Відкрите обговорення користі використання практик громадської участі організовано ГО «Волинський Інститут Права» і стало фінальним етапом проєкту «Підтримка діяльності громадського сектору Волині у період нових викликів та потреб». Участь у дискусії взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Досвідом і кращими практиками залучення активних спільнот до управління громадами, процесу їх розвитку поділилися громадські лідери, представники бізнесу та влади різних рівнів. Також було презентовано зміни, які вдалось досягти в окремих громадах завдяки діяльності громадського сектору. Йшлося і про потребу спільного плану дій органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості задля впровадження реформ на місцях, залучення ресурсів і демократичних змін, відновлення соціального капіталу громад та їх сталого розвитку.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук переконаний, що потреба у формуванні активного громадянського суспільства дискутуватися не повинна, бо альтернативи немає. «Якщо ми прагнемо стати частиною євроспільноти, то наші стандарти повинні відповідати нормам ЄС, де величезна кількість громадських інституцій і вони реально впливають на владу. І це – основа демократичних устроїв. У громадах Волині ситуація різна: якісь з них активні за рахунок зацікавлених мешканців, якісь – завдяки лідерським якостям голови та депутатів, є й такі, де громадських активістів бояться. Як вогню. Однак, далекоглядні очільники громад залучають до співпраці громадський сектор, бо це, так чи інакше, буде на користь розвитку території. Окрім іншого, активний громадський сектор – це засіб контролю за ефективністю використання бюджету та запобіжник прийняття протиправних чи непопулярних рішень, це і можливість залучення міжнародних грантових проєктів (бо донори воліють взаємодіяти саме з громадськими організаціями), нарешті – це інструмент для функціонування соціальних ліфтів», – зазначив Юрій Поліщук. Він також вважає за потрібне приділяти більше уваги розвитку громадянських активностей на сільських територіях, не зайвим, на його думку, буде і запровадження в освітніх програмах курсу з формування свідомого, активного і зацікавленого громадянина.

Організаторами економічної платформи виступили Ковельська міська рада, громадська організація «Південна стратегія розвитку» і програма міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація малого і середнього підприємництва». Інтереси волинських громад на форумі представляв голова обласної ради Григорій Недопад.

До дискусії долучилися також урядовці і парламентарі, державні інституції з питань відновлення та розвитку підприємництва, національні та іноземні транспортно-логістичні і діджитал компанії, представники місцевої влади, в тому числі і лідери громад з національними монополіями сусідніх областей. Йшлося як про інтеграцію залізничних, автомобільних і водних шляхів з ЄС, так і про проблематику і використання конкурентних переваг монопрофільних міст – залізничників, атомників, шахтарів, які на 90% залежать від розташованих на їх території державних монополій.

Відкриваючи форум очільник міста залізничників Ігор Чайка зауважив, що з урахуванням припинення роботи портів і закритого повітряного простору, основна увага тепер прикута до залізничних вантажних та пасажирських перевезень. А Ковель – місто сталевих магістралей у 6-ох напрямках до того ж з наявністю євроколії. І саме з цим він пов’язує сподівання на стрімкий розвиток своєї і навколишніх громад загалом і їхнього бізнес середовища зокрема. Він зазначив, що за підтримки міжнародних партнерів місцеві бізнесмени, які прагнуть збільшити свій експортно-імпортний потенціал, пройшли навчання з проєктного менеджменту, у місті створено кілька бізнес-інкубаторів для початківців, діяла школа для надавачів сервісних послуг для підприємців малої і середньої руки.

Голова обласної ради Григорій Недопад додав, що суттєві сподівання на розвиток монопрофільних міст він пов’язує зі створенням індустріальних парків. «Такий вже працює у Нововолинську, бо потужності місцевого вуглевидобутку вичерпуються. Маємо перспективу і щодо працевлаштування гірників – на Волині знайдені чималі поклади міді, де знадобляться кваліфіковані гірники. Розроблена концепція індустріального парку в Ковелі, на фініші запуск іще одного в прикордонні. Активно працюємо над залученням на ці майданчики іноземних партнерів, заведенням інвестицій, розміщенням виробництв, в тому числі і релокованих. Наша перевага – це близькість кордону. Однак, держава повинна потурбуватися про збільшення його пропускних потужностей, найперше залізничних»,- зазначив очільник Волиньради.

Долучившись до дискусії, заступник міністра інфраструктури Юрій Васько зазначив: є багато планів з нарощування потужностей, зокрема, побудувати понад 3 тисячі км євроколій у 4 напрямках, створити транзитні коридори з ЄС з виходом до Чорного, Балтійського та Егейського морів, але для цього потрібна стала економіка. Він також додав, що ЄС має намір спрямувати близько 50 млн євро на розвиток прикордонної інфраструктури, і усе це разом матиме мультиплікаційний ефект для громад.

