Щорічно обранці волинської громади звітують про свою роботу, однак 2022 рік став не схожим на інші. Сьогодення і громада вимагають інших звітів. Велика війна спонукала депутатів працювати у новому форматі, приймати складні рішення та реагувати на непрості виклики. Хтось з обранців волинського парламенту вступив до лав ЗСУ, інші стали їм на поміч.

Сьогодні – про особисту волонтерську історію депутата обласної ради Юрія Харченка.

Волонтерство для нього розпочалось уже на другий день після повномасштабного вторгнення. Пригадує, що саме 25 лютого разом із командою народного депутата України Вячеслава Рубльова, помічником якого він є, розпочали із допомоги батальйону територіальної оборони Луцького району, який тільки формувався. «Упродовж першого місяця війни ми займались забезпеченням батальйону тероборони Луцького району. Фактично кожного дня я їздив на кордон, аби доставити для хлопців найнеобхідніше. Там розташовувався гуманітарний хаб, куди багато іноземців привозили допомогу, бо далі їхати на територію України просто боялися», – розповідає він.

Саме там, на кордоні, Юрій Харченко отримав перші важкі враження від великої війни. Пригадує, як чоловіки зі сльозами на очах обіймались та прощались зі своїми дружинами, матерями, дітьми, а потім довго проводжали їх поглядом, коли ті покидали країну…

За словами депутата, сформований на території Луцького району батальйон тероборони одним із перших був задіяний у бойових діях на кордоні Житомирської та Київської областей. «Тоді усе необхідне ми почали доправляли нашим бійцям туди. Це і автомобілі, тепловізори, рації, різноманітні засоби індивідуального захисту: бронежилети, каски, аптечки, а також усю необхідну провізію», – згадує він.

Згодом командою народного депутата розпочали системну роботу з підготовки українських військових іноземними інструкторами за стандартами НАТО. «Загалом багато іноземців з військовим досвідом виявляли бажання допомогти Україні з навчанням наших захисників. Так, на запрошення Вячеслава Рубльова на Волинь приїхали представники литовської громадської організації «Лукшу віри». Своєрідний навчальний центр був зорганізований на базі батальйону «Луцьк». Тут пройшли вишкіл бійці місцевих батальйонів тероборони, нацгвардійці, прикордонники та багатьох інших формувань. Пізніше до тренувальних програм, крім прибалтів, долучилися американці і фіни. Окрім Волині ми їм домовляємось про проведення навчань й у інших регіонах: Чернігові, Львові, зараз в Івано-Франківську», – каже він.

Як ще один приклад співпраці з іноземними інструкторами-волонтерами за словами депутата є успішний старт проєкту в Луцькому національному технічному університеті по підготовці командирів бойової групи. Ці навчання проводили фінські офіцери запасу, старшини та фінський легіонер під керівництвом полковника Еріка Леппяярві. «Окрім навчального процесу ми неодноразово возили литовських, фінських та американських інструкторів на східний і південний напрямок фронту, щоб вони на власні очі побачили, що їх допомога, яку вони щоразу привозять в Україну, доходить до фронту. Я мало не щодня отримую все нові запити від військових – це здебільшого автівки високої прохідності, дрони та тепловізори. Усе це ми шукаємо спільно із нашими іноземними друзями та просимо їх доправляти в Україну лише якісні речі», – зауважив він.

Юрій Харченко переконаний, що після нашої перемоги на Волині має постати офіційний навчальний центр, де мобілізовані, резервісти та кожен бажаючий зміг би навчитися тримати в руках зброю і вміти нею скористатися. «Настане такий час, коли іноземці приїздитимуть повчитися у нас, бо такої війни, яка ведеться на території України, не було у жодній із сучасних європейських держав», – переконаний обранець.

