Секретар РНБО, 3 міністри, два посли, представники офісу Президента, інших відомств, правоохоронних органів, військових формувань, тероборони, а також очільники 5 прикордонних областей та кількох десятків територіальних громад прибули на Волинь для участі у міжвідомчій нараді щодо організації протидії міграційній кризі і захисту державного кордону.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Як зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, Україна готується до різних сценаріїв розвитку подій на польсько-білоруському кордоні. «На території Білорусі знаходиться вже близько 16 тисяч осіб – так званих біженців. Ця ситуація може торкнутися нас безпосередньо, тому маємо вжити усіх необхідних заходів реагування».

За повідомленням представників спецслужб мігранти поки не мають наміру штурмувати український кордон. Однак, у разі, якщо ситуація зміниться, у прикордонних областях ймовірне запровадження надзвичайного стану.

Для протидії загрозі задіяні всі структури МВС, відбувається взаємодія із ЗСУ, силами територіальної оборони, – стверджує Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. За його словами ключове завдання – формування мобільних сил реагування у разі загострення ситуації та можливих провокацій. Про додаткові заходи, що здійснюються їх відомствами для захисту державного кордону, доповіли також очільники Держприкордонслужби, Державної міграційної служби та ДСНС України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкій поінформував про етапи спецоперації та заходи реагування польської сторони. Він переконаний, що «міграційна атака – це гібридна операція Білорусі, де мігранти є одночасно і зброєю, і жертвою». Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас висловив подяку Україні за те, що вона була однією з перших країн, які допомогли Литві на початку міграційної кризи.

До обговорення плану дій були залучені не тільки силові структури, а й органи місцевого самоврядування. Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад повідомив, що на облаштування захисних споруд українсько-білоруського кордону із резервного фонду обласного бюджету будуть виділені асигнування. Також для посильної допомоги матеріалами та засобами організовується місцевий бізнес, лісгоспи, а територіальні громади сприяють у розташуванні особового складу залучених додаткових сил.  

За пропозицією секретаря РНБО Олексія Данілова з метою цілодобового моніторингу ситуації на кордоні та оперативного реагування буде створено міжвідомчу робочу групу, до якої увійдуть як представники усіх силових структур, так і органів місцевого самоврядування.

Окрім того, було наголошено, що спроби охочих заробити на доправленні нелегальних мігрантів через державний кордон каратимуться з усією суворістю кримінального законодавства.  

У цьому голів громад запевнив керівник Волинської дирекції «Укрпошти» Іван Люсак під час Координаційної ради з питань місцевого самоврядування.

Керівник Волинського представництва «Укрпошти» розповів, що в області майже завершено впровадження моделі пересувних відділень. Це передбачено реформою державного відомства, яка покликана зменшити збитки від діяльності. Проте, запевнив, Іван Люсак волиняни не залишаться без послуг, які раніше надавалися в стаціонарних відділеннях. Ба більше, обслуговування стане ще кращим.

Він розповів, що стаціонарні відділки пошти будуть лише у населених пунктах з населенням більше 1200 осіб. Решту закриються, натомість курсуватимуть автомобілі, обладнані автоматизованими та комп’ютеризованими системами. Таких для області закуплено майже сотню. На них і розвозитимуть пенсії та кореспонденцію. Одночасно ще одна працівниця надаватиме послуги стаціонарно, але для цього Іван Люсак просить у голів громад виділити кімнату у сільраді, клубі чи амбулаторії.

Управлінець розповів, що обслуговування мобільні відділення здійснюватимуть за графіком: у селах до 500 мешканців – раз на тиждень, від 500 до 1200 – двічі на тиждень, а з населенням більше 1200 – щодня у будні. І на підтвердження навіть продемонстрував відеоролик як саме це відбувається.

Натомість депутатка обласної ради Оксана Філіпчук розповіла, що днями, проводячи зустріч з виборцями у Копачівській громаді, почула безліч нарікань на роботу мобільної пошти. Мешканці скаржилися на те, що листоноші не дотримуються графіку. Із запізненням доставляють кореспонденцію і не здійснюють підписку на періодичні видання. Тому попрохала очільника дирекції залагодити проблему.

