Під час позачергової сесії депутати погодили надання гарантій обласної ради за кредитом для реалізації проєкту «Термореновація будівель медичних закладів Волині».
Цей міжнародний проєкт зі згоди обласної ради започатковано два роки тому комунальним підприємством «Інформаційно-аналітичний центр «Волиньенергософт» у партнерстві з Європейським інвестиційним банком та Міністерством фінансів України. Він передбачає комплексну реконструкцію (освітлення, опалення, утеплення, вентиляцію та ін) 5-ти будівель обласних медичних установ, зокрема, Волинської клінічної лікарні, онкоцентру, госпіталю ветеранів війни та поліклініки і центрального корпусу дитячої лікарні (ОТМО захисту материнства і дитинства).
Загальна вартість проєкту – 13 мільйонів євро. За умовами позики кредитні кошти належить повернути упродовж 22 років. З 2023 по 2025 рік триватимуть будівельні роботи, 5 років – пільговий період, під час якого сплачуватимуться лише відсотки.
За словами директора КП «Інформаційно-аналітичний центр «Волиньенергософт» Олександра Курилюка місцеві гарантії запозичень – це стандартна умова, яка регулюється чинним законодавством. Він також зазначив, що вже наприкінці вересня буде оголошено тендер на визначення підрядника. Самі ж роботи розпочнуться навесні наступного року.
Під час 18-ої позачергової сесії депутати обласної ради затвердили три нові середньострокові регіональні програми.
Принципово новим програмним документом є Регіональний план управління відходами у Волинській області до 2030 року. Він створений у відповідності до національної концепції поводження з побутовими та небезпечними відходами. План пройшов попереднє обговорення в експертному та громадському середовищах, був відкоригований та схвалений профільною депутатською комісією.
Основа регіонального плану дій – це сортування і переробка відходів. Відповідно до зазначених цілей до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів замість 50% на сьогодні; запровадження роздільного сміттєзбирання, яке зараз – швидше виняток з правил; захоронення не більше 30% відходів (тепер – 97%), решту – переробляти; застосування практику компостування, оскільки 40% відходів в області – це органіка.
Розробники стратегії дійшли висновку, що на Волині недоцільно будувати сміттєспалювальний завод. Натомість, є потреба у сміттєсортувальних станціях, пунктах збору вторсировини, компостних поля чи установках для переробки біовідходів, а також сучасних полігонах для захоронення відходів, що не підлягають переробці.
З другої спроби депутати усе ж схвалили Регіональну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2022 – 2027 роки. Наприкінці минулого року документ відправили на доопрацювання через недостатність конкретики. Суттєва відмінність документу на новий період у тому, що у транскордонній взаємодії зі зрозумілих причин більше немає Білорусі. Натомість поглиблюється співпраця з країнами-членами Європейського Союзу та іншими державами, що особливо актуально в умовах теперішніх викликів і зовнішніх загроз та з урахуванням євроатлантичних прагнень нашої держави.
Мета програми – підвищення конкурентоспроможності області. Цього планується досягти шляхом: активізації транскордонного і міжрегіонального співробітництва, зокрема, в галузях безпеки, екології, охорони здоров’я; розбудови інфраструктури державного кордону, в т.ч. відкриття нових пунктів пропуску; залучення міжнародної технічної допомоги та інвестицій.
Також після повторного розгляду прийнято і Програму розвитку туризму у Волинській області на 2022–2026 роки. Вона покликана стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, забезпечити місцеве населення додатковими робочими місцями, підвищити рівень міжгалузевої співпраці, створити умови для залучення інвестицій у туристично-рекреаційну сферу.
Інструменти досягнення зазначених цілей – залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, підготовка висококваліфікованих кадрів для галузі, збільшення туристичних послуг за рахунок в’їзного та внутрішнього туризму, ефективна рекламно-інформаційна діяльність, аналіз тенденцій на ринку туристичних послуг.
Усі три програмних документи депутати схвалили без змін та доповнень.
Під час пленарного засідання позачергової вісімнадцятої сесії восьмого скликання лави обранців Волинської громади поповнив Юрій Валецький.
