Відбулася 5-та щорічна церемонія вручення літературної премії імені Івана Корсака. Лауреатів привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.
Літературну премію родина письменника спільно з видавництвом «Ярославів Вал» започаткували у 2018 році задля розвитку історичного роману та увіковічення пам’яті Івана Корсака.
«Історичні романи – це політика, спрямована в майбутнє, адже ті, хто знають своє минуле, контролюють майбутнє. Те, що родина Івана Корсака продовжує проводити літературний конкурс попри війну в країні, викликає захоплення. Крім просвітницької і літературно-мистецької діяльності вони займаються волонтерством та благодійністю, – зазначив Григорій Пустовіт. – Вони роблять нас емоційно багатшими і підтримують тих людей, які живуть історією і популяризують історичні романи. Їхні роботи формують думки, переконання сучасного покоління. І це теж основа нашої Перемоги».
Цього року лауреатом літературної премії імені Івана Корсака став Петро Лущик та його роман «Час прискорення». Автор розповів, що ця книга – сьома у його збірці «Галицької саги». Серія історичних романів «Галицька сага» бере свій початок в 1914 році на сторінках «Великої війни» — першої книжки саги.
«Основна мета нашої премії – популяризація історичного роману. Адже цей вид літературного мистецтва має величезне значення для формування нації, її розвитку, виведення її на вищий культурний рівень», – наголосив Іван Корсак.
В рамках церемонії відбулася презентація двох нових романів Івана Корсака «Борозна у чужому полі. Вибух у пустелі», «На розстанях долі. За серпанком, загадковим серпанком», презентація спеціального тематичного фахового видання «Літопис Волині», присвяченого життю та творчості і до 75-річчя з дня народження Івана Феодосійовича, а також підведення підсумків і нагородження переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно».
Зокрема, більшістю голосів депутати схвалили звернення до очільників ДБР, НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури про порушення норм чинного законодавства Головним Управлінням ДПС у Волинській області. Автор документу – депутат Володимир Бондар пояснив колегам, чим викликана така необхідність.
«До мене, як до депутата, масово надходять звернення від суб’єктів господарювання щодо порушення норм чинного законодавства керівництвом та посадовими особами Головного Управління Державної податкової служби України в області. Найчастіше це стосується необґрунтованої відмови у реєстрації податкових накладних після подання усіх необхідних первинних бухгалтерських документів, що тягне за собою неповернення податку на додану вартість. Що, своєю чергою, провокує відхід господарюючих суб’єктів у тінь або ж неможливість здійснювати будь яку легальну діяльність. Це неприпустимо в умовах обмеженості бюджетів усіх рівнів», – наголосив він.
Підтримати звернення також закликали депутати Тарас Щерблюк та Іван Мирка. Так, Волиньрада просить ініціювати розслідування діяльності Головного Управління Державної податкової служби України у Волинській області, розглянути можливі неправомірні дії чи бездіяльність керівництва та посадових, а також притягнути винних до відповідальності. Окрім того, обранці громади мають намір заслухати керівників ГУ ДПС в області на одній із наступних сесій.
Схвалили обранці громади й звернення до Прем’єр-міністра, Міністра захисту довкілля і природних ресурсів та Голови Державного агентства лісових ресурсів про недопущення створення Національної компанії «Ліси України».
Підтримати його прийняття колег закликав голова екологічної комісії, депутат Юрій Ройко.
«Лісова галузь давно потребує змін, однак не такого реформування, яке пропонується нам сьогодні. Суть урядової реформи полягає у злитті 158 оптимізованих лісгоспів в одне державне підприємство «Ліси України» із наступною трансформацією його у приватне акціонерне товариство. Тобто, по- тихому, без публічності хочуть знищити держлісгоспи і передати українські ліси у приватні руки», – наголосив він.
