Традиційні напередодні ухвалення обласного кошторису на 2023 рік бюджетні слухання продовжили консультації депутатів Волиньради з керівниками обласних комунальних установ галузі культури.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на сферу культури наступного року планується спрямувати 150 мільйонів гривень. «Це навіть дещо більше, ніж у теперішньому році. Звісно, без капітальних видатків, але захищені статті, базові витратні матеріали і послуги ми намагалися забезпечити на рівні, який би дозволив не втратити на якості у цій важливій сфері. Бо сьогодні точиться війна і за наші культуру, ідентичність, духовність», – зауважив очільник ради.

Звертаючись до керівників обласних комунальних установ голова бюджетної комісії Орест Маховський наголосив, що воєнний стан в країні подовжено, отже й суттєві обмеження по більшості видатків будуть актуальними і наступного року. «Тому прошу вас зосередитися на співставленні доведених граничних показників бюджету з основними потребами ваших установ, а також озвучити гостру проблематику, якщо така має місце. Усе решта вважатиметься додатковим бюджетним запитом», – зазначив він.

Усі без винятку керівники культурно-мистецьких закладів запевнили, що вкладуться у передбачені асигнування, щоправда, озвучили й певні перестороги. Так, директор фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Стравінського Тарас Войтович підтвердив, що коштів на виплату стипендій та зарплатні буде достатньо. «Цьогоріч ми оптимізували штатний розпис з 228 ставок до 173. Зробили ми це не за рахунок скорочення людей, а зменшивши навантаження, об’єднавши групи і художні колективи, при чому таким чином, щоб це не зашкодити навчальним програмам. Але 70 тисяч на господарські витрати – це дуже мало. Ми вичерпали власні резерви, а є обов’язкові статті видатків, як наприклад протипожежні заходи, відеоспостереження, ремонт музичних інструментів. Близько 140 тисяч гривень забракне і на енергоносії», – передбачає керівник. Орест Маховський зауважив, що зазначені потреби буде можливість дофінансувати з вільних залишків після І-го кварталу 2023 року.

Тимчасово виконувач обов’язки директора обласного музично-драматичного театру Сергій Скулинець подякував голові та депутатам за виділене на наступний рік достатнє фінансування. Він також розповів про наміри збільшити обсяг власних надходжень завдяки розширенню репертуару, підготовки щонайменше 5-ти прем’єр, відкриттю додаткової сцени в укритті. З проблем він назвав котельню театру, яка до того ж опалює ще кілька житлових і громадських будівель, та високу вартість газу для цих обсягів. Григорій Недопад зауважив, що триває процес передачі котельні з наступного року на баланс Луцької міської громади. Паралельно ведуться й перемовини з постачальником газу про встановлення оптимальної ціни.

Вкладається у фінансування обсягом 9,4 млн грн і обласний ляльковий театр, за умови, що вартість енергоносіїв не зростатиме, – розповів його теперішній директор Микола Каліщук. Він зауважив, що установа намагається повноцінно працювати, хоча й немає змоги стовідсотково заповнювати глядацьку залу, оскільки спроможність укриття лише на 120 осіб. Натомість практикують виїзні вистави у школах.

Усі можливості для провадження діяльності використовує і Волинська філармонія. Попри труднощі вдається гастролювати, відкрили мистецький дворик, запровадили екскурсію «Луцьк музичний». За словами керівника Сергія Єфіменка увесь цей рік, щоб втриматися на плаву, колектив працював без надбавок та добових. Оскільки з 1 січня не передбачається підвищення зарплатні, керівник просить відновити виконавцям доплату за академічність у розмірі 30% від посадового окладу. Тим більше, що передбачений обсяг фінансування установи на наступний рік це дозволяє.

Достатній обсяг видатків на захищені статті, але брак коштів на підписку періодичних видань та поповнення книжкових фондів декларують обласні бібліотеки. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк пропонує вирішити ці потреби за рахунок 800 тисяч, які управління культури запланувало на фінансування цільової програми розвитку культури та збереження культурної спадщини, але яка, однак, так і не прийнята.