Чи не найважливіша волонтерська місія депутата – це поїздки на передову східного та південного фронту. «Після того, як було звільнено Київ, ми почали тісно співпрацювати із регулярними підрозділами ЗСУ та допомагати їм. Саме тоді мені довелось побачити чи не увесь південь та схід держави, – пригадує Юрій Харченко. – Я до війни ніколи не був у Харкові, Краматорську, Миколаєві, на Херсонщині… Я не можу підрахувати кількість моїх поїздок в зону бойових дій. Їх було десятки. Ми доставляли усе: від автомобілів – до найелементарніших речей. Я до війни ніколи не думав, що можна за добу проїхати дві тисячі кілометрів…але для багатьох чоловіків і жінок сьогодні це майже стало нормою, як і для мене.

Запам’яталося, як переганяли КамАЗ, за кермо якого мені довелось сісти чи не вперше більш ніж за 20 років після отримання водійського посвідчення, – пригадує Юрій Харченко. – Під час перших мох поїздок у найгарячіші точки фронту мама і дружина дуже хвилювалися за мене, а зараз я відчуваю лише підтримку. Адже уся моя родина погоджується із твердженням, що є ті, хто воює, а всі решта мають допомагати. Більшість моїх друзів і знайомих уже в лавах ЗСУ, і якщо війна затягнеться, то я чітко розумію, що нам усім рано чи пізно доведеться взяти до рук зброю. А поки ми не там, то мусимо допомагати, іншого варіанту не існує».

Депутат стверджує: був на всіх напрямках півдня і сходу, де велися чи ведуться бойові дії, окрім поки Запорізького. «Наші військові кажуть, що не вистояли б без підтримки народу, наших найкращих у світі людей, бо це реально всенародна війна. Так, люди виснажені війною, але продовжують допомагати нашим захисникам. Вони й досі плетуть маскувальні сітки, роблять тушкованки, печуть пиріжки, ліплять вареники, а дітки малюють листівки. І це дуже важливо для наших воїнів. Ті самі дитячі малюнки, які є оберегами для воїнів, та будь яка звістка чи передача з дому – це те, що зігріває їх душу і дає зрозуміти, що вони там не самі», – переконаний він.

Щодо найгостріших вражень, які депутат отримав під час поїздок, то це діти, які бавляться на вулицях поміж уламками та залишками ракет і бомб під звуки канонади, облаштовують блокпости і ….граються у війну. Юрій Харченко каже, що тамтешні дітлахи уже розпізнають логотипи бойових підрозділів ЗСУ, бо українські воїни часто пригощають їх солодощами.

Гнітюче враження на нього справило одне із сіл на півдні Херсонщини, поблизу річки Інгулець, де кожна друга оселя була вражена обстрілами. «Де хати не були розбиті повністю, то замість дахів вони були просто вкриті плівкою, яку Україні надали за сприяння ООН. Спершу, з далеку мені здалось що вони такі гарні, синенькі, а коли під’їхав ближче, то побачив, що під накриттям руїни чийогось життя… В щойно звільнених населених пунктах Харківщини мене неабияк вразили білборди із проросійськими гаслами, намальовані триколори на українських розбитих школах та автобусних зупинках, вщент розбита техніка ворога і тіла російських загарбників, на вилицях, які ще не встигли забрати… І мирні люди, які готуючись до настання холодів, посеред всього цього просто рубали верби на околицях доріг, бо ні газу, ні електроенергії не було. А ще карети швидких, які постійно обганяли дорогою назад із Донеччини та мчали до медичних закладів Дніпра, і в кожній з цих машин боролися за життя якогось Героя», – із гіркотою розповідає депутат.

Ці та багато інших важких спогадів від побаченого ще більше переконали Юрія Харченка, що бути волонтером – це його добровільний обов’язок. «Війна лишає страшні шрами. А тому кожен із нас має робити все можливе, щоб на нашій волинській землі не допустити таких жахіть, які я бачив там. Задля цього я й надалі готовий викладатись на повну – знаходити кошти, шукати необхідне тут або за кордоном і везти нашим воїнам. А те, що нашим захисникам вдається зупинити росіян там – на сході і півдні, – це справжній подвиг. Я переконаний, що майбутня українська перемога – це заслуга стійкості та мужності воїнів і підтримка народу в тилу!», – резюмував він.

