Сьогодні голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт спільно із народним депутатом України Вячеславом Рубльовим та депутатами облради Ігорем Лехом та Валентином Кошельником передали черговий транш допомоги для волинських бійців. Йдеться про буржуйки та пальне для потреб військових підрозділів обласного центру комплектування та соціальної підтримки.

Начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи центру комплектування та соцпідтримки Павло Свадовський розповів, що усе це днями доправлять волинським воїнам, які зараз виконують бойові завдання на південному фронті.

«Наші підрозділи на передовій усе ще мають потребу у генераторах різної потужності, адже військові несуть службу там, де немає електропостачання взагалі. Ми також висловлюємо щиру вдячність керівництву та депутатам обласної ради, за те, що відгукнулись на наше прохання і майже у повній мірі забезпечили наші підрозділи буржуйками», – сказав він.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що керівництво та депутати продовжують працювати з волонтерами, меценатами і міжнародними партнерами, аби закрити усі гострі потреби воїнів.

«Найактуальніше сьогодні – це генератори. Вони пешочергові у запитах, як наших воїнів, так і наших комунальних закладів. Тому ми шукаємо шляхи та можливості закупити необхідну їх кількість у найкоротші терміни», – запевнив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад та заступник голови ОВА Юрій Гупало спільно із президентом ГО «Волинська шахова федерація» Андрієм Ковальчуком зустрілись із видатними шахістами області, аби відзначити їх за високі досягнення.

Так, подякою голови обласної ради нагороджено Олена Черняк – суддю з шахів національної категорії, тренерку-викладачку комплексної ДЮСШ імені Євгена Кондратовича, президентку ГО «Шахова-шашкова федерація міста Ковеля». Почесну грамоту начальника ОВА вручено міжнародному гросмейстеру та чемпіону України з шахів, засновнику шахової академії у Луцьку Оресту Грицаку. Почесну грамоту обласної ради також отримав Володимир Батура – член Волинської шахової федерації, журналіст, який упорядкував унікальне україномовне видання «Шахову енциклопедію».

Автор енциклопедії розповідає, що збирати матеріали для праці усього свого життя він розпочав ще у 90-х роках, загалом на її підготовку та написання пішло понад 20 років.

«Досить символічно, що я завершив роботу та надрукував свій тритомник саме під час війни. Тепер усі виручені від його продажу кошти я віддаю на потреби ЗСУ, – зауважив Володимир Батура. – Видання скомпоноване на базі Шахового енциклопедичного словника, яку я видав у 2015 році. Працею охоплено: класичні шахи, заочні, кібер шахи, шахову композицію, види шахової гри, теорію шахів, термінологію та історію шахового мистецтва».

Енциклопедія також містить короткі біографії шахових майстрів усього світу, цікаві комбінації , які розігрувалися на турнірах у різні часи, тут подано опис історії походження сутності та сучасного значення шахових термінів.

Під час зустрічі йшлося й про наболіле. Президент Волинської шахової федерації Андрій Ковальчук звернувся до керівництва області з проханням посприяти у пошуку нового приміщення.

«Аби вивчити та виростити шахову еліту нам потрібна база. У нас уже є досить позитивний приклад – в Нововолинську для шахової федерації виділили окреме приміщення. Найближчим часом ми вже плануємо провести там турнір. Втім, наше головне завдання сьогодні налагодити більш системну роботу та охопити заняттями з шахів якомога більшу кількість дітей та молоді з різних куточків області», – зауважив він.

Засновник шахової академії у Луцьку Орест Грицак також наголосив на важливості підтримки влади в частині фінансової допомоги у розвитку шахового руху в області.

«Порівнюючи зі Львовом, на Волані немає шахових традицій. Цей вид спорту розвивається точково, немає єдиної організованої системи шахових секцій чи шкіл. Втім, лише там, під керівництвом досвідчених тренерів діти мають можливість отримати фахові знання та досягнути високих результатів, однак без фінансування бажаного результату не буде», – зауважив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад на прикладі власних дітей підтвердив неабияку популярність гри в шахи серед юнацтва. Він також зазначив, що сьогодні – це одна з найпоширеніших спортивних ігор як в Україні, так і у світі.

