1. Про заяву Шкаровецького І.Д.
   Ініціатор внесення: відділ з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Доповідає: Інна Сабін, заступник начальника відділу з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Запрошений: Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації (ОВА).
2. Про заяву Юрко Л.М.
   Ініціатор внесення: відділ з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Доповідає: Інна Сабін, заступник начальника відділу з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Запрошений: Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації (ОВА).
3. Про керівника комунальної установи «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».
   Ініціатор внесення: відділ з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Доповідає: Інна Сабін, заступник начальника відділу з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Запрошений: Алла Юнищук, начальник служби у справах дітей Волинської обласної державної адміністрації (ОВА).
4. Про розгляд депутатського звернення.
   Ініціатор внесення: депутат Луцької районної ради Іван Нискогуз.
   Доповідають: Ірина Горавська, голова постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоровя, материнства та дитинства, Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоровя Волинської обласної державної адміністрації (ОВА).
5. Різне.
   
   Засідання комісії відбудеться 31 серпня об 11.00 годині у конференц-залі (каб.420 обласної ради).

1) Про керівника Люблинецького ліцею.
Доповідач:
Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
Запрошені:
Полішук Юрій Петрович – перший заступник голови ради, голова Конкурсної комісії для проведення конкурсів на посади керівників комунальних закладів загальної середньої освіти Волинської обласної ради
Карнаухова Галина Йосипівна – начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату ради

2) Про керівника Крупівського навчально-реабілітаційного центру.
Доповідач:
Сабін Інна Володимирівна – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
Запрошені:
Полішук Юрій Петрович – перший заступник голови ради, голова Конкурсної комісії для проведення конкурсів на посади керівників комунальних закладів загальної середньої освіти Волинської обласної ради
Карнаухова Галина Йосипівна – начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату ради

3) Різне.

Засідання комісії відбудеться 30 серпня о 14.30 годині у пресцентрі обласної ради.

Підготовка спортсменів до Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор та забезпечення проведення обласних змагань стали предметом розгляду на засіданні постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Очільник комісії Віктор Галан-Влащук нагадав, що в 2024 році мають відбутися в Парижі Паралімпійські ігри та зимові Дефлімпійські ігри. «До участі у зимових Дефлімпійських іграх включено уже 3 волинян. На Паралімпійські ігри ще склад не сформований, але ми плануємо, що це буде 4 спортсменів. Підготовку спортсменів ми не можемо оплатити з бюджету, тому залучаємо кошти з усіх джерел», – зазначив депутат.

Порушувалося й питання про стипендії учасникам Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам і їхнім тренерам. За словами заступниці директора Департаменту культури, молоді та спорту ОВА Тетяни Грицук, планується проведення навчально-тренувальних зборів для спортсменів, які братимуть участь в Олімпійських іграх, а також виплата стипендій у розмірі 6 тис грн для тих атлетів, які вибороли олімпійські ліцензії або виконали олімпійські нормативи. В профільному департаменті ОДА переконують, що будуть клопотатися про збільшення фінансування, аби забезпечити спортсменам належні умови.

За результатами розгляду питання члени депутатської комісії рекомендували ОВА при внесенні змін до бюджету цього року та формуванні кошторису на 2024 рік передбачити видатки на проведення навчально-тренувальних зборів для спортсменів, які представлятимуть Волинь на олімпійських аренах.

