Члени конкурсної комісії підтримали Віктора Смолярчука на заміщення вакантної посади керівника обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Віктор Смолярчук очолює Фонд індивідуального будівництва на селі з 2018 року. Він розповів, що головне завдання Фонду – надання пільгових кредитів під 3% річних сільським жителям на зведення та реконструкцію житла, а також будівництва інженерних мереж, газифікацію та електрифікацію садиб. Ці кошти надаються із бюджетів різних рівнів: місцевого, обласного та державного.

У 2021 році Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі співпрацював з 36 територіальними громадами області, які передбачили кошти за програмою «Власний дім». Фактично за співфінансування місцевих бюджетів позики були надані мешканцям 28 громад.

Члени конкурсної комісії підтримали кандидатуру чинного керівника Фонду. Окрім того, голова конкурсної комісії, перший заступник голови обласної ради Юрій поліщук зазначив, що співбесіду із кандидатом буде також проводити профільна комісія Волиньради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства розглянули пропозиції до плану заходів з відзначення Року дитини на Волині.

Розгляд питання розпочали із проблематики. Йшлося, зокрема, про те, що структура соціальних органів у територіальних громадах лише формується, і на  сьогодні вкрай бракує компетентних фахівців із соціальної роботи, які будуть вирішувати питання дітей та сімей з дітьми. «У шести громадах із 54-ох взагалі відсутня посада фахівця із соціальної роботи, у 22-ох громадах ці функції покладені на інших працівників суміжних професій, а у деяких громадах виконання цих функції взяли на себе голови», – розповіла начальник служби у справах дітей ОДА Алла Онищук.

 Депутатка обласної ради, очільниця депутатської групи «Рівні можливості» Оксана Філіпчук, якій і належить ініціатива відзначення Року дитини, пропонує розглядати це питання ширше. «Важливо також забезпечити можливість отримання психологічної допомоги дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, або піддаються домашньому насильству», – наголосила вона.

Депутат Анатолій Філюк заважив, що в ситуації, коли половина громад фактично не запровадила соціальний супровід сімей із дітьми, цю проблему потрібно вирішувати найперше.  На його думку, варто використати потенціал тих фахівців, які на разі не працевлаштовані, але мають досвід соціальної роботи.

Т.в.о. директора департаменту соціального захисту населення ОДА Оксана Гобод підтвердила, що таких спеціалістів в області достатньо, а от коштів на їх утримання у громадах бракує. «Реформа соціальної сфери швидко переклала повноваження державного бюджету і функції держави на органи місцевого самоврядування, і, можливо, не усі голови тергромади, депутати місцевих рад розуміють специфіку і важливість соціальної роботи», – зазначила вона.

Члени постійної комісії урадили рекомендувати голові обласної ради Григорію Недопаду винести питання про введення посад фахівців із соціальної роботи на найближче засіданні Координаційної ради з питань органів місцевого самоврядування.

Алла Онищук також додала, що громадам рекомендовно переглянути та оцінити потреби дітей та сімей з дітьми, які проживають на їхній території, і забезпечити розвиток необхідних послуг для них.  Йдеться про спортивне і культурологічне виховання,  якісне шкільне харчування, обов’язковий профілактичний медогляд,  влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання тощо.

Йшлося також і про організацію інклюзивного навчання. «Ми пропонуємо також здійснити моніторинг щодо кількості дітей, які потребують інклюзії, але не перебувають у закладах освіти. Особливо гостра ця проблема для дошкільнят, коли дитсадки не мають відповідних фахівців для роботи з такими дітьми», – зауважила Оксана Філіпчук.

 «Нам усім треба відповідально підійти до вирішення усіх цих завдань, аби відзначення Року дитини на Волині не залишалося лише на папері», – резюмувала депутатка.

В результаті обговорення, члени медичної комісії рекомендувати ОДА затвердити план заходів з відзначення Року дитини на Волині з урахуванням пропозицій обласної ради.

Голова обласної ради Григорій Недопад скликав чергову координаційну нараду з вирішення нагальних питань матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони.