«Ми за розвиток усіх видів спорту на Волині, а надто шахів, адже ця абстрактна стратегічна гра є дуже розвиваючою. Вона поєднує в собі елементи мистецтва, бо потребує уяви, науки, адже тренує логічний розрахунок та спорту. Нам варто розглянути можливість охопити молодь заняттями з шахів з прив’язкою до обласної ДЮСШ та її філій, де є база і можливості доповнити штат додатковими посадами тренерів та викладачів», – сказав він.

Керівництво області також обіцяє посприяти із пошуком власного приміщення для Волинської шахової федерації.

Участь у щорічній конференції трудового колективу ВНУ ім. Лесі Українки взяли голова обласної ради Григорій Недопад, народна депутатка України та членкиня Наглядової ради вишу Ірина Констанкевич та професорсько-викладацький склад університету.

Основним питанням порядку денного став звіт ректора Анатолія Цьося про роботу за 2022 рік. Найперше він висловив вдячність науково-педагогічному колективу університету та студентству за активну громадянську позицію в умовах війни.

«Ми з вами небайдужі, і це сьогодні надважливо. Ми активно проводимо роботу, яка спрямована на перемогу України», – наголосив він.

Анатолій Цьось розповів, що університет налагодив співпрацю з окремими військовими підрозділами ЗСУ, для яких системно збирають і доправляють усе необхідне, у тому числі й завдяки підтримці іноземних вишів і міжнародних партнерів.

«Кожен наш факультет долучається до допомоги ЗСУ. Найперше наші політологи, історики та міжнародники почали готувати наукові статті в різноманітні ЗМІ, щоб донести суть «руского міру». Факультет фармації започаткував виробництво 50 видів надзвичайно ефективних мазей для наших захисників. Фізичний факультет виготовляє зарядні пристрої на базі сонячних батарей і виконує чимало замовлень для ЗСУ. Факультет психології системно надає спеціалізовану психологічну допомогу військовим, які повернулись із передової. Ми готуємо сухпайки, плетемо сітки тощо», – зазначив ректор.

Анатолій Цьось також виокремив неабияку результативність мистецького фронту університету. Він зауважив, що студенти та викладачі дають концерти як українським бійцям, так і за кордоном, влаштовують тематичні виставки, акції, змагання та квести. Окремо ректор зосередив увагу на роботі вишу із внутрішньо переміщеними особами.

«Наш розмовний клуб з української мови працює з перших днів війни і має неабиякий попит серед переселенців, які хочуть вивчити українську мову та знати українську культуру і звичаї. Ми також забезпечуємо дозвілля для тимчасово переміщених родин – це і спортивні, і культурно-мистецькі заходи. Надаємо також гуманітарну допомогу по місцю проживання ВПО»- зауважив він.

Разом із тим Анатолій Цьось наголосив, що цьогоріч вуз не погіршив ні своїх наукових, ні міжнародних, ні рейтингових показників.

«З 1 вересня ми розпочали очне навчання в усіх корпусах університету, які попередньо обладнали укриттями. У цьому році маємо суттєве збільшення кількості студентів. На різних формах навчання у нас навчається майже 10 тисяч студентів. Ми давно такого контингенту ми не мали», – підкреслив він.

Ректор Лесиного вишу висловив вдячність голові обласної ради Григорію Недопаду за підтримку та співпрацю, а також за його сприяння у збільшенні аудиторного фонду для потреб факультету іноземної філології.

Своєю чергою очільник Волиньради від імені депутатського корпусу подякував керівництву університету за правильно вибудовані пріоритети в роботі та високий рівень навчання у виші.

«В умовах війни ви стали однією родиною та спільно працюєте не лише над тим, щоб мати гарні показники якості освіти, а й щоб допомагати нашим захисникам, які ціною власного життя оберігають наш спокій. Це сьогодні вкрай важливо», – наголосив Григорій Недопад.

