У засіданні робочої групи із реалізації в області Регіонального плану управління відходами до 2030 року взяв участь голова постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко.

Йшлося, зокрема, про виконання у 2023 році Регіонального плану управління відходами у Волинській області. Так, минулоріч представники територіальних громад відвідали серію навчань і тренінгів зі стратегії управління відходами. Тривало розширення можливостей сортування і збору пластику, відпрацьованих батарейок, а також компостування рослинних рештків. З обласного природоохоронного фонду були спрямовані асигнування на придбання гідравлічного пресу для пластикових відходів, за кошти місцевих бюджетів закуплено 11 сміттєвозів, майже 2 тисячі контейнерів для сміття, а також трактори, навантажувачі та іншу техніку.

«Волинь – одна з небагатьох областей України, де розроблено плану управління відходами. Проте його повноцінну реалізацію обмежує відсутність фінансування, яке передбачалося у пропорціях: 50% – з державного бюджету, 30% – з обласного та 20% – з місцевих бюджетів. У 2024 році з обласного та місцевих бюджетів заплановано на цю мету близько 118 млн. грн., – зазначив Юрій Ройко. – Регіональний план управління відходами передбачає 3 сценарії його втілення. Тож маємо визначитись за яким саме ми будемо рухатись в майбутньому».

Він також додав, що Волинська агенція регіонального розвитку пройшла до другого етапу відбору пілотних областей для участі у Швейцарсько-українському проєкті «Згуртованість та регіональний розвиток України» UCORD, у якому одним із напрямків – це управління відходами. Тож Юрій Ройко радить громадам, які братимуть участь у цьому проєкті і залучали кошти на покращення екології, працювати в рамках Регіонального плану управління відходами.

Нагадаємо, що основа регіонального плану – це сортування і переробка відходів. Відповідно до зазначених цілей до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів замість 50% на сьогодні; запровадження роздільного сміттєзбирання, яке зараз – швидше виняток з правил; захоронення не більше 30% відходів (тепер – 97%), решту – переробляти; застосування практику компостування, оскільки 40% відходів в області – це органіка.

З нагоди 106-их роковин битви під Крутами, яка стала символом незламності українського народу в боротьбі за волю, біля меморіального знаку «Героям Крут – борцям за Незалежність України» відбувся поминальний молебень.

Участь у скорботному заході взяли студентська молодь, військовослужбовці, представники громадськості, влади області та Луцька, депутати обласної ради та духовенство. Вклонитися пам’яті загиблих Героїв прийшов перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Присутні склали шану і молитву на честь кількох сотень студентів, які у нерівному бою ціною власного життя упродовж 5-ти годин стримували кількатисячний більшовицький наступ на Київ. Великі втрати противника відтермінували просування до столиці. Це дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й росією до 1914 року.

Священники різних конфесій відслужили панахиду за полеглими у тій битві українськими патріотами. До присутніх звернувся Митрополит Луцький і Волинський Михаїл. «Я вважаю, що кров оцих дітей, які понад сто років тому поклали свої життя за незалежність України, молитва та пам’ять про них повинні торкнутися нашої свідомості. Згадуючи подвиг Героїв Крут, нам необхідно також пам’ятати й про переможні дати в історії нашої держави та відзначати їх. Нехай вони надихають нас до творення нашого майбутнього», – зауважив він.

Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв та поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку. На завершення усі присутні спільно виконали Державний Гімн України.

На Лимано-Бахмутський напрямок вантаж-допомогу від земляків доправив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Чотири квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro, оснащені системою камер з трьома об’єктивами – ширококутним та з оптичним збільшенням, передали підрозділам, де несуть службу волиняни, і які виконують бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Зокрема, безпілотники отримали воїни 54-го окремого батальйону 100-ої бригади ТрО, 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина та 5-ої окремої штурмової бригади.

На підтримку ініціативи Волиньради дрони закуплені коштом колективів обласних комунальних закладів: 3 безпілотники передав персонал волинської екстренки, ще один – працівники Ковельського медколеджу та Ковельського центру професійно-технічної освіти. Студенти останнього також зібрали захисникам індивідуальні пакунки виживання.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук запевнив, що волинські захисники надзвичайно цінують підтримку земляків і вдячні за постійну допомогу.