У нараді взяли участь військові, голови окремих територіальних громад, очільники районних рад та райдержадміністрацій, представники ОДА. Григорій Недопад зазначив, що зустріч ініційована на прохання народної депутатки України Ірини Констанкевич. 

«Прикордонний статус нашої області зобов’язує нас діяти швидко, злагоджено і ефективно. Ми багато уже зробили, за що я дякую і громадам, і районам, і бізнесу. Але маємо й чимало невирішених питань, в яких сподіваємося на допомогу держави. Саме з цієї причини Ірина Мирославівна сьогодні тут».

Народна депутатка зазначила, що питання формування підрозділів тероборони днями обговорювалося під час години уряду за участю Міністра оборони. «Мета нашої зустрічі – з’ясувати першочергові потреби і проблеми у цьому процесі, узагальнити їх і винести на центральний рівень. Координація дій на місцях є. Я вважаю, що варто залучити і депутатів-мажоритарників, аби допомогти вам отримати більше ресурсів для виконання цього важливого завдання», – звернулася Ірина Констанкевич до присутніх.

Заступник голови ОДА Андрій Ярмольський констатував, що на разі ключовою проблемою є створення матеріально-технічної бази у місцях дислокації загонів територіальної оборони, а точніше – брак фінансування на цю мету: «Формування боєздатної тероборони – це не тільки завдання області, а й держави. Тому ми напрацювали і надіслали до РНБО пропозиції стосовно способів та форм державної підтримки і готові стати пілотною областю для їх апробації». Андрій Ярмольський звернувся до народної депутатки  проханням про сприяння у пришвидшенні розгляду цих пропозицій.

Перелік термінових питань для вирішення на законодавчому та урядовому рівні озвучив і командир 100-ї бригади територіальної оборони Олександр Скумбрій. Окрім того, він висловив вдячність усім, хто долучився до формування нового роду військ у рекордно короткі терміни. «За оперативністю, якістю і обсягами виконання цього надзвичайно важливого завдання Волинь – лідер в державі. Для дислокації усіх п’ятьох підрозділів нам надали хороші приміщення, укомплектували меблями, оргтехнікою, сейфами, забезпечили автотранспортом. Кожен без винятку бюджет – від місцевого до обласного спрямував кошти», – констатував полковник.

Присутні також обговорили створення добровольчих формувань у тергромадах, які мають діяти у рамках руху опору за умови оголошення воєнного стану.  

Для лідерів територіальних громад Волині Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад проводить навчання та консультації у рамках «Регіонального тижня».

Присутніх на форумі від імені голови обласної ради привітав його перший заступник Юрій Поліщук: «В Україні є кілька асоціацій, які відстоюють інтереси місцевого самоврядування, і кожна з них важлива. Цінність членства у них не лише у консолідованому лобіюванні важливих для громад питань на центральних рівнях влади, але й у можливості отримати практичні знання, перейняти досвід, зрештою, спільно напрацювати ефективну модель нової регіональної політики, яка прислужиться і добробуту громад, і розвиткові держави», – зазначив він.

Членами Всеукраїнської Асоціації ОТГ є 17 з 54 волинських тергромад. Презентуючи діяльність Асоціації решті лідерів, заступник її виконавчого директора Тарас Дубрівський зазначив, що особливістю діяльності саме Асоціації ОТГ є великий масив практичної допомоги громадам. З цією метою створено 17 консультативно-навчальних платформ, які охоплюють практично усі сфери діяльності: від законодавства та самоврядного менеджменту – до безпеки у громадах.

Упродовж «Регіонального тижня» тергромади області зможуть отримати консультації експертів, перейняти кращі практики, обмінятися досвідом, а також пройти курс навчання на шести таких платформах. Йтиметься, зокрема, про економіку та інвестиції, місцеві бюджети та фінанси, законодавство для територіальних громад, формування безпечного середовища на територіях, створення якісного освітнього простору, навчання для керуючих справами та голів.