Голова обласної ради також вручив відзнаки Міністерства освіти і науки України кращим викладачам університету.

Сьогодні бюджетні слухання завершилися консультаціями з керівниками закладів професійно-технічної освіти та позашкілля.

Поставитися з прагматичним розумінням до граничних показників своїх кошторисів очільників центрів професійної освіти закликав голова бюджетної комісії Орест Маховський. Він зауважив, що у перспективі ситуацію дещо полегшить освітня субвенція, на параметри якої область очікує найближчим часом. Одночасно він радить не розраховувати на решту державних трансфертів, які традиційно обласний бюджет використовував як фінансове посилення окремих статей видатків, на наступний рік таких дотацій Волинь отримає значно менше.

Аналізуючи ситуацію начальниця обласного управління освіти і науки Людмила Плахотна зазначила, що галузь професійно-технічної освіти працювала дуже злагоджено і теперішній рік завершує без боргів. Практично усі заклади прийняли переселенців, активно допомагають силам оборони. При цьому через дистанційну форму навчання у першому півріччі зуміли заощадити на енергоносіях та зарплатні, натомість вклалися в облаштування укриттів, які чи не найкращі в освітянській сфері, придбання генераторів та інші нагальні потреби. Що ж до видатків на утримання професійної освіти у наступному році, то станом на сьогодні без врахування очікуваної освітньої субвенції їх забракне на поточні видатки, енергоносії та піврічну виплату стипендій.

Саме нестачею коштів на стипендіальне забезпечення найбільше переймаються керівники центрів професійної освіти. Адже, стверджують, для їхнього контингенту слухачів – це і стимул, і соціальний захист одночасно. А потреба у робітничих кадрах зараз особливо висока. При цьому зауважують, що цьогоріч було складно виконати регіональне замовлення через запровадження спрощених умов вступу до вишів. Проте, запевняють, забезпечили набір студентів на усі затребувані на ринку праці спеціальності.

Що ж до інших не уповні забезпечених статей видатків, переконують – справляться, аби лиш закінчилася війна. Для того, щоб ощадити на енергоносіях, у багатьох закладах профтехосвіти вдалися до енергоощадної модернізації. Крім того, освітній процес організували так, щоб канікулярний період припав на найхолодніші місяці. У більшості центрів ПТО запроваджена змішана форма навчання, обов’язкова очна – для набуття практичних навичок у виробничих майстернях та лабораторіях. Практично кожен заклад має можливість заробляти і власні кошти, надаючи різноманітні послуги, за цей рахунок і намагатимуться фінансувати поточні потреби.

Щоправда, є проблеми, з вирішенням яких керівники просять допомоги з обласного бюджету. Йдеться, зокрема, про реконструкцію тепломереж, ремонт покрівлі, а ще придбання автобуса для Володимирського та Колківського центрів професійної освіти, які у процесі реформування об’єднали кілька колишніх ПТУ у різних населених пунктах. Подібна проблема і у Старовижівського професійного ліцею: деякі студенти долають більше 10 кілометрів на велосипедах, щоб дістатися на навчання, бо через воєнний стан рейсові автобуси скасовано.

Попри те, що на період військового стану запроваджено мораторій на капітальні видатки, голова обласної ради Григорій Недопад усе ж радить подавати додаткові бюджетні запити, з тим, щоб взятися за них після перемоги. Окрім того, він рекомендує активно працювати над залученням позабюджетних ресурсів, зокрема, відновити зв’язки із закордонними колегами, які з готовністю надаватимуть допомогу.