Ініціатива таким чином вшанувати пам’ять про депутата обласної ради, відомого спортивного функціонера та ректора Академії рекреаційних технологій і права належить вишу, який він очолював, а також Федерації риболовного спорту Волині.

За «Кубок пам’яті професора Романа Карпюка» під час першого турніру із зимової риболовлі змагалися 15 команд і понад три десятки учасників. У відкритті меморіальних змагань взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, ректорка Академії рекреаційних технологій і права, депутатка обласної ради Людмила Стасюк, очільник профільної депутатської комісії Віктор Галан-Влащук, директор Західного центру олімпійської підготовки Олег Вегнер, а також члени родини Романа Карпюка.

«Започаткування змагань його імені – це, як на мене, найкращий спосіб пошанування світлої пам’яті Романа Петровича. Значну частину свого часу і душі він віддавав спорту, а зимова риболовля була для нього способом відновлення сил. Під час таких змагань, на жаль, його зірка передчасно згасла. Він був різнобічно талановитим і харизматичним, дієвим та активним, прагнув змінювати цей світ на краще і мотивував до цього інших. Великий життєлюб і оптиміст він надихав багатьох людей. І саме таким ми завжди будемо пам’ятати Романа Карпюка – товариша, колегу, наставника, громадянина і достойного чоловіка», – зазначив у своїй промові голова Волиньради Григорій Недопад.

Переможці та призери змагань з риболовлі на льоду були відзначені медалями та ексклюзивними статуетками.

Обласний еколого-натуралістичний центр влаштував традиційне свято для вихованців центру та його філій – переможців обласних, всеукраїнських конкурсів та міжнародних екологічних проєктів. Захід відвідали голова обласної ради Григорій Недопад, депутатка Волиньради, ректорка Академії рекреаційних технологій і права Людмила Стасюк, представники освітянської спільноти.

Очільник облради подякував юннатам за їхню наукову та практичну роботу в галузі екології та побажав і надалі продовжувати досліди з гармонізації довкілля. «Війна приносить багато лиха людям і ще більше – екології. Ми усі бачили, якими були наслідки підриву Каховської ГЕС, що лишилося після цієї катастрофи. Ми знаємо, скільки території України заміновано, скільки знищено лісів і сільгоспугідь. Тому ваші наукові дослідження і практичні напрацювання дуже важливі, – зазначив Григорій Недопад. – Я вірю, що ви будете й надалі розробляти нові проєкти та представляти їх не лише на всеукраїнському, а й на міжнародному рівнях».

Також Григорій Недопад нагородив переможців всеукраїнських та міжнародних еколого-натуралістичних конкурсів подарунками, а їх наукових керівників – подяками голови обласної ради. Очільник Волиньради, зокрема, відзначив дев’ятикласницю Соломію Сірук та методиста Ірину Стрільчук, одинадцятикласницю Катерину Шевчук та керівницю гуртків Тетяну Бортнік, Анну Мороз та керівника гуртка Сергія Голуба, восьмикласницю Аріну Коцирій та її наставницю Світлану Буднік, учениць Заборольського ліцею Іванну Хотинську, Ольгу Сірець, Христину Бегаль та педагогиню Жанну Макогон.

Загалом у 2023 році близько 200 вихованців еколого-натуралістичного центру та його філій стали переможцями та призерами всеукраїнських конкурсів. Крім того, команди учнівських лісництв центру вибороли два гран-прі у всеукраїнських зльотах юних лісоводів.

Члени постійної депутатської комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області на сьогоднішньому засіданні розглянули близько десятка питань порядку денного. Участь у роботі комісії також взяв заступник керуючого справами виконавчого апарату, депутат облради Юрій Ройко.

Заслухавши інформацію заступниці начальника відділу комунального майна виконавчого апарату обласної ради Інни Сабін депутати рекомендували сесії підтримати низку проєктів рішень, що стосуються земельних питань. Зокрема, члени комісії погодили клопотання комунального підприємства «Санаторій матері і дитини «Пролісок»» щодо припинення права господарського відання та надання права постійного користування двома земельними ділянками. Крім того, депутати підтримали прохання КП «Волиньпроєкт» про надання дозволу на розробку землеустрійної документації на земельні ділянки, на яких розташовані майнові комплекси, що у господарському віданні підприємства.

