Голова Волиньради та її депутат Андрій Бокоч здійснили робочу поїздку до Руденського та Голобського психоневрологічних інтернатів. До обох установ вони також привезли гуманітарний вантаж – мийно-пральні засоби і предмети особистої гігієни.

«І прийдешня зима обіцяє бути складною, тому готовність до опалювального періоду кожного з соціально значущих обласних комунальних закладів намагаюся обстежити особисто. Окрім того, напередодні підготовки до нового фінансового року і бюджетних слухань хочу на місцях з’ясувати нагальні потреби. У психоневрологічних інтернатах вони є. Йдеться про базові потреби сотень людей з особливими долями та діагнозами і їх треба вирішувати. Те, як суспільство піклується про безпомічних, визначає рівень його цивілізованості», – окреслив мету візиту Григорій Недопад.

Директорка Руденського жіночого психоневрологічного інтернату Олена Місюк розповіла, що зараз установа переповнена за рахунок евакуйованих мешканців інтернатів із зони бойових дій. Загалом – понад 160 підопічних, майже половина з яких прикуті до ліжка. «Перша гостра проблема – це машина швидкої. Наш старезний УАЗ ще на ходу тільки завдяки титанічним зусиллям водія, а підопічних часто доводиться доправляти до лікарень і Ковеля, і Луцька. Ще один головний біль – це пральні машини. Мало того, що вони давні, так ще й російського виробництва, і у разі поломки запчастин не знайти. А у нас щодня понад 500 кілограмів прання, бо багато лежачих», – зазначила директорка інтернату. Вона також неабияк переймається станом харчоблоку: тут руйнується фронтальна стіна, і практично вийшла з ладу півстолітня каналізаційна система, оновлення потребує й застаріле та енергозатратне обладнання кухні. А от до опалювального періоду інтернат цілком готовий, запевнила Олена Місюк, відремонтували котли, уповні заготовили тверде паливо, мають 6 потужних генераторів на випадок знеструмлень.

Голова обласної ради зазначив, що уже заручився підтримкою благодійників щодо машин швидкої допомоги. Найближчим часом одна з таких з відповідним обладнанням буде передана Руденському інтернату. Він також розповів, що веде перемовини з іноземними партнерами й щодо кухонного і прального устаткування. Григорій Недопад порадив невідкладно готувати проєктно-кошторисну документацію на аварійно-відновлювальні роботи харчоблоку та подавати запит на бюджетні слухання.

Як вияв вдячності за увагу представників засновника до установи підопічні інтернату підготували невеличку, але дуже зворушливу концертну програму і подарували очільнику Волиньради власноруч написану картину.

Харчоблок та підвальне приміщення під житловим корпусом – найгостріші проблеми у Голобському чоловічому психоневрологічному інтернаті. Його новопризначений керівник Володимир Ковальчук розповів, що упродовж 3-ох місяців на посаді йому вдалося залучити понад 600 тисяч спонсорських коштів, які спрямували на підготовку котельного господарства до роботи в опалювальний період та на закупівлю будматеріалів і запчастин, аби власними силами привести до ладу житлові кімнати, їдальню, яка десятиліттями не знала ремонту, а також сільгосптехніку, адже мають підсобне господарство (а це 30 гектарів ріллі, поголів’я корів та свиней), яке забезпечує соціальну установу основними продуктами – овочами, молоком та м’ясом.

«Однак заміна зношеної каналізаційно-насосної та непрацюючої вентиляційної систем на кухні, через що стіни постійно вкриваються пліснявою, а також гідроізоляція підмурівка під житловим корпусом, бо у підвальне приміщення доволі інтенсивно просочуються дощові і талі води, а тут у нас найпростіше укриття і зберігаються овочі, – усе це потребує професійного вирішення, а не просто господарського підходу. Тому ми вже виготовили локальні кошториси і будемо просити обласну раду виділити кошти на проведення аварійно-ремонтних робіт», – зазначив Володимир Ковальчук. Він також озвучив потребу інтернату у санітарному транспорті. Керівник запевнив, що до зими соціальна установа цілком готова: відремонтовані котли, закуплено 100% палива, є генератори, за допомогою благодійників оновили обладнання у пральні.

