Голова обласної ради Григорій Недопад задовольнив запити від сил оборони та комунальних установ на широкоформатні смарт-монітори.
Першочергово забезпечили потреби військових формувань. Так, по два телевізійні прилади отримали Луцький районний штаб тероборони для оснащення центру управління, а також прикордонники – для дообладнання ситуаційного центру спостереження за лінією кордону. Окрім того, черговим андроїдним пристроєм посилили і центральну диспетчерську волинської екстренки.
Сучасний телевізор з функціями комп’ютера відтепер матиме у новоствореному класі безпеки і Поромівська тергромада. Також широкоформатний монітор встановлять в ДЮСШ «Колос», його використовуватимуть для навчального перегляду поєдинків, також 2 таких для розширення можливостей освітнього процесу отримав і Волинський коледж культури та мистецтв ім. Ігоря Стравінського. Ще один такий телевізор з’явиться і в укритті облмуздрамтеатр.
Оформлене у декларативний документ занепокоєння агресивним нав’язуванням українцям гендерної політики та одностатевих шлюбів з трибуни сесійної зали озвучила депутатка обласної ради Валентина Магурчак.
У заяві йдеться про тенденції, які, на думку політсили, становлять загрозу національному та родинному вихованню. Зокрема, про вилучення історії України з переліку обов’язкових предмета під час складання національного мультимедійного тесту для вступу до закладів вищої освіти, тоді, як українські мова, література та історія є основою національного виховання. Окрім того, члени фракції переконані, що антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, що пропагує гендерну ідеологію, руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей та просуває ідеї ЛГБТ-руху в українських закладах освіти. А запропонований законопроєкт про цивільні партнерства, які названо сімейним союзом, – перший крок до визнання одностатевих шлюбів.
Фракція ВО «Свободи» вважає абсолютно неприпустимим ухвалення цього чи подібних законів, оскільки це суперечить чинному Сімейному кодексу і загрожуватиме здійсненню адекватної демографічної політики в час національно-визвольної війни. Тож закликали висловити одностайний протест і захистити українську націю від посягання на її високі моральні цінності, осердям яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави.
Під час сесії обласної ради депутати підтримали більше десятка запитів своїх колег.
Зокрема, депутатка Світлана Крецу звернулася із запитами про виділення асигнувань з обласного бюджету на облаштування укриття у Шацькій лікарні. 60% необхідної суми вже забезпечено місцевим бюджетом та коштами самої лікарні. Окрім того, вона клопочеться про придбання твердопаливного котла для Центру культури і дозвілля Старовижівської селищної ради.
Депутат Віктор Галан-Влащук адресував запити до ОВА та прокуратури щодо руйнування у Луцьку пам’ятки архітектури синагоги, а також Луцькому міському голові щодо відновлення дорожнього покриття на кількох вулицях села Великий Омеляник.
На підставі колективного клопотання мешканців села Пальче сформував свій депутатський запит до голови ОВА та очільника Підгайцівської громади Юрій Валецький. Йдеться про збереження місцевої школи-ліцею, яку сільрада планує закрити через малокомплектність та неможливість утримання.
Про відновлення пільг інвалідам, травмованим на виробництві, а також спеціального догляду за ними, побутового обслуговування, забезпечення медикаментами та засобами гігієни до обласного управління Пенсійного фонду свій депутатський запит надіслав Віктор Дудечко.
Депутат Ярослав Матвійчук звернувся до голів обласної ради та ОВА, а також керівника управління охорони здоров’я із запитом на розширення в області мережі реабілітаційних центрів для забезпечення військових послугами з післяопераційного відновлення, психологічної і соціальної допомоги, а також розробку та затвердження відповідної регіональної цільової програми.