Новообраний депутат представлятиме політичну партію «Сила і честь». Відповідно до виборчого законодавства він здобув депутатський мандат у зв’язку з передчасною смертю депутата обласної ради Романа Карпюка.
Вперше з початку повномасштабного вторгнення сесія Волиньради працює в режимі офлайн. Зареєструвалося 55 депутатів.
На порядку денному 50 питань, серед яких: ряд звернень до центральних органів влади, затвердження регіональних програм, бюджетні та майнові питання.
У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася презентація чергового перевидання книги серії «Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», якій цьогоріч виповнилося 20 років.
Участь в презентаційній зустрічі із головною редакторкою газети «День» Ларисою Івшиною взяли представники наукової спільноти краю, студентство, а також заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт і народна депутатка України Ірина Констанкевич.
Провідна ідея цієї праці — ідентичність і модернізація — сьогодні набула ще більшої актуальності, вважає Лариса Івшина. «Українці мають думати про майбутнє, а для цього конче потрібне безперервне перенавчання нашої нації, потрібна надійна історична лоція. Є всі підстави стверджувати, що «Україна Incognita» є саме такою. Уже той факт, що книзі вже двадцять років, а її досі активно запитують, свідчить, що ця праця заслуговує на особливе ставлення», – переконана головна редакторка газети «День».
«Ця книга – відкриття маловідомого. Про Україну, про її важкий історичний і духовний досвід. Пізнаючи його, ми пізнаємо себе самих і свою державу. І це вкрай важливо, бо має вплив на наше майбутнє», – зазначив Григорій Пустовіт. Він також вважає, що видання – свідчення того, що українці – частина європейської спільноти, і нам є що цій спільноті запропонувати.
За участі очільника МОЗ Віктора Ляшка, голови обласної ради Григорія Недопада та голови військової адміністрації Юрія Погуляйка відбулася нарада з очільниками медичних закладів області.
Обговорювалася питання готовності лікарень до нової хвилі вірусної інфекції COVID-19, а також пов’язана із цим проблематика. Йшлося, зокрема, як про встановлення у медзакладах області кисневих станцій, закуплених державним коштом, які спроможні генерувати лікувальний газ просто з повітря, так і про введення в експлуатацію поставленого державою іншого дорогровартісного медичного обладнання. Міністр закликав якнайшвидше провести пуско-налагоджувальні роботи устаткування місцевим коштом, аби апаратура запрацювала на користь підвищення якості надання медичної допомоги.
Віктор Ляшко також занепокоєний роботою колишніх районних лікарень. В частині з них існує суттєва заборгованість із заробітної плати персоналу, також, на думку міністра, пацієнти неналежним чином забезпечуються безкоштовними препаратами, які передбачені пакетами медичних гарантій Національної служби здоров’я.
«Область повинна бути готова до нової хвилі коронавірусу, сплеск якої прогнозують уже в жовтні. Тож керівники не лише медичних закладів, а й громад та районів, попри складні умови з фінансами мають докласти максимум зусиль, аби пацієнти отримали належну допомогу », – підкреслив Григорій Недопад.
Члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку визначилися із кандидатурами для відзначення Преміями імені Й. В. Гошовського за заслуги у сфері освіти.
Розглянувши клопотання управління освіти і науки ОВА та ряду сільських і міських рад, депутатам довелося обирати найдостойніших серед 6 освітян. За підсумком рейтингового голосування визначили п’ятьох претендентів, на здобуття цих престижних винагород.
Так, профільна комісія рекомендувала обласній раді відзначити у 2022 році премією ім. Й. В. Гошовського:
– директора комунального закладу загальної середньої освіти «луцький ліцей №9 Луцької міської ради» Олександра Дубину;
– директора Маньківського ліцею Затурцівської сільської ради Володимирського району Ігоря Кошицького;
– вчителя української мови та літератури Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради Олену Мазурчук;
– директорку ліцею села Риковичі Павлівської сільської ради Володимирського району Зою Поцілуй;
– вчителя англійської мови ліцею імені Олександра Цинкаловського Володимирської міської ради Олену Головач.
