Під час сесії обласної ради звання «Почесний громадянин Волині» присвоєно композитору, пісеннику, збирачеві фольклору Олександрові Каліщуку.

Вручення почесного звання співпало з ювілеєм Олександра Каліщука. Сьогодні йому виповнилося 90 років. Депутати навстоячки та оваціями привітали ювіляра і почесного громадянина Волині.

У своїй промові композитор зазначив, що життя його було важким, але радість він завжди черпав у творчості. Уся вона була присвячена любові до рідного краю та України. І саме тому майже 30 років радянський режим забороняв йому писати.

«Сьогодні ж, отримавши таке високе визнання, я хочу побажати єдиного – миру і процвітання Україні. А собі – дожити до 100 років і побачити здійснення цих побажань», – звернувся до присутніх Олександр Каліщук.

На завершення він виконав свою авторську і життєстверджуючу пісню: «Я ще й досі на сцені співаю пісні, хоч уже 90 мені!»

Члени комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики вчергове погодили внесення коректив до обласного бюджету на 2021 рік.  

Як зазначив начальник департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк потреба внесення змін до головного фінансового документу обумовлена кільком а причинами, зокрема, необхідністю врахування у показниках обласного бюджету інших субвенцій із місцевих бюджетів,  надходженням додаткових обсягів державних цільових субвенцій, а також перерозподілом асигнувань.

Так, державою додатково виділено понад 500 тис. грн субвенції для спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, кошти в повному обсязі спрямовуються КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька».

Ще одна додаткова субвенція з державного бюджету у сумі майже 72 млн грн надійшла для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності. Місцевим бюджетам спрямовується понад 16 млн грн, решта 55,5 млн –  департаменту інфраструктури облдержадміністрації як замовнику робіт. Головний фінансист області Ігор Никитюк зауважив, що в цьому розподілі додаткових асигнувань найперше враховувалися потреби тих громад, з яких раніше, за розпорядженням голови ОДА, були відкликані кошти на ремонт доріг. 

Також цільові субвенції в загальній сумі понад 300 тис. грн в якості співфінансування на централізоване придбання ноутбуків та автобуса надійшли від Берестечківської, Луківської, Доросинівської, Поворської, Литовезької, Поромівської та Колківської громад.

Понад 900 тисяч гривень збільшено видатки на оплату комунальних
послуг та енергоносіїв окремих закладів освіти, зокрема: Затурцівській і Володимир-Волинській спецшколам,  Нововолинському науковому лiцею, Малій академії наук, обласному екологонатуралiстичному центру. Такі зміни проводяться за рахунок зменшення видатків на оплату праці працівників Липлянської спеціальної школи-інтернату (економія виникла у зв’язку з припиненням діяльності закладу), а також інших витрат на поточне утримання окремих закладів освіти. Також 77 тисяч додатково виділено на погашення заборгованості за енергоносії Голобському і Руденському психоневрологічним інтернатам. Окрім того, для проведення протипожежних заходів у Ковельському фаховому медичному коледжі виділено 130 тис. грн за рахунок зменшення на цю ж суму бюджетних призначень на підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів закладами післядипломної освіти.

Додаткові кошти загальним обсягом 1,2 мільйони гривень члени бюджетної комісії погодили також і для медичних закладів: на реактиви для обласної служби крові; придбання бланків суворої звітності для бюро медико-соціальної експертизи; на виплату заробітної плати КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк»;  для підопічних спеціалізованого будинку дитини, а також для підрозділів медико-соціальної, судово-медичної експертиз та патологоанатомічного бюро.

Також члени бюджетної комісії рекомендуватимуть сесії схвалити виділення додаткових асигнувань з обласного бюджету на оплату виконаних ремонтних робіт у неонатальному центрі, капітального ремонту системи опалення в обласному фтизіопульмонологічному диспансері, а також на виготовлення проєктно-кошторисної документації на реставрацію Олицького палацового комплексу.