До територіальних органів ДБР, прокуратури та нацполіції адресував свій депутатський запит Юрій Ройко з вимогою дати правову оцінку недопуску керівництва області та депутатів Волиньради в приміщення обласного управління ДПС за межу встановлених металевих грат, а також здійсненню прихованого аудіозапису в службовому кабінеті голови обласної ради під час робочої зустрічі в.о. керівника волинських податківців з народним депутатом, головою та депутатами обласної ради. Наведені факти, переконаний автор запиту, сприяють свавіллю та безкарності окремих посадових осіб і підривають довіру до держави.
Андрій Бокоч звертає увагу правоохоронців та виконавчої влади області на ситуацію у місцевому середовищі прихильників та духівництва УПЦ МП та просить перевірити усі храми та монастирі на території Володимирського району на предмет можливого зберігання ворожих пропагандистських матеріалів, а культові споруди зі статусом архітектурних пам’яток – на наявність старовинних ікон чи іконостасів, які мають історичну та культурну цінність те занесені до державних реєстрів.
Директор комунального підприємства «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк відзвітував перед обранцями громади про результати роботи за період з вересня 2020 року по грудень 2022 року.
За цей період, стверджує керівник «Волиньприродресурсу», збиткове підприємство з мільйонними боргами стало економічно активним. «Коли мене призначили директором, підприємство мало на рахунку 760 грн, 84 тисячі боргу – перед контрагентами, понад 3 мільйони гривень – заборгованості перед ДП «Волиньторф», – пригадує Анатолій Капустюк. – Сьогодні ж ситуація зовсім інша, адже увесь цей час ми займались видобутком. Так, за 2,5 роки роботи видобуто більше 13 тонн бурштину. Реалізовано – сонячного каменю на понад 150 млн грн. Загальний дохід підприємства за звітний період скалав більше 120 млн грн, прибуток сягнув майже 30 млн грн. Оплачено ренти з видобутку 12,381 млн грн. Обсяг заробітних плат працівникам, які здебільшого є місцевими мешканцями, склав близько 58 млн грн. Сплачено податків до бюджетів різних рівнів на понад 36 млн грн, в тому числі 4,2 млн грн – до обласної казни».
Він розповів, що після повномасштабного вторгнення рф «живих» аукціонів з продажу бурштину підприємство не проводить. “Реалізацію ми здійснюємо онлайн за цінами, затвердженими Міністерством фінансів. І це виняток, бо всі інші видобувні підприємства не використовують цей класифікатор. Вважаючи його рекомендаційним. В реальності ситуація така: вони продають бурштин іноземним компаніям, або за кордон за мінімальною, у 10 разів дешевшою ніж у нас, ціною, а далі перепродують кінцевим отримувачам в Китай чи деінде, і різниця в ціні лишається там, тобто Україна втрачає податки» – наголосив Анатолій Капустюк.
Як приклад, він навів Житомирську та Рівненську області, які мають 86 ліцензій та стільки ж видобувних компаній. Між тим, з його слів, за минулий рік усі разом вони сплатили 7,2 млн грн рентних платежів, а «Волиньприродресурс» – понад 7,5 млн грн ренти. «Тобто ми заплатили більше чим усі бурштинові підприємства України разом взяті і тим самим посприяли наповненню місцевих бюджетів громад на території яких ми працюємо», – підкреслив крівник.
Разом із тим Анатолій Капустюк зауважив, що масштаби видобутку можуть бути значно більшими, але роботу підприємства сьогодні гальмує законодавча колізія. «У нас погоджений доступ до земель, але працювати ми можемо виключно на територіях вільних від лісових насаджень. Ось і виходить, що у нас є заліснені площі, ми звертаємось до лісівників, а вони кажуть, що на цій ділянці планових рубок не передбачено», -розповів він. А також додав, що спільно із Державною службою геології та надр України, профільною комісією Мінекології розробляються способи подолання цих двозначностей. «Ми дуже вболіваємо за внесення таких змін, адже наша робота напряму пов’язана з наявністю вільних територій для видобутку», – зауважив він.
