Національний проєкт «Меблеве економічне диво» представили у Волинській обласній раді. Зустріч відбулася за ініціативи народних депутатів України Олександра Ковальчука та Вячеслава Рубльова, за участі заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, депутатів обласної ради, а також представників бізнесу та лісової галузі.

Як зазначив Олександр Ковальчук, українська меблева галузь до війни була одним з найперспективніших секторів економіки, який щороку демонстрував значні темпи приросту виробництва та експорту готової продукції. Сфери деревообробки та виготовлення меблів забезпечували роботою понад 100 тисяч українців. Тільки за 2021 рік експорт українських меблів склав понад 1 млрд $. Окрім того, держлісгоспи продали необробленої та обробленої деревини на 15,4 млрд грн. Під час війни саме деревообробна галузь – одна з небагатьох, яка працює на повну потужність в тих регіонах, де немає активних бойових дій.

«Деревообробна галузь лишається прибутковою навіть тоді, коли велику частину сировини спрямовують на потреби військових, – каже Вячеслав Рубльов. – Ініціатива щодо підсилення саме меблевого виробництва важлива, адже її втілення дозволить створити і додатну вартість, і більше робочих місць. Волинь зможе стати провідною областю в реалізації цього проєкту. Щоб це зробити, ми повинні не просто експортувати деревину, а пропонувати на продаж готову продукцію».

Для цього потрібні швидкі законодавчі рішення та реформи в сфері налагодження роботи ринку деревини, підтримка глибокої її переробки в Україні, комплексна підтримка розвитку меблевих кластерів.

Меблева галузь має низку переваг для швидкого росту, адже меблеві підприємства вже орієнтовані на співпрацю з ЄС, вміють працювати з міжнародною сертифікацією та іноземними клієнтами. Крім того, таке виробництво не потребує значної капіталоємності і великої кількості обладнання, головний актив – працівники. Галузь має налагоджену логістику доставки товарів та сировини, в тому числі з Європейським союзом. В нинішній ситуації санкції та скасування міжнародних ліцензій для деревини з росії та білорусії відкривають для українських меблевиків нові ринки збуту в ЄС та США.

«Ми знаємо потенціал нашої лісової галузі, тож підтримка та реалізація на державному рівні саме меблевиробництва може дати потужний стимул нашій економіці. Зараз держава пропонує підтримку тим, хто хоче відкрити власну справу, тому таким шансом варто скористатися, – підсумував Григорій Пустовіт. – Ми маємо виготовляти і постачати не просто деревину, а готову продукцію. Маю надію, що ця концепція буде втілена в життя».

Тривають спільні зустрічі голови обласної ради та керівника громадської організації Православної Церкви України «Елеос-Волинь» отця Петра Стеблини з вимушеними переселенцями.

Сьогодні підтримати людей і словом, і найнеобхіднішими у побуті речами приїхали в один з освітніх закладів Володимира. В гуртожитку вже важко упізнати студентське житло: дбайливо змайстровані дитячі гойдалки, на вітрі тріпочуть шеренги свіжовипраної білизни, з відкритих вікон ширяться пахощі домашніх страв. Тут мешкають чотири десятки родин з малими дітьми, літніми батьками та хатніми улюбленцями, загалом 130 душ. Географія місць, звідки вони прибули, співпадає із картами ведення бойових дій.

Григорій Недопад найперше цікавиться умовами. Люди не нарікають, дякують. Заступник директора закладу Андрій Люта запевняє – зробили все, аби полегшити побут і пристосувати студентське житло під сімейне: облаштували душові, пральню, дитячу кімнату, обладнали дві просторі кухні. Підтримують волонтери, держава, муніципалітет і місцевий бізнес. Дітей прилаштовують у садки та школи, батькам допомагають із пошуками роботи.

«Нам дуже важливо бути разом. Сьогодні – і до перемоги. Ми приїхали підтримати вас і запевнити, що ви не полишені сам на сам. Віримо, що невдовзі ви зможете повернутися до рідних місць. Якщо ж повертатися нікуди, допоможемо вкорінитися на Волині», – запевнив присутніх Григорій Недопад.

«Бути християнином – означає носити тяготи один одного, плакати з тими, хто плаче, і радіти з тими, хто тішиться. Сьогодні ми тут, щоб укріпити один одного в надії, що все у нас буде добре», – зазначив отець Петро, місія якого, окрім священництва, іще й в соціальному служінні суспільству та країні.

Від громадської організації ПЦУ «Елеос-Волинь» кожна родина вимушених переселенців отримала пакунки з продуктами, засобами гігієни та харчуванням і товарами для дітей.