Що ж до іншої проблематики бібліотечних закладів, то найдовший її список озвучила новопризначена директорка обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Граніч. За її словами приміщення книгозбірні конче потребує ремонту, а окремі дефекти мають ознаки аварійності. Окрім того, у бібліотеці відсутня пожежна сигналізація. «Ми запросили проєктний інститут, який оцінить рівень ушкоджень та загроз, визначить першочергові роботи і орієнтовний кошторис. Відтак, буду просити профінансувати аварійні роботи», – звернулася до присутніх Наталія Граніч. Принагідно вона розповіла, що бібліотека активно використовує можливості грантів та проєктів для розширення своїх спроможностей. Таким чином невдовзі буде відремонтовано і обладнано сучасний конференц зал, який згодом дозволить заробляти додаткові кошти. Працюють і над створенням інформаційно-бібліотечного укриття. Орест Маховський відзначив ініціативність та наполегливість новопризначеної директорки, а депутати висловили підтримку її ініціатив, оскільки завдяки цьому є перспектива інтегрувати наукову бібліотеку у значно ширші сфери діяльності.

За час повномасштабної війни кількість читачів відчутно зросла, – стверджує директорка обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова. «Спасибі, що розумієте важливість нашої роботи», – звернулася вона до депутатів, коментуючи обсяг призначених видатків. Якщо раптом і забракне, стверджує директорка, бібліотека наповнює і свій спецфонд – ведеться активна грантова та фандрайзингова діяльність, нарощується обсяг послуг, особливо електронних, бо ж процеси в книгозбірні повністю автоматизовані. Головною проблемою вона вважає неінклюзивність установи, бо бібліотека розташована на 2 поверсі орендованого приміщення. На що Григорій Недопад зауважив, що обласна рада уже шукає варіанти більш зручного розміщення бібліотеки для юнацтва.

А от очільниці обласної бібліотеки для дітей депутати настійливо рекомендують напрацювати стратегію розвитку, аби в сучасних умовах не втрати статус обласного закладу, адже 80% відвідувачів – це діти з Луцької громади. «Завдяки дистанційному навчанню сьогодні і у найвіддаленіших селах діти і з гаджетами, і з інтернетом. Бібліотеці варто налагодити дистанційні спроможності, цифровізуватися, виготовляти електронні версії книг і таким чином залучати більше дітей з області», – рекомендує голова бюджетної комісії.

Дещо менше, як просили, але достатньо для фінансування основних потреб, – так оцінює кошторис видатків на наступний рік Оксана Важатко – директорка обласного краєзнавчого музею, в структурі якого 7 музейних установ. При цьому вона зазначила, що значну частину видатків становлять витрат на службу охорони, яка, згідно із законом, повинна бути винятково державною, а, власне, вона і найдорожча. Немалі кошти витрачаються і на енергоносії через особливі умови зберігання фондів. Оксана Важатко запевняє, що найдорожче – централізоване опалення будівлі краєзнавчого музею, відтак опрацьовується питання переходу на тверде паливо.

Не мають претензій до рівня фінансування на наступний рік й історико-культурні заповідники Луцька та Володимира. Щодо останнього, то голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважує, що заповідник «Стародавній Володимир» потрібно не тільки утримувати, а й розвивати. Для цього він пропонує керівникові наслідувати приклад луцьких колег і залучати фінансові можливості Володимирської міської громади.

Саме таким цьогоріч є гасло Дня Гідності та Свободи. Цю дату відзначають в Україні 21 листопада на честь двох знакових подій у новітній історії держави – Помаранчевої революції та Революції Гідності.

З цієї нагоди на Театральному майдані Луцька відбулась громадська панахида за участі керівництва області та міста, військовослужбовців, правоохоронців, духовенства та громадськості. Вклонитись пам’яті сучасних Героїв України прийшли голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, заступник Григорій Пустовіт, народний депутат Вячеслав Рубльов, а також депутати обласної ради.

Опісля спільної молитви присутні вшанували пам’ять полеглих хвилиною мочання під звук скорботних дзвонів та поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України».

Цього дня квіти також лягли до монументу «Волинські герої Небесної сотні», що на Меморіалі «Вічна слава». Священики ПЦУ відслужили панахиду за загиблими учасниками Революції Гідності. Світлу пам’ять усіх полеглих захисників України присутні вшанували хвилиною мовчання.

