Сьогодні другий день візиту делегації з Полтавської обласної ради на Волинь. Програма в гостей  –  більш ніж насичена і продуктивна.

РАНІШЕ ЧУЛИ ЛИШЕ ПРО “БУРШТИНОВІ” СКАНДАЛИ
КП “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради – перший і важливий об’єкт, який відвідали полтавські гості. Зокрема, вони побували на заводі,  розташованому  в селі Прилісне.

Тут гостям показали спеціальну машину – бутар. Зараз вона стоїть без діла, а в сезон видобування сюди потрапляє  привезений з розроблюваної ділянки  продуктивний шар ґрунту, у якому знаходиться бурштин.   Потому  відбувається процес вимивання бурштину під тиском води.

Відпрацьовану породу   відвозять на   назад на земельну ділянку, де відбувається рекультивація.

Перемитий бурштин потрапляє на конвеєр, де його  сортують і кидають у спеціальні   ящики. Саме їх і показували полтавчанам.

“Наше комунальне підприємство веде відкритий чесний бізнес. Цей досвід дуже цікавий. Можна згадати про історії на Рівненщині та Житомирщині, де сонячне каміння видобували нелегально варварським способом, порушуючи екологію, без  перспектив на майбутнє”, – коментує екскурсію підприємством голова облради Григорій Недопад.

Анатолій Капустюк, кандидатуру якого на вчорашній сесії  депутати підтримали на посаду директора підприємства, поділився інформацією про процеси реалізації волинського сонячного каміння.

Він розповів про те, як відбуваються аукціони, хто бере участь   в них і що ціна на бурштин різниться залежно від фракції. Нагадаємо, бурштин купують за ціною від 20 до 2870 доларів за кілограм.

про “бурштинові” скандали… Тут нам показали, як можна легально видобувати  сонячне каміння і сплачувати за цю діяльність всі податки.  Нам цікавий волинський досвід організації комунального підприємства, яке займається місцевими надрами. В нас ще є вуглеводні, нафта і газ. Проте, це – висока капіталізація видобування. Але ми могли би створити підприємство для видобування піску та глини. Для перших кроків нам потрібен інструментарій, напрацьовані юридичні механізми і рішення. Хочемо запросити ваших фахівців для консультацій”, – каже  голова Полтавської обласної ради Олександр  Біленький.

НА ВОЛИНІ МОЖЕ БУТИ СВОЯ БУРШТИНОВА КІМНАТА?
Найбільше гостей вразив камінь бурштину, що має назву “Серце Волині”.   Він не схожий на всі інші і, справді, має форму серця.

Окрема увага до каміння вагою від 500 грамів, а то й більше кілограма. Гості не приховують захоплення, бо побачити щось подібне можна тільки на виставках та в музеях Польщі чи Прибалтики.

Анатолій Капустюк пояснює, що першочергове право на купівлю бурштину  фракції від 500 до 1000 г має   Міністерство фінансів України. Воно мало би експонуватися   в Музеї дорогоцінного каміння та металів. Але поки що головна фінансова структура країни не проявила реального інтересу до нашого бурштину.

“Чому би нам не мати своєї виставки, яка могла би бути окремим туристично привабливим об’єктом?” – міркував вголос радник голови обласної ради Михайло Імберовський, який також супроводжував полтавську делегацію.

“Коли будемо мати велику кількість унікальних екземплярів і цікавих знахідок, і, у випадку, якщо Мінфін відмовиться від свого першочергового права викупити це каміння, то, можливо, таки сформуємо свою виставку. Це, насправді, може бути цікава туристична локація”, – додав голова обласної ради Григорій Недопад.

ВОЛИНСЬКИЙ ДОСВІД МОЖЕТЕ БУТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИМ
 Наступний об’єкт – Маневицький торфозавод. Екскурсію на підприємстві провів директор ДП “Волиньторф”, депутат облради Іван Киричик. Гості мали нагоду спостерігати за процесом виготовлення торфобрикетів.

Крім цього, полтавську делегацію цікавили господарські досягнення волинян у частині переробки  лісових матеріалів побічного користування. Вони побували на ДП “Маневицький держлісгосп”. 