Григорій Недопад рекомендував підготувати бюджетний запит і пообіцяв сприяння у вирішенні питання з медичним авто.

У благодійному заході взяли участь депутати та голова Волиньради Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, військовослужбовці, представники місцевої влади, духовенства та благодійних організацій.

Ініціатором першого у Горохові молитовного сніданку стала очільниця обласного комунального закладу «Горохівський психоневрологічний інтернат», депутатка місцевої ради Юлія Ковальчук. Вона зазначила, що усі пожертви буде спрямовано на допомогу Збройним Силам України. Розпочали захід зі спільної молитви за перемогу і мир, яку разом зачитали священники та капелани.

Під час свого виступу Григорій Недопад наголосив на важливості підтримки військовослужбовців і молитвами, і коштами, і усім необхідним. «Наші поранені хлопці розповідають, що саме молитва давала їм сили вибратися з поля бою та дочекатися допомоги. Їх рятує і наша щира молитва. А ще їх рятує постійна допомога від кожного із нас. Ми також готуємося надавати допомогу захисникам після їхнього повернення з фронту, підтримки потребують також і родини воїнів. Працюємо над цим з психологами, лікарями та священнослужителями», – зауважив голова Волиньради.

Народний депутат України Вячеслав Рубльов пригадав, що серед безстрашних пілотів, які доставляли допомогу оборонцям «Азовсталі», були і волиняни. «Вони подзвонили і попросили молитись за них, бо стояло завдання доправити в Маріуполь необхідну амуніцію та забрати поранених. Частина пілотів з тієї важкої місії не повернулась. З 2014-го року війна опалила кожного з нас – в кожного з нас в родині, серед близьких, серед знайомих є ті, хто лишився в нашій пам’яті, – розповів Вячеслав Рубльов. – Вірю, що сьогоднішній захід, який об’єднав горохівчан, стане доброю традицією та стане щорічним. Адже це благородна мета – молитися та ділом допомогти тим, хто потребує». Парламентар переконаний: молитовні сніданки об’єднують громадськість та є черговим кроком до зміцнення суспільства, його згуртованості і сили.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зустрівся із колективом Волинського академічного театру ляльок з нагоди ювілею заслуженої артистки України Лариси Гарлінської.

В обласний театр ляльок Лариса Гарлінська прийшла майже 40 років тому, відразу після закінчення навчання. Сьогодні вона – провідний майстер сцени, акторка вищої категорії, а ще учасниця популярного гумористичного дуету «Манька-Галька». У творчому доробку ювілярки – десятки яскраво зіграних ролей. Лариса Гарлінська також є режисеркою-постановницею багатьох вистав з репертуару лялькового театру.

Його керівник Вадим Хаїнський розповів, що ювілярка філігранно та уміло поєднує амплуа акторки та режисерки, володіє вродженим талантом, завжди перебуває у творчому пошуку та надихає колег. «Такій відданості театру та одержимості творчістю, якими володіє Лариса Іванівна, можна лише позаздрити. Ви даруєте усьому нашому колективу молодечий запал. У вас його серед усіх нас чи не найбільше. Дякую, за те, що дивуєте і захоплюєте наших юних глядачів. Дякую за особливі моменти нашої співтворчості, за живе спілкування, підтримку та допомогу. Бажаю вам й надалі не втрачати натхнення до творчості та праці», – наголосив Вадим Хаїнський.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт переказав ювілярці вітання від імені голови та депутатського корпусу Волиньради. «Творчість – це Божий дар, який має не кожен. Ви умієте творити емоції, образи. Юний глядач мусить вірити вам, а для цього потрібна творча іскра, у вас вона є. Ви направду талановита і прекрасна людина у всіх своїх проявах, непересічна особистість», – наголосив Григорій Пустовіт. За плідну творчу працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва та у виховання молодого покоління, він нагородив Ларису Гарлінську почесною грамотою обласної ради.

