Про це йшлося під час позачергового сесійного засідання Волинської обласної ради.
Так, депутат Анатолій Вітів у заяві від фракції партії «Свобода» нагадав, що 11 квітня цього року Волиньрада прийняли рішення про заборону московського патріархату на території області та звернулися до ОВА з ініціативою розірвання договорів оренди з релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами-пам’ятками архітектури. Натомість у відповіді облдержадміністрації зазначили, що підставами для припинення таких договорів може бути втрата майна, ліквідація користувача та інші.
«Всі знають про роль московського патріархату і московської церкви. Ми робимо усе можливе, аби на території Волині та в Україні церква була українською. На жаль, обласна адміністрація не є нашим союзником у цій справі», – зазначив Анатолій Вітів. То ж він пропонує головам обласної ради та адміністрації провести спільну з головами фракцій та відповідальним чиновникам консультативну зустріч для напрацювання і реалізації рішення, яке прийняла обласна рада.
Зі схожою ініціативою до голови обласної військової адміністрації звернувся депутат Андрій Бокоч. У своєму запиті він вимагає невідкладно розпочати роботу щодо розірвання договорів оренди культових споруд, що орендуються релігійними організаціями Української православної церкви московського патріархату. Зокрема це стосується таких історичних пам’яток як Успенського собору XII-XVIIст. у Володимирі, Святогорського монастиря XVст., Успенської церкви 1495р. Троїцького храму 1567р. у Зимненській громаді, комплексу будівель Низкиничівського монастиря XVIIст.
«Це пам’ятки архітектури національного значення, свідки нашого славетного історичного минулого, наша культурна спадщина. І це велика ганьба, що в їхніх стінах надалі господарюють представники релігійної структури, керівництво якої знаходиться в росії», – наголосив Андрій Бокоч.
У ході нинішньої позачергової сесії обласна рада більшістю голосів вирішила звернутися до Президента, Верховної ради та Кабінету Міністрів України про підтримку проєкту Постанови ВРУ «Про встановлення мораторію на внесення змін до переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи». Автори відозви – депутати облради Людмила Кирда та Орест Маховський.
«22 червня цього року на сайті Держагентства України з управління зоною відчуження було оприлюднено проєкт постанови Кабміну, в якому лише 3 з 166 населених пункти області залишаються у забрудненій зоні. Вся інша територія стала за один день «чистою», – з іронією сказала Людмила Кирда. – Така оптимізація зонування позбавить дітей безоплатного лікування, оздоровлення та харчування, це при тому, що лише кожна 4 дитина в цій зоні визнається здоровою. Нововведення також суттєво вплине на економічний та соціальний розвиток громад та призведе до зростання соціальної напруги в цих населених пунктах».
Співавтор відозви, депутат Орест Маховський також запропонував додати до адресатів цього звернення Держагентство України з управління зоною відчуження, як розробника проєкту відповідної постанови. «Адже, згідно з дорученням Кабміну, агенція власне й розробила проєкт та розмістила його на своєму офіційному сайті для громадського обговорення. І лише через декілька днів, коли громадськість висловила своє крайнє обурення стосовно цього , інформація була видалена з сайту без пояснень», – зазначив він.
Також більшістю голосів депутати обласної ради прийняли звернення до Верховної Ради України щодо відхилення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», ініційоване депутатом Віктором Галаном-Влащуком. У тексті відозви обранці волинської громади вказують на те, що цей проєкт закону розроблений без урахування пропозицій зацікавлених осіб, адже він матиме зворотній ефект: будуть ліквідовані тисячі вже створених робочих місць, зайнятих людьми з інвалідністю, та припинять свою діяльність 300 підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. «Зазначеним законопроєктом вилучаються норми, які визначають діяльність держави в частині відношення до людей з інвалідністю, зокрема щодо виявлення та усунення перепон і бар’єрів, які перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб у праці, безбар’єрному доступі до об’єктів громадського та цивільного призначення, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу та зв’язку, закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, інших», – йдеться у зверненні.
