30 жовтня у волинських лісгоспах, як і по всій країні, триває загальнодержавна акція «Створюємо ліси разом» в рамках програми Президента України «Зелена країна».
Разом з лісоводами на території Ківерцівського держлісгоспу нові діброви і соснячки закладав і голова Волиньради Григорій Недопад. Він зазначив, що відтворення лісів важливе для всієї країни. А на Волині, де ліси є не лише екологічним, а й економічним фактором, це особливо актуально.
«Щороку обласна рада і я особисто обов’язково долучаємося до таких акцій. Бо всі ми несемо відповідальність за волинські ліси. Їх у нас – третина території області. Приємно, що перший мільйон із загальнонаціонального мільярда висадили саме на Волині», – зазначив голова обласної ради.
Майже 3,5 тисячі саджанців та сіянців дуба і сосни на площі близько гектара висадили сьогодні на Ківерцівщині. Головний лісівник області Олександр Кватирко розповів, що цієї осені в області вже висаджено понад 3 млн дерев. Робота триватиме, поки дозволятимуть погодні умови. Він також подякував усім волинянам, які активно долучаються до збільшення лісових площ.
У Луцьку презентували двомовне видання «Лісової пісні» Лесі Українки кримськотатарською та українською.
У презентації взяли участь керівники Меджлісу кримськотатарського народу, зокрема, лідер кримських татар Рефат Чубаров, представники громадських організацій кримських татар, викладачі кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народні депутати Ірина Констанкевич та Соломія Бобровська, а також перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.
Як зазначив ректор Лесиного вишу Анатолій Цьось, видання «Лісової пісні» українською та кримськотатарською мовами – четверта книга в рамках проєкту Волинського національного університету імені Лесі Українки. Переклад «Лісової пісні» – «Орман Тюркюси» виконав талановитий кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Юнус Кандим. Та додав, що пишається філологами університету, які за рік підготували та видали 14-томник видань Лесі Українки.
Народна депутатка Ірина Констанкевич зазначило, що видання 14-томника Лесі Українки – історична подія, як і переклади її творів іншими мовами: «Я щаслива, що ми маємо унікальне видання. Це – продовженням серії двомовних видань, яка триває уже 10 років. Це чи не найкраща ілюстрація того, що започатковане в нашому університеті зі справжнього волинського патріотизму, з глибокої філологічної освіти, з тих наукових і дослідницьких прагнень, які демонстрували наші колеги, проросло і має продовження», – впевнена парламентарка.
Почуття гордості за талановитий колектив Волинського національного університету та за неймовірну в своїх масштабах роботу переповнює кожного, переконаний Юрій Поліщук. «Кримські татари, як і ми, українці, переживають зараз важкі часи. Це видання найбільше би роздратувало і обурило окупанта, але це – ще один крок до нашої спільної перемоги. Це -свідчення, що ми дві нації, але єдиний український народ, – наголосив Юрій Поліщук. – Переконаний, що цей проєкт продовжуватиметься і «Лісову пісню» будуть читати в усьому світі, а ми будемо пишатися тим, що наш Волинський національний університет, наша Волинь є центром лесезнавства».
Зазначимо, що «Лісова пісня» Лесі Українки вже перекладена англійською, німецькою, польською та білоруською мовами.
Учасники Міжнародної наукової конференції, що присвячена відтворенню спадщини Олики, мали нагоду на власні очі побачити середньовічний родинний замок князів Радзивілів, колегіальний костел Святої Трійці, а також костел святих Петра і Павла. Продовжився захід спілкуванням у дискусійних панелях. Знаний архітектор, директор Науково-проектної компанії «МІСТО УКРАЇНИ» Володимир Заболотний над дослідженням та відновленням спадщини князів Радзівіллів працює з 1986 року. За цей час підготовлено 28 томів документації з реставрації оборонно-палацового комплексу та інших історичних пам’яток Олики. На думку науковця, який також став модератором усіх проєктних робіт в рамках нинішньої реставрації пам’ятки архітектури національного значення – замку Радзівілів XVI століття, відновлювати варто не лише палацову, а й форифікаційну частину цієї споруди, яка майже не збереглася. «Без бастіонів цей замок не буде мати тієї специфіки і особливості, як пам’ятки оборонної архітектури з поєднанням із палацовими функціями. Більше того, їх відтворення дасть можливість розмістити там інженерну інфраструктуру, а також технологічні засоби сучасного функціонування об’єкту, – зауважив він. – Відтворити Олику в первісному вигляді можливо тільки зовні. Адже її стіни та перекриття уже оснащені сучасними будівельними конструкціями чи то бетонними, чи металевими – в часи Другої світової замок серйозно постраждав і його відновили. Тому нам слід зосередитись на красивій реставрації зовнішнього вигляду цієї будівлі. Можливо також відновити 3-4 зали, під сучасним тиньком де подекуди збереглася автентична ліпнина. Внутрішнє наповнення має передбачати сучасне інженерне оснащення – це і водопостачання, і каналізація, і освітлення, і опалення, і вентиляція. Саме в бастіонах ми зможемо розмістити увесь сучасний інфраструктурний комплекс, що дасть змогу почуватися хоч і в історичному місці, але в сучасних умовах». На думку архітектора фактор