Комісія з питань бюджету, фінансів і цінової політики схвалила зміни до Програми розвитку місцевого самоврядування в області на 2021-2025 роки в частині збільшення асигнувань та заходів розвитку туризму на Волині.

Як зазначив консультант відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату обласної ради Станіслав Ольшевський пропоновані зміни сприятимуть збільшенню кількості туристичних та екскурсійних відвідувань, сталому розвитку туристичної галузі, а отже й створенню нових робочих місць, збільшенню частки доходів від туристичної галузі у бюджетах усіх рівнів та популяризації Волині як регіону в цілому. Зокрема, програму доповнено розділами: «Розвиток туристичного потенціалу громад та територій області» і «Промоція області на загальнодержавному та міжнародному рівні».  

У переліку заходів: розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, розробка туристичних маршрутів за видами туризму, ознакування, туристична навігація, створення мережі туристично-інформаційних центрів, інклюзивність пам’яток архітектури, музейних закладів та інших туристичних об’єктів, локальний брендинг об’єктів чи суб’єктів комунальної форми власності, а також виготовлення друкованої поліграфічної, сувенірної продукції та промоційних матеріалів і виробів з логотипом «Волинь унікальна».

Усе це спрямовано на створення якісного, конкурентного на вітчизняному та міжнародних ринках туристичного продукту, здатного забезпечити соціально-економічний розвиток краю, зберегти та популяризувати природну та історико-культурну спадщину, забезпечити додаткові грошові надходження до бюджетів усіх рівнів та створити позитивний імідж області як на державному так і на міжнародному рівнях.

Загальний обсяг фінансування п’ятирічної програми розвитку туризму пропонується збільшити на 10 мільйонів – до 47 мільйонів гривень, 38 з яких – кошти обласного бюджету, решта – територіальних громад. У 2022 році на виконання заходів програми заплановано спрямувати близько 8 млн. гривень з обласного бюджету, та майже 2 млн грн – з місцевих бюджетів.

Голова комісії Орест Маховський запропонував погодити зміни в цілому, зауваживши, що конкретні бюджетні призначення на виконання заходів програми депутати затверджуватимуть у ході виконання бюджету або ж за підсумками його перевиконання.    Члени бюджетної комісії зміни погодили одноголосно. 

Реорганізація і передача в комунальну власність освітніх закладів, кадрові рішення та питання майна – про це йшлося під час засідання постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Зокрема, депутати проголосували за те, щоб схвалити угоду між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій, Волинською обласною радою та КП “Волиньенергософт” про передачу коштів європозики. Начальник відділу майна Михайло Імберовський нагадав що установа працює над масштабним проєктом “Термореновація будівель медичних закладів Волині”, який фінансується Європейським інвестиційним банком. В рамках проєкту на утеплення комунальних закладів області планується залучити 13 млн. євро.

Директору санаторію матері та дитини “Пролісок” Оксані Бугайчук депутати погодили продовження контракту. Як зазначив депутат обласної ради Юрій Харченко, за час її керівництва (з 2018 року) в санаторії відбулося багато позитивних змін. “Найперше, санаторій став прибутковим, на краще змінилися умови проживання та лікування. В “Проліску” власними силами і коштами відремонтували системи водо- та теплопостачання, провели капітальний ремонт котельні, кондитерського цеху та встановили систему протипожежного захисту в усіх приміщеннях. Тому вважаю, що така робота має продовжуватися”, – наголосив депутат.

Ще одне рішення стосувалося приєднання Ківерцівського медичного коледжу до Волинського медичного інституту. Це дозволить оптимізувати систему навчальних закладів та зекономити витрати на утримання адміністративного апарату. Також депутати прийняли рішення про передачу приміщення на проспекті Волі, 1, де донедавна розташовувалося комунальне підприємство “Волинський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом”. Після реорганізації установа перебазувалася до обласної інфекційної лікарні. Вивільнене ж приміщення нададуть для потреб бюро судмедекспертизи, яке досі розташовується в пристосованих аварійних приміщеннях, що по вулиці Івана Франка.