Немає особливих зауважень до кошторисів на наступний рік в очільників обласних закладів позашкільної освіти. Через війну установи не тільки не припинили діяльність, а й зуміли розширити напрямки позашкільної освіти та гурткової роботи і залучити більше дітей, особливо з сільських територій. В громадах з’явилися своєрідні філії, позаштатні працівники, практикується також виїзна форма роботи і дистанційна. Керівники розповіли, що упродовж цього року, незважаючи на складнощі, їхні вихованці неодноразово ставали переможцями як міжнародних, так і загальноукраїнських конкурсів, турнірів, змагань та наукових презентацій. Також, запевняють, у кожній установі є обладнані укриття, потурбувалися і про опалювальний сезон, і про генератори. А ще активно практикують залучення спонсорів, меценаті, беруть участь у міжнародних проєктах та партнерських програмах. І, звісно ж, допомагають фронту.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував керівникам професійно-технічних освітніх установ та закладів позашкілля за самовіддану та ініціативну працю і окрему вдячність – за активне волонтерство та підтримку війська.

У селі Сенкевичівка, що в Городищенській громаді, після капітального ремонту харчоблоку та облаштування укриття, відкрили ліцей. Усі роботи провели спільними зусиллями місцевого фермера, депутата Волинської обласної ради Анатолія Никонюка та Городищенської громади. На урочисту подію громада запросила голову Волиньради Григорія Недопада та народного депутата Вячеслава Рубльова.

Як розповіла директорка навчального закладу Інна Січевська, в харчоблоці ліцею не проводили капітального ремонту з дня його будівництва у 1979 році.

«Харчоблоку був в занедбаному стані і зі старим обладнанням. Звісно, ми щороку фарбували, ремонтували, але це не могло тривати безкінечно. Крім того, в ліцеї не було укриття, то ж проводити очне навчання ми не могли. Тепер у нас є все і ми розпочинаємо навчання», – констатує директорка.

В закладі відремонтували фасад, облагородили територію, уклали мощення, встановили огорожу. Голова Городищенської громади Світлана Соколюк зазначила, що завдяки взаємодії мецената Анатолія Никонюка та громади ліцей відкриває свої двері для учнів.

«Анатолій Никонюк власним коштом відремонтував харчоблок, придбав для нього обладнання, впорядкував подвір’я і обгородив заклад. З бюджету Городищенської громади ми спрямували кошти на облаштування укриття, а також замінили систему опалення в ліцеї», – підкреслила очільниця громади.

«Коли ми відвідали це приміщення влітку, я дав слово, що зроблю харчоблок. Для того, щоб школа відкрила свої двері, треба було вкласти понад 5 млн гривень. Нехай ці гроші служать нашій громаді. Мені хотілось би, щоб усі підприємці долучилися до благородної справи відновлення школи», – сказав під час виступу Анатолій Никонюк.

«Офлайн навчання для школярів надзвичайно важливе. Тепер діти зможуть відвідувати заняття, матимуть якісне харчуватися в комфортних умовах і будуть в безпеці під час освітнього процесу, – наголосив Григорій Недопад. – Від усього депутатського корпусу обласної ради ми передали телевізор який, переконаний, стане в нагоді під час навчання в оновленому закладі».

Така співпраця громади та місцевого бізнесу – приклад для усіх, переконаний народний депутат Вячеслав Рубльов. Він відзначив, що Анатолій Никонюк – це та людина, яка дбає про громаду, її розвиток та її майбутнє – дітей.

«Уже вдруге в Городищенській громаді завдяки такій тісній співпраці оновлюють об’єкти соціального спрямування. Нещодавно в сусідньому селі Шклинь відкрили амбулаторію, в якій левову частину роботи провів саме Анатолій Никонюк, зараз – ліцей. Я впевнений, це і є прояв справжнього патріотизму – задля громади і її розвитку».

Також народний депутат передав для потреб ліцею ноутбук.

Голова обласної ради Григорій Недопад спільно із очільником ОВА Юрієм Погуляйком та його заступником Юрієм Гупалом привітали призерів чемпіонату світу з кікбоксингу ISKA та першості Європи з кіокушинкай карате, а також їх тренерів.

Чемпіонат світу з кікбоксингу ISKA зібрав маже тисячу кікбоксерів з 31 країни. У складі збірної України троє спортсменів з Волині здобули призові місця. Софія Подвальна – майстер спорту України з кікбоксингу ISKA, виборола золото у ваговій категорії 55 кг. Перше місце у ваговій категорії 75 кг посів також Руслан Ткачук. Артем Кучерук здобув срібло цієї першості у ваговій категорії 55 кг.

