У традиційному обговоренні та пошуку оптимального балансу між бюджетними можливостями і потребами беруть участь члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, депутати обласної ради, керівник департаменту фінансів ОВА, головні розпорядники, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету.

Розпочинаючи фінансові консультації, голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський зазначив, що завдяки ретельному плануванню видатків цей рік область завершує цілком злагоджено. «Запити обласних комунальних установ були забезпечені у достатній мірі, значних форс-мажорів немає. Департаментом фінансів доведено граничні показники бюджетну на наступний рік, і вони не втішні. Це вимагає раціонального і ощадного планування коштів на 2024-ий. Тож маємо детально проаналізувати ресурси, можливості і тенденції», – звернувся Орест Маховський до присутніх.

Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк констатував, що обласний бюджет-2024 буде складним. Окрім вилучення ПДФО військових держава також не надала області 20 млн грн так званої дотації вирівнювання, скоротила додаткову дотацію на освіту та охорону здоров’я, зменшено обсяг медичної субвенції, відмінусовано 500 млн грн з дорожнього фонду, щоправда, дозволено на ремонт доріг використати цьогорічні залишки, їх близько 250 млн. грн. Головний фінансист додав, що у державному бюджеті є ще нерозподілені ресурси, які передбачені на профтехосвіту, нову українську школу, модернізацію шкільних харчоблоків, однак ці цільові трансферти потребуватимуть співфінансування з обласного бюджету. Загалом доходи скарбниці на наступний рік заплановані в обсязі 1,3 млрд грн, що на 265 млн менше, ніж очікувалося. При цьому головними розпорядниками коштів подано бюджетних запитів на суму 2,8 млрд. грн. За словами Ігоря Никитюка, наступного року бюджету вистачить лише на фінансування оплати праці з мінімальними надбавками, але з урахуванням двох підвищень мінімальної зарплатні; енергоносії, за умови, що вони не зростуть у ціні, а також на поточні видатки на рівні теперішнього року; капітальні вкладення не передбачені. Нестачу бюджету 2024 року частково спробують перекрити цьогорічними вільними залишками.

Першими збалансувати свої потреби з можливостями обласного бюджету спробували обласні комунальні заклади соціального спрямування. Так, очільниця Служби у справах дітей ОВА Алла Онищук зазначила, що фінансування Притулку для дітей та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей залишилось майже на рівні теперішнього року. І якщо з поточними видатками ще якось упораються (вже зараз закуплять продукти харчування за рахунок коштів, які вдалося заощадити, бо діти перебували в евакуації), то на оплату комунальних послуг найпевніше забракне, оскільки в установах зростає кількість дітей. Відкритим залишається й питання облаштування укриттів. Керівники дитячих соціальних закладів додали, що є нагальна потреба у додаткових штатних одиницях, оскільки чисельність підопічних уже зросла на 50% і така тенденція збережеться.

Директорка департаменту соціальної і ветеранської політики ОВА Оксана Гобод констатувала, що наступного року 10 обласних комунальних установ, які надають соціальні послуги, буде суттєво недофінансовано: передбачено 151 млн грн проти 213-ти цьогоріч. Якщо питання з харчуванням і доглядом за підопічними психоневологічних інтернатів та геріатричного пансіонату вдається вирішувати за рахунок підсобних господарств та волонтерської і благодійної допомоги, то на компослуги і на зарплатню, при тому, що вона в соціальних закладах близька до мінімальної, суттєво забракне. Цього року з оплатою енергоносіїв в інтернатних установах допоміг Німецький Червоний хрест, але наступного такої підтримки вже не буде. Ще гостріше, стверджує Оксана Гобод, стоїть питання оплати праці. Усі без винятку інтернатні заклади переповнені на третину за рахунок внутрішньо переміщених осіб, персонал працює з великим навантаженням і за мізерну оплату. Тож просить додати на оплату праці у соціальних установах щонайменше 10 мільйонів гривень. Це клопотання підтримав і очільник бюджетної комісії, зауваживши, що йдеться про збереження кваліфікованих кадрів та забезпечення повноцінної роботи соціальних закладів. Окремі їх керівники озвучили й критичні для своїх установ потреби. Йдеться про руйнування харчоблоку у Руденському, підтоплення підвалів та аварійну водонапірну башту в Голобському, каналізування Берестечківського психоневрологічних інтернатів та перекриття покрівлі в соціальному гуртожитку для сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усі заявлені потреби внесено до переліку запитів на додаткове фінансування. Завтра заслуховуватимуть головних розпорядників та користувачів коштів обласного бюджету галузі культури.