Голова обласної ради Григорій Недопад зустрівся з українським стронгменом, найсильнішою людиною світу Олексієм Новіковим. Очільник Волиньради відзначив здобутки спортсмена в частині популяризації спорту в Україні та гідне представлення нашої держави на спортивній арені.

Український стронгмен Олексій Новіков переміг на турнірі The Strongman Classic 2022, який відбувся в липні у Лондоні, і вдруге став найсильнішою людиною у світі. До тріумфальної перемоги Олексія Новікова у Великій Британії долучився Григорій Недопад, надавши допомогу в організації участі спортсмена у міжнародних змаганнях.

«В час війни важливо щоб наші спортсмени продовжували брати участь у змаганнях, щоб вони говорили про Україну, популяризували її, допомагали нашим військовим та надихали їх, – переконаний Григорій Недопад. – Олексій Новіков завжди закликає підтримувати нашу армію та наших воїнів, а ми маємо підтримувати його на шляху до спортивних вершин».
Також разом з головою Волинської ОВА Юрієм Погуляйком Григорій Недопад вручив спортсмену цінний подарунок.

Голова обласної ради Григорій Недопад спільно з очільником Волинської ОВА Юрієм Погуляйком зустрівся з медперсоналом одного зі шпиталів системи Міністерства внутрішніх справ.

Нещодавно за сприяння радника голови Волиньради з гуманітарних питань Олександра Кулакова сюди з німецького Гамбурга було доставлено 10 функціональних лікарняних ліжок, а також сучасне реабілітаційне обладнання – вертикалізатор.

Посадовці обговорили з адміністрацією медзакладу основні потреби та оглянули бомбосховище, яке потребує капітального ремонту. Попри те, що лікарня відомча і фінансується з державного бюджету, керівники області пообіцяли підтримку та домовилися про гуманітарну співпрацю.

З роботою першої в області самогенеруючої кисневої станції ознайомився голова Волиньради Григорій Недопад.

Для облаштування нової кисневої системи не знадобилися кількатонні ємності для зберігання зрідженого кисню та точки перевантаження. Все устаткування, яке упродовж доби здатне з повітря утворити 625 тисяч літрів 98-мивідсоткового кисню, помістилося буквально на десяти квадратних метрах.

Гендиректор Любомльського ТМО Володимир Дибель зазначив, що саму кисневу станцію вартістю понад 2,6 млн грн закуплено коштом Міністерства охорони здоров’я. Знадобилося ще більше 3,5 мільйонів, аби дооснастити і підвести систему киснепостачання до 165 ліжок. Додатково придбали 2 вакуумні насоси, 3 компресори, а також багатофункціональні приліжкові модулі, які дозоляють не лише автоматично регулювати потоки кисню, а й в режимі реального часу дистанційно відстежувати усі життєві показники пацієнтів.

«У пандемію коронавірусу наша лікарня входила з 46-ма переносними кисневими концентраторами. Звісно ж, стояло питання про будівництво кисневої станції, яка б забезпечувала високі потоки лікувального газу. Але коли на піку захворюваності в країні почалися проблеми з постачанням зрідженого кисню, ми зрозуміли, що потрібна альтернатива. Тому щойно держава закупила самогенеруючу медичну кисневу станцію, ми, не зважаючи на воєнний стан, акумулювали усі організаційні та фінансові ресурси на її встановлення та облаштування мережі киснепостачання», – запевнив Володимир Дибель.

Ініціативність та передбачливість керівництва Любомльського територіально-медичного об’єднання відзначив і голова обласної ради Григорій Недопад. «Область, завдяки централізованим державним закупівлям, отримала 10 таких кисневих станцій, і лише одна з них введена в дію. Дві третини вкладених у систему киснепостачання коштів – це гроші зароблені самою лікарнею. Адміністрація ТМО також залучила асигнування з місцевого та обласного бюджетів. Решта закладів повинні наслідувати цей приклад. Адже попереду – нова хвиля захворюваності на ковід, а більшість виробництв кисню розташовуються на сході, до того ж війна суттєво ускладнила й логістику. Тому встановлення самогенеруючих кисневих станцій – це найоптимальніший варіант»,- переконаний очільник Волиньради.

Оскільки неоплаченими, у сумі 623 тисячі гривень, лишилися роботи з облаштування киснепроводу, Григорій Недопад досягнув домовленості з начальником обласної військової адміністрації Юрієм Погуляйком про оплату цієї заборгованості за рахунок резервного фонду, де акумульовано кошти в тому числі і на протидію пандемії коронавірусу.

