22 травня на Волині вшановують воїнів, які загинули внаслідок бойових дій під Волновахою у зоні АТО. Участь у пам’ятних заходах взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.
Світанок 22 травня 2014 року став одним з найтрагічніших для українців загалом та волинян зокрема. Саме в бою під Волновахою Збройні сили України понесли найбільші на той час втрати від початку антитерористичної операції. Диверсійна група російських окупантів підступно напала на блокпост українських військовослужбовців. У результаті нерівного бою 30 воїнів були поранені та 18 загинули, з них – десятеро волинян.
Майор Леонід Полінкевич, старший сержант Олександр Артемук, молодший сержант Дмитро Йовзик, солдати Володимир Зарадюк, Віталій Махновець, Володимир Прокопчук, Микола Бондарук, Віталій Ліщук, Михайло Грицюк, Павло Попов, – їх, а також усіх воїнів, котрі загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України за усі роки російської агресії, згадали сьогодні під час жалобних заходів у Луцьку.
Скласти шану українським захисникам прийшли родини загиблих Героїв, їхні побратими, представники громадськості, духовенства та влади.
«Дитинство, обпалене війною», – під таким гаслом змагалися жіночі волейбольні команди у Ковелі задля збору коштів на потреби дітей, які постраждали внаслідок бойових дій.
Ідея проведення турніру належить голові Волинської обласної ради, очільнику обласної федерації волейболу та Волинського осередку Національного олімпійського комітету Григорію Недопаду, до організації також долучилися Ковельські муніципалітет, райрада і районна військова адміністрація. Підтримали благодійну акцію також депутати Волиньради Володимир Бондар та Віктор Галан-Влащук та начальник обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко.
У першому етапі змагань взяли участь дівочі волейбольні команди ОДЮСШ (м. Луцьк), ДЮСШ ім. Олексія Зінкевича (м. Володимир), Камінь-Каширська ДЮСШ, КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича (м. Ковель).
«Ми вирішили провести цей турнір, аби спрямувати кошти на допомогу дітям, які постраждали внаслідок війни. Крім того, такі змагання – це можливість для наших спортсменок повернутися до звичного їм ритму, відчути азарт суперництва», – зазначив Григорій Недопад.
Самі ж спортсменки стверджують, що для них дуже важливо долучитися до благодійної акції та допомогти дітям- вимушеним переселенцям. Окрім того, дівчата зізнаються, що в умовах обмежень воєнного стану їм не вистачає і суперницької боротьби, і глядацьких трибун.
Народний депутат Вячеслав Рубльов, який підтримав турнір як меценат, зазначив, що в нинішній нелегкий час українці мають підтримувати один одного, адже єдність – це ще одна складова перемоги. «Ми мусимо подбати про дітей, чиє звичне життя зруйнувала війна. Хочеться аби вони відчували підтримку, турботу і тепло», – наголосив Вячеслав Рубльов.
В неділю, 22 травня відбудеться другий етап благодійного турніру з волейболу, в якому змагатимуться команди юнаків.
Голова Волинської обласної ради зустрівся з президентом Української асоціації футболу.
Саме про спорт в реаліях воєнного стану і йшлося під час робочої аудієнції президента Української асоціації футболу Андрія Павелка з очільником Волиньради Григорієм Недопадом та начальником обласної військової адміністрації Юрієм Погуляйком, а також представниками футбольної спільноти області.
Керівник найвищого представницького органу краю зазначив, що Волині має достатньо розвинену тренувальну базу, є сучасні футбольні поля, а також талановиті спортсмени. «На жаль, з міркувань безпеки ми відмовилися від масових заходів, але у нас є домовленості з Польщею щодо проведення змагань, тому переконаний, що наші спортсмени будуть в хорошій фізичній формі і не втрачатимуть навичок», – зазначив голова обласної ради.
Андрій Павелко висловив сподівання, що український спорт і, зокрема, футбол матимуть розвиток і перспективу. Він також подарував унікальну форму з прапорами країн, які підтримують Україну, та з назвами міст героїв.
Члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку на нинішньому засіданні визначилася із кадровим рішенням.
Як повідомила заступниця керівника відділу майна апарату обласної ради Анна Кузіна, 23 травня закінчується терміну дії контракту із директоркою Рожищенського навчально-реабілітаційного центру Волинської обласної ради Тамарою Сітовською.
Так, профільна комісія більшістю голосів підтримала пропозицію відділу майна та рекомендувала голові обласної ради Григорію Недопаду звільнити Тамару Сітовську із посади у зв’язку із завершенням терміну дії контракту, а також до призначення керівника у встановленому законом порядку призначити її тимчасово виконувачем обов’язки директора Рожищенського НРЦ.
19 травня, у день пам’яті ігумена і чудотворця Йова Почаївського, в обласному центрі парафіянам відкрила двері новозбудована церква його імені.
Храм упродовж 7 років зводився на пожертви вірян і меценатів. Наріжний камінь у підмурівок заклав сам Патріарх Філарет. У чині освячення престолу взяли участь митрополит Луцький і Волинський Михаїл та священнослужителі інших парафій, військові та прихожани. Як один із фундаторів будівництва культової споруди на урочистості був запрошений і голова обласної ради Григорій Недопад.
Після святкового богослужіння та хресної ходи настоятель церкви Йова Почаївського, військовий капелан отець Олександр (Вронський) подякував кожному, хто долучився до її будівництва.
Владика Михаїл зазначив, що зараз як ніколи важлива віра – у власні сили, у наших воїнів, свою країну, в Бога, і тоді неодмінно буде мирне небо над Україною.
“Добре, що на нашій землі навіть попри війну відкриваються храми, а люди все частіше звертаються до Бога, сповідуючи християнські мораль та заповіді. Я переконаний, що це допоможе нам перемогти, бо ми єдині і в молитві, і в тилу, і на полі бою”, – наголосив Григорій Недопад.
Під такою назвою у Ковелі відбудеться благодійний турнір з волейболу серед дівчат.
Змагання проходитимуть у суботу, 21 травня, у Ковельській ДЮСША імені Євгена Кондратовича (бульвар Лесі Українки, 9), початок об 11.00.
Кошти, виручені під час благодійної акції, будуть спрямовані на потреби дітей-переселенців. На Волині сьогодні їх мешкає майже 19,5 тисяч.
Організатори благодійного турніру – Волинська обласна рада, обласна федерація волейболу, Волинський осередок Національного олімпійського комітету, Ковельські міська та районна ради, районна військова адміністрація – запрошують небайдужих волинян, ковельчан та гостей міста підтримати юних волейболісток і долучитися до доброї справи.
Переселенці, які нині мешкають у санаторії «Лісова пісня», в оригінальний спосіб долучилися до святкування Дня вишиванки.
«Вишивана» доріжка у традиційних українських орнаментах і кольорах відтепер прикрашатиме кількадесятметровий пірс, який сполучає берег оздоровниці з озером Пісочне. Цей стилізований рушник майже тиждень творили теперішні мешканці обласного комунального закладу – вимушені біженці зі сходу, півдня, півночі та центру України.
Люди неодмінно хотіли приєднатися до традиційного вишиваного флешмобу, але у звичний спосіб, одягнувши вишиванку, зробити це змогли далеко не всі. Адже більшість поспіхом полишали домівки під обстрілами або ж і взагалі залишилися без нічого.
«Для тих, хто попри все хотів бути у вишиванці, ми домовилися про суттєву знижку у місцевому магазині. Треба було лише сказати пароль: «Доброго вечора! Ми – з «Лісової пісні», – розповіла директорка оздоровниці Руслана Дибель. І цією нагодою переселенці скористалися, хоч і, зрозуміло, не масово.