Студенти, які опановують спеціальність політолога у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, мали нагоду поспілкуватися із головою обласної ради Григорієм Недопадом та заступником керуючого справами виконавчого апарату, депутатом облради Юрієм Ройком.

Про бюджет, реформу децентралізації, співпрацю між фракціями політичних партій у Волиньраді, транскордонне співробітництво та залучення молоді до політичного процесу – ці та інші питання обговорили зі студентами під час ознайомчого візиту до обласної ради.

Найбільше питань студентів стосувалися бюджетного процесу та участі обласної ради у ньому. Григорій Недопад зазначив: відповідно до закону під час воєнного стану розпорядником обласного бюджету є обласна військова адміністрація. «Звісно, депутати Волиньради не стоять осторонь бюджетних процесів, адже Конституцією України передбачено, що саме обласні ради затверджують обласні кошториси та контролюють їх виконання. І ми будемо відстоювати це право, – наголосив він. – Обласна рада буде приймати бюджет 2024-го року, тож вже днями стартують традиційні бюджетні слухання, які ми проводимо щороку».

Григорій Недопад також розповів про найпоширеніші питання, з якими звертаються громадяни до депутатів. «Ми також намагаємося допомогти людям, які потрапили в скрутні життєві обставини. Так, у кожного депутата є депутатський фонд, гроші з якого спрямовуються саме на такі потреби. Ми надаємо допомогу на лікування, тим, хто лишився без даху над головою внаслідок пожежі чи іншого лиха», – каже голова Волиньради.

Юрій Ройко розповів про систему роботи обласної ради, діяльність постійних депутатських комісій та фракцій «Основні рішення, які стосуються соціально-економічного розвитку області, політичні питання розглядаються на сесії обласної ради. В міжсесійний період депутати працюють у складі 8-ми постійних комісій, – розповів Юрій Ройко. – Люди звертаються до депутатів із різноманітними суспільно-важливими питаннями – це ремонт школи, дороги, дитсадка та інші. Ми намагаємося з цим допомогти».

Студенти також цікавилися досягненнями обласної ради нинішньої каденції. Григорій Недопад каже: один з приводів для гордості – це сформована і модернізована мережа медичних закладів. «Коли стартувала медична реформа, ми об’єднали обласні медичні установи, які мають схожу спеціалізацію. Тепер в області сформовано спроможну мережу, яка успішно функціонує і далі буде якісно розвиватися, – переконаний Григорій Недопад. – Можу пишатися нашими комунальними освітніми закладами, зокрема військовим ліцеєм. Чудово працює мережа соціальних установ – психоневрологічні інтернати, геріатричний пансіонат, які в умовах війни та спричинених нею викликів змогли організувати не просто гідні, а максимально комфортні умови перебування для своїх особливих утриманців, а ще прийняли сотні підопічних з евакуйованих із зони бойових дій інтернатів».

На сам кінець голова обласної ради закликав студентів долучатися до політичного життя області, ставати помічниками депутатів всіх рівнів та працювати задля отримання досвіду. «В кожного депутата обласної ради може бути до 5 помічників, які працюють на громадських засадах. Не в усіх є така кількість. Ставайте помічниками депутатів своїх територіальних громад, набувайте досвіду та будьте дотичні до змін в своїй громаді та області», – наголосив Григорій Недопад.

Більше фото за посиланням: https://photos.app.goo.gl/zevykRtMfRkg4yRV7

Волинська обласна рада отримала зворотній зв’язок від воїнів 67-ої окремої механізованої бригади.

