Участь у традиційних консультаційних дебатах щодо узгодження доходів та видатків обласного бюджету на наступний рік взяли голова, його заступники та депутати Волиньради, очільник ОВА та керівники її профільних управлінь, а також директори обласних комунальних закладів сфери охорони здоров’я.

Незмінний модератор бюджетних слухань, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський зазначив, що упродовж тижня будуть проаналізовані потреби та нагальні до вирішення проблеми усіх головних розпорядників коштів обласного бюджету та окремо кожного комунального закладу обласного підпорядкування. «Це дієвий спосіб визначити пріоритети, узгодити їх з фінансовими можливостями нашого кошторису та внести корективи в проєкт обласного бюджету на наступний рік», – зауважив він.

Орест Маховський також відзначив, що вперше за період дії воєнного стану, відколи обласна рада передала повноваження управління бюджетом облвійськадміністрації, в узгоджувальній зустрічі бере участь начальник ОВА. Іван Рудницький своєю чергою висловив переконання, що головний фінансовий документ повинен бути спільним напрацюванням обласної ради та облвійськадміністрації. «Я тут, щоб почути побажання щодо формування бюджету, висловити свої, напрацювати спільну позицію і, заручившись підтримкою депутатського корпусу, підписати наказ про остаточний варіант обласного кошторису», – запевнив Іван Рудницький. Серед пріоритетів, які відстоює, він назвав формування достатнього обсягу резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій та мінімізації втрат, підтримку сил оборони, правоохоронних органів та підрозділів МНС, а також накопичення ресурсів для співфінансування інвестиційних проєктів, які беруться залучити в область народні депутати від Волині, адже в результаті це забезпечить додаткові надходження до бюджету.

Такий намір взаємодії привітав голова Волиньради Григорій Недопад: «Ситуація з бюджетом наступного року буде ще більш складною. Тому дуже важливо спільно у відкритому діалозі, а не кулуарно збалансувати можливості і потреби, зберігши оборонні пріоритети і, одночасно, залагодивши нагальні проблеми таких важливих сфер як медична, освітня та соціальна». Його підтримав і перший заступник Юрій Поліщук: «Участь у бюджетних слуханнях начальника ОВА – це свідчення відновлення конструктивної співпраці, яка забезпечить максимально раціональне використання обмежених бюджетних ресурсів та піде на користь і комунальним закладам, і громаді загалом».

Характеризуючи бюджетні параметри наступного року, начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк констатував, що обласний бюджет у порівнянні з теперішнім «схудне» на 400 мільйонів гривень як за рахунок вилучення військового ПДФО, збільшення ставки військового збору, так і через скорочення міжбюджетних трансфертів. Зокрема, другий рік поспіль відсутня так звана дотація вирівнювання, цілковито вилучено і дорожній фонд. Щоправда у держбюджеті окремі субвенції залишаються поки не розподіленими, одну з таких на рівні минулого року (114 млн грн) область отримає на освіту та охорону здоров’я. Також наступного року держава відновила ДФРР із загальним фондом на інвестування регіональних проєктів майже 2 млрд грн, скільки з них дістанеться Волині поки невідомо.

Що ж до прогнозованих видатків на охорону здоров’я у 2025 році, то їх на 30 мільйонів менше через скорочення державних субвенцій. За рахунок запланованих по галузі коштів з обласного бюджету забезпечуватиметься цілковите утримання 5 медустанов, частково 7 обласних лікарень, які підписали договір з НСЗУ, та 3 освітніх медичних закладів.

