадження заочної форми навчання на платній основі.    

Директори обласного театру ляльок та музично драматичного театру були одностайними у твердженні, що театральне мистецтво не спроможне вижити у ринкових умовах. З чим депутати погодилися не цілком, оскільки основна діяльність закладів спрямована на отримання доходів, і чимало залежить від вмілого менеджменту. Директор лялькового театру Данило Поштарук запевнив, що на призначене фінансування установа у наступному році усе ж проживе, бо вдалися і до скорочення штатів, і до економії, а також домоглися 100% вакцинації персоналу, що дозволить працювати в умовах жорсткого карантину.

А от до очільника музично-драматичного театру у членів бюджетних слухань було значно більше питань. Із стратегічних заходів Анатолій Глива назвав лише роботу над новим репертуаром, який, на його думку, допоможуть закладу втриматися на плаву. Одночасно, збільшувати власні надходження наступного року театр не планує. Депутат Юрій Ройко зауважив, що за останніх 5 років обласний бюджет удвічі збільшив фінансування театру – з 11 до 22 мільйонів гривень, натомість за це й же період театр спромігся наростити свої заробітки лише на 10%. Іншу статистику озвучив член бюджетної комісії Володимир Бондар. З’ясувалося, що у порівнянні з іншими обласними театрами, у Волинському – найменша кількість вистав, найдешевші квитки, найнижча орендна плата і найвища дотаційність з бюджету. Депутати обласної ради одностайно дійшли висновку про відсутність в установі виразного менеджменту. Відтак, урадили, що до 1 грудня керівник повинен представити ефективний антикризовий план. В іншому разі розглядатиметься питання про кадрову заміну а управлінні театром.

Щодо обласних бібліотечних установ – наукової, юнацької та дитячої, то їхні керівники розповіли, що в умовах карантинних та фінансових обмежень книгозбірні вдаються до різноманітних новацій, які дозволять ефективно працювати. Йшлося, зокрема, про проєктну діяльність, яка дозволяє оновлювати техніку, надання інтернет послуг та збільшення відсотку віртуального читача. На що нарікали, так це на відсутність кошів для передплати періодичних видань та поповнення бібліотечних фондів. Депутати рекомендували виправити ситуацію за допомогою електронних версій періодики та книг, що суттєво заощадить на цій статті видатків.

Директорка Волинського краєзнавчого музею, у структурі якого ще 7 музейних об’єктів обласного значення, запевнила, що у межах передбаченого фінансування структура працюватиме ефективно. Оксана Важатко розповіла, що цьогоріч вдалося завершити реконструкцію сірого і білого будиночків Косачів у Колодяжному. Що ж до Олицького замку, то не чекаючи його реставрації музей уже розробляє новий туристичний маршрут та об’єкти музейного показу, аби з новим туристичним сезоном палацовий комплекс приносив дохід. Депутати обласної ради також висловили пропозицію створити координаційний центр з реалізації проєкту реставрації Олицького замку, оскільки якість організація процесів обласною державною адміністрацією обласну раду, як власника об’єкту, не влаштовує.

Комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодила розподіл державної цільової субвенції на боротьбу з COVID-19 між усіма медичними закладами області.

Зокрема, майже 3 мільйони гривень спрямовано у бюджети територіальних громад для закупівлі медзакладами, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, експрес-тестів для визначення антигену коронавірусу та наборів для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції. Ще понад 1 мільйон гривень на цю ж мету розподілено між обласними комунальними закладами охорони здоров’я, а саме: обласна клінічна лікарня – 344,0 тис. грн, обласна інфекційна лікарня – 324 тис. грн; територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства – 270 тис. грн; медичний центр онкології – 70 тис. грн; госпіталь ветеранів війни – 50 тис. грн; обласна психіатрична лікарня м. Луцьк – 50 тис. грн.

