Відбулося засідання конкурсної комісії з визначення  кандидата на зайняття посади директора комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня». Члени комісії заслухали конкурсну пропозицію єдиного кандидата, якого було допущено до участі у конкурсі на зайняття цієї посади. Це – виконувач обов’язків керівника закладу Олександр Дудар, який у цьому статусі перебуває із грудня 2019-го. Він розповів про здобутки та окреслив перспективи розвитку лікарні в умовах медичної реформи та пандемії.  

«Обласна клінічна лікарня –  це 77 структурних підрозділів, майже 800  стаціонарних ліжок, 24 тисячі пацієнтів щороку, стільки ж проведених оперативних втручань та понад півтори тисячі персоналу. Бюджет лікарні у 2021 році склав більше 400 мільйони гривень. У 2021 році ми законтрактували з Національною службою здоров’я України 19 пакетів послуг, що дозволило закладу отримати понад 290 мільйонів гривень фінансування», – зазначив він.

Олександр Дудар також розповів, що за ці два роки вдалося суттєво поліпшити   матеріально-технічну базу клініки. В рамках проєкту «Велике будівництво» розбудовано сучасне відділення екстреної медичної допомоги та закуплене високоточне обладнання.  «У 2021 році ми закінчили реконструкцію неврологічного відділення на 30 ліжок, у якому облаштували інсультний блок. Створене також нове сучасне відділення гемодіалізу. Засновано  центр міжнародних клінічних досліджень», – розповів він.

 Олександр Дудар зазначив, що для закладу складним викликом стала пандемія, однак колективу вдалось корпус лікарні, що у селі Тарасове, зробити одним із найкращих інфекційних госпіталів в Україні, де надають допомогу хворим із ковідом.  «Там було розгорнуто 200 ліжок, які стовідсотково оснащені кисневими точками. Забезпечили реанімацію сучасною дихальною апаратурою. Встановили унікальну для такого типу закладів кисневу станцію на 23 тони рідкого кисню. Також з нуля створили власну ПЛР-лабораторію де виконуються аналізи, вноситься інформація в «Дію», все захищене QR-кодами», – стверджує він.

Першочерговим завданням на найближчі роки Олександр Дудар вважає реалізацію ще одного масштабного проєкту: тотальну реконструкцію обласної клінічної лікарні в рамках «Великого будівництва». Документація уже пройшла усі щаблі затвердження. «Для лікарні – це виконання п’яти черг робіт. Перші чотири – ремонт і реконструкція усіх корпусів хірургічного, терапевтичного, операційно-реанімаційного. Створення корпусу спортивної медицини готелю для пацієнтів та їхніх родичів і, можливо, молодих спеціаліалістів. А оскільки до нашої лікарні було приєднано онкоцентр, відтак у цей проєкт нам вдалось включити добудову нового восьмиповерхового корпусу лише під онкологію, а ще закупівлю сучасного обладнання на загальну суму 500 млн грн для потреб онкохворих», – зауважив він.

Члени конкурсної комісії поставили претенденту чимало запитань.  Втім,  переважна більшість членів комісії виключно схвально оцінили його роботу на посаді у статусі виконувача обов’язків. Відзначалися менеджерські здібності та господарський підхід, вміння гуртувати і мотивувати колектив та досягати високих показників в умовах медичної реформи та пандемії COVID-19.  

«Відчувається, що кандидат на посаду директора детально і водночас всеосяжно володіє ситуацією. Він компетентно та відповідально вирішує поставлені завдання і чітко бачить перспективи закладу», – резюмував голова конкурсної комісії, заступник голови облради Григорій Пустовіт. 

Відтак, за результатами голосування члени конкурсної комісії одноголосно визначили Олександра Дударя переможцем конкурсу та рекомендували внести подання голові обласної ради про його призначення на зайняття посади директора комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня».  Остаточне ж рішення – за сесією обласної ради після схвалення кандидатури профільною депутатською комісією.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт взяв участь у засіданні медичної ради обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Йшлося про результати роботи комунального підприємства за 2021-й рік.