Спільною проблемою, яку під час індивідуальних консультацій озвучували керівники цих обласних комунальних закладів, є нестача на рівні 60% бюджетних асигнувань на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк запевнив, що на вирішення вказаного питання, як і цьогоріч, будуть спрямовані додаткові кошти за результатами перевиконання бюджету та розподілу вільних залишків наприкінці бюджетного періоду. Інша нагальна потреба для більшості медустанов – це необхідність передбачити асигнування на співфінансування для реалізації міжнародних проєктів, які цього року на конкурсних засадах обласні клініки виграли найбільше за увесь період. Загалом йдеться про орієнтовно 30 мільйонів гривень, які дозволять залучити удесятеро більше грантових коштів ЄС на зміцнення матеріально-технічної бази, енергоощадну модернізацію, навчання персоналу та запровадження нових методик лікування і діагностики. Директори психіатричної лікарні, госпіталю ветеранів та інвалідів, а також обласної дитячої лікарні заявили про потребу фінансування облаштування укриттів. За словами головного медика краю Юрія Легкодуха, є надія отримати державні інвестиційні цільові кошти на ці потреби, оскільки цьогоріч із нез’ясованих причин заявки волинських лікарень враховані не були. Нарікали більшість керівників і на тягар оплати із власних надходжень кількамільйонних сум на пільгові соціальні пенсії своїх колишніх працівників, тому просять ініціювати вирішення цього питання на загальнодержавному рівні.

Окрім того директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував необхідність додаткових видатків у сумі 850 тис грн на хірургічну допомогу одній із пільгових категорій пацієнтів, бо НСЗУ такі послуги оплачує без врахування цього статусу. Керівниця Волинської інфекційної лікарні Любов Серба просить додатковий 1 мільйон гривень на заміну аварійного котла, оскільки будь якої миті один зі структурних підрозділів клініки може залишитися без опалення. Генеральна директорка МТО захисту материнства і дитинства Ірина Горавська порушила проблему бюджетного відшкодування на ліки для маленьких пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями, ціна якого у рік становить понад 1 мільйон.

Зазначали керівники медустанов і потребу в капітальних видатках на розвиток. Так, у зв’язку з демографічною кризою та зменшенням кількості пологів Ірина Горавська переконана у необхідності запровадження нових видів послуг, аби зберегти вже існуючий інституційний та кадровий потенціал свого закладу. Колегу підтримала і Любов Серба, виношуючи плани на вивільнених після реформи фтизіатричної служби площах облаштування відділення паліативної допомоги. Ідеальні умови для створення реабілітаційного центру на базі свого закладу бачить і керівниця обласного Хоспісу у м. Ковель Наталія Віслогузова. А директор обласної психіатричної лікарні Сергій Дудка, який нині усіма доступними способами оновлює установу, яка не знала ремонту з часу будівництва у 80-х роках минулого століття, заявив про критичний брак психіатричних ліжок, потреба у яких тільки зростатиме, тому констатує необхідність будівництва нового лікувального корпусу. Одночасно керівники медзакладів усвідомлюють обмеженість ресурсів обласного бюджету, тому висловлюють спільне прохання за його рахунок профінансувати хоча б виготовлення проєктно-кошторисної документації, яка є однією з основних умов для участі у проєктах міжнародної технічної та грантової допомоги.

Підсумовуючи перший раунд бюджетних слухань, Орест Маховський зазначив, що озвучені потреби і пропозиції медичної галузі будуть узагальнені та ще раз узгоджені в контексті підсумкових висновків та рекомендацій до остаточного варіанту проєкту обласного бюджету 2025 року.

До цієї дати на Волині приурочили пам’ятні заходи, участь у яких взяли військовослужбовці, правоохоронці, духовенство, громадськість та представники влади. Волиньраду представляли перший заступник голови Юрій Поліщук та депутати.

День Гідності та Свободи в Україні відзначають на честь двох визначальних подій: Помаранчевої революції 2004-го та революції Гідності 2013-го року. Боротьба українських громадян за свої права була наймасштабнішою подією в новітній історії України, коли мільйони людей твердо заявили про своє бажання жити у вільній, демократичній, європейській державі.

На Театральному майдані Луцька поблизу пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулась громадська жалобна церемонія. Її учасники хвилиною мовчання вшанували вбитих на Майдані, а також загиблих в наслідок військової агресії рф захисників та цивільних. Священнослужителі ПЦУ відслужило панахиду за полеглими.

Наостанок присутні поклали квіти до підніжжя фотостенду.