В Україні відбувся перший українсько-американському форумі Ukrainian American House. Волинь представляв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Форум об’єднав експертів, зацікавлені сторони, політиків з України та Сполучених Штатів для обговорення викликів і можливостей, пов’язаних із війною та післявоєнним середовищем в Україні.

«Сьогоднішня зустріч – це платформа для партнерства, мета якої прискорити інтеграційні процеси між діловими колами США та регіонів України, налагодити співпрацю, спрямовану на відбудову України, – зазначив Григорій Пустовіт. – З перших днів війни Волинська обласна рада як орган місцевого самоврядування взяла на себе зобов’язання забезпечення життєдіяльності громад та наших захисників. Україні потрібна підтримка західного світу, Європейського союзу, США для відновлення нашої держави після перемоги. Наша країна і Волинь зокрема готові приймати інвесторів та забезпечувати все необхідне для того, щоб працював бізнес, бо це можливість забезпечити стабільне майбутнє та розвиток для кожного з нас».

Ключові теми форуму були зосереджені на двох основних напрямках: економіка військового часу та українсько-американське партнерство. Шляхом обміну ідеями та побудови стосунків форум забезпечить учасникам платформу для розробки інноваційних рішень для складних викликів, які постають перед Україною та світом. Сприяючи міжгалузевій співпраці, форум має на меті створити краще майбутнє як для України, так і для світу. В числі спікерів форму: міністри оборони, розвитку громад і територій, промисловості України, Президент Американської торгової палати в Україні, науковці та інші.

На стадіоні «Авангард» стартував відкритий чемпіонат обласної дитячо-юнацької спортивної школи з легкої атлетики памʼяті Заслуженого тренера України Михайла Кліщука. Участь в офіційному відкритті турніру взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Змагання проводяться у трьох вікових категоріях: серед юніорів 2005 року народження, юнаків та дівчат 2006 р.н. та 2010-2012 р.н. і молодші. Юні спортсмени мірятимуться силами у бігу на різні дистанції (від 60 до 800 м), спортивній ходьбі на 2 км та стрибках у довжину. Учасниками змагань стали вихованці дитячо-юнацьких спортивних шкіл з різних куточків області, а також із Львівщини та Рівненщини.

Відкриваючи чемпіонат, Юрій Поліщук висловив вдячність керівництву обласної-дитячо юнацької школи в особі Дмитра Піддубного за ініціативу щодо організації та проведення легкоатлетичного свята для юнацтва та, одночасно, пошанування видатного волинського тренера Михайла Кліщука.

«Сьогодні започатковується гарна традиція. Хоча зараз усі ми переживаємо не легкий час, але такі змагання потрібні задля того, щоб молоде покоління розвивалось фізично та досягало успішних результатів. Українська нація має зростати здоровою, міцною та впевненою у своїх силах. Учасникам змагань бажаю встановити якомога більше особистих рекордів та набути нового досвіду для майбутніх чемпіонських титулів не лише на рівні області, а й України та світу», – наголосив він.

Довідково: Заслужений тренер України з легкої атлетики – Кліщук Михайло Іванович, працював в обласній ДЮСШ більше 50 років. За час своєї діяльності підготував не одну плеяду спортсменів високого класу (20 майстрів спорту, понад 30 чемпіонів та призерів першостей України). Будучи тренером- викладачем, досвідченим спеціалістом, вміло передавав свій багаторічний досвід молодому поколінню тренерів та спортсменів, користувався повагою всієї спортивної громадськості області. Серед найтитулованіших його вихованців — чемпіон Європи з бігу на 110 метрів із бар’єрами Валентин Балахнічов, призерка чемпіонату Європи з бігу на 80 метрів із бар’єрами Євгенія Пиркіна, чемпіон СРСР серед юніорів з бігу на 100 метрів Олександр Михалочко, чемпіон СРСР серед молоді у стрибках в довжину Андрій Романов, чемпіон СРСР серед юнаків у штовханні ядра Іван Федчук. Серед нинішніх спортивних зірок Михайла Кліщука — чемпіонка Європи в естафеті 4×100 метрів із бар’єрами Олена Яновська.