«Найперше я хочу подякувати українським захисникам, які боронять нашу землю і тримають наше небо, завдяки яким ми маємо змогу працювати для дітей, – сказала, звертаючись до присутніх, Лариса Гарлінська. – Велика дяка також кожному із вас, шановні колеги, саме ви творили мене. Усі мої творчі здобутки у цьому театрі – завдяки моєму колективу, який я безмежно люблю і якому дякую за підтримку».

1) Про звіт директора комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук».
Доповідач:
Михалюк Тетяна Вадимівна – т.в.о. директор комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук»
Запрошені:
Матвіюк Наталія Василівна – начальник управління освіти і науки обласної державної адміністрації

2) Про зміни до персонального складу Наглядової ради Ковельського фахового медичного коледжу.
Доповідач:
Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради

3) Про керівника Головненської спеціальної школи.
Доповідач:
Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради

4) Про звернення товариства «Холмщина» щодо вшанування пам’яті жертв депортації українців з території Польщі радянським тоталітарним режимом.
Доповідач:
Бачинська Ніна Іванівна – голова Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина»
Запрошені:
Хвіщук Олександр Віталійович – директор департаменту культури, молоді та спорту обласної державної адміністрації

5) Різне.

Засідання комісії відбудеться 26 жовтня об 11.00 годині у пресцентрі обласної ради в режимі відеоконференції.

Колегіальний орган очолив народний депутат Вячеслав Рубльов, до складу увійшли депутати обласної ради Ігор Лех, Юрій Харченко, Анатолій Вітів, Володимир Дибель, Анатолій Никонюк, а також очільник управління охорони здоров’я ОДА Юрій Легкодух та підприємці. Перше засідання наглядової ради відвідав голова Волиньради Григорій Недопад.

«Створення в комунальних закладах медичного спрямування наглядових або піклувальних рад – це хороше рішення, адже дозволить формувати стратегічний та інвестиційні плани лікувальних установ, контролювати роботу керівництва, вносити пропозиції щодо діяльності закладу, – зазначив Григорій Недопад. – Переконаний, що кожен з членів наглядової ради буде максимально допомагати обласній лікарні та сприяти її розвитку».

Директор багатопрофільної клініки Олександр Дудар ознайомив членів наглядової ради із роботою закладу, розповів про досягнення та плани. «Впродовж року в стаціонарі лікується більше 29 тис. пацієнтів та виконується більше 17 тис. оперативних втручань., в середньому 70 операцій щодень. Заклад активно розвивається – ми працюємо в області трансплантології і вже провели 4 пересадки серця, 34 пересадки нирок. Жодна з обласних лікарень не має таких результатів, – розповів Олександр Дудар. – В планах – створення бактеріологічної лабораторії, що дозволить розширити кількість пакетів послуг від Національної служби здоров’я, практично завершено облаштування кардіологічної реанімація. Впевнені, що усі задуми ми реалізуємо». Крім того, він додав, що лікарня активно працює над залученням грантових коштів та налагоджує співпрацю із закордонними партнерами.

Під час засідання також обрали голову, заступника та секретаря наглядової ради. Так, за пропозицією Юрія Легкодуха головою наглядової ради було обрано народного депутата України Вячеслава Рубльова. «Я вдячний за довіру та працюватиму ще активніше задля розвитку лікарні. Додам, що з обласною лікарнею уже маємо чудові результати співпраці – з бюджету на соціально-економічний розвиток медзаклад отримав лапароскопічну стійку, цистоскоп, аудіометр на загальну суму 4 млн. грн.», – додав Вячеслав Рубльов.

Заступником голови наглядової ради обрали депутата обласної ради Анатолія Вітіва, а секретарем – Ігоря Леха.