Тут  зберегли розроблену ще у 70-х роках  минулого  століття модель комплексного використання недеревних ресурсів лісу. 

Зокрема,  на підприємстві працює консервний цех.  Він виробляє п’ять різновидів березового соку,    мариновані овочеві смаколики, консервовані гриби, протерті ягоди.

Гості також побували у розсаднику, в якому вирощують декоративні та екзотичні для Волині  рослини. Вийшло  як у казці “Дванадцять місяців”, бо на вікнами розсадника – десятиградусний мороз, а в приміщенні оранжереї – спокійно цвітуть лимони і мандарини.

Ще гостям показали цех, де добувають цілющий хвойний екстрат.

“Полтавщина також багата природними ресурсами.  І тому  їм цікавий досвід Волині, а ми не проти поділитися    нашими напрацюваннями. Думаю, що наш досвід міг би бути цікавий і на всеукраїнському рівні. Надра і природні ресурси, які є на територіях областей, повинні слугувати на користь громадам. Адже це – робочі місця, надходження у бюджети”, – переконаний голова Волинської облради Григорій Недопад.

Житло спортсменові вдалося придбати завдяки  коштам  обласного та Луцького міського бюджетів на умовах співфінансування 50 % на 50 % (260 тис. грн – обласний б бюджет, 260 тис. грн – міський бюджет).

Сьогодні Данило Даниленко гідно захищає честь Волині та України на міжнародній спортивній арені. Майстер спорту міжнародного класу, один з чотирьох кращих спортсменів України  в бігу на 400 м та на 400 метрів із бар’єрами, дворазовий чемпіон Європейських ігор з легкої атлетики. Завдяки наполегливій праці та тренуванню має особисті рекорди, а відтак, усі шанси потрапити на Олімпійські Ігри. Данило Даниленко родом з Черкас, де й розпочав займатися спортом, зокрема, грав у футбол і баскетбол. Згодом він навчався та займався спортом у Донецьку, однак, з початком війни на Сході України з Донеччини переїхав на Волинь.

Ордер та ключі від новенького помешкання   спортсменові вручали голова обласної ради Григорій Недопад, голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко  та Луцький міський голова  Ігор Поліщук.

Однокіматна квартира в новобудові площею 46 кв. м. придбана в с. Великий Омеляник Луцької міської територіальної громади на виконання Обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2017-2023 роки.

 “Це знакова подія і показник того, що навіть у кризових умовах ми відшуковуємо можливості для реалізації програми із забезпечення видатних спортсменів житлом, яка реалізовується спільно міською та обласною радами, а також обласною державною адміністрацією. Данило, який є багаторазовим чемпіоном і призером численних змагань, пообіцяв, що прославлятиме Луцьк і Волинь новими перемогами. Напередодні Олімпійських ігор така подія надихає і показує, що наші спортсмени мають можливість отримати не тільки високі спортивні нагороди, але і власне житло”, – прокоментував мегапозитивну подію голова обласної ради Григорій Недопад.

У свою чергу, спортсмен подякував представникам обласної та міської влади за високу оцінку його досягнень.

“Зараз непростий час в країні. Пандемія, непроста економічна ситуація і війна на Сході. Нашій країні бракує коштів. Я дуже дякую, що допомогли мені та оцінили мою роботу. Спільними зусиллями знайшли кошти для полегшення мого життя. Я тепер розумію, що моя спортивна кар’єра проходить недарма і своїм прикладом буду показувати приклад молодому поколінню. Обіцяю, скільки вистачить здоров’я, прославляти Луцьк, Волинь та Україну, старатися на Олімпійських іграх, Чемпіонатах світу та Європи для того, щоб Луцьк та Волинь була попереду”, –  зазначив Данило Даниленко.

Голова обласної ради Григорій Недопад неодноразово заявляв, що в області запрацює такий дорадчий орган  як Координаційна рада з питань місцевого самоврядування.

До неї буде запропоновано долучитися головам районних рад та територіальних громад. Сьогодні в кабінеті голови облради відбулася робоча нарада, в ході якої вирішували організаційні питання.