 Керівник центру Володимир Шмаль повідомив, що у 2021 році бюджет закладу склав понад 360 млн грн. Значним досягненням, за його словами, є й те, що минулоріч вдалося суттєво оновити автопарк: 44 швидких було закуплено коштом НСЗУ на суму 95 мільйонів, ще 10 санітарних автомобілів придбано за рахунок державних централізованих закупівель. Загалом на утриманні «екстренки» на разі – 107 одиниць автотранспорту. Окрім того, також закуплено медичне обладнання для дооснащення карет швидкої, медичні сумки, медикаменти, інструментарій та спецодяг для бригад.

«У структурі центру- центральна оперативна диспетчерська, 16 відділень екстреної меддопомоги у різних куточках області та  відділ медицини катастроф. Функціонує 30 пунктів постійного базування, де працюють 72 бригади. Штатна кількість працівників центру складає майже тисячу осіб. У нас організовано навчально-тренувальний відділ, де медперсонал центру підвищує свою  професiйну кваліфікацію», – розповів Володимир Шмаль.

            «Кількість звернень волинян за минулий рік зросла і склала понад 200 тисяч викликів. Здійснено більш як 140 тисяч виїздів, надано медичну допомогу 135 тисячам пацієнтів. Дотримуватися нормативу доїзду бригад ЕМД у місті до 10 хвилин, а у сільській місцевості до 20 хвилин вдається у 70% випадків», – зазначив він.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність керівництвк та усім працівникам центру за докладені зусилля у розвиток екстреної служби. «Нас неабияк тішить нинішній динамічний розвиток центру, майже стовідсотково оновився рухомий склад, відбулись якісні зміни у  підходах до роботи. Коли потрапляєш у салон автомобіля швидкої, то уже розумієш, що тобі тут допоможуть, адже машини укомплектовані усім необхідним устаткуванням та медикаментами для порятунку людських життів. І це не може не тішити, бо часто саме від оперативних і професійних дій медиків швидкої залежить майбутнє одужання, а то й життя».

Григорій Пустовіт також запевнив, що і голова обласної ради Григорій Недопад, і усі обранці громади цікавляться та переймаються потребами центру.

«Ми й надалі будемо намагатися виконувати усі ті зобов’язання, які брала на себе обласна рада, аби ви і надалі мали змогу повноцінно працювати і надавати волинянам вчасну та якісну невідкладну медичну допомогу», – запевнив він.  

 Зауважимо також, що Генеральна дирекція Всеукраїнського науково-дослідного центру ефективного управління спільно з Радою експертів Міжнародної іміджевої програми «Лідери  21  століття»  визнала КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» кращим підприємством України у 2021 році.

Продовження терміну дії контракту керівника Нововолинського наукового ліцею – саме про це йшлося на засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. У роботі комісії також взяв участь перший заступник голови Юрій Поліщук.

Очільник відділу майна виконавчого апарату обласної ради Михайло Імберовський доповів, що 14 лютого збігає термін дії контракту з директоркою Нововолинського наукового ліцею Інною Хільковець. Він також зазначив, що у відповідності до оновленого галузево-профільного законодавства, за умови, якщо керівник освітнього закладу призначений на посаду за результатами конкурсу, пропрацював без зауважень упродовж двох років, він має право на продовження дії контракту ще на 4 роки. Що, зрештою, і пропонує відділ з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області.

У ході обговорення питання депутатка обласної ради Валентина Магурчак зазначила, що особисто відвідувала навчальний заклад і була вражена змінами, які відбулися там упродовж двох років: «Керівник працює у повну силу та з ентузіазмом. В ліцеї вже чимало оновлено. У директорки багато планів з розвитку закладу, і я впевнена, що упродовж 4 років вона їх реалізує». 

Ефективність роботи очільниці наукового ліцею та кардинальні зміни підтвердив і депутат Андрій Бокоч. «Я часто навідуюся в ліцей. Зараз, за сприяння народного депутата, ми готуємо дот реалізації проєкт з будівництва тут спорткомплексу, орієнтовною вартістю 5-8 мільйонів гривень», – зазначив він.

