Голова обласної ради Григорій Недопад скликав чергову координаційну нараду з вирішення нагальних питань матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони.

У нараді взяли участь військові, голови окремих територіальних громад, очільники районних рад та райдержадміністрацій, представники ОДА. Григорій Недопад зазначив, що зустріч ініційована на прохання народної депутатки України Ірини Констанкевич. 

«Прикордонний статус нашої області зобов’язує нас діяти швидко, злагоджено і ефективно. Ми багато уже зробили, за що я дякую і громадам, і районам, і бізнесу. Але маємо й чимало невирішених питань, в яких сподіваємося на допомогу держави. Саме з цієї причини Ірина Мирославівна сьогодні тут».

Народна депутатка зазначила, що питання формування підрозділів тероборони днями обговорювалося під час години уряду за участю Міністра оборони. «Мета нашої зустрічі – з’ясувати першочергові потреби і проблеми у цьому процесі, узагальнити їх і винести на центральний рівень. Координація дій на місцях є. Я вважаю, що варто залучити і депутатів-мажоритарників, аби допомогти вам отримати більше ресурсів для виконання цього важливого завдання», – звернулася Ірина Констанкевич до присутніх.

Заступник голови ОДА Андрій Ярмольський констатував, що на разі ключовою проблемою є створення матеріально-технічної бази у місцях дислокації загонів територіальної оборони, а точніше – брак фінансування на цю мету: «Формування боєздатної тероборони – це не тільки завдання області, а й держави. Тому ми напрацювали і надіслали до РНБО пропозиції стосовно способів та форм державної підтримки і готові стати пілотною областю для їх апробації». Андрій Ярмольський звернувся до народної депутатки  проханням про сприяння у пришвидшенні розгляду цих пропозицій.

Перелік термінових питань для вирішення на законодавчому та урядовому рівні озвучив і командир 100-ї бригади територіальної оборони Олександр Скумбрій. Окрім того, він висловив вдячність усім, хто долучився до формування нового роду військ у рекордно короткі терміни. «За оперативністю, якістю і обсягами виконання цього надзвичайно важливого завдання Волинь – лідер в державі. Для дислокації усіх п’ятьох підрозділів нам надали хороші приміщення, укомплектували меблями, оргтехнікою, сейфами, забезпечили автотранспортом. Кожен без винятку бюджет – від місцевого до обласного спрямував кошти», – констатував полковник.

Присутні також обговорили створення добровольчих формувань у тергромадах, які мають діяти у рамках руху опору за умови оголошення воєнного стану.  

Для лідерів територіальних громад Волині Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад проводить навчання та консультації у рамках «Регіонального тижня».

Присутніх на форумі від імені голови обласної ради привітав його перший заступник Юрій Поліщук: «В Україні є кілька асоціацій, які відстоюють інтереси місцевого самоврядування, і кожна з них важлива. Цінність членства у них не лише у консолідованому лобіюванні важливих для громад питань на центральних рівнях влади, але й у можливості отримати практичні знання, перейняти досвід, зрештою, спільно напрацювати ефективну модель нової регіональної політики, яка прислужиться і добробуту громад, і розвиткові держави», – зазначив він.

Членами Всеукраїнської Асоціації ОТГ є 17 з 54 волинських тергромад. Презентуючи діяльність Асоціації решті лідерів, заступник її виконавчого директора Тарас Дубрівський зазначив, що особливістю діяльності саме Асоціації ОТГ є великий масив практичної допомоги громадам. З цією метою створено 17 консультативно-навчальних платформ, які охоплюють практично усі сфери діяльності: від законодавства та самоврядного менеджменту – до безпеки у громадах.

Упродовж «Регіонального тижня» тергромади області зможуть отримати консультації експертів, перейняти кращі практики, обмінятися досвідом, а також пройти курс навчання на шести таких платформах. Йтиметься, зокрема, про економіку та інвестиції, місцеві бюджети та фінанси, законодавство для територіальних громад, формування безпечного середовища на територіях, створення якісного освітнього простору, навчання для керуючих справами та голів.

Окрім того, під час форуму йшлося і про налагодження та розвиток партнерства між різними гілками влади в регіоні та її секторальними підрозділами. Це – інструмент для досягнення консенсусу між потребами громад, регіональними пріоритетами та стратегією розвитку держави. З цією метою підготовлено та невдовзі буде підписано тристоронній меморандум про співпрацю та взаємодію з метою пошуку узгоджених і оптимальних рішень між Волинським регіональним (обласним) відділенням асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціації об’єднаних територіальних громад», Волиньрадою та обласною державною адміністрацією.