Командир батареї управління і артилерійської розвідки Дмитро Печенюк від імені військовослужбовців надіслав подяку за надану Волиньрадою допомогу. До слова, у цьому підрозділі несе бойову службу керівник одного з обласних комунальних закладів.

Захисники зверталися з клопотанням про потребу у генераторах великої потужності. Шість таких, у тому числі й інверторні, голова і депутати обласної ради особисто доправили оборонцям на передову.

Вдячні воїнам за захист! Обіцяємо незмінну підтримку до перемоги.

У велике християнське свято – Введення в храм Пресвятої Богородиці – голова обласної ради Григорій Недопад відвідав Свято-Михайлівську церкву в місті Рожище.

Тут під час святкового архієрейського богослужіння за участі митрополита Луцького і Волинського Михаїла відзначили 80-річчя заснування храму. До святочної служби доєдналися депутатка обласної ради Оксана Філіпчук, очільник міської громади В’ячеслав Поліщук та прихожани церкви.

Григорій Недопад привітав мешканців Рожищенської громади з християнським святом та побажав найшвидшої перемоги для України та миру для кожного українця. «Щиро радію, що в цьому храмі лунає молитва українською мовою. Віримо в те, що спільно – і молитвою і вчинками – зможемо перемогти нашого ворога», – підкреслив очільник Волиньради.

Григорій Недопад також відзначив почесною грамотою обласної ради настоятеля храму протоієрея Миколая за вагомий особистий внесок у духовне відродження краю та з нагоди його особистого ювілею.

Відбулось перше засідання робочої групи з актуалізації стратегічних напрямків розвитку регіону на наступних 4 роки. Волиньраду в узгоджувальному органі представляють голова депутатської комісії з питань екології та використання природних ресурсів Юрій Ройко та очільник комісії з питань бюджету, фінансів і цінової політики Орест Маховський.

Оновлення Стратегії розвитку регіону зумовлене необхідністю врахувати виклики, спричинені наслідками великої війни, потребою у підвищенні безпеки та стійкості до зовнішніх чинників, а також набуттям Україною статусу кандидата на членство в ЄС та євроінтеграційними процесами. Методологічну та консультативну допомогу у формуванні такого планувального документу області надає Волинський ресурсний центр в рамках проєкту «Актуалізація стратегій розвитку шести регіонів України», що став можливим завдяки підтримці USAID «ГОВЕРЛА».

Звертаючись до членів робочої групи, Юрій Ройко зауважив, що стратегія розвитку – питання надважливе, а сам процес її створення – копіткий і важкий. «Пригадую, що обласною радою попередньої каденції її затвердження депутати відхиляли двічі. Причина – багато сторінок, мало конкретики. І лише з третьої спроби область отримала виразний документ на довгострокову перспективу. Зрозуміло, що в теперішній ситуації стратегія потребує актуалізації. Покладаю велику надію, що члени робочої групи докладуть зусиль, аби цей документ був дієвим і робочим інструментом», – висловив побажання Юрій Ройко. Він також запропонував ввести до складу робочої групи усіх голів постійних депутатських комісій та очільників фракцій. Це дозволить депутатам глибше і предметніше бути залученими до процесу та попередить відтермінування затвердження оновленої Стратегії розвитку Волині на 2024-2027 роки сесією облради.

Консультантка зі стратегічного планування проєкту Волинського ресурсного центру за підтримки USAID «Говерла» Любов Ропало зауважила, що при актуалізації Стратегії, варто орієнтуватися не лише на створення інфраструктурних об’єктів, але й приділити достатньо уваги бізнеспроможності та СМАРТ-спеціалізації, розвиткові управлінської спроможності і людського капіталу краю. Вона також зазначила, що в процесі інтеграції до ЄС важливо керуватися європейським правилом «жодних грошей без плану». Тож, ефективність планування буде запорукою доступу до європейських коштів.