Окрім того, члени бюджетної комісії схвалили розподіл іще однієї державної субвенції на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 1 млн. 50 тис. грн. З них 1 мільйон спрямовують на придбання діагностичного обладнання для обласної клінічної лікарні. Ще на 50 тис. грн  буде закуплено комп’ютерну техніку для Нововолинського наукового ліцею-інтернату.

08.11.2021                                                /в режимі відеоконференції о 16 год/

Напередодні професійного свята – дня соціального працівника перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук відвідав Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, що у Ковелі.

Як розповіла керівниця закладу Галина Йовик, цьогоріч професійне свято і працівники центру, і вихованці відзначають у відремонтуваній актовій залі. Оновлення приміщення зробили за кошти меценатів та благодійників, то ж тепер у вихованців центру – чудовий, комфортний простір для творчості та активностей.  

Юрій Поліщук відзначив роботу керівниці центр соціально-психологічної реабілітації дітей Галини Йовик та усього колективу.

«Ваша робота надзвичайно важлива, адже ви стали другими батьками для своїх вихованців. Ви навчаєте їх поваги та підтримки, соціалізуєте їх, даруєте своє тепло для кожного із них. Це не можна назвати роботою, скоріше – це покликання, адже ви вкладаєте душу в своїх підопічних», – наголосив Юрій Поліщук.

Довідково: КП «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Волинської обласної ради»  особливий тим, що тут проживають діти від 3 до 18 років, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти, напівсироти. Також у центрі надають допомогу тим маленьким волинянам, які опинились в складних життєвих обставинах. Заклад розрахований на 40 дітей.

На цвинтарі Польських легіонерів, що неподалік села Костюхнівка на Маневиччині відбулось урочисте запалення Вогню Незалежності. Починаючи із 2002 року символічне полум’я польські харцери велосипедною естафетою, доправляють до Варшави на головні урочистості до Дня Незалежності Республіки Польща, , які відзначається 11 листопада.

На запрошення Генерального Консула Республіки Польща у Луцьку Славоміра Місяка до участі у дійстві долучились заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, голова Маневицької ТГ Олександр Гаврилюк, самоврядці Лодзького воєводства Польщі, нащадки польських легіонерів, Харцери Лодзької хоругви, польські прикордонники та силовики, а також учні та педагоги навчальних закладів Маневиччини та Лодзя, які мають партнерські відносини.

Під час Першої світової війни на околицях села  Костюхнівка  відбулася битва між військами Австро-Угорщини та Російської імперії під час Брусиловського прориву. Одну з  бригад  польських легіонерів очолював майбутній  президент  Польщі  Юзеф  Пілсудський. Тоді загинуло  понад  дві  тисячі польських воїнів. Героїзм поляків оцінили правителі Австрії та Німеччини, які видали акт про незалежність Другої Речі Посполитої. Відтоді, як вважають у  Польщі, розпочалася їх боротьба за незалежність. За полеглими в роки Першої світової польськими легіонерами відправили месу.

Генконсул Польщі у Луцьку Славомір Місяк зауважив, що Костюхнівка та Волинь  є  місцями особливої поваги для  полякув – символом відродженої державності. «Я сьогодні хочу подякувати місцевим мешканцям, українцям, які не оминають увагою цієї події і цього місця. 11 листопада ми будемо святкувати 103 річницю незалежності Польщі, а в серпні ми спільно відзначали 30-ту річницю незалежності України. Я переконаний, що нам потрібні такі сусіди, з якими ми можемо розділити спільні цінності в рамках єдиних політичних європейських структур. Цю незалежність та самостійність нам необхідно підтримувати спільно та символічно віддавати честь нашим героям-визволителям», – зауважив дипломат.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив, що сьогодні для України трагічна історія повторюється, адже у нас з’являються нові подібні Костюхнівці місця, де гинуть українці, відстоюючи свою незалежність.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих солдат, які опинились перед вибором: загинути заради незалежності Польщі чи відступити. І вони віддали найдорожче – життя заради своєї країни. Нажаль, трагічна історія сьогодні повторюється в Україні: Іловайськ, Волноваху, Дебальцеве та багато інших місць, де гинуть українці, зупиняючи навалу того ж ворога зі сходу. Ми маємо бути разом, адже у нас – спільний ворог, який сьогодні посягнув на українську незалежність, а завтра може посягнути й на польську.», – сказав він.

