Це питання дослідили члени постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства .

Керівник профільного департаменту ОВА Андрій Пиріг розповів, що в області триває планова робота з підготовки до опалювального періоду 2022-2023 років. За його словами станом на 1 вересня підготовлено понад 80% котелень, теплових мереж та теплових пунктів, а також об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Усі роботи планують завершити до 1 жовтня. Створено необхідні запаси твердого палива: дров, тріски, торфу. Окрім того, подбали й про ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій.

«На щастя руйнувань житлово-комунальної інфраструктури у нас наразі немає, однак на випадок виникнення надзвичайних ситуацій чи аварій на теплових та водопровідних мережах в області сформовано 30 аварійних бригад тепло-, водопостачальними підприємствами та 76 аварійних бригад підприємств житло-комунального господарства, це: покрівельники, столярі, слюсарі-сантехніки, електрики, які у будь-який момент готові включитися в роботу» , – наголосив він.

Андрій Пиріг також зауважив, що підприємствами теплопостачання активно впроваджуються заходи зі зменшення використання природного газу, а зокрема: заміна на котельних пальникових пристроїв з використанням струменево-нішевої технології, заміна насосного обладнання, облаштування в житлових будинках індивідуальних теплових пунктів (ІТП).

Він також зауважив, що серед проблемних питань залишаються розрахунки за житлово-комунальні послуги. «Населення у березні-квітні сплачувало на рівні 40-50%, а у липні ситуація стабілізувалась і ми вже вийшли на понад 90 % оплати. Втім, ситуація з бюджетами досить складна. Не доплачують підприємствам теплопостачальникам і державний, і місцеві бюджети. На це варто звернути особливу увагу, адже борги напряму впливають на економічний та технічний стан господарств», – підкреслив він.

Директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що усі шість інтернатних закладів обласної комунальної власності готові до початку опалювального сезону, 5 із них окрім газу мають можливість використовувати альтернативні види палива. Відкритим залишається питання по Горохівському психоневрологічному пансіонату, адже там встановлено лише газові котли. На разі триває й робота із закупівлі генераторів, як за бюджетні, так і за спонсорські кошти.

Очільниця управління освіти і науки ОВА Людмила Плахотна повідомила, що рамках підготовки до осінньо-зимового періоду в кожному освітньому закладі області проведено обстеження усіх об’єктів теплопостачання та затверджено комплекс відповідних заходів для того, щоб усі вони функціонували безперебійно.

«Заклади освіти області опалює 495 котелень, з них 372 твердопаливні, 104 газових, 10 комбінованих і 2 електричних. Освітні установи також подбали про достатні запаси твердого палива. На сьогодні відкритим залишається питання заборгованості державних компенсацій витрат на комунальні послуги в тих закладах освіти, на базі яких проживали внутрішньо переміщені особи», – зауважила вона.

Заступник начальника управління охорони здоров’я ОВА Валерій Руцький зазначив, що близько 90 % медичних закладів готові до нового опалювального сезону, майже у повному обсязі закуплено альтернативні види палива. Усі заклади охорони здоров’я забезпечені генераторами, у тому числі й кисневими. Єдиним проблемним питанням, яке на разі потребує першочергового вирішення, є відбудова димоходу у Ратнівській ЦРЛ, що був пошкоджений під час буревію, ПКД на ці роботи виготовлена, ціна питання понад 4 млн грн, його планують закрити коштом місцевого бюджету.

Озвучену інформацію члени профільної комісії взяли до відома та рекомендували заслухати заступника голови облвійськадміністрації, який здіснює координацію діяльності у сфері ЖКГ, про хід підготовки господарства області до роботи у прийдешній осінньо-зимовий період на найближчому пленарному засіданні Волиньради.

Голова Волиньради Григорій Недопад ініціював робочу поїздку спільно з керівництвом обласної військової адміністрації об’єктами соціальної сфери, будівництво яких майже завершене, але держава за нього повністю не розрахувалася.

Зокрема, очільник обласної ради, начальник ОВА Юрій Погуляйко та його перший заступник Сергій Мовенко відвідали амбулаторії у селах Згорани та Смідин. Обидва заклади будувалися коштом державної програми «Сільська медицина» і обидва готові на 95%.

Голови громад розповіли, що на сучасні медустанови, які в тому числі пристосовані для людей з обмеженими можливостями, тисячі місцевих мешканці чекали з нетерпінням. Але з початком повномасштабного вторгнення державне фінансування припинилося. Попри те, що амбулаторії не введені в експлуатацію, тут у частині облаштованих приміщень уже приймають пацієнтів, бо альтернативи немає. Тож, звернулися до голови облради з проханням знайти можливість дофінансувати завершення будівництва з обласного бюджету.