Так і народилася ідея «вбрати» у вишиванку озерний міст, – вже додає авторка ініціативи Ірина Сироватка. Вона евакуювалася з Київщини, оселившись у санаторії «Лісова пісня», через кілька днів тут же тимчасово працевлаштувалася. Жінка і координувала втілення своєї ідеї.
«Знайти зразок орнаменту було не складно. Трохи важче – створити ескіз, з цим допомогла місцева мешканка Марійка Нестерук, вона професійна дизайнерка. Але потребувалося багато фарби, що, як розумієте, не дешево. Просити на це кошти в адміністрації санаторію ми не сміли, бо розуміємо, скільки вартує наше перебування тут», – розповідає Ірина.Вихід знайшовся сам собою, каже жінка. «У розмовах почула, що прибувши на Волинь, люди очікували побачити тут гори. І я вирішила організувати для всіх екскурсію цим озерним краєм». Адміністрація санаторію виділила автобус, розробила туристичний маршрут, а люди хто скільки міг заплатили за екскурсію. На ці кошти і придбали фарбу та пензлі. Крім причетності до міжнародного Дня вишиванки, кажуть переселенці, неодмінно хотіли залишити у санаторії щось хороше на згадку, аби віддячити за прихисток та турботу.
Свято вишиванки у «Лісовій пісні» вдалося на славу, – стверджує очільниця санаторію Руслана Дибель. «У нашому закладі зараз представлена чи не уся Україна. І ми сьогодні усі разом продемонстрували і єдність, і свою національну приналежність, і данину нашим традиціям. Дуже хочу, щоб так само разом ми вже під час оксамитового сезону, святкуючи перемогу, пройшлися цим рушником єднання», – висловила побажання директорка оздоровниці.
Щотретього четверга травня у світі вшановують українську вишиванку. Започатковане у 2006 році як студентська акція, свято поширилося у десятках країн світу і покликане зберегти прадавні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Цієї традиції щороку дотримуються керівництво, депутати, а також працівники виконавчого апарату Волинської обласної ради.
Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що цьогоріч, в умовах війни з росією, День вишиванки має особливий зміст, бо підкреслює унікальність і самостійність української культури. Він закликав волинян долучитися до свята і, таким чином, вкотре продемонструвати єдність, незламність і красу українського народу. Сьогодні – це вже не просто святкове національне вбрання, а символ української нескореності та свободи.
«Нині усім українцям важливо підкреслювати свою національну ідентичність, єднатися через наші звичаї та традиції, підтримувати зв’язок поколінь через стародавній оберіг – вишиту сорочку», – наголосив він.
Про це волиняни домовилися зі своїми румунськими партнерами під час візиту до прикордонного міста Ботошані.
У якості перемовників виступили керівники обласних комунальних закладів Олександр Кулаков та Віталій Терешкевич. Місяць тому волинська делегація заручилися партнерством міжнародного волонтерського фонду «ASOCIATIA ROUND TABLE 20 BOTOSANI», який збирає гуманітарну допомогу Україні та піклується про вимушених біженців. Перший вантаж, отриманий від цієї організації, волиняни відразу доправили за заявленими потребами у різні регіони України.
Цього разу партнери узгодили, що черговий вантаж міститиме вкрай потрібні сьогодні і прифронтовим, і тим територіям, де ведуться активні бойові дії, речі. Це, зокрема, ліки, медичні функціональні ліжка та ліжка-трансформери для військових, продукти харчування тривалого зберігання, засоби гігієни.
Цей транш гуманітарної допомоги вже днями доправлять до Кіровоградської області – у військові шпиталі та центри для тимчасово переміщених осіб зі сходу та півдня України.
Сьогодні – 78 роковини депортації радянським тоталітарним режимом кримськотатарського народу із півострову. Цього дня в Україні та світі згадують жертв геноциду кримських татар, а також відзначають день боротьби за права кримськотатарського народу.
