Бюджетне забезпечення на наступний рік найбільш фінансовоємкої галузі – освіти і науки аналізували сьогодні депутати напередодні формування проєкту обласного кошторису 2023.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що аналізуватимуться винятково асигнування обласного бюджету, оскільки освітня субвенція усе ще не розподілена. Окрім того, він наголосив, що у наступному році для області у понад 5 разів зменшено базову дотацію, яка і була головним джерелом покриття нестачі фінансування окремих статей видатків. Тому закликав керівників обласних комунальних закладів освіти ретельно планувати витрати у межах доведених граничних показників.

Головна освітянка Волині Людмила Плахотна зазначила, що попри збільшення у наступному році фінансування галузі на 14,5 млн грн, потреби учетверо перевищують призначення. В повному обсязі запланували видатки на оплату енергоносіїв, зарплатню з мінімальними надбавками, забезпечення дітей-сиріт, фінансування двох галузевих програм, а також закупівлю інвентарю. А от на стипендії та харчування коштів стане тише на півроку. Вона також зауважила, що у наступному році не варто розраховувати на зміцнення матеріальної бази за рахунок залишків цільової освітньої субвенції (йдеться про 30 млн грн), за новими правилами її належить використати до кінця року. Є гостра проблема у поновленні парку шкільних автобусів, які були вилучені на оборонні потреби, але їх виробництво в Україні майже призупинено. Відтак, прийнято рішення цільові кошти спрямувати на обладнання укриттів мобільними зарядними станціями, роутерами, мультибордами, які пізніше можна використовувати і у повноцінному навчальному процесі. До того ж, на базі освітніх установ влаштовано багато «Пунктів Незламності».

Орест Маховський усе ж наполягає переглянути розподіл видатків галузі, аби на 100% перебачити фінансування захищених статей, оскільки обсяг додаткової дотації невідомий. Заступник начальника департаменту фінансів Володимир Селедець додав, що цього державного трансферту не вистачить на покриття дефіциту стипендій та харчування школярів. Тим більше, що за цей же рахунок фінансується оплата енергоносіїв медичних закладів. А додати з інших джерел обласної скарбниці, означає урізати й без того мінімальне бюджетне забезпечення інших галузей.

Що ж до аналізу кошторисів обласних комунальних освітніх установ, то, зокрема, керівники трьох профільних ліцеїв – Володимирського, Княгиненівського та Люблинецького висловили сподівання, що зможуть проіснувати у межах передбачених асигнувань. Тут відновили очну форму навчання, обладнали укриття, підготувалися до опалювального періоду, закупили генератори, аби на час знеструмлень була можливість працювати, в тому числі і котельному господарству. Єдине про що клопоталися – це про додаткові асигнування на придбання палива для генераторів.

Таке ж прохання озвучували практично усі керівники освітніх закладів, а окремі – й про придбання генераторів. Оскільки спрямування коштів на ці потреби з обласного резервного фонду – процедура складна і тривала, заступник керівника департаменту фінансів пропонує вирішити проблему за рахунок обласного матеріального фонду, де накопичені, в тому числі і паливно-мастильні запаси. Щоправда усе це зосереджено в одному місці, тому він рекомендує створювати такі матеріальні фонди і в громадах.

Щодо фінансового забезпечення спецшкіл, а таких в області 7, то і їхні керівники запевнили, що подужають труднощі обмеженого фінансування. Більшість цьогоріч, з причин дистанційного навчання, заощадили на енергоносіях та видатках на оздоровлення дітей, і за рахунок цього мають намір покрити нестачу коштів на медикаменти, харчування чи закупівлю твердого палива на 2023 рік. Окремі також розраховують на допомогу меценатів і спонсорів.

Дадуть собі раду на базові потреби в межах визначеного фінансування і спеціалізовані ліцеї, йдеться про Волинський науковий, Нововолинський науковий і обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної сотні.

Без критичних зауважень прийняли фінансову дійсність наступного року і директори п’ятьох фахових коледжів передвищої освіти.

За підсумками аналізу депутати обласної ради сформулювали ряд рекомендацій. Зокрема, розглянути на профільній комісії перспективи функціонування спортивного ліцею на базі Володимирського центру освіти; за наявності бюджетних можливостей внести у план фінансування на наступний рік виготовлення проєктно-кошторисної документації для встановлення двох твердопаливних котлів у Затурцівській спеціальній школі та будівництва індивідуальної котельні для Княгиненівського ліцею. Окрім того, спеціалізованим ліцеям, для запобігання порушення бюджетного законодавства, настійливо рекомендовано дотримуються співвідношення контингенту вихованців 70% (діти з сільських територій) на 30% (діти з громади за місцем розташування закладу), інакше заклади повинні бути переведені на утримання з місцевих бюджетів, або ж набути статусу профільних освітніх установ.