Схвалили члени майнової комісії і перейменування «Центру науково-технічної творчості учнівської молоді» у “Центр позашкільної освіти “. Таке рішення дозволить розширити можливості установи. “Повноваження і ресурси центру науково-технічної творчості були обмежені виключно тими предметами, які стосуються науки і техніки. Перейменування центру дозволить нам відкрити нове відділення естетичного виховання та інші гуртки, залучити більше дітей та розширити діяльність центру на громади області”, – аргументувала потребу в перейменуванні в.о. директора центру, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук.

До відзнаки голову Волиньради представив голова Держприкордонслужби України. 

Медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» за дорученням керівництва вручив командир 6 прикордонного Волинського загону Сергій Лозінський.

Він подякував голові облради та депутатському корпусу, а також головам громад та очільникам районних рад за організаційну та матеріальну допомогу в укріпленні рубежів, оперативне вирішення питань.

Григорій Недопад висловив вдячність і запевнив, що співпраця місцевого самоврядування з прикордонниками, і щодо розбудови, і щодо недоторканності державного кордону, триватиме й надалі. 

Чергове унікальне двомовне видання драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», цього разу білоруською та українською мовами, презентували у Лесиному виші.

В урочистому заході взяли участь народна депутатка Ірина Констанкевич,  перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, представники Луцької міської ради, керівництво ВНУ імені Лесі Українки, лесезнавці та науковці Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.  

Проректор ВНУ Юрій Громик нагадав, що ідея започаткувати серію двомовних видань найгеніальнішого тексту Лесі Українки, належать науковцям вишу. Світ уже побачили переклади “Лісової пісні” англійською, німецькою, польською та кримсько-татарською. Він також розповів, що автор нинішньогго білорусько-українського перекладу «Лісової пісні» – український та білоруський літературознавець, професор, завідувач кафедри теорії літератури Білоруського державного університету, член Спілки письменників Білорусі та України В’ячеслав Рагойша.

Народна депутатка України Ірина Констанкевич зауважила, що ВНУ відіграв особливу роль у відзначенні 150-літнього ювілею Лесі Українки. “Без сумніву ця ювілейна дата стане яскравою віхою в новітній історії ХХІ століття, адже ми показали усьому світові, як треба шанувати геніальних митців. Тішить те, що ця подія завершує ювілейний рік таким знаковим виданням і демонструє, що ідеї, започатковані у Лесиному виші десятки літ тому, мають таку потужну і значиму реалізацію”, – наголосила вона.

Один із упорядників видання, доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури ВНУ Сергій Романов зауважив, що це уже п’ята книга у доробку науковців Лесиного вишу. “Спершу був задум представити творчість Лесі Українки тими мовами, які вона знала, якими писала і спілкувалася – це англійська, німецька  та польська . Але потім вирішили, що її неперевершена творчість має звучати якомога більшою кількістю мов.  Сьогодні уже є більше 20 перекладів “Лісової пісні”  іноземними мовами. Леся Українка і Білорусь – то окрема історія, адже її геній драматурга, філософа, і мислителя проявився саме в Мінську, у 1901 року, коли вона написала свою першу драму “Одержима”.  Українсько-білоруське видання “Лісової пісні” – це наша дружня підтримка братів- білорусів, які переживають непрості часи.  Цією книгою ми демонструємо, що може нас ріднити і здатне розвіяти непорозуміння, які з’явилися між нашими державами, але не народами”, – наголосив науковець.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук висловив вдячність керівництву та науковцям Лесиного вишу за ще один успішно реалізований  проєкт, приурочений до 150-ї річниці від дня нашої геніальної землячки.  “Лісова пісня” продовжує крокувати світом. Без ідей, задумів та реалізованих проєктів ВНУ, відзначення ювілейної дати нашої землячки було б не таким яскравими і повноцінними. Сподіваюсь, що це видання буде прочитане білорусами їхньою рідною мовою.  І я сподіваюся, це стане ще одним кроком до утвердження їхньої самоідентичності. Нехай цей проєкт живе і множиться усіма мовами світу”, – резюмував він.