Виконавець робіт Михайло Шипелик розповів, що у Згоранській амбулаторії залишилося встановити поручні на сходових маршах, підйомник для маломобільних пацієнтів та зробити огородження, сума, якої забракло – 1,7 мільйона гривень. Для завершення Смідинської амбулаторії не вистачило 1,5 млн грн для пусконалагоджувальних робіт вентиляції та благоустрою території.

Ще один об’єкт, який відвідали керівники області – школа у селі Вербка Ковельського району. Минулоріч її з нуля звели у рамках президентської програми «Велике будівництво». Планувалося, що стара будівля буде відновлена за кошти Державного фонду регіонального розвитку під початкову школу та дитсадок. Частину приміщення для молодших школярів майже реконструювали, попри те, що заплановані цьогоріч кошти з держбюджету так і не надійшли, а робіт виконано на 5 із 7 мільйонів гривень.

Директорка освітнього закладу Людмила Дрипа розповіла, що понад пів тисячі учнів тісно в новому приміщенні, незважаючи на те, що діти навчаються у дві зміни. І переселення у майже завершену частину оновленої будівлі старої школи молодших учнів вирішило б проблему. Принагідно вона показала укриття, де облаштували навчальні кімнати, зону відпочинку та санвузли.

Підсумовуючи результати робочої поїздки Григорій Недопад зазначив, що обласна влада повинна знайти шляхи вирішення проблеми повноцінного функціонування цих трьох об’єктів. «Це заклади, де надаються базові соціальні послуги і волинянам, і новим мешканцям нашої громади. Їхня готовність – понад 90%. Залишити їх в такому стані було би марнотратством, яке, до того ж, негативно позначиться на якості життя громад», – впевнений голова Волиньради.

Відтак, спільно з керівництвом ОВА буде проведено ряд консультацій як, не порушуючи фінансової дисципліни в умовах воєнного стану, усе ж погасити борги держави з обласного бюджету

Гуманітарну допомогу для малих школяриків очільник Волиньради передав до Центру взаємопідтримки внутрішньо переміщених осіб управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради.

Начальник управління Ліна Галан розповіла, що центр надає допомогу вимушеним біженцям буквально з перших днів повномасштабної війни. «Перша сім’я приїхала до нас з Херсонської області, вони прибули в домашніх капцях. Було розуміння, що нам потрібно розширювати можливості для допомоги людям. Ми дуже вдячні обласній раді за те, що нам дозволили розмістити цей центр в РАЦСі. До роботи ми залучили психологів, волонтерів та налагодили співпрацю з міжнародними організаціями», – розповідає Ліна Галан

Найбільше людей центр приймав у березні та квітні – по півтори тисячі щодня. Зараз за допомогою щоденно звертаються 150-200 людей. Загалом тут надали підтримку без малого 20 тисячам людей.

«Шкільна форма – це дуже актуальне для нас зараз. Багато діток-переселенців пішли до місцевих шкіл. Тому родинам це буде суттєва підтримка.», – каже Ліна Галан.

«Ми співпрацюємо з різноманітними організаціями та волонтерами, аби сім’ї, які знайшли в Луцьку прихисток, були забезпечені усім необхідними. Зокрема. Шкільною. Формою ми завдячуємо родині Балановичів. Анатолій і Тетяна від початку вторгнення підприємницьку діяльність змінили на волонтерську та благодійну. Все, що залежить від нас, все, що ми зможемо залучити, ми будемо передавати, щоб проживання на Волині тих, хто змушений був покинути рідну домівку, було комфортним. Наша згуртованість і взаємопідтримка – для нашої спільної Перемоги», – наголосив Григорій Недопад.

Члени постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ ініціюють прийняття звернення Волиньради до Кабінету Міністрів України з вимогою виключити державне підприємство «Волиньторф» з переліку об’єктів малої приватизації та передати його в управління Міністерства енергетики України.

Суть проблеми розповів керівник підприємства, депутат облради Іван Киричик. Так, за його словами, наразі Волиньторф перебуває у сфері оперативного управління Фонду держмайна, що нині проводить активну підготовку цього об’єкта до продажу на аукціоні.

