Річний план роботи, штатний розпис, а також програма фінансової підтримки АРР – таким був порядок денний засідання. Крім членів Наглядової ради участь у ньому також взяли і представники співзасновників Агенції.

Найперше Наглядова рада погодила заміну представника від ГО Асоціація Регіонального Розвитку, новим членом ради став депутат обласної ради Сергій Кудрявцев.

Щодо плану роботи Агенції регіонального розвитку Волині на цей рік, то виконувачка обов’язки керівника установи Валерія Гончаренко розповіла, що функціонування АРР буде спрямовано за двома напрямками: власне проєктна діяльність та заходи (презентація та популяризація Агенції на міжнародному, національному та міжрегіональному рівнях). Вона доповіла, що з донорами уже погоджено бюджет у сумі 215 тис. дол на створення інноваційного агрокластру «Західне Полісся». На ці кошти проведуть дослідження, на підставі яких будуть створені інвестиційний паспорт самого кластеру, інвестиційні паспорти 22 громад, які входять до нього, а також 5 програм місцевого економічного розвитку.

Окрім того, цьогоріч мають стартувати 4 проєкти транскордонного співробітництва, зокрема, створення нейроцентру на базі обласної клінічної лікарні; реконструкція мереж санаторію «Пролісок» та створенгня на його базі реабілітаційного центру для дітей з інвалідністю, а також взаємодія державних установ при надзвичайних ситуаціях. Загальний проєктний портфель на кінець року, за словами Валерії Гончаренко, повинен скласти щонайменше 50 млн. доларів. У планах агенції також створення конкретизованого до бізнес-планів інвестиційного паспорта області та Стратегії розвитку Волині, а також проєктний супровід громад та підготовка кластерних і проєктних менеджерів для них.

Члени Наглядової ради зійшлися на думці, що до плану роботи АРР варто внести проєкти, які вже існують і можуть мати економічний ефект у найближчій перспективі. Йшлося, зокрема, про ІТ-кластер, який від сьогодні розпочав роботу у Луцьку, індустріальні парки, перспективу створення логістичного хабу у Ковелі. Рекомендовано також поєднати проєкт створення реабілітаційного центру для дітей із санаторієм матері та дитини «Дачний», де вже на 90% готова база для цього.

Тож у підсумку обговорення Наглядова рада проголосувала за коригування річного плану роботи з урахуванням висловлених пропозицій. Зазнає змін також і представлений керівницею Агенції штатний розпис та обсяг фінансування установи. Як зауважив голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський, в умовах війни обласний бюджет гостродефіцитний, однак потрібно думати і про економіку. «Звісно, потрібний поштовх, щоб Агенція регіонального розвитку запрацювала. Але в обласній цільовій програмі на цей рік передбачено лише 1,2 млн грн, тому пропоную фінансування Агенції розпочати з такого обсягу, а у перспективі за результатами діяльності переглядати кошторис видатків», – висловив пропозицію голова бюджетної комісії, яку і підтримали члени Наглядової ради.

Керівниця АРР найближчим часом представить на затвердження Наглядової ради оновлені, відповідно до зауважень та пропозицій, план, штатний розпис та кошторис установи.

Презентацію ІТ-кластеру відвідав голова обласної ради Григорій Недопад.

На Волині Центр Дія. Бізнес створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України і Офісу з розвитку підприємництва та експорту за підтримки IT-компаній ideil і redesign та Ukrsibbank BNP ParibasGroup.

Головна мета проєкту – мотивувати створювати бізнес в Україні, навчати підприємництву, допомагати зі стартом власного бізнесу. Заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан зазначила, що Мінцифри присвячує велику увагу розвитку малого та середнього підприємництва, навчанню та підтримці бізнес-ініціатив.

«У цьому центрі підприємці зможуть безкоштовно отримувати консультації, відвідувати освітні події, презентувати власні продукти, отримувати супровід, знайомитися з потенційними інвесторами і партнерами», – наголосила Валерія Іонан.

В Україні уже працюють 11 центрів підтримки підприємців і ще один – у Варшаві. Всі вони створені без залучення коштів державного бюджету.

«Завдяки Дії Україну знають в усьому світі, адже з початком повномасштабного вторгнення українці могли виїхати за кордон, не маючи при собі паперових документів, що врятувало їм життя. Більше того, чимало країн готові перейняти наш досвід впровадження Дії – підкреслив Григорій Недопад. – У нашому Міністерстві цифрової трансформації завжди є грандіозні ідеї і те, що вони зараз підтримують підприємництво, впевнений, дасть новий поштовх для розвитку України і посилення її економіки».

Центр Дія.Бізнес розташований за адресоюу Луцьку вул. Богдана Хмельницького, 26, 4 поверх.