Схожої думки й депутат Володимир Бондар. «На жаль, відповідна постанова Уряду уже прийнята. І цією постановою ліквідовуються усі лісогосподарські підприємства, і на Волині в тому числі. Я вважаю, що це злочин проти державного і народного лісу, адже ми відкриваємо дорогу до приватизації лісів, які будуть передані у приватні руки через концесію чи в інший спосіб, а наше населення не матиме можливості користуватися ні лісом, ні його дарами. Окрім того, буде знищено деревообробну галузь. Органи місцевого самоврядування сьогодні – це чи не єдині структури, хто може протистояти цій злочинній схемі», – зауважив він.
Депутат Олександр Пирожик також додав, що на Волині, як в одному із найбільш заліснених регіонів, згідно з реформою не передбачено жодного центру управління лісовими ресурсами.
«Найгірше те, що такі стратегічні рішення приймаються у час війни. Поки ми тримаємо кордони і відстоюємо Україну, хтось починає створювати авторитарні та монопольні суб’єкти господарювання. Ми цього не проковтнемо, адже громади повинні мати можливість користуватися лісами для своїх потреб. А тепер буде забрано все, включно з колишніми міжгосподарськими лісами, а відтак громади не матимуть де й полінце заготовити на зиму», – наголосив він.
Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що у цьому питанні всі депутати Волиньради є однодумцями, адже розуміють стратегічну важливість лісів та деревини для нашого краю, де значна частина населених пунктів не газифіковані.
Депутати також більшістю голосів підтримали звернення до Кабінету Міністрів України щодо виключення державного підприємства «Волиньторф» з переліку об’єктів малої приватизації та передачі його в управління Міністерства енергетики України. Нагадаємо, попередньо документ розглянула та рекомендувала підтримати постійна комісія з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ.
Таке рішення за запитом департаменту соціальної політики ОВА ухвалила постійна комісія обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.
Поки що йдеться про відкриття відділення, яке надаватиме соціальну послугу паліативного догляду, лише у Горохівському психоневрологічному інтернаті. Обґрунтовуючи необхідність керівниця департаменту соціальної політики Оксана Гобод зазначила, що інтернатні установи області прийняли чимало евакуйованих із зони бойових дій та прифронтових територій, серед яких багато важко і невиліковно хворих, які потребують паліативної допомоги. Окрім того, за її словами, директору інтернату вдалося отримати грант у сумі 1,5 мільйона гривень для облаштування такого відділення. А вже на наступний рік планують підписати договір з НСЗУ на фінансування цієї послуги.
Голова комісії Ірина Горавська висловила пропозицію, що паліативні відділення мають бути в усіх, де це можливо, психоневрологічних інтернатах області. «Ці установи мають ліцензії на медичну практику, лікарі пройдуть курс спеціальної підготовки. Потребуватимуться й інші організаційно-структурні зміни. Ми зобов’язуємося навчити керівників інтернатних установ як підготуватися до отримання пакету з паліативної допомоги від Національної служби здоров’я», – пообіцяла Ірина Горавська.
Під час обговорення питання депутатка Любов Серба підтримала ініціативу і зазначила, що питання дуже актуальне, оскільки в медзакладах немало пацієнтів, які потребують вже не лікування, але постійного догляду, тому наявність паліативних відділень не лише в інтернатних установах, але й в районних лікарнях – це вирішення проблеми. Вона також застерегла, що для отримання фінансування цієї послуги з НСЗУ знадобиться, окрім іншого, ще й спеціальне обладнання.
Очільниця комісії Ірина Горавська зауважила, що в медичних закладах області достатньо устаткування, яке замінили більш сучасним, тому його можна буде, як от, наприклад, апарати штучної вентиляції легень, передати в інтернатні установи.
Керівник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух також додав, що потребу в обладнанні та інших засобах для паліативних відділень можна буде вирішити і за рахунок гуманітарної допомоги.
Крім цього, члени комісії також погодили тарифи на платні послуги комунального підприємства «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни». Вони – для тих пацієнтів, які звертаються за меддопомогою без направлення сімейного лікаря, або послуга не оплачується Національною службою здоров’я.
Під час 18-ої позачергової сесії обласної ради депутати ухвалили ряд майнових питань .