«Захищаючи незалежність України ми сьогодні гарантуємо спокій та мир усім європейським державам і Польщі у тому числі. Я втішений, що пліч-о-пліч із польськими карцерами тут присутня патріотична українська молодь. Адже саме із таких молодих  активістів і виростають захисники нашої держави», – наголосив у вітальному слові Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк.

Вогонь Незалежності провезуть шляхом, протяжністю у 700 кілометрів.  Харцери передаватимуть його представникам місцевої влади та молодіжним організаціям Польщі.

З 8 по12 листопада упродовж усього тижня триватимуть бюджетні слухання з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів з попереднього обговорення показників, що будуть враховані у проєкті обласного бюджету на 2022 рік.

До участі у бюджетних слуханнях запрошуються головні розпорядники коштів обласного бюджету, керівники обласних установ, закладів, організацій та підприємств, що фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету, голови депутатських фракцій та постійних комісій облради, члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, профільні заступники голови обласної державної адміністрації, представники медіа.

Прохання до учасників слухань подбати про наявність

 жовтого чи зеленого COVID – сертифіката, міжнародного свідоцтва про вакцинацію або довідки про одужання від COVID –19.

Відбулося засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку.  

У порядку денному засідання комісії значилося два кадрових питання. До обласної ради із заявою про звільнення за згодою сторін звернувся керівник Люблинецького ліцею  Михайло Бортнюк, який багато років пропрацював у цьому навчальному закладі і кілька років тому досягнув пенсійного віку. Члени комісії одноголосно рекомендували голові облради вдовольнити заяву Михайла Бортнюка, натомість, до проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, призначити тимчасово виконувачем обов’язки директора ліцею заступника з економічних питань цього ж закладу Олександра Місяця.

 Також з клопотанням про увільнення від виконання обов’язків директора Заболоттівської спеціальної школи звернулася і Ольга Головій. Обґрунтування – суміщення двох керівних посад та надмірне навантаження (О. Головій одночасно працює на посаді заступника директора з економічних питань, а також провадить викладацьку діяльність).  Члени комісії одноголосним рішенням рекомендували увільнити Ольгу Головій від виконання обов’язків директора Заболоттівської спецшколи, однак вона тимчасово виконуватиме ці обов’язки до обрання постійного керівника на конкурсній основі.

Під головуванням першого заступника голови Волиньради Юрія Поліщука відбулося засідання організаційного комітету з проведення традиційної обласної спартакіади серед депутатів обласної, міських, районних, селищних та сільських рад.

Спартакіада серед депутатів місцевих рад традиційно приурочується до Дня місцевого самоврядування (7 грудня) і має на меті популяризацію фізичної культури і спорту, пропаганди здорового способу життя, активізації фізкультурно-оздоровчої, реабілітаційної та спортивної роботи.

Відповідно до положення змагання – командні, система проведення змагань – колова, види спорту – футбол, волейбол, теніс настільний, шашки і шахи. 

Переможець змагань в особистому заліку визначається за найбільшою сумою набраних очок. Командна першість визначається за сумою одного кращого результату серед чоловіків та жінок. У випадку рівності очок в командній першості перевага надається команді, у якій вище місце посіла жінка.

Оргкомітетом визначено, що фінальні змагання обласної спартакіади серед депутатів обласної, міських, районних, селищних та сільських рад відбудуться 5 грудня у Луцьку за участю збірної команди депутатів Волинської облради, збірних команд з числа депутатів усіх рівнів, які входять до складу Володимир-Волинського, Камінь-Каширського, Ковельського та Луцького районів.

