Традиційні напередодні ухвалення обласного кошторису на 2023 рік бюджетні слухання продовжили консультації депутатів Волиньради з керівниками обласних комунальних установ галузі культури.
Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що на сферу культури наступного року планується спрямувати 150 мільйонів гривень. «Це навіть дещо більше, ніж у теперішньому році. Звісно, без капітальних видатків, але захищені статті, базові витратні матеріали і послуги ми намагалися забезпечити на рівні, який би дозволив не втратити на якості у цій важливій сфері. Бо сьогодні точиться війна і за наші культуру, ідентичність, духовність», – зауважив очільник ради.
Звертаючись до керівників обласних комунальних установ голова бюджетної комісії Орест Маховський наголосив, що воєнний стан в країні подовжено, отже й суттєві обмеження по більшості видатків будуть актуальними і наступного року. «Тому прошу вас зосередитися на співставленні доведених граничних показників бюджету з основними потребами ваших установ, а також озвучити гостру проблематику, якщо така має місце. Усе решта вважатиметься додатковим бюджетним запитом», – зазначив він.
Усі без винятку керівники культурно-мистецьких закладів запевнили, що вкладуться у передбачені асигнування, щоправда, озвучили й певні перестороги. Так, директор фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Стравінського Тарас Войтович підтвердив, що коштів на виплату стипендій та зарплатні буде достатньо. «Цьогоріч ми оптимізували штатний розпис з 228 ставок до 173. Зробили ми це не за рахунок скорочення людей, а зменшивши навантаження, об’єднавши групи і художні колективи, при чому таким чином, щоб це не зашкодити навчальним програмам. Але 70 тисяч на господарські витрати – це дуже мало. Ми вичерпали власні резерви, а є обов’язкові статті видатків, як наприклад протипожежні заходи, відеоспостереження, ремонт музичних інструментів. Близько 140 тисяч гривень забракне і на енергоносії», – передбачає керівник. Орест Маховський зауважив, що зазначені потреби буде можливість дофінансувати з вільних залишків після І-го кварталу 2023 року.
Тимчасово виконувач обов’язки директора обласного музично-драматичного театру Сергій Скулинець подякував голові та депутатам за виділене на наступний рік достатнє фінансування. Він також розповів про наміри збільшити обсяг власних надходжень завдяки розширенню репертуару, підготовки щонайменше 5-ти прем’єр, відкриттю додаткової сцени в укритті. З проблем він назвав котельню театру, яка до того ж опалює ще кілька житлових і громадських будівель, та високу вартість газу для цих обсягів. Григорій Недопад зауважив, що триває процес передачі котельні з наступного року на баланс Луцької міської громади. Паралельно ведуться й перемовини з постачальником газу про встановлення оптимальної ціни.
Вкладається у фінансування обсягом 9,4 млн грн і обласний ляльковий театр, за умови, що вартість енергоносіїв не зростатиме, – розповів його теперішній директор Микола Каліщук. Він зауважив, що установа намагається повноцінно працювати, хоча й немає змоги стовідсотково заповнювати глядацьку залу, оскільки спроможність укриття лише на 120 осіб. Натомість практикують виїзні вистави у школах.
Усі можливості для провадження діяльності використовує і Волинська філармонія. Попри труднощі вдається гастролювати, відкрили мистецький дворик, запровадили екскурсію «Луцьк музичний». За словами керівника Сергія Єфіменка увесь цей рік, щоб втриматися на плаву, колектив працював без надбавок та добових. Оскільки з 1 січня не передбачається підвищення зарплатні, керівник просить відновити виконавцям доплату за академічність у розмірі 30% від посадового окладу. Тим більше, що передбачений обсяг фінансування установи на наступний рік це дозволяє.
Достатній обсяг видатків на захищені статті, але брак коштів на підписку періодичних видань та поповнення книжкових фондів декларують обласні бібліотеки. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк пропонує вирішити ці потреби за рахунок 800 тисяч, які управління культури запланувало на фінансування цільової програми розвитку культури та збереження культурної спадщини, але яка, однак, так і не прийнята.
Що ж до іншої проблематики бібліотечних закладів, то найдовший її список озвучила новопризначена директорка обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Граніч. За її словами приміщення книгозбірні конче потребує ремонту, а окремі дефекти мають ознаки аварійності. Окрім того, у бібліотеці відсутня пожежна сигналізація. «Ми запросили проєктний інститут, який оцінить рівень ушкоджень та загроз, визначить першочергові роботи і орієнтовний кошторис. Відтак, буду просити профінансувати аварійні роботи», – звернулася до присутніх Наталія Граніч. Принагідно вона розповіла, що бібліотека активно використовує можливості грантів та проєктів для розширення своїх спроможностей. Таким чином невдовзі буде відремонтовано і обладнано сучасний конференц зал, який згодом дозволить заробляти додаткові кошти. Працюють і над створенням інформаційно-бібліотечного укриття. Орест Маховський відзначив ініціативність та наполегливість новопризначеної директорки, а депутати висловили підтримку її ініціатив, оскільки завдяки цьому є перспектива інтегрувати наукову бібліотеку у значно ширші сфери діяльності.
За час повномасштабної війни кількість читачів відчутно зросла, – стверджує директорка обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова. «Спасибі, що розумієте важливість нашої роботи», – звернулася вона до депутатів, коментуючи обсяг призначених видатків. Якщо раптом і забракне, стверджує директорка, бібліотека наповнює і свій спецфонд – ведеться активна грантова та фандрайзингова діяльність, нарощується обсяг послуг, особливо електронних, бо ж процеси в книгозбірні повністю автоматизовані. Головною проблемою вона вважає неінклюзивність установи, бо бібліотека розташована на 2 поверсі орендованого приміщення. На що Григорій Недопад зауважив, що обласна рада уже шукає варіанти більш зручного розміщення бібліотеки для юнацтва.
А от очільниці обласної бібліотеки для дітей депутати настійливо рекомендують напрацювати стратегію розвитку, аби в сучасних умовах не втрати статус обласного закладу, адже 80% відвідувачів – це діти з Луцької громади. «Завдяки дистанційному навчанню сьогодні і у найвіддаленіших селах діти і з гаджетами, і з інтернетом. Бібліотеці варто налагодити дистанційні спроможності, цифровізуватися, виготовляти електронні версії книг і таким чином залучати більше дітей з області», – рекомендує голова бюджетної комісії.
Дещо менше, як просили, але достатньо для фінансування основних потреб, – так оцінює кошторис видатків на наступний рік Оксана Важатко – директорка обласного краєзнавчого музею, в структурі якого 7 музейних установ. При цьому вона зазначила, що значну частину видатків становлять витрат на службу охорони, яка, згідно із законом, повинна бути винятково державною, а, власне, вона і найдорожча. Немалі кошти витрачаються і на енергоносії через особливі умови зберігання фондів. Оксана Важатко запевняє, що найдорожче – централізоване опалення будівлі краєзнавчого музею, відтак опрацьовується питання переходу на тверде паливо.
Не мають претензій до рівня фінансування на наступний рік й історико-культурні заповідники Луцька та Володимира. Щодо останнього, то голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважує, що заповідник «Стародавній Володимир» потрібно не тільки утримувати, а й розвивати. Для цього він пропонує керівникові наслідувати приклад луцьких колег і залучати фінансові можливості Володимирської міської громади.