Під час розширеного засідання колегії управління освіти і науки ОВА обговорили результати роботи установ та закладів освіти області у 2023 році та завдання щодо реалізації освітньої політики в умовах воєнного стану на 2024 рік.

Перший заступник голови Юрій Поліщук від імені Волиньради подякував освітянам, які в умовах повномасштабного вторгнення не лише забезпечують повноцінне навчання, а й активно допомагають фронту. «Немає освітнього закладу, який у той чи інший спосіб не підтримував би наших захисників. Я щиро вдячний і обласним комунальним закладам, які відгукуються на волонтерські ініціативи, проводять різноманітні акції. І особливо за те, що ми спільно придбали десятки безпілотників та інше критично важливе спорядження військовим. Друге наше надважливе завдання – організувати безпечний освітній процес і дати нашим дітям максимум якісних знань», – зазначив він.

У звітній доповіді начальниця управління освіти і науки Наталія Матвіюк повідомила, що в 2023 році вдалося повністю відновили роботу дитсадків, за винятком 6, де відсутнє навіть найпростіше укриття. З 535 шкіл з цієї ж причини дистанційне навчання – у 34. Окрім того за минулий рік на 15 зменшилася кількість малокомплектних шкіл.

«Майже удвічі зросла чисельність учнів, для яких організоване індивідуальне навчання у порівнянні з 2022 роком. Найбільше таких дітей у Луцькій, Ковельській, Нововолинській, Камінь-Каширській та Ківерцівській громадах. Для дітей з особливими освітніми потребами організоване навчання у 85 закладах дошкільної освіти, функціонує 165 інклюзивних груп. У школах – це майже 1300 інклюзивних класів, де освіту здобувають понад 1600 учнів. Створені понад півтори сотні ресурсних кімнат в школах та близько 40 – у дитсадках», – зазначила Наталія Матвіюк. В той же час, вона зауважила, що педагогам, які проводять додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами, держава не виділяє кошти вже кілька років.

«На превеликий жаль, Волинь – єдина область, де впродовж 2021-2023 років недоотримано освітню субвенцію. Педагогам не виплатили понад 2,6 млн грн за проведені корекційні заняття. Ми неодноразово звертались до Міністерства освіти і науки щодо додаткового фінансового ресурсу, проте, його відсутність у державному бюджеті не є підставою для припинення надання таких послуг», – наголосила Наталія Матвіюк.

У 2023 році для навчальних закладів області було придбано 27 шкільних автобусів на загальну суму майже 90 млн. грн. , половина з яких – це кошти місцевих бюджетів. Крім того, громади самостійно придбали 9 шкільних автобусів, ще більше десятка автобусів Волинь отримала в якості гуманітарної допомоги. Загальний парк шкільних автобусів налічує 240 одиниць, які забезпечують довезення 16 тис. учнів. Є потреба ще у 52 автобусах, в тому числі й п’яти для підвезення маломобільних груп.

Що ж до оплати праці педагогічних працівників, то в 2023 році з державного бюджету спрямовано понад 3,4 млрд гривень коштів освітньої субвенції. За рахунок коштів місцевих бюджетів на оплату праці педагогічних працівників спрямовано 179,2 млн гривень. На 2024 рік на оплату праці педагогічних працівників розписом державного бюджету передбачено 4,1 млрд гривень освітньої субвенції.

У Волинському національному університеті відбулась урочиста академія та засідання вченої ради, приурочені до Дня університету та Днів Лесі Українки. З обома подіями викладацький склад привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Медичний факультет для проведення урочистостей обрали не випадково, адже саме тут попри труднощі, спричинені війною, минулоріч вдалось повністю оновити навчально-матеріальну базу. «Це свідчення того, що якісна та системна спільна робота приносить хороший результат. Ми маємо прекрасний факультет і умови для навчання, які відповідають міжнародним стандартам», – наголосив ректор ВНУ Анатолій Цьось.