«Попри всі критичні моменти, хочу зауважити, що підхід, який був започаткований у Волинській області, сьогодні дозволив впорядкувати проблеми, пов’язані із бурштином, які є в інших областях. Ми були на цьому підприємстві і переконалися, що люди офіційно працевлаштовані, є відповідальність, ми бачили, що усі відпрацьовані ділянки рекультивовані»,- прокоментував звіт член екологічної комісії обласної ради, депутат Сергій Кошарук.
Анатолій Капустюк додав, що Волиньприродресурс також займається видобутком торфу. Він розповів, що з серпня минулого було прийняте рішення не продавати ДП «Волиньторфу» торфофрезерат, а передавати сировину, як давальницьку для виготовлення торфобрикету. «Таке рішення стало економічно вигідним для нашого комунального підприємства. Адже до цього, за два з половиною роки ми 67 тисяч тонн фрезерату продали Волиньторфу за 31 мільйон, а за кілька місяців минулого року нами було передано на переробку 18 тисяч тонн фрезерату, з якого виготовлено понад 8 тисяч тонн трфобрикету та реалізовано його на більш ніж 25 млн грн», – резюмував Анатолій Капустюк.
Інформацію про звіт директора КП “Волиньприродресурс” депутати взяли до відома, за це рішення свої голоси віддали 46 обранців.
Під час 20-ої сесії обласної ради обранці заслухали звіт про результати діяльності робочої групи з питань, що виникають у сфері діяльності Головного управління ДПС у Волинській області.
Її керівник – депутат Володимир Бондар доповів, що за період діяльності до робочої групи надійшло понад 60 звернень від представників бізнесу Волині щодо тиску податкових органів. На засіданнях робочої групи було заслухано окремих представників суб’єктів господарювання щодо неправомірних, на їхню думку, дій податкових органів. За результатами копії опрацьованих та систематизованих матеріалів робоча група спрямувала до правоохоронних органів. Окрім того, ухвалене сесійнім рішенням звернення Волинської обласної ради щодо порушення норм чинного законодавства Головним управлінням ДПС у Волинській області було надіслано до ДБР, НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та власне до ДПС України.
З огляду на те, що відповіді на звернення надійшли формальні, усі наявні матеріали було направлено до Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
«Оскільки ситуація змінилася, верхівку ДПС України звільнено, правоохоронні органи взялися за розслідування фактів ймовірних зловживань, та й керівництво держави демонструє політичну волю до зміни ситуації, вважаю за доцільне повторно надіслати звернення Волиньради щодо свавілля волинських податківців», – запропонував Володимир Бондар.
У зверненні до Державної податкової служби України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України міститься вимога негайного врегулювання порушених проблемних питань бізнесу, пов’язаних із блокуванням податкових накладних ГУ ДПС У Волинській області, зокрема шляхом: проведення перевірки діяльності Головного управління Державної податкової служби у Волинській області щодо наявних ознак порушення норм чинного законодавства; розгляду можливих неправомірних дій чи бездіяльності керівництва Державної податкової служби України в області; притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області за прийняття неправомірних рішень.
Депутат Сергій Кошарук зауважив, що окреслена проблематика характерна не лише для Волині, а поширена в податковій системі загалом. Тож запропонував масштабувати вимоги і додати до адресатів парламент, Кабінет міністрів України та Президента. «В країні понад 2 мільйони заблокованих податкових накладних, що спричиняє банкрутства і руйнує бізнес. Тому варто ініціювати розробку та прийняття закону на захист платників податків, передбачивши, зокрема, протягом дії воєнного стану та шість місяців після його завершення не застосовувати процедуру зупинення реєстрації податкових накладних, а надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснювати не в будні з 8 до 18, а щоденно з 8 до 22 години», – озвучив пропозицію Сергій Кошарук.
Депутати ініціативу підтримали та проголосували за звернення у доповненому варіанті викладу.