Заступник начальника управління економічного розвитку ОВА Андрій Ткачук презентував соціально-економічний аналіз Волинської області. На підставі чого було окреслено головні пріоритети, які належить врахувати під час оновлення стратегії. Це, зокрема, продовольча безпека і потреба у розвитку агропромислового комплексу зі збільшенням сегменту переробки, а отже й продукції з доданою вартістю; розширення логістичних, транспортних потужностей і прикордонної інфраструктури; розбудова індустріальних парків, як інструменту залучення інвестицій та пожвавлення економічної діяльності; трансформація вугільних регіонів з урахуванням потреби в енергетичній безпеці; модернізація міст і містечок в частині їх енергостійкості, багатофункціональності та інклюзивності; повноцінна соціальна та економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб з огляду на скорочення кількості населення області.

Роботу над формуванням актуалізованої версії Стратегії розвитку Волині на наступних 4 роки члени узгоджувальної групи планують завершити до середини грудня, а наприкінці місяця провести громадське обговорення документу.

Під таким гаслом українці відзначити ювілейну річницю Революції Гідності та національний День Гідності та Свободи.

10 років тому у вирі боротьби, з багатоголосся поглядів і цінностей Майдан витворив спільний для всіх ідеал майбутньої України. Він був сформульований двома, але ємкими словами: Гідність і Свобода. Це те, що тримало оборону держави в найважчі часи, і те, що дасть нації силу вибороти перемогу зараз.

Сьогодні на головній площі обласного центру Волині відбулась громадська панахида. Вшанувати пам’ять новітніх українських Героїв прийшли голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, депутати обласної ради, військовослужбовці, правоохоронці, студентська молодь та представники громадськості.

Священники ПЦУ відслужили панахиду за полеглими воїнами, а присутні вшанували пам’ять полеглих хвилиною мочання та поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України».

На Меморіальному комплексі «Вічна слава» у Луцьку, поблизу монументу «Волинські герої Небесної сотні» військові капелани склали молитву за загиблими учасниками Революції Гідності. До підніжжя пам’ятника також лягли квіти. Світлу пам’ять усіх полеглих присутні вшанували хвилиною мовчання та спільно виконали Гімн України.

У десяту річницю революції Гідності вклонімось полеглим Героям небесної сотні, згадуючи і вшановуючи їх праведну боротьбу проти злочинного режиму, їх вибір бути вільною нацією. Вибір, за який ведеться боротьба й сьогодні. Ціна волі й гідності – надто висока, це життя наших воїнів, українських синів і дочок. Але, як підтверджує революція гідності, українці не здатні бути рабами і підкорюватися злочинцям.

Тому боротьба українців призводить до перемоги, навіть коли це здається чимось недосяжним. Тим більше, революціонери і захисники України уже не раз досягали цілей, котрі багатьом країнам світу здавалися нереальними.

Тож і нині, попри всі складнощі, тривоги й випробування, вірмо в наших захисників. Дякуймо Героям, які крізь роки виборюють Гідність і свободу для свого народу.

Вічна пам’ять усім, хто віддали самих себе за Україну. Перемог і захисту Господнього – кожному, хто бореться за рідну землю нині.

Слава Україні!

Практичну реалізацію на Волині експериментального і революційного у вітчизняній системі охорони здоров’я проєкту сьогодні в деталях голова обласної ради Григорій Недопад узгодив з ініціаторкою новації, директоркою Центру розвитку медсестринства МОЗ Катериною Балабановою та національною представницею за напрямком медсестринство і акушерство Офісу ВООЗ в Україні Павліною Гук.

До обговорення також активно долучилися начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух, керівниця Волинського медінституту Тетяна Пастрик разом з викладацькою командою, серед якої і депутат обласної ради Юрій Валецький, головні медсестри медустанов та лідерки професійної асоціації сестер медичних.

Нагадаємо, що вперше ідея пілотного проєкту «Медсестра громади» була озвучена наприкінці серпня. Новація націлена на підвищення якості надання медичних послуг мешканцям територій з населеними пунктами, які значно віддалені від центрів первинної медичної допомоги. Суть проєкту – у підготовці для таких громад сімейних медсестер з додатковими компетенціями та повноваженнями, завдяки яким жителі могли б отримувати великий перелік медичних послуг без потреби долати довгу дорогу до амбулаторій. І ось, менш як через 3 місяці, вперше в Україні цю ініціативу реалізовуватиме Волинь.