Відтепер медичний факультет також може похизуватися сучасними навчально-науковими лабораторіями: анатомії опорно-рухового апарату, інтегративних систем та внутрішніх органів, інтерактивних технологій навчання анатомії людини; гістології, патоморфології та морфогенезу; функціональної діагностики; центр симуляційного навчання; діагностики та медичної біохімії тощо. Усі вони обладнані новітнім та дороговартісним устаткуванням. «Ми постійно освоюємо новітні технології, придбали ліцензійне програмне забезпечення. Для прикладу у нашій віртуальній лабораторії з фізіології людини є можливість моделювати та відтворювати дороговартісні технології, такі як МРТ та інші», – розповів декан медфакультету Андрій Поручинський.

Ректор Анатолій Цьось зауважив, що за 84 роки свого існування Лесин виш пройшов великий шлях становлення та розвитку і сьогодні має чим пишатися. «Невдовзі ми будемо святкувати День народження Лесі Українки та відзначати Дні університету. Наш колектив гарно попрацював, ми надаємо якісну освіту. Університет добре представлений в рейтингах як загальноукраїнських, так і в міжнародних, а найголовніше університет має перспективу», – підкреслив він. А також вручив колегам відзнаки МОН України.

Своєю чергою заступник голови облради Григорій Пустовіт переказав професорсько-викладацькому колективу вишу слова вітань від очільника та депутатів Волиньради. «Від вашої роботи багато чого залежить. Ви формуєте світогляд людей, які розбудовуватимуть державу, – освічених, вмотивованих, активних українців. Хочу подякувати вам за цю важливу працю», – зазначив посадовець.

Він також нагородив Почесною грамотою обласної ради професорку кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Євгенію Тихомирову, доцентку кафедри екології та охорони навколишнього середовища Марію Боярин, доцентку кафедри дизайну Марію Назарчук, доцентку кафедри обліку і оподаткування Олену Скорук та доцентку кафедри загальної математики та методики навчання інформатики Вікторію Пастернак. Подякою голови обласної ради також відзначено методистку навчального відділу Олену Антонову.

Участь у роботі підсумкової колегії управління охорони здоров’я ОВА взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Окрім аналізу комплексних показників роботи системи охорони здоров’я краю медична спільнота також обговорила ключові виклики для системи громадського здоров’я області та основні напрямки роботи на 2024 рік.

Одним із основних досягнень 2023 року головний медик області Юрій Легкодух вважає сформовану з огляду на доступність для населення спроможну мережу медзакладів та затверджений трирічний план розвитку Волинського госпітального округу. Ще один плюс – це стале фінансування, незважаючи на військовий стан. Його загальний обсяг минулоріч склав без малого 6 мільярдів гривень, понад 4,5 млрд з яких – це кошти НСЗУ, решта – асигнування медичної субвенції та місцевих бюджетів. Зміцнювалася і матеріально-технічна база медустанов за рахунок державного, місцевих бюджетів, а також міжнародних донорів та гуманітарної допомоги. Останньої система охорони здоров’я краю за 2023 рік отримала на понад 500 млн грн. Позитивною була динаміка розвитку хірургії, зокрема й трансплантології на Волині. Окрім того, область посідає 2-ге місце в державі із забезпечення безоплатної підтримувальної терапії для пацієнтів з пересадженими органами.

Серед негативних тенденцій Юрій Легкодух назвав незабезпеченість лікарськими кадрами – їх лише 78% від потреби, до того ж замовлення спеціалістів задовольняється на дві третини. Не тішать демографічні показники, натомість зафіксовано зростання захворюваності на активні форми туберкульозу, а також онкологічні недуги.

Перелік викликів для системи громадського здоров’я доповнила гендиректорка обласного Центру контролю та профілактики хвороб Наталія Янко. За її словами в умовах війни найбільший ризик – це погіршення санітарно-епідемічної ситуації через швидке поширення інфекційних недуг, в тому числі й особливо небезпечних. Минулоріч на Волині в рази зросла кількість зареєстрованих випадків кашлюка, інфекційного паротиту, менінгококової інфекції, хронічних вірусних гепатитів В і С. Через низький рівень імунізації прогнозується значний ризик спалаху кору.