Потребу перегляду відповідальності у земельних, податкових та розвиткових питаннях монопрофільних міст обговорили за участі голови парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Олени Шуляк. Вона висловила готовність за пропозиціями органів місцевого самоврядування напрацювати законодавчі інструменти для збалансування інтересів національних монополій та громад. Григорій Недопад зауважив, що такі взаємини досі визначає застаріле, ще радянське законодавство. На прикладі Ковеля він аргументував, що від діяльності Укрзалізниці у місцевий бюджет потрапляє лише ПДФО, яке щороку зменшується, а громади уповні надають комунальні, соціальні, медичні та освітні послуги залізничникам; натомість має місце несплата національною транспортною корпорацією земельного податку на 70 мільйонів; не погоджується УЗ також рекультивовувати використані землі.

Юрій Харченко – депутат обласної ради і помічник парламентаря Вячеслава Рубльова, який входить до Комітету Верховної ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування та головує у підкомітеті з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, запевнив, що законодавчі ініціативи, згенеровані під час форуму лідерами громад, будуть передані на опрацювання до парламенту. До запропонованого він додав і потребу у запровадженні компенсаторних механізмів за перекладені державними монополіями на плечі громад часто занедбані відомчі об’єкти соціальної сфери. Він також закликав громади опановувати проєктний менеджмент. «Під час повоєнної відбудови в нашу країну зайдуть великі кошти, але скористаються ними ті громади, які навчаться грати за правилами ЄС. І це – один із шансів позбутися залежності від великого платника податків і стати спроможними», – резюмував Юрій Харченко.

Дороговартісне діагностичне устаткування призначається для Ковельського центру реабілітації та надання паліативної допомоги.

Рентгенівська система DR 100e та ультразвуковий комплекс DC 40 – найновішої модифікації, загальна вартість обладнання перевищує 4 мільйони гривень. Керівниця реабілітаційного центру Наталя Віслогузова розповіла, що додаткова цінність устаткування у його мобільності, адже пацієнти обласного комунального закладу – це паліативні хворі, прикуті до ліжка, окрім того тут проводять комплексну реабілітацію для хворих після інсульту, а також дітям зі сколіозом та плоскостопістю.

«Наш заклад дуже потребував такого обладнання. Тим більше, що невдовзі плануємо відновлювати і наших поранених захисників», – зазначила директорка медичної установи. Вона додала, що із запитом про забезпечення діагностичним устаткуванням центр реабілітації та надання паліативної допомоги звернувся до Міністерства охорони здоров’я, яке і задовольнило потребу за сприяння міжнародних партнерів.

Сучасну діагностичну апаратуру для Ковельського реабілітаційного центру придбала німецько-українська благочинна асоціація Українці в Німеччині Ukrainian Future. Від імені засновника реабілітаційного центру – Волиньради – її голова Григорій Недопад висловив вдячність і МОЗ (Міністерство охорони здоров’я України), і міжнародним партнерам за надане обладнання: «Особлива вдячність Ukrainian Future (Українці в Німеччині UkrainianFuture, Ukrainian Future Hilfe-Verein Deutschland). Знаю, що ця благодійна організація потужно допомагає землякам від початку великої війни і медобладнанням, і спецавтотранспортом, усім, що дозволило нам пережити зимовий блекаут, усіляко підтримує наших вимушених біженців у Німеччині. Українці гуртуються, де б не мешкали, і об’єднують навколо себе світ. Разом неодмінно переможемо і відновимося з попелу війни».

Принагідно Григорій Недопад і Наталя Віслогузова обговорили плани з реконструкції однієї з будівель закладу під відділення реабілітації для військових. На що планується залучити фінансування у рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Голова обласної ради Григорій Недопад відвідав обласний будинок дитини, на базі якого заплановано створити потужний реабілітаційний центр для дітей віком від 3 до 18 років.

Нагадаємо, що відповідне рішення нещодавно прийняла Волиньрада з огляду на національну концепцію запровадження сімейних форм виховання як альтернативу сиротинцям, а також значну потребу у послугах дитячої реабілітації різної нозології. Планується, що надання таких послуг оплачуватиме Національна служба здоров’я України. Але, щоб контрактування було можливим, закладу слід відповідати визначеним стандартам.

Григорій Недопад зазначив, що для цього потрібно виконати великий обсяг робіт, серед яких – енергозбереження та термореновація будівлі, її безумовна інклюзивність, надійні джерела живлення, стійкий інтернет, кваліфікований і навчений персонал та багато іншого. На облаштування усього цього активно залучаються не бюджетні кошти, а донорські. Він зазначив, що під час зустрічі із офіційним представником ЮНІСЕФ в Україні було досягнуто згоди, що ця організація допоможе зі створенням реабілітаційного центру.

«Експерти ЮНІСЕФ вже оглядали об’єкт, ми зі свого боку подали заявку на фінансування з переліком робіт на загальну суму 9,2 млн грн. Окрім того, сподіваємося і на Програму транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, нами теж подано пропозиції, очікуємо на допомогу у навчанні персоналу та забезпеченні обладнанням. Розгляд заявок і прийняття рішення у міжнародних інституціях вимагає часу, але це не причина чекати, склавши руки, тож деякі роботи розпочали уже», – зазначив голова обласної ради.