Катерина Балабанова зауважила, що експериментальний проєкт було презентовано ще десятку регіонів. «Але тільки на Волині виявилися до цього готовими: визначено громади з такими потребами, є їхня зацікавленість і згода інвестувати в підготовку таких фахівців та створення центрів базування для них, є освітні спроможності для навчання такій спеціалізації. Є розуміння мети і її абсолютна підтримка на рівні керівництва області. Це перший регіон, де до обговорення проєкту і його реалізації особисто долучається голова обласної ради. Тобто, є дієва команда, отже неодмінно буде і результат», – переконана посадовиця МОЗ.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зазначив, що для реалізації пілоту обрано Любешівську, Ратнівську та Камінь-Каширську громади. «Я провів перемовини з головами цих громад, і усі вони висловили готовність запроваджувати новацію, бо важкодоступність медичних послуг – неабияка проблема для густонаселених територій з великою кількістю багатодітних родин. Тому проєкт «Медсестра громади» – це шанс суттєво змінити ситуацію на краще. З головами ми вже напрацьовуємо механізми і конкретні рішення у цьому напрямку»,- запевнив Григорій Недопад.

Начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух додав, що особливістю цих громад є й те, що через релігійні переконання значна частина мешканців не має укладених декларацій з сімейними лікарями, що ускладнює надання спеціалізованої медичної допомоги таким пацієнтам, така ж причина і з відмовою від вакцинації, і це створює проблеми при зарахуванні дітей до школи. «Активно комунікуючи з населенням і утверджуючи свій авторитет саме медсестрам громади під силу здолати ці проблеми», – переконаний посадовець.

Тож просто під час дискусії присутні до переліку компетентностей, які варто буде розвивати у медсестер громади, додали комунікативні навички та лідерство. Завдання підготувати таких фахівців – за Волинським медінститутом. Його директорка Тетяна Пастрик зазначила, що з 2014 року в освітньому закладі працює відділення післядипломної підготовки, де щороку проходять удосконалення та спеціалізацію близько 2 тисяч медпрацівників середньої ланки. «Ми намагаємося миттєво реагувати на сучасні виклики і потреби, тож уже з січня-лютого готові до запровадження нових навчальних програм для спеціалізацій «Фізична та реабілітаційна медицини для медичних сестер і братів» і «Сестра медична громади». Для останнього напрямку запланували 15 місць з тримісячним курсом перепідготовки», – розповіла Тетяна Пастрик.

Щоб втілення новації було максимально ефективним, наступні три дні команда проєкту працюватиме безпосередньо в громадах. У кожній з них буде проведено детальне анкетування у цільових фокус-групах за участю голів та старост громад, медпрацівників та, власне, мешканців, аби врахувати усі деталі і особливості, потреби і можливості, а також визначити претендентів на авторитетного лідера території нового формату – медсестру громади.

Виконуючи першочергову і пріоритетну потребу військових формувань у забезпеченні квадрокоптерами, на передову вже доставлено черговий транш найбільш актуальної допомоги.

Депутат обласної ради, голова фракції «За майбутнє» Ігор Лех та народний депутат України Вячеслав Рубльов особисто доправили волинським бійцям на Запорізький напрямок партію дронів DJI Mavic 3 Pro, обладнаних трьома інноваційними камерами кожен. Необхідні для якісної аеророзвідки БПЛА отримали бійці 2-го окремого волинського стрілецького батальйону та 3-го механізованого батальйону 118 ОМБр.

В координації з Волиньрадою відшукали та придбали «очі» для захисників колективи обласних комунальних закладів, а саме Луцького геріатричного пансіонату, Берестечківського, Горохівського, Олицького та Руденськогоий психоневрологічних інтернатів.

З перших днів повномасштабного вторгнення колективи усіх обласних комунальних установ долучені до спільної гуманітарної місії Волинської обласної ради, аби допомогти із забезпеченням найнеобхіднішого для оборонців, які перебувають на передових позиціях. Підтримка фронту буде постійною і незмінною до перемоги.