В українській делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи працює і голова постійної депутатської комісії Волиньради з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій Юлія Вусенко.

В Офісі Президента України відбулася робоча нарада членів Делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи з підготовки звіту України про виконання своїх зобов’язань у межах Європейської хартії місцевого самоврядування за участі Постійного представника України при Раді Європи, Надзвичайного та Повноважного Посла України Бориса Тарасюка та заступника керівника Офісу Президента України, представника Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Ігоря Жовкви.  

Як розповіла депутатка Волинської обласної ради, членкиня постійної делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Юлія Вусенко, підготовка звіту та його ухвалення на пленарному засіданні Конгресу є надзвичайно важливими для України, адже саме у цьому документі будуть висвітлені результати процесу децентралізації та інші зміни, пов’язані з розвитком місцевої та регіональної демократії, що відбулися в державі упродовж останніх семи років.

На запрошення Федерації волейболу України голова обласної ради у якості Президента Федерації волейболу Волині бере участь у засіданні щодо створення національної жіночої професійної волейбольної ліги, який проходить у Києві.

Григорій Недопад поділяє думку, що такий організаційний крок стане одним з елементів посилення розвитку цього виду спорту серед жінок, а також утвердження українських волейболісток на міжнародному рівні (нині національна жіноча волейбольна збірна перебуває на 26 сходинці світового рейтингу).

Про умови участі та пріоритети у відборі місцевих проєктів на фінансування за рахунок державної програми «Питна вода» на 2022-2026 роки йшлося рід час чергового засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування про голові обласної ради.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зазначив, що проблематика якісної питної води та каналізування є доволі актуальною для громад області, про що свідчить значна кількість проєктів, які території подавали на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку.

«Ми також намагалися частково вирішити це питання за рахунок обласного екологічного фонду. Цьогоріч у ньому близько 5 мільйонів гривень, а проєктів громади подали на 35 мільйонів. І от, те про що так довго говорили, нарешті сталося: держава запроваджує цільову програму «Питна вода». І це – шанс для громад отримати фінансування для поліпшення якості водопостачання», – зауважив він.

Зазначалося, що відповідний закон ще готується до прийняття у другому читанні, проте у держбюджеті на цей рік уже передбачено фінансування в обсязі 1 мільярд гривень. Підставою для участі у конкурсі є наявність проєктно-кошторисної документації та експертного висновку. Також потребуватиметься співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі 10% від загальної вартості проєкту. Окрім того, об’єкт повинен бути відображений і у регіональній програмі «Питна вода». За твердженням фахівців профільного управління ОДА є 27 таких проєктів з 17 громад.

Голова постійної депутатської комісії з питань екології та природних ресурсів Юрій Ройко уточнив і деталізував умови реалізації державної цільової програми. Він, зокрема, зауважив, що з переліку заходів для фінансування, як от: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт водозабірних та очисних споруд, а також мереж водопостачання та водовідведення, перевагу у конкурсному відборі Мінрегіон надаватиме проєктам з очищення питної води, і досягненню таким чином установлених нормативів з її якості.  

Юрій Ройко також зазначив, що у парламенті утворено міжфракційне об’єднання «Питна вода», яке сприятиме просуванню місцевих проєктів. За його інформацією від Волині для участі у конкурсі подано лише один проєкт. Аби пришвидшити процедуру, голова профільної комісії зобов’язався особисто передати до міжфракційного об’єднання решту проєктів.

Відтак, голів громад закликали негайно взятися за підготовку документації та активно долучатися до подачі проєктів на фінансування державної програми «Питна вода». 

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук з робочим візитом відвідав Велицьку та Голобську громади.

Велицька громада, яка налічує 12 сіл, не належить до заможних об’єднань. Саме тут Юрій Поліщук запланував прийом громадян, адже, стверджує, це завжди один з індикаторів ефективності роботи місцевої влади. Однак, нарікань не було, натомість, місцеві мешканці переважно зверталися з клопотанням про виділення матеріальної допомоги на лікування чи реабілітацію. Про це від імені своїх підопічних – самотніх людей – просила і тутешня соцпрацівниця.  Юрій Поліщук роз’яснив можливості та процедуру отримання матеріальної підтримки з фондів депутатів обласної ради.