Голова комісії Віктор Галан-Влащук також порушив питання медичного забезпечення спортивних змагань. Він виступив за те, щоб на усіх спортивних заходах чергувала карета швидкої допомоги, оскільки, на його думку, присутності лише спортивного лікаря недостатньо. Директор КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Володимир Шмаль зазначив, що комунальна установа є підприємством і надання безоплатних послуг буде порушенням чинного законодавства. За результатами обговорення депутати взяли інформацію до відома та рекомендували обласній військовій адміністрації доручити профільним структурним підрозділам розробити механізм організації обслуговування бригадами екстреної медичної допомоги офіційних спортивних змагань за рахунок коштів обласного бюджету і, в разі потреби, внести відповідні зміни у цільові регіональні програми. До напрацювання відповідних змін попросили долучитися і «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Таке рішення ухвалили сьогодні на позачерговому засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у її роботі взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Заступник начальника ГУ ДСНС в області Костянтин Романчук доповів, що станом на 28 серпня надзвичайники комплексно обстежили 964 із 1201 освітніх закладів області. У 765 із них рекомендують розпочати очне навчання. У решті відсутні або не належно облаштовані укриття, також виявлено грубі порушення вимог пожежної та техногенної безпеки. Він також зауважив, що усі заклади, які отримали акти із вказаними недоліками, мають можливість їх усунути та розпочати роботу, або ж змінити форму навчання. «Кількість облаштованих укриттів у школах з початку повномасштабного вторгнення збільшилася на 360. Варто наголосити, що цьогоріч значно зросли обсяги фінансування на облаштування укриттів з місцевих бюджетів. Зокрема на створення безпечних умов у закладах освіти виділено майже 105 млн, а також 2 млн на покращення протипожежного стану», – зауважив він.

Як повідомила начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк, в залежності від безпекової складової навчальний процес в області може бути організований за очною, дистанційною та змішаною формами. «У кожному закладі освіти, де планують проводити онлайн навчання, мають бути облаштовані захисні споруди, або ж такі об’єкти мають розташовуватись у безпосередній близькості до нього. Якщо забезпечити укриття для усіх неможливо – навчання можуть проводити у декілька змін», – зауважила вона.

Члени регіональної комісії ТЕБ НС дійшли згоди, що рішення про формат навчання залежно від безпекової ситуації буде ухвалюватися місцевими комісіями в кожній громаді та визначитись по кожному освітньому закладі спільно із його засновниками та керівництвом області.

Такою була головна тема розширеного засідання колегії управління освіти і науки ОВА. Участь у роботі колегіального органу взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Функціонування системи освіти в умовах війни характеризується пошуком нових підходів та форм навчання і викладання, втім найголовніше – це створення безпечних умов здобуття освіти.

«Головними викликами для освітян цьогоріч стали: організація надання освітніх послуг в умовах війни, облаштування закладів освіти укриттями, доступ до освіти здобувачів, які перебувають за кордоном, а також внутрішньо переміщених осіб, освітні втрати та розриви, цифрова трансформація освіти і науки в умовах війни, підвищення престижності праці педагогів, формування оптимальної мережі освітніх закладів, а також забезпечення комп’ютерною технікою та інтернет-обладнанням для здійснення дистанційного навчання», – зазначила начальниця управління освіти і науки ОВА Наталія Матвіюк.

За її словами, мережа закладів освіти області майже не змінилася у порівнянні із минулим роком. Волинь цьогоріч приймає до шкіл майже 3 тисячі дітей з числа внутрішньо переміщених осіб. З початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхали 24 тисячі волинських школярів, за півтора року більша частина із них повернулися, за межами держави залишається 8 тисяч учнів.

«Минулоріч із 551 закладу загальної середньої освіти, у змішаному та очному форматі навчалося 70% учнів, а у новому навчальному році ця цифра сягне більше 86%. Навчальним процесом буде охоплено понад 136 тисяч учнів. У закладах дошкільної освіти минулоріч перебувало майже 49% вихованців, а у цьому році буде 86%, а це майже 30 тисяч дітей», – розповіла вона.

Перший заступник очільника Волиньради Юрій Поліщук привітав освітянське товариство із прийдешнім новим навчальним роком від імені голови та усього депутатського корпусу. Він також акцентував увагу на проблемних питаннях, спричинених великою війною.

«Максимально створити умови для якісного і безпечного освітнього процесу – це пріоритетна мета і для керівників навчальних закладів, і для очільників територіальних громад. Очна форма навчання беззаперечно є найкращою. Тому сьогодні наше завдання – повернути якомога більшу кількість дітей за парти, а педагогів у – навчальні класи, задля того, щоб наші діти отримали ґрунтовні знання. На мою думку, ми не повинні обмежувати діяльність наших освітніх закладів будь-якими кілометровими зонами, адже сьогодні ніхто і ніде не застрахований від ракетних ударів ворога. Подекуди у наших містах буває ще більш небезпечно, аніж у сільських населених пунктах. Складні умови воєнного стану міняють і підходи до роботи вчителів. Освітянам не можна бути песимістами, не можна панікувати, бо саме від вашої позиції багато в чому буде залежати формування громадян України. Велика проблема і біда нашої держави за часів незалежності напевно й полягає у тому, що не було вибудовано єдиної україно-центричної концепції національного виховання. Тому головним завданням кожного керівника освітнього закладу, профільного управління на місцях є сприяння тому, щоб така система вибудовувалася. Справжнього українського патріота і громадянина зможе виховати лише такий педагог, який на перше місце буде ставити інтереси своєї держави та нації, буде плекати українську мову та церкву, незалежно від того, який предмет він викладає. Ми сильні лише тоді, коли єдині у поглядах», – підкреслив Юрій Поліщук.