З метою уникнення маніпуляцій стосовно інформації, що шириться соціальними мережами, про нібито наміри обласної ради посередництвом КП «Волиньприродресурс» купити новий автомобіль Нyundai Staria, заявляємо, що ні усних, ні письмових клопотань чи вказівок щодо такого придбання керівництво обласної ради директорові комунального підприємства «Волиньприродресурс» не спрямовувало.

Одночасно запевняємо, що Волиньрада всебічно підтримувала, підтримує і надалі буде підтримувати об’єднані сили оборони, попри те, що право розпоряджатися обласним бюджетом із запровадженням воєнного стану делеговано обласній військовій адміністрації.

Від початку великої війни у співпраці з волонтерами та міжнародними партнерами обласною радою доправлено на передову 36 повнопривідних автомобілів. Ще 14 одиниць спецавтотранспорту різним бойовим підрозділам надано обласними комунальними установами.

Окрім того, за цей час коштом депутатів, працівників виконавчого апарату Волиньради та установ і організацій обласної комунальної власності доправлено десятки гуманітарних вантажів за заявленими потребами захисників. Останню таку заявку просто зараз виконують депутат обласної ради Ігор Лех і нардеп Вячеслав Рубльов, особисто доставляючи чергову партію квадрокоптерів для бійців, котрі виконують бойові завдання на Запорізькому напрямку.

Поширення неправдивої інформації та маніпулювання нею – це безвідповідальна спроба розхитати єдність тилу.

Наша країна і наша область славляться своїм сільськогосподарським потенціалом. Завдячуючи самовідданій праці українських аграріїв, забезпечується продовольча безпека не тільки України, але й багатьох країн світу.

Навіть ворожі атаки не спроможні завадити хліборобам сіяти і збирати врожаї, розвивати сільське господарство, хоча і завдають при цьому жахливої шкоди. Українські аграрії продовжують успішно робити свою справу навіть у цих надскладних умовах війни і труднощах із збутом вирощеного.

Шановні працівники сільськогосподарської галузі, зичу, щоб ваші праця і досягнення завжди приносили бажаний результат і отримували гідну винагороду. Хай мир і перемога України сформують безпеку і відкриють новий потенціал для сільгоспвиробників, який славитиме нашу державу далеко за її межами.

Григорій Недопад як очільник Волиньради та віцепрезидент з питань регіональної політики Української асоціації обласних і районних рад та народний депутат України Вячеслав Рубльов взяли участь у всеукраїнських Конгресових слуханнях.

Організаторами відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами, залученими до розробки та реалізації політики в сфері соціального захисту, виступили Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Хмельницька обласна рада, Міністерство соціальної політики, за підтримки Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).

Участь у слуханнях взяли Представники Офісу Президента України, парламентських комітетів, Уряду, обласних та районних рад і військових адміністрацій, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Йшлося про актуальні питання організації соціального захисту населення та надання послуг органами місцевого самоврядування. Зокрема, учасники обговорили сильні та слабкі сторони, можливості і загрози реалізації державної соціальної політики на місцевому рівні, шляхи співпраці між різними учасниками – суб’єктами державної політики в сфері соціального захисту населення, а також узагальнили ідеї та позначили стратегічні напрями, які допоможуть визначитися з майбутніми рішеннями щодо формування й реалізації державної політики в сфері соціального захисту та надання послуг органами місцевого самоврядування.

Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що незважаючи на військовий стан та значний обсяг делегованих державою повноважень у сфері соціального захисту населення, на Волині соціальні послуги громадянам, які їх потребують, надаються в повному обсязі. «Це досягається шляхом розвитку комунальних закладів і служб, залучення недержавних організацій, які надають соціальні послуги, та співпраці з територіальними громадами в частині розвитку соціальних послуг на місцях. Між усіма є добра координація та конструктивна співпраця», – запевнив він.

Очільник Волиньради додав, що користувачами тих чи інших соціальних послуг і допомог є майже 60% населення області. Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення у волинських громадах знайшли прихисток майже 80 тис. внутрішньо переміщених осіб, понад 48 тисяч з яких мешкають на Волині і сьогодні, і окремі громади працюють над питанням забезпечення їх постійним житлом.