Тож, за підсумками аналізу стану справ у медичній галузі члени колегії сформулювали пріоритетні завдання на теперішній рік. Це: доступність, якість та безоплатність надання медичної допомоги в рамках Програми медичних гарантій; запровадження обов’язкових профілактичних оглядів для населення з груп ризику; рання діагностика і лікування артеріальної гіпертензії, гострого інфаркту міокарда, гострого мозкового інсульту, цукрового діабету 2 типу, бронхіальної астми, хронічних обструктивних захворювань легень, онкологічних захворювань, розладів психіки та поведінки; досягнення рівня імунізації не менше 95%, підвищення якості надання медичних послуг при невідкладних станах (травматичних ураженнях, гострому коронарному синдромі, гострому мозковому інсульті, гострій хірургічній патології, пологах); розвиток напрямку реабілітації та психологічної підтримки, в тому числі ветеранів війни та членів їх сімей, внутрішньопереміщених осіб.

Члени постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією розглянули звернення обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо потреби в додатковому фінансуванні. Участь у засіданні також взяли заступник керуючого справами апарату облради Юрій Ройко та голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.

Як повідомив начальник сектору соціальних виплат обласного ТЦК СП Віталій Шелуха, центр активно займається заходами мобілізації людських і транспортних ресурсів, що потребує додаткового фінансового забезпечення. «Ми звертаємося до обласної ради з проханням про погодження виділення 1,5 млн грн, які необхідні для облаштування захищеного пункту управління, який одночасно зможе слугувати і укриттям для цивільного населення», – пояснив він.

За іншим запитом депутати схвалили спрямування ще 3 мільйонів гривень на придбання спецобладнання для виконання бойових завдань одному із військових підрозділів.

Висновки постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією будуть скеровані обласній військовій адміністрації.

Учасниками змагань стали чотири команди – «Обласна влада», «Міська влада», «Бізнес» та «Збірна Луцька».

У складі команди обласних урядників зіграли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, депутат облради Андрій Бокоч та працівники виконавчого апарату ради. Кожну з команд підсилили професійні баскетболісти клубу «Старий Луцьк-Університет».

Головна мета турніру – збір коштів на підтримку Збройних Сил України. Юрій Поліщук відзначив: нині всі сили українців сконцентровані для роботи на перемогу нашої держави. «Вірю, що під час цієї гри, головна ціль якої зібрати кошти та передати на потреби бійця – фотографа баскетбольного клубу Миколи Лесика, буде досягнута. Це чудова традиція – залучати до спортивних заходів представників різних сфер області та міста із благодійною метою. Переконаний, що на цьому спортивному полі з найвищим результатом переможе дружба», – висловив він упевненість.

До благодійності також залучили і вболівальників, запропонувавши конкурси та цікаві атракції. Зібрані кошти спрямують для придбання антидронових засобів для прикриття позицій від ворожих БПЛА.

В обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні стартував всеукраїнський турнір з футзалу на честь пам’яті народжених Революцією гідності. З відкриттям змагань учасників від імені засновника привітав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Керівник ліцею Павло Боснюк зауважив, що ідею волинян з проведення таких змагань до пам’ятних днів про Героїв Майдану підтримали усі військові ліцеї, коледжі та ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Тож за традицією уже втретє на турнір прибули 14 команд з усіх куточків України, загалом понад 150 учасників.

Гімн, хвилина мовчання і квіти на знак вшанування новітніх українських Героїв. Вітальні і напутні слова від наставників і почесних гостей. «Наші захисники самовіддано боронять країну, щоб ви мали можливість навчатися, змагатися і бути гідною їм зміною. Більшість із вас обере військових фах. Це почесно і дуже відповідально. Футбол гартує силу, швидкість, витривалість, інтелект і вміння досягати результату в команді. Усі ці якості знадобляться вам у майбутній професії. Бажаю успіху в досягненні усіх цілей і мрій. Вірю у кожного з вас», – звернувся до ліцеїстів перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Перебуваючи у короткій відпустці, повболівати за місцеву команду прийшов і депутат обласної ради, а нині військовослужбовець 100-ї БрТрО Олександр Пирожик «Я щасливий бачити стількох патріотично заряджених українців. Пам’ятайте, що ви нащадки славного козацтва, оборонців Крут, борців національно-повстанського руху, новітніх наших Героїв Небесного воїнства. Боротьба триває, вона важка. Але наша найбільша перемога неодмінно буде», – висловив він упевненість.