“Я вважаю, що настав час для проведення першого засідання Коордради, бо вже фактично всі громади повирішували свої організаційні питання після того, як вступили в повноваження. Питань, які потребують обговорення та обміну досвідом у нас більш, ніж достатньо. Це і електронне врядування, і екологія, і співпраця з правоохоронними органами, і соціально-економічний розвиток”, – каже Григорій Недопад.

Радник голови обласної ради Богдан Гусак повідомив, що вже мав попередні розмови з 50% лідерів територіальних громад і всі вони зацікавлені в тому, щоб Коордрада при голові обласної ради запрацювала якомога швидше. “Нам просто необхідно мати такий потужний дієвий орган”, – впевнений Богдан Гусак.

За попередніми даними, перше засідання Коордради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради може відбутися 26 лютого 2021 року. Цього ж дня планується проведення чергового аукціону з продажу бурштину, який видобуває КП “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради. Тож голови громад матимуть можливість поспостерігати за цим заходом і зробити свої висновки щодо переваг впорядкування ситуації з надрами на Волині.

На  сьогоднішньому засіданні постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів депутати розглянули та підтримали проєкт рішення «Про звернення депутатів Волинської обласної ради щодо розробки Державної стратегії управління лісами». Його розробив і вніс голова цієї комісії Юрій Ройко.

Він зауважив, що  до такого кроку його спонукали заяви щодо реформування лісової галузі, які  прозвучали з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

“В суспільстві вже тривалий час існує небезпідставна напруга навколо діяльності лісівників. Незаконні рубки, недотримання санітарних правил, ведення мисливського господарства, надання в оренду виробничих потужностей, спецтехніки, господарювання на об’єктах ПЗФ, скорочення штатних працівників і зарплата в конвертах, процеси лісовідновлення і боротьба зі шкідниками лісів. Ці і багато інших питань турбують  громадськість сьогодні”, – вважає Юрій Ройко.

При цьому автор звернення погоджується, що лісова галузь гостро потребує  змін. Депутат нагадав, що в 2017 році розроблялася стратегія розвитку лісової галузі, але  були ризики приватизації державних лісів при реалізації заходів, які вона передбачала. “Тоді були численні звернення обласних рад до Уряду, аби не допустити цього. Зараз історія повторюється”, – констатує Юрій Ройко.

Зокрема, у проєкті звернення, яке він підготував, йдеться: “Найбільш гостро не сприймається пункт проєкту, яким під приводом розділення управлінських функцій просувається пропозиція щодо створення єдиного суб’єкта господарювання для здійснення управління державними лісогосподарськими підприємствами. Перш за все, створення такого органу управління лісогосподарською галуззю унеможливлює втілення основоположних принципів реформи децентралізації.
Створення єдиного суб’єкта господарювання призведе до централізації управлінських процесів та обмежить вплив обласних рад та місцевих громад на прийняття рішень із ведення лісового господарства та розвитку деревообробної галузі в регіонах, унеможливить прийняття оперативних рішень та вжиття заходів у разі виникнення надзвичайної ситуації.
Несвоєчасність реагування на проблемні питання щодо ведення лісового господарства на місцевому рівні не сприятиме налагодженню партнерських взаємин лісівників із представниками місцевої влади та громадськості.
У проекті Стратегії прописано чимало завдань та напрямків осучаснення методів ведення лісового господарства. Проте взагалі не згадується, яким чином стане можливе запровадження сучасних технологій та модернізація виробництва”.
Підтримати проєкт рішення з окремими редакційними правками закликав колег депутат Олександр Пирожик. Він вважає, що реформаторські дії профільного Міністерства можуть призвести до повної монополізації влади в лісі та до загрози функціонування таких підприємств як комунальний “Волиньоблагроліс”.

Не стояти осторонь лісової теми і реформування галузі просить головну представницьку владу області і депутатка Людмила Кирда.

Депутат Ігор Лісовський проти самого звернення не висловлювався, однак закликав колег не використовувати у своїй риториці   фактів, які не підтверджені. Зокрема, йдеться про виплату неофіційних зарплат в лісовій галузі.