Той, своєю чергою, запевнив у прагненні налагодити конструктивну співпрацю з громадами і навіть продиктував головам номер свого мобільного телефону для термінових повідомлень про зауваження щодо якості поштових послуг.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Допомога засобами, матеріалами та іншими організаційними заходами для убезпечення українсько-білоруської ділянки кордону – таким було ключове питання чергового засідання Координаційної ради місцевого самоврядування при очільнику обласного депутатського корпусу.

Через карантинні обмеження лідери громад та голови районних рад перебували на відео-зв’язку.  Участь у засіданні коордради також взяли керівництво облдержадміністрації, райдержадміністрацій очільники силових відомств та лісового господарства.

Звертаючись до присутніх голова обласної ради Григорій Недопад закликав присутніх зважити на серйозність загрози ескалації ситуації і на українсько-білоруській ділянці кордону. «Ви всі обізнані з подіями, які уже кілька днів відбуваються на межі польського кордону. Протяжність кордону з Білоруссю в області понад 200 кілометрів. Тому Волинь на усіх рівнях повинна негайно підготуватися до можливої дестабілізації, пов’язаної із навалою біженців та нелегальних мігрантів», – зазначив голова Волиньради.

Головний прикордонник області Сергій Лозінський повідомив, що на кордоні з Білоруссю визначено найбільш уразливі для незаконного прориву ділянки загальною протяжністю 10 кілометрів. Допомоги у терміновому їх укріпленні він попросив як в обласної влади, так і у громад. Зокрема, прикордонники конче потребують бетонних і дерев’яних опор, пиломатеріалів, загороджувальної сітки, колючого дроту, а також спірального бар’єрного загородження.

Григорій Недопад заявив, що обласний бюджет готовий виділити кошти з резервного фонду, який і передбачений на випадок надзвичайних ситуацій. Однак для цього потрібне відповідне рішення Кабміну чи РНБО. Окрім того, без спеціального дозволу неможливо без конкурсу здійснювати закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень. Нарешті, потрібно владнати питання проведення робіт з облаштування кордону на території природно-заповідного фонду, де заборонена будь-яка діяльність. Григорій Недопад звернувся до голови облдержадміністрації з проханням якомога швидше узгодити ці питання з центральними державними органами.

Також голова ковельської РДА Ольга Черен зазначила, що підприємці району готові закупити частину необхідного, проте потребують більше детальної інформації і щодо матеріалів, і щодо процедур їх передачі.

Начальник обласного управління Нацполіції Юрій Крошко та командир частини Нацгврдії Василь Гуртовський повідомили, що для посиленої охорони прикордонних територій будуть залучені сили з інших областей. Відтак голів громад  просять допомогти із виділенням приміщень для розташування особового складу. Окрім того, є потреба у під’єднанні до стаціонарного електроживлення наметових містечок, які вже розгорнули правоохоронці, оскільки потужностей мобільних генераторів бракує.

Про посилення патрулювання у лісових масивах вздовж кордону доповів і головний лісівник області Олександр Кватирко – цілодобову варту на території  майже сотні кілометрів несуть рейдові групи з працівників держлісгоспів.

Керівник СБУ в області Микола Лисененко повідомив, що по громадах уже працюють оперативні групи, тому попрохав голів про взаємодію. Він також закликав вести з місцевим населенням роз’яснювальну роботу щодо можливої загрози прориву кордону нелегальними мігрантами, а також про те, як діяти в такій ситуації та кого повідомляти.

Григорій Недопад закликав лідерів громад до пильності та злагодженої взаємодії у питаннях допомоги з убезпечення ділянки кордону та максимальному попередженні надзвичайної ситуації.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