Суддівство турніру здійснюватимуть відомі футболісти, представники всеукраїнської та місцевої Асоціацій з мініфутболу та футзалу, а також федерації футболу Волині. На переможців та учасників змагань очікують медалі. Кубки та подарунки від меценатів.

У такий спосіб командування 14 ОМБр ім. князя Романа Великого віддає шану пам’яті та вдячність своїм полеглим побратимам.

На церемонію нагородження були запрошені батьки, дружини, діти, брати і сестри загиблих військовослужбовців. Вклонитись пам’яті полеглих Героїв та подякувати їх родинам прийшов перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Зазначалося що від початку свого створення – у грудні 2014 року – 14 ОМБр виконувала найскладніші бойові завдання у зоні проведення АТО. Київщина, Житомирщина, Миколаївщина, Донеччина, Харківщина – це мапа бойового шляху військової частини за час повномасштабного вторгнення. Зараз князівські воїни виконують бойові завдання на Куп’янському напрямку. Їхнє кредо: «Можемо все, всюди, завжди! Та Своїх не забувай, ворогам не прощай! Перемога за нами!!!».

Посмертну відзнаку полеглим воїнам 14-ї ОМБр «Князівський хрест Героя. «Навіки в строю» їхнім рідним вручив заступник командира частини, підполковник Василь Лапчук. «Ще вчора я зі своїми бойовими побратимами нищив ворога на Куп’янському напрямку. Сьогодні ж стою перед вами і маю велику честь вручити пам’ятні відзнаки родинам наших Героїв, які для України зробили усе, що могли, віддавши найцінніше – своє життя», – наголосив він та запропонував усім присутнім вшанувати пам’ять про загиблих хвилиною мовчання.

Князівський хрест Героя отримали понад сотня родин полеглих воїнів.

Сьогодні – 10-ті роковини розстрілу учасників Революції гідності та 10-та річниця початку російсько-української війни, відколи загарбницькі війська вдерлися в Крим та поширили агресію на схід України.

З нагоди цих трагічних подій поблизу волинської «стіни плачу» – фотостенду «Герої Небесної Сотні – загинули за єдність України» відбулися жалобні заходи. Участь у них взяли родини вбитих майданівців та полеглих у війні захисників, духовенство, військовослужбовці, громадськість та управлінці влади різних рівнів. Волиньраду представляли перший заступник голови Юрій Поліщук, депутати Анатолій Вітів та Сергій Кудрявцев.

«Вогонь з Майдану перемістився в окопи лінії фронту. Поруч з Небесною Cотнею тепер – і Небесна Cіч», – зауважив Митрополит Луцький та Волинський Михаїл і відправив панахиду за загиблими у борні за волю та незалежність України. Присутні вшанували пам’ять про небесне воїнство хвилиною мовчання і поклали квіти до підніжжя постаменту.

Спільна молитва також прозвучала і поруч з пам’ятником на честь волинських Героїв Небесної сотні, що на меморіалі «Слави». Семеро волинян під час Революції гідності віддали життя заради ідеалів демократії, прав і свобод громадян та європейського майбутнього України.

Вічна пам’ять і слава Героям!

Під час робочого візиту на Ковельщину голова обласної ради Григорій Недопад спільно із своїм першим заступником Юрієм Поліщуком, очільником Ковельської райради В‘ячеславом Швораком та парламентарем Вячеславом Рубльовим відвідали обласний комунальний заклад – Центр соціально–психологічної реабілітації дітей.

У березні 2022 року усі підопічні установи, а це діти від 3 до 18, були евакуйовані до польського Лодзя. Директорка Галина Йовик розповіла, що досі там залишається ще 9 дітей. А вже з липня минулого року заклад почав приймати нових вихованців. На сьогодні у центрі перебуває 41 дитина, в тому числі й 8-ро – з Маріуполя. І це максимальна кількість, яку може прийняти заклад.