До цього головам райрад та тергромад доручено провести перший етап відбіркових змагань на місцях та сформувати збірну команду району.

При проведенні змагань є обов’язковим дотримання визначених норм щодо обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню COVID-19.

До дня соціального працівника в Берестечківському психоневрологічному інтернаті відкрили майданчик для спорту і дозвілля підопічних закладу.

Як зазначив очільник закладу Віталій Клемба, майданчик звели власними силами працівників установи за кошти меценатів.

«Цей спортивно-культурний комплекс був дуже потрібен нашим підопічним. Ми його облаштували на території, яка не використовувалась і усе на ньому – від встановлення сцени до вкладення поліуретанового покриття – зроблено руками наших працівників», – розповів керівник установи.

Так, на майданчику є інвентар для занять мініфутболум, баскетболом, викладено поліуретанове покриття та встановлено сцену з накриттям і освітленням.

«Тут наші підопічні зможуть займатися спортом, дивитися вистави, проводити дискотеки, а це урізноманітнить їхнє дозвілля та покращить умови проживання. Крім того, зараз ми будуємо приміщення для фізкультурно-реабілітаційної зали, де можна буде займатися спортом та проводити дозвілля взимку», – каже директор інтернату.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт підтримав зусилля керівника закладу та позитивні зміни, які відбулися в цій комунальній установі.

«Хочу подякувати Віталію Клембі та усьому колективу за те, що ви знайшли резерви, знайшли меценатів та благодійнтків, небайдужий до ваших прохань, – наголосив Григорій Пустовіт. – А в переддень вашого професійного свята – дня соціального працівника – зазначу, що це не професія, а покликання, це – самовіддане служіння найвразливішій категорії людей. Це важка, складна робота, яку ви робите щодня, і за яку ми вам вдячні».

Також Григорій Пустовіт передав вітання від голови обласної ради Григорія Недопада та всього депутатського корпусу та вручив  Грамоту обласної ради працівнику Берестечківського психоневрологічного інтернату Василю Форманюку.

Відбулись передбюджетні слухання з обговорення показників проєкту обласного кошторису на 2022 рік. В обговоренні взяли участь члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, перший заступник голови облради, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, які і є головними розпорядниками бюджетних коштів.

Кілька днів тому парламент прийняв у першому читанні державний бюджет на 2022 рік. На підставі цього документу визначено і прогнозні показники обласного бюджету на наступний рік. Головний фінансист області Ігор Никитюк зазначив, що на фоні зростання вартості енергоносіїв, цін на окремі товари і послуги, а також задекларованого збільшення деяких видів соціальних виплат держава одночасно зменшила обсяг дотацій для Волині. Розраховувати ж на ріст надходжень до обласного бюджету в умовах децентралізації не доводиться. «Бюджет наступного року – це винятково видатки споживання, і вистачить їх лише на мінімальні потреби», – резюмував він.

Звертаючись до головних розпорядників коштів голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що готуючись до затвердження основного фінансового документу області, конче потрібно напрацювати узгоджену позицію щодо роботи соціально-бюджетної сфери в умовах гострого дефіциту бюджету: «Видатки скорочено практично по усіх галузях. Держава передає на місця все більше повноважень без фінансового підкріплення. Відтак, ми мусимо досягти спільного бачення, як житимемо цей рік в умовах доведених лімітів та можливостей обласного бюджету, на що скеровувати кошти найперше, на чому можна зекономити, де знайти резерви».