Більшістю голосів сесією підтримане звернення Волиньради авторства депутата Юрія Харченка щодо створення на базі однієї з військових частини Центру підготовки мобілізованих військовослужбовців. Звернення адресоване Міністру оборони України Олексію Резнікову і стосується потреби облаштування локації для проведення занять із дисципліни загальновійськової підготовки, а також польового базового табору. Як зауважив ініціатор документу, уже є попередня домовленість з польськими партнерами про надання для цих потреб сучасного технологічного наметового містечка.
Звернення Волинської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України щодо повернення скасованих доплат військовим, яке ініціювала депутатка Юлія Вусенко, після тривалого обговорення депутати відправили на доопрацювання. Більшістю голосів обранці громади підтримали пропозицію голови обласної ради Григорія Недопада врахувати висновок профільної комісії, яка напередодні розглядала це питання та рекомендувала доопрацювати документ, аби у ньому було відображено думку військовослужбовців та зважено на позиції усіх депутатів волинського парламенту.
Крім того, радою схвалене звернення до Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України щодо внесення змін до податкового законодавства. Його прийняття ініціював депутат Андрій Бокоч. «Враховуючи економічну ситуацію в країні та проведену роботу з потенційними інвесторами, за зверненням підприємств, які хочуть розмістити своє виробництво на території Нововолинської громади, один із критеріїв, якому мають відповідати підприємства, а саме сума річного доходу не має перевищувати 40 мільйонів гривень, на даний час є занадто низькою, що зумовлює відмову інвесторів проводити свою діяльність. Для залучення інвестицій, покращення бізнес клімату та подолання негативних тенденцій і проблем соціально-економічного розвитку громади Волинська обласна рада звертається з клопотанням розглянути питання для підприємств, які будуть працювати на території Нововолинської міської територіальної громади, де діє спеціальний режим оподаткування, збільшити суму річного доходу за останній річний звітний період до 500 млн грн шляхом внесення змін до Податкового Кодексу України», – саме так сформульоване головне прохання у зверненні.
Більшістю голосів депутати також проголосували за звернення до Міжнародного олімпійського комітету про недопущення російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань та Олімпійських ігор-2024. Автор документу – голова постійної комісії обласної ради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму Віктор Галан-Влащук. Депутат пропонує колегам закликати МОК підтримати Україну та українських спортсменів і спільними зусиллями захистити фундаментальні олімпійські цінності. «Такі вимоги підтримуються представниками спортивних спільнот усіх демократичних і цивілізованих держав світу. Сьогодні, на тлі масових вбивств агресорами і терористами мирного населення України, жодним чином не можна послаблювати санкції проти росії і білорусі у світі спорту та дозволяти їх представникам брати участь у міжнародних стартах», – йдеться у зверненні.
Із запровадженням воєнного стану бюджетний процес зазнав змін. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» передбачає, що управління коштами місцевих бюджетів здійснюють обласні військові адміністрації без оприлюднення нормативно-правових актів та документів, які застосовуються під час бюджетного процесу. Відтак з березня минулого року обласна рада делегувала Волинській обласній військовій адміністрації повноваження розпоряджатися бюджетом. Щоправда практикувалися спільні консультації щодо пріоритетних потреб галузей і комунальних установ та їх узгодження зі спроможностями обласного бюджету.
Предметний аналіз звіту про виконання обласного бюджету було проведено під час засідання бюджетної комісії за участі керівників профільних управлінь ОВА. Її голова Орест Маховський повідомив, що комісія рекомендувала змінити формулювання рішення сесії і звіт про виконання бюджету не затверджувати, як зазвичай, а взяти до відома.
Позицію обґрунтував депутат Анатолій Вітів: «Бюджет 2022 року обласна рада приймала, але не виконувала. Попри те, що ми не в зоні бойових дій, ОВА не внесла до сесійної зали на погодження і бюджет 2023 року. Рада втратила контроль над бюджетом, ним цілковито розпоряджається військадміністрація. Наприклад закупила неякісні бронежилети майже на 34 мільйони гривень, і ні бронежилетів, ні повернутих у бюджет коштів. А ще з бюджету громад вділили собі мільйони на зарплатню, коли її фінансує державний бюджет». Анатолій Вітів вважає, що облвійськадміністрація повинна вибудовувати з обласною радою партнерські стосунки. Відтак, більшістю голосів звіт про виконання бюджету 2022 року депутати просто взяли до відома.