Він також подякував освітянам Волині за підтримку українського воїнства та активну волонтерську діяльність.

Відкриття меморіального місця на честь полеглих воїнів приурочили до Дня пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Разом із мешканцями громади, військовослужбовцями та рідними загиблих вшанували пам’ять Героїв голова обласної ради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Алею Слави і Пам’яті про загиблих Героїв громади облаштували у самому центрі Затурців. Тут встановили 22 пам’ятні дошки зі світлинами та описом життєвого і бойового шляху односельців, які віддали життя за Україну з 2014 року. Ще три стенди – у процесі виготовлення. Крім 25 загиблих мешканців громади, досі невідома доля ще 6 воїнів. Священники Православної Церкви України помолилися за полеглих Героїв та освятили пам’ятне місце.

Голова обласної ради Григорій Недопад відзначив знаковість місця, де облаштували Алею Слави і Пам’яті. «Кожен, хто буде проходити і проїжджати повз, буде дивитися в очі загиблим Героям, згадуватиме тих, хто захищав Україну. На жаль, тепер центральна площа кожного міста і села мають такі алеї. Наш обов’язок пам’ятати та цінувати подвиг нашого світлого воїнства і піклуватися про їхні родини».

До присутніх звернувся і парламентар Вячеслав Рубльов. Він зазначив, що війна торкнулася кожної родини, на захист держави і нації стали батьки, чоловіки, сини, брати, сестри, доньки, матері. «Воїни, які загинули, віддали найдорожче – своє життя – заради того, щоб в їхніх сімей було майбутнє, щоб вони могли жити, вчитися, працювати. І кожен з нас на своєму місці працює, щоб наблизити таку довгоочікувану перемогу, – зазначив народний депутат України. – Ми віримо в те, що перемога стає ближчою, і робимо все, щоб не згасла пам’ять про Героїв, які поклали своє життя».

«Ми схиляємо голови перед родинами загиблих. Дякуємо вам за виховання справжніх патріотів. Ми ніколи їх не забудемо. І молимось, аби на цій алеї не збільшувалась кількість меморіальних стел», – сказав голова громади Юрій Ковальчук. Він також подякував кожному, хто долучився до спорудження алеї.

Під час церемонії вшанування військові вручили посмертні нагороди рідним загиблих військовослужбовців. Так, Указом Президента орденами «За мужність» ІІІ ступеня удостоєно Миколу Хорощука та Василя Блажевського. Нагороду отримали мама та дружина загиблих Героїв. На завершення присутні поклали квіти до стендів та спільно виконали Гімн України.

Більше світлин за посиланням: https://photos.app.goo.gl/rqDqhvvJLntXdVEUA

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук перевірив готовність Заболоттівської та Головненської спеціальних шкіл до нового навчального року, забезпеченість їх паливом та альтернативними засобами постачання електроенергії.

Більшість зі 106 вихованців Заболоттівської спецшколи навчатимуться в офлайн-режимі, відвідуватимуть уроки та житимуть у пансіонаті, – розповіла директорка закладу Ольга Головій. За її словами, окремі батьки виступають за дистанційне навчання, оскільки освітня установа знаходиться за 7 км від кордону. В онлайні продовжать здобувати освіту і ті діти, які виїхали за кордон. «У нас є облаштоване укриття площею понад 520 кв. м. Маємо два потужні генератори, які повністю забезпечуватимуть потребу закладу в енергопостачанні в разі його вимкнення», – стверджує очільниця закладу.