З нагоди 30-річчя створення Збройних Сил України на території регіонального музею українського війська та військової техніки влада та громадськість вітали та вшановували воїнів.

В урочистостях до 30-ї річниці  заснування української армії взяли участь особовий склад та командування Луцького гарнізону, курсанти, ветерани, родини загиблих воїнів, громадські активісти, представники влади. Звертаючись до військових з вітальним словом, гості наголошували, що українська армія – це не лише гарантія цілісності і незалежності нашої держави, а й важлива складова у підтриманні світового порядку.

Від імені Григорія Недопада та обласного депутатського корпусу воїнство привітав  перший заступник голови ради Григорій Пустовіт. «Збройні сили України формувалися важко. І попри те, що було зроблено багато помилок, саме українська армія спинила агресора у 2014 році. Відтоді в наших збройних силах з’явився український дух, патріотизм і висока професійність. Проявлені героїзм, мужність, самопожертва стали основою, яка гарантує нашій армії міць, державі – незалежність, народу – мирне майбутнє. Дякую кожному з вас, усім, хто в строю, на посту, на передовій і в окопах. Бажаю перемоги, достойної  і справедливої служби, кар’єрного зростання, усім нам – миру!». За зразкове несення служби Григорій Пустовіт також вручив відзнаки обласної ради військовослужбовцям  Олександру Мяго, Андрію Лисюку та Ользі Маковецькій. 

Дню народження ЗСУ приурочили іще одну знакову подію: директор Національного військово-історичного музею України передав на зберігання Волинському музею українського війська та військової техніки Книгу пам’яті воїнів ЗСУ, які загинули за свободу, незалежність і цілісність України. «Таких книг є три. На жаль, невдовзі вийде друком і четверта. Один з цих пам’ятних реєстрів зберігатиметься і на Волині. Вага фоліанту – 40 кілограмів, бо у ньому золотом викарбувані імена 2884 українських воїнів, які загинули і за цілісність батьківщини, і в миротворчих операціях. 168 з них – волиняни. У Залі пам’яті Національного музею, де зберігається перший примірник цієї книги, щодня проводиться ритуал на знак пошани пам’яті полеглих. І я вірю, що такий ритуал буде запроваджено і на Волині», – зазначив Андрій Ільєнко.

До ювілейної дати ректорка ЛНТУ Ірина Вахович також передала до експозиції обласного музею українського війська копію прапора Запорізького козачого полку Армії УНР, який спеціально виготовили студенти – здобувачі спеціальності «Технології легкої промисловості».  Подарунки з нагоди свята отримали і діти загиблих героїв.

Полеглих українських воїнів присутні пошанували хвилиною мовчання та салютом.

У рамках робочої поїздки в одну з найбільших тергромад Григорій Недопад взяв участь у роботі сесії Камінь-Каширської міськради, заслухав звіт міського голови, відвідав центральну районну лікарню та новостворені ягідні плантації.

У підсумковій сесії також взяли участь депутати Волинської облради Анатолій Філюк, Сергій Ніщик і Анатолій Бусько, голови Камінь-Каширської райради Віктор Сус та райдержадміністрації Ольга Ващук.

Підсумовуючи рік діяльності на посаді, міський голова Віктор Пась зазначив, що децентралізація дала громаді нові можливості для розвитку. Серед найбільш значущих реалізованих проєктів він назвав відкриття сучасного Центру надання адміністративних послуг; ремонт і грейдерування доріг, в тому числі і у найвіддаленіших населених пунктах; вуличне освітлення у селах; ліквідація стихійних сміттєзвалищ та впорядкування поводження з побутовими відходами.

Принагідно Віктор Пась подякував Григорію Недопаду за фінансову підтримку низки природоохоронних заходів, а народним депутатам від Волині за сприяння у виділенні державних асигнувань на реалізацію важливих для громади ініціатив.