Захід приурочили до Всесвітнього дня людей з синдромом Дауна, мета – показати унікальність та неповторність «сонячної» молоді, їхній талант і обдарованість.

У змаганнях з фут-залу взяли участь три команди: «Карітас-Спес-Луцьк», ЖКФ «Легіон» та студенти історичного факультету ВНУ ім. Лесі Українки. До спортивного дійства долучилися голова обласної ради, очільник відділення Національного олімпійського комітету України в області Григорій Недопад, Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк, ректор Лесиного вишу Анатолій Цьось, волинський футболіст Артем Федецький, а також голови правління ГО «Даун – синдром» Олена Мельник та БО БФ «Старе місто Луцьк» Лариса Новосад.

«Не зважаючи на повітряні тривоги і війну, ми об’єднані бажанням допомогти один одному, підтримати один одного і будемо продовжувати це робити. Завдяки чудовій ініціативі від Карітас-Спес Луцьк наші «сонячні» діти беруть участь у цих спортивних змаганнях та доводять – вони такі ж майстерні, талановиті та унікальні, як і кожен з нас», – наголосив Григорій Недопад.

У призовий фонд змагань він передав футбольні м’ячі з власним підписом, а також автографом Артема Федецького.

Під час заходу усі бажаючі могли придбати яскраві шкарпетки, що символізують солідарність з людьми, які мають непарну хромосому. Виручені кошти спрямують на потреби діток з синдромом Дауна.

У якості гуманітарної допомоги голова обласної ради Григорій Недопад передав освітньому закладу каремати і спальні мішки.

На початку великої війни школярі Перемильського ліцею, що у Берестечківській громаді, частину свого спортивно-туристичного інвентарю пожертвували для потреб захисників. Добровольцем боронити країну з перших днів повномасштабного вторгнення пішов і їхній учитель фізкультури Олег Денисюк.

Саме він і попросив очільника Волиньради про допомогу у поновленні туристично-спортивного приладдя, бо нещодавно уже демобілізувався і має намір повернутися до вчителювання.

Клопотання в обласній раді вдовольнили відразу. «У найважчі часи діти, чим могли, допомогли військовим, вболівали за свого вчителя на фронті. Вони заслуговують і на повагу, і на підтримку», – зауважив Григорій Недопад.

У відповідь щаслива дітвора разом зі словами вдячності надіслала і світлину, де вони знову зі своїм педагогом та новим спортінвентарем.

Голова обласної ради Григорій Недопад задовольнив запити від сил оборони та комунальних установ на широкоформатні смарт-монітори.

Першочергово забезпечили потреби військових формувань. Так, по два телевізійні прилади отримали Луцький районний штаб тероборони для оснащення центру управління, а також прикордонники – для дообладнання ситуаційного центру спостереження за лінією кордону. Окрім того, черговим андроїдним пристроєм посилили і центральну диспетчерську волинської екстренки.

Сучасний телевізор з функціями комп’ютера відтепер матиме у новоствореному класі безпеки і Поромівська тергромада. Також широкоформатний монітор встановлять в ДЮСШ «Колос», його використовуватимуть для навчального перегляду поєдинків, також 2 таких для розширення можливостей освітнього процесу отримав і Волинський коледж культури та мистецтв ім. Ігоря Стравінського. Ще один такий телевізор з’явиться і в укритті облмуздрамтеатр.

Оформлене у декларативний документ занепокоєння агресивним нав’язуванням українцям гендерної політики та одностатевих шлюбів з трибуни сесійної зали озвучила депутатка обласної ради Валентина Магурчак.

У заяві йдеться про тенденції, які, на думку політсили, становлять загрозу національному та родинному вихованню. Зокрема, про вилучення історії України з переліку обов’язкових предмета під час складання національного мультимедійного тесту для вступу до закладів вищої освіти, тоді, як українські мова, література та історія є основою національного виховання. Окрім того, члени фракції переконані, що антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, що пропагує гендерну ідеологію, руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей та просуває ідеї ЛГБТ-руху в українських закладах освіти. А запропонований законопроєкт про цивільні партнерства, які названо сімейним союзом, – перший крок до визнання одностатевих шлюбів.

Фракція ВО «Свободи» вважає абсолютно неприпустимим ухвалення цього чи подібних законів, оскільки це суперечить чинному Сімейному кодексу і загрожуватиме здійсненню адекватної демографічної політики в час національно-визвольної війни. Тож закликали висловити одностайний протест і захистити українську націю від посягання на її високі моральні цінності, осердям яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави.

Під час сесії обласної ради депутати підтримали більше десятка запитів своїх колег.