Загалом депортації було піддано близько 200 тисяч людей. Для кримськотатарських родин, більшість із яких опинилися у напівпустельних територіях Середньої Азії, Уралу та Сибіру, заслання обернулося голодом, злиднями, втратою рідних і близьких, які не пережили страшних умов депортації. Тоді загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу.
Традиційно цього дня на Замковій площі Луцька відбулись жалобні заходи з вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, представники Луцькради, ОВА та Луцької РВА спільно з представниками ГО «Кримські татари Волині» поклали квіти до монументу Жертвам політичних репресій, а також вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Адже троє учасників хіп-хоп-гурту Kalush Orchestra, який втретє уславив нашу країну на європейському пісенному конкурсі, є випускниками Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.
Тимофій Музичук, Ігор Діденчук, Віталій Дужик не лише отримали диплом цього мистецького закладу, але й навчалися в одного педагога – Юрія Фокшея. До слова, фольклорна основа пісні «Стефанія» з’явилися завдяки вокалісту-сопілкарю, уродженцю одного з сіл Ковельщини Тимофієві Музичуку. Його мама – викладачка музичної школи по класу бандури, а бабуся очолювала фольклорний ансамбль.
«Вчора у нашому коледжі був неймовірно святковий день. Напевно, ми на Великдень так не раділи, як перемозі наших випускників на «Євробаченні». І вже точно, стільки уваги преси викладацький і студентський колектив ще не мали», – зазначив керівник обласної комунальної установи Тарас Войтович. Він також зауважив, що випускники мистецького закладу і раніше у складі різних колективів були учасниками європейського пісенного конкурсу. І стверджує, що вже визначилися з кандидатурою студента, який, найпевніше, візьме участь у наступному «Євробаченні». Він теж вихованець Юрія Фокшея. Самого ж наставника керівник характеризує як талановитого музиканта і педагога та надзвичайно скромну і порядну особистість.
Юрій Євгенович розповів, що пильно стежив за перебігом конкурсу, вболівав за своїх вихованців і щасливий їхньою перемогою. Про хлопців відгукується якнайкраще, каже – усі вони володіють кількома інструментами, навчалися із захопленням. До прикладу, Віталій Дужик займався у нього ще з дитинства, а Тимофій Музичук майже рік щотижня долав сотню кілометрів, аби потрапити на заняття. Хлопці завжди прагнули бути найкращими, стверджує викладач, і таки досягли визнання.
До речі, понад рік у Міністерстві культури України розглядають документи на присвоєння Юрію Фокшею почесного звання «Заслужений діяч культури і мистецтв України», тож волиняни сподіваються, що педагог невдовзі таки заслужено його отримає.
Дівоча команда вразила своїх латвійських друзів не лише спортивною майстерністю, але й патріотизмом.
Молодіжний склад жіночої волейбольної команди супер-ліги «Волинь університет Луцьк» з 27 березня постійно перебуває у Латвії. Головний тренер волейболісток Богуслав Галицький розповів, що латвійська волейбольна спільнота запропонувала його вихованкам не просто прихисток на час війни, але й створила усі умови для тренувань і, навіть, дозвілля.
«Я спокійний за них. Вони не тільки у безпеці, але й у гарній спортивній формі. Наші латвійські друзі усе для цього зробили: надали тренувальну базу, придбали форму, харчують, піклуються, організовують не тільки спортивні змагання, але й дозвілля дівчат. Я неймовірно їм вдячний», – зауважив наставник.
Він також додав, що волинянки вчора здобули блискучу перемогу у товариському турнірі з трьома латвійськими командами у місті Єкабпілс. Після нагородження дівчата не полишили майданчик, а розгорнули національний прапор і заспівали «Українську лють» Христини Соловій. Дослухаючись до слів пісні «Одного ранку, ще й на світанку земля здригнулась, і враз закипіла наша кров. Ракети з неба, колони танків, і заревів старий Дніпро», глядацькі трибуни аплодували стоячи та зі сльозами на очах.
Вітаємо дівчат з перемогою! Віримо у перемогу України!