З метою завершення реорганізації Волинського обласного фтизіопульмонологічного центру шляхом приєднання його до обласної інфекційної лікарні профільна комісія рекомендувала сесії підтримати проєкт рішення про надання інфекційній лікарні земельної ділянки у постійне користування та закріплення майна на праві оперативного управління спорудами та будівлями, які належали фтизіопульмонологічному медичному центру.

Враховуючи лист КП «Волиньприродресурс», депутати схвалили надання цим комунальним підприємством поворотної фінансової допомоги у розмірі один мільйон гривень для ДВТП «Волиньфармпостач» терміном до 01 грудня 2024 року.

Члени майнової комісії також погодили фінансові плани на 2024 рік обласним закладам охорони здоров’я. Найбільші кошториси цьогоріч в обласної клінічної лікарні (майже 1,2 млрд грн), медоб’єднанні захисту материнства і дитинства (понад 490 млн грн), центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (майже 330 млн грн) та обласній психлікарні (понад 214 млн грн).

1. Про проєкт рішення «Про право постійного користування земельними ділянками».
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
2. Про проєкт рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Теремнівській, 68 у м. Луцьк».
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
3. Про проєкт рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Сергія Тимошенка, 10 у м. Луцьк».
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
4. Про проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 21 квітня 2021 року № 5/27 “Про передачу майна”».
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
5. Про проєкт рішення «Про надання земельної ділянки у постійне користування та закріплення майна на праві оперативного управління».
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
6. Про надання поворотної фінансової допомоги.
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
7. Про затвердження фінансових планів комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
8. Про затвердження фінансового плану комунального підприємства «Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр» Волинської обласної ради.
   Інформує: Інна Сабін – заступник начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради
9. Різне.
   
   Засідання комісії відбудеться 26 січня о 10.00 годині у пресцентрі обласної ради.
   

Річний звіт про роботу Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф мали змогу також проаналізувати заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт і начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Звертаючись до колективу як представник засновника комунального підприємства, Григорій Пустовіт від імені голови та депутатського корпусу подякував за самовіддану працю 24/7 і 336 днів на рік. «Ви ті, від кого залежить порятунок життя. Десятки тисяч волинян вдячні вам за оперативність і професійну майстерність. Ваша служба забезпечена новою технікою та обладнанням. І це додало можливостей персоналу бути максимально ефективними. Тільки за останній рік подвоєно кількість успішно проведених вами реанімацій. Окреме спасибі за вашу відчутну підтримку наших оборонців, а також гуманітарну місію, яку медперсонал добровільно здійснював на деокупованих територіях», – зауважив посадовець. Григорій Пустовіт також відзначив грамотами і подяками обласної ради керівника ЦЕМДМK Володимира Шмаля та медикинь Марію Букало і Діану Демчук, які провели найбільшу кількість успішних реанімувань.

Звітуючи про роботу центру, його директор Володимир Шмаль зазначив, що понад мільйон населення області обслуговують 72 бригади екстреної медичної допомоги. «За 2023 рік надійшло майже 180 тисяч звернень про екстрену медичну допомогу, що на 7 тис більше, ніж минулоріч. Здійснено понад 124 тис виїздів бригад ЕМД за викликами. Кількість осіб, яким надана медична допомога під час виїздів, – 118 тис, понад 40% з них госпіталізовано», – навів він статистику.

Керівник запевнив, що бригади ЕМД стовідсотково забезпечені ліками і виробами медичного призначення, засобами транспортної іммобілізації, а також портативним і стаціонарним обладнанням. Автопарк екстренки налічує 110 санітарних автомобілів, у 90% з них термін експлуатації до 5 років. На кожному встановлено відеореєстратори, а персонал забезпечено надійними засобами зв’язку. На основі цих засобів в області створено єдину систему комунікації, контролю, конференц-зв’язку та обміну інформації для усіх відділень КП «ВОЦЕМДМК».