Певний фронт робіт було доручено провести новопризначеному виконувачу обов’язки керівника обласного комунального закладу Руслану Юлдашеву. Під час зустрічі він продемонстрував перші результати зусиль, при цьому зазначивши, що усі роботи профінансовано меценатами і благодійниками. Менш як за два місяці замінено електромережу із влаштуванням резервного живлення, проведено швидкісний інтернет, відремонтовано віконні відкоси, по усьому периметру встановлено огорожу. Окрім того, очищено територію від чагарників, зроблено мощення та благоустрій із облаштуванням додаткових ігрових зон, знайшлося місце навіть для овочевих грядок та ягідних кущів, врожаї з яких вже споживають діти.

До слова, сьогодні у закладі перебуває 6 дітей, найстаршому із соціальних сиріт лише 2 роки. Заступниця директора з медичної частини Тетяна Віговська розповіла, що двоє з 19-ти їхніх підопічних, які понад рік перебувають в евакуації у Польщі, уже всиновлені українськими громадянами, на черзі – ще 7-ро. Вона зауважила, що волинський будинок дитини одним із перших в країні започаткував практику дистанційного знайомства потенційних усиновителів з дітьми, і такий досвід виявився успішним.

Керівники сиротинця також розповіли і про свої зусилля із пошуку донорів та грантів для облаштування тут реабілітаційного центру. Зокрема, вже отримали згоду від однієї з найбільших міжнародних волонтерських організацій «Клуб левів» на придбання та встановлення ліфта-підйомника, а Данська рада у справах біженців запевнила, що облаштує центральних вхід із дотриманням усіх вимог доступності для осіб з інвалідністю.

Григорій Недопад висловив вдячність керівникам установи за ініціативність та активні зусилля з реформування та реконструкції закладу.

Оскільки відсутність зв’язку з військовослужбовцем може бути обумовлена перебуванням на бойовому завданні, рідним найперше варто звернутися до його військової частини. У разі відсутності когось з особового складу військова частина зобов’язана самостійно розпочати службове розслідування і протягом 30 діб за результатами надати сповіщення відповідному регіональному органу ТЦК та СП, а представником ТЦК та СП інформація передається близьким родичам військовослужбовців.

Маючи таке офіційне сповіщення про зникнення військовослужбовця, рідним належить звернутися до органів Національної поліції, які реєструють кримінальне провадження за вказаними обставинами. ВАЖЛИВО отримати витяг з ЄРДР про розпочате провадження. На цьому етапі робота слідчих полягає у відібранні зразків ДНК для ідентифікації тіл загиблих воїнів на співпадіння. З родичами зв’язуються у разі співпадіння результатів експертизи ДНК.

Якщо поліцією встановлюється факт, що захисник перебуває в полоні або є докази його смерті, поліція передає за підслідністю цю справу до СБУ для продовження досудового розслідування. Родині варто звернутися до СБУ, щоб дізнатися контакти слідчого у справі, аби комунікувати з ним надалі.

Полегшує пошук рідних, які пропали безвісти на війні чи потрапили до полону, звернення до Координаторки уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, при Міністерстві з питань реінтеграції ТОТ у Волинській області – Клименко Раїси Михайлівни. Уповноважений вносить відомості до Реєстру безвісті зниклих осіб, з даними якого працюють 6 пошукових груп у Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Щодня члени груп виїжджають на пошуки тіл.

Контакти координатора: 050 675-34-17, 096 933-92-63, за цими номерами доступні також месенджери.

На заміщення посади директора комунального закладу «Волинська обласна  дитячо-юнацька спортивна школа з видів боротьби»

На заміщення посадидиректора Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю

На заміщення посади директора Волинського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»

12 квітня вийшла у світ нова поштова марка “Русскій воєнний корабль, іді …!”, яку вперше в умовах війни тиражем в 1 мільйон примірників вводить в обіг «Укрпошта». Участь в урочистостях зі спецпогашення марки взяв і голова обласної ради Григорій Недопад. «На цій поштовій марці відображене ставлення українців до агресора. Це гасло, яке стало популярним з перших днів війни, символізує стійкість і принциповість нашої боротьби з російською ордою, відображає дух наших мужніх воїнів, честь і гідність українських патріотів» – зазначив Григорій Недопад.

Очільник Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак розповів, що ідею, якою повинна бути ювілейна марка, запропонував сам народ. «Був оголошений конкурс для визначення найкращого ескізу поштової марки, приуроченої до 30-ти річчя сучасної поштової марки. У ньому взяли участь понад пів тисячі авторів, серед яких були як професійні художники, так і аматори не лише з України, а й з інших держав світу. Переможцем став ескіз, який запропонував українець, уродженець АР Крим Борис Грох. Під час окупації у 2014 році він був змушений залишити півострів і нині проживає у Львові. Його робота була визнана найкращою шляхом народного голосування», – розповів він.

Марку можна буде використовувати як в Україні, так і за її межами, а саме – у 193 країнах світу, крім Росії та Білорусії.