Голова обласної ради Григорій Недопад у якості віцепрезидента з регіональної політики Української асоціації районних і обласних рад взяв участь в узгоджувальній нараді щодо законодавчих змін.

Йдеться про проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності місцевих державних адміністрацій та уточнення їх окремих повноважень». Теперішня зустріч проводиться з метою врегулювання спірних позицій та пропозицій, висловлених зацікавленими сторонами під час обговорення законопроєкту у так званому «страсбурзькому форматі» за участі високопосадовців Ради Європи. Участь у дискусії взяли представники міністерств розвитку громад, територій та інфраструктури, фінансів, окремих обласних державних (військових) адміністрацій та Української асоціації районних і обласних рад (УАРОР).

Консенсусу вдалося досягти щодо положень майбутнього закону про статус та атрибути місцевих державних адміністрацій, призначення голів ОДА, їх повноваження та припинення повноважень, особливості здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень в умовах воєнного чи надзвичайного стану чи оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, взаємодії з центральними органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Як зазначив Григорій Недопад найбільше пропозицій та зауважень УАРОР було подано до 34 статті цього законопроєкту щодо відносин місцевих державних адміністрацій з обласними і районними радами, зокрема в частині делегованих повноважень, підзвітності та підконтрольності ОВА відповідним радам за виконання цих повноважень, а також процедури висловлення недовіри голові місцевої адміністрації. Однак, після обговорення законодавчих змін у конфіденційному форматі за участі міжнародних партнерів, Асоціацією було прийняте рішення відтермінувати внесення цих поправок до завершення дії воєнного стану.

«Загалом УАРОР відстоює позицію, що політична нині посада керівника ОВА у перспективі має набути ознак професійного системного управлінця. Тож в Асоціації ми створили робочу групу, яка продовжить напрацьовувати положення, покликані удосконалити вітчизняну систему публічного управління та синхронізувати її з європейськими нормами», – зауважив Григорій Недопад.

Його мета – напрацювати механізми взаємодії влади, науки, бізнесу, громадськості у впровадженні інноваційних рішень у вітчизняній медичній галузі.

Форуму ініційований Агенцією регіонального розвитку Волині у співпраці з ІТ-компаніями «MISU» та «Askep». Участь у ньому взяли не лише волиняни, дистанційно також доєдналися Одеська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Херсонська області. Загалом понад 100 учасників – це головні лікарі різнопрофільних лікарень, реабілітаційних центрів, первинної ланки меддопомоги, освітніх медичних закладів, представники бізнесу, міжнародних донорів – Програми розвитку ООН (ПРООН) та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», народні депутати і місцева влада. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

У своєму вітальному слові він подякував організаторам за таку важливу ініціативу і висловив упевненість, що піднята на форумі проблематика матиме практичну реалізацію. «Світ рухають вперед інновації. І Україні дуже важливо, навіть попри війну, не відставати. Я гордий і втішений тим, що Волинь – один з майданчиків, де актуалізується така потреба. Виявляється, цифровізація не лише спрощує життя, а й може допомогти його рятувати, сприяти якісному довголіттю. Дуже важливо, що сьогодні спілкуватимуться розробники інноваційних продуктів для медичної галузі і, власне, її практики – лікарі, це дасть змогу досягти найоптимальніших рішень. Цей форум – ще один доказ, що Україна переможе, бо ми думаємо про завтра. І воно обов’язково буде успішним, інноваційно-технологічним, сучасним, цивілізованим і українським», – висловив упевненість Григорій Пустовіт.

«Упродовж війни наша система охорони здоров’я понесла значні втрати, як матеріальні, так і кадрові. Проте, одночасно, українські медики продемонстрували і великий потенціал. І це, як і освіта, та точка росту, яка дасть поштовх до майбутнього економічного зростання. Нам потрібно виробити алгоритм досягнення цієї мети, і це спільна робота законодавців, медиків, бізнесу і влади на місцях», – зазначила народна депутатка Ірина Констанкевич.