В спецшколі активно працюють із закордонними благодійниками, які допомагають створювати комфортні і безпечні умови для вихованців закладу. Серед проблем, які озвучила Ольга Головій – питання опалення закладу. Потребують заміни 2 твердопаливні котли.

У Головненській спеціальній школі «Центр освіти» Волинської обласної ради із 1 вересня навчатиметься більше сотні дітей з особливими освітніми потребами. Директорка закладу Наталія Максимук налагодила співпрацю з благодійниками з Польщі, Німеччини, Латвії, які забезпечили вихованців комп’ютерною технікою, канцтоварами, одягом, побутовою хімією, іграшками, меблями, кухонними девайсами та іншими речами. Стверджує: спецшкола готова до навчального року. Обладнане укриття, працюють твердопаливні котли, а систему подачі тепла в разі вимкнення електроенергії забезпечать генератори.

«Укриття повністю готове – в липні з обласного бюджету були виділені кошти в сумі 90 тис грн на поточний ремонт, який провели своїми силами. Зазначу, що сховище перевірили рятувальники, і воно відповідає всім вимогам. Тут є санвузол, місця для навчанні і ночівлі. Загальна площа – 135 кв. м, цього повністю вистачить для наших дітей та працівників, а також для діток, які відвідують дитсадок, що знаходиться поруч», – каже очільниця закладу.

Що ж до питань безбар’єрного доступу, то при необхідності, є переносний пандус. У закладі планують забезпечити доступ для дітей з особливими освітніми потребами і за допомогою кнопки виклику. А ще продовжують пошук спонсорів, щоб облаштувати ліфт.

Директорка каже: є потреба в додаткових коштах на закупівлю паливно-мастильних матеріалів. Вони знадобляться для 4-х генераторів, які будуть забезпечувати заклад безперебійним живленням в разі відсутності світла. «У нас є 1 дизельний генератор і 3 бензинових, кожен із них споживає багато пального і потребує регулярної заміни мастила. Тож ми будемо звертатися за додатковим фінансуванням на це», – зазначає Наталія Максимук.

«В освітніх установах відповідально готуються до навчального року та опалювального сезону. Одне з основних питань, яке турбує батьків, – це формат навчання: очне, змішане чи дистанційне. Люди хочуть працювати. В кожному закладі є проблеми, і ми спільно будемо над цим працювати», – підсумував робочий візит Юрій Поліщук.

Щороку 29 серпня Україна схиляє голову на знак пам’яті про полеглих своїх захисників.

Цей день встановлено Указом Президента у 2019 році для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, які віддали життя за Україну, і як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході держави – Іловайську трагедію. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через соняшникові поля. Саме там сотні українських Героїв поклали в боротьбі з ворогом свої життя. Відтоді символом нинішнього Дня пам’яті стала квітка соняха.

Цього дня в усіх громадах Волині проходять скорботні заходи за участі військовослужбовців, родин загиблих Героїв, правоохоронців, представників громадськості та влади. Вклонитися пам’яті загиблих прийшли голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт.

Біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за Єдність України», що на Театральному майдані Луцька, представники духовенства ПЦУ на чолі із митрополитом Луцькийм і Волинським Михаїлом відслужили панахиду. Присутні долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Також учасники заходу поклали квіти та спільно виконали Державний Гімн України.

Продовжились пам’ятні заходи на Алеї почесних поховань, що на міському цвинтарі у селі Гаразджа. Там усі присутні помолились за спокій душ загиблих Героїв, а також поклали квіти та вінки до пам’ятників захисникам, які полягли за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

В рамках заходів із вшанування памʼяті загиблих оборонців Укрпошта презентувала також благодійну поштову марку «Вічна памʼять!». Мовчазне спецпогашення поштівки відбулось за участі голови Волиньради Григорія Недопада, заступника очільника ОВА Олександра Троханенка та Луцького міського голови Ігоря Поліщука.

Як розповів директор Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак, тираж нині введеної в обіг поштової марки — 500 тисяч екземплярів. Ескізом до нової поштівки стала картина заслуженого художника України Олега Шуляка «Журба». На ній козак-бандурист схиляє голову над могилами побратимів, а над ним летять у вирій журавлі.

Кошти, виручені від продажу поштових марок, будуть спрямовані на підтримку сімей військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну.