«Герої Небесної сотні, Герої нескореної України, оті перші, які загинули на Майдані, саме вони запалили віру в силу нашого національного духу та довели, що ми здатні відстояти свободу, даровану нам Богом. Пам’ятаймо ту їхню силу та велику жертву», – звернувся до присутніх пан отець Володимир Подолець.

Продовжились заходи поблизу монументу «Волинські Герої Небесної Сотні», що на меморіальному комплексі «Вічна слава». Тут теж склали молитву за загиблими учасниками Революції Гідності. Під час тих кривавих подій Волинь втратила вісьмох своїх синів – це Василь Мойсей, Олександр Бадера, Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Юрій Сидорчук, Іван Тарасюк та Віктор Хом’як. Присутні схилили голову у хвилині мовчання на честь їх світлої пам’яті і поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Насамкінець усі спільно виконали Державний Гімн України.

З урядовцем провели робочу зустріч голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький.

Йшлося про забезпечення якісної підготовки юних спортсменів, створення центру олімпійської підготовки на базі школи вищої спортивної майстерності та діяльність фізкультурно-спортивних товариств.

Заступник Міністра молоді та спорту Сергій Тимофєєв також відстоює ідею запровадження клубного спорту. За його словами, спортивні клуби є фундаментом системи організації спорту в усіх європейських країнах і США. Це дозволяє залучати до занять спортом більшу кількість людей, створити конкурентне середовище у спорті та отримати більше коштів для розвитку того чи іншого виду спортивної активності. «Ми хочемо в якості експерименту створити в одній з громад області один такий клуб, визначити слабкі місця в організації цього процесу, побачити помилки та напрацювати необхідні зміни для законодавства. Нам потрібно міняти підходи у масовому спорті. Ми готові поїхати в таку громаду, обговорити це з депутатами, з тренерами, з людьми та впровадити такий проєкт», – зазначив Сергій Тимофєєв.

«В області є громади, які активно розвивають різноманітні види спорту. Наприклад, Любомльська громада стала учасником мультиспортивного проєкту «Шлях чемпіонів», який передбачає формування молодого покоління олімпійців та резерв для наших національних збірних. Впевнений, що і проєктом створення спортивного клубу наші громади зацікавляться», – переконаний Григорій Недопад.

Відзнаку кінодраматургу, продюсеру, мистецтвознавцю та почесному професор ВНУ ім. Лесі Українки Тоні Палмеру вручив голова обласної ради Григорій Недопад.

Британський режисер завжди бажаний гість на Волині. Багато років він бере активну участь у фестивальному житті Луцька і Волині. З 2008 року є незмінним учасником міжнародного музичного фестивалю “Стравінський і Україна”, під час якого продемонстрував більше десятка своїх кінострічок. За значний особистий внесок у розвиток культурного та мистецького життя краю, популяризацію Волині та України у світі рішенням сесії обласної ради Тоні Палмеру присвоєно звання «Почесний громадянин Волині».

Голова Волиньради Григорій Недопад подякував Тоні Палмеру за його любов до України, а також за значний внесок у популяризацію творчості Ігоря Стравінського. «Ви доклали максимум зусиль, щоб презентувати творчість нашого славетного земляка Ігоря Стравінського Європі та усьому світові. Дякую, що підтримуєте нас у всіх напрямках. Переконаний, що ваше серце буде завжди з Волинню і Україною», – наголосив він.

Своєю чергою Тоні Палмер зауважив, що має за велику честь отримати цю відзнаку. « Я приїжджаю в Україну вже 40 років і почуваюся тут як удома. Я люблю вашу їжу, вашу природу, вашу культуру, ваших людей. При найпершій нагоді лину сюди, аби допомогти музею Ігоря Стравінського в Устилузі. Це прекрасний і єдиний у всьому світі музей, який присвячений пам’яті композитора. Хоча він жив у Франції, в США, однак там немає жодного схожого меморіалу на його честь. Я й надалі приїздитиму сюди, аби ви були певні – британці з вами у цій жахливій війні. Ми й надалі допомагатимемо вашому народові, скільки знадобиться. Щиро дякую за високу відзнаку усім волинянам. Я обіцяю вдягнути цю стрічку у Букінгемський палац і ще раз нагадати про важливість України», – підкреслив Тоні Палмер.