Консультації з керівниками закладів позашкільної та професійно-технічної освіти ще триватимуть у наступний вівторок. Бюджетні слухання продовжаться аналізом фінансування обласних соціальних установ.

Члени постійної комісії обласної ради з питань сім`ї, молоді, спорту та туризму схвалили кадрове рішення. Йдеться про продовження терміну дії контракту із директором обласної дитячо-юнацька спортивної школи «Колос» Ярославом Вітром.

Нагадаємо, у перші місяці війни Ярослава Вітра було мобілізовано до лав ЗСУ. Відтак, виконання обов’язків керівника на період несення служби депутати рекомендували покласти на заступника директора цього ж закладу з питань економіки та фінансів Олену Лейкіну.

Оскільки у період мобілізації припиняти дію контракту згідно із законодавством не можна, профільна комісія підтримала пропозиції відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності та рекомендувала голові обласної ради Григорію Недопаду продовжити термін дії контракту із Ярославом Вітром до 28 травня 2023 року.

Перспективи створення та функціонування в області індустріальних парків обговорили на міжвідомчій нараді. Участь у ній взяли заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря, голова обласної ради Григорій Недопад, начальник ОВА Юрій Погуляйко, народний депутат України Валерій Стернійчук, очільники РВА та керівники тергромад області, а також представники бізнесу.

Дмитро Кисилевський наголосив, що одним із основних завдань держави в економічній політиці є озброєння громад інструментами економічного розвитку, аби вони могли самостійно стимулювати бізнесову активність на своїй території. Бо ж на місцях краще розуміють переваги регіону. Він також розповів, що для резидентів індустріальних парків законодавці передбачили ряд економічних стимулів: звільнення від імпортного ПДВ і мита при імпорті нового обладнання та від податку на прибуток на 10 років.

«Також органи місцевого самоврядування зможуть надавати пільги з місцевих податків: на землю і нерухомість. Коли увесь цей механізм запрацює, то інвестор отримає вирішення трьох важливих проблем: земля, яка буде відведена і належним чином оформлена, вартість виробничого обладнання, оскільки без імпортного ПДВ, його можна буде ввезти дешевше, а також підключення до мереж, що є не менш складним питанням. Навіщо це все громаді? За попередніми розрахунками 1 га ІП створює до 50 робочих місць, а промисловість -це зазвичай офіційна зайнятість. Тобто зростання економічної активності – це гроші для громади», – зауважив він.

Представники центральної влади відмітили неабияку активність громад Волині. Окрім індустріального парку NOVO, який відкрили у Нововолинську, у найближчі перспективі в області готують до старту щонайменше три таких майданчики. Йдеться про ІП «Володимир», що уже включений до реєстру промислових парків України, тривають підготовчі роботи до створення ІП у Ковельській та Люблинецькій громадах.

Заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря також відзначив неабиякий ресурсний потенціал та безпекову складову на Волині. «Сьогодні тилові регіони мають усі можливості, щоб забезпечувати своє економічне зростання, у тому числі й за рахунок релокованих підприємств. Бо якщо на фронті ми перемагаємо завдяки силам оборони України, то у довгостроковій перспективі ми маємо виграти в економічному плані. Загалом в Україні 59 індустріальних парків і найбільша їх кількість зареєстрована у цьому році в тилових регіонах, – зазначив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність парламентарям та урядовцям за підтримку регіону та гарантував максимальне сприяння розвитку мережі ІП на Волині.

«Розташування нашої області досить вигідне – ми межуємо з країнами Євросоюзу, – це наша перевага. У Ковелі та Люблинці розробляється концепція розбудови індустріального парку, окреслене коло проблемних питань, які треба вирішити. Також і прикордонні громади уже працюють над стратегіями створення таких майданчиків, які, в тому числі, слугуватимуть й логістичними хабами. У нашому регіоні є також можливість започаткування індустріальних парків на базі непрацюючих шахт, які займають значні території. Там є ресурсний потенціал та робоча сила. Тобто, нам є над чим працювати. Правила гри вже законодавчо обґрунтовані. Тішить те, що попри війну інвестори й сьогодні готові вкладати кошти і розвивати території індустріальних парків та інших виробничих баз на території Волині. Ми лише сприятимемо цьому поступу», – запевнив Григорій Недопад.