Тренер-викладач призерів чемпіонату світу Андрій Подвальиий, який також є майстром спорту України міжнародного класу з кікбоксингу ВТКА, розповів, що цьогорічні світові змагання стали особливими для українських спортсменів.

«На нинішньому чемпіонаті світу ми вважалися фаворитами, адже у 2019 році збірна України з кікбоксингу ISKA посіла друге місце у загальному заліку на змаганнях в Ірландії. Загалом українські спортсмени були на високому рівні, майже усі здобули призові місця. Наша збірна у командному заліку стала срібним призером, трохи поступившись німцям. Організатори та учасники змагань були дуже здивовані, що попри війну ми не знизили обертів. Завдяки керівництву волинської федерації кікбоксингу ми маємо прекрасний спортивний зал, аналогів якому немає на західній Україні. Саме тому, ми не припиняли занять, тренувалися двічі на день. Незважаючи на війну ми маємо бути сильними і надалі здобувати престиж для нашої області та держави», – наголосив він. Принагідно тренер попросив допомоги у придбанні генератора для підтримання опалення у спортивній залі.

Збірна України з кіокушинкай карате також стала другою у загальному заліку на чемпіонаті Європи. У цій першості взяли участь понад пів тисячі спортсменів з 22 країн. Українські каратисти вибороли 40 медалей: 8 золотих, 12 срібних та 20 бронзових.

Спортсмен Луцької міської федерації кіокушинкай карате Фрунзік Королік виборов срібну медаль у ваговій категорії 90+ кг серед молоді. Тренер-викладач призера чемпіонату Європи Віктор Москвич висловив вдячність керівництву області за сприяння у безперешкодному перетині кордону та поділився враженнями від першості.

«Склад нашої збірної був дуже потужний. Цьогоріч атмосфера була надзвичайно дружньою до нас. Навіть після нашого переможного поєдинку над болгарином, потенційним чемпіоном Європи, уся їхня збірна підійшла нас, привітала та визнала нашу беззаперечну перевагу. Вболівальники, спортсмени та організатори першості подарували нам шалену підтримку, ми відчули, що усі сьогодні з нами і за нас», – розповів він.

Керівники області також вислухали нагальні потреби представників обох федерацій та пообіцяли всебічну підтримку та сприяння у їх вирішенні.

«Ми вам вдячні за важку, системну та наполегливу працю, адже ви докладаєте максимум зусиль, щоб досягати високих спортивних результатів. Саме завдяки вам наш прапор гордо і гідно майорить на європейській та світових аренах, ви славите не лише рідну Волинь, а й Україну. Допомагати та сприяти вам – це для нас справа честі», – наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

Усіх призерів та їх тренерів було відзначено також подяками голів обласної ради та облвійськадміністрації.

Проблему як системну під час бюджетних слухань озвучили більшість керівників обласних комунальних закладів охорони здоров’я.

Коментуючи спроможності обласної скарбниці голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що наступного року ресурс, передбачений на фінансування обласних медичних установ, буде меншим на понад 90 мільйонів гривень. «Уся базова дотація з державного бюджету традиційно спрямовувалася на оплату компослуг для закладів охорони здоров’я. Цього року її обсяг склав 112 мільйонів гривень, наступного буде лише 20. Не передбачено державою у 2023 році і цільового трансферту на енергоносії, який ми мали цьогоріч. Єдине сподівання, яке у перспективні зможе трохи полегшити ситуацію із бюджетним забезпеченням цієї статті видатків, – це додаткова дотація, яка, однак, поки не розподілена, але і вона, найпевніше, буде для області суттєво меншою», – пояснив причини очільник бюджетної комісії. Тому він закликав керівників обласних медзакладів дуже ретельно спланувати видатки, звернувши увагу, що більшість клінік обласної комунальної власності, завдяки контрактуванню з національною службою здоров’я, усе ж мають фінансову «подушку».