Парламентар Вячеслав Рубльов додав, що міжнародна спільнота акумулює 50 мільярдів доларів на відновлення України: «І ми маємо до цього підготуватися, бо наші партери ставлять питання, чи зможемо ми ефективно розпорядитися цими ресурсами. Отож нам потрібен і прозахідний менеджмент, маємо підготувати відповідні кадри. Я хочу, щоб Волинь була локомотивом цього процесу».

Своїми інноваційними розробками та досвідом їх впровадження у медичній галузі поділилися засновники українських ІТ-компаній «MISU» та «Askep». Очільниця Агенції регіонального розвитку Волині Валерія Гончаренко зазначила, що обидві компанії увійшли до ТОП-50 найкращих стартапів світу. Отже MISU – це застосунок, який стежить за здоров’ям користувача в режимі 24/7 і може завчасно попереджати про критичний стан людини. Система моніторить, аналізує показники, передає їх лікарю та будує прогноз і персональні рекомендації за напрямками серцеві хвороби, критичні стани, ментальне і сімейне здоров’я. «Askep» – це медична інформаційна система для автоматизації робочих процесів і має комплексні рішення для різних профілів медзакладів. Користуватися нею можна з різних девайсів без прив’язки до робочого місця. До того ж система синхронізована із центральними інформаційними базами. Досвідом із застосуванням біоінженерії також поділилися провідні фахівці з США та Нідерландів.

Учасники форуму напрацюють дорожню карту спільних рішень щодо імплементації цифрових та інноваційних рішень у медичній галузі України. Окремим блоком відбулося обговорення ініціативи «Кластер Медичних Інновацій», як відкритої можливості для медичної галузі до розвитку. Також погоджено ініціативу впровадження на Волині пілотного освітнього проєкту із запровадження інновацій.

Відкритий турнір з важкої атлетики на призи Заслуженого тренера України Миколи Авраменка проходить на базі обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос». Участь в офіційному відкритті змагань взяли голова Волиньради, очільник обласного осередку Національного олімпійського комітету України Григорій Недопад, перший заступник голови регіонального відділення НОК та очільник постійної комісії облради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму Віктор Галан-Влащук.

Змагання з важкої атлетики серед юнаків та дівчат на призи Миколи Авраменка відбувається уже дванадцятий рік поспіль. Традиційний турнір ініціювали вихованці відомого тренера, зокрема його син, директор обласної ШВСМ Андрій Авраменко. Перший турнір було приурочено до 60-річчя Миколи Авраменка. Цьогоріч учасниками першості стали 60 важкоатлетів віком від 15 до 20 років із Волинської та Рівненської областей. Переможців визначатимуть у 10-ти вагових категоріях.

Сам іменитий тренер Микола Авраменко відзначив, що у нинішньому турнірі беруть участь чимало титулованих спортсменів, які уже здобули звання майстрів спорту України. «Мені надзвичайно приємно, що важка атлетика на Волині розвивається. Цей вид спорту народився з нуля у Камені-Каширському, і сьогодні ми маємо рекордсменок і чемпіонок України та Європи. Також з найкращого боку хочу відзначити підготовку важкоатлетів на базі Ковельської ДЮСШ. Усі вони прибули на цей турнір, який ми відкриваємо сьогодні попри усі складнощі, зумовлені війною. Бажаю усім учасникам міцного здоров’я, нових осилених кілограмів, нехай ці змагання стануть гарним стартовим майданчиком для вашої боротьби на європейських та світових першостях. Я переконаний, що ми неодмінно побачимо серед цієї юні майбутнього олімпійського чемпіона», – наголосив він.

Зі стартом змагань учасників та організаторів заходу привітав голова обласної ради, очільник волинського осередку НОК України Григорій Недопад. З нагоди Дня народження він вручив Миколі Авраменку цінний подарунок, а юним важкоатлетам побажав продемонструвати свої найкращі результати в ім’я великого тренера та основоположника кращих традицій важкої атлетики. «Це направду людина легенда не лише для Волині, а й для усієї української та світової важкої атлетики. Адже велика кількість талановитих вихованців Миколи Григоровича Авраменка стали учасниками олімпійських ігор, переможцями та призерами чемпіонатів різних рівнів в Україні, Європі та світі. Це людина, яка любить спорт і віддала йому усе своє життя, а це заслуговує на глибоку шану», – резюмував Григорій Недопад.

