Деталі програмного документу голова обласної ради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський обговорили сьогодні з керівниками обласних медустанов-учасниками проєкту модернізації.

Григорій Недопад зауважив, що над проєктом «Термореновація будівель медичних закладів Волині» обласна рада працює уже кілька років. Він передбачає комплексну енергомдернізацію за європейськими стандартами (заміну вікон, даху, вентиляційної та теплової систем, утеплення фасадів, будівництво модульної котельні тощо) і фінансується за рахунок пільгової позики Європейського інвестиційного банку. Цією фінансовою установою погоджено заявки 4-ох волинських медзакладів (обласної клінічної лікарні, об’єднання захисту материнства і дитинства, психіатричної лікарні та госпіталю інвалідів війни) на 5 комплексів будівель. Загальна вартість реконструкції перевищує 16 мільйонів євро, термін кредитування – 25 років.

«Зараз підготовка проєкту перебуває на фінішній прямій. Активно комунікуємо з Міністерством фінансів, яке і має погодити нам позику та підписати кредитну угоду. Проєкт термореновації амбітний і дуже перспективний, тож наше завдання – дотриматися усіх передбачених процедур, аби отримати згоду. Якщо все складеться так, як плануємо, наприкінці цього року вже зможемо перейти до практичної реалізації», – зауважив голова обласної ради.

Деталі роз’яснив голова депутатської комісії з питань бюджету і цінової політики Орест Маховський. «Кредитна угода передбачає місцеві гарантії повернення позики. З цією метою департамент фінансів ставить умову підготувати довгострокову регіональну програму на виконання зобов’язань за запозиченнями. Її головним виконавцем та розпорядником коштів повинна бути обласна рада, а виконавцями – управління охорони здоров’я та медичні заклади, де буде проводитися термореновація. При цьому, крім коштів обласного бюджету, у складі джерел фінансування програми на погашення тіла і відсотків кредиту мають бути і власні асигнування лікарень», – перелічив вимоги голова бюджетної комісії.

Він також повідомив, що левову частку оплати зобов’язань обласна рада бере на себе, медзакладам же пропонується співфінансування в межах 15-30% в залежності від їх фінансових спроможностей. Обов’язковий платіж належить здійснювати двічі на рік. Орест Маховський зауважив, що після консультацій медичних директорів зі своїми фінансово-економічними службами, запропоновані частки співфінансування можуть бути переглянуті в менший або більший бік.

Керівник комунального підприємства «Волиньенергософт», яке виступає адміністратором проєкту термореновації, Олександр Курилюк поінформував, що за трьома лотами уже проведені тендерні процедури на визначення виконавця робіт, решту конкурсів оголосять невдовзі. Він зазначив, що його підприємство також забезпечуватиме технічний, адміністративний і фінансовий супровід реалізації інвестиційного проєкту.

Наголошувалося на стислих термінах подання пропозицій, оскільки регіональну програму місцевих гарантій за запозиченнями належить підготувати не пізніше 1 червня.

Своє професійне свято колектив Волинського обласного краєзнавчого музею відзначив урочистою академією та презентацією етнографічної виставки «НаСтрої». Імпрезу присвятили одразу трьом датам – міжнародному Дню музеїв, всесвітньому Дню вишиванки та трагічній річниці примусової депортації кримськотатарського народу.

Від імені голови та депутатів обласної ради музейників привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. «В часи лихоліть ми переосмислюємо життя. Зараз, як ніколи раніше, усвідомлюємо важливість збереження коду нації для майбутнього і держави, і прийдешніх поколінь. А це не можливо зробити без збереження історичної пам’яті, а його, своєю чергою, – без вас. Людей, які часто за символічну заробітну плату ретельно збирають, детально досліджують і ревно зберігають національну історичну спадщину. Волинські музеї унікальні, я відвідую їх з великою цікавістю та гордістю. Вірю, що невдовзі настануть часи, коли в нашій країні професія музейників вважатиметься однією з найпрестижніших», – висловив сподівання Юрій Поліщук.

Він також нагородив подяками голови Волиньради співробітницю краєзнавчого музею Наталію Карабін та директорку художнього музею Зою Навроцьку, у якої сьогодні і професійне, і особисте свято.

Очільниця обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко зауважила, що цьогоріч свій професійний день колектив відзначає не як свято, а як підсумок рішень і змін як збирати і зберігати історію під час війни. Вона пригадала, як у день повномасштабного вторгнення, залишивши вдома родини і дітей, співробітники згуртувалися у намаганні врятувати музейні фонди від можливого плюндрування чи знищення агресором. «Ми згорнули основну експозицію, але невтомно шукаємо формати, аби музейне життя тривало. І нам це вдається, рік був наповнений виставковими подіями», – зазначила Оксана Важатко.