Голова обласної ради Григорій Недопад   підтримує проєкт звернення і пропонує спрямувати його не тільки центральній владі України, а й усім обласним радам. Таку пропозицію депутати підтримали. Сесії рекомендовано проголосувати за звернення.

Сьогодні засідала постійна комісія з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій. Депутати розглянули питання про розвиток в області міжнародних пасажирських перевезень залізничним транспортом. Конкретніше, говорили   про перспективи повернення потяга, який з 2017 року курсував маршрутом зі Здолбунова до Холма. В червні 2019 року “Укрзалізниця”  повідомила про скасування цього маршруту.

Формально в “Укрзалізниці” заявляли, що причиною   стали вимоги польських митників сплачувати податок за перевезення палива в баках українських дизель-потягів. Адже, відповідно до польського законодавства, якщо в баку поїзда є понад 200 л палива, то весь надлишок підлягає оподаткуванню. Посилаючись на цю норму, польські митники виписували штрафи та погрожували арештом рухомого складу.

Члени постійної комісії запитували начальника управління транспорту та зв’язку ОДА Наталію Остапович, яких заходів вживає виконавча влада, аби відновити   важливий для Волині залізничний маршрут, оскільки з сусідньої Львівщини потяги і далі їздять до Польщі. Однак, у відповідь  прозвучало, що “міжнародні залізничні перевезення – поза компетенцією управління”. Хоча відповідні листи до “Укрзалізниці” з ОДА надсилали.

Така відповідь і саме відношення до проблеми депутатів не задовільняла. 

З ініціативи голови комісії Юлії Вусенко депутати вирішили підготувати проєкт звернення до “Укрзалізниці”, ОДА та відповідних Міністерств  про відновлення потяга. Попередньо з такою ж пропозицією до голови обласної ради Григорія Недопада звертався депутат Іван Мирка.

Відповідний проєкт рішення рекомендовано внести на сесію обласної ради.

Постійна комісія з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку розглянула клопотання   ансамблю “Колос»” щодо виділення коштів на фінансування цього самобутнього колективу. В.о. керівника ансамблю Ольга Юц та художній керівник Ігор Степанюк переконували, що “Колос” має функціонувати як самостійна юридична особа, але  так, що потребує бюджетної підтримки.

Всього   колектив   об’єднує 58 артистів-аматорів. В штаті – 17 ставок. Базується колектив  у Торчинському будинку культури, який використовує на правах оренди і справно сплачує за спожиті енергоносії з обласного бюджету. Крім цього, обласна казна фінансує й іншу захищену статтю – зарплату штатних працівників.

Ольга Юц каже, що є невеличка фінансова підтримка і з Торчинської територіальної громади, але повністю утримувати ансамбль місцева влада не має можливостей.

За пропозицією першого заступника голови облради Юрія Поліщука та депутатів Валентини Магурчак і Михайла Скопюка, постійна комісія рекомендувала колегам з бюджетної комісії передбачити у проєкті обласного бюджету на 2021 рік кошти фінансування для Заслуженого ансамблю пісні і танцю “Колос” в обсягах, передбачених у Регіональній програмі розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2021 роки.

Між тим, Торчинський селищний голова Юрій Кревський спрямував до обласної влади звернення з проханням забрати до обласної комунальної власності ще одну місцеву культурну перлину – Торчинський історичний музей ім. Григорія Гуртового.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук попередньо відвідав цей заклад. “Дуже приємно вражений експозиціями Торчинського історичного музею імені Григорія Гуртового. Тут зберігається дуже багато цікавих і цінних експонатів, тому втрачати таке надбання було би дуже необачним. Це – музей високого рівня. Там є такі експонати, яких не доводилося бачити в краєзнавчих музеях міст. Вважаю, що цей музей становить цінність не лише для Торчина, а й для всього Луцького району та Волинської області, і він заслуговує підтримки”, – каже Юрій Поліщук. Разом з тим, він вважає, що така підтримка могла би здійснюватися з бюджету місцевої громади, яка є самодостатньою. У цьому році Торчинська територіальна громада  у своєму  бюджеті фінансування музею таки передбачила. Як буде далі: питання часу.