Так, Волинському краєзнавчому музею передали в постійне користування дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування на вулиці Шопена та на вулиці Ярощука у Луцьку.
Для Бородянської територіальної громади як допомогу передали з балансу Головненської спеціальної школи «Центр освіти» та Заболоттівської спеціальної школи два автомобілі ради марки «ГАЗ», 2003 року випуску.
З державної власності у комунальну власність депутати погодили прийняти Старовижівський професійний ліцей. Як відомо, заклади професійно-технічної освіти перебувають у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України, проте фінансуються за кошти обласного бюджету. В той же час, органи місцевого самоврядування не мають впливу на господарську діяльність закладів. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» забезпечення професійно-технічної освіти визначено одним з основних повноважень органів місцевого самоврядування обласного рівня. На виконання цього розпорядження ліцей передають в комунальну власність.
На черзі – передача з державної у комунальну власність Нововолинського електромеханічного коледжу. Першим кроком до цього стало затвердження депутатами під час сесії техніко-економічного обґрунтування передачі з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області цілісного майнового комплексу Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж».
Депутати також погодилися прийняти із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Волинської обласної ради станції супутникового зв’язку «Starlink» для використання за цільовим призначенням комунальним підприємством «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Волинської обласної ради, комунальним підприємством «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради, комунальним підприємством «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради, без права на відчуження у приватну власність.
Депутати своїм рішенням дали згоду на реорганізацію комунального підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» шляхом його приєднання до комунального підприємства «Волиньпроект» Волинської обласної ради.
Як зазначила керівниця відділу майна обласної ради Олена Кузьменко, згадані структури виконують схожі функції та частково дублюють роботу одне одного. «Ми маємо на меті реорганізувати підприємства для того, щоб в умовах обмеженого бюджету області, оптимізувати видатки та створити хаб, який матиме зручне розташування для мешканців області та забезпечуватиме усі їхні запити та потреби», – наголосила вона.
Більшістю голосів радою схвалене звернення, авторства депутата Андрія Козюри, щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених захисників Маріуполя.
“Одне з найболючіших питань війни – доля захисників Маріуполя. Протягом трьох місяців вони тримали кругову оборону міста. Плавився бетон, але вони встояли. І стояли би до останнього подиху, однак були змушені виконати наказ головнокомандувача ЗСУ і здатися в полон… Із ними сьогодні втрачено зв’язок. Ніхто не має інформації про їх долю», – зауважив Андрій Козюра.
Він також додав, що до нього звернулися дружини та родини захисників Маріуполя, аби він ініціював прийняття цього звернення на сесії Волиньради. «Тут присутня пані Світлана – дружина одного із полонених. Якщо ви заглянете у її очі, то ви зрозумієте усю глибину болю і важких щоденних переживань від невизначеності та невідомості», – сказав він.
По тому слово взяла дружина одного із полонених.
«Ми, дружини, матері, сестри, наречені, звертаємося з проханням допомогти повернути наших чоловіків, синів, коханих додому. Триває 119-й день полону. Мій чоловік востаннє виходив на зв’язок у липні. Він тяжко говорив і ледь дихав, тому, я думаю, що до нього застосовувалося насильство. Єдине, що ми знаємо, – це те, що наших хлопців кудись вивезли напередодні теракту в Оленівці. Ми звертаємося по допомогу. Вони не терористи. Вони довели, що Україна здатна боротися за незалежність», – зі сльозами на очах звернулася вона до присутніх.
Депутат Олександр Пирожик закликав колег підтримати звернення, бо будь яке нагадування про полонених Маріуполя не буде сьогодні зайвим.
«Позиція нинішнього керівництва Збройних сил України вибудована за принципом: не треба загинути, щоб перемогти, а треба вижити, щоб перемогти. І саме задля цього постало питання збереження життя захисників Маріуполя. Адже наше завдання сьогодні зробити все можливе, щоб вони повернулися», – наголосив він.
В результаті голосування звернення підтримали усі присутні у залі обранці громади.