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що установи, які мають індивідуальні котельні і комбіновані види опалення у значно кращому становищі. «У перспективі ми все ж повинні вирішити питання встановлення модульних котелень в усіх комунальних установах. Це – економно і ефективно», – впевнений очільник облради.

Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух констатував, що 2023-ій буде роком випробувань для галузі як у фінансовому плані, так і в організаційному. За його словами тенденцій вказують на те, що при збереженні обсягу медичних гарантій для населення оплачуватися вони будуть НСЗУ в менших обсягах. Окрім того, суттєві виклики стоять перед малими лікарнями. «Завдання галузі вистояти у дуже складних умовах. Наведу лише один приклад: тиждень роботи обласної клінічної лікарні на генераторах – це 1 мільйон 200 тисяч гривень додаткових витрат», – зазначив посадовець.

Друга за актуальністю потреба – це генератори. Попри те, що майже всі лікарні їх мають, тривалі перебої в електропостачанні, спричинені масовими бомбардуваннями, виявили необхідність збільшити кількість цих агрегатів. Вирішено частково залагодити цю проблему за рахунок зекономлених цьогоріч коштів за окремими статтями видатків обласного бюджету.

В додатковий бюджетний запит внесено і потребу в облаштуванні укриттів. Сертифіковані сховища мають не усі медустанови, як і власні кошти для їх створення. За таких обставин їх доведеться обладнувати за рахунок обласного бюджету, оскільки за позовом прокуратури вже є судові рішення про примусові зобов’язання.

Окрім вищеперелічених потреб медичні директори озвучували й іншу нагальну для своїх закладів проблематику. Так, головний лікар обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував додаткову потребу у понад 30 мільйонів гривень. Йдеться про збільшення видатків на специфічні ліки для хворих з трансплантованими органами, розхідні матеріали для оперативних втручань, придбання, ремонт та обслуговування медапаратури (вартість лише однієї запчастини до ангіографа перевищує 2,5 млн грн). Щодо обладнання та виробів медичного призначення, то Григорій Недопад попросив подати окремий список необхідного. «Нещодавно ми налагодили контакт і благодійними фондами Німеччини та Нової Зеландії, які спеціалізуються на медичних потребах, тому спробуємо закрити якусь частину з переліченого», – висловив сподівання голова Волиньради.

Керівниця ТМО охорони дитинства і материнства Ірина Горавська, крім потреби замінити централізоване опалення на індивідуальне, подала додатковий запит на встановлення ліфта у санаторії матері і дитини «Дачний»: «Це санаторій для діток з інвалідністю. Іншої технічної можливості зробити цю будівлю інклюзивною, крім як облаштування підйомника, немає». Також вона констатувала, що реальна потреба у коштах на придбання ліків для дітей з орфанними захворюваннями становить 16 мільйонів гривень, тоді як передбачено лише 500 тисяч.

Головна лікарка обласної психіатричної лікарні Людмила Юрко назвала критичною нестачу коштів на медикаменти і харчування загальним обсягом близько 7 мільйонів гривень. Вона розповіла, що з початком великої війни кількість хворих зросла удвічі, заклад переповнений, тут – понад півтисячі пацієнтів. «Послуга психіатричного профілю НСЗУ значно недооцінена. Окрім того, термін перебування одного пацієнта у нас в середньому 30 днів. Нам, звісно, допомагають продуктами і обласна рада, і благодійники. Але цього все одно не вистачає», – бідкається медична директорка. Вона також клопочеться про виділення коштів на проведення аварійних ремонтних робіт та встановлення пожежної сигналізації.

Жодних понад доведені граничні показники асигнувань не декларують обласний центр терапії залежностей та волинська екстренка. Не заявили їх додатково, окрім енергоносіїв, також і госпіталь інвалідів війни, обласний Хоспіс, інфекційна лікарня, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери.

Натомість виникло чимало питань до організації діяльності обласної служби крові. Детальному аналізу поточного сану справ та стратегії функціонування установи депутати вирішили присвятити окреме засідання профільної комісії.

