Цими днями в Україні вшановують вояків Армії УНР, розстріляних біля містечка Базар на Житомирщині, а також 100-річчя Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки – останньої спроби збройним шляхом повернути втрачену державність.

Кілька сотень людей приїхали в село Базар, що на Житомирщині, на ювілейні роковини трагедії – розстрілу більшовиками бійців УНР. Ця героїчно-трагічна дата вшановується на державному рівні. У жалобних заходах беруть участь державні і політичні діячі, громадські лідери, представники Інституту Національної пам’яті, військові та національно-патріотичні формування, духовенство і громадськість. Вшанувати волинян, загиблих під Базаром, прибув заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. Від земляків до підніжжя монументу лягли жовто-блакитні квіти, а на могилу-курган – грудка рідної землі.

Другий Зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд – це партизансько-повстанська операція Армії УНР, організована у жовтні–грудні 1921 року, з метою підняти збройне повстання селян проти більшовицької влади та відновити українську державність. Тоді Українська повстанча армія здійснювала похід трьома групами – Подільською, Південною та Волинською. Але під час рейду більшовики захопили в полон і стратили частину Волинської групи. Це була перша масова позасудова розправа радянських каральних органів над українцями в часи революції. Могилою для вояків Армії УНР стала глибока яма, яку напередодні за чекістським наказом викопали місцеві селяни. Усього під Базаром було розстріляно 361 повстанець, більшість з яких були волинянами. Так закінчився похід, який став заключним акордом Української революції 1917–1921 років.

Попри те, що Другий Зимовий похід не приніс очікуваних результатів – підняти загальноукраїнське збройне повстання не вдалося, він став героїчною сторінкою історії українського державотворення. Під час мітингу-реквієму відвагу і самопожертву учасників рейду учасники жалобних заходів вшанували молитвою, покладанням квітів та військовим салютом. На Меморіалі Героям с. Базар вздовж могили-кургану присутні запалили 361 лампадку.

Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів і цінової політики схвалили узагальнені рекомендації щодо формування головного фінансового документу області на 2022 рік, а також погодили зміни до показників цьогорічного обласного бюджету.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що за результатами бюджетних слухань, з урахуванням пропозицій депутатів та інших учасників слухань опрацьовано та систематизовано пакет рекомендацій щодо формування показників обласного бюджету на наступний рік. Ці рекомендації будуть надіслані облдержадміністрації, головним розпорядникам коштів як керівництво до дій.  «Рекомендації розділено на дві умовні частини. Перша – це питання, які ОДА та розпорядники коштів повинні вирішити ще цього року, аби скоригувати видатки і завершити бюджетний рік без заборгованості. Друга частина – це завдання, над якими ми разом будемо працювати у ході виконання бюджету наступного року», – зазначив голова бюджетної комісії.  Він наголосив, що найперше йдеться про оптимізацію мережі, штатів та контингенту здобувачів освіти закладів профтехосвіти. На цьому не один рік наполягає не лише обласна рада. Рекомендації щодо вирішення проблеми містяться і у висновках Кабінету Міністрів України за результатами перевірки діяльності облдержадміністрації. Також депутат Володимир Бондар наголосив, що обласна рада наполягтиме, аби розпорядники коштів керувалися єдиними підходами в обрахуванні видатків на захищенні статті, а саме: зарплатню, комунальні послуги та харчування.

Окрім того, члени бюджетної комісії погодили внесення змін до цьогорічного бюджету.  Запропоновані зміни в основному обумовлені необхідністю співфінансування та перерозподілом асигнувань. Зокрема, йшлося про спрямування субвенцій Шацької, Цуманської та Луцької тергромад для співфінансування централізованої закупівлі ноутбуків. Також Цуманська селищна територіальна громада передає цільову субвенцію розміром 1 млн. грн у якості співфінансування на оплату робіт з будівництва школи у с. Башлики. Готовність об’єкта на сьогодні становить 99%.

Зекономлені майже 500 тис. грн при встановленні резервного електроживлення в обласному госпіталі ветеранів війни спрямують цій же медустанові на капітальний ремонт протипожежної системи. А от 1,5 млн грн, які призначалися для капітального ремонту даху гуртожитку Заболоттівської спеціальної школи, перенаправлять на завершення ремонту  покрівлі побутового корпусу Оваднівського професійного ліцею. Причина –  експертний звіт засвідчив, що загальна вартість робіт у Заболоттівській школі зросла до понад 2,5 млн грн, тому таку суму буде передбачено наступного року. Також замість капітального ремонту спортивного майданчика у  Володимир-Волинському педагогічному коледжі імені А. Ю. Кримського для цього закладу придбають 2 комп’ютерних класи та мультимедійне обладнання загальною вартістю понад 700 тис грн.

Виникла необхідність також внести зміни у вже розподілені 15,5 млн грн державної цільової субвенції на виплати компенсацій за придбання житла дітям-сиротам та особам з їх числа. Уряд зміним розрахункову вартість квадратного метра житла, відтак, розмір грошової компенсації дітям-сиротам буде збільшено. Крім того, в бюджеті Луцької міської громади утворилась економія таких цільових коштів у сумі 1,7 млн. грн, яку перерозподілять наступним у черзі одержувачам.

Начальник департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк також представив новий варіант розподілу додаткової дотації з урахуванням рекомендацій обласної ради, відповідно до якого 12 млн грн буде спрямовано на оплату енергоносіїв у медичних установах та понад 9 млн грн – для освітніх закладів.

Члени бюджетної комісії також схвалили проєкт рішення «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2022 року».

21 листопада в Україні відзначається День гідності і свободи. Саме у цю дату розпочалися дві доленосні події, які змінили історію країни: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року.
Голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат Вячеслав Рубльов, очільники Луцька та ОДА спільно з військовими, духовенством та громадськими діячами та лучанами вшанували Героїв, які загинули заради кращого майбутнього нації.
За невинно убієнними військові капелани відслужили панахиду, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. На знак пам’яті і пошани присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до стели «Загинули за єдність України» та до постаменту волинянам-Героям Небесної сотні на Меморіалі вічної слави.

Підсумовано результати узгодження показників обласного бюджету на 2022 рік. Участь у завершальній стадії  бюджетних слухань взяли керівники обласної ради, члени бюджетної комісії, голови фракцій, а також представники обласної державної адміністрації.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що упродовж двох тижнів велася предметна робота з аналізу та узгодження кошторисів як галузей загалом, так і кожної окремої установи обласної комунальної власності в контексті доведених прогнозних показників бюджету на 2022 рік. «На підставі цього детального аналізу виокремлено системні виклики, визначено пріоритети фінансування, напрацьовано ряд рекомендацій, які допоможуть збалансувати видатки в умовах гостродефіцитного бюджету. Я прошу керівництво облдержадміністрації та головних розпорядників коштів максимально врахувати ці рекомендації. У нас повинна бути єдина узгоджена позиція, аби в грудні прийняти обласний бюджет», –  зауважив очільник депутатського корпусу.

Серед пріоритетних напрямків фінансування на наступний рік Григорій Недопад назвав видатки на подолання пандемії коронавірусу. В обласному протиковідному фонді на цю мету зарезервовано 30 мільйонів гривень. Головні ж виклики – це непрогнозована ціна на енергоносії, а також великий обсяг делегованих державою повноважень без фінансового їх підкріплення. При цьому державні дотації для області на 2022 рік скорочено на 134 мільйони гривень.

Кожну з названих позицій деталізував голова бюджетної комісії Орест Маховський. Він зазначив, що при усіх намаганнях сформувати збалансований бюджет-2022, найпевніше він все одно буде дефіцитним. Так, в освітній галузі уже сьогодні очевидна нестача 60 мільйонів гривень на виплати стипендій. Рішення про їх підвищення з наступного року, подекуди більш як удвічі, прийняла держава, однак джерел фінансування при цьому не названо. Найпевніше це покладається на обласні бюджети. Як і різниця у вартості харчування дітей. Бюджетом передбачена сума у 90 гривень на одного учня, тоді як нові норми шкільного харчування збільшують ціну до 140 гривень. Ще одним неунормованим питання є організація харчування в пансіонних освітніх закладах. Постановою КМУ передбачена батьківська плата у розмірі 20% вартості харчування, однак розбіжності у трактуванні цієї норми потребують додаткових роз’яснень Міністерства освіти і науки.

Ще один системний виклик – це  непрогнозована вартість енергоносіїв, зокрема, електроенергії. Однак, навіть за таких умов депутати наполягають на єдиних підходах у розрахунках потреби на ці видатки. Голова бюджетної комісії зазначив, що окремі комунальні заклади ретельно і виважено підійшли до обрахунків, інші ж декларують перебільшені суми, не вдаючись до ощадливості, не враховуючи дистанційного навчання та закладаючи у прогнозні видатки борги минулих років. Зауваження стосувалося переважно закладів профтехосвіти.

Були й інші рекомендації для них. Депутати наполягають на необхідності оптимізації мережі центрів професійно-технічної освіти – слабкі варто приєднувати до прогресивних. Наступний крок – перегляд обсягів регіонального замовлення. Його варто зменшити на ті спеціальності, за якими фіксується недобір студентів, а також при умові низького рівня працевлаштування випускників. Окрім того, у профтехосвіті вкрай потрібне осучаснення переліку  професій з максимальною їх прив’язкою до потреб місцевого ринку праці. Йшлося також про відсутність в окремих керівників ПТНЗ мотивації до запровадження змін.

Бюджетна незабезпеченість на оплату комунальних послуг – головна проблема у фінансуванні закладів охорони здоров’я. Депутати облради єдині у твердженні: потрібно наполягати на включенні Національною службою здоров’я цієї статті видатків у тариф на оплату медичних послуг або ж домагатися збільшення обсягу державної додаткової дотації на цю мету. 

Окрім того, фінансування таких медустанов як служба крові, патанатомічне бюро та судово-медичної експертизи, МСЕК, будинок дитини та інші держбюджет передбачив лише на пів року. Також розвиваючи трансплантологію держава ні копійки не передбачила для закупівлі дорогвартісних але життєвонеобхідних медпрепаратів для пацієнтів з пересадженими органами. На сьогодні така потреба в області обчислюється у 15 мільйонів гривень. Депутати також наполягають на оптимізації окремих установ у системі охорони здоров’я, зокрема, бази медспецпостачання та медичної статистики.

У галузі культури в закладах обласної комунальної власності рекомендовано розмежувати методичну роботу і власне надання послуг. Такий поділ потрібний для можливості залучення фінансування обласних установ з бюджетів місцевих громад.  Волиньрада ініціює у рамках міжмуніципального співробітництва запровадження принципу співфінансування громадами обласних закладів також і у галузях освіти, спорту та соціального захисту.

Всі озвучені депутатами пропозиції, після їх узгодження з керівниками фракцій, ляжуть в основу рекомендацій і будуть спрямовані для роботи обласній державній адміністрації як виконавцю делегованих повноважень.

За результатами бюджетних слухань голова обласної ради Григорій Недопад оглянув кілька об’єктів комунальної власності, використання яких потребують нових рішень.

Зокрема, голова Волиньради спільно з заступником Григорієм Пустовітом та начальником відділ з питань управління об’єктами комунальної власності Михайлом Імберовським, навідався до будівлі, де ще донедавна розташовувався обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Підрозділ перебазувався під юрисдикцію обласної інфекційної лікарні, відтак приміщення вивільнилося і тимчасово не використовується.

Натомість під час аналізу діяльності обласних комунальних закладів очільниця бюро судово-медичної експертизи Лілія Вірун нарікала на аварійність приміщень, у яких розташована ця установа. Оглянувши один з корпусів судмедекспертизи, що по вулиці Івана Франка,  Григорій Недопад констатував, що приміщення малопридатне для лабораторій, до того ж тут тісно. “Бюро судово-медичної експертизи розкидане по кількох приміщеннях, це дуже незручно для працівників. Тому є пропозиція переселити цю службу до будівлі колишнього центру СНІДу.  Там достатньо місця, є обладнані кабінети для адміністрації та для лабораторій, в хорошому стані система каналізації та водопостачання. Співробітники матимуть комфортні умови для роботи, комунальне майно використовуватиметься раціонально, а це дозволить оптимізувати бюджетні видатки на його утирмвння», – підсумував очільник облради.

Також керівники облради оглянули новозбудоване приміщення під цифровий рентгенапарат у фтизіопульмонологічному медичному центрі. Його директор Івн Нискогуз розповів, що для облаштування спеціального приміщення установа залучила спонсорів та благодійників, а сучасне обладнання придбали за кошти закладу. “На придбання рентгенапарату витратили понад 3 млн. грн. Ремонт кабінету нам допомогли зробити благодійники. Це досить дороговартісні роботи, адже замінювали освітлення, встановили вентиляцію, захисні панелі, заливали стяжку, проводили необхідні кабелі та вкладали спеціальне покриття”, – зауважив керівник диспансеру, додавши, що досі в протитуберкульозній медустанові використовували рентгенустаткування 2008 року.

Голова обласної ради Григорій Недопад відзначив роботу закладу та зазначив, що нове обладнання дозволить диспансеру надавати якіснішу медичну допомогу пацієнтам, підписати додатковий пакет послуг з Національною службою здоров’я та бути більш конкурентоспроможними на ринку медичних послуг.

Секретар РНБО, 3 міністри, два посли, представники офісу Президента, інших відомств, правоохоронних органів, військових формувань, тероборони, а також очільники 5 прикордонних областей та кількох десятків територіальних громад прибули на Волинь для участі у міжвідомчій нараді щодо організації протидії міграційній кризі і захисту державного кордону.

Як зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, Україна готується до різних сценаріїв розвитку подій на польсько-білоруському кордоні. «На території Білорусі знаходиться вже близько 16 тисяч осіб – так званих біженців. Ця ситуація може торкнутися нас безпосередньо, тому маємо вжити усіх необхідних заходів реагування».

За повідомленням представників спецслужб мігранти поки не мають наміру штурмувати український кордон. Однак, у разі, якщо ситуація зміниться, у прикордонних областях ймовірне запровадження надзвичайного стану.

Для протидії загрозі задіяні всі структури МВС, відбувається взаємодія із ЗСУ, силами територіальної оборони, – стверджує Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. За його словами ключове завдання – формування мобільних сил реагування у разі загострення ситуації та можливих провокацій. Про додаткові заходи, що здійснюються їх відомствами для захисту державного кордону, доповіли також очільники Держприкордонслужби, Державної міграційної служби та ДСНС України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкій поінформував про етапи спецоперації та заходи реагування польської сторони. Він переконаний, що «міграційна атака – це гібридна операція Білорусі, де мігранти є одночасно і зброєю, і жертвою». Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас висловив подяку Україні за те, що вона була однією з перших країн, які допомогли Литві на початку міграційної кризи.

До обговорення плану дій були залучені не тільки силові структури, а й органи місцевого самоврядування. Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад повідомив, що на облаштування захисних споруд українсько-білоруського кордону із резервного фонду обласного бюджету будуть виділені асигнування. Також для посильної допомоги матеріалами та засобами організовується місцевий бізнес, лісгоспи, а територіальні громади сприяють у розташуванні особового складу залучених додаткових сил.  

За пропозицією секретаря РНБО Олексія Данілова з метою цілодобового моніторингу ситуації на кордоні та оперативного реагування буде створено міжвідомчу робочу групу, до якої увійдуть як представники усіх силових структур, так і органів місцевого самоврядування.

Окрім того, було наголошено, що спроби охочих заробити на доправленні нелегальних мігрантів через державний кордон каратимуться з усією суворістю кримінального законодавства.  

У цьому голів громад запевнив керівник Волинської дирекції «Укрпошти» Іван Люсак під час Координаційної ради з питань місцевого самоврядування.

Керівник Волинського представництва «Укрпошти» розповів, що в області майже завершено впровадження моделі пересувних відділень. Це передбачено реформою державного відомства, яка покликана зменшити збитки від діяльності. Проте, запевнив, Іван Люсак волиняни не залишаться без послуг, які раніше надавалися в стаціонарних відділеннях. Ба більше, обслуговування стане ще кращим.

Він розповів, що стаціонарні відділки пошти будуть лише у населених пунктах з населенням більше 1200 осіб. Решту закриються, натомість курсуватимуть автомобілі, обладнані автоматизованими та комп’ютеризованими системами. Таких для області закуплено майже сотню. На них і розвозитимуть пенсії та кореспонденцію. Одночасно ще одна працівниця надаватиме послуги стаціонарно, але для цього Іван Люсак просить у голів громад виділити кімнату у сільраді, клубі чи амбулаторії.

Управлінець розповів, що обслуговування мобільні відділення здійснюватимуть за графіком: у селах до 500 мешканців – раз на тиждень, від 500 до 1200 – двічі на тиждень, а з населенням більше 1200 – щодня у будні. І на підтвердження навіть продемонстрував відеоролик як саме це відбувається.

Натомість депутатка обласної ради Оксана Філіпчук розповіла, що днями, проводячи зустріч з виборцями у Копачівській громаді, почула безліч нарікань на роботу мобільної пошти. Мешканці скаржилися на те, що листоноші не дотримуються графіку. Із запізненням доставляють кореспонденцію і не здійснюють підписку на періодичні видання. Тому попрохала очільника дирекції залагодити проблему.

Той, своєю чергою, запевнив у прагненні налагодити конструктивну співпрацю з громадами і навіть продиктував головам номер свого мобільного телефону для термінових повідомлень про зауваження щодо якості поштових послуг.

Допомога засобами, матеріалами та іншими організаційними заходами для убезпечення українсько-білоруської ділянки кордону – таким було ключове питання чергового засідання Координаційної ради місцевого самоврядування при очільнику обласного депутатського корпусу.

Через карантинні обмеження лідери громад та голови районних рад перебували на відео-зв’язку.  Участь у засіданні коордради також взяли керівництво облдержадміністрації, райдержадміністрацій очільники силових відомств та лісового господарства.

Звертаючись до присутніх голова обласної ради Григорій Недопад закликав присутніх зважити на серйозність загрози ескалації ситуації і на українсько-білоруській ділянці кордону. «Ви всі обізнані з подіями, які уже кілька днів відбуваються на межі польського кордону. Протяжність кордону з Білоруссю в області понад 200 кілометрів. Тому Волинь на усіх рівнях повинна негайно підготуватися до можливої дестабілізації, пов’язаної із навалою біженців та нелегальних мігрантів», – зазначив голова Волиньради.

Головний прикордонник області Сергій Лозінський повідомив, що на кордоні з Білоруссю визначено найбільш уразливі для незаконного прориву ділянки загальною протяжністю 10 кілометрів. Допомоги у терміновому їх укріпленні він попросив як в обласної влади, так і у громад. Зокрема, прикордонники конче потребують бетонних і дерев’яних опор, пиломатеріалів, загороджувальної сітки, колючого дроту, а також спірального бар’єрного загородження.

Григорій Недопад заявив, що обласний бюджет готовий виділити кошти з резервного фонду, який і передбачений на випадок надзвичайних ситуацій. Однак для цього потрібне відповідне рішення Кабміну чи РНБО. Окрім того, без спеціального дозволу неможливо без конкурсу здійснювати закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень. Нарешті, потрібно владнати питання проведення робіт з облаштування кордону на території природно-заповідного фонду, де заборонена будь-яка діяльність. Григорій Недопад звернувся до голови облдержадміністрації з проханням якомога швидше узгодити ці питання з центральними державними органами.

Також голова ковельської РДА Ольга Черен зазначила, що підприємці району готові закупити частину необхідного, проте потребують більше детальної інформації і щодо матеріалів, і щодо процедур їх передачі.

Начальник обласного управління Нацполіції Юрій Крошко та командир частини Нацгврдії Василь Гуртовський повідомили, що для посиленої охорони прикордонних територій будуть залучені сили з інших областей. Відтак голів громад  просять допомогти із виділенням приміщень для розташування особового складу. Окрім того, є потреба у під’єднанні до стаціонарного електроживлення наметових містечок, які вже розгорнули правоохоронці, оскільки потужностей мобільних генераторів бракує.

Про посилення патрулювання у лісових масивах вздовж кордону доповів і головний лісівник області Олександр Кватирко – цілодобову варту на території  майже сотні кілометрів несуть рейдові групи з працівників держлісгоспів.

Керівник СБУ в області Микола Лисененко повідомив, що по громадах уже працюють оперативні групи, тому попрохав голів про взаємодію. Він також закликав вести з місцевим населенням роз’яснювальну роботу щодо можливої загрози прориву кордону нелегальними мігрантами, а також про те, як діяти в такій ситуації та кого повідомляти.

Григорій Недопад закликав лідерів громад до пильності та злагодженої взаємодії у питаннях допомоги з убезпечення ділянки кордону та максимальному попередженні надзвичайної ситуації.

У зв’язку із загостренням міграційної ситуації на кордоні а область навідалися Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський разом із головою Державної прикордонної служби Сергієм Дейнеком, головою Національної поліції Ігорем Клименком і заступником голови Національної гвардії України Юрієм Лебедем. З державними посадовцями зустрівся і голова обласної ради Григорій Недопад.
Міністр ВСУ провів нараду із керівництвом області, прикордонниками, нацгвардійцями, рятувальниками, Державною міграційною службою, очільниками територіальних громад. Він прогнозує, що ескалація міграційних процесів на кордоні з Польщею може призвести і до того, що мігранти намагатимуться перетнути білорусько-українську ділянку кордону аби транзитом потрапити до Польщі. «Тому ми посилюємо прикордонні підрозділи силами Національної поліції та Національної гвардії. Додатково буде залучено близько 8,5 тисяч військовослужбовців та поліцейських. Чергуватиме також авіація МВС, зокрема 15 вертольотів, які забезпечать мобільність і, за необхідності, перекидатимуть наші сили на кордон», – зазначив Денис Монастирський.
Денис Монастирський ознайомився з відпрацюванням дій щодо захисту від можливого прориву українського кордону штучно організованими натовпами мігрантів з боку Білорусі. Крім того, він перевірив стан охорони державного кордону з Республікою Білорусь і місця дислокації додаткових сил. Їх перекинули та розгорнули безпосередньо на напрямках потенційного руху незаконних мігрантів.
Голова обласної ради Григорій Недопад пообіцяв усіляку підтримку в організації вбезпечення кордону: “Ми уже обговорили план дій з головами прикордонних громад. І готові надати свої комунальні заклади для того, щоб розмістити додаткові сили правоохоронців. Також ми віднайдемо резерви для забезпечення першочергових потреб”, – запевнив голова обласної ради.
Денис Монастирський зазначив, що такі нагальні кроки дозволять стримати незаконних мігрантів, однак для комплексного вирішення проблеми є тільки один вихід – будівництво надійного сучасного інтелектуального кордону. «Український рубіж необлаштований, тому в найкоротші терміни Україна має звести «інтелектуальний кордон» з Росією та Білоруссю. Для фінансування цього проєкту знадобиться 17 млрд грн. Ці кошти будуть виділені з бюджету наступного року», – зазначив міністр.

Під час чергового раунду бюджетних слухань аналізувалася спроможність обласних закладів охорони здоров’я працювати наступного року у межах доведеного фінансування.

Участь в обговоренні взяли заступники голови обради Юрій Поліщук і Григорій Пустовіт, голова бюджетної комісії Орест Маховський, очільниця медичної комісії Ірина Горавська, депутати обласної ради Анатолій Вітів, Юрій Ройко, Ярослав Матвійчук, Юрій Харченко, Ольга Омелько, а також народний депутат Вячеслав Рубльов.

Звертаючись до присутніх очільник профільної комісії Орест Маховський зазначив, що, зважаючи на пандемію коронавірусу, галузь охорони здоров’я – у пріоритеті. Відтак, депутатський корпус особливо пильно аналізує фінансові ресурси кожного медичного закладу, аби не шукати додаткові асигнування посеред наступного бюджетного року.  

Що стосується лікарень, то всі вони отримують фінансування за  пакетами НСЗУ, однак, комунальні послуги та енергоносії, відповідно до Бюджетного кодексу, фінансуються з обласного бюджету. За твердженням переважної більшості керівників медичних установ саме ця стаття видатків – найуразливіша. Через різке зростання вартості практично усіх комунальних послуг лікарням вже цього року платити нічим, забракне виділених коштів на енергоносії і наступного року. При чому зазначалося, що навіть на деревному паливі особливо заощадити не вдасться, бо з різким подорожчанням газу, на ринку суттєво зросла і вартість пелет та паливних дров.

Присутні зійшлися на тому, що оплата енергоносіїв повинна була увійти до вартості пакетів на медичні послуги, однак НСЗУ категорично забороняє фінансувати цю статтю видатків. Окремі заклади шукатимуть вихід із ситуації за допомогою альтернативних джерел енергії. Зокрема, у фтизіопульмонологічному диспансері встановили сонячні батареї і завершують обладнання сонячних колекторів для підігріву води. Документацію на обладнання сонячної станції розробляє і центр екстреної медичної допомоги для центральної диспетчерської. Решта медзакладів шукатимуть інші шляхи оптимізації.

Головний фінансист області Ігор Никитюк зауважив, що на погашення цьогорічної заборгованості по енергоносіях, а вона загалом становить 42 мільйони гривень, спрямують 21 мільйон додаткової дотації.

Депутати також просили детального звіту по підготовці до впровадження наступного року інвестиційних проєктів за державні кошти. Так, керівник обласної клінічної лікарні Олександр Дудар розповів, що за задумом має бути створено автономне медичне містечко, де б надавалися усі послуги. Отож проєкт передбачає термореновацію та реконструкцію усіх корпусів, операційних та реанімацій, а також добудову невеликого модуля з вертолітним майданчиком на даху. Загальна вартість – 1.3 мільярда гривень, завершення заплановане на кінець 2024 року. Керівник обллікарні запевнив, що вже підготовлено медико-технічне завдання, яке є основою для виготовлення проєктно-кошторисної документації. На її виготовлення потребуватиметься 22 мільйони з обласного бюджету.

Ірина Горавська – директорка обласного медичного об’єднання захисту материнства і дитинства, яке теж перебудують за принципом медичного містечка, повідомила, що виготовлення документація, на яку обласний бюджет виділив 10 мільйонів гривень, буде завершено у І кварталі наступного року. Тому вже у січні установа оголошуватиме конкурс на виконання будівельних робіт. Вони передбачають реконструкцію приміщення обласної дитячої лікарні з добудовую операційного корпусу та готелю для батьків маленьких пацієнтів, а також закупівлю медичного обладнання. Загальна вартість – близько 900 мільйонів гривень. Завершення проєкту очікується наприкінці 2023 року.  

Керівник обласного центру онкології Юрій Малімон розповів, що нині триває процедура погодження ПКД для облаштування приміщення під встановлення лінійного прискорювача. Волинь – у числі перших областей на отримання цього дороговартісного обладнання за державні кошти. Він також запевнив, що реконструкцію спеціального приміщення завершать упродовж 4 місяців.  

Було проаналізовано і діяльність трьох медичних закладів освіти, які теж значною мірою дотуються  з обласного бюджету. За висновком депутатів найкраще до роботи у складних фінансових умовах підготувався Ковельський медичний коледж.

Окрім того, учасники бюджетних слухань детально вивчили фінансово-організаційну структуру установ охорони здоров’я, які фінансуються за рахунок медичної субвенції. Оскільки фактичні потреби вона покриває лише частково, керівникам цих установ було запропоновано вдатися до оптимізаційних заходів.

Під час бюджетних слухань йшлося про організацію роботи обласних закладів у галузі спорту, в тому числі і комунальних. Спільно з керівниками цих установ голова бюджетної комісії Орест Маховський, заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт та депутати обласної ради аналізували господарську та навчально-тренувальну діяльність спортшкіл, центрів фізичної культури, спортивних товариств.
Орест Маховський наголосив, що бюджет наступного року гостродефіцитний. Відтак, десятьом фізкультурно-спортивним установам належить «вписатися» у передбачені на 2022 рік граничні показники бюджету загальним обсягом у 53,3 млн. грн.

Під час обговорення більшість керівників нарікали на недостатнє бюджетне фінансування для проведення спортивних заходів та участі спортсменів в загальнообласних та загальнодержавних чемпіонатах.
За словами директора школи вищої спортивної майстерності Андрія Авраменка дві третини спортсменів закладу є членами Збірної команди України. «Для одного спортсмена, який входить до Збірної, на навчально-тренувальні збори передбачене фінансування в 1550 грн. в місяць. Цього на вистачає, хотіли б аби з обласного бюджету на цю статтю видатків нам додали хоча б 200 тис. грн», – зазначив він.
Директор Волинського регіонального центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт», депутат обласної ради Віктор Галан-Влащук констатував нестачу асигнувань на фізкультурну реабілітацію та виплату нагород спортсменам.
Заслухали депутати і директорів обласних дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Одне з питань, яке ставили керівникам, це територіальна приналежність вихованців. За словами керівника Волинської обласної ДЮСШ Богуслава Галицького у закладі займаються понад 660 дітей, з яких близько 70% – лучани. Депутати висловлюють наполегливу пропозицію щодо співфінансування Луцькою громадою цього спортивного закладу. В обласній раді зауважують, що фонд заробітної плати спортшколи здебільшого спрямовується тренерам в Луцьку, тоді як наставникам, що працюють за межами обласного центру, зарплатню оплачують громади.
Орест Маховський зазначив, що в нинішніх умовах керівники спортивних закладів повинні максимально ощадити бюджетні кошти та віднайти додаткові можливості фінансувати потреби закладів, які поза статусом захищений статей видатків. Також було рекомендовано предметно попрацювати над залученням спонсорів та меценатів у галузь професійного спорту та фізичної культури.

В Луцькому національному університеті презентували проєкти трансформації студентського кафе «Меридіан» в інноваційний осередок Smart Volyn Hub.

Як зазначила ректорка Ірина Вахович, в університеті намагаються створити якнайкращі умови для розвитку та творчості студентів. У Smart Volyn Hub планують створити коворкінг-центри, івент-хол, різноманітні майстерні. «У цьому інноваційному просторі студенти зможуть апробовувати свої навики, реалізувати сміливі ідеї. Цього року в університеті реалізується низка інфраструктурних проєктів, які фінансуються з державного бюджету, зокрема з Фонду регіонального розвитку», – зазначила вона.

Зокрема, заплановано будівництво сертифікованого стадіону та капітальний ремонт спорткомплексу з басейном. Ірина Вахович додала, що проєкт Smart Volyn Hub посів друге місце у конкурсі проєктів за підтримки Європейського Союзу. Його планують реалізувати за кошти ЄС у співфінансуванні з місцевою владою. Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що в бюджеті передбачили кошти на розробку проєктно-кошторисної документації Smart Volyn Hub. «Я щиро радію, що обласна рада долучилася, і більше 600 тис. грн., які ми передбачили на проєктно-кошторисну документацію, уже використовуються. Переконаний, що такі проєкти потрібно підтримувати, адже таким чином Волинь стає привабливою не лише для абітурієнтів та студентів, а й інвесторів.», – наголосив очільник депутатського корпусу.

Народний депутат Вячеслав Рубльов, який активно долучається до розвитку освіти краю, переконаний, що ініціативним потрібно допомагати. «Ірина Вахович робить надзвичайно важливу справу, бо в державі, на жаль, немає сформованої політики підтримки інноваційних проєктів, – зазначив він. – Тому ми працюємо над тим, аби університет забезпечував потребу Волині в працівниках технічних професій. Конкурентна освіта може бути тільки тоді, коли запроваджуються інноваційні підходи, тому над цим ми будемо спільно працювати і я, як народний депутат, готовий лобіювати інтереси університету», – підкреслив Вячеслав Рубльов.