У документі депутати акцентують увагу перших осіб держави про необхідність залучення міжнародних партнерів до ситуації з нашими полоненими, вкотре нагадати організаціям ООН, Червоного Хреста, про їх зобов’язання і забезпечити відправку представників цих організацій до місць утримання військовополонених, а також посилити комунікацію з родинами військових, які перебувають у полоні.
Більшістю голосів обранці волинської громади підтримали звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, РНБО та начальника обласної військової адміністрації про заборону Української православної церкви московського патріархату на території України. «За» проголосувало 52 депутати.
Нагадаємо, звернення на розгляд сесії винесено в редакції постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Авторами ж першочергового варіанту документу виступили депутати Ігор Лех, Юрій Ройко та Микола Буліга.
Голова профільної комісії, депутат Анатолій Вітів нагадав, що підготовка цього звернення була копіткою та тривалою.
«Якщо ми підтримаємо звернення – це стане знаменним з днем в історії Волині. Ми довго йшли до того, аби ліквідувати цю п’яту колону. В Україні має бути єдина помісна українська церква», – наголосив він.
У ході розгляду депутат Андрій Бокоч акцентував увагу колег на тому, що на місцях процеси переходу парафій в лоно ПЦУ затягуються і гальмуються, і навів приклад Володимирскої районної військової адміністрації. Андрій Бокоч пропонує надіслати рекомендаційні листи керівникам територіальних громад, аби вони не надавали землі під будівництво церков московського патріархату.
Також у ході голосування документ було доповнено пропозиціями депутата Івана Мирки. Відтак, в остаточному варіанті, депутати Волинської обласної ради, звертатимуться до:
1. Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України – з вимогами:
– прийняти Закон про заборону діяльності УПЦ МП в Україні;
– ініціювати розслідування діяльності УПЦ МП, що містить ознаки колабораціонізму та спрямована проти основ національної безпеки України, та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності;
– здійснити повернення українському народу таких українських релігійних святинь, як Свято-Успенська Києво-Печерська, Свято-Успенська Почаївська, а також Святогірська лаври;
2. Начальника Волинської обласної військової адміністрації Юрія Погуляйка – негайно скасувати в установленому законодавством порядку Статути та державну реєстрацію релігійних громад УПЦ МП на території Волинської області;
3. Вірян УПЦ МП на Волині – відкинути непорозуміння та сумніви, розірвати будь-які зв’язки із РПЦ, що дасть змогу православній спільноті збудувати єдину православну незалежну українську церкву.
4. РНБО – накласти санкції на УПЦ МП за межами російської федерації, у тому числі й в Україні.
Опісля голосування до депутатів звернувся присутній на сесії Митрополит Луцький та Волинський Михаїл.
«Я думав, що сьогодні доведеться вас агітувати, але мені залишається лише подякувати і благословити вас на успішну працю на благо Волині. Я хочу також подякувати тим із вас, хто долучився до переходу окремих парафій у лоно ПЦУ. Загалом по Волині близько 60 парафій уже здійснили такий перехід, і це досить хороша тенденція. Ми усі маємо бути єдині та вболівати за єдину помісну православну церкву», – підкреслив він.
Владика Михаїл також подарував голові обласної ради Григорію Недопаду прапор України із символікою Євросоюзу, а також карту країн Європи із центром у Луцьку.
1. Про проєкт Порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства
Ініціатор внесення: Ірина Горавська, голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.
Доповідає: Ірина Горавська, голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.
2. Про тарифи на платні послуги комунального підприємства «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради
Ініціатор внесення: управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації (підстава – лист (вхідний № 2434/17/1-22 від 29 серпня 2022 року).
Доповідають:
Тетяна Масікова, директор КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради.
Запрошені: Юрій Легкодух,начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації.
3. Про соціальну послугу паліативного догляду
Ініціатор внесення: департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації (підстава – лист (вхідний № 2525/65/1-22 від 06 вересня 2022 року).
Доповідає: Оксана Гобод,директор департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації.
Запрошені:
Юрій Легкодух,начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації.