Звертаючись до присутніх Григорій Недопад зазначив, що самоврядування – найдемократичніше з усіх видів урядування, проте і  найскладніше, оскільки найближче до людей. «Як голова облради, а в минулому – голова Ківерцівської районної ради, знаю специфіку і складнощі роботи органів місцевого самоврядування. Це щоденна праця над вирішенням життєво важливих для громади питань. Часто доводиться приймати непопулярні рішення, які, однак, виправдані у перспективі. Треба бачити цілісну картину, мислити стратегічно, а не тільки сьогоденням. Тож бажаю вам злагодженості у роботі, виваженості у прийнятті рішень і результативності в усіх починаннях та ініціативах громади», – зазначив голова облради.

Також напередодні Дня місцевого самоврядування Григорій Недопад привітав депутатський корпус Камінь-Каширської  міськради зі святом та відзначив найактивніших представників громади. Зокрема, подякою голови Волинської обласної ради нагороджено депутата міської громади Анатолія Яцика, почесними грамотами – депутатку райради Оксану Брицьку та місцевого сільгоспвиробника Івана Фарину.

Під час робочого візиту Григорій Недопад також відвідав Камінь-Каширську центральну районну лікарню. Тут у рамках програми «Велике будівництво» здійснено реконструкцію приймального відділення, встановлено нове медичне обладнання. Однак, є потреба у придбанні комп’ютерного томографа. Григорій Недопад зазначив, що сприятиме у вирішенні питання.

Окрім того, голова облради разом із депутатами оглянули нові плантації лохини на території Камінь-Каширської громади. Ягідник заклали на 16 гектарах. Саме вирощування лохини є одним із перспективних напрямків розвитку північних районів області. підсумовуючи робочу поїздку Григорій Недопад зазначив, що Камінь-Каширська громада підтвердила свою спроможність, і завдання обласної ради підтримати громаду у втіленні важливих соціальних та інфраструктурних проектів.

 Погодження члени постійної комісії обласної ради з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій надали після внесення  до проєкту Регіональної програми висловлених депутатами зауважень та пропозицій.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів п’ятирічної програми, сягає 90 млн грн, 50 млн з яких – кошти обласного бюджету. Документ корелюється із державною програмою розвитку транскордонного співробітництва на 2021–2027 роки та Стратегією розвитку Волинської області на такий же період.

Основною метою програми є підвищення рівня конкурентоспроможності Волині шляхом активізації та розвитку транскордонного співробітництва з країнами-членами Європейського Союзу та іншими державами, а також створення сприятливих умов для привабливого інвестиційного клімату. Серед основних завдань розробники визначили: активізацію транскордонного і міжрегіонального співробітництва в галузях безпеки, екології, охорони здоров’я, розвитку прикордонної інфраструктури, цифрової та інформаційної політики;  збільшення спроможності пунктів пропуску шляхом розбудови інфраструктури державного кордону, в т.ч. відкриття нових пунктів пропуску;  активізація роботи із залучення міжнародної технічної допомоги шляхом підготовки та подання якісних проєктних пропозицій для участі у грантових програмах та конкурсах, а також залучення інвестицій.

 Присутній на засіданні комісії заступник голови ОДА Ігор Чуліпа додав, що програма, ймовірно, піддаватиметься коригуванню з огляду на події, які відбуваються в Україні та за її межами. “Цей документ є відкритий до доповнень, обговорень та внесення змін. Сьогодні – це базова версія. Якщо облдержадміністрація надалі працюватиме спільно та узгоджено із обласною радою, то нам вдасться досягнути якісних результатів “, – зауважив він.

Як приклад він наводить тісну співпрацю в частині реалізації проєктів в рамках програми транскордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна “. “Волинська область у цій програмі на сьогодні займає друге місце після Львівщини по кількості проєктів-переможців і по обсягу залучених коштів. Міжнародна та грантова діяльність в області є на досить високому рівні”, – наголосив він.