На честь британського гостя Академічний оркестр «Кантабіле» влаштував концертну програму з творів англійських композиторів.

З нагоди героїчної та одночасно трагічної дати участь у пам’ятних заходах взяли голова обласної ради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також військові, правоохоронці, духовенство та громадськість.

1000 днів героїзму і стійкості, втрат і перемог, віри і єдності. Через російську агресію в Україні зруйнована та пошкоджено понад 250 тис. будинків, понад 2000 об’єктів культури та 630 релігійних споруд, майже 2 тисячі лікарень, 4 тисячі закладів освіти. Загарбники цілеспрямовано знищують критичну інфраструктуру, не залишилося жодної тепло- чи гідроелектростанції, яка б не постраждала від ворожих обстрілів. Через постійні військові дії, замість тисяч гектарів природних зон лишились попелища, заміновані поля, ліси та річки перетворюють величезні площі в зони екологічної катастрофи. Україна є найбільш замінованою країною у всьому світі. З початку повномасштабного вторгнення країну залишили 6 млн біженців. Внаслідок російського терору загинуло більше 12 тисяч мирних українців, серед них близько 600 дітей.

На Театральному майдані у Луцьку перед пам’ятним фотостендом полеглих Героїв учасники жалобних заходів вшанували хвилиною мовчання пам’ять про загиблих захисників і цивільних та поклали квіти.

Бізнес-форум організовано Волинською торгово-промисловою палатою у взаємодії з Естонською та Чернігівською ТПП. Участь у перемовинах ділових кіл Волині та Естонії взяв і голова обласної ради Григорій Недопад.

Інтерес до співпраці з місцевими підприємствами та потенційних інвестиційних спроможностей області виявили 11 естонських компаній. Представляючи їх, генеральний директор Естонської Торгової Палати Мет Палтс зазначив, що для підтримки України естонський бізнес зібрав 4,5 мільйони доларів, які вже передано на нагальні потреби через торгово-промислові палати. «Естонія – маленька країна, але великий друг України. Ми також переконані, що економічна співпраця між нашими державами є не менш важливою, бо створює нові робочі місця, генерує прибуток і податки», – зазначив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад представив потенційним партнерам інвестиційні перспективи та стратегічні напрямки розвитку регіону. «До переваг нашого краю належать природно-ресурсний потенціал, географічне розташування, розвинена інфраструктура та логістика, а також бізнесовий, споживчий та інноваційний сегменти. Пріоритетними галузями є агропромисловий сектор, харчова і переробна галузі, деревообробна і легка промисловість, будівництво, енергозбереження та соціальна інфраструктура, а також туристично-рекреаційна сфера. Тож, сподіваюся, що перемовини будуть успішними, а започатковані партнерства – результативними та обопільно вигідними», – висловив він упевненість.

Серед пропозицій для співпраці естонські підприємці декларують галузі електроніки, машинобудування (комунальна, будівельна та сільськогосподарська техніка), деревообробки, виробництво будматеріалів та текстилю, енергоощадні та генераційні технології, 3D моделювання та автоматизацію процесів. Окрім перемовин у програмі бізнес форуму також і знайомство з виробничими потужностями області.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького. Участь у засіданні з вирішення нагальних питань області також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, керівники державних виконавчих органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних, силових структур та військових формувань.

Одним з питань, як потребують тісної координації місцевої влади з надавачами послуг, було забезпечення безперебійності мобільного зв’язку на випадок блекаутів, адже послуга критично важлива для правоохоронців, рятувальників, військових та інших служб під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, найперше пов’язаних з ракетно-дроновими атаками.