Зокрема, депутатка Світлана Крецу звернулася із запитами про виділення асигнувань з обласного бюджету на облаштування укриття у Шацькій лікарні. 60% необхідної суми вже забезпечено місцевим бюджетом та коштами самої лікарні. Окрім того, вона клопочеться про придбання твердопаливного котла для Центру культури і дозвілля Старовижівської селищної ради.

Депутат Віктор Галан-Влащук адресував запити до ОВА та прокуратури щодо руйнування у Луцьку пам’ятки архітектури синагоги, а також Луцькому міському голові щодо відновлення дорожнього покриття на кількох вулицях села Великий Омеляник.

На підставі колективного клопотання мешканців села Пальче сформував свій депутатський запит до голови ОВА та очільника Підгайцівської громади Юрій Валецький. Йдеться про збереження місцевої школи-ліцею, яку сільрада планує закрити через малокомплектність та неможливість утримання.

Про відновлення пільг інвалідам, травмованим на виробництві, а також спеціального догляду за ними, побутового обслуговування, забезпечення медикаментами та засобами гігієни до обласного управління Пенсійного фонду свій депутатський запит надіслав Віктор Дудечко.

Депутат Ярослав Матвійчук звернувся до голів обласної ради та ОВА, а також керівника управління охорони здоров’я із запитом на розширення в області мережі реабілітаційних центрів для забезпечення військових послугами з післяопераційного відновлення, психологічної і соціальної допомоги, а також розробку та затвердження відповідної регіональної цільової програми.

До територіальних органів ДБР, прокуратури та нацполіції адресував свій депутатський запит Юрій Ройко з вимогою дати правову оцінку недопуску керівництва області та депутатів Волиньради в приміщення обласного управління ДПС за межу встановлених металевих грат, а також здійсненню прихованого аудіозапису в службовому кабінеті голови обласної ради під час робочої зустрічі в.о. керівника волинських податківців з народним депутатом, головою та депутатами обласної ради. Наведені факти, переконаний автор запиту, сприяють свавіллю та безкарності окремих посадових осіб і підривають довіру до держави.

Андрій Бокоч звертає увагу правоохоронців та виконавчої влади області на ситуацію у місцевому середовищі прихильників та духівництва УПЦ МП та просить перевірити усі храми та монастирі на території Володимирського району на предмет можливого зберігання ворожих пропагандистських матеріалів, а культові споруди зі статусом архітектурних пам’яток – на наявність старовинних ікон чи іконостасів, які мають історичну та культурну цінність те занесені до державних реєстрів.

Директор комунального підприємства «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк відзвітував перед обранцями громади про результати роботи за період з вересня 2020 року по грудень 2022 року.

За цей період, стверджує керівник «Волиньприродресурсу», збиткове підприємство з мільйонними боргами стало економічно активним. «Коли мене призначили директором, підприємство мало на рахунку 760 грн, 84 тисячі боргу – перед контрагентами, понад 3 мільйони гривень – заборгованості перед ДП «Волиньторф», – пригадує Анатолій Капустюк. – Сьогодні ж ситуація зовсім інша, адже увесь цей час ми займались видобутком. Так, за 2,5 роки роботи видобуто більше 13 тонн бурштину. Реалізовано – сонячного каменю на понад 150 млн грн. Загальний дохід підприємства за звітний період скалав більше 120 млн грн, прибуток сягнув майже 30 млн грн. Оплачено ренти з видобутку 12,381 млн грн. Обсяг заробітних плат працівникам, які здебільшого є місцевими мешканцями, склав близько 58 млн грн. Сплачено податків до бюджетів різних рівнів на понад 36 млн грн, в тому числі 4,2 млн грн – до обласної казни».

Він розповів, що після повномасштабного вторгнення рф «живих» аукціонів з продажу бурштину підприємство не проводить. “Реалізацію ми здійснюємо онлайн за цінами, затвердженими Міністерством фінансів. І це виняток, бо всі інші видобувні підприємства не використовують цей класифікатор. Вважаючи його рекомендаційним. В реальності ситуація така: вони продають бурштин іноземним компаніям, або за кордон за мінімальною, у 10 разів дешевшою ніж у нас, ціною, а далі перепродують кінцевим отримувачам в Китай чи деінде, і різниця в ціні лишається там, тобто Україна втрачає податки» – наголосив Анатолій Капустюк.

Як приклад, він навів Житомирську та Рівненську області, які мають 86 ліцензій та стільки ж видобувних компаній. Між тим, з його слів, за минулий рік усі разом вони сплатили 7,2 млн грн рентних платежів, а «Волиньприродресурс» – понад 7,5 млн грн ренти. «Тобто ми заплатили більше чим усі бурштинові підприємства України разом взяті і тим самим посприяли наповненню місцевих бюджетів громад на території яких ми працюємо», – підкреслив крівник.