Що ж до основних параметрів виконання головного фінансового документу області за минулий рік, то вони такі. За 2022 рік до обласного бюджету надійшло 1540 млн грн власних доходів та 980 млн грн міжбюджетних трансфертів, обласний бюджет виконаний з профіцитом на суму 360 млн грн. Водночас, у порівнянні з 2021 роком, обсяг дотацій з державного бюджету зменшився на 102 млн грн, субвенцій – на 954 млн гривень.
Передбачаючи додаткові витрати на оборонні заходи та підтримку цивільного населення, в тому числі і внутрішньо переміщених осіб, було запроваджено концентрацію бюджетних ресурсів, а також режим економії та обмеження видатків, не пов’язаних з нагальними потребами життєзабезпечення установ і закладів в умовах війни. Також призупинено реалізацію непершочергових регіональних програм. Діє мораторій на фінансування капітальних робіт за винятком аварійних.
Загальні видатки обласного бюджету у 2022 році склали 2 160 млн грн. Найбільші обсяги фінансування призначалися для галузі освіти – 1 146 млн грн, охорони здоров’я – 212 млн грн, соціального захисту – 192 млн грн, культури – 105,8 млн грн та спорту – 53,7 млн гривень. Виконання обласних комплексних та цільових програм було профінансовано на 94% до плану.
Присутні 59 з 64 депутатів. У порядку денному 65 питань.
Одним із перших депутати розглянули звіт голови Волиньради про діяльність за 2022 рік. Григорій Недопад зазначив, що з початком великої війни і депутатський корпус, і виконавчий апарат активно включилися у процеси збору та доправлення гуманітарної допомоги як військовим, так і цивільним, пошук та налагодження контактів з благодійними фондами та міжнародними партнерами, багато уваги приділялося питанням ВПО, які у переважній більшості знаходили прихисток в установах обласної комунальної власності.
У звіті також йшлося, що попри складний час злагоджено працювали і фракції, і депутатська спільнота в цілому. За цей період було проведено 8 пленарних засідань сесій, з яких – 7 позачергових. Явка депутатів становила 88%. Обласна рада розглянула 116 питань, підтримала 6 депутатських запитів, прийняла 114 рішень. Значна частина прийнятих рішень стосувалася обласних програм. Зокрема, внесено зміни до 9 цільових програмних документів, в тому числі і Регіональної програми підтримки учасників антитерористичної операції/ООС та членів їхніх сімей, підтримки тимчасово переміщених осіб; Програми матеріально-технічного забезпечення військових частин, правоохоронних органів, територіальної оборони, підготовки до оборони держави. Прийнято і 3 нових програми: туризму, транскордонного співробітництва та розвитку агропромислового комплексу.
У 2022 році обласною радою прийнято 12 важливих звернень: щодо відсічі московській агресії; звернення до білоруського народу; заборони діяльності в Україні політичної партії «Опозиційна платформа – За життя»; виключення державного підприємства «Волиньторф» з переліку об’єктів малої приватизації; заборону Української православної церкви московського патріархату; про роботу в. о. начальника Головного управління ДПС в області С. Лисеюка та інші.
У звітному періоді, попри воєнний стан, злагоджено працювали 10 профільних депутатських комісій. Проведено 61 засідання, на яких розглянуто 228 питань, з них на сесію обласної ради спрямовано 112. Окремі профільні комісії практикували виїзні засідання на базі бюджетних організацій.
Тривала робота і Координаційної рада при голові обласної ради. У 2022 році проведено 2 засідання цього консультативно-дорадчого органу, під час яких лідери органів місцевого самоврядування обговорювали проблемні питання очолюваних ними громад в умовах воєнного стану, напрацьовували пропозиції до Плану післявоєнного відновлення.