109 років минуло від дня смерті видатної української поетеси, письменниці, громадської діячки.

Традиційно до постаменту Лесі Українки віддати данину пам’яті прийшли представники громадськості і влади. Вшанувати геніальну землячку прибув перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

«Леся Українка – не лише поетеса, вона була активною діячкою українського національного руху. Протистояла російському імперському колоніалізму, бо вважала, що «братні народи» просто сусіди», які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо. Письменниці було часто нестерпно повертатися із поїздок Європою в Російську імперію, в «се тюремне життя», –зазначив Юрій Поліщук. – Вона боролася за Україну, а її пророче слово і досі лишається актуальним».

Григорій Недопад разом з колегами та у партнерстві з громадською організацією ПЦУ «Елеос- Волинь» відвідав обласні комунальні заклади, які стали тимчасовим прихистком для сотень вимушених переселенців.

Практично у кожному обласному освітньому закладі з початку війни мешкають від кількох десятків до кількох сотень біженців з регіонів, де ведуться активні бойові дії. Переважна більшість – це літні люди та родини з малим дітьми. Допомогти керівникам закладів з облаштуванням побуту для нових пожильців, доставка гуманітарних вантажів, з’ясування проблем і потреб та звичайна людська підтримка – така мета постійних візитів голови Волиньради спільно з волонтерами та благодійниками до місць компактного мешкання вимушених переселенців.

Сьогоднішні зустрічі Григорій Недопад провадив з владикою Михаїлом, керівником громадської організації ПЦУ «Елеос-Волинь» отцем Петром Стеблиною, а також співробітниками апарату Волиньради у якості волонтерів Галиною Карнауховою та Станіславом Ольшевським.

«Ми прийшли з добрим словом і гостинцями, аби хоч трохи полегшити ваше нелегке буття віддалік домівок та рідних місць. Заради цієї мети церква і влада об’єдналися»,- зазначив Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

«Я розумію, що ваше серце залишилося у Маріуполі, Харкові, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Херсоні, і тільки там ви почуватиметесь вдома. Хай тимчасово, але все одно ви члени нашої Волинської громади. Не зважаючи на те, що з тривалістю війни зменшуються і наші ресурси, і допомога наших іноземних партнерів, ми вважаємо своїм обов’язком піклуватися про вас», – звернувся до присутніх Григорій Недопад.

Кожна родина внутрішньопереміщених отримала сьогодні кілька чималих пакунків: з продуктами, предметами гігієни, харчуванням та засобами для дітей від громадської організації «Елеос-Волинь». Її керівник отець Петро зазначив, що вантаж зібрано зусиллями панотця Мечислава Пузевича та Люблінського волонтерського центру. Він також розповів, що заснована Українською Православною Церквою мережа громадських організацій під загальною назвою «Елеос» має за місію соціальне служіння суспільству і країні. Вони опікуються і військовими, і переселенцями, і соціально вразливими верствами.

Люди щиро дякували за допомогу, увагу, за облаштований побут та умови для повноцінного життя. Однак і переймалися, чи не доведеться з початком нового навчального року опинитися на вулиці. «У нас гарні умови проживання, нам дуже подобається місто, ми вже вважаємо його своїм другим домом, – ділиться Валерія з Краматорська. – Багато з нас уже знайшли роботу, влаштували дітей до шкіл та садочків. Ми тільки почали нормально жити, тому дуже страшно знову все втратити».

Григорій Недопад зауважив, що освітні заклади хоч і у власності обласної ради, проте, за правилами воєнного часу, рішення за обласною військовою адміністрацією. Однак, він висловив переконання, що проти зими ніхто не залишиться без даху над головою. Якщо і доведеться вивільняти місця для учнів та студентів, то лише за умови надання для проживання інших площ.

З перемогами на Волинь повернулися спортсмени, які представляли наш край та Україну на Всесвітніх іграх у Бірмінгемі, Алабама, США.

У складі української збірної – четверо волинян: Богдан Мочульський став переможцем Всесвітніх ігор з джиу-джитсу, Вікторія Куніцка, Дарина Пом’яновська та Олександра Мальчук вибороли бронзові нагороди зі спортивної акробатики у групових вправах. Роботу спортсменів та їх тренерів відзначив голова обласної ради Григорій Недопад та заступники голови Волинської ОВА Сергій Мовенко та Юрій Гупало.

Цьогоріч українська збірна у Всесвітніх іграх показала свій найкращий результат за всю історію виступів на цих змаганнях, завоювавши 45 медалей: 16 – золотих, 12 – срібних, 17 – бронзових.