В рамках днів науки на базі Академії рекреаційних технологій і права відбулась VIII науково-практична конференція «Інноваційні технології в освіті, науці й виробництві». Участь у заході взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, депутат облради, професор Волинського медичного інституту Юрій Валецький, медики, науковці, професорсько-викладацький склад та студентство вишу.

Ректорка Академії рекреаційних технологій і права, депутатка обласної ради Людмила Стасюк окреслила основну мету конференції як намір активізувати науково-дослідну роботу студентів та молодих вчених та залучити їх до творчого наукового пошуку і генерації нових інноваційних ідей.

«Усі ми – від професора, кандидата наук, докторантів, аспірантів до студентів є великою науковою родиною. Я пишаюся науковцями нашої академії, завдяки їм у нашому регіоні розвивається наука в галузі туризму, права, фізичного виховання та спорту, медицини, фізичної реабілітації та ерготерапії, документознавства та інформаційних технологій, освітніх і педагогічних наук, фінансово-економічної безпеки», – наголосила вона.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував керівництву академії за їх ініціативу у проведенні форуму, що покликаний сприяти розвитку науки, а відтак і поступу держави.

«У наш час проведення будь-яких наукових форумів є доволі важливим чинником, бо незважаючи на війну, життя триває. Для того, щоб країна активно розвивалася, а наука йшла вперед, нам просто необхідно проводити такі заходи, аби усі ті напрацювання та інноваційні досягнення, які продукують наші науковці, мали практичне застосування та принесли відчутну користь як у нинішній непростий для держави час, так і для майбутнього мирного життя, для розвитку країни та її економіки. Сьогодні ви піднімаєте досить важливі та актуальні питання. Ваша копітка робота – це також науковий фронт, який наближає нас до на спільної мети – перемоги», – підкреслив він.

На секційних платформах учасники конференції опрацюють актуальні дослідження в юридичній науці; соціально-психологічні та філософські аспекти розвитку педагогічної освіти; проблеми теорії, методології та практики соціальних комунікацій; еколого-географічні аспекти рекреаційно-туристичної діяльності; інноваційні технології зміцнення здоров’я людини; економіко-правові механізми ефективного впровадження виробничо-господарської діяльності.

За підсумками науково-практичної конференції планують сформувати електронний збірник статей і праць, який буде розміщено на офіційному сайті Академії рекреаційних технологій і права.

Так назвали свій творчий звіт студенти і викладачі відділення народних інструментів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.

Серед шанувальників української народної та авторської музики, які відвідали звітний концерт, були також і перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, депутатки Ольга Омелько та Оксана Філіпчук.

Капела бандуристів “Срібні струни Волині”, оркестр українських народних інструментів, солісти, тріо, квартети, ансамблі продемонстрували глядачам усе жанрове різноманіття національного пісенного та інструментального виконавського мистецтва. Давні та сучасні твори звучали професійно і проникливо.

Від імені голови та депутатського корпусу Юрій Поліщук подякував виконавцям за неймовірну феєрію українського мистецтва та відзначив нагородами викладачів коледжу Валентину Милогородську, Світлану Міклоші, заслужену діячку мистецтв України Ірину Дмитрук. Відзнаки обласної військової адміністрації та луцької міської ради також отримали педагоги Алла Седенко, Лариса Рихлюк, Наталія Бойко, Віктор Дмитренко.

Директор коледжу Тарас Войтович привітав студентів і викладачів із успішним творчим звітом та побажав невпинного творчого і професійного зростання.

Деталі програмного документу голова обласної ради Григорій Недопад та очільник бюджетної комісії Орест Маховський обговорили сьогодні з керівниками обласних медустанов-учасниками проєкту модернізації.