Підтвердженням цього є і нинішня експозиція. Це – заледве сота частина музейної колекції традиційного українського одягу кінця 19-го – початку 20-го століть, яку вважають однією з найкращих в Україні. Виставка демонструє різноманіття та, одночасно, унікальність національного вбрання і його елементів. Тут представлені зразки строїв і прикрас не тільки Волинського Полісся, а й Наддніпрянщини, Поділля та Галичини. Є також елементи національного вбрання кримських татар. Виставка діятиме упродовж трьох місяців.

Члени постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів на нинішньому засіданні рекомендували сесії підтримати проєкт рішення «Про припинення права користування мисливськими угіддями».

Як поінформував депутатів голова комісії Юрій Ройко, це рішення напряму пов’язане із реформуванням лісової галузі, в результаті якої майже 300 державних лісгоспів скоротили до 158 і об’єднали в єдине державне спеціалізоване підприємство «Ліси України». На Волині замість 24 дежлісгоспів утворилось 10. Відтак, нинішнім рішенням передбачається скасування права користування мисливськими угіддями шістьма лісгоспами у зв’язку із припиненням ними діяльності, як юридичних осіб. Йдеться про ДП «Горохівське лісомисливське господарство», «Старовижівське лісове господарство», «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство», «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”», «Прибузьке лісове господарство» та «Лісомисливське господарство “Звірівське”».

Відтак, депутати рекомендували сесії підтримати проєкт рішення «Про надання мисливських угідь у користування державному спеціалізованому господарському підприємству “Ліси України”». Цим документом пропонується надати терміном на 25 років у користування мисливські угіддя різних площ 8 філіям ДП «Ліси України»: «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», «Ківерцівське лісове господарство», «Камінь-Каширське лісове господарство», «Ратнівське лісомисливське господарство», філія «Любомльське лісове господарство», «Любешівське лісомисливське господарство», «Городоцьке лісове господарство» та «Ковельське лісове господарство».

Крім того, терміном на 15 років обранці громади рекомендували сесії погодити надання мисливських угідь у користування загальною площею 17 тис.га, що на території авіаційного полігону «Поворськ» у Ковельському районі, державному підприємству «Волинський військовий лісгосп». «Всі необхідні погодження з користувачами угідь, починаючи із Міністерства оборони України, якому належать ці землі, та увесь пакет необхідних документів отримано», – повідомив голова комісії Юрій Ройко.

Окрім того, профільна комісія рекомендувала депутатам обласної ради на найближчій сесії підтримати проєкт рішення «Про внесення змін до рішень обласної ради щодо надання мисливських угідь у користування», що також зумовлене реформуванням лісової галузі.

«Держлісагенство та ДП «Ліси України» клопочуться перед депутатами про внесення змін у відповідне рішення Волиньради, проте без зміни площ і термінів надання у користування мисливських угідь. Тобто йдеться лише про зміни в діючі договори в частині назви, це чисто юридична правка», – зауважив голова профільної комісії.

За аналогією, члени комісії рекомендують схвалити на сесії проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 10 вересня 2020 року № 31/10 “Про погодження лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань на 2021-2025 роки”». Як зауважив голова екологічної комісії Юрій Ройко, запропоновані зміни мають технічний характер у зв’язку із реформуванням лісової галузі. «Нам необхідно підтримати це рішення, адже йдеться про своєчасність заготівлі та, відповідно, надходжень до місцевих бюджетів від сплати ренти за другорядні лісові лісоматеріали, адже незабаром розпочнеться сезон ягід. Тут не йдеться про будь-які зміни обсягів заготівлі чи ресурсного наповнення. Нагадаю, що у 2020 році рішенням сесії в нашій області було затверджено ліміти на заготівлю у досить великих об’ємах, але від загального обсягу другорядних лісових матеріалів волиняни заготовляють лише 2% зі 100», – зазначив він.

Депутати також одноголосно підтримали та рекомендували сесії проголосувати за проєкт рішення «Про погодження Клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність до «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» по Фермерському господарству “Аміла”.

Голова обласної ради Григорій Недопад, його заступник Григорій Пустовіт та очільник бюджетної комісії Орест Маховський взяли участь у роботі колегії управління охорони здоров’я краю.

Найперше Григорій Недопад подякував медичній спільноті за подвижницьку працю та зусилля у забезпеченні безперебійного функціонування системи охорони здоров’я області в надскладний для країни період. «Живемо у час подвійних викликів: триває війна, медична реформа також триває. Тому маємо адекватно реагувати на усі труднощі, включно з потенційними, аби робота усіх медустанов, чи то обласної комунальної власності, чи амбулаторій у громадах, була стабільною», – зауважив він.