Тож, основною метою візиту було вивчення безпекової ситуації, оскільки у центрі з цілодобовим перебуванням дітей досі не було належного укриття. За майже півтора роки, поки установа перебувала на вимушеному простої, у підвальному приміщенні тривало облаштування сховища. Як повідомила Галина Йовик, майже усі роботи виконували власними силами і за рахунок коштів обласного бюджету, які заклад заощадив на продуктах і оплаті праці за час відсутності дітей. «Зекономлені нами понад пів мільйона гривень було спрямовано на укриття. Відремонтували опалення, встановили пожежну сигналізацію і систем рекуперації, обладнали два санвузли. Коштом благодійників тут також встановили піч-калорифер з варильною поверхнею. Приміщення укриття розраховане на пів сотні осіб та обладнане трьома виходами», – розповіла вона.

Оглянувши укриття, голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що безпечні умови перебування дітей у центрі створено. «Разом із тим, закладу варто працювати над сертифікацією сховища відповідно до встановлених стандартів. Життя та здоров’я дітей – головний пріоритет», – наголосив він.

Галина Йовик також показала, що ще вдалося поліпшити в центрі. У спортивну залу закуплено нове тренажерне обладнання та спортінвентар. Частково осучаснили харчоблок. «Закуплено холодильне та морозильне обладнання, духову шафу, сучасну кухонну техніку, новий посуд. Втім у нас залишається потреба у заміні двох плит та меблів у їдальні», – зауважила вона.

Обладнали і навчальний клас, оскільки серед новоприбулих дітей 33 школярів різного віку. «Велику увагу приділяємо нашим найменшим вихованцям, які потребують не лише психологічної підтримки, а й допомоги у формуванні елементарних життєвих навичок. Для них створили кабінет дошкільного виховання. Ми всіляко намагаємось розвивати й мистецькі здібності наших вихованців, облаштували кімнату для творчості. Є в нас і клуб «Домовичок», в якому діти вчаться куховарити, прати свої речі, майструвати тощо. Наш колектив робить усе, аби умови максимально нагадували домашні. Постійно шукаємо благодійників та спонсорів, які допомагають нам у цьому. Не хочемо, щоб наші діти були в чомусь обділені, а мали щасливе та безтурботне дитинство», – резюмувала директорка.

Запрошення на відкриття Олицького центру надання адміністративних послуг отримали депутати обласної ради Ігор Лех, Орест Маховський, Юрій Ройко, парламентарка Ірина Констанкевич та очільник Луцької райради Олександр Гурський.

На цю подію в Олицькій громаді, яка об’єднує 17 населених пунктів і налічує майже 12 тисяч населення, очікували давно. Адже за різного роду довідками та реєстраційними процедурами місцеві мешканці змушені були діставатися за кількадесят кілометрів до Цумані, Луцька чи Ківерець. Та відтепер проблему вирішено.

Просторий, сучасний і лаконічний простір місцевого ЦНАПу облаштований за усіма правилами доступності, включно зі санвузлом для людей з інвалідністю, є дитячий куточок, встановлено комп’ютерну і копіювальну техніку та платіжний термінал для зручності розрахунків, під’єднано Wi-Fi. Стаціонарний офіс розрахований на 6 робочих місць, ще 4 віддалених розташують у старостинських округах.

Тут уже готові надавати 170 адмінпослуг з перспективою розширення їх щонайменше до 200. Це – оформлення усіх видів державних соціальних допомог, реєстрація пільг і громадянських станів, земельних та майнових прав, послуги вебплатформи е-Ветеран. «Ми також уклали договори з нотаріатом, пенсійним фондом, центром зайнятості, державним реєстратором, плануємо згодом придбати обладнання для друку паспортів та водійських посвідчень. Усе для того, щоб наші мешканці отримали найповніший перелік послуг в одному місці. Окрім того – це прозорість діяльності владних інституцій», – упевнений голова громади Олександр Прендецький.

Він подякував депутатам Волиньради за суттєву підтримку в реалізації цього проєкту, адже з обласного бюджету на облаштування ЦНАПу було спрямовано 1 млн грн. Решту коштів забезпечила громада, а самі роботи проводилися господарським способом і поетапно, що хоч і потребувало більше часу на досягнення кінцевого результату, однак і відчутно заощадило ресурси.