Депутатка Орислава Сидорчук також поцікавилась чи доречно було б включити у програму розбудову індустріальних парків в області, адже це питання на часі в державі.  Ігор Чуліпа на це зауважив, що у держбюджеті на 2022 рік затверджено окрему програму підтримки індустріальних парків загальною вартістю 400 млн грн.

У результаті обговорення комісія рекомендувала сесії схвалити Регіональну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2022 – 2027 роки. Єдине застереження депутатів – комунікація та ефективна співпраця профільного департаменту ОДА з членами профільної комісії обласної ради.

Також більшістю голосів депутати рекомендували сесії підтримати звернення Волинської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо ситуації, яка склалася на кордоні з  Республікою Білорусь, ініційоване постійною комісією з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, щодо ситуації на кордоні.  

На спортивній арені ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні відбулася обласна спартакіада серед депутатів обласної, районних, міських, селищних та сільських рад.

У змаганнях взяли участь збірні команди Володимир-Волинського, Камінь-Каширського, Ковельського, Луцького районів та Волинської обласної ради. До їхнього складу увійшли переможці відбіркових змагань, які відбулися в громадах.

У вітальному слові голова обласної ради Григорій Недопад висловив сподівання, що перша спартакіаді оновлених депутатських корпусів різних рівнів стане щорічною і традиційною. «Ми повинні не лише закликати наші громади до активного дозвілля, а й власним прикладом демонструвати спортивно-оздоровчі цінності. І попри те, що сьогодні, змагаючись, ми будемо суперниками, я переконаний, що спартакіада згуртує нас в злагоджену, дієву, потужну команду задля ефективної праці на благо наших громад», – зазначив голова Волиньради.

Упродовж дня депутати різних рівнів змагалися в особистому та командному заліках з міні-футболу, волейболу, шахів та шашок, а також настільного тенісу.

Отож, перше місце з футзалу виборола команда Луцького району; у волейболі першість дісталася Володимир-Волинській збірній; у настільному тенісі перемогли теж володимир-волинці –   Олена Жуйвода та Сергій Литвин; у шашках найсильнішими виявилися представники обласної ради – Ірина Патлашинська та Роман Карпюк;  у шахах: Тетяна Бабіч (збірна Ковельського району) та Олександр Бик (команда облради). Також представники облради Ольга Омелько та Валентин Кошельник здобули «срібло» у настільному тенісі.

У загальнокомандній першості  за результатами участі в усіх видах спорту за програмою спартакіади на найвищий п’єдестал піднялася команда Володимир-Волинського району, ІІ місце дісталося  команді Ковельського району і ІІІ – команда Луцького району.

Оптимізація закладів профтехосвіти, регулювання регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів у відповідності до потреб місцевого ринку праці, оновлення спеціальностей та запровадження дуальної форми освіти – ці та інші питання обговорювалися під час засідання Регіональної ради професійної освіти. У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, депутати облради, керівники ПТНЗ, роботодавці та управлінці освітянської галузі області.

Головне питання порядку денного – погодження показників регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів у закладах профтехосвіти на 2022-2023 навчальний рік. «В загальному заклади професійної освіти виконали замовлення на 93%, заклади фахової перед вищої освіти – на 96%», – підкреслила заступниця керівника управління освіти і науки ОДА Людмила Полякова. Відтак за результатами аналізу вирішили зменшити на чверть кількісні показники у регіональному замовленні, воно становитиме близько 4 тисяч осіб.

Натомість представники роботодавців одностайно висловили думку, що скорочення обсягу підготовки спеціалістів за робітничим професіям негативно відобразиться не тільки на освітній галузі, але й на ринку праці в цілому. Виконавчий директор Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців Володимир Кривович зазначає, що лише в будівельній галузі бракує близько 700 робітників.