«Завжди пам’ятаймо революційну боротьбу проти злочинного режиму, подвиг Героїв Небесної сотні, вибір нескорених бути вільною нацією. Вибір, за який ведеться боротьба й сьогодні. Усі ми впевнені – ця боротьба також завершиться Перемогою України, бо за нашим народом – правда, справедливість, відновлення справжнього миру і визволення від окупанта. Вічна пам’ять усім, хто віддав себе за Україну. Перемог і захисту Господнього – кожному, хто бореться за рідну землю нині», – наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

1) Про продовження терміну дії контракту з Вітром Я. М.
Доповідач: Кузьменко Олена Олексіївна – начальник відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності
Запрошені: Хвіщук Олександр Віталійович – начальник управління у справах молоді та спорту обласної державної адміністрації

2) Про ознайомлення депутатів з діяльністю Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги ознайомлення депутатів з діяльністю Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги.
Доповідач: Ковальчук Володимир Володимирович – директор Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги.
Запрошені: Гобод Оксана Михайлівна – директор департаменту соціального захисту обласної державної адміністрації

3) Різне.

Засідання комісії відбудеться 22 листопада о 14.00 годині (пресцентр обласної ради, кабінет 313, проспект Перемоги, 32)

Після проведеного депутатами аналізу загальних прогнозних розрахунків на наступний бюджетний рік з головними розпорядниками коштів обласного бюджету теперішній раунд передбачає консультації з фінансування регіональних галузевих програм, а також видатків практичного кожного обласного комунального закладу.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що у процесі планування обласного кошторису на наступний рік тепер більше конкретики, оскільки вже прийнято державний бюджет. «Щоправда, усе ще немає ясності з обсягами освітньої субвенції, також нерозподіленою між областями залишається і додаткова дотація з держбюджету. Але основні граничні розрахунки департаментом фінансів уже доведені до головних розпорядників коштів. Отож, з огляду на ці показники маємо планувати видатки, які й увійдуть в проєкт обласного бюджету на наступний рік», – зазначив очільник депутатської комісії.

Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк додав, що через невизначеність зі згаданими базовими трансфертами з державного бюджету незабезпеченість головних розпорядників коштів галузей освіти та охорони здоров’я передбачається на рівні 90 мільйонів гривень. Відтак, зазначив головний фінансист, оскільки немає можливості гарантувати покриття захищених статей видатків, фінансування більшості регіональних програм зведено до мінімуму і здійснювати його передбачається з вільних залишків, обсяги яких будуть відомі не раніше лютого.

Відтак, із задекларованих на наступний рік майже 7 мільйонів гривень для обласної програми з транскордонного співробітництва залишено лише 290 тисяч і 200 тисяч замість 860 – на фінансування заходів програми з розвитку туризму. Очільниця профільного департаменту ОВА Вероніка Бальбуза зазначила, що ці асигнування будуть спрямовані на підтримання інвестиційного та туристичного порталів, а також виготовлення промоційних, інвестиційних та презентаційних матеріалів.

З 8-ми до 1-го мільйона гривень знижено граничні наміри фінансування і для цільової програми підтримки агропромислового сектору області. Хоч і мінімально та усе ж для дрібних сільгоспвиробників передбачено 150 тис грн на придбання насіннєвого матеріалу, 350 тис грн дотацій на утримання ВРХ, 500 тис – на мікрогранти для започаткування агробізнесу. Депутат обласної ради Ігор Волошенюк зауважив, що агросектор сьогодні – це стратегічна галузь, тому наполягає збільшити підтримку одноосібних господарників хоча б до 3 мільйонів гривень.

Тільки за рахунок повернених відсотків за раніше надані кредити наступного року фінансуватиметься обласний фонд індивідуального житлового будівництва на селі. На сьогодні загальний кредитний портфель установи складає майже 80 мільйонів гривень. Позикою на 20 років під 5% річних скористалося понад 1 350 волинян. Керівник фонду Віктор Смолярчук зазначив, що від сплати відсотків звільнені учасники бойових дій та багатодітні сім’ї. Прострочені кредити обчислюються сумою 2,3 мільйона гривень, ще більше 550 тисяч – це несплачені відсотки.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський вважає, що умови співфінансування кредитування будівництва на селі з державного, обласного і місцевого бюджетів потрібно переглянути. «Порядок участі у цій програмі бюджетів різних рівнів уже не відповідає децентралізаційним реаліям. Найгірша ситуація з можливостями державного бюджету, не кращі вона тепер і в обласному, а от більшість місцевих громад, навпаки, у фінансовому сенсі почуваються значно впевненіше. Тому, є підстави активніше і в більших обсягах залучати місцеві бюджети до фінансування цієї програми, тим більше, що йдеться про підтримку мешканців цих громад», – висловив пропозицію голова бюджетної комісії. Окрім того, керівникові фонду депутати рекомендували оптимізувати штатний розпис, найперше за рахунок скорочення вакантних посад.