Підтримане радою й звернення до Президента України щодо ветування Закону № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», співавторами якого є депутати Віктор Олійник та Людмила Кирда. Обранці висловлюють занепокоєння, що передбачені цим законом зміни до Податкового кодексу та інших законів України, фактично знищать систему підтримки і розвитку малого та середнього бізнесу, яка діє з початку війни. «У разі підписання цього Закону тисячі підприємців, особливо з числа внутрішньо переміщених осіб, будуть змушені припинити підприємницьку діяльність, ліквідувати робочі місця, що неминуче призведе до збільшення витрат на їх підтримку та утримання з державних соціальних фондів, які фінансуються за рахунок платників податків», – висловлюють стурбованість депутати облради.
Обласна рада також звернеться до ВРУ, Кабміну та Міністерства фінансів України щодо недопущення обмежень повноважень органів місцевого самоврядування. Автор документу, голова бюджетної комісії облради Орест Маховський пояснив, що йдеться про відновлення повноважень органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня, частково обмежених під час дії воєнного стану. Він також зауважив, що у міжсесійний період за посередництвом народних депутатів від Волині та депутатів облради були направлені відповідні клопотання на Мінфін та профільний комітет Парламенту та отримані відповідні роз’яснення, виходячи з яких Волиньрада звертається до очільників вищих органів влади із вимогами: відпрацювати єдині підходи до реалізації бюджетних повноважень, які повинні базуватися виключно на нормах Конституції України, Бюджетного Кодексу України та чинному законодавстві з питань місцевого самоврядування, а також прийняти відповідні нормативно-правові акти з метою повернення органам місцевого самоврядування обласного та районного рівня, які не перебувають в окупації чи оточенні та щодо яких Верховна Рада України не прийняла відповідне рішення, повноважень щодо розгляду та затвердження місцевих бюджетів, внесення змін до них, а також затвердження місцевих програм.
Без дискусій обласною радою підтримана відозва до Верховної Ради України авторства депутатів Юрія Ройка, Романа Чорненького та Любові Серби щодо недопущення прийняття законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Підтримуючи звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Голови Верховної Ради України, обранці волинської громади висловлюють стурбованість черговою спробою легалізації в Україні так званих “одностатевих шлюбів” під виглядом реєстрованих партнерств, передбачених цим проєктом Закону. «Висловлюємо категоричну незгоду з ухваленням цього чи подібних законів, які неминуче призведуть до агресивного нав’язування гендерної ідеології всьому суспільству і загрожуватимуть адекватній демографічній політиці в час національно-визвольної війни, – йдеться у зверненні Волиньради. – Закликаємо висловити свій одностайний протест і захистити націю від посягання на її високі моральні цінності, осередком яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави. Вимагаємо від органів вищого державного управління не допустити розгляд проєкту ЗУ «Про інститут реєстрованих партнерств» та запровадження інституту цивільних партнерств в Україні».
Програму розвитку та функціонування української мови у Волинській області на 2023-2026 роки депутати затвердили одноголосно.
Ініціаторка і розробниця програми депутатка Ористлава Сидорчук зазначила, що в час війни мова – це не просто засіб комунікації, а потужний чинник національної ідентифікації та державотворення. Між тим, і досі не прийнято відповідної державної програми, хоча національна концепція розвитку і функціонування української мови схвалена ще у 2021 році. Тому регіони приймають свої програмні документи.
Депутатка запевнила, що пропонована програма узгоджена із Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Мета програми – зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку, функціонування та популяризації української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на території Волинської області.
Серед основних завдань зазначено: посилення функції державної мови як об’єднавчого і консолідуючого чинника в суспільстві і засобу зміцнення державної єдності; реалізація заходів з підвищення культури мовлення; створення умов для мовної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, іноземців; надання всіх послуг та інформації про товари українською мовою; популяризація її в інформаційному середовищі.
Передбачається, що виконання програмних завдань забезпечать розвиток української мови, культури, історичної свідомості української нації; підтримку якісного україномовного продукту; збільшення обсягу поповнення бібліотечних фондів області україномовною літературою та періодичними виданнями; підтримку наукових розробок, предметом дослідження яких є українська мова, література і культура, та випуск видань українською мовою; сприятиме формуванню національно свідомого і високоосвіченого громадянина, а серед населення області – сприйняття української мови як елемента національної безпеки.
Програма фінансуватиметься за рахунок бюджетів усіх рівнів а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством. У рішенні також містяться рекомендації районним, сільським, селищним та міським радам розробити та затвердити місцеві програми сприяння функціонуванню української мови як державної і під час формування місцевих бюджетів передбачити кошти на їх реалізацію.