Відтак, члени освітянської комісії одноголосним рішенням рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду термін дії контракту з директоркою Нововолинського наукового ліцею Інною Хільковець продовжити строком на 4 роки.

Члени конкурсної комісії підтримали Віктора Смолярчука на заміщення вакантної посади керівника обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Віктор Смолярчук очолює Фонд індивідуального будівництва на селі з 2018 року. Він розповів, що головне завдання Фонду – надання пільгових кредитів під 3% річних сільським жителям на зведення та реконструкцію житла, а також будівництва інженерних мереж, газифікацію та електрифікацію садиб. Ці кошти надаються із бюджетів різних рівнів: місцевого, обласного та державного.

У 2021 році Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі співпрацював з 36 територіальними громадами області, які передбачили кошти за програмою «Власний дім». Фактично за співфінансування місцевих бюджетів позики були надані мешканцям 28 громад.

Члени конкурсної комісії підтримали кандидатуру чинного керівника Фонду. Окрім того, голова конкурсної комісії, перший заступник голови обласної ради Юрій поліщук зазначив, що співбесіду із кандидатом буде також проводити профільна комісія Волиньради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства розглянули пропозиції до плану заходів з відзначення Року дитини на Волині.

Розгляд питання розпочали із проблематики. Йшлося, зокрема, про те, що структура соціальних органів у територіальних громадах лише формується, і на  сьогодні вкрай бракує компетентних фахівців із соціальної роботи, які будуть вирішувати питання дітей та сімей з дітьми. «У шести громадах із 54-ох взагалі відсутня посада фахівця із соціальної роботи, у 22-ох громадах ці функції покладені на інших працівників суміжних професій, а у деяких громадах виконання цих функції взяли на себе голови», – розповіла начальник служби у справах дітей ОДА Алла Онищук.

 Депутатка обласної ради, очільниця депутатської групи «Рівні можливості» Оксана Філіпчук, якій і належить ініціатива відзначення Року дитини, пропонує розглядати це питання ширше. «Важливо також забезпечити можливість отримання психологічної допомоги дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, або піддаються домашньому насильству», – наголосила вона.

Депутат Анатолій Філюк заважив, що в ситуації, коли половина громад фактично не запровадила соціальний супровід сімей із дітьми, цю проблему потрібно вирішувати найперше.  На його думку, варто використати потенціал тих фахівців, які на разі не працевлаштовані, але мають досвід соціальної роботи.

Т.в.о. директора департаменту соціального захисту населення ОДА Оксана Гобод підтвердила, що таких спеціалістів в області достатньо, а от коштів на їх утримання у громадах бракує. «Реформа соціальної сфери швидко переклала повноваження державного бюджету і функції держави на органи місцевого самоврядування, і, можливо, не усі голови тергромади, депутати місцевих рад розуміють специфіку і важливість соціальної роботи», – зазначила вона.

Члени постійної комісії урадили рекомендувати голові обласної ради Григорію Недопаду винести питання про введення посад фахівців із соціальної роботи на найближче засіданні Координаційної ради з питань органів місцевого самоврядування.

Алла Онищук також додала, що громадам рекомендовно переглянути та оцінити потреби дітей та сімей з дітьми, які проживають на їхній території, і забезпечити розвиток необхідних послуг для них.  Йдеться про спортивне і культурологічне виховання,  якісне шкільне харчування, обов’язковий профілактичний медогляд,  влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання тощо.

Йшлося також і про організацію інклюзивного навчання. «Ми пропонуємо також здійснити моніторинг щодо кількості дітей, які потребують інклюзії, але не перебувають у закладах освіти. Особливо гостра ця проблема для дошкільнят, коли дитсадки не мають відповідних фахівців для роботи з такими дітьми», – зауважила Оксана Філіпчук.

 «Нам усім треба відповідально підійти до вирішення усіх цих завдань, аби відзначення Року дитини на Волині не залишалося лише на папері», – резюмувала депутатка.

В результаті обговорення, члени медичної комісії рекомендувати ОДА затвердити план заходів з відзначення Року дитини на Волині з урахуванням пропозицій обласної ради.