«У ході зустрічей із керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна мені стало відомо, що Волиньторф планують приватизувати до нового року. Але підприємство є одночасно видобувним і переробним, і продавати єдиний майновий комплекс можливо тоді, коли він повністю має забезпеченість площами для видобутку та сировиною, лише тоді є ймовірність, що воно продовжить роботу. Втім, на сьогодні стоїть питання тільки у продажу обладнання переробних заводів, тому я більш ніж переконаний, що воно працювати надалі не буде, адже без сировини – це просто купа металобрухту», – наголошує він.

Іван Киричик також акцентував увагу колег на тому, що стартова вартість, у яку оцінюють підприємство, сягає 190 млн гривень. В той же час Волиньторф щороку сплачує до бюджетів різних рівнів податків на суму близько 60 млн гривень.

«Відтак, цю суму, за яку хочуть продати підприємство, ми зможемо сплатити до бюджету за три роки, але ми будемо впевнені, що волиняни, а також бюджетні та об’єкти соціальної інфраструктури будуть забезпечені паливом. На сьогодні торф’яними брикетами на Волині опалюються майже 6,5 тисяч закладів бюджетної i комунальної сфери, це і школи, і дитячі садки, і медичні заклади, і санаторії, і поштові відділення та інші», – додав він.

Присутній на засіданні комісії депутат Юрій Ройко зауважив, що позиція обласної ради та облвійськадміністрації щодо подальшої долі цього державного підприємства є консолідованою: Волиньторф має бути включений до переліку стратегічних підприємств, що унеможливить його приватизацію.

Так, у ході обговорення члени профільної комісії рекомендували депутатам підтримати відповідний проєкт рішення на найближчій сесії волинського парламенту.

1. Про керівника науково-методичного центру культури

Доповідачі: Кузьменко Олена Олексіївна – начальниквідділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності. Запрошені: Чубара Ольга Сергіївна – начальник управління культури, з питань релігій та національностей, Рожнова Любов Володимирівна – директор обласного науково-методичного центру культури.

2. Про керівника обласної бібліотеки для дітей

Доповідачі: Кузьменко Олена Олексіївна

Запрошені: Чубара Ольга Сергіївна, Граніч Наталія Василівна, Хілуха Людмила Миколаївна – заступник директора Волинської обласної бібліотеки для дітей.

3. Про керівника бібліотеки імені Олени Пчілки

Доповідачі: Кузьменко Олена Олексіївна

Запрошені: Чубара Ольга Сергіївна, Граніч Наталія Василівна

4. Про керівника театру імені Т. Г. Шевченка

Доповідачі: Кузьменко Олена Олексіївна

Запрошені: Чубара Ольга Сергіївна, Скулинець Сергій Вікторович – заступник директора Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка

Засідання відбудеться 08 вересня 2022 року (четвер), 11.00, прес-центр, ZOOM.

Мета заходу – познайомити дітей та батьків з діяльністю закладу, а ще – зібрати кошти для допомоги воїнам Збройних Сил України. День відкритих дверей у Центрі позашкільної освіти відвідав депутат обласної ради Юрій Ройко.

Очільниця закладу, депутатка Волиньради Оксана Філіпчук розповідає: центр, попри воєнний стан, активно розвивається та відкриває нові можливості для відвідувачів.

«Новий навчальний рік починаємо із оновлень: до наших гуртків додався мистецько-естетичний напрямок: вокал, шахи, бойове мистецтво, образотворче мистецтво та хореографія. Крім того, ми започаткували гуртки з лего-конструювання і патріотичного виховання. В пріоритеті нашого закладу завжди була, є і буде дитина, її розвиток та навчання», – переконує Оксана Філіпчук.

На святі позашкілля викладачі закладу організували майстер-класи для відвідувачів. Діти могли розмалювати печиво, створити оригінальні вироби з тканини, пограти в шашки, спробувати себе в конструюванні чи робототехніці. Юрій Ройко відзначає: центр позашкільної освіти відіграє важливу функцію у розвитку дітей, допомагає їм креативно мислити, творити та відкривати в собі нові таланти.

«Україні потрібна освічена нація, нова генерація творчих та всебічно розвинених людей. Сьогодні вони конструюють іграшкові кораблі, а через якийсь час зможуть конструювати справжні. Сьогодні вони розмальовують печиво, а згодом можуть стати відомими на весь світ кулінарами. Таланти дітей варто розвивати, адже те, що ми вкладаємо в них сьогодні, формує наше майбутнє завтра. Ці діти – майбутнє України», – наголосив Юрій Ройко.

Під час святкової виставки-ярмарку гості закладу могли придбати різноманітні вироби, які створили вихованці закладу, та долучитись до благодійності – виручені кошти були передані на потреби воїнів Збройних Сил України.