В той же час, роботодавці не готові фінансувати підготовку кадрів для своїх підприємств. Зокрема, керівник будівельної компанії «Луцьксантехмонтаж»  Ігор Чорнуха наголосив: з 20 працівників, які приходять працювати на підприємство, 19 звільняються. «Ми не готові фінансувати підготовку кадрів у великих масштабах. Держава повинна дотувати перше робоче місце, – переконує бізнесмен. – Потрібно шукати шляхи вирішення питання, але не зменшувати кількість кадрів і замовлення». Він зазначає, що ситуація зміниться в тому випадку, якщо роботодавці отримають гарантії, що підготовлений за їхні кошти фахівець працюватиме на них.  

Юрій Поліщук зазначив: обласний бюджет фінансує заклади профтехосвіти, проте впливати на ситуацію, крім погодження обсягів регіонального замовлення, обласна рада не може. Держава передала на місця лише зобов’язання з утримання ПТНЗ, але не управління. «Без допомоги держави повноцінний процес навчання нам буде важко забезпечити, тим більше що щорічно дотації та субвенції на освітню галузь зменшуються. В той же час, функції та видатки з обласного бюджету лише збільшуються. Ми не хочемо знищити галузь, а лише шукаємо вихід зі складної ситуації», – підкреслив перший заступник голови облради.

В результаті засідання Регіональної ради керівники закладів профтехосвіти погодились із доведеними показниками набору учнів на 2022-2023 навчальний рік, проте, сподіваються, що ситуація зміниться на краще і навесні наступного року вони зможуть уточнити цифри.

Ці та інші питання обговорювали під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку.

Найперше депутати погодили кандидатури виконувачів обов’язків директорів двох закладів – Центру науково-технічної творчості учнівської молоді та Люблинецького ліцею. Так, обов’язки керівника ЦНТТУМ буде виконувати Оксана Філіпчук, а ліцею – Дмитро Матвіюк.

Під час засідання комісії депутати також схвалили відзначення ювілею створення Української повстанської армії та дня народження Степана Бандери. Обранці громади вирішили визнати 2022-ий роком Української повстанської армії. Так, до 80-ї річниці утворення УПА депутати пропонують приділити більше уваги вивченню історії визвольного руху. Такий проєкт рішення зініціював перший заступник голови обласної ради Юрій Полішук. Депутатка обласної ради Валентина Магурчак запропонувала розробити перелік заходів до річниці УПА та дня народження Степана Бандери. Ркрім іншого, він має містити проведення наукових та краєзнавчих конференцій.

Члени профільної комісії також внесли зміни до регіональної комплексної програми розвитку освіти Волинської області на 2018-2022 в частині забезпечення функціонування спортивного відділення Володимир-Волинського ліцею «Центр освіти». Нагадаємо, на його базі буде створено спортивний ліцей. Повноцінно функціонувати він буде з 1 вересня 2022 року, тут навчатиметься близько 200 дітей. У змінах до програми передбачені видатки на харчування та проживання дітей впродовж 4 місяців, а також на проведення навчально-тренувальних зборів та участь у змаганнях.

Окрім того, до членів комісії звернувся голова Затурцівської громади з проханням допомогти у розробці проєктно-кошторисної документації на реставрацію музею В’ячеслава Липинського. Зазначається, що в музеї тече покрівля, стіни вкрив грибок, збирається волога і у підвалі. «Вирішити це питання коштом обласного бюджету важко через обмежені можливості, – зазначив депутат Андрій Бокоч. – Якщо лише на проєктно-кошторисну документацію потрібно 500 тис. грн., то ремонт приміщення обійдеться у десятки мільйонів. Тому варто шукати варіанти з грантовими проектами та державним бюджетом».

Крім того, громада просить посприяти у вирішенні питання із реконструкцією пам’ятника В’ячеславу Липинському, зокрема відтворити у карбованій міді тимчасову модель, яка зараз встановлена на могилі державного діяча, доповнити скульптуру пілонами та облагородити постамент гранітними плитами. Орієнтовна вартість об’єкта – 400 тис. грн.