Народна депутатка України Ірина Констанкевич зауважила, що належить до тих, хто, окрім пріоритету допомоги силам оборони, відстоює і позицію створення гідних умов для життя громад. «Вже сьогодні треба піклуватися про те, в які умови повертатимуться наші захисники, а також як живуть і вирішують нагальні потреби їхні родини», – зазначила вона.

Депутат обласної ради Ігор Лех додав: «Не зважаючи на обмеженість бюджету Олицької громади, вам вдалося віднайти оптимальний баланс між підтримкою наших військових і розвитком території. Думаю, цьому сприяють постійні особисті поїздки з гуманітарними місіями голови громади на лінію фронту».

«Ще три роки тому часто можна було чути: Олика – депресивна територія. А сьогодні цього не скажеш. Завдяки підтримці бюджетів різних рівнів тут очевидні зміни на краще. А це означає, що є перспектива. І я сподіваюся, що після перемоги Олика стане і туристичним центром, і територією залучення інвестицій», – підсумував депутат Юрій Ройко.

Пам’ятна дата приурочена до дня виведення радянських військ з Афганістану в 1989 році.

На честь загиблих учасників бойових дій на території інших держав та бійців, полеглих у російсько-українській війні на меморіалі «Вічна Слава» відбувся мітинг-реквієм. Біля пам’ятного знаку полеглим воїнам-афганцям зібралися ветерани війни в Афганістані та їх родини, військовослужбовці та силовики, представники громадськості, а також керівництво області та міста. Скласти шану загиблим воїнам прийшов заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, а також депутат обласної ради Олександр Тиводар, який є ветераном афганської війни.

Присутні схилили голови у молитві та хвилині мовчання і поклали квіти до підніжжя монументу.

«Сьогодні наші побратими разом зі своїми дітьми та навіть онуками стали пліч-опліч на захист незалежності та свободи України. На передовій воює близько 400-т ветеранів Афганістану з Волині. На жаль 11 із них загинули, не повернулись із війни й понад три десятки їхніх дітей. 80% родин воїнів-афганців відправили своїх синів і доньок на захист українських кодонів з перших днів АТО. Ми сповна виконуємо свій громадянський обов’язок перед державою і будемо це робити аж до перемоги. Тому цього дня ми не святкуємо, а лише вшановуємо пам’ять про наших побратимів. І поки ми живі – це святий обов’язок кожного із нас», – запевнив у своїй промові голова обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович. Він подякував воїнам-афганцям за їх мужність, героїзм та патріотизм.

Довідково:

Всього після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Але наймасштабнішою стала війна в Афганістані, яка тривала 10 років. Через афганське пекло пройшли 620 тисяч радянських військовослужбовців, з них 150 тисяч – українці. За офіційними даними під час війни в Афганістані загинули понад 15 тисяч військових, Україні вона обійшлася у понад 4 тисячі загиблих. Зараз в Україні більше 150 тисяч ветеранів афганської війни, з них більше 8 тисяч мають поранення, а понад 6 тисяч – інваліди.

Виїзний день депутата обранці Волинської громади провели у Володимирській міській громаді.

Міський голова Ігор Пальонка ставив за мету поділитися з колегами успішним досвідом підвищення якості муніципальних послуг, ознайомити з перспективами розвитку території з урахуванням розширення громади і територіально, і чисельно в результаті децентралізації, а також у світлі сучасних потреб і викликів.

Найперше депутати відвідали міське кладовище, де поклали квіти до могил загиблих захисників та вшанували хвилиною мовчання пам’ять про героїв десятирічної битви за цілісність і незалежність країни. Місця поховань військовослужбовців муніципалітет означив стилізованою державною символікою і вже розпочав роботи з благоустрою пішохідних алей. При цьому Ігор Пальонка зауважив, що надається постійна підтримка і Князівській бригаді, яка дислокується в місті. Обсяг спрямованих бюджетних коштів обчислюється сотнями мільйонів. Координація підтримки сил оборони стала однією з тем обговорення і аналізу під час зустрічі.