комфорту для туристів є досить важливим. Окрім зовнішнього вигляду замок має бути наповнений музейними площами, культурними закладами, а також сучасними приміщеннями торгівельного та готельно-ресторанного типу, які будуть слугувати для потреб туристів. «Сьогодні в Україні майже немає організованого туризму, як раніше, коли люди їздили групами. Зараз дуже розповсюдженим є транзитний туризм, коли родини подорожують автомобілем. І саме під такий різновид туризму ми маємо підлаштовувати усі наші пам’ятки архітектури, і забезпечити людям таку можливість, адже це дуже перспективна економічна складова проєкту, яка вигідна і для місцевої громади, і для області, і для держави», – наголосив він. У ході оглядин реставраційних робіт, які здійснюються у Костелі Святої Трійці коштом та силами польської сторони, науковці констатували, що це – яскравий приклад фахової та якісної реставрації. «Це один із найкращих в Україні прикладів виконання реставраційних робіт, однак українські реставратори у цьому участі не беруть, адже у нашій країні обмаль таких фахівців, – бідкається Володимир Заболотний. – Проєкт написаний, гроші будуть виділенні, однак своїми силами на разі ми це зробити не зможемо. Тому моє основне завдання – знайти конгломерат організацій чи окремих фахівців як вітчизняних, так і зарубіжних, які візьмуться втілювати цей проєкт в життя». Архітектор також рекомендує створити при облраді, чи при краєзнавчому музеї дирекцію з реставрації і пристосування Олицького замку. Ця інституція має взяти на себе і укладання договорів, і закупівлю матеріалів, а головне – відповідальність за те, що буде зроблено. Народна депутатка Ірина Констанкевич своєю чергою висловила пропозицію, що на підготовці фахівців в галузі реставраційних робіт мали б зосередити увагу обласні заклади фахової перед вищої освіти. У суботу, 30 жовтня наукова спільнота продовжить обмін думками щодо відновлення спадщини князівського роду Радзивілів в рамках дискусійних панелей, які відбудуться у головній адмінбудівлі краю та у Художньому музеї Луцька.
На базі екопарку «Аміла» – дводенна всеукраїнська науково-практична конференція «Європейський досвід і перспективи розвитку оленярства та ведення вольєрного мисливського господарства в Україні».
Перейняти успішний досвід організації та ведення оленячої ферми до Радович прибули зацікавлені з усіх регіонів: від професійних лісоводів – до громадських спілок та приватних осіб. Участь у науково-практичному форумі також взяли посадовці Державного агентства лісових ресурсів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, науковці різного профілю Національної академії наук України, а ще галузеві експерти з Австрії, Латвії, Литви, Польщі, Португалії та Білорусі.
Вітаючи гостей, голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що не велика числом і територією Волинь багата унікальностями та новаторством. «Екопарк «Аміла» – це одне з тих підприємств, яким горда наша область. Бо тут поєднують традиції з прогресом, екологічний туризм з історичними та науковими вишукуваннями, традиційний відпочинок з активностями і ефективну господарську діяльність з охороною та відновленням довкілля. Своїми досвідом і новаціями Волинь готова ділитися з усіма і на усіх рівнях, так само, як і переймати найкраще у вас», – звернувся Григорій Недопад до присутніх.
Учасники конференції досліджували організаційні та технічні аспекти розвитку оленярства в умовах фермерського господарства, європейський досвід ведення мисливства, біологічну безпеку в мисливських господарствах, законодавче врегулювання утримання, розведення і використання оленів у напіввільних умовах. Гостям також була запропонована оглядова екскурсія не лише оленячою фермою, а й іншими численними локаціями екоглогічного парку «Аміла».
У волинських лісах тривають традиційні дитячі змагання зі спортивного орієнтування, організовані Волинським обласним центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Упродовж трьох днів на Ковельщині, Любешівщині та поблизу Луцька проходять загальнообласні змагання серед дітей та молоді зі спортивного орієнтування. Щоосені у такий спосіб підсумовується спортивний рік та закривається сезон. Цій традиції вже 21 рік.
Цього разу на різних локаціях «Волинська осінь» зібрала більше тисячі школярів та студентів. Зокрема, сьогодні у табір «Ровесник», що у Заборолі, з’їхалося близько півтисячі дітей віком від 6 до 18 років з трьох десятків громад.
Найперше юні спортсмени натхненно виконали Гімн України і склали шану її героям. Учасників змагань від імені голови Волиньради Григорія Недопада привітав його перший заступник Юрій Поліщук. Він зазначив, що з усіх видів туристичних змагань спортивне орієнтування – найулюбленіше, ним він займався не лише упродовж шкільних років, а й коли працював на посаді директора школи -брав участь у змаганнях серед освітян-управлінців. «Спортивне орієнтування – це особливий спорт, який поєднує і фізичний, і інтелектуальний розвиток. Бо крім карти і компаса у цих змаганнях вам знадобляться також швидкі ноги, метка думка і блискавична кмітливість. Бажаю усім драйвових і пізнавальних перегонів. І хай переможуть найвправніші», – звернувся посадовець до дітей.
Змагатимуться юні спортсмени у кількох групах, сформованих за віