офіційний сайт

Новини

Голова обласної ради Григорій Недопад спільно з очільником Волинської ОВА Юрієм Погуляйком зустрівся з медперсоналом одного зі шпиталів системи Міністерства внутрішніх справ.

Нещодавно за сприяння радника голови Волиньради з гуманітарних питань Олександра Кулакова сюди з німецького Гамбурга було доставлено 10 функціональних лікарняних ліжок, а також сучасне реабілітаційне обладнання – вертикалізатор.

Посадовці обговорили з адміністрацією медзакладу основні потреби та оглянули бомбосховище, яке потребує капітального ремонту. Попри те, що лікарня відомча і фінансується з державного бюджету, керівники області пообіцяли підтримку та домовилися про гуманітарну співпрацю.

З роботою першої в області самогенеруючої кисневої станції ознайомився голова Волиньради Григорій Недопад.

Для облаштування нової кисневої системи не знадобилися кількатонні ємності для зберігання зрідженого кисню та точки перевантаження. Все устаткування, яке упродовж доби здатне з повітря утворити 625 тисяч літрів 98-мивідсоткового кисню, помістилося буквально на десяти квадратних метрах.

Гендиректор Любомльського ТМО Володимир Дибель зазначив, що саму кисневу станцію вартістю понад 2,6 млн грн закуплено коштом Міністерства охорони здоров’я. Знадобилося ще більше 3,5 мільйонів, аби дооснастити і підвести систему киснепостачання до 165 ліжок. Додатково придбали 2 вакуумні насоси, 3 компресори, а також багатофункціональні приліжкові модулі, які дозоляють не лише автоматично регулювати потоки кисню, а й в режимі реального часу дистанційно відстежувати усі життєві показники пацієнтів.

«У пандемію коронавірусу наша лікарня входила з 46-ма переносними кисневими концентраторами. Звісно ж, стояло питання про будівництво кисневої станції, яка б забезпечувала високі потоки лікувального газу. Але коли на піку захворюваності в країні почалися проблеми з постачанням зрідженого кисню, ми зрозуміли, що потрібна альтернатива. Тому щойно держава закупила самогенеруючу медичну кисневу станцію, ми, не зважаючи на воєнний стан, акумулювали усі організаційні та фінансові ресурси на її встановлення та облаштування мережі киснепостачання», – запевнив Володимир Дибель.

Ініціативність та передбачливість керівництва Любомльського територіально-медичного об’єднання відзначив і голова обласної ради Григорій Недопад. «Область, завдяки централізованим державним закупівлям, отримала 10 таких кисневих станцій, і лише одна з них введена в дію. Дві третини вкладених у систему киснепостачання коштів – це гроші зароблені самою лікарнею. Адміністрація ТМО також залучила асигнування з місцевого та обласного бюджетів. Решта закладів повинні наслідувати цей приклад. Адже попереду – нова хвиля захворюваності на ковід, а більшість виробництв кисню розташовуються на сході, до того ж війна суттєво ускладнила й логістику. Тому встановлення самогенеруючих кисневих станцій – це найоптимальніший варіант»,- переконаний очільник Волиньради.

Оскільки неоплаченими, у сумі 623 тисячі гривень, лишилися роботи з облаштування киснепроводу, Григорій Недопад досягнув домовленості з начальником обласної військової адміністрації Юрієм Погуляйком про оплату цієї заборгованості за рахунок резервного фонду, де акумульовано кошти в тому числі і на протидію пандемії коронавірусу.

109 років минуло від дня смерті видатної української поетеси, письменниці, громадської діячки.

Традиційно до постаменту Лесі Українки віддати данину пам’яті прийшли представники громадськості і влади. Вшанувати геніальну землячку прибув перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

«Леся Українка – не лише поетеса, вона була активною діячкою українського національного руху. Протистояла російському імперському колоніалізму, бо вважала, що «братні народи» просто сусіди», які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо. Письменниці було часто нестерпно повертатися із поїздок Європою в Російську імперію, в «се тюремне життя», –зазначив Юрій Поліщук. – Вона боролася за Україну, а її пророче слово і досі лишається актуальним».

Григорій Недопад разом з колегами та у партнерстві з громадською організацією ПЦУ «Елеос- Волинь» відвідав обласні комунальні заклади, які стали тимчасовим прихистком для сотень вимушених переселенців.

Практично у кожному обласному освітньому закладі з початку війни мешкають від кількох десятків до кількох сотень біженців з регіонів, де ведуться активні бойові дії. Переважна більшість – це літні люди та родини з малим дітьми. Допомогти керівникам закладів з облаштуванням побуту для нових пожильців, доставка гуманітарних вантажів, з’ясування проблем і потреб та звичайна людська підтримка – така мета постійних візитів голови Волиньради спільно з волонтерами та благодійниками до місць компактного мешкання вимушених переселенців.

Сьогоднішні зустрічі Григорій Недопад провадив з владикою Михаїлом, керівником громадської організації ПЦУ «Елеос-Волинь» отцем Петром Стеблиною, а також співробітниками апарату Волиньради у якості волонтерів Галиною Карнауховою та Станіславом Ольшевським.

«Ми прийшли з добрим словом і гостинцями, аби хоч трохи полегшити ваше нелегке буття віддалік домівок та рідних місць. Заради цієї мети церква і влада об’єдналися»,- зазначив Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

«Я розумію, що ваше серце залишилося у Маріуполі, Харкові, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Херсоні, і тільки там ви почуватиметесь вдома. Хай тимчасово, але все одно ви члени нашої Волинської громади. Не зважаючи на те, що з тривалістю війни зменшуються і наші ресурси, і допомога наших іноземних партнерів, ми вважаємо своїм обов’язком піклуватися про вас», – звернувся до присутніх Григорій Недопад.

Кожна родина внутрішньопереміщених отримала сьогодні кілька чималих пакунків: з продуктами, предметами гігієни, харчуванням та засобами для дітей від громадської організації «Елеос-Волинь». Її керівник отець Петро зазначив, що вантаж зібрано зусиллями панотця Мечислава Пузевича та Люблінського волонтерського центру. Він також розповів, що заснована Українською Православною Церквою мережа громадських організацій під загальною назвою «Елеос» має за місію соціальне служіння суспільству і країні. Вони опікуються і військовими, і переселенцями, і соціально вразливими верствами.

Люди щиро дякували за допомогу, увагу, за облаштований побут та умови для повноцінного життя. Однак і переймалися, чи не доведеться з початком нового навчального року опинитися на вулиці. «У нас гарні умови проживання, нам дуже подобається місто, ми вже вважаємо його своїм другим домом, – ділиться Валерія з Краматорська. – Багато з нас уже знайшли роботу, влаштували дітей до шкіл та садочків. Ми тільки почали нормально жити, тому дуже страшно знову все втратити».

Григорій Недопад зауважив, що освітні заклади хоч і у власності обласної ради, проте, за правилами воєнного часу, рішення за обласною військовою адміністрацією. Однак, він висловив переконання, що проти зими ніхто не залишиться без даху над головою. Якщо і доведеться вивільняти місця для учнів та студентів, то лише за умови надання для проживання інших площ.

З перемогами на Волинь повернулися спортсмени, які представляли наш край та Україну на Всесвітніх іграх у Бірмінгемі, Алабама, США.

У складі української збірної – четверо волинян: Богдан Мочульський став переможцем Всесвітніх ігор з джиу-джитсу, Вікторія Куніцка, Дарина Пом’яновська та Олександра Мальчук вибороли бронзові нагороди зі спортивної акробатики у групових вправах. Роботу спортсменів та їх тренерів відзначив голова обласної ради Григорій Недопад та заступники голови Волинської ОВА Сергій Мовенко та Юрій Гупало.

Цьогоріч українська збірна у Всесвітніх іграх показала свій найкращий результат за всю історію виступів на цих змаганнях, завоювавши 45 медалей: 16 – золотих, 12 – срібних, 17 – бронзових.

«Своїми здобутками наші спортсмени неабияк підтримують кожного з нас і наших військових. Особливо пишаємося тим, що переможців готує наша обласна дитячо-юнацька спортивна школа. Ми будемо й далі підтримувати спорт, наших спортсменів, їхніх наставників та наші заклади аби молодь показувала ще кращі результати і розвивала свої таланти», – зазначив Григорій Недопад.

Він вручив почесні грамоти обласної ради спортсмену Богдану Мочульському, а також тренерам Олені Кришпінович та Вероніці Пащук.

«Коли звучить Гімн України – це найбільш емоційний момент на змаганнях. Коли весь стадіон слухає Гімн України та аплодує стоячи – це дорого вартує, і ми для цього працюємо», – зазначив Богдан Мочульскький.

Можливості волинського ринку праці в умовах воєнного стану розглядали під час засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства обласної ради.

Так, впродовж 2021-2022 року за послугами до Центру зайнятості звернулися понад 57 тисяч громадян з яких 33 тисячі мали статус безробітних. Третина – це молодь, а 6 з 10 – жінки.

Як зазначила т.в.о. директора Волинського обласного центру зайнятості Алла Чубара, складність працевлаштування полягає у невідповідності запитів ринку праці. Серед безробітних чимало керівників та держслужбовців, тоді як найактуальніша потреба у робітничих професіях.

Для перекваліфікації проводять навчання, яким скористалися понад 2 тис осіб. Всі вони працевлаштовані.

«Також ми співпрацюємо з громадами, вивчаємо можливості що для них потрібно, як допомогти розвинути зайнятість в громаді і маємо результат – майже 2 тис осіб працевлаштували», – зазначила Алла Чубара.

В умовах війни бажаючі скористатися послугами центру зайнятості можуть зробити це через застосунок «ДІЯ». До слова, зараз статус безробітного надається з першого дня звернення, як і відповідна допомога.

«До нас також звертаються внутрішньопереміщені особи. В області їх налічувалося 70 тис. Ми працевлаштували понад 500 осіб. З початку повномасштабного вторгнення кожне 10 звернення – від внутрішньопереміщених осіб. Ми прагнемо чимшвидше їх працевлаштувати, адже цим людям робота життєво необхідна», – розповідає очільниця центру.

Також в області зареєстровано 12 релокованих підприємств, з якими активно співпрацюють.

Наразі в центрі зайнятості починають впроваджувати мікрогранти від урядової програми «Є робота». Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб є можливість отримати мікрогрант від 50 до 250 тисяч гривень на придбання обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оплати за приміщення та інше. Кошти даються на 3 роки, і якщо впродовж цього часу такі ж кошти будуть витрачені на податки та платежі до бюджету, то їх можна не повертати. На такі мікрогранти подано 86 заявок, з яких 17 проєктів отримали позитивні висновки.

Депутати інформацію взяли до відома.

Діяльність Олицького та Берестечківського психоневрологічних інтернатів аналізували під час засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.

В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну інтернатні установи разом із підопічними готували до евакуації. На щастя, військові дії обійшли Волинь, натомість інтернатам області довелося приймати внутрішньопереселених підопічних з гарячих точок. У червні роботу усіх психоневрологічних інтернатів перевірили спеціалісти Головного управління Національної соціальної сервісної служби в області, і найбільше зауважень виникли до роботи саме цих двох закладів.

Так, у Берестечківському психоневрологічному інтернаті до 202 мешканців додалися ще 25 внутрішньопереселених. За словами очільника установи Анатолія Клемби, в закладі створили всі належні умови, запаслися продуктами та змогли належно прийняти евакуйованих підопічних. «Люди, які приїхали до нас 4 квітня, прибули буквально у кімнатних капцях. Ми їх поселили, одягли, нагодували та виготовили банківські картки, аби вони могли отримували пенсію», – зазначив очільник закладу.

Керівник Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер розповів, що на 110 планових місцях, зараз в закладі перебуває 129 підопічних, в тому числі 15 тих, хто був евакуйований на початку квітня з Покровського психоневрологічного інтернату. Тут також створили належні умови для перебування підопічних. «Люди забезпечені місцями, харчуванням, ми знайшли всі можливості, щоб створити їм належні умови», – зазначив він.

Однак, за результатами моніторингу ГУ Національної соціальної сервісної служби спеціалісти склали рекомендації для покращення роботи обох закладів. В свою чергу, депутати рекомендували керівникам комунальних установ у найкоротші терміни усунути виявлені недоліки та неухильно дотримуватися вказаних методик.

28 липня – у День української державності Укрпошта презентувала уже четверту за час воєнного стану марку «Доброго вечора, ми з України!».

На церемонії спецпогашення поштівки було традиційно людно: філателісти і просто охочі зібрати колекцію марок, присвячену українській незламності у боротьбі з агресором, молодь і пенсіонери, військові, урядники та медійники.

Керівник Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак розповів, що за доброю традицією сюжет нової марки визначило всенародне голосування. Серед півтори тисячі представлених на конкурс робіт 5 ескізів набрали найбільше голосів – загалом понад 830 тисяч. Найбільшу ж прихильність українців здобув доробок Анастасії Бондарець, присвячений так званим аграрним військам України. Трактор, який тягне на буксирі танк – це далеко не єдина історія «денацифікації» ворожої техніки аграріями. Які, до того ж, надають й іншу усіляку підтримку українському війську.

«Презентація нової марки співпала зі святом хрещення України-Русі та Днем української державності. І у цьому – великий символізм. Самобутню українську націю з давньою історією, глибокими традиціями, волелюбну і хоробру жодному супостату не здолати. Віримо у нашу перемогу!», – зазначив у своєму вітальному слові голова обласної ради Григорій Недопад.

Спецпопогашення відбуватиметься упродовж 28 та 29 липня в усіх обласних центрах України, окрім тимчасово окупованих територій. Як і раніше будуть діяти обмеження на кількість придбання марки – не більше 2 маркових аркушів, 5 конвертів, 5 листівок на одне замовлення.

Відтепер щороку 28 липня у День хрещення Русі-України українці відзначатимуть зародження держави. Указ Президента про затвердження Дня державності було підписано 24 серпня 2021 року.

З нагоди цієї дати в обласному центрі відбулися не святкові, з огляду на війну, а пам’ятні заходи. Кілька сотень люду – військові, громадськість, представники влади – зібралися біля найвищого на Волині флагштоку. Рівняючись на синьо-жовте знамено, присутні виконали гімн України.

«Державність — це устрій матеріального і духовного буття цілого народу. А держава – вінець державності. Саме тому українській державності не 30, а більше 1000 років», – стверджує голова обласної ради Григорій Недопад.

Витоки української державності – у заснуванні столиці Давньоруської держави – Києва та хрещенні України-Русі. Крім княжої доби етапами її розвитку були Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Увесь тисячолітній період самобутнього існування українського народу – це, практично, боротьба за незалежність та утвердження державності. Триває вона і зараз. Присутні вшанували хвилиною мовчання усіх полеглих, а також поклали квіти до пам’ятника-каплиці Борцям за волю України та фотостенду Героям Небесної сотні та загиблим за незалежність і територіальну цілісність України.

Таке рішення прийняли під час засідання постійної комісії Волиньради з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку.

Підставою для розгляду цього кадрового питання стала заява на звільнення з посади багаторічного керівника театру ляльок Данила Поштарука. Відтак, до моменту призначення директора на конкурсній основі депутатська комісія рекомендувала виконання обов’язків директора-художнього керівника лялькового театру покласти на нинішнього заступника директора Миколу Каліщука.

Рішення підтримали більшість депутатів.

Голова обласної ради Григорій Недопад перебуває у відрядженні на Хмельниччині, де бере участь у суспільно-науковій платформі з нагоди відзначення Дня державності України.

Форум «Хрещення. Становлення. Перемога» ініційований очільницею Хмельницької облради Віолетою Лабазюк. У ньому беруть участь голови обласних рад західного регіону, науковці, дослідники історії, краєзнавці, правники та духовенство.

Конференція передбачає кілька панельних дискусій: історія державотворення та базові ознаки української державності, російська церква в Україні, євроінтеграція і бачення молоді розвитку української державності, а також співпраця і партнерство обласних рад.

27 липня 2022 року (середа), 12.00, прес-центр, ZOOM

  1. Про керівника театру ляльок

Доповідач:

Кузьменко Олена Олексіївна – начальниквідділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності

Запрошені:

Чубара Ольга Сергіївна – начальник управління культури, з питань релігій та національностей

    Зробити звернення

    Поля відмічені зірочкою обов'язкові.

    П.І.Б. :*

    Адреса :*

    Телефон :

    Звернення :*

    Прошу надати мені відповідь у визначений законом строк у такій формі.

    Електронною поштоюПоштою

    Поштою :*

    Електронною поштою :*