Так прокоментував наміри із бюджетного забезпечення у наступному році галузі фізкультури, спорту та молодіжної політики голова постійної депутатської комісії з питань бюджету Орест Маховський.

На фінансування 8-ми обласних спортивних установ, Волинського молодіжного центру та двох програм: розвитку фізкультури та спорту і патріотичного виховання дітей та молоді у бюджеті 2023 року передбачено майже 52 мільйони гривень. За словами заступника начальника департаменту фінансів Володимира Селедця – це рівень фінансування теперішнього року з невеликим плюсом у 300 тисяч гривень. На його думку цього буде достатньо, аби забезпечити захищені статті видатків, а також підтримувати діяльність галузі, хоча і без помітного розвитку.

З чим, однак, не згоден керівник профільного управління ОВА Олександр Хвіщук: «Застосовувати оптимізацію у галузі спорту недоцільно, особливо зважаючи на те, що 2023 рік – передолімпійський». Він вважає недостатніми передбачені видатки на навчально-тренувальні збори, чемпіонати та змагання різних рівнів та масові фізкультурно-спортивні заходи і мізерним – фінансування двох цільових програм. А більшість тренерів працюють на ентузіазмі, бо рівень заробітної плати наближений до мінімального. Окрім того, в кошторисі не заплановані кошти на виплату щорічних одноразових винагород за високі досягнення, на що потребуватиметься 5,7 мільйонів гривень.

Орест Маховський погодився, що галузевий напрямок важливий, але й зауважив, що варто враховувати умови воєнного стану. «Ми досі не маємо кінцевих параметрів обласного бюджету, бо невідомими лишаються обсяги освітньої субвенції, додаткової дотації, також зі 112 до 20 мільйонів зменшено базову дотацію. І хоч вони не пов’язані напряму з фінансування сфери спорту, проте суттєво впливають на загальну спроможність обласної скарбниці. Що стосується цільових програм, то цього року вони взагалі не фінансувалися, крім тих, які пов’язані з обороною та цивільним захистом населення. Однак, на 2023 хоч мінімальні, та все ж кошти на програми заплановані. Ваше завдання як керівника управління та головного розпорядника коштів збалансувати видатки в межах доведених граничних обсягів фінансування», – звернувся голова бюджетної комісії до Олександра Хвіщука.

Аналізуючи бюджетні призначення на наступний рік, а це – 7,6 млн грн проти цьогорічних 7 млн, керівник обласної школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко зауважив, що заклад дещо збільшив призначення на оплату енергоносіїв, а от зарплатня буде без доплат за інтенсивність і матеріальної допомоги. А коштів на фінансування зборів та змагань вистачить лише на 10 місяців.

Подібну ситуацію окреслив і керівник комунальної установи «Інваспорт» Віктор Галан-Влащук. Як голова депутатської спортивної комісії він загострив увагу на проблемі з виплатою щорічних винагород за високі здобутки, в тому числі й спортсменів-інвалідів, а також учасників олімпійських, паралімпійських та дефлімпійських ігор та переможців змагань з неолімпійських видів спорту. Голова бюджетної комісії зауважив, що і цьогоріч департаментом фінансів не були закладені кошти на згадану статтю видатків, проте можливість профінансувати її усе ж з’явилася наприкінці року. Тож, висловив сподівання, що така нагода буде і у 2023 році.

На зменшення удвічі запланованих коштів на проведення спортивно-масових заходів нарікала очільниця обласного центру з фізичної культури та спорту «Спорт для всіх». Натомість, учасники бюджетних слухань рекомендували не обмежувати діяльність установи лише організацією загальнообласних спортивних заходів, а й вміло налагодити співпрацю з громадами в частині надання їм організаційної і методичної допомоги в проведенні масових заходів.

Мінімально прийнятним вважають фінансування у наступному році в обласній дитячо-юнацькій спортивній школі інвалідів. Тут вдалося скоротити видатки на енергоносії за рахунок зменшення використання енергоємких тренажерів. Натомість збільшили призначення на проведення спортивних заходів (у 2023 році запланована всеукраїнська спартакіада). До того ж додатковим ресурсом слугуватиме і спецфонд, який наповнюють, надаючи в оренду автобус та тренажерну залу.