Окрім того, під час форуму йшлося і про налагодження та розвиток партнерства між різними гілками влади в регіоні та її секторальними підрозділами. Це – інструмент для досягнення консенсусу між потребами громад, регіональними пріоритетами та стратегією розвитку держави. З цією метою підготовлено та невдовзі буде підписано тристоронній меморандум про співпрацю та взаємодію з метою пошуку узгоджених і оптимальних рішень між Волинським регіональним (обласним) відділенням асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціації об’єднаних територіальних громад», Волиньрадою та обласною державною адміністрацією.

В українській делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи працює і голова постійної депутатської комісії Волиньради з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій Юлія Вусенко.

В Офісі Президента України відбулася робоча нарада членів Делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи з підготовки звіту України про виконання своїх зобов’язань у межах Європейської хартії місцевого самоврядування за участі Постійного представника України при Раді Європи, Надзвичайного та Повноважного Посла України Бориса Тарасюка та заступника керівника Офісу Президента України, представника Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Ігоря Жовкви.  

Як розповіла депутатка Волинської обласної ради, членкиня постійної делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Юлія Вусенко, підготовка звіту та його ухвалення на пленарному засіданні Конгресу є надзвичайно важливими для України, адже саме у цьому документі будуть висвітлені результати процесу децентралізації та інші зміни, пов’язані з розвитком місцевої та регіональної демократії, що відбулися в державі упродовж останніх семи років.

На запрошення Федерації волейболу України голова обласної ради у якості Президента Федерації волейболу Волині бере участь у засіданні щодо створення національної жіночої професійної волейбольної ліги, який проходить у Києві.

Григорій Недопад поділяє думку, що такий організаційний крок стане одним з елементів посилення розвитку цього виду спорту серед жінок, а також утвердження українських волейболісток на міжнародному рівні (нині національна жіноча волейбольна збірна перебуває на 26 сходинці світового рейтингу).

Про умови участі та пріоритети у відборі місцевих проєктів на фінансування за рахунок державної програми «Питна вода» на 2022-2026 роки йшлося рід час чергового засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування про голові обласної ради.

Очільник Волиньради Григорій Недопад зазначив, що проблематика якісної питної води та каналізування є доволі актуальною для громад області, про що свідчить значна кількість проєктів, які території подавали на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку.

«Ми також намагалися частково вирішити це питання за рахунок обласного екологічного фонду. Цьогоріч у ньому близько 5 мільйонів гривень, а проєктів громади подали на 35 мільйонів. І от, те про що так довго говорили, нарешті сталося: держава запроваджує цільову програму «Питна вода». І це – шанс для громад отримати фінансування для поліпшення якості водопостачання», – зауважив він.

Зазначалося, що відповідний закон ще готується до прийняття у другому читанні, проте у держбюджеті на цей рік уже передбачено фінансування в обсязі 1 мільярд гривень. Підставою для участі у конкурсі є наявність проєктно-кошторисної документації та експертного висновку. Також потребуватиметься співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі 10% від загальної вартості проєкту. Окрім того, об’єкт повинен бути відображений і у регіональній програмі «Питна вода». За твердженням фахівців профільного управління ОДА є 27 таких проєктів з 17 громад.

Голова постійної депутатської комісії з питань екології та природних ресурсів Юрій Ройко уточнив і деталізував умови реалізації державної цільової програми. Він, зокрема, зауважив, що з переліку заходів для фінансування, як от: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт водозабірних та очисних споруд, а також мереж водопостачання та водовідведення, перевагу у конкурсному відборі Мінрегіон надаватиме проєктам з очищення питної води, і досягненню таким чином установлених нормативів з її якості.  

Юрій Ройко також зазначив, що у парламенті утворено міжфракційне об’єднання «Питна вода», яке сприятиме просуванню місцевих проєктів. За його інформацією від Волині для участі у конкурсі подано лише один проєкт. Аби пришвидшити процедуру, голова профільної комісії зобов’язався особисто передати до міжфракційного об’єднання решту проєктів.