Григорій Недопад зауважив, що над проєктом «Термореновація будівель медичних закладів Волині» обласна рада працює уже кілька років. Він передбачає комплексну енергомдернізацію за європейськими стандартами (заміну вікон, даху, вентиляційної та теплової систем, утеплення фасадів, будівництво модульної котельні тощо) і фінансується за рахунок пільгової позики Європейського інвестиційного банку. Цією фінансовою установою погоджено заявки 4-ох волинських медзакладів (обласної клінічної лікарні, об’єднання захисту материнства і дитинства, психіатричної лікарні та госпіталю інвалідів війни) на 5 комплексів будівель. Загальна вартість реконструкції перевищує 16 мільйонів євро, термін кредитування – 25 років.

«Зараз підготовка проєкту перебуває на фінішній прямій. Активно комунікуємо з Міністерством фінансів, яке і має погодити нам позику та підписати кредитну угоду. Проєкт термореновації амбітний і дуже перспективний, тож наше завдання – дотриматися усіх передбачених процедур, аби отримати згоду. Якщо все складеться так, як плануємо, наприкінці цього року вже зможемо перейти до практичної реалізації», – зауважив голова обласної ради.

Деталі роз’яснив голова депутатської комісії з питань бюджету і цінової політики Орест Маховський. «Кредитна угода передбачає місцеві гарантії повернення позики. З цією метою департамент фінансів ставить умову підготувати довгострокову регіональну програму на виконання зобов’язань за запозиченнями. Її головним виконавцем та розпорядником коштів повинна бути обласна рада, а виконавцями – управління охорони здоров’я та медичні заклади, де буде проводитися термореновація. При цьому, крім коштів обласного бюджету, у складі джерел фінансування програми на погашення тіла і відсотків кредиту мають бути і власні асигнування лікарень», – перелічив вимоги голова бюджетної комісії.

Він також повідомив, що левову частку оплати зобов’язань обласна рада бере на себе, медзакладам же пропонується співфінансування в межах 15-30% в залежності від їх фінансових спроможностей. Обов’язковий платіж належить здійснювати двічі на рік. Орест Маховський зауважив, що після консультацій медичних директорів зі своїми фінансово-економічними службами, запропоновані частки співфінансування можуть бути переглянуті в менший або більший бік.

Керівник комунального підприємства «Волиньенергософт», яке виступає адміністратором проєкту термореновації, Олександр Курилюк поінформував, що за трьома лотами уже проведені тендерні процедури на визначення виконавця робіт, решту конкурсів оголосять невдовзі. Він зазначив, що його підприємство також забезпечуватиме технічний, адміністративний і фінансовий супровід реалізації інвестиційного проєкту.

Наголошувалося на стислих термінах подання пропозицій, оскільки регіональну програму місцевих гарантій за запозиченнями належить підготувати не пізніше 1 червня.

Своє професійне свято колектив Волинського обласного краєзнавчого музею відзначив урочистою академією та презентацією етнографічної виставки «НаСтрої». Імпрезу присвятили одразу трьом датам – міжнародному Дню музеїв, всесвітньому Дню вишиванки та трагічній річниці примусової депортації кримськотатарського народу.

Від імені голови та депутатів обласної ради музейників привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. «В часи лихоліть ми переосмислюємо життя. Зараз, як ніколи раніше, усвідомлюємо важливість збереження коду нації для майбутнього і держави, і прийдешніх поколінь. А це не можливо зробити без збереження історичної пам’яті, а його, своєю чергою, – без вас. Людей, які часто за символічну заробітну плату ретельно збирають, детально досліджують і ревно зберігають національну історичну спадщину. Волинські музеї унікальні, я відвідую їх з великою цікавістю та гордістю. Вірю, що невдовзі настануть часи, коли в нашій країні професія музейників вважатиметься однією з найпрестижніших», – висловив сподівання Юрій Поліщук.

Він також нагородив подяками голови Волиньради співробітницю краєзнавчого музею Наталію Карабін та директорку художнього музею Зою Навроцьку, у якої сьогодні і професійне, і особисте свято.