Голова обласної ради Григорій Недопад скликав чергову координаційну нараду з вирішення нагальних питань матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони.

У нараді взяли участь військові, голови окремих територіальних громад, очільники районних рад та райдержадміністрацій, представники ОДА. Григорій Недопад зазначив, що зустріч ініційована на прохання народної депутатки України Ірини Констанкевич. 

«Прикордонний статус нашої області зобов’язує нас діяти швидко, злагоджено і ефективно. Ми багато уже зробили, за що я дякую і громадам, і районам, і бізнесу. Але маємо й чимало невирішених питань, в яких сподіваємося на допомогу держави. Саме з цієї причини Ірина Мирославівна сьогодні тут».

Народна депутатка зазначила, що питання формування підрозділів тероборони днями обговорювалося під час години уряду за участю Міністра оборони. «Мета нашої зустрічі – з’ясувати першочергові потреби і проблеми у цьому процесі, узагальнити їх і винести на центральний рівень. Координація дій на місцях є. Я вважаю, що варто залучити і депутатів-мажоритарників, аби допомогти вам отримати більше ресурсів для виконання цього важливого завдання», – звернулася Ірина Констанкевич до присутніх.

Заступник голови ОДА Андрій Ярмольський констатував, що на разі ключовою проблемою є створення матеріально-технічної бази у місцях дислокації загонів територіальної оборони, а точніше – брак фінансування на цю мету: «Формування боєздатної тероборони – це не тільки завдання області, а й держави. Тому ми напрацювали і надіслали до РНБО пропозиції стосовно способів та форм державної підтримки і готові стати пілотною областю для їх апробації». Андрій Ярмольський звернувся до народної депутатки  проханням про сприяння у пришвидшенні розгляду цих пропозицій.

Перелік термінових питань для вирішення на законодавчому та урядовому рівні озвучив і командир 100-ї бригади територіальної оборони Олександр Скумбрій. Окрім того, він висловив вдячність усім, хто долучився до формування нового роду військ у рекордно короткі терміни. «За оперативністю, якістю і обсягами виконання цього надзвичайно важливого завдання Волинь – лідер в державі. Для дислокації усіх п’ятьох підрозділів нам надали хороші приміщення, укомплектували меблями, оргтехнікою, сейфами, забезпечили автотранспортом. Кожен без винятку бюджет – від місцевого до обласного спрямував кошти», – констатував полковник.

Присутні також обговорили створення добровольчих формувань у тергромадах, які мають діяти у рамках руху опору за умови оголошення воєнного стану.  

Для лідерів територіальних громад Волині Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад проводить навчання та консультації у рамках «Регіонального тижня».

Присутніх на форумі від імені голови обласної ради привітав його перший заступник Юрій Поліщук: «В Україні є кілька асоціацій, які відстоюють інтереси місцевого самоврядування, і кожна з них важлива. Цінність членства у них не лише у консолідованому лобіюванні важливих для громад питань на центральних рівнях влади, але й у можливості отримати практичні знання, перейняти досвід, зрештою, спільно напрацювати ефективну модель нової регіональної політики, яка прислужиться і добробуту громад, і розвиткові держави», – зазначив він.

Членами Всеукраїнської Асоціації ОТГ є 17 з 54 волинських тергромад. Презентуючи діяльність Асоціації решті лідерів, заступник її виконавчого директора Тарас Дубрівський зазначив, що особливістю діяльності саме Асоціації ОТГ є великий масив практичної допомоги громадам. З цією метою створено 17 консультативно-навчальних платформ, які охоплюють практично усі сфери діяльності: від законодавства та самоврядного менеджменту – до безпеки у громадах.

Упродовж «Регіонального тижня» тергромади області зможуть отримати консультації експертів, перейняти кращі практики, обмінятися досвідом, а також пройти курс навчання на шести таких платформах. Йтиметься, зокрема, про економіку та інвестиції, місцеві бюджети та фінанси, законодавство для територіальних громад, формування безпечного середовища на територіях, створення якісного освітнього простору, навчання для керуючих справами та голів.