В урочистій академії з нагоди 30-річчя іконозбірні та відкритті міжнародної наукової конференції «Волинська ікона: дослідження та реставрація» взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, представники духовенства, мистецтвознавці, історики та науковці.

«Попри те, що війна внесла корективи в роботу музею і більшість експонатів працівникам довелося вивезти у сховища, робота науковців у вивченні, дослідженні та збереженні пам’яток продовжується, – каже його очільниця Тетяна Єлісєєва. – За 30 років своєї діяльності наш музей видав три альбоми – це «Волинська ікона XVI-XVІІІ ст.» та два альбоми «Музей Волинської ікони». Унікальність нашої колекції дала нам можливість брати участь у багатьох великих проєктах, які відбувалися у Києві, Дніпрі, Чернігові та інших містах». Вона також подякувала колективу музею за постійну дбайливу роботу, збір, збереження та опрацювання пам’яток культури.

«З часу повномасштабного вторгнення музей постійно розвивався. Ми опанували гранти, які допомогли зберегти наші колекції, посилили роботу з реставраційними центрами. І навіть зараз фахівці-реставратори тут працюють, аби вберегти наші сакральні пам’ятки», – додала директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Юрій Поліщук подякував працівникам музею та колективу за роботу й активну просвітницьку та наукову діяльність,а також висловив упевненість, що після війни музей зустрічатиме відвідувачів у новому просторому приміщенні. «Ви зберігаєте найцінніші духовні скарби, які є на Волині. Музей волинської ікони – один із найбільш динамічних і цікавих музеїв, він став візитівкою нашого краю. Мрію, щоб у перший повоєнний рік тут провели не одну наукову конференцію, а дві та представили повну експозицію», – підкреслив Юрій Поліщук.

Під час пленарного засідання конференції її учасники досліджували історію та діяльність Музею волинської ікони, ознайомитися із каталогом «Волинська ікона XVI-XVІІІ ст. з колекції каталогу Волинського краєзнавчого музею», де подаються 234 відреставровані пам’ятки темперного іконопису, з каталогом колекції надбаних давніх хрестів, наукові праці провідних істориків про тонкощі реставрації та дослідження сакральних пам’яток.

Про розширення переліку військовослужбовців, яким призначено додаткову винагороду, розповіли у Волинському обласному ТЦК та СП.

Тож за рішенням Міністерства оборони України вже найближчим часом збільшені виплати отримають: військовослужбовці ракетних військ, артилерії та протиповітряної оборони, які здійснюють вогневе ураження противника, без умови перебування в районі ведення бойових дій – 100 000 грн (раніше вони отримували 30 000); таку ж суму призначено і для воїнів, які здійснюють розмінування у районах ведення бойових дій; 50 000 грн –військовослужбовці зі складу командування та штабів (у тому числі поза районами ведення бойових дій), які здійснюють управління частинами та підрозділами, що ведуть бойові дії; 30 000 грн – за виконання бойових завдань з розмінування поза районами ведення бойових дій.

Окрім того, поранені військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні понад два місяці та за станом здоров’я не мають змоги виконувати обов’язки військової служби, додатково отримуватимуть 20 100 грн. Від 15 000 до 30 000 грн збільшиться оплата і для інструкторів учбових центрів на 6 000 грн – строковикам та на 2 350 грн – курсантам. Оновлене грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується вже з 29-го вересня.

Виплати бійцям, які воюють на передньому краї, збережені на тому ж рівні – 100 000 грн. Це ж стосується захисників, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини, та перебувають на стаціонарному лікуванні, а також сімей полонених та зниклих безвісті.