Зареєструвалися 51 депутат. У порядку денному – понад 60 питань.
На початку пленарного засідання до присутніх звернулися військові бригади наступу «Буревій» – керівник медичного госпіталю Всеволод Стеблюк та солдат медичного шпиталю, відомий футболіст Владислав Ващук. Від імені підрозділу вони подякували волинянам та керівництву області за потужну підтримку і подарували бойовий прапор.
Також було оголошено про обрання головою фракції «Сила і честь» депутатку Людмилу Стасюк. Обранці громади також привітали новообраного депутата обласної ради, члена фракції «Європейська солідарність» Олександра Радчука, який, відповідно до виборчого законодавства, отримав депутатські повноваження як наступний у виборчому списку після дострокового складання депутатських повноважень Павлом Цибульським. Олександр Радчук зараз несе службу у складі 100-ої бригади ТрО і на першу свою сесію прибув просто з передової.
Депутати внесли зміни до складу постійних комісій. Так, депутата Юрія Валецького, який нещодавно поповнив лави Волиньради, зараховано до складу профільної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я материнства і дитинства. Одночасно, цю комісію залишив депутат Володимир Дибель, він здобув членство у комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. У бюджетній комісії відтепер працюватиме і депутат Віктор Дудечко.
Окрім того, депутати схвалили призначення на посади керівників обласних комунальних закладів переможців конкурсів чи виборів, які пройшли погодження профільних депутатських комісій. А саме: Микола Савельєв очолюватиме Володимир-Волинський педагогічний фаховий коледж, Тарас Войтович – коледж культури і мистецтв, Наталія Апанович – Обласне комунальне підприємство з архівної справи, Руслана Дибель – санаторій «Лісова пісня», Дмитро Піддубний – Обласну дитячо-юнацьку спортивну школу, Володимир Ковальчук – Голобський психоневрологічний інтернат та Олена Місюк – Руденський психоневрологічний інтернат.
Також сесією прийнято ряд господарсько-майнових рішень. Вони, зокрема, стосуються затвердження техніко-економічного обґрунтування передачі з державної до обласної комунальної власності цілісних майнових комплексів Торчинського професійного ліцею та Ковельського центру професійно-технічної освіти; перерозподілу між комунальними установами рухомого та нерухомого майна, а також спрямування санітарного автотранспорту підрозділам Сил оборони; уточнення погоджень лісокористування; надання дозволу на виготовлення проєктно-кошторисної та землеустрійної документації; реорганізації і перейменування окремих підприємств обласної комунальної власності.
На Театральній площі Луцька відкрили незвичний арт-простір з інтригуючою назвою «Модуль тимчасовості» (МОТ). У його презентації взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.
«Модуль тимчасовості» – це виставковий простір, де представлені зразки сучасного мистецтва, створені спеціально для цього проєкту арт-критиком Фабрісом Бусто. На двох поверхах розміщені роботи 28 митців з 10 країн світу: України, Іспанії, США, Франції, Швейцарії, Південної Кореї та інших. В експозиції — полотна, скульптури, інсталяції та аудіовізуальні роботи. Тема виставки — «Тимчасовість». Тут також відбудеться серія кінопоказів, музичних перформансів та лекцій.
Співавтор проєкту Дмитро Соболь розповів, що ідея народилася завдяки світлині з дівчинкою на польському кордоні, яку пізніше опублікували на обкладинці всесвітньо відомого журналу «Times». Саме з цього почалась співпраця Дмитра з художником Альфредо Джаар – він запропонував створити проєкт про українських біженців, який потім переріс у МОТ.
«Цей мистецький проєкт привертає увагу до війни в Україні та її наслідків і має благородну мету – зібрати кошти на відновлення культурних об’єктів, які зруйнували російські загарбники, – зазначив Григорій Пустовіт. – Проєкт вкотре підтверджує: українці вміють об’єднати весь світ навколо єдиної цілі: перемогти ворога та допомогти відновити країну».
Рекомендована вартість квитка — 150 гривень. Проте кожен за бажання може обрати більшу чи меншу суму. Організатори розповіли, що таким чином на тепер акумулювали близько 200 тис дол.
Виставку уже побачили 40 000 відвідувачів у Києві та Дніпрі. У Луцьку вона діятиме до 13 серпня. Після «Модуль тимчасовості» помандрує до Франції.