За таким принципом під час передбюджетних слухань аналізувалася кожна галузь. Майже всі керівники структурних підрозділів констатували, що доведених на наступний рік асигнувань ледь вистачить на захищені статті. При тому, що оплата праці врахована без стимуляційних доплат, а видатки на енергоносії збільшено лише на 8%, що неадекватно зростанню їх вартості. Начальниця служби у справах дітей Алла Онищук озвучила проблему з обласним притулком для дітей. Рожищенською міськрадою встановлено найвищу в області вартість гігокалорії на централізоване опалення, що автоматично удвічі збільшує видатки на соціальний заклад.  Оскільки у цьому ж приміщенні розташований і місцевий дитсадок, депутат облради Володимир Бондар ініціює запропонувати Рожищенській міськраді спільно з облрадою замінити газове опалення на твердопаливне. У разі незгоди розглядатиметься альтернативний варіант розташування обласного притулку для дітей в іншому населеному пункті.

Очільниця управління освіти і науки Людмила Плахотна повідомила, що наступного року освіта області недоотримає понад 17 мільйонів гривень освітньої субвенції. Вона також звернула увагу на проблему з  харчуванням дітей. Показниками наступного року передбачено 90 гривень на учня, тоді як нове шкільне меню збільшує вартість харчування до 140 гривень. Без фінансування також можуть залишитися такі статті, як оздоровлення дітей-сиріт, виплата стипендій обдарованим дітям та надбавки за престижність професії вчителям. Та найгостріша проблема – це підвищення з наступного року більш як удвічі соціальних та академічних стипендій  для студентів професійно-технічної, передвищої фахової та вищої освіти. Якщо держава не передбачить на ці потреби компенсаційних виплат, в обласному бюджеті утвориться прогалина у 50 мільйонів гривень.

Депутат обласної ради Ярослав Матвійчук цікавився процесом передачі майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність. Попри те, що 11 центрів профтехосвіти утримуються з обласного бюджету, їхнє майно і досі належить державі. Чимало з нього вже не використовується чи експлуатується неефективно. Однак, вплинути на ситуацію обласна рада не може. Людмила Плахотна зазанчила, що процедура зміни форми власності майже завершена лише по двох закладах. Документація на роки зависає у міністерських кабінетах. Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук запропонував звернутися до народних депутатів  із клопотанням щодо пришвидшення прийняття цих рішень.

В умовах епідемії та обмеженого фінансування працюватиме і медицина області. З держбюджету не додано близько 10 мільйонів гривень медичної субвенції. Тому недофінансування суттєво відчуватимуть установи, які не працюють з Національною службою здоров’я, а це – служба крові, патанатомічне бюро, МСЕК, будинок дитини. Керівник обласного управління охорони здоров’я Валерій Руцький загострив увагу на мізерних коштах, які виділяє держава на лікування рідкісних захворювань, а також на медпрепарати для людей з пересадженими органами. Щодо протиковідного фонду, то передбачено достатньо – 30 мільйонів.

Також з’ясувалося, що при дефіциті бюджетного фінансування заклади культури обласної комунальної власності – театри, філармонія, музеї – не передбачають наступного року збільшення своїх власних надходжень. Депутати висловили одностайну думку, що ці установи повинні більше заробляти на своє утримання, тому належить переглянути як їхній менеджмент, так і оптимальність штатів.

Так само солідарними члени бюджетної комісії були у рекомендаціях залучення спонсорів та меценатів у галузь професійного спорту та фізичної культури. Оскільки управлінці галузі нарікали на недостатнє бюджетне фінансування для проведення спортивних заходів та участі спортсменів в загальнообласних та загальнодержавних чемпіонатах.

На завершення голова бюджетної комісії Орест Маховський акцентував увагу розпорядників коштів на важливості планування видатків для співфінансування трьох великих інфраструктурних проєктів:  наступного року запланована реконструкція  обласних дитячої та дорослої лікарень, а також реставрація Олицького замку.

Орест Маховський також зазначив, що весь наступний тиждень буде присвячений детальному аналізу фінансово-господарської діяльності усіх без винятку закладів обласної комунальної власності. «Бюджетні слухання повинні слугувати максимально ефективному та узгодженому процесу підготовки і схвалення обласного бюджету на 2022 рік», – підсумував він.