Депутат Михайло Скопюк вважає, що потрібно вивчити  можливості щодо співфінансування музею з обласного бюджету в наступні роки.

Порадившись, депутати рекомендували управлінню культури, з питань релігій та національностей ОДА  ретельно проаналізувати  різні варіанти розвитку Торчинського музею  та надати пропозиції  у Волинську обласну раду.

Сьогодні відбулось засідання постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства. Участь у її роботі взяв голова обласної ради Григорій Недопад.
Так, практично без обговорення комісією рекомендовано сесії схвалити проєкт рішення “Про порядок надання соціальної послуги стаціонарного догляду особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади”.
 Розгляд проєкту рішення «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства у справах ветеранів України щодо недопущення погіршення медичного обслуговування ветеранів війни у 2021 році» супроводжувався обговоренням. Начальник відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату обласної ради Галина Карнаухова зауважила, що це питання особисто ініціював голова обласної ради, оскільки якість медичного обслуговування ветеранів війни, яке гарантоване їм Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в області погіршується, оскільки у запропонованих НСЗУ пакетах медичних послуг відсутні послуги, які надаються ветеранам безоплатно. Так, обласна рада звертатиметься до Кабміну з проханням найкоротші терміни розробити та затвердити цільову соціальну програму державної підтримки щодо забезпечення ветеранів війни, учасників АТО/ООС дороговартісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення або розробити механізм відшкодування  коштів на таке лікування за рахунок державного бюджету. Голова обласної ради Григорій Недопад закликав т.в.о. начальника управління охорони здоров`я ОДА Романа Рудокваса також долучитись до вирішення цього питання.
 “Ви зі свого боку маєте попрацювати із Міністерством охорони здоров’я та з НСЗУ для того, щоб цей пакет послуг запрацював, оскільки наш комунальний заклад – госпіталь ветеранів війни, не може забезпечити усі ті потреби, які виникають. Ми зі свого боку також долучатимемо до цієї роботи народних депутатів від Волині “, – зауважив Григорій Недопад.
 Директор КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради Тетяна Масікова зауважила, що теж неодноразово зверталась з цього приводу до профільного Міністерства, однак питання досі не вирішене.
“Я дякую депутатам та керівництву обласної ради за розуміння цього питання, адже наших хлопців забрала на війну держава і саме держава в першу чергу повинна подбати про їх реабілітацію та лікування”, – зауважила вона.
В результаті дискусії комісія рекомендували сесії схвалити цей Проєкт рішення.
Розглянули члени профільної комісії ще один проєкт рішення “Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України щодо врегулювання окремих питань організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу”, що теж був ініційований головою обласної ради Григорієм Недопадом. Необхідність його прийняття обумовлена стурбованістю обранців громади ситуацією, що склалася в регіоні з організацією підготовки та проведенням призову громадян України на строкову військову службу, а саме – з відсутністю чіткого механізму фінансового забезпечення роботи призовних (військово-лікарських) комісій. Так, депутати звертатимуться до Кабміну та відповідних центральних органів влади із вимогами:
– у найкоротші терміни врегулювати положення чинних нормативно-правових актів щодо порядку та джерел фінансування послуг закладів (підприємств) охорони здоров’я у частині комплектування медичним персоналом призовних (військово-лікарських) комісій при військкоматах, та здійснення ними медичних обстежень громадян, які підлягають призову на строкову військову службу;
– розглянути можливість щодо визначення медичною послугою, як такою, що належить до відповідного пакета медичних послуг, роботу призовних (військово-лікарських) комісій при військкоматах та обстеження призовників або розробити інший механізм фінансування з державного бюджету на зазначені цілі;
– ініціювати внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік, передбачивши фінансування для оплати праці медичного персоналу, який залучається до роботи призовних (військово-лікарських) комісій при військкоматах та на обстеження призовників.
Комісією рекомендовано сесії схвалити цей проєкт рішення.
Депутати-медики також рекомендували сесії підтримати проєкти рішень “Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо впровадження дієвих заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією CОVID -19″ із озвученими правками депутатки Любові Серби, а також “Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я України щодо підняття престижності роботи в системі охорони здоров’я”.
 