Окрім економії на комунальних послугах завдяки впровадженню енергоощадної модернізації в обласній дитячо-юнацькій спортивній школі знайшли й інші шляхи залучення додаткових асигнувань. Новопризначений керівник Дмитро Піддубний розповів, що ДЮСША активно залучає проведення на своїй базі різноманітних всеукраїнських та загальнообласних змагань, не порушуючи водночас навчально-тренувальний процес. «Окрім того, зростає кількість дітей, бо ми обрали за принцип роботи – спортшкола відкрита для всіх», – зазначив її очільник. Він також розповів про концепцію співпраці з громадами: у тих, де є перспективні спортсмени та спортивна інфраструктура для тренувань, уже працюють понад півдесятка тренерів.

Завершують цей рік без боргів і в наступному планують дати собі раду в межах призначених асигнувань, – стверджує керівниця ОДЮСШ «Колос» Олена Лейкіна. «Ми напружено готувалися до опалювального сезону, власними сила утеплили будівлю, модернізували котельню і таким чином майже удвічі зменшили видатки на енергоносії», – зазначила посадовиця. Вона також подякувала за виділені свого часу кошти з обласного бюджету та казни Луцької громади, за рахунок чого вдалося суттєво зміцнити матеріальну базу закладу. У перспективі це буде підґрунтям для отримання додаткових фінансових ресурсів, впевнена Олена Лейкіна.

«Ситуацію розуміємо, з труднощами обмеженого фінансування справимося», – запевнив директор ОДЮСШ з видів боротьби Віталій Терешкевич. Він розповів, що віднедавна центральний осередок закладу змінив оренду приміщення. Є великий зал, укриття, гарні умови для дітей, також школа забезпечена спортінвентарем.

Керівник спеціалізованої ДЮСШ олімпійського резерву «Олімп» Тарас Шевченко зауважив, що його заклад з непохитною стабільністю належить до лідерів серед 110 шкіл України з веслування, тож адміністрація закладу зробить усе, щоб недофінансування не вплинуло на це реноме. Відтак, мають намір шукати додаткові джерела і залучати спонсорів.

Налагоджувати співпрацю з благодійними фондами та пожвавити грантову діяльність рекомендують обласному молодіжному центру, якому теж утричі зменшено фінансування на проведення заходів.

Підсумовуючи дебати та консультації голова бюджетної комісії Орест Маховський наголосив на потребі 100% фінансового забезпечення захищених статей і не створювати прогнозованого дефіциту. «Усі ми, звісно, сподіваємося на краще, але навряд чи можемо очікувати у наступному році такого ж обсягу перевиконання обласного бюджету. Тому, варто прагматично підійти до реалій і максимально ефективно розпорядитися передбаченим ресурсом», – рекомендував він керівникам комунальних закладів.

У Нововолинську розпочав роботу перший в Україні експортно-орієнтований індустріальний парк NOVO, що працюватиме у форматі фуд-кластеру.

На його відкриття прибули голова обласної ради Григорій Недопад, народні депутати України від Волині Ігор Гузь та Вячеслав Рубльов, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, перший заступник міністра економіки Денис Кудін, заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря, представники місцевої влади та бізнесу.

На 20 гектарах індустріального парку можна розмістити десяток підприємств харчової промисловості. До майданчика підведено всі комунікації: воду, газ, електроенергію. Поруч – залізнична колія і траса Р-15 Ковель – Володимир – Червоноград – Жовква, якою можна дістатися до Львова.

Керівною компанією Нововолинського індустріального парку обрано ТОВ «Бюро інвестиційних програм», що зареєстроване у Києві. Керуючим партнером компанії є Олександр Бондаренко, український політик, економіст і підприємець. Він заявив, що вже є попередні домовленості про входження в індустріальний парк підприємств з переробки риби, виробництва харчової продукції та логістики.

«Під час війни індустріальні парки можуть стати точками розвитку для української економіки. Адже передбачені на законодавчому рівні економічні стимули дають змогу власникам бізнесів зекономити чверть інвестицій порівняно з ділянкою, яка знаходиться за 100 метрів від індустріального парку, не кажучи про сусідні країни ЄС, де сума інвестицій буде більшою на 30-40%. Тобто, розвиваючи культуру індустріальних парків в Україні, ми відроджуємо економіку і промисловість, даємо змогу українському бізнесу не їхати від війни у країни ЄС, а залишатися в Україні», – сказав Олександр Бондаренко.

Після схвалення парламентом податкових та митних стимулів для індустріальних парків керівники громад «здмухнули пил» з проєктів і взялися за їх реалізацію. Особливо активний цей процес у західних областях, які залучають релоковані виробництва зі східних регіонів.