Упродовж минулого року депутатським корпусом приділялася значна увага питанням управління об’єктами, що задовольняють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст області. Російська агресія та воєнний стан спонукали приймати швидкі і нестандартні рішення. Обласна рада у співпраці з виконавчою гілкою влади сприяла створенню безпечних умов в обласних комунальних закладах (облаштування укриттів, обладнання їх автономними джерелами живлення, предметами першої необхідності тощо). Усіляко підтримувалися комунальні заклади, які виконують соціальну функцію. Упродовж року всі установи обласної комунальної власності функціонували належним чином. Більше того, акумулювавши зусилля і можливості влади, бізнесу, благодійних фондів та волонтерських організацій, громадськості, залучивши власні фінансові ресурси, більшість з них зуміли розвиватися в нових для себе умовах.
Протягом 2022 року до обласної ради надійшло 4220 документів від юридичних осіб та 88 звернень громадян (крім звернень про матеріальну допомогу). За характером питань – це соціальний захист, надання житла внутрішньо переміщеним особам, діяльність закладів освіти, охорони здоров’я, будівництво доріг тощо. Були й скарги щодо дій (бездіяльності) посадових осіб виконавчих органів влади та органів місцевого самоврядування. За результатами розгляду 63 звернення вирішено позитивно, окремі перенаправлялися за належністю.
Для надання одноразової грошової допомоги громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах, за зверненнями до депутатів обласної ради, з обласного бюджету у минулому році використано понад 9,2 млн грн. Кошти виділялися на лікування, ліквідацію наслідків пожежі, вирішення соціально-побутових питань. Окремими депутатами були ініційовані колективні звернення (111 заяв). Усього у звітному періоді до голови обласної ради та обранців волинської громади із заявами про надання одноразової грошової матеріальної допомоги звернулося 888 осіб.
Звіт голови депутати затвердили 48 голосами, фракція ЄС участі у голосуванні не брала.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук провів консультації з національними координаторами проєкту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) зі створення житлового фонду для внутрішньо переміщених осіб.
У переговорах щодо умов отримання безповоротної фінансової допомоги на ці цілі також взяли участь заступник Володимирського міського голови, депутат облради Ярослав Матвійчук, директор Володимирського педколеджу Микола Савельєв та регіональний координатор проєкту IFC Петро Лавринюк.
У вимогах надавачів гранту зазначається, що кошти виділятимуться на ремонт та реконструкцію під житло будівель, які швидко можна переобладнати для максимальної кількості людей. Серед ключових умов – не аварійний стан споруди, під’єднання до комунікацій та близькість соціальної, медичної, освітньої та дорожньої інфраструктури. Також відремонтовані об’єкти повинні перейти у статус житлового фонду щонайменше на 5 наступних років. Ще одна вимога – будівлі під реконструкцію мають перебувати у комунальній власності міських або селищних громад.
Під час обговорення перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що в області на тепер офіційно зареєстровано понад 56 тисяч внутрішньо переміщених осіб і переважна їх більшість компактно мешкають в гуртожитках освітніх закладів обласного підпорядкування, які якнайкраще відповідають умовам проєкту. Відтак запропонував розширити його дію на об’єкти обласної комунальної власності.
Раціональність такого рішення підтвердив директор Володимирського педколеджу, продемонструвавши презентацію можливостей на прикладі гуртожитку, де нині мешкають близько сотні ВПО, а після реконструкції можна створити комфортні умови проживання для 450 осіб.
Координатори IFC погодилися з аргументацією та пообіцяли клопотатися перед донорами масштабувати проєкт житла для ВПО, долучивши і обласне комунальне майно. А поки сторони домовилися, що обласна рада у взаємодії з громадами подасть на розгляд перелік будівель, які максимально відповідають вимогам грантової програми.