На Волині 940 базових станцій мобільного зв’язку. За словами заступниці голова ОВА з питань цифровізації Вікторії Левчук, задля безперебійності надання послуги оператори використовують кілька альтернативних джерел живлення – це акумуляторні батареї та генератори. Акумуляторами забезпечені усі базові станції, але сучасних літієвих, які здатні утримувати живлення до 72 годин, менше 20%, решта батарей – максимум до 5 годин. Також на тепер лише 60% станції обладнані генераторами, близько 400 із них придбано операторами мобільного зв’язку, майже 100 надано громадами, понад 60 – партнерами. Проте надавачі послуг запевнили, що ситуація з надійністю мобільного зв’язку в умовах знеструмлень поступово поліпшуватиметься, поетапність робіт вони пояснюють великим обсягом потрібних для цього капіталовкладень. Принагідно волинян теж закликають виявити споживчу свідомість і під час блекаутів не перевантажувати мобільну мережу, скоротивши до мінімуму завантаження відеоконтенту.

Окрім цього учасники наради обговорили ситуацію з переглядом критичності підприємств. В області такими були визнані майже 600. На теперішньому етапі перевірок об’єктивності такого статусу його скасовано для 45 організацій, розброньовано понад півтори тисячі працівників. Окреме питання було присвячено також виконанню мобілізаційних завдань.

До всесвітнього Дня студента з ініціативи Академії рекреаційних технологій і права, Луцького фахового коледжу рекреаційних технологій і права та Волинського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» приурочили низку спортивно-патріотичних заходів, які мали благодійну мету. Учасників та організаторів від імені Волиньради привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Забіг «Разом до Перемоги!», ярмарок «Наша сила – у нашому єднанні!», аукціон «Свій за свого!» та спортивні естафети «Об’єднаймо зусилля заради Перемоги!» – усі ці заходи, окрім популяризації здорового способу життя та активної громадянської позиції, мали за мету і підтримку захисників України. Долучилися як студенти, викладачі, професійні спортсмени та активісти фізкультурного руху, так і охочі містяни. Усі зібрані кошти будуть передані для потреби 100-ї окремої механізованої бригади.

«День студента ми відзначаємо у непростий для всіх нас час. Але попри це, ми усі віримо, що в України є майбутнє, бо у нас прекрасна молодь, чудові студенти, які активно навчаються та розвиваються. Сьогодні ваші знання і навички як ніколи потрібні і цінні, адже без освіченої нації країна стає слабкою. Тому ви маєте вчитися з усіх сил та допомагати нашим захисникам. Беручи участь у цій акції, ми вносимо свій вклад у нашу загальноукраїнську перемогу», – зазначив Григорій Пустовіт.

Зичу всім причетним успіхів у складній і відповідальній діяльності, яка стала особливо важливою і невід’ємною частиною життя й боротьби за волю і майбутнє України.

Зичу стійкості, цілеспрямованості й успішного досягнення усіх поставлених завдань. Хай ваша робота приносить користь суспільству і дарує вам відчуття професійної реалізованості. Нехай важливість вашої праці мотивує до нових звершень, веде до успіху і нових досягнень.

Дякую за відданість обраній справі, за співпрацю і об’єктивність кожному, з ким мав можливість співпрацювати.

Чин освячення церкви Покрови Пресвятої Богородиці звершили митрополит Луцький і Волинський Михаїл і митрополит Тернопільський та Кременецький Нестор. Від імені Волиньради зі знаменною подією воїнів привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

В урочистостях взяли участь керівництво та особовий склад частини, а також запрошені гості. Храм тут заклали ще у 2018 році і , нарешті, освячують. А вже найближчими днями тут звершуватимуть богослужіння, таїнство сповіді та причастя. У нинішні важкі часи у нацгвардійців, які не лише несуть службу з патрулювання та охорони об’єктів критичної інфраструктури, а й виконують бойову роботу на передовій, повинне бути місце сили та духовної підтримки, – вважає керівництво частини.

«Покрова Пресвятої Богородиці з давніх давен мала велике значення для українського воїнства. Їй молилися козаки на Січі, до неї звертаються сучасні захисники. Вірю, що в цьому храмі буде багато щирих молитов за нашу країну, за мирне небо над нею, за побратимів та рідних”, – зазначив Григорій Пустовіт.