Відтак, голів громад закликали негайно взятися за підготовку документації та активно долучатися до подачі проєктів на фінансування державної програми «Питна вода». 

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук з робочим візитом відвідав Велицьку та Голобську громади.

Велицька громада, яка налічує 12 сіл, не належить до заможних об’єднань. Саме тут Юрій Поліщук запланував прийом громадян, адже, стверджує, це завжди один з індикаторів ефективності роботи місцевої влади. Однак, нарікань не було, натомість, місцеві мешканці переважно зверталися з клопотанням про виділення матеріальної допомоги на лікування чи реабілітацію. Про це від імені своїх підопічних – самотніх людей – просила і тутешня соцпрацівниця.  Юрій Поліщук роз’яснив можливості та процедуру отримання матеріальної підтримки з фондів депутатів обласної ради.

Велицький сільський голова Віктор Ковальчук запевнив, що попри невеликі власні надходження, їх майже цілковито вкладають у соціальну інфраструктуру громади, а це – 3 школи, дві філії опорного навчального закладу, дитсадок з короткостроковим перебуванням дітей, центр культури та кілька клубів.  

Перший заступник голови Волиньради зміг переконатися у цьому, відвідавши місцеву опорну школу. За кошти бюджету громади та цільової освітньої субвенції тут встановили пожежну сигналізацію, відремонтували та обладнали навчальні класи, актову залу, створили ресурсну кімнату для діток з особливими потребами та облаштували сучасні санвузли. Окрім того, в школі капітальна оновили харчоблок, на що минулоріч з обласного бюджету було спрямовано 700 тисяч гривень. Директорка Ірина Руднік висловила депутатам облради вдячність за цю інвестицію, але, одночасно, і прохання: у школі місцями протікає покрівля, а її заміну коштом лише місцевої казни не осилити. Юрій Поліщук зобов’язався представити клопотання на розгляд обласного депутатського корпусу, одночасно рекомендував співпрацювати з народним депутатом від округу задля спрямування частини інфраструктурної субвенції на вирішення проблеми.

За рахунок саме такої субвенції у школі-ліцеї села Підріжжя капітальна відремонтували дах та здійснили заміну електромереж. Щоправда лише на першому поверсі. Директорка Ірина Боймиструк продемонструвала разючу різницю в освітленні  класів, до того ж, стверджує, нова електромережа економніша у споживанні. Юрій Поліщук повідомив, що в обласному бюджеті цьогоріч передбачено 1 мільйон гривень для заміни мережі електропостачання і у решті приміщень. «Школа побудована у 1966 році, і з тих пір мережа не зазнавала змін. Це – питання не лише комфорту, а, найперше, безпеки», – аргументував він.

Проблему реконструкції водопостачання  у Голобському психоневрологічному інтернаті Юрій Поліщук проаналізував разом з керівником цього обласного комунального закладу. Микола Пруд розповів, що подача води у заклад, де перебуває понад 70 підопічних, здійснюється посередництвом водонапірної башти.  30-тилітня конструкція постійно виходить з ладу, довелося придбати додаткове обладнання для очистки води. Проблема вирішується встановлення автоматичної помпи, що не потребує великих асигнувань. Однак, свого часу, з метою економії коштів на проєкті, документацію було виготовлено на комплекс робіт: одночасно реконструкцію водогону та  утеплення будівель, а це – кількамільйонні інвестиції. Виготовлення ж окремого проєкту на заміну водонапірної вежі приблизно дорівнюватиме вартості насосів з їх встановленням.

Юрій Поліщук зауважив, що обмежене фінансування не повинно обмежувати пошук можливостей. Як варіант вирішення проблеми він запропонував під час оновлення проєктно-кошторисної документації, окрім коригування цін, також і передбачити виконання робіт в два етапи. Такі зміни вартуватимуть кількадесят тисяч гривень, і з’явиться реальна можливість для фінансування реконструкції системи водозабезпечення коштом обласного бюджету. Сторони домовилися, що до розгляду питання повернуться після консультацій з проєктантами.