4.Різне
15 вересня 2022 року, початок о 14:00 год. сесійна зала обласної ради.
Під час позачергової сесії депутати погодили надання гарантій обласної ради за кредитом для реалізації проєкту «Термореновація будівель медичних закладів Волині».
Цей міжнародний проєкт зі згоди обласної ради започатковано два роки тому комунальним підприємством «Інформаційно-аналітичний центр «Волиньенергософт» у партнерстві з Європейським інвестиційним банком та Міністерством фінансів України. Він передбачає комплексну реконструкцію (освітлення, опалення, утеплення, вентиляцію та ін) 5-ти будівель обласних медичних установ, зокрема, Волинської клінічної лікарні, онкоцентру, госпіталю ветеранів війни та поліклініки і центрального корпусу дитячої лікарні (ОТМО захисту материнства і дитинства).
Загальна вартість проєкту – 13 мільйонів євро. За умовами позики кредитні кошти належить повернути упродовж 22 років. З 2023 по 2025 рік триватимуть будівельні роботи, 5 років – пільговий період, під час якого сплачуватимуться лише відсотки.
За словами директора КП «Інформаційно-аналітичний центр «Волиньенергософт» Олександра Курилюка місцеві гарантії запозичень – це стандартна умова, яка регулюється чинним законодавством. Він також зазначив, що вже наприкінці вересня буде оголошено тендер на визначення підрядника. Самі ж роботи розпочнуться навесні наступного року.
Під час 18-ої позачергової сесії депутати обласної ради затвердили три нові середньострокові регіональні програми.
Принципово новим програмним документом є Регіональний план управління відходами у Волинській області до 2030 року. Він створений у відповідності до національної концепції поводження з побутовими та небезпечними відходами. План пройшов попереднє обговорення в експертному та громадському середовищах, був відкоригований та схвалений профільною депутатською комісією.
Основа регіонального плану дій – це сортування і переробка відходів. Відповідно до зазначених цілей до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів замість 50% на сьогодні; запровадження роздільного сміттєзбирання, яке зараз – швидше виняток з правил; захоронення не більше 30% відходів (тепер – 97%), решту – переробляти; застосування практику компостування, оскільки 40% відходів в області – це органіка.
Розробники стратегії дійшли висновку, що на Волині недоцільно будувати сміттєспалювальний завод. Натомість, є потреба у сміттєсортувальних станціях, пунктах збору вторсировини, компостних поля чи установках для переробки біовідходів, а також сучасних полігонах для захоронення відходів, що не підлягають переробці.
З другої спроби депутати усе ж схвалили Регіональну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2022 – 2027 роки. Наприкінці минулого року документ відправили на доопрацювання через недостатність конкретики. Суттєва відмінність документу на новий період у тому, що у транскордонній взаємодії зі зрозумілих причин більше немає Білорусі. Натомість поглиблюється співпраця з країнами-членами Європейського Союзу та іншими державами, що особливо актуально в умовах теперішніх викликів і зовнішніх загроз та з урахуванням євроатлантичних прагнень нашої держави.
Мета програми – підвищення конкурентоспроможності області. Цього планується досягти шляхом: активізації транскордонного і міжрегіонального співробітництва, зокрема, в галузях безпеки, екології, охорони здоров’я; розбудови інфраструктури державного кордону, в т.ч. відкриття нових пунктів пропуску; залучення міжнародної технічної допомоги та інвестицій.
Також після повторного розгляду прийнято і Програму розвитку туризму у Волинській області на 2022–2026 роки. Вона покликана стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, забезпечити місцеве населення додатковими робочими місцями, підвищити рівень міжгалузевої співпраці, створити умови для залучення інвестицій у туристично-рекреаційну сферу.
Інструменти досягнення зазначених цілей – залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, підготовка висококваліфікованих кадрів для галузі, збільшення туристичних послуг за рахунок в’їзного та внутрішнього туризму, ефективна рекламно-інформаційна діяльність, аналіз тенденцій на ринку туристичних послуг.
Усі три програмних документи депутати схвалили без змін та доповнень.