А от видатки на утримання притулку для дітей служби у справах дітей та обласного комунального центру соціально-психологічної реабілітації дітей залишаться на рівні запланованих – 13,5 мільйонів гривень. Попри те, що 20 утриманців Рожищенського дитячого притулку на момент початку повномасштабної війни були евакуйовані, соціальна установа повноцінно функціонує, оскільки процес вилучення дітей з неблагополучних родин не припиняється. У закладі постійно перебувають від 20 до 30 дітей. Що ж до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, вихованці якого теж наразі в евакуації, то повноцінне його фінансування передбачене з ІІ-го кварталу наступного року. «Ми сподіваємося, що до того часу безпекова ситуація та завершення опалювального сезону дозволять нам повернути дітей додому», – зауважила начальниця служби у справах дітей Алла Онищук.

Серію бюджетних слухань продовжать консультації з керівниками культурно-мистецьких та спортивних закладів.

Волиньобленерго вкотре попереджає, що графік запланованих знеструмлень може стати не актуальним у разі запровадження непрогнозованих аварійних вимкнень енергоживлення.

Планові години припинення енергопостачання ТУТ:

https://energy.volyn.ua/…/hrafik…/!files/18.11.2022.pdf

На ХХХVII звітно-виборній асамблеї НОК за кандидатуру Міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта проголосувала переважна більшість. У виборах президента Національного олімпійського комітету як очільник регіонального осередку взяв участь і голова Волиньради Григорій Недопад.

На посаду президента НОК України претендували троє кандидатів: Жан Беленюк, Вадим Гутцайт та Ігор Малинський.

Із 147 делегатів кандидатуру Вадима Гутцайта підтримали 123 делегати, за Жана Беленюка проголосували 22 виборця, Ігоря Малинського підтримали двоє.

Вадим Гутцайт замінить на посаді Сергія Бубку, який очолював НОК України з 2005 року. Цьогоріч він відмовився виставляти свою кандидатуру на новий президентський термін. Сергій Бубка відтепер працюватиме у Фонді європейської спільноти, де опікуватиметься відбудовою спортивної інфраструктури України.

На Генасамблеї НОК також обрали керівний склад та 174 нових члени Національного олімпійського комітету на період 2022-2026 років. Зокрема, обрано Олександра Усика, Андрія Шевченка, Марину Бех-Романчук, Лілію Подкопаєву та інших відомих у світі спорту постатей.

Членство у НОК отримав й голова обласної ради, керівник регіонального відділення НОК у Волинській області Григорій Недопад. Нагадаємо відповідне рішення було схвалене на засіданні виконавчого комітету волинського осередку НОК, члени виконкому також підтримали кандидатуру Вадима Гутцайта на посаду президента НОК України.

Довідково:

Вадим Гутцайт – олімпійський чемпіон з фехтування на Іграх 1992 року в Барселоні, тренер і президент федерації фехтування України.

З 2018 року він був директором Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, з 4 березня 2020 року – міністр молоді та спорту України.

Презентацію після капітальної реконструкції центру для виходжування найменших немовлят в обласному територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства приурочили до Всесвітнього дня недоношеної дитини. Серед тих, кого удостоїли права перерізати символічну стрічку, був і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Церемонію влаштували скромну, проте дуже зворушливу. Серед персоналу відділення переважав не звично білий колір уніформи, а фіолетовий, бо саме він вважається символом поспішайок. Привітати медиків з відкриттям оновленого неонатального відділення прийшли не лише представники влади та забудовників, з усіх куточків області з’їхалися ті, хто свого часу був тут пацієнтом.

Директорка медоб’єднання материнства і дитинства Ірина Горавська розповіла, що це особливе відділення не знало ремонту з часу створення – понад три десятиліття. Сама ж реконструкція тривала 2 роки. «Сьогодні для усіх нас довгоочікуваний день. У цей важкий для країни час ми усе ж маємо привід для радості – сучасний і мільтифункціональний центр, де виходжують і повертають до здорового життя наших крихіток. Я висловлюю величезну вдячність голові Волиньради, депутатському корпусу за спрямовані на цю мету понад 30 мільйонів гривень з обласного бюджету. Це був не просто ремонт, а технологічно складна реконструкція систем життєзабезпечення, і з цим завдання досконало впоралася будівельна компанія «Луцьксантехмонтаж», – запевнила Ірина Горавська.