Наступним об’єктом візиту було Володимирське медичне територіальне об’єднання. Оскільки медична реформа в тому числі передбачає створення конкурентного середовища в системі охорони здоров’я, інакше як розширенням переліку медичних послуг та підвищенням якості їх надання результату не досягти, – впевнений міський голова. Саме тому, каже, для створення комфортних умов для пацієнтів та медперсоналу упродовж кількох останніх років з місцевого бюджету було спрямовано понад 200 мільйонів гривень. Оновлено 70% лікарні – від приймального відділення – до лабораторій. І це не тільки організація медичного простору за найсучаснішими стандартами, а й насичення високотехнологічним устаткуванням, навчання медперсоналу, розширення напрямків медичної допомоги.

Результат трансформації не забарився, підтверджує директорка медоб’єднання Тетяна Ващук. За три останніх роки кількість оперативних втручань зросла з 700 до 4 тисяч, а пакети, за якими надають допомогу, з 14 до 28. У найближчих планах – відкриття відділень кардіо- і нейрохірургії, реабілітації та екстреної допомоги. Лікуватися тут все частіше воліють і мешканці з інших громад та районів. Минулоріч якісні медичні послуги у Володимирському МТМО отримали понад 170 тисяч пацієнтів, і є виразна тенденція до їх зростання.

Амбітні плани з розширення МТМО потребують додаткових площ, стверджує голова Володимирської громади Ігор Пальонка. І просить депутатів Волиньради під ці потреб передати з обласної у міську комунальну власність частину приміщення місцевої філії обласного центру крові, яка розташована за кілька десятків метрів від МТМО. Депутати оглянули будівлю площею понад 5 тисяч квадратних метрів, яка після закриття тут виробництва альбуміну, використовується за призначенням лише на 10%. У разі згоди на вільних площах міська громада має намір розташувати центри екстреної допомоги і медицини катастроф та первинної меддопомоги.

Голова обласної ради Григорій Недопад вважає пропозицію слушною. «Це питання цілком реально вирішити у рамках муніципального співробітництва. Але обмін має бути взаємовигідним. В результаті децентралізації більшість громад фінансово зміцніли, на відміну від обласного бюджету. Сьогодні ми не спроможні забезпечити усі потреби обласних медичних закладів, до прикладу, гостро потребують заміни ліфтів обласна клінічна лікарня і встановлення підйомника у дитячому реабілітаційному центрі «Фенікс». Тож спільно з депутатами опрацюємо варіанти і механізми, аби користь отримали обидві сторони», – зазначив очільник Волиньради.

Депутати обласної ради також навідалися до Володимирського центру професійної освіти. Це чи не найбільший в області освітній заклад з підготовки робітничих кадрів і такий, що активно осучаснює виробничо-практичну базу та перелік професій. Тутешній керівник Юрій Мозоль розповів, що упродовж 2 років кількість освітніх спеціальностей збільшено з 8 до 18. «Це нові і затребувані на ринку праці професії, такі, до прикладу, як спеціаліст з альтернативної енергетики, фахівець фермерського господарства чи з ремонту і приватного будівництва. При цьому намагаємося, щоб наш випускник був універсальним робітником і володів одразу кількома спеціальностями», – зазначив директор закладу.

Іншим напрямком його зусиль є облаштування сучасних виробничих майстерень. «Тракторист, який здобував професійні навички та техніці зразка 70-х років минулого століття, сьогодні матиме мінімальні шанси працевлаштуватися», – впевнений Юрій Мозоль. Він зазначив, що до наповнення виробничих майданчиків новітнім навчальним устаткуванням залучає як допомогу іноземних партнерів, так і кошти від виробничої діяльності. За минулий рік такі надходження перевищили 5 мільйонів гривень. В освітньому закладі – 300 га ріллі, тваринницькі ферми, швейні майстерні. Товари і послуги, які надають студенти у рамках виробничої практики, користуються неабияким попитом у мешканців області, до того ж є на 30% дешевшими ринкових.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що цією опцією доцільно скористатися обласним медичним, соціальним і освітнім комунальним закладам, до прикладу, закуповуючи за прямими договорами швейні вироби для своїх потреб. Підсумовуючи виїзний день депутата, він також зазначив, що така форма комунікації з громадами сприяє поширенню успішних практик місцевого самоврядування та зміцнює міжмуніципальне співробітництво.