У зв’язку із загостренням міграційної ситуації на кордоні а область навідалися Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський разом із головою Державної прикордонної служби Сергієм Дейнеком, головою Національної поліції Ігорем Клименком і заступником голови Національної гвардії України Юрієм Лебедем. З державними посадовцями зустрівся і голова обласної ради Григорій Недопад.
Міністр ВСУ провів нараду із керівництвом області, прикордонниками, нацгвардійцями, рятувальниками, Державною міграційною службою, очільниками територіальних громад. Він прогнозує, що ескалація міграційних процесів на кордоні з Польщею може призвести і до того, що мігранти намагатимуться перетнути білорусько-українську ділянку кордону аби транзитом потрапити до Польщі. «Тому ми посилюємо прикордонні підрозділи силами Національної поліції та Національної гвардії. Додатково буде залучено близько 8,5 тисяч військовослужбовців та поліцейських. Чергуватиме також авіація МВС, зокрема 15 вертольотів, які забезпечать мобільність і, за необхідності, перекидатимуть наші сили на кордон», – зазначив Денис Монастирський.
Денис Монастирський ознайомився з відпрацюванням дій щодо захисту від можливого прориву українського кордону штучно організованими натовпами мігрантів з боку Білорусі. Крім того, він перевірив стан охорони державного кордону з Республікою Білорусь і місця дислокації додаткових сил. Їх перекинули та розгорнули безпосередньо на напрямках потенційного руху незаконних мігрантів.
Голова обласної ради Григорій Недопад пообіцяв усіляку підтримку в організації вбезпечення кордону: “Ми уже обговорили план дій з головами прикордонних громад. І готові надати свої комунальні заклади для того, щоб розмістити додаткові сили правоохоронців. Також ми віднайдемо резерви для забезпечення першочергових потреб”, – запевнив голова обласної ради.
Денис Монастирський зазначив, що такі нагальні кроки дозволять стримати незаконних мігрантів, однак для комплексного вирішення проблеми є тільки один вихід – будівництво надійного сучасного інтелектуального кордону. «Український рубіж необлаштований, тому в найкоротші терміни Україна має звести «інтелектуальний кордон» з Росією та Білоруссю. Для фінансування цього проєкту знадобиться 17 млрд грн. Ці кошти будуть виділені з бюджету наступного року», – зазначив міністр.

• 

• 

• 

Під час чергового раунду бюджетних слухань аналізувалася спроможність обласних закладів охорони здоров’я працювати наступного року у межах доведеного фінансування.

Участь в обговоренні взяли заступники голови обради Юрій Поліщук і Григорій Пустовіт, голова бюджетної комісії Орест Маховський, очільниця медичної комісії Ірина Горавська, депутати обласної ради Анатолій Вітів, Юрій Ройко, Ярослав Матвійчук, Юрій Харченко, Ольга Омелько, а також народний депутат Вячеслав Рубльов.

Звертаючись до присутніх очільник профільної комісії Орест Маховський зазначив, що, зважаючи на пандемію коронавірусу, галузь охорони здоров’я – у пріоритеті. Відтак, депутатський корпус особливо пильно аналізує фінансові ресурси кожного медичного закладу, аби не шукати додаткові асигнування посеред наступного бюджетного року.  

Що стосується лікарень, то всі вони отримують фінансування за  пакетами НСЗУ, однак, комунальні послуги та енергоносії, відповідно до Бюджетного кодексу, фінансуються з обласного бюджету. За твердженням переважної більшості керівників медичних установ саме ця стаття видатків – найуразливіша. Через різке зростання вартості практично усіх комунальних послуг лікарням вже цього року платити нічим, забракне виділених коштів на енергоносії і наступного року. При чому зазначалося, що навіть на деревному паливі особливо заощадити не вдасться, бо з різким подорожчанням газу, на ринку суттєво зросла і вартість пелет та паливних дров.

Присутні зійшлися на тому, що оплата енергоносіїв повинна була увійти до вартості пакетів на медичні послуги, однак НСЗУ категорично забороняє фінансувати цю статтю видатків. Окремі заклади шукатимуть вихід із ситуації за допомогою альтернативних джерел енергії. Зокрема, у фтизіопульмонологічному диспансері встановили сонячні батареї і завершують обладнання сонячних колекторів для підігріву води. Документацію на обладнання сонячної станції розробляє і центр екстреної медичної допомоги для центральної диспетчерської. Решта медзакладів шукатимуть інші шляхи оптимізації.

Головний фінансист області Ігор Никитюк зауважив, що на погашення цьогорічної заборгованості по енергоносіях, а вона загалом становить 42 мільйони гривень, спрямують 21 мільйон додаткової дотації.