«У відділі оперативно-диспетчерської служби цілодобово працює 8 постів фельдшерів з прийому викликів та передачі їх виїзним бригадам. Всі робочі місця автоматизовані. Тут здійснюється не лише прийом звернень по екстреному номеру «103», а й прийом, обробка та передача оперативної інформації зі всієї області, цілодобове консультування пацієнтів старшим лікарем та лікарем консультативно-телеметричного посту. На випадок знеструмлень усі підрозділи уповні забезпечені альтернативними джерелами живлення», – додав Володимир Шмаль.

Незважаючи на військовий стан, персонал ЦЕМДМK безперервно підвищує свою фахову майстерність на курсах різного профілю, в тому числі й за кордоном. Окремо було відзначено роботу навчально-тренувального центру, де працівники екстренки і самі вдосконалюються професійно, а також навчають основам невідкладної допомоги правоохоронців, рятувальників, бійців тероборони та цивільне населення.

Володимир Шмаль також повідомив, що не припиняється допомога об’єднаним силам оборони. Від початку великої війни комунальне підприємство передало для потреб оборонців 17 карет швидкої, обладнаних усім необхідним. За кошти колективу придбано і укомплектовано 5 легковиків підвищеної прохідності. Також за запитами військових працівники екстренки постійно доправляють на передову амуніцію і бойове спорядження. У 2023, каже керівник центру, це були переважно оптичні приціли, тепловізори, квадрокоптери і протидронові рушниці.

Під такою назвою на Волині відбувся регіональний форум для представників громад, керівників освітніх закладів та управлінців галузі. Слово до присутніх мав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Зустріч була присвячена аналізу перших результатів та поглибленню реформи шкільного харчування. Дискусію ініціювали фахівці Проєктного офісу реформи системи шкільного харчування, Міністерства освіти та науки та Мінінфраструктури.

«Сьогодні на нас чекає обговорення вкрай важливого питання. Обмінюючись досвідом та спілкуючись, ми отримаємо мотивацію, зуміємо напрацювати пропозиції з удосконалення реформи системи шкільного харчування на місцях, – зауважив, звертаючись до учасників заходу Григорій Пустовіт. – Багато у цьому процесі залежать і від тих, хто організовує харчування, і тих, хто безпосередньо готує. Я переконаний, що спільними зусиллями нам вдасться досягти результату реалізації реформи на регіональному рівні, аби у повній мірі забезпечити наших дітей здоровою і поживною їжею. Нам також важливо не забувати й про соціальну складову цього проєкту та враховувати пільгові категорії громадян».

Керівник Проєктного офісу реформи системи шкільного харчування Орест Степаняк нагадав, що реформа шкільного харчування була ініційована Першою леді України Оленою Зеленською у 2020 році. Відтоді реалізовано ряд проєктів та впроваджено нормативні документи, що покликані покращити стандарти якості харчування в українських школах. Він також розповів, що Кабміном було прийнято Національну стратегію впровадження реформи шкільного харчування до 2027 року. «Стратегія передбачає чотири головні цілі: фінансова та інституційна спроможність органів місцевого самоврядування в її реалізації; модернізація шкільних їдалень та кухонь; навчання кадрів; якісна комунікація щодо здорового харчування на всіх рівнях», – зазначив Орест Степаняк.

Він акцентував увагу представників місцевої влади та керівників громад, що на основі національної стратегії мають бути розроблені аналогічні регіональні стратегії з метою забезпечення різноманітного, збалансованого та якісного харчування в закладах освіти, разом із тим сприяючи соціальному захисту вразливих груп населення та формуючи навички здорового харчування у дітей і дорослих.

«Показниками досягнення цієї мети має стати зменшення відсотка ожиріння серед дітей до 18 років; рівень задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти; зміна харчових уподобань школярів; зростання кількості комплексно модернізованих або відновлених харчоблоків», – зауважив Орест Степаняк.

У ході форуму присутнім також розповіли про інновації в системі харчування в закладах освіти та зміни в законодавстві, які допоможуть органам місцевого самоврядування та адміністраціям закладів освіти покращувати харчування в школах і садочках, проаналізували ситуацію з вартістю харчування в регіоні та окреслили основні напрямки роботи на 2024 рік.