На сьогоднішньому засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати заслухали звіт директора Музею історії сільського господарства Волині – Скансен.

Т.в.о. директора Олександр Середюк каже, що музей має третє місце серед музеїв області та входить в десятку українських закладів щодо надання екскурсійних послуг.

У “ковідному” 2020 році музей не отримав очікуваних доходів через карантинні обмеження. В попередні роки заклад відвідували 10-11 тисяч туристів. На території Скансена  є музей сільського господарства, музей просто неба, комплекс “Козацький зимівник”, інсталяція “Млини Волині”, дендропарк. У планах керівника – формування комплексу “Волинська Січ”.

Серед проблем, які потребують фінансування: утеплення приміщень, встановлення відеостеження та охоронної сигналізації, реконструкції експозиції музею просто неба, облаштування рекреаційних та санітарних зон.

Олександр Середюк наполягає, аби в обласному бюджеті на 2021 рік було закладено 1 млн 40 тис. грн на утримання музею. Він ставить в приклад сусідню Польщу, де працює 26 музеїв такого типу.

Між тим, уже не перший рік тривають дискусії щодо джерел фінансування   закладу у Рокинях.

“Честь і хвала Вам, Олександре Миколайовичу, за ту роботу, яку Ви робите. Адже загальновідомо, що наша культура тримається, завдяки діяльності ентузіастів. Але в обласної ради є ряд питань до вас”, – наголосив  при обговоренні питання перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. Він нагадав, що керівнику закладу неодноразово пропонувалося розробити і подати в раду стратегію розвитку. “Однак, той документ, який Ви вносили, не можна назвати концепцією. На мій погляд, цей музей має розвиватися в якомусь одному  напрямку. Скажімо, як музей культури і побуту, а не козацький зимівник чи Волинська Січ. Другий момент: неузгодженості з майном. Досі не зрозуміло, що чиє: де майно комунальної власності, а де – Ваше приватне. Тому й тривають дискусії щодо фінансування “, – пояснив перший заступник голови облради. Юрій Поліщук також зауважив, що в Польщі скансени – переважно приватні і не претендують на  дотації з бюджетів.

Заступник начальника управління культури, з питань релігій та національностей

Валерій Дмитрук зауважив, що  за результатами бюджетних слухань, які відбувалися в облраді,  в управлінні  готується стратегія розвитку Скансена, але як варіант, вивчаються можливості виходу обласної ради зі складу співзасновників музею. Олександру Середюку, в такому випадку, доведеться працювати з іншими інвесторами.

Звіт т.в.о. директора музею комісія взяла до відома.

Про це повідомила депутатам директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради Валентина Остапчук під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Слухався звіт про діяльність Центру у минулому році.

Валентина Остапчук   розповіла, що, попри пандемію коронавірусу, Центр працював, але у карантинних умовах. Довелося освоїти  можливості дистанційної роботи та активізувати діяльність у соціальних мережах та інших засобах масової комунікації.

За інформацією Валентини Остапчук у минулому році до гурткової роботи еколого-натуралістичного центру залучено 1652 дитини, з яких 72% проживають у сільській місцевості. Окрім того, в екологічних гуртках в області займається ще 1528 дітей. Йдеться про школи, які співпрацюють з обласним Центром і користуються  напрацьованими   платформами. Адже одне із основних завдань цього позашкільного закладу –   методична робота. Валентина Остапчук каже, що Центром розроблено 12 авторських програм для проведення гуртків екологічного спрямування в школах. Спільно з науковцями Волинського національного університету ім. Лесі Українки Центр видав два навчальні посібники з ботаніки та орнітології.

Депутатка Валентина Магурчак поцікавилася перспективами співробітництва обласного Центру з територіальними громадами Горохівщини. Валентина Остапчук запевнила, що у Центрі готові співпрацювати у напрямку розвитку позашкільних занять екологічного спрямування з усіма територіальними громадами і спрямували до них проєкти відповідних Меморандумів.

Звіт Валентини Остапчук комісія взяла до відома.

Використане фото з сторінки Волинського обласного еколого-натуралістичного центру у соціальній мережі Фейсбук.