Очільниця управління освіти та науки ОВА Людмила Плахотна зауважила, що виплату грошових винагород лауреатам Премії у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат буде здійснено опісля скасування бюджетних обмежень, що діють в умовах воєнного стану.
Дороговартісний пристрій бійцям бойового підрозділу ЗСУ передали голова обласної ради Григорій Недопад та очільниця правління благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода.
«Це те, що ви просили, а ми відшукали і придбали завдяки благодійникам. Дрон – це ваші очі. Хай він допоможе у виконанні бойових завдань та наблизить нашу перемогу», – звернувся до військовослужбовців Григорій Недопад.
Придбаний квадрокоптер (DJI Mavic 3) вартістю 126 тисяч гривень належить до оперативно-тактичного рівня. Його можна використовувати і для ведення розвідки, і для вогневого ураження цілей. «Передаємо вам чергову пташку. Вона дуже знадобиться вам найближчим часом. Віримо у вашу майстерність та бойовий дух. Чекаємо на ваше щасливе повернення і гарні новини», – зазначила Катерина Шкльода.
Заступник командира підрозділу подякував за підтримку. Він зазначив, що бійці батальйону перебувають у повній бойовій готовності і от-от вирушать на передову, саме тому допомога в екіпіруванні дуже вчасна і актуальна.
Питання встановлення зон санітарної охорони ділянки мінеральних вод «Проліскова», а також підсумки виконання Регіональної екологічної програми «Екологія 2016-2022» за перше півріччя цього року розглядалися сьогодні під час засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів
Клопотання розглянути та погодити проєкт встановлення зон санітарної охорони ділянки мінеральних вод «Проліскова» Жобринського родовища надійшло від санаторію матері і дитини «Пролісок». Мінеральні та лікувальні води тут використовують для бальнеологічних процедур. У перспективі також продукування питної мінеральної води.
Для цього комунальна установа уже отримала дозвіл на користування надрами, виготовлено і проєкт на розробку родовища, який передбачає поетапне виконання 7-ми видів робіт. На часі – встановлення санітарної охоронної зони навколо родовища.
Голова екологічної комісії Юрій Ройко зазначив, що усі роботи комунальний заклад здійснює за власні кошти без залучення асигнувань з обласного бюджету. Відтак, члени комісії одноголосно схвалили проєкт рішення та рекомендували сесії погодити межі охоронної зони родовища.
Депутати також заслухали звіт про результати виконання за І-е півріччя обласної програми «Екологія 2016-2022». Начальник управління екології та природних ресурсів ОВА Валентин Кухарик зазначив, що на виконання природоохоронних заходів у січні-червні бюджети спрямували понад 45 мільйонів гривень, а виконання заходів становить – 82%.
Оскільки у цьому році державних асигнувань на природоохоронні заходи не надходило, на охорону і раціональне використання водних та природних ресурсів, атмосферного повітря використовувалися залишки минулорічної субвенції. За рахунок місцевих скарбниць фінансувалися ліквідація наслідків підтоплень, очищення громадських водойм та знищення борщівника. А за власні кошти підприємств проводилися моніторинг стічних вод, зменшення шкідливих викидів в атмосферу, а також заходи із безпечного збирання, зберігання та утилізації відходів.
Щодо коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, то за словами очільника екологічної комісії Юрія Ройка, сума, яка підлягала розподілу на виконання 20 природоохоронних заходів цьогоріч, становила 5,6 млн. грн. Проте, 3 млн з них було спрямовано на співфінансування завершального етапу міжнародного інфраструктурного проєкту каналізування населених пунктів навколо озера Світязь. Співфінансування – ключова умова цього європейського гранду, інакше довелося б згорнути проєкт та повернути партнерам вже освоєні 4 мільйони євро.
Юрій Ройко зауважив, що на решту суми екологічного фонду будуть профінансовані 10 природоохоронних заходів і попросив громади відповідально поставитися до їх реалізації. До слова, завершується роботу над новою програмою «Екологія – 2023-2027», її планують прийняти наприкінці року.
За результатами звіту члени комісії взяли інформацію до відома та рекомендували управлінню екології та природних ресурсів ОВА здійснювати постійний моніторинг за освоєнням громадами субвенції на виконання природоохоронних заходів.