В оновленому неонатальному відділенні дві реанімації для новонароджених на 12 місць, операційна, палати для діток з мамами та найсучасніше обладнання. Щороку тут виходжують в середньому 300 недоношених малюків, найменші з яких були вагою 420 грамів. А також повертають здоров’я немовлятам із вродженими вадами, проводячи від 40 до 60 складних операцій на рік. При відділенні працює і виїзна неонатальна бригада та 2 реанімобілі, адже таких немовлят доправляють з усієї області.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що найбільшими досягненнями неонатального центру є надзвичайно професійний колектив та, без сумніву, тисячі малюків, яким тут подарували другий шанс на життя. «Нам, непосвяченим, слово «поспішайки» видається таким милим. Воно передає всю суть цих малят, які поспішають прийти у цей світ, щоб радіти життю і сонечку, бути щасливими. А ви, медики, допомагаєте їм у цьому. І тільки, напевно, вам відомо, яких зусиль це вартує. Дякую за те, що ви не просто самовіддано працюєте, а вкладаєте душу. З неонатального відділення, загалом з центру материнства і дитинства починається майбутнє нашого краю і держави. Нехай воно для усіх буде мирним і щасливим», – висловив побажання Григорій Пустовіт.

Зі словами вдячності до персоналу неонатального відділення звернулася і одна з колишніх пацієнток – 20-тирічна Дарина. «Для мене було дуже важливо приїхати сьогодні сюди і обійняти моїх рятівників. З народження і до 3-ох років тут був мій другий дім, а двоє працівників лікарні стали моїми хресними батьками. Завдяки усім вам ми, поспішайки, зараз маємо здорове і щасливе життя», – запевнила дівчина.

Посвідчення Заслужених майстрів спорту України Дарині Пом’яновській, Олександрі Мальчук та Вікторії Куніцкій урочисто вручили голова обласної ради Григорій Недопад та заступник начальника ОВА Юрій Гупало.

Троє вихованок обласної ДЮСШ, які отримали найвищі спортивні звання, тренуються під керівництвом Заслуженої тренерки України Олени Кришпінович. Вона розповіла, як її підопічні йшли до цих високих титулів.

«З ними ми уже подолали шлях у майже 13 років. Вони прийшли до мене дітьми – найменшій було лише 5 рочків, але за короткий час я зрозуміла, що із цих дівчаток зможу зробити спортсменок високого класу. Так і сталося. Вперше ми поїхали на чемпіонат Європи у 2017 році. Там вони і увірвались в європейську спортивну еліту, а потім – і у світову. У 2018 році на чемпіонаті світу дівчата здобули срібло, у 2019 році на чемпіонаті Європи в Ізраїлі – два срібла і бронзу. Навесні 2022 року ми взяли срібло на кубку світу у Португалії», – зауважила вона.

Втім, попри нелегкий і тривалий спортивний шлях, званнями Заслужених майстрів спорту України дівчат удостоєно за хороший виступ на Всесвітніх іграх 2022, які відбулись у США.

«У 2021 році на чемпіонаті світу ми змогли вибороти ліцензію на Всесвітні ігри. А вже у липні цього року, на цих престижних міжнародних змаганнях, ми були третіми. Я вважаю, що це дуже високий результат для України. Наша держава загалом виборола 45 медалей і 3 бронзи із них – наші!», – наголосила тренерка. І додала, що успішний результат спортсмена базується на професіоналізмі та досвіді тренера, здібності, наполегливості і працьовитості спортсмена та всебічній підтримці батьків.

Голова обласної ради Григорій Недопад привітав юних спортсменок та побажав ще довго залишатися у великому спорті. «Зичу вам подальших успіхів, нових перемог та звань. Бажаю, щоб ваш вид спорту зрештою став Олімпійським. Сьогодні їх чимало включають до Олімпійської програми, тому я вважаю, що спортивна акробатика, яка має 70-ти річну історію становлення, більш ніж достойна бути серед них», – підкреслив він.

Підготовка до зими, ефективність використання бюджетних коштів, нагальні проблеми, перспективні плани та зустріч з колективом – таким був порядок денний робочих відвідин голови Волиньради Григорія Недопада і депутата обласної ради Володимира Бондара Берестечківського психоневрологічного інтернату.

В цій комунальній соціальній установі на сьогодні мешкають 211 підопічних, в тому числі – й три з половиною десятки евакуйованих з інтернатів такого ж профілю Дніпропетровщини. Найперше у тутешніх мешканців засновники цікавляться умовами проживання, адже довелося потіснитися, щоб надати прихисток внутрішньо переміщеним.