На завершення Орест Маховський зазначив, що на підставі додаткових запитів постійною депутатською комісією з питань бюджету будуть сформовані рекомендації щодо остаточного варіанту видатків на галузь охорони здоров’я у 2023 році.

Під таким гаслом у 90-ті роковини Голодоморів та рік великої війни Україна вшановує пам’ять жертв трьох навмисно спровокованих голодних геноцидів.

Традиційно в останню суботу листопада у містах і селах Волині згадують померлих та ненароджених внаслідок Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років.

Жалобні заходи пройшли і в обласному центрі. Схилити голову перед пам’яттю мільйонів невинно заморених прийшли представники громади і влади, молодь і громадські лідери, військові та духовенство. Волинську обласну раду представляв заступник голови Григорій Пустовіт та депутати.

Біля пам’ятника Християнському милосердю на честь волинян, які рятували від голоду біженців, відслужили молебень та поклали квіти. Скорботною ходою процесія рушила до місця розстрілу в’язнів Луцької тюрми. Панахиду за загиблими відправив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Присутні вшанували пам’ять жертв Голодоморів хвилиною мовчання та виклали символічний хрест зі свічок.

«Нащадок сталінського – путінський режим знову прагне знищити українську націю, її ідентичність, культуру, мову. Окупанти вбивають і катують, депортують дітей і дорослих, руйнують міста, плюндрують землі, спалюють українські книжки й старожитності. Сьогодення вчить: щоб запобігти трагедіям минулого, наша пам’ять повинна бути живою і чесною, а ті, хто вчиняє злочини проти людства, мають бути суворо покарані», – впевнений Григорій Пустовіт.

Сьогодні також десятки тисяч свічок запалахкотіли у вікнах осель. Волинян на честь пошанування жертв Голокосту доєдналися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».

На виконання рішення обласної ради з балансу Затурцівської спеціальної школи «Центр освіти» у комунальну власність Затурцівської сільради передали шкільний автобус.

Голова Волиньради Григорій Недопад спільно із народним депутатом України Вячеславом Рубльовим, депутатом облради Юрієм Харченком та директоркою спецшколи Ларисою Лопухович сьогодні офіційно передали ключі та технічний паспорт від цього спеціалізованого транспортного засобу очільнику Затурцівської тергромади Юрію Ковальчуку.

Голова громади висловив вдячність депутатам та голові Волиньради за те, що допомогли з вирішенням проблеми підвезення учнів з відділених сіл.

«Цей автобус призначається для Шельвівського ліцею. За наповнюваністю – це друга школа в громаді після Затурців, там навчається 129 учнів, більшість з яких ми довозимо із шести навколишніх сіл. Автобус, який у них був, у перші ж дні війни передано на потреби оборони. З 1 вересня у ліцеї відновлено навчання, обладнали укриття, а от проблема доїзду дотепер залишалась невирішеною», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що шукати рішення довелося у нестандартний спосіб, бо придбати новий шкільний автобус сьогодні неможливо.

«Ми на сьогодні маємо близько 30 млн залишків цільової освітньої субвенції, і запити на придбання шкільних автобусів продовжують надходити від різних навчальних закладів. Але закупити їх ми не можемо, бо усі три вітчизняні заводи, які їх виготовляли, практично призупинили виробництво. Ми й надалі будемо шукати можливості та передавати спецтранспорт із тих закладів, які не мають у них гострої потреби – іншим, які залишились без автобусів, однак мають необхідність довозити значну кількість дітей», – підкреслив він.

Директорка Затурцівської спецшколи Лариса Лопухович розповіла, що у її закладі сьогодні цілодобово живуть і навчаються понад 150 учнів з різних куточків області, які потребують корекції розвитку. Діток, окрім навчання, залучають до культурно-мистецьких та спортивних заходів. Але, зазвичай, це невеликі групи учнів. Коштом закордонних меценатів для спецшколи було придбано два мікроавтобуси, яких цілком вистачає для перевезення вихованців. Тож школа погодилася передати свій шкільний автобус більшої місткості тим освітнім закладам, які мають у цьому гостру необхідність.