Депутати також просили детального звіту по підготовці до впровадження наступного року інвестиційних проєктів за державні кошти. Так, керівник обласної клінічної лікарні Олександр Дудар розповів, що за задумом має бути створено автономне медичне містечко, де б надавалися усі послуги. Отож проєкт передбачає термореновацію та реконструкцію усіх корпусів, операційних та реанімацій, а також добудову невеликого модуля з вертолітним майданчиком на даху. Загальна вартість – 1.3 мільярда гривень, завершення заплановане на кінець 2024 року. Керівник обллікарні запевнив, що вже підготовлено медико-технічне завдання, яке є основою для виготовлення проєктно-кошторисної документації. На її виготовлення потребуватиметься 22 мільйони з обласного бюджету.

Ірина Горавська – директорка обласного медичного об’єднання захисту материнства і дитинства, яке теж перебудують за принципом медичного містечка, повідомила, що виготовлення документація, на яку обласний бюджет виділив 10 мільйонів гривень, буде завершено у І кварталі наступного року. Тому вже у січні установа оголошуватиме конкурс на виконання будівельних робіт. Вони передбачають реконструкцію приміщення обласної дитячої лікарні з добудовую операційного корпусу та готелю для батьків маленьких пацієнтів, а також закупівлю медичного обладнання. Загальна вартість – близько 900 мільйонів гривень. Завершення проєкту очікується наприкінці 2023 року.  

Керівник обласного центру онкології Юрій Малімон розповів, що нині триває процедура погодження ПКД для облаштування приміщення під встановлення лінійного прискорювача. Волинь – у числі перших областей на отримання цього дороговартісного обладнання за державні кошти. Він також запевнив, що реконструкцію спеціального приміщення завершать упродовж 4 місяців.  

Було проаналізовано і діяльність трьох медичних закладів освіти, які теж значною мірою дотуються  з обласного бюджету. За висновком депутатів найкраще до роботи у складних фінансових умовах підготувався Ковельський медичний коледж.

Окрім того, учасники бюджетних слухань детально вивчили фінансово-організаційну структуру установ охорони здоров’я, які фінансуються за рахунок медичної субвенції. Оскільки фактичні потреби вона покриває лише частково, керівникам цих установ було запропоновано вдатися до оптимізаційних заходів.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Під час бюджетних слухань йшлося про організацію роботи обласних закладів у галузі спорту, в тому числі і комунальних. Спільно з керівниками цих установ голова бюджетної комісії Орест Маховський, заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт та депутати обласної ради аналізували господарську та навчально-тренувальну діяльність спортшкіл, центрів фізичної культури, спортивних товариств.
Орест Маховський наголосив, що бюджет наступного року гостродефіцитний. Відтак, десятьом фізкультурно-спортивним установам належить «вписатися» у передбачені на 2022 рік граничні показники бюджету загальним обсягом у 53,3 млн. грн.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Під час обговорення більшість керівників нарікали на недостатнє бюджетне фінансування для проведення спортивних заходів та участі спортсменів в загальнообласних та загальнодержавних чемпіонатах.
За словами директора школи вищої спортивної майстерності Андрія Авраменка дві третини спортсменів закладу є членами Збірної команди України. «Для одного спортсмена, який входить до Збірної, на навчально-тренувальні збори передбачене фінансування в 1550 грн. в місяць. Цього на вистачає, хотіли б аби з обласного бюджету на цю статтю видатків нам додали хоча б 200 тис. грн», – зазначив він.
Директор Волинського регіонального центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт», депутат обласної ради Віктор Галан-Влащук констатував нестачу асигнувань на фізкультурну реабілітацію та виплату нагород спортсменам.
Заслухали депутати і директорів обласних дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Одне з питань, яке ставили керівникам, це територіальна приналежність вихованців. За словами керівника Волинської обласної ДЮСШ Богуслава Галицького у закладі займаються понад 660 дітей, з яких близько 70% – лучани. Депутати висловлюють наполегливу пропозицію щодо співфінансування Луцькою громадою цього спортивного закладу. В обласній раді зауважують, що фонд заробітної плати спортшколи здебільшого спрямовується тренерам в Луцьку, тоді як наставникам, що працюють за межами обласного центру, зарплатню оплачують громади.
Орест Маховський зазначив, що в нинішніх умовах керівники спортивних закладів повинні максимально ощадити бюджетні кошти та віднайти додаткові можливості фінансувати потреби закладів, які поза статусом захищений статей видатків. Також було рекомендовано предметно попрацювати над залученням спонсорів та меценатів у галузь професійного спорту та фізичної культури.