Підопічні запевняють: побут, харчування, догляд, реабілітація і ставлення персоналу хороші. Багато розповідають про дозвілля – є ТВ й інтернет, можливість займатися рукоділлям, зараз виготовляють окопні свічки для фронту. Найбільше тішаться новозбудованому спортивному майданчику зі штучним покриттям, де також влаштована і сцена з озвученням. «Тут значно кращі умови, тому я вже написав директору заяву з проханням після війни залишитися», – каже Юрій зі Стародобровільського інтернату.

Про стан справ в установі докладно розповідає і керівник інтернату Віталій Клемба. Найперше демонструє свіжовідремонтовану покрівлю одного з житлових корпусів, на що з обласного бюджету було спрямовано понад 1,3 мільйона гривень. «Спасибі депутатам, за те, що у воєнний час обмежень капітальних видатків, усе ж знайшли можливість спрямувати кошти на ремонт даху. Це була дуже гостра проблема – заливало житлові кімнати. Наступного року ми б дуже хотіли ще провести термореновацію цього корпусу, а заодно і облаштувати за всіма вимогами укриття, бо поки що воно у нас пристосоване», – озвучив бюджетний запит у 400 тисяч гривень директор установи.

Інша нагальна потреба – це реконструкція каналізування та очищення стоків. За словами Віталія Клемби септики давно вийшли з ладу і стічні води потрапляють у ґрунт. Проєктну документацію в інтернаті уже виготовили. Ціна капремонту каналізації зі встановленням очисної станції – 3,6 мільйона гривень. Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що сума значна, але проєкт треба запроваджувати поетапно, оскільки є очевидною екологічна проблематика.

А от з опаленням жодних проблем, стверджують в інтернаті. Система комбінована, крім газового котла є і твердопаливний, дрова заготовлені на весь сезон, причому, безоплатно.

Не використовують бюджетні кошти у Берестечківському інтернаті й на продукти харчування. М’ясо, молочні продукти, овочі – усе з власного підсобного господарства. Тримають близько півтори сотні свиней, майже 40 голів великої рогатої худоби, планують завести овець. В обробітку 30 гектарів ріллі та пасовищ. Надлишок молока здають заготівельникам, а на виручене докуповують, приміром, крупи, олію тощо.

Взявся керівник і за облагородження інтернатного цвинтаря. «Пам’ятники зараз вартують не дешево. Тому наші працівники самі налагодили їх виготовлення. Хочемо встановити такі на всьому кладовищі, щоб все виглядало, як належить», – розповів Віталій Клемба.

На завершення візиту Григорій Недопад та Володимир Бондар зустрілися з персоналом інтернату. Працівники мали нагоду поставити питання і висловити зауваження. Однак, колектив дякував за підтримку, а ще – за призначеного керівника.

«Ми, на жаль, не змогли приїхати до вас на день працівника соціальної сфери, але, переконаний, сказати спасибі вам за працю ніколи не пізно. Ваша робота точно нелегка, з непростими людьми, тому бажаю усім сил і терпіння. Управління в інтернаті ведеться по-господарськи вміло і зацікавлено у результаті, ми не почули нарікань і не побачили огріх. Зараз обласна рада буде планувати видатки на наступний рік, і ми постараємося максимально врахувати ваші запити, щоб підопічні почувалися комфортно, а колектив упевнено», – звернувся до працівників Григорій Недопад.

«Бажаю, щоб усі ми трудилися під мирним небом на благо наших людей, громад і держави», – додав депутат обласної ради Володимир Бондар.

У подарунок інтернатній установі вони передали телевізор.

Між Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» та Комунальним підприємством Санаторій матері та дитини “Пролісок” підписано Меморандум про співпрацю.

Домовилися, зокрема, про спільні напрацювання механізмів, короткострокових та довгострокових проєктів у сфері екології, культури, туризму, рекреації, освіти та охорони природи.

«Це ще один крок до співпраці та розвитку як санаторію, так і національного парку. Головна наша мета – розробка спільних проєктів, програм та партнерських ініціатив для участі у регіональних, всеукраїнських та транскордонних грантових програмах, – зазначила директорка санаторію «Пролісок» Оксана Бугайчук. – Санаторій розташований на території «Цуманської пущі» та є її невід’ємною частиною. Наша співпраця дозволить ще більше розкрити потенціал закладу та природного парку, залучити ще більше туристів і відпочиваючих, а також інвестиції для обох установ».