«Органи місцевого самоврядування отримують право надавати пільги з місцевих податків. Це створює умови для нових робочих місць і зростання доходів місцевих бюджетів. Керівники громад, які виграють конкуренцію за промислові інвестиції, забезпечать своїм територіям довгостроковий розвиток», – пояснив народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Голова обласної ради Григорій Недопад привітав нововолинців із цією знаковою подією від себе особисто та від усіх депутатів обласної ради, наголосивши, що поява індустріального парку стане запорукою нових робочих місць та надходжень до бюджету.

«Це поштовх для розвитку промислового потенціалу шахтарського міста. До слова, тут з початку війни знайшли прописку й успішно працюють більше десятка підприємств різного профілю, які переїхали з інших регіонів України. Відкриття нових виробництв зараз дасть можливість працевлаштувати не лише сотні волинян, а й внутрішньо переміщених осіб, яких сьогодні у Нововолинську проживає уже більше шести тисяч», – наголосив голова Волиньради.

Із нагоди відкриття індустріального парку NOVO Новововлинський міський голова Борис Карпус і очільник керівної компанії Олександр Бондаренко підписали угоду, а також спільно заклали капсулу часу з посланням до нащадків на 25 років.

Сьогодні за результатами другого відбору волинським хліборобам передали ще 25 рукавів для зберігання зернових.

Загалом же, відповідно до поданих заявок, аграрії краю отримали 807 мобільних сховищ вартістю понад 1 тисячу доларів кожне.

Ініціатива забезпечення українських агровиробників малої і середньої руки такими пристосуваннями для тимчасового зберігання врожаю належить Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FАО) за партнерства Мінагрополітики України та двох всеукраїнських асоціацій: органів місцевого самоврядування і районних та обласних рад.

Вартість проєкту перевищує 60 мільйонів доларів. Його профінансували уряди Канади і Японії та австралійська благодійна організація Minderoo Foundation.

Завдяки цій програмі українські аграрії отримають додаткові можливості для зберігання 7 мільйонів тонн зернових.

Традиційні напередодні ухвалення обласного кошторису на 2023 рік бюджетні слухання продовжили консультації депутатів Волиньради з керівниками обласних комунальних установ галузі культури.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на сферу культури наступного року планується спрямувати 150 мільйонів гривень. «Це навіть дещо більше, ніж у теперішньому році. Звісно, без капітальних видатків, але захищені статті, базові витратні матеріали і послуги ми намагалися забезпечити на рівні, який би дозволив не втратити на якості у цій важливій сфері. Бо сьогодні точиться війна і за наші культуру, ідентичність, духовність», – зауважив очільник ради.

Звертаючись до керівників обласних комунальних установ голова бюджетної комісії Орест Маховський наголосив, що воєнний стан в країні подовжено, отже й суттєві обмеження по більшості видатків будуть актуальними і наступного року. «Тому прошу вас зосередитися на співставленні доведених граничних показників бюджету з основними потребами ваших установ, а також озвучити гостру проблематику, якщо така має місце. Усе решта вважатиметься додатковим бюджетним запитом», – зазначив він.

Усі без винятку керівники культурно-мистецьких закладів запевнили, що вкладуться у передбачені асигнування, щоправда, озвучили й певні перестороги. Так, директор фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Стравінського Тарас Войтович підтвердив, що коштів на виплату стипендій та зарплатні буде достатньо. «Цьогоріч ми оптимізували штатний розпис з 228 ставок до 173. Зробили ми це не за рахунок скорочення людей, а зменшивши навантаження, об’єднавши групи і художні колективи, при чому таким чином, щоб це не зашкодити навчальним програмам. Але 70 тисяч на господарські витрати – це дуже мало. Ми вичерпали власні резерви, а є обов’язкові статті видатків, як наприклад протипожежні заходи, відеоспостереження, ремонт музичних інструментів. Близько 140 тисяч гривень забракне і на енергоносії», – передбачає керівник. Орест Маховський зауважив, що зазначені потреби буде можливість дофінансувати з вільних залишків після І-го кварталу 2023 року.

Тимчасово виконувач обов’язки директора обласного музично-драматичного театру Сергій Скулинець подякував голові та депутатам за виділене на наступний рік достатнє фінансування. Він також розповів про наміри збільшити обсяг власних надходжень завдяки розширенню репертуару, підготовки щонайменше 5-ти прем’єр, відкриттю додаткової сцени в укритті. З проблем він назвав котельню театру, яка до того ж опалює ще кілька житлових і громадських будівель, та високу вартість газу для цих обсягів. Григорій Недопад зауважив, що триває процес передачі котельні з наступного року на баланс Луцької міської громади. Паралельно ведуться й перемовини з постачальником газу про встановлення оптимальної ціни.