Велицький сільський голова Віктор Ковальчук запевнив, що попри невеликі власні надходження, їх майже цілковито вкладають у соціальну інфраструктуру громади, а це – 3 школи, дві філії опорного навчального закладу, дитсадок з короткостроковим перебуванням дітей, центр культури та кілька клубів.  

Перший заступник голови Волиньради зміг переконатися у цьому, відвідавши місцеву опорну школу. За кошти бюджету громади та цільової освітньої субвенції тут встановили пожежну сигналізацію, відремонтували та обладнали навчальні класи, актову залу, створили ресурсну кімнату для діток з особливими потребами та облаштували сучасні санвузли. Окрім того, в школі капітальна оновили харчоблок, на що минулоріч з обласного бюджету було спрямовано 700 тисяч гривень. Директорка Ірина Руднік висловила депутатам облради вдячність за цю інвестицію, але, одночасно, і прохання: у школі місцями протікає покрівля, а її заміну коштом лише місцевої казни не осилити. Юрій Поліщук зобов’язався представити клопотання на розгляд обласного депутатського корпусу, одночасно рекомендував співпрацювати з народним депутатом від округу задля спрямування частини інфраструктурної субвенції на вирішення проблеми.

За рахунок саме такої субвенції у школі-ліцеї села Підріжжя капітальна відремонтували дах та здійснили заміну електромереж. Щоправда лише на першому поверсі. Директорка Ірина Боймиструк продемонструвала разючу різницю в освітленні  класів, до того ж, стверджує, нова електромережа економніша у споживанні. Юрій Поліщук повідомив, що в обласному бюджеті цьогоріч передбачено 1 мільйон гривень для заміни мережі електропостачання і у решті приміщень. «Школа побудована у 1966 році, і з тих пір мережа не зазнавала змін. Це – питання не лише комфорту, а, найперше, безпеки», – аргументував він.

Проблему реконструкції водопостачання  у Голобському психоневрологічному інтернаті Юрій Поліщук проаналізував разом з керівником цього обласного комунального закладу. Микола Пруд розповів, що подача води у заклад, де перебуває понад 70 підопічних, здійснюється посередництвом водонапірної башти.  30-тилітня конструкція постійно виходить з ладу, довелося придбати додаткове обладнання для очистки води. Проблема вирішується встановлення автоматичної помпи, що не потребує великих асигнувань. Однак, свого часу, з метою економії коштів на проєкті, документацію було виготовлено на комплекс робіт: одночасно реконструкцію водогону та  утеплення будівель, а це – кількамільйонні інвестиції. Виготовлення ж окремого проєкту на заміну водонапірної вежі приблизно дорівнюватиме вартості насосів з їх встановленням.

Юрій Поліщук зауважив, що обмежене фінансування не повинно обмежувати пошук можливостей. Як варіант вирішення проблеми він запропонував під час оновлення проєктно-кошторисної документації, окрім коригування цін, також і передбачити виконання робіт в два етапи. Такі зміни вартуватимуть кількадесят тисяч гривень, і з’явиться реальна можливість для фінансування реконструкції системи водозабезпечення коштом обласного бюджету. Сторони домовилися, що до розгляду питання повернуться після консультацій з проєктантами.    

Організаційний комітет з підготовки та відзначення в області 80-ої річниці заснування Української повстанської армії очолив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. До складу також увійшли депутати Волиньради, голови окремих територіальних громад, керівники освітніх, культурних, музейних закладів, а також структурних підрозділів ОДА.

Відкриваючи перше засідання оргкомітету Юрій Поліщук зазначив, що відповідно до рішення обласної ради, 2022-й на Волині оголошено роком УПА. «На моє переконання масштабне відзначення ювілейної дати слугуватиме не лише добрим підґрунтям для національно-патріотичного виховання молоді, а й у цей не простий для країни час стане стимулом для піднесення патріотичного духу в суспільстві», – зазначив він.  

Голова оргкомітету зауважив, що в області існують давні традиції проведення різноманітних – від вишколів до тематичних фестивалів – заходів в місцях, пов’язаних з історією УПА, зокрема, у Новому Загорові, Колках та урочищі Вовчак. Ці терени стали, навіть, окремими туристичними маршрутами. Цьогоріч Юрій Поліщук пропонує, спільно з громадами, масштабувати та урізноманітнити ці дійства. До прикладу,  реконструювати бій під Загорівським монастирем, де 1943 -го менш як півсотні бійців УПА тримали оборону проти півторатисячного німецького війська.

Директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко повідомила, що музейники уже запланували презентацію кількох нових експозицій: виставку нагород УПА, колекції листівок Ніла Хасевича, а також документів національно-визвольного руху 40-50 років. Окрім того, вона пропонує видати пам’ятний альбом на основі фото та матеріалів з архівів КДБ, переданих у музейні фонди. Методисти галузі культури також підготували до друку збірник з майже сотнею волинських повстанських пісень. Члени оргкомітету погодили, що друк тематичних видань здійснюватиметься за рахунок коштів обласної програми книговидавництва. Ректор ВНУ Анатолій Цьось зазначив, що університет уже провадить перемовини з істориками щодо проведення науково-практичної конференції, приуроченій історії повстанського руху.

Фінальним підсумком відзначення Року УПА на Волині Юрій Поліщук запропонував організацію на свято Покрови національно-патріотичного дійства на найбільшій сцені області – в облмуздрамтеатрі. 

Наступне засідання оргкомітету розглядатиме уже конкретний перелік заходів, які до того часу повинні сформувати представники галузей, установ, громадських організацій та територіальних громад. 

Розробники презентували оновлену версію Регіонального плану управління відходами у Волинській області до 2030 року.

Участь в обговоренні стратегічного документу взяли керівництво обласної ради, голова та члени постійної комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, представники усіх депутатських фракцій, очільники профільних управлінь ОДА та спеціалізованих установ. 

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук відкриваючи нараду назначив, що проблематика надзвичайно актуальна, а представництво учасників обговорення свідчить про великий суспільний інтерес до питання. Він також висловив сподівання, що розробники регіонального плану врахували зауваження та пропозиції депутатів рад різних рівнів, і оновлена версія стане дієвим інструментом для поліпшення екологічної ситуації краю.

Голова екологічної комісії Юрій Ройко оприлюднив результати анонімного опитування мешканців області щодо стану екології: найбільшою проблемою волиняни вважають поводження з відходами. «90% сміттєзвалищ в області переповнені або майже вичерпали свій ресурс. Щороку у нас з’являється близько тисячі стихійних смітників. При цьому не тільки на Волині, але й в державі досі не було виразної системи управління відходами», – констатував Юрій Ройко. Він також зазначив, що відповідно до рішення РНБО, у кожній області повинен бути розроблений відповідний регіональний план, який має узгоджуватися з національною стратегією управління відходами до 2030 року.

Презентуючи такий план для Волині його розробник – керівник компанії «Антон Інжиніринг» Ігор Сліпець окреслив головні його напрямки та цілі, які, до-речі, невдовзі будуть закріплені у законі про управління відходами. Так, до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів (на сьогодні – це 50%); запровадити роздільне сміттєзбирання (зараз – заледве 20%); захороненню повинно підлягати не більше 30% відходів (тепер – 97%), а решта – перероблятися; зменшити до 400 кількості сміттєзвалищ.  

Він також додав, що майже 40% відходів в області – це органіка, отже поширення практика компостування суттєво наблизить регіон до кращої екології. Розробники також вважають, що в області недоцільне будівництво навіть одного сміттєспалювального заводу. Натомість, мають бути побудовані сміттєсортувальні станції, сучасні полігони для захоронення відходів, які не підлягають переробці, а також облаштовані пункти збирання вторсировини та компостні поля чи установки для переробки біовідходів. Усі ці заходи розробники рекомендують втілювати у так званих кластерах, в області їх визначено 4: Луцьк – Горохів, Нововолинськ – Володимир, Ковель -Шацьк, Камінь-Каширський – Маневичі з урахуванням кількості і густини населення, наявної інфраструктури і таке ін. На усе це потребуватимуться колосальні кошти орієнтовним обсягом понад 1 мільярд гривень, з яких держава планує профінансувати приблизно третину.

Під час обговорення депутати поставили доповідачу безліч уточнюючих питань, які, зокрема, стосувалися спроможності місцевих громад на такі інвестиції, поводження з небезпечними відходами, залучення грантових коштів тощо.