Окрім того, під час форуму йшлося і про налагодження та розвиток партнерства між різними гілками влади в регіоні та її секторальними підрозділами. Це – інструмент для досягнення консенсусу між потребами громад, регіональними пріоритетами та стратегією розвитку держави. З цією метою підготовлено та невдовзі буде підписано тристоронній меморандум про співпрацю та взаємодію з метою пошуку узгоджених і оптимальних рішень між Волинським регіональним (обласним) відділенням асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціації об’єднаних територіальних громад», Волиньрадою та обласною державною адміністрацією.

В українській делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи працює і голова постійної депутатської комісії Волиньради з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій Юлія Вусенко.

В Офісі Президента України відбулася робоча нарада членів Делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи з підготовки звіту України про виконання своїх зобов’язань у межах Європейської хартії місцевого самоврядування за участі Постійного представника України при Раді Європи, Надзвичайного та Повноважного Посла України Бориса Тарасюка та заступника керівника Офісу Президента України, представника Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Ігоря Жовкви.  

Як розповіла депутатка Волинської обласної ради, членкиня постійної делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Юлія Вусенко, підготовка звіту та його ухвалення на пленарному засіданні Конгресу є надзвичайно важливими для України, адже саме у цьому документі будуть висвітлені результати процесу децентралізації та інші зміни, пов’язані з розвитком місцевої та регіональної демократії, що відбулися в державі упродовж останніх семи років.

На запрошення Федерації волейболу України голова обласної ради у якості Президента Федерації волейболу Волині бере участь у засіданні щодо створення національної жіночої професійної волейбольної ліги, який проходить у Києві.

Григорій Недопад поділяє думку, що такий організаційний крок стане одним з елементів посилення розвитку цього виду спорту серед жінок, а також утвердження українських волейболісток на міжнародному рівні (нині національна жіноча волейбольна збірна перебуває на 26 сходинці світового рейтингу).

Про умови участі та пріоритети у відборі місцевих проєктів на фінансування за рахунок державної програми «Питна вода» на 2022-2026 роки йшлося рід час чергового засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування про голові обласної ради.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зазначив, що проблематика якісної питної води та каналізування є доволі актуальною для громад області, про що свідчить значна кількість проєктів, які території подавали на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку.

«Ми також намагалися частково вирішити це питання за рахунок обласного екологічного фонду. Цьогоріч у ньому близько 5 мільйонів гривень, а проєктів громади подали на 35 мільйонів. І от, те про що так довго говорили, нарешті сталося: держава запроваджує цільову програму «Питна вода». І це – шанс для громад отримати фінансування для поліпшення якості водопостачання», – зауважив він.

Зазначалося, що відповідний закон ще готується до прийняття у другому читанні, проте у держбюджеті на цей рік уже передбачено фінансування в обсязі 1 мільярд гривень. Підставою для участі у конкурсі є наявність проєктно-кошторисної документації та експертного висновку. Також потребуватиметься співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі 10% від загальної вартості проєкту. Окрім того, об’єкт повинен бути відображений і у регіональній програмі «Питна вода». За твердженням фахівців профільного управління ОДА є 27 таких проєктів з 17 громад.

Голова постійної депутатської комісії з питань екології та природних ресурсів Юрій Ройко уточнив і деталізував умови реалізації державної цільової програми. Він, зокрема, зауважив, що з переліку заходів для фінансування, як от: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт водозабірних та очисних споруд, а також мереж водопостачання та водовідведення, перевагу у конкурсному відборі Мінрегіон надаватиме проєктам з очищення питної води, і досягненню таким чином установлених нормативів з її якості.  

Юрій Ройко також зазначив, що у парламенті утворено міжфракційне об’єднання «Питна вода», яке сприятиме просуванню місцевих проєктів. За його інформацією від Волині для участі у конкурсі подано лише один проєкт. Аби пришвидшити процедуру, голова профільної комісії зобов’язався особисто передати до міжфракційного об’єднання решту проєктів.

Відтак, голів громад закликали негайно взятися за підготовку документації та активно долучатися до подачі проєктів на фінансування державної програми «Питна вода».