Вкладається у фінансування обсягом 9,4 млн грн і обласний ляльковий театр, за умови, що вартість енергоносіїв не зростатиме, – розповів його теперішній директор Микола Каліщук. Він зауважив, що установа намагається повноцінно працювати, хоча й немає змоги стовідсотково заповнювати глядацьку залу, оскільки спроможність укриття лише на 120 осіб. Натомість практикують виїзні вистави у школах.

Усі можливості для провадження діяльності використовує і Волинська філармонія. Попри труднощі вдається гастролювати, відкрили мистецький дворик, запровадили екскурсію «Луцьк музичний». За словами керівника Сергія Єфіменка увесь цей рік, щоб втриматися на плаву, колектив працював без надбавок та добових. Оскільки з 1 січня не передбачається підвищення зарплатні, керівник просить відновити виконавцям доплату за академічність у розмірі 30% від посадового окладу. Тим більше, що передбачений обсяг фінансування установи на наступний рік це дозволяє.

Достатній обсяг видатків на захищені статті, але брак коштів на підписку періодичних видань та поповнення книжкових фондів декларують обласні бібліотеки. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк пропонує вирішити ці потреби за рахунок 800 тисяч, які управління культури запланувало на фінансування цільової програми розвитку культури та збереження культурної спадщини, але яка, однак, так і не прийнята.

Що ж до іншої проблематики бібліотечних закладів, то найдовший її список озвучила новопризначена директорка обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Граніч. За її словами приміщення книгозбірні конче потребує ремонту, а окремі дефекти мають ознаки аварійності. Окрім того, у бібліотеці відсутня пожежна сигналізація. «Ми запросили проєктний інститут, який оцінить рівень ушкоджень та загроз, визначить першочергові роботи і орієнтовний кошторис. Відтак, буду просити профінансувати аварійні роботи», – звернулася до присутніх Наталія Граніч. Принагідно вона розповіла, що бібліотека активно використовує можливості грантів та проєктів для розширення своїх спроможностей. Таким чином невдовзі буде відремонтовано і обладнано сучасний конференц зал, який згодом дозволить заробляти додаткові кошти. Працюють і над створенням інформаційно-бібліотечного укриття. Орест Маховський відзначив ініціативність та наполегливість новопризначеної директорки, а депутати висловили підтримку її ініціатив, оскільки завдяки цьому є перспектива інтегрувати наукову бібліотеку у значно ширші сфери діяльності.

За час повномасштабної війни кількість читачів відчутно зросла, – стверджує директорка обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова. «Спасибі, що розумієте важливість нашої роботи», – звернулася вона до депутатів, коментуючи обсяг призначених видатків. Якщо раптом і забракне, стверджує директорка, бібліотека наповнює і свій спецфонд – ведеться активна грантова та фандрайзингова діяльність, нарощується обсяг послуг, особливо електронних, бо ж процеси в книгозбірні повністю автоматизовані. Головною проблемою вона вважає неінклюзивність установи, бо бібліотека розташована на 2 поверсі орендованого приміщення. На що Григорій Недопад зауважив, що обласна рада уже шукає варіанти більш зручного розміщення бібліотеки для юнацтва.

А от очільниці обласної бібліотеки для дітей депутати настійливо рекомендують напрацювати стратегію розвитку, аби в сучасних умовах не втрати статус обласного закладу, адже 80% відвідувачів – це діти з Луцької громади. «Завдяки дистанційному навчанню сьогодні і у найвіддаленіших селах діти і з гаджетами, і з інтернетом. Бібліотеці варто налагодити дистанційні спроможності, цифровізуватися, виготовляти електронні версії книг і таким чином залучати більше дітей з області», – рекомендує голова бюджетної комісії.

Дещо менше, як просили, але достатньо для фінансування основних потреб, – так оцінює кошторис видатків на наступний рік Оксана Важатко – директорка обласного краєзнавчого музею, в структурі якого 7 музейних установ. При цьому вона зазначила, що значну частину видатків становлять витрат на службу охорони, яка, згідно із законом, повинна бути винятково державною, а, власне, вона і найдорожча. Немалі кошти витрачаються і на енергоносії через особливі умови зберігання фондів. Оксана Важатко запевняє, що найдорожче – централізоване опалення будівлі краєзнавчого музею, відтак опрацьовується питання переходу на тверде паливо.