Голова Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Юрій Погуляйко та народна депутатка України Ірина Констанкевич ознайомилися з виробничими потужностями одного з волинських підприємств, що спеціалізується на виготовленні запчастин та агрегатів для сільського господарства.

Мета візиту – вивчити можливість поставити на потік виготовлення автономних печей для обігріву та приготування їжі, відомих як буржуйки, для потреб військових частин та для фронту.

Керівник підприємства – представник соціально-відповідального бізнесу, волонтер та благодійник ще з 2014 року забезпечує бійців буржуйками та іншою необхідною у побуті та на полі бою продукцією власного виробництва.

Підприємство запустило виробництво металевих пічок двох конструкцій. Більша може обігріти приміщення об’ємом 30 кубічних метрів, а менша розрахована на 20. Тут виготовляють і залізні сковорідки та інші пристосування для приготування їжі на вогнищі у польових умовах. Також налагоджено роботу із виготовлення плитоносок та комплектуючих для вогнепальної зброї. Усе це системно передають на передову.

«Готуючись до осінньо-зимового сезону ми не можемо забувати про наших захисників. Якою б складною зима не була для нас, цивільних, найважчою вона буде для тих, хто в бліндажах та окопах за будь-яких погодних умов боронитиме нас від агресора», – зазначив Григорій Недопад.

З нагоди Дня нотаріату представників системи юстиції в області нагородив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Він, зокрема, зазначив, що на теренах області сьогодні працюють близько 150 нотаріусів. Кожен з них не лише виконував делеговану державою функцію -посвідчення прав та інших юридичних процесів, а й з початком війни зробив неймовірну роботу: нотаріуси допомагали зібрати та оформити документи для виїзду жінок із дітьми за кордон, отримати необхідні документи вимушеним біженцям.

“Попри початок військових дій нотаріуси продовжували напружено працювати, допомагати тим, хто потребує, та волонтерити. Багато з нас знають активну волонтерку Наталію Ариванюк, яка ще з 2014-го року постійно допомагає нашим військових. Вона та її команда продовжують працювати на професійній ниві та шукати те, чого потребують наші хлопці на передовій. Серед волинських нотаріусів є ті, хто постійно їздить на лінію зіткнення, доправляє воїнам автомобілі, хто пече для них пиріжки і готує консерви. Ваша робота – вражає”, – наголосив Юрій Поліщук.

З нагоди свята Подякою голови обласної ради Юрій Поліщук нагородив Наталію Ариванюк та Аллу Гаврилюк.

У церемонії спецпогашення чергової патріотичної поштівки взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, заступник начальника ОВА Сергій Мовенко, очільник ГУ ДСНС у Волинській області Володимир Грушовінчук, філателісти, медійники, а також волиняни, які прагнуть зібрати повну колекцію «воєнних» марок Укрпошти.

На Волині презентація марки, присвяченій напарнику чернігівських саперів – песику Патрону, відбулася в одному з підрозділів рятувальників. У якості особливого гостя організатори запросили «колегу» знаменитого песика. Рассел-тер’єр Джек несе службу у Волинському прикордонному загоні і допомагає у пошуку наркотичних та вибухових речовин.

Керівник Волинської дирекції Укрпошти Іван Люсак розповів, що марку «Пес патрон» випустили на прохання мільйонів українців, котрим полюбився чотирилапий сапер. «Особливість цього проєкту у тому, що він буде благодійним. Від продажу марки Укрпошта планує виручити понад 1 мільйон євро для закупівлі спецмашини, яка допоможе швидко розміновувати великі території. Решта суми буде спрямована на підтримку притулків тварин по всій країні», – зауважив він.

«Серія патріотичних марок стала відображенням народних символів цієї війни, одночасно, вона символізує наші єдність, мужність, незламність, силу і велич українського духу. Вражаюче, що останнє видання, присвячене маленькому рятувальнику, насправді допоможе у порятунку великої кількості життів від смертоносного залізяччя», – зазначив у своєму вітальному слові голова Волиньради Григорій Недопад.

Новий філателістичний блок включає 8 марок, на яких зображені бойові будні Патрона. Вартість кожної марки – 31 грн (8 з яких – це благодійний збір). Марковий аркуш коштує 248 грн. Отже, кожен покупець стає учасником благодійного проєкту. Тираж — 1 млн примірників.

Окрім марки в колекції «Пес Патрон» також конверти, листівки, наклейки, магніти, а також футболки та светри. Усе це можна придбати у відділеннях або інтернет-магазині Укрпошти.