• 

• 

В Луцькому національному університеті презентували проєкти трансформації студентського кафе «Меридіан» в інноваційний осередок Smart Volyn Hub.

Як зазначила ректорка Ірина Вахович, в університеті намагаються створити якнайкращі умови для розвитку та творчості студентів. У Smart Volyn Hub планують створити коворкінг-центри, івент-хол, різноманітні майстерні. «У цьому інноваційному просторі студенти зможуть апробовувати свої навики, реалізувати сміливі ідеї. Цього року в університеті реалізується низка інфраструктурних проєктів, які фінансуються з державного бюджету, зокрема з Фонду регіонального розвитку», – зазначила вона.

Зокрема, заплановано будівництво сертифікованого стадіону та капітальний ремонт спорткомплексу з басейном. Ірина Вахович додала, що проєкт Smart Volyn Hub посів друге місце у конкурсі проєктів за підтримки Європейського Союзу. Його планують реалізувати за кошти ЄС у співфінансуванні з місцевою владою. Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що в бюджеті передбачили кошти на розробку проєктно-кошторисної документації Smart Volyn Hub. «Я щиро радію, що обласна рада долучилася, і більше 600 тис. грн., які ми передбачили на проєктно-кошторисну документацію, уже використовуються. Переконаний, що такі проєкти потрібно підтримувати, адже таким чином Волинь стає привабливою не лише для абітурієнтів та студентів, а й інвесторів.», – наголосив очільник депутатського корпусу.

Народний депутат Вячеслав Рубльов, який активно долучається до розвитку освіти краю, переконаний, що ініціативним потрібно допомагати. «Ірина Вахович робить надзвичайно важливу справу, бо в державі, на жаль, немає сформованої політики підтримки інноваційних проєктів, – зазначив він. – Тому ми працюємо над тим, аби університет забезпечував потребу Волині в працівниках технічних професій. Конкурентна освіта може бути тільки тоді, коли запроваджуються інноваційні підходи, тому над цим ми будемо спільно працювати і я, як народний депутат, готовий лобіювати інтереси університету», – підкреслив Вячеслав Рубльов.

Відбулись бюджетні слухання з аналізу перспектив функціонування обласних комунальних закладів культури в умовах обмеженого бюджетного фінансування.

Не тільки мистецьку, а й фінансово-госпродарську діяльність театрів, бібліотек, філармонії та коледжу культури і мистецтв разом з керівниками цих закладів аналізували заступники голови обласної ради Юрій ПоліщуктаГригорій Пустовіт, керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк, голова бюджетної комісії Орест Маховський, депутати облради Володимир Бондар, Юрій Ройко, Ярослав Матвійчук, Ольга Омелько та Андрій Бокоч.

Як зазначив голова бюджетної комісії Орест Маховський, держава щороку скорочує розмір дотацій для обласного бюджету, тим самим готуючи до ситуації, коли область буде змушена жити лише на ті асигнування, які сама заробляє. Доведені на наступний рік бюджетні межі, це той максимум, на який спроможна обласна скарбниця. Тому, заклади культури, як і решта комунальних установ, повинні в умовах нових викликів знайти нові можливості. Саме таку стратегію роботи при обмеженому фінансуванні у 2022 році і мали представити керівники мистецьких організацій.

Новопризначений очільник коледжу культури і мистецтв Тарас Войтович констатував, що наступного року закладу забракне близько 3 мільйонів гривень на зарплатню, стипендії та енергоносії. Він зазначив, що аби втиснутися в межі фінансування, у закладі оптимізували структуру, відмовились від виплати оздоровчих адмінперсоналу, а також працюють над запровадження заочної форми навчання на платній основі.    