Не мають претензій до рівня фінансування на наступний рік й історико-культурні заповідники Луцька та Володимира. Щодо останнього, то голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважує, що заповідник «Стародавній Володимир» потрібно не тільки утримувати, а й розвивати. Для цього він пропонує керівникові наслідувати приклад луцьких колег і залучати фінансові можливості Володимирської міської громади.

Саме таким цьогоріч є гасло Дня Гідності та Свободи. Цю дату відзначають в Україні 21 листопада на честь двох знакових подій у новітній історії держави – Помаранчевої революції та Революції Гідності.

З цієї нагоди на Театральному майдані Луцька відбулась громадська панахида за участі керівництва області та міста, військовослужбовців, правоохоронців, духовенства та громадськості. Вклонитись пам’яті сучасних Героїв України прийшли голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, заступник Григорій Пустовіт, народний депутат Вячеслав Рубльов, а також депутати обласної ради.

Опісля спільної молитви присутні вшанували пам’ять полеглих хвилиною мочання під звук скорботних дзвонів та поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України».

Цього дня квіти також лягли до монументу «Волинські герої Небесної сотні», що на Меморіалі «Вічна слава». Священики ПЦУ відслужили панахиду за загиблими учасниками Революції Гідності. Світлу пам’ять усіх полеглих захисників України присутні вшанували хвилиною мовчання.

«Завжди пам’ятаймо революційну боротьбу проти злочинного режиму, подвиг Героїв Небесної сотні, вибір нескорених бути вільною нацією. Вибір, за який ведеться боротьба й сьогодні. Усі ми впевнені – ця боротьба також завершиться Перемогою України, бо за нашим народом – правда, справедливість, відновлення справжнього миру і визволення від окупанта. Вічна пам’ять усім, хто віддав себе за Україну. Перемог і захисту Господнього – кожному, хто бореться за рідну землю нині», – наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

1) Про продовження терміну дії контракту з Вітром Я. М.
Доповідач: Кузьменко Олена Олексіївна – начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності
Запрошені: Хвіщук Олександр Віталійович – начальник управління у справах молоді та спорту обласної державної адміністрації

2) Про ознайомлення депутатів з діяльністю Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги ознайомлення депутатів з діяльністю Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги.
Доповідач: Ковальчук Володимир Володимирович – директор Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги.
Запрошені: Гобод Оксана Михайлівна – директор департаменту соціального захисту обласної державної адміністрації

3) Різне.

Засідання комісії відбудеться 22 листопада о 14.00 годині (пресцентр обласної ради, кабінет 313, проспект Перемоги, 32)

Після проведеного депутатами аналізу загальних прогнозних розрахунків на наступний бюджетний рік з головними розпорядниками коштів обласного бюджету теперішній раунд передбачає консультації з фінансування регіональних галузевих програм, а також видатків практичного кожного обласного комунального закладу.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що у процесі планування обласного кошторису на наступний рік тепер більше конкретики, оскільки вже прийнято державний бюджет. «Щоправда, усе ще немає ясності з обсягами освітньої субвенції, також нерозподіленою між областями залишається і додаткова дотація з держбюджету. Але основні граничні розрахунки департаментом фінансів уже доведені до головних розпорядників коштів. Отож, з огляду на ці показники маємо планувати видатки, які й увійдуть в проєкт обласного бюджету на наступний рік», – зазначив очільник депутатської комісії.

Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк додав, що через невизначеність зі згаданими базовими трансфертами з державного бюджету незабезпеченість головних розпорядників коштів галузей освіти та охорони здоров’я передбачається на рівні 90 мільйонів гривень. Відтак, зазначив головний фінансист, оскільки немає можливості гарантувати покриття захищених статей видатків, фінансування більшості регіональних програм зведено до мінімуму і здійснювати його передбачається з вільних залишків, обсяги яких будуть відомі не раніше лютого.

Відтак, із задекларованих на наступний рік майже 7 мільйонів гривень для обласної програми з транскордонного співробітництва залишено лише 290 тисяч і 200 тисяч замість 860 – на фінансування заходів програми з розвитку туризму. Очільниця профільного департаменту ОВА Вероніка Бальбуза зазначила, що ці асигнування будуть спрямовані на підтримання інвестиційного та туристичного порталів, а також виготовлення промоційних, інвестиційних та презентаційних матеріалів.

З 8-ми до 1-го мільйона гривень знижено граничні наміри фінансування і для цільової програми підтримки агропромислового сектору області. Хоч і мінімально та усе ж для дрібних сільгоспвиробників передбачено 150 тис грн на придбання насіннєвого матеріалу, 350 тис грн дотацій на утримання ВРХ, 500 тис – на мікрогранти для започаткування агробізнесу. Депутат обласної ради Ігор Волошенюк зауважив, що агросектор сьогодні – це стратегічна галузь, тому наполягає збільшити підтримку одноосібних господарників хоча б до 3 мільйонів гривень.