«Логістичні шляхи експорту вітчизняної аграрної продукції суходолом в умовах воєнного стану» – такою була тема виїзного засідання комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Окрім парламентарів участь у заході взяли голова обласної ради Григорій Недопад, начальник ОВА Юрій Погуляйко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, народні депутати Валерій Стернійчук та Вячеслав Рубльов, в.о. начальника Волинської митниці Юрій Іваськів, в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в області Микола Слєсарєв, а також волинські аграрії.

Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду наголосив, що питання експорту української агропродукції має великі складнощі з огляду на ряд об’єктивних чинників. «Дія зернового коридору припинена, робота Дунайських річкових портів теж під питанням через постійні обстріли, є значні руйнування. І це викликає побоювання вітчизняних аграріїв експортувати саме через річкові потри. Також ми не розуміємо, як надалі буде здійснюватися експорт через кордони залізницею та автотранспортом у зв’язку з тим, що наші сусіди запровадили заборону на експорт деяких видів української сільгосппродукції», – зауважив він.

Олександр Гайду зазначив, що експортери і бізнес усе ж шукають інші шляхи доправки збіжжя за кордон. «Ті регіони, які до цього експортували мінімум, зараз експортують великі об’єми, а це значне навантаження на інфраструктуру, на дороги, логістику, на митницю та прикордонну службу. Ми також покладали великі надії на залізничні маршрути, однак зіштовхнулись із проблемою в різниці ширини колій, а також із браком перевалочних пунктів в областях біля кордонів України з нашими сусідами. Ми не були до цього готові, але бізнес швидко пристосувався. Станом на сьогодні на Тернопільщині, Львівщині і на Волині уже будуються термінали, щоб ми максимально швидко реагувати на нинішні виклики», – підкреслив голова парламентського комітету.

Він також наголосив на важливості будівництва сухопутних портів. «Два сухих порти нині додатково будуються у Волинській області. Їх річна пропускна спроможність буде становити понад 3 млн тонн. До цього з Волині експортувалось від 110 до 115 тисяч тонн зерна. За минулий маркетинговий рік було вже експортоавно понад 1,5 млн, а потужності вже на 3,5 млн», – зауважив парламентар.

Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність потужним волинським аграріям, завдяки яким в регіоні власне й розвивається логістика сухих портів. Він також озвучив проблему, вирішення якої потребує спільних зусиль. «Сподіваюсь, що разом із народними депутатами на політичному рівні нам вдасться вирішити питання функціонування польської залізничної ширококолійної металургійної гілки LHS, протяжністю 400 км. Це широка колія, яка пролягає аж до міста Катовіце. На жаль, поки нам не дають можливості по цій гілці працювати. Але саме вона дасть додаткові можливості будувати перевалочні пункти і сухі порти на території Республіки Польща, адже це значною мірою сприятиме збільшенню пропускних потужностей через Волинську, Львівську та Закарпатську області, щоб швидше вивозити і переправляти нашу зернову продукцію на територію Європейських країн та цілого світу», – підкреслив Григорій Недопад.

У ході комітетських слухань Олександр Гайду також розповів про найновіші законодавчі ініціативи профільного комітету щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану. «Ми виносимо на голосування законопроєкт, який дасть можливість на кордонах будувати мультимодальні термінали, закуповувати зерновози, зводити елеватори. Це будуть донорські кошти наших міжнародних партнерів. Вони будуть закладені в держбюджеті і ними зможуть скористатися наші аграрії», – наголосив він.

Своєю чергою волинські сільськогосподарники озвучили ряд нагальних проблемних питань, які потребують державного вручання. Це: зменшення собівартості логістики та її оптимізація; активізація роботи переходу Ізов-Грубешів; збільшення пропускної спроможності митного переходу Ягодин-Дорогузьк; наближення інфраструктури контролюючих служб до митних переходів; вирішення питання виробництва та лізингу для придбання вагонів-хоперів під європейський стандарт, а також запровадження окремої реєстрації в системі «Електронна черга перетину кордону» для перевезення с/г продукції автотранспортом.

Члени профільного комітету у ході візиту на Волинь також оглянуть виробничі потужності кількох великих агропідприємств області.