Директори обласного театру ляльок та музично драматичного театру були одностайними у твердженні, що театральне мистецтво не спроможне вижити у ринкових умовах. З чим депутати погодилися не цілком, оскільки основна діяльність закладів спрямована на отримання доходів, і чимало залежить від вмілого менеджменту. Директор лялькового театру Данило Поштарук запевнив, що на призначене фінансування установа у наступному році усе ж проживе, бо вдалися і до скорочення штатів, і до економії, а також домоглися 100% вакцинації персоналу, що дозволить працювати в умовах жорсткого карантину.

А от до очільника музично-драматичного театру у членів бюджетних слухань було значно більше питань. Із стратегічних заходів Анатолій Глива назвав лише роботу над новим репертуаром, який, на його думку, допоможуть закладу втриматися на плаву. Одночасно, збільшувати власні надходження наступного року театр не планує. Депутат Юрій Ройко зауважив, що за останніх 5 років обласний бюджет удвічі збільшив фінансування театру – з 11 до 22 мільйонів гривень, натомість за це й же період театр спромігся наростити свої заробітки лише на 10%. Іншу статистику озвучив член бюджетної комісії Володимир Бондар. З’ясувалося, що у порівнянні з іншими обласними театрами, у Волинському – найменша кількість вистав, найдешевші квитки, найнижча орендна плата і найвища дотаційність з бюджету. Депутати обласної ради одностайно дійшли висновку про відсутність в установі виразного менеджменту. Відтак, урадили, що до 1 грудня керівник повинен представити ефективний антикризовий план. В іншому разі розглядатиметься питання про кадрову заміну а управлінні театром.

Щодо обласних бібліотечних установ – наукової, юнацької та дитячої, то їхні керівники розповіли, що в умовах карантинних та фінансових обмежень книгозбірні вдаються до різноманітних новацій, які дозволять ефективно працювати. Йшлося, зокрема, про проєктну діяльність, яка дозволяє оновлювати техніку, надання інтернет послуг та збільшення відсотку віртуального читача. На що нарікали, так це на відсутність кошів для передплати періодичних видань та поповнення бібліотечних фондів. Депутати рекомендували виправити ситуацію за допомогою електронних версій періодики та книг, що суттєво заощадить на цій статті видатків.

Директорка Волинського краєзнавчого музею, у структурі якого ще 7 музейних об’єктів обласного значення, запевнила, що у межах передбаченого фінансування структура працюватиме ефективно. Оксана Важатко розповіла, що цьогоріч вдалося завершити реконструкцію сірого і білого будиночків Косачів у Колодяжному. Що ж до Олицького замку, то не чекаючи його реставрації музей уже розробляє новий туристичний маршрут та об’єкти музейного показу, аби з новим туристичним сезоном палацовий комплекс приносив дохід. Депутати обласної ради також висловили пропозицію створити координаційний центр з реалізації проєкту реставрації Олицького замку, оскільки якість організація процесів обласною державною адміністрацією обласну раду, як власника об’єкту, не влаштовує.

• 

• 

• 

• 

Комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодила розподіл державної цільової субвенції на боротьбу з COVID-19 між усіма медичними закладами області.

• 

• 

• 

Зокрема, майже 3 мільйони гривень спрямовано у бюджети територіальних громад для закупівлі медзакладами, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, експрес-тестів для визначення антигену коронавірусу та наборів для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції. Ще понад 1 мільйон гривень на цю ж мету розподілено між обласними комунальними закладами охорони здоров’я, а саме: обласна клінічна лікарня – 344,0 тис. грн, обласна інфекційна лікарня – 324 тис. грн; територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства – 270 тис. грн; медичний центр онкології – 70 тис. грн; госпіталь ветеранів війни – 50 тис. грн; обласна психіатрична лікарня м. Луцьк – 50 тис. грн.

Окрім того, члени бюджетної комісії схвалили розподіл іще однієї державної субвенції на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 1 млн. 50 тис. грн. З них 1 мільйон спрямовують на придбання діагностичного обладнання для обласної клінічної лікарні. Ще на 50 тис. грн  буде закуплено комп’ютерну техніку для Нововолинського наукового ліцею-інтернату.