Очільниця обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко зауважила, що цьогоріч свій професійний день колектив відзначає не як свято, а як підсумок рішень і змін як збирати і зберігати історію під час війни. Вона пригадала, як у день повномасштабного вторгнення, залишивши вдома родини і дітей, співробітники згуртувалися у намаганні врятувати музейні фонди від можливого плюндрування чи знищення агресором. «Ми згорнули основну експозицію, але невтомно шукаємо формати, аби музейне життя тривало. І нам це вдається, рік був наповнений виставковими подіями», – зазначила Оксана Важатко.

Підтвердженням цього є і нинішня експозиція. Це – заледве сота частина музейної колекції традиційного українського одягу кінця 19-го – початку 20-го століть, яку вважають однією з найкращих в Україні. Виставка демонструє різноманіття та, одночасно, унікальність національного вбрання і його елементів. Тут представлені зразки строїв і прикрас не тільки Волинського Полісся, а й Наддніпрянщини, Поділля та Галичини. Є також елементи національного вбрання кримських татар. Виставка діятиме упродовж трьох місяців.

Члени постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів на нинішньому засіданні рекомендували сесії підтримати проєкт рішення «Про припинення права користування мисливськими угіддями».

Як поінформував депутатів голова комісії Юрій Ройко, це рішення напряму пов’язане із реформуванням лісової галузі, в результаті якої майже 300 державних лісгоспів скоротили до 158 і об’єднали в єдине державне спеціалізоване підприємство «Ліси України». На Волині замість 24 дежлісгоспів утворилось 10. Відтак, нинішнім рішенням передбачається скасування права користування мисливськими угіддями шістьма лісгоспами у зв’язку із припиненням ними діяльності, як юридичних осіб. Йдеться про ДП «Горохівське лісомисливське господарство», «Старовижівське лісове господарство», «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство», «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”», «Прибузьке лісове господарство» та «Лісомисливське господарство “Звірівське”».

Відтак, депутати рекомендували сесії підтримати проєкт рішення «Про надання мисливських угідь у користування державному спеціалізованому господарському підприємству “Ліси України”». Цим документом пропонується надати терміном на 25 років у користування мисливські угіддя різних площ 8 філіям ДП «Ліси України»: «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», «Ківерцівське лісове господарство», «Камінь-Каширське лісове господарство», «Ратнівське лісомисливське господарство», філія «Любомльське лісове господарство», «Любешівське лісомисливське господарство», «Городоцьке лісове господарство» та «Ковельське лісове господарство».

Крім того, терміном на 15 років обранці громади рекомендували сесії погодити надання мисливських угідь у користування загальною площею 17 тис.га, що на території авіаційного полігону «Поворськ» у Ковельському районі, державному підприємству «Волинський військовий лісгосп». «Всі необхідні погодження з користувачами угідь, починаючи із Міністерства оборони України, якому належать ці землі, та увесь пакет необхідних документів отримано», – повідомив голова комісії Юрій Ройко.

Окрім того, профільна комісія рекомендувала депутатам обласної ради на найближчій сесії підтримати проєкт рішення «Про внесення змін до рішень обласної ради щодо надання мисливських угідь у користування», що також зумовлене реформуванням лісової галузі.

«Держлісагенство та ДП «Ліси України» клопочуться перед депутатами про внесення змін у відповідне рішення Волиньради, проте без зміни площ і термінів надання у користування мисливських угідь. Тобто йдеться лише про зміни в діючі договори в частині назви, це чисто юридична правка», – зауважив голова профільної комісії.

За аналогією, члени комісії рекомендують схвалити на сесії проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 10 вересня 2020 року № 31/10 “Про погодження лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань на 2021-2025 роки”». Як зауважив голова екологічної комісії Юрій Ройко, запропоновані зміни мають технічний характер у зв’язку із реформуванням лісової галузі. «Нам необхідно підтримати це рішення, адже йдеться про своєчасність заготівлі та, відповідно, надходжень до місцевих бюджетів від сплати ренти за другорядні лісові лісоматеріали, адже незабаром розпочнеться сезон ягід. Тут не йдеться про будь-які зміни обсягів заготівлі чи ресурсного наповнення. Нагадаю, що у 2020 році рішенням сесії в нашій області було затверджено ліміти на заготівлю у досить великих об’ємах, але від загального обсягу другорядних лісових матеріалів волиняни заготовляють лише 2% зі 100», – зазначив він.