Разом із тим Анатолій Капустюк зауважив, що масштаби видобутку можуть бути значно більшими, але роботу підприємства сьогодні гальмує законодавча колізія. «У нас погоджений доступ до земель, але працювати ми можемо виключно на територіях вільних від лісових насаджень. Ось і виходить, що у нас є заліснені площі, ми звертаємось до лісівників, а вони кажуть, що на цій ділянці планових рубок не передбачено», -розповів він. А також додав, що спільно із Державною службою геології та надр України, профільною комісією Мінекології розробляються способи подолання цих двозначностей. «Ми дуже вболіваємо за внесення таких змін, адже наша робота напряму пов’язана з наявністю вільних територій для видобутку», – зауважив він.

«Попри всі критичні моменти, хочу зауважити, що підхід, який був започаткований у Волинській області, сьогодні дозволив впорядкувати проблеми, пов’язані із бурштином, які є в інших областях. Ми були на цьому підприємстві і переконалися, що люди офіційно працевлаштовані, є відповідальність, ми бачили, що усі відпрацьовані ділянки рекультивовані»,- прокоментував звіт член екологічної комісії обласної ради, депутат Сергій Кошарук.

Анатолій Капустюк додав, що Волиньприродресурс також займається видобутком торфу. Він розповів, що з серпня минулого було прийняте рішення не продавати ДП «Волиньторфу» торфофрезерат, а передавати сировину, як давальницьку для виготовлення торфобрикету. «Таке рішення стало економічно вигідним для нашого комунального підприємства. Адже до цього, за два з половиною роки ми 67 тисяч тонн фрезерату продали Волиньторфу за 31 мільйон, а за кілька місяців минулого року нами було передано на переробку 18 тисяч тонн фрезерату, з якого виготовлено понад 8 тисяч тонн трфобрикету та реалізовано його на більш ніж 25 млн грн», – резюмував Анатолій Капустюк.

Інформацію про звіт директора КП “Волиньприродресурс” депутати взяли до відома, за це рішення свої голоси віддали 46 обранців.

Під час 20-ої сесії обласної ради обранці заслухали звіт про результати діяльності робочої групи з питань, що виникають у сфері діяльності Головного управління ДПС у Волинській області.

Її керівник – депутат Володимир Бондар доповів, що за період діяльності до робочої групи надійшло понад 60 звернень від представників бізнесу Волині щодо тиску податкових органів. На засіданнях робочої групи було заслухано окремих представників суб’єктів господарювання щодо неправомірних, на їхню думку, дій податкових органів. За результатами копії опрацьованих та систематизованих матеріалів робоча група спрямувала до правоохоронних органів. Окрім того, ухвалене сесійнім рішенням звернення Волинської обласної ради щодо порушення норм чинного законодавства Головним управлінням ДПС у Волинській області було надіслано до ДБР, НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та власне до ДПС України.

З огляду на те, що відповіді на звернення надійшли формальні, усі наявні матеріали було направлено до Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

«Оскільки ситуація змінилася, верхівку ДПС України звільнено, правоохоронні органи взялися за розслідування фактів ймовірних зловживань, та й керівництво держави демонструє політичну волю до зміни ситуації, вважаю за доцільне повторно надіслати звернення Волиньради щодо свавілля волинських податківців», – запропонував Володимир Бондар.

У зверненні до Державної податкової служби України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України міститься вимога негайного врегулювання порушених проблемних питань бізнесу, пов’язаних із блокуванням податкових накладних ГУ ДПС У Волинській області, зокрема шляхом: проведення перевірки діяльності Головного управління Державної податкової служби у Волинській області щодо наявних ознак порушення норм чинного законодавства; розгляду можливих неправомірних дій чи бездіяльності керівництва Державної податкової служби України в області; притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області за прийняття неправомірних рішень.

Депутат Сергій Кошарук зауважив, що окреслена проблематика характерна не лише для Волині, а поширена в податковій системі загалом. Тож запропонував масштабувати вимоги і додати до адресатів парламент, Кабінет міністрів України та Президента. «В країні понад 2 мільйони заблокованих податкових накладних, що спричиняє банкрутства і руйнує бізнес. Тому варто ініціювати розробку та прийняття закону на захист платників податків, передбачивши, зокрема, протягом дії воєнного стану та шість місяців після його завершення не застосовувати процедуру зупинення реєстрації податкових накладних, а надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснювати не в будні з 8 до 18, а щоденно з 8 до 22 години», – озвучив пропозицію Сергій Кошарук.

Депутати ініціативу підтримали та проголосували за звернення у доповненому варіанті викладу.