Тривають слухання з формування остаточних показників проєкту обласного бюджету на 2023 рік. Сьогодні депутати Волиньради провели детальні фінансові консультації з обласними комунальними установами сфери соціального захисту.

В умовах воєнного стану ситуація з обласним бюджетом не найкраща, ще складніша вона – з державним, 90% коштів якого спрямовується на оборону, усе решта фінансується за рахунок запозичень і грантів. «В таких умовах розраховувати на додаткові асигнування не доводиться. Попри те, що обсяги ваших кошторисів виписані на рівні теперішнього року, я прошу кожного керівника так збалансувати видатки, щоб на 100% були забезпечені захищені статті. Окрім того, треба знайти можливість накопичити мінімальні резерви на випадок непередбачуваних ситуацій», – звернувся до присутніх голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Начальниця департаменту соціальної політики Оксана Гобод переконує, що саме за таким принципом і формувався бюджет кожної комунальної установи соціального захисту. Обґрунтованими назвали ці розрахунки і в департаменті фінансів.

«Ми зобов’язані вижити і зробимо це», – в один голос запевняють очільники соціальних установ. Проте, без додаткових бюджетних запитів усе ж не обійтися. Найперше вони стосуються придбання генераторів та палива для них. Цю проблему як гостру озвучили керівники усіх психоневрологічних інтернатів та геріатричного пансіонату. У цих закладах стаціонарного і паліативного догляду перебуває від 80 до понад 200 підопічних, чимала частина з яких прикуті до ліжка. Непередбачувані знеструмлення дуже ускладнюють роботу, останнім часом електроенергія подається не довше як 2-3 години на добу. Керівники розповідають: завдяки спонсорам та благодійним організаціям їм вдалося добути генератори, однак, вони невеликої потужності і їх мало, тому вдається закривати якусь одну з потреб, здебільшого підтримують живлення котелень. Щоб якось дати раду, у багатьох інтернатах для приготування їжі в дворі обладнали печі на дровах, а персонал пралень тепер працює вночі. Однак, застерігають керівники інтернатних установ, при стійких мінусових температурах це не порятує.

Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що цю системну проблему варто вирішувати негайно, не чекаючи наступного бюджетного року. «Ми зобов’язані закрити ці потреби, використовуючи усі можливості, в тому числі і обласного бюджету. Зараз закупівлю можна здійснювати швидко, за прямими договорами. Але складність у тому, що на тепер генератори у гострому дефіциті», – зазначив очільник ради. Він усе ж радить негайно подавати заявки як до обласної військадміністрації, так і до центральних органів влади. Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт також рекомендує паралельно шукати підтримки і у міжнародних організацій та іноземних міст-партнерів.

Що ж до палива для генераторів, то Оксана Гобод з обережним оптимізмом зазначила, що, можливо, питання з покриттям видатків частково вдасться вирішити за рахунок міжнародної допомоги. «Ми перебуваємо на завершальному етапі перемовин з організацією німецького Червоного Хреста. І якщо домовленості закінчаться підписанням угоди, то наші інтернатні установи зможуть отримати грошову компенсацію на оплату комунальних послуг», – зазначила посадовиця.

Інша проблема стаціонарних соціальних закладів – це сертифіковані укриття. Окремі інтернати обладнали їх власними силами, але сховища не придатні для тривалого перебування, оскільки у них відсутня вентиляційна система, каналізування та водопостачання. А от в деяких закладах укриття доведеться будувати з нуля. На ці потреби знадобиться не один десяток мільйонів, до того ж, під час воєнного стану капітальні видатки не фінансуються. Однак, переконаний голова бюджетної комісії Орест Маховський, до вирішення цього питання у перспективі, найпевніше, доведеться повернутися, зважаючи на агресивне сусідство.

Наступного понеділка депутати обласної ради спільно з головними розпорядниками коштів аналізуватимуть бюджетне забезпечення 2023 року галузі охорони здоров’я.