Депутати також одноголосно підтримали та рекомендували сесії проголосувати за проєкт рішення «Про погодження Клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність до «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» по Фермерському господарству “Аміла”.

Голова обласної ради Григорій Недопад, його заступник Григорій Пустовіт та очільник бюджетної комісії Орест Маховський взяли участь у роботі колегії управління охорони здоров’я краю.

Найперше Григорій Недопад подякував медичній спільноті за подвижницьку працю та зусилля у забезпеченні безперебійного функціонування системи охорони здоров’я області в надскладний для країни період. «Живемо у час подвійних викликів: триває війна, медична реформа також триває. Тому маємо адекватно реагувати на усі труднощі, включно з потенційними, аби робота усіх медустанов, чи то обласної комунальної власності, чи амбулаторій у громадах, була стабільною», – зауважив він.

Серед питань, винесених на розгляд, йшлося, зокрема, про стан та перспективи розвитку служби крові в області. Самозабезпечення населення донорською кров′ю та її компонентами є однією з важливих складових національної безпеки і в мирні часи. Сьогодні ж служба крові проходить надзвичайно напружений період у зв’язку з повномасштабною війною та пов’язаними із цим викликами, як от перебої з електропостачанням. Попри це волинські фахівці забезпечують компонентами крові не лише лікарні області, але й медустанови Донецького, Луганського, Криворізько-Херсонського напрямків. У 2022 році було прийнято понад 18,5 тисяч донорів, заготовлено майже 8,5 тис літрів крові, та 4,5 тис л плазми, – про це розповів керівник центру Юрій Кременець.

Під час обговорення чимало керівників медичних закладів порушували питання формування виїзних бригад для забору крові, аби донорам з віддалених територій не діставатися для донацій до Луцька та Володимира, де власне і здійснюється ця процедура. Фахівці ж служби крові наполягають, що при виїзних заборах надзвичайно високий відсоток відбракованої крові, оскільки час з моменту донації до переробки не повинен перевищувати 3 годин. Відтак, керівники лікарень пропонують зобов’язати громади передбачати в місцевих бюджетах кошти для централізованого підвезення донорів до пунктів здачі крові. Григорій Недопад пообіцяв винести цю ініціативу на найближче засідання Координаційної ради органів місцевого самоврядування.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт виступив із критикою пасивної позиції керівництва обласної служби крові щодо реорганізації Володимирського відділення центру, де утримуються кілька тисяч квадратних метрів площі, яка не використовується за призначенням. «Обласна рада, звісно, вирішить цю проблему, але є ризик, що це буде зроблено господарським способом. Однак, для служби крові є певні вимоги, нюанси. Тому від вас ми чекаємо пропозицій з варіантами», – звернувся посадовець до керівника центру крові.

Медична спільнота також проаналізувала проблематику проведення вакцинації населення та забезпеченість закладів охорони здоров’я імунобіологічними препаратами. Зазначалося, що не зважаючи на пандемію та війну, на Волині показники охоплення плановими щепленнями зберігаються на рівні минулих періодів, є вищими від середніх по Україні, але все ще не досягають рекомендованих ВООЗ -95%. Вакцинами від COVID-19 область забезпечена, однак цьогоріч з’явився дефіцит сироваток проти дифтерії і правцю, гемофільної інфекції та оральної від поліомієліту. Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух запевнив, що спільно з обласним лабораторним центром розроблено план з покращення у 2023 році доступності вакцинації для населення в умовах воєнного стану, в тому числі і для внутрішньо переміщених осіб.

Він також повідомив, що після проведених консультацій із районними військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування розроблено Проєкт спроможної мережі медзакладів Волинської області, який направлено на погодження до Міністерства охорони здоров’я України. У Проєкті визначено 4 госпітальних кластери у межах адміністративних районів: Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський та Луцький.