«Своїми здобутками наші спортсмени неабияк підтримують кожного з нас і наших військових. Особливо пишаємося тим, що переможців готує наша обласна дитячо-юнацька спортивна школа. Ми будемо й далі підтримувати спорт, наших спортсменів, їхніх наставників та наші заклади аби молодь показувала ще кращі результати і розвивала свої таланти», – зазначив Григорій Недопад.

Він вручив почесні грамоти обласної ради спортсмену Богдану Мочульському, а також тренерам Олені Кришпінович та Вероніці Пащук.

«Коли звучить Гімн України – це найбільш емоційний момент на змаганнях. Коли весь стадіон слухає Гімн України та аплодує стоячи – це дорого вартує, і ми для цього працюємо», – зазначив Богдан Мочульскький.

Можливості волинського ринку праці в умовах воєнного стану розглядали під час засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства обласної ради.

Так, впродовж 2021-2022 року за послугами до Центру зайнятості звернулися понад 57 тисяч громадян з яких 33 тисячі мали статус безробітних. Третина – це молодь, а 6 з 10 – жінки.

Як зазначила т.в.о. директора Волинського обласного центру зайнятості Алла Чубара, складність працевлаштування полягає у невідповідності запитів ринку праці. Серед безробітних чимало керівників та держслужбовців, тоді як найактуальніша потреба у робітничих професіях.

Для перекваліфікації проводять навчання, яким скористалися понад 2 тис осіб. Всі вони працевлаштовані.

«Також ми співпрацюємо з громадами, вивчаємо можливості що для них потрібно, як допомогти розвинути зайнятість в громаді і маємо результат – майже 2 тис осіб працевлаштували», – зазначила Алла Чубара.

В умовах війни бажаючі скористатися послугами центру зайнятості можуть зробити це через застосунок «ДІЯ». До слова, зараз статус безробітного надається з першого дня звернення, як і відповідна допомога.

«До нас також звертаються внутрішньопереміщені особи. В області їх налічувалося 70 тис. Ми працевлаштували понад 500 осіб. З початку повномасштабного вторгнення кожне 10 звернення – від внутрішньопереміщених осіб. Ми прагнемо чимшвидше їх працевлаштувати, адже цим людям робота життєво необхідна», – розповідає очільниця центру.

Також в області зареєстровано 12 релокованих підприємств, з якими активно співпрацюють.

Наразі в центрі зайнятості починають впроваджувати мікрогранти від урядової програми «Є робота». Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб є можливість отримати мікрогрант від 50 до 250 тисяч гривень на придбання обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оплати за приміщення та інше. Кошти даються на 3 роки, і якщо впродовж цього часу такі ж кошти будуть витрачені на податки та платежі до бюджету, то їх можна не повертати. На такі мікрогранти подано 86 заявок, з яких 17 проєктів отримали позитивні висновки.

Депутати інформацію взяли до відома.

Діяльність Олицького та Берестечківського психоневрологічних інтернатів аналізували під час засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.

В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну інтернатні установи разом із підопічними готували до евакуації. На щастя, військові дії обійшли Волинь, натомість інтернатам області довелося приймати внутрішньопереселених підопічних з гарячих точок. У червні роботу усіх психоневрологічних інтернатів перевірили спеціалісти Головного управління Національної соціальної сервісної служби в області, і найбільше зауважень виникли до роботи саме цих двох закладів.

Так, у Берестечківському психоневрологічному інтернаті до 202 мешканців додалися ще 25 внутрішньопереселених. За словами очільника установи Анатолія Клемби, в закладі створили всі належні умови, запаслися продуктами та змогли належно прийняти евакуйованих підопічних. «Люди, які приїхали до нас 4 квітня, прибули буквально у кімнатних капцях. Ми їх поселили, одягли, нагодували та виготовили банківські картки, аби вони могли отримували пенсію», – зазначив очільник закладу.

Керівник Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер розповів, що на 110 планових місцях, зараз в закладі перебуває 129 підопічних, в тому числі 15 тих, хто був евакуйований на початку квітня з Покровського психоневрологічного інтернату. Тут також створили належні умови для перебування підопічних. «Люди забезпечені місцями, харчуванням, ми знайшли всі можливості, щоб створити їм належні умови», – зазначив він.

Однак, за результатами моніторингу ГУ Національної соціальної сервісної служби спеціалісти склали рекомендації для покращення роботи обох закладів. В свою чергу, депутати рекомендували керівникам комунальних установ у найкоротші терміни усунути виявлені недоліки та неухильно дотримуватися вказаних методик.