Не минулося і без критики. Заступник голови Григорій Пустовіт звернув увагу розробника на відверті помилки та недоречності в документі. «У вас зазначено, що на Волині протікають річки Дніпро, Десна, а тектонічні характеристики притаманні швидше Закарпаттю, але не нашій області. Я дуже сподіваюся, що ці недоречності стосуються лише описової частини, а фахові розділи містять правдиві відомості і об’єктивні цифри. Тому, щоб не виникало сумнівів, документ повинен бути доопрацьований», – зазначив Григорій Пустовіт.

Окрім того, депутати також обговорили проєкт Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на 2021-2025 роки Волинської зони. Керівник управління екології та природних ресурсів ОДА Валентин Кухарик повідомив, що програма розрахована на 3 етапи впровадження. Перший – поглиблення досліджень стану забруднення повітря (визначатимуть не 8, а вже 12 забруднюючих речовин). Другий етап – модернізація постів спостереження та автоматизація процесів збору даних (нині вони проводяться вручну двічі на добу, а будуть цілодобово в режимі реального часу з автоматичною передачею даних). Третій – будівництво нових додаткових постів спостереження за забрудненням повітря.

Учасники обговорення урадили, що після доопрацювання обох документів, їх винесуть на затвердження до сесійної зали.

Відбулась службова нарада за участі керівництва області, командування обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки, а також сотої бригади тероборони з вирішення актуальних питань розгортання в області кадру військових частин ТрО. За дорученням голови обласної ради Григорія Недопада участь в обговоренні взяв його заступник Григорій Пустовіт.

Командир батальйону військової частини А7028  Олександр Адамович та заступник військового комісара обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Павло  Свадовський поінформували присутніх про хід комплектування військових частин та окреслили нагальні проблемні питання з облаштування місць їх дислокації у районах та містах. 

За словами Олександра Адамовича у кожному із приміщень триває встановлення відеоспостереження та сигналізації. Військові також розраховують на сприяння місцевого керівництва та влади області щодо забезпечення кожної із частин офісними меблями, комп’ютерною технікою та автомобільним транспортом. Відкритим також є вирішення питання доїзду військовослужбовців до місць розташування батальйонів тероборони.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зауважив, що з боку обласного та місцевого керівництва гарантоване максимальне сприяння військовим.

«Ви маєте працювати на випередження. У вас має бути повне розуміння, якими мають бути наступні кроки, як діяти в разі небезпеки і хто має поповнити чисельність батальйонів тероборони», – зауважив він.

На думку заступника голови облради злагодженими мають бути дії не лише військових, а й керівництва області, районів та територіальних громад. Він озвучив пропозицію вже найближчими днями провести раду оборони області, у ході якої будуть окреслені першочерговий план дій та засоби його реалізації .

«Необхідно також підготувати методичні рекомендації для райдержадміністрацій та очільників громад, щоб вони орієнтувалися, які їхні дії в разі виникнення загрози. Вони мають розуміти, якою має бути комунікація та життєзабезпечення в умовах бойових дій», – резюмував він.

Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодили зміни до показників обласного бюджету на 2022 рік.

Запропоновані зміни обумовлені передачею обласному бюджету цільових субвенцій обсягом у 3,2 млн грн на реалізацію окремих інвестиційних проєктів. Зокрема, Дубівська сільська рада спрямовує майже півтора мільйона гривень на продовження реконструкції школи-садка у с. Вербка з добудовою спортзали, їдальні та котельні. Луківською селищною радою передано 1,75 млн грн – на будівництво спортивної зали у луківській школі-ліцеї, загальна вартість будівництва – понад 17 млн грн.

Окрім того, за рахунок перерозподілу бюджетних призначень між окремими бюджетними програмами 130 тис грн спрямовуються для проведення публічних закупівель по спортивних об’єктах, оновлення яких передбачається  у 2022 році за рахунок державних асигнувань.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що цього року з державного бюджету очікується субвенція на розвиток спортивної інфраструктури, тому  обласна рада робить усе для того, аби вчасно була виготовлена проєктно-кошторисна документація, і  асигнування з Державного фонду регіонального розвитку були уповні освоєні до завершення бюджетного року.  Загалом реконструкція планується на 11 спортивних об’єктах: це – спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву плавання у Луцьку, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені Євгена Кондратовича у Ковелі,  обласна дитячо-юнацька спортивна школа, Любешівська ДЮСШ, тренувальна база Володимирського ліцею «Центр освіти» та інші.

Члени комісії погодили зміни одноголосно.