Серед питань, винесених на розгляд, йшлося, зокрема, про стан та перспективи розвитку служби крові в області. Самозабезпечення населення донорською кров′ю та її компонентами є однією з важливих складових національної безпеки і в мирні часи. Сьогодні ж служба крові проходить надзвичайно напружений період у зв’язку з повномасштабною війною та пов’язаними із цим викликами, як от перебої з електропостачанням. Попри це волинські фахівці забезпечують компонентами крові не лише лікарні області, але й медустанови Донецького, Луганського, Криворізько-Херсонського напрямків. У 2022 році було прийнято понад 18,5 тисяч донорів, заготовлено майже 8,5 тис літрів крові, та 4,5 тис л плазми, – про це розповів керівник центру Юрій Кременець.

Під час обговорення чимало керівників медичних закладів порушували питання формування виїзних бригад для забору крові, аби донорам з віддалених територій не діставатися для донацій до Луцька та Володимира, де власне і здійснюється ця процедура. Фахівці ж служби крові наполягають, що при виїзних заборах надзвичайно високий відсоток відбракованої крові, оскільки час з моменту донації до переробки не повинен перевищувати 3 годин. Відтак, керівники лікарень пропонують зобов’язати громади передбачати в місцевих бюджетах кошти для централізованого підвезення донорів до пунктів здачі крові. Григорій Недопад пообіцяв винести цю ініціативу на найближче засідання Координаційної ради органів місцевого самоврядування.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт виступив із критикою пасивної позиції керівництва обласної служби крові щодо реорганізації Володимирського відділення центру, де утримуються кілька тисяч квадратних метрів площі, яка не використовується за призначенням. «Обласна рада, звісно, вирішить цю проблему, але є ризик, що це буде зроблено господарським способом. Однак, для служби крові є певні вимоги, нюанси. Тому від вас ми чекаємо пропозицій з варіантами», – звернувся посадовець до керівника центру крові.

Медична спільнота також проаналізувала проблематику проведення вакцинації населення та забезпеченість закладів охорони здоров’я імунобіологічними препаратами. Зазначалося, що не зважаючи на пандемію та війну, на Волині показники охоплення плановими щепленнями зберігаються на рівні минулих періодів, є вищими від середніх по Україні, але все ще не досягають рекомендованих ВООЗ -95%. Вакцинами від COVID-19 область забезпечена, однак цьогоріч з’явився дефіцит сироваток проти дифтерії і правцю, гемофільної інфекції та оральної від поліомієліту. Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух запевнив, що спільно з обласним лабораторним центром розроблено план з покращення у 2023 році доступності вакцинації для населення в умовах воєнного стану, в тому числі і для внутрішньо переміщених осіб.

Він також повідомив, що після проведених консультацій із районними військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування розроблено Проєкт спроможної мережі медзакладів Волинської області, який направлено на погодження до Міністерства охорони здоров’я України. У Проєкті визначено 4 госпітальних кластери у межах адміністративних районів: Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський та Луцький.

Сьогодні Україна та світ віддають данину пам’яті жертвам геноциду кримських татар, також – це День боротьби за права кримськотатарського народу.

На меморіальні заходи поблизу пам’ятного знаку «Жертвам тоталітарного режиму», що на Замковій площі Луцька, прийшли члени громадської організації «Кримські татари Волині», представники громадськості, духовенства і влади. Разом з усіма молився за жертв насильницької депортації і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять безневинно загиблих і поклали квіти до підніжжя монументу «Жертвам тоталітарного режиму».

Депортація сотень тисяч кримських татар із півострова у травні 1944 року – один із найбільших злочинів радянського режиму. Нелюдський акт примусового переселення призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули понад 100 тисяч людей.

Майже через 80 років історія, на жаль, повторилася. Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вільно і безпечно на своїй рідній землі, продовжуться жорстокі утиски та репресії за етнічною ознакою і релігійною приналежністю. З початком окупації росією Кримського півострову у 2014 році, тисячі кримських татар знову змушені були покинути рідні домівки…

Депутатський корпус та виконавчий апарат Волиньради приєдналися до відзначення всесвітнього Дня вишиванки.

Цього року свято вишиванки співпадає із Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та річницею виходу українських захисників із Азовсталі.

Тому, як зазначив очільник обласної ради Григорій Недопад, учасники акції, одягнувши вишиванки, найперше мали на меті продемонструвати незламність українського духу, непереборну волю до перемоги, прагнення вільного народу жити у вільному світі, а також прийдешність та об’єднавчу роль національних цінностей, які гуртують українців крізь простір і час.

Вишиванка – це не лише елемент національного одягу, вона займає особливе місце в культурі України. Вишита кольоровими нитками сорочка з давніх давен вважалася сакральним оберегом, який захищав від бід, хвороб і заздрощів. Окрім того, посередництвом кольору сорочки і унікальністю орнаменту українці ніби «розповідали» про своє життя: походження, вік, сімейний стан, соціальний статус, а також регіональну приналежність.

Вишиванка давно вийшла з повсякденної форми одягу, але зі здобуттям державною незалежності у гардероб українців вона повернулася із новим значенням як святечна та глибоко символічна річ.