Тільки за рахунок повернених відсотків за раніше надані кредити наступного року фінансуватиметься обласний фонд індивідуального житлового будівництва на селі. На сьогодні загальний кредитний портфель установи складає майже 80 мільйонів гривень. Позикою на 20 років під 5% річних скористалося понад 1 350 волинян. Керівник фонду Віктор Смолярчук зазначив, що від сплати відсотків звільнені учасники бойових дій та багатодітні сім’ї. Прострочені кредити обчислюються сумою 2,3 мільйона гривень, ще більше 550 тисяч – це несплачені відсотки.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський вважає, що умови співфінансування кредитування будівництва на селі з державного, обласного і місцевого бюджетів потрібно переглянути. «Порядок участі у цій програмі бюджетів різних рівнів уже не відповідає децентралізаційним реаліям. Найгірша ситуація з можливостями державного бюджету, не кращі вона тепер і в обласному, а от більшість місцевих громад, навпаки, у фінансовому сенсі почуваються значно впевненіше. Тому, є підстави активніше і в більших обсягах залучати місцеві бюджети до фінансування цієї програми, тим більше, що йдеться про підтримку мешканців цих громад», – висловив пропозицію голова бюджетної комісії. Окрім того, керівникові фонду депутати рекомендували оптимізувати штатний розпис, найперше за рахунок скорочення вакантних посад.

А от видатки на утримання притулку для дітей служби у справах дітей та обласного комунального центру соціально-психологічної реабілітації дітей залишаться на рівні запланованих – 13,5 мільйонів гривень. Попри те, що 20 утриманців Рожищенського дитячого притулку на момент початку повномасштабної війни були евакуйовані, соціальна установа повноцінно функціонує, оскільки процес вилучення дітей з неблагополучних родин не припиняється. У закладі постійно перебувають від 20 до 30 дітей. Що ж до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, вихованці якого теж наразі в евакуації, то повноцінне його фінансування передбачене з ІІ-го кварталу наступного року. «Ми сподіваємося, що до того часу безпекова ситуація та завершення опалювального сезону дозволять нам повернути дітей додому», – зауважила начальниця служби у справах дітей Алла Онищук.

Серію бюджетних слухань продовжать консультації з керівниками культурно-мистецьких та спортивних закладів.

Волиньобленерго вкотре попереджає, що графік запланованих знеструмлень може стати не актуальним у разі запровадження непрогнозованих аварійних вимкнень енергоживлення.

Планові години припинення енергопостачання ТУТ:

https://energy.volyn.ua/…/hrafik…/!files/18.11.2022.pdf

На ХХХVII звітно-виборній асамблеї НОК за кандидатуру Міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта проголосувала переважна більшість. У виборах президента Національного олімпійського комітету як очільник регіонального осередку взяв участь і голова Волиньради Григорій Недопад.

На посаду президента НОК України претендували троє кандидатів: Жан Беленюк, Вадим Гутцайт та Ігор Малинський.

Із 147 делегатів кандидатуру Вадима Гутцайта підтримали 123 делегати, за Жана Беленюка проголосували 22 виборця, Ігоря Малинського підтримали двоє.

Вадим Гутцайт замінить на посаді Сергія Бубку, який очолював НОК України з 2005 року. Цьогоріч він відмовився виставляти свою кандидатуру на новий президентський термін. Сергій Бубка відтепер працюватиме у Фонді європейської спільноти, де опікуватиметься відбудовою спортивної інфраструктури України.

На Генасамблеї НОК також обрали керівний склад та 174 нових члени Національного олімпійського комітету на період 2022-2026 років. Зокрема, обрано Олександра Усика, Андрія Шевченка, Марину Бех-Романчук, Лілію Подкопаєву та інших відомих у світі спорту постатей.

Членство у НОК отримав й голова обласної ради, керівник регіонального відділення НОК у Волинській області Григорій Недопад. Нагадаємо відповідне рішення було схвалене на засіданні виконавчого комітету волинського осередку НОК, члени виконкому також підтримали кандидатуру Вадима Гутцайта на посаду президента НОК України.

Довідково:

Вадим Гутцайт – олімпійський чемпіон з фехтування на Іграх 1992 року в Барселоні, тренер і президент федерації фехтування України.

З 2018 року він був директором Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, з 4 березня 2020 року – міністр молоді та спорту України.