Члени постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією проаналізували ряд звернень Волиньради до центральних органів влади, які будуть винесені на розгляд позачергової сесії.
Зокрема, комісія розглянули два ідентичні по суті і з незначними відмінностями у деталях проєкти рішень, авторства депутатки Людмили Кирди та депутата Ореста Маховського, які стосуються недопущення в умовах воєнного стану виключення населених пунктів області з переліку віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. У ході розгляду, автори документів запропонували об’єднати обидві відозви та винести на розгляд сесії єдиний проєкт рішення стосовно цього актуального питання.
«Пропонуємо об’єднати ці два звернення, підтримавши постанову Верховної ради. Разом з тим, серед його адресатів варто також вказати і Кабінет Міністрів як орган, що приймає відповідні розпорядження, а також Державне агентства України з управління зоною відчуження, яке є розробником», – наголосив Орест Маховський. Члени профільної комісії рекомендували сесії схвалити узгоджений проєкт рішення, авторства Людмили Кирди та підтримали пропозицію Ореста Маховського щодо розширення переліку органів, до яких скеровується текст документу.
Не досягнули такої згоди стосовно ще двох також схожих проєктів рішень: «Про звернення до Президента України щодо ветування Закону № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який ініціював депутат Віктор Олійник та «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України, Верховної ради України щодо захисту підприємництва», авторкою якого є депутатка Юлія Вусенко. Відтак, члени профільної комісії підтримали та рекомендували на розгляд сесії обидва документи.
Схожа ситуація і з ще двома проєктами рішень: «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо недопущення невиправданих обмежень прав територіальних громад», ініціаторкою якого виступила Юлія Вусенко та «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо недопущення обмежень повноважень органів місцевого самоврядування», автором якого є депутат, голова бюджетної комісії Орест Маховський.
Без дискусій комісія рекомендувала обласній раді підтримати відозву до Верховної Ради України авторства депутатів Юрія Ройка, Романа Чорненького та Любові Серби щодо недопущення прийняття законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Голова профільної комісії Анатолій Вітів нагадав, що фракція ВО «Свобода» в обласній раді також публічно висловила свою позицію стосовно цього питання на одній із попередніх сесій.
Серед непідтриманих комісією – звернення депутатів Волинської обласної ради щодо погроз місцевому самоврядуванню у Волинській області, авторства депутатів Юлії Вусенко та Ігоря Волошенюка. Голова профільної комісії Анатолій Вітів зауважив, що прийняття такого звернення не доцільне в умовах децентралізаційних процесів.
Не схвалювати на сесії комісія рекомендувала й звернення до Президента України, ВРУ та Кабміну щодо припинення договорів оренди чи користування з релігійними організаціями, які не виконують вимог законів України, яке ініціювала Юлія Вусенко. Голова комісії Анатолій Вітів нагадав, що на квітневій сесії Волиньрада уже проголосувала за ґрунтовне звернення, у якому були вказані усі відповідні доручення облвійськадміністрації, а відтак він вважає не доцільним дублювати уже схвалене сесійне рішення.
На Волині відбулося виїзне засідання представників ДП «Ліси України» та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Участь у консультативній зустрічі взяв голова Волиньради Григорій Недопад, народні депутати від Волині Ірина Констанкевич, Вячеслав Рубльов та Валерій Стернійчук, а також лідери «лісових» громад області.
Вже вдруге за час повномасштабної війни Поліський лісовий офіс (так тепер, після першого етапу реформування лісової галузі, називається Волинське регіональне управління лісомисливського господарства, до якого доєднали ще й рівненський лісогосподарський комплекс) як взірець для наслідування приймає загальнодержавні наради. Цього разу до галузевих фахівців доєдналися і представники всеукраїнські асоціацій органів місцевого самоврядування, адже йшлося про переваги і можливі виклики для місцевого самоврядування, пов’язані з реформою лісового господарства.
Голова Волиньради Григорій Недопад зауважив, що стрімке запровадження змін у лісовій галузі, а також те, що вони відбулися без публічного громадського та експертного обговорення, викликало занепокоєння в областях з високим рівнем заліснення. «Централізація управління лісами, укрупнення регіональних офісів, зменшення кількості лісгоспів, втрата ними господарюючої суб’єктності, можливе скорочення працівників, корпоратизація, – усе це викликає перестороги. На Волині, де майже половина території ліси, лісомисливські господарства є одним з найбільших роботодавців, а в окремих громадах – основним джерелом наповнення бюджету, а значна частина населення у буквальному сенсі живуть з лісу. Окрім того, галузь виконує вагому соціальну складову як от будівництво та утримання лісових доріг, що суттєво поліпшує сполучення між населеними пунктами, забезпечення паливними матеріалами незахищені категорії людей. Чи не зміниться для громад ситуація із запровадженням жорсткої державної централізації? Чи не буде монополізовано ринок деревини, і чи не постраждає від цього місцевий бізнес? Ці та інші питання будуть обговорені за участі всіх зацікавлених сторін включно із законодавцями», – обґрунтував мету спільної зустрічі очільник Волиньради.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець повідомив, що інтенсивність змін була зумовлена згубним впливом війни: багато лісових масивів знищено внаслідок бойових дій, логістичні ланцюги обірвані, попит на продукцію критично впав, значна частина переробних підприємств зупинена. «Це не просто об’єднання та укрупнення. Це інституційна зміна системи управління з пострадянської на сучасну європейську. Нам вдалося не лише централізувати управління, але й провести детінізацію, в рази збільшився рівень прибутку підприємства. За перший квартал 2023 року дохід ДП “Ліси України” становив 4,6 млрд грн, перевершивши довоєнний результат. З’явилися можливості для масштабних інвестицій у розвиток регіонів, підвищення протипожежної безпеки. Прозорий продаж деревини та пиломатеріалів на електронних майданчиках, диджиталізація, рекордне оновлення матеріально-технічної бази, нові технології висаджування, суттєве скорочення адміністративного апарату – нова модель управління виявилася значно більш життєстійкою, галузь вистояла та почала дуже швидко відновлюватися», – переконаний посадовець. Він запевнив, що у результаті завершення реформи у галузі виграють усі: і держава, і громади, і бізнес.
Керівник Поліського лісового офісу Олександр Кватирко зауважив, що лісівники – жителі тих же громад, тому регіональне управління лісогосподарників завжди мало гарну співпрацю з громадами і реалізовують спільні важливі для всіх проєкти. Він продемонстрував основні напрямки роботи він на прикладі окремих господарств. Учасники нарад оглянули новостворену лісопожежну станцію. Серед комплексу завдань із пожежної безпеки – облаштування систем відеонагляду із трирівневим контролем. Загалом 125 телевізійних систем спостереження покривають лісові масиви на 100%. Вже 2 роки працює спеціалізована ІТ-розробка «Пожежник», яка допомагає автоматично виконувати основні завдання у випадку загорянь. У порівнянні з показниками першого півріччя 2022 року на Волині площа лісових пожеж зменшилася у 14 разів.
Олександр Кватирко також детально розповів про заготівлю лісу та реалізацію деревини. За І півріччя реалізовано понад 1млн м3 лісопродукції, з них: через аукціони поставлено 903 тис. м3 деревини, решта спрямовано на потреби ЗСУ та для населення. Також для потреб населення та бюджетних установ реалізували 125 тис. м3 дров’яної деревини. «Дефіциту дров у регіоні немає, як і ажіотажу з їх придбанням. Працює інтернет-портал «ДроваЄ», – констатував він. Окрім того, головний лісівник розповів, що загальна протяжність лісових доріг перевищила 4 тис. км. На Волині щороку їх будують близько 100 км.
А ще учасники всеукраїнської наради ознайомилися з роботою зон відпочинку. Таких рекреаційно-туристичних загалом вже облаштовано близько 200. «Майже всі вони безкоштовні для відвідування. Експериментально запустили в роботу нові 4 комплекси, які зараз працюють на комерційній основі. Про потенціал говорять цифри – середній місячний дохід в межах 1 млн грн», – зазначив Олександр Кватирко. Він також продемонстрував і пункт лісової еко-реабілітації, який включає 5 ставків, пасіку на 100 вуликів з апіабудиночками, дитячий майданчик, альтанки, місця для риболовлі, паркінг. Запевняє: такі місця можуть виконувати еко-реабілітацію для військових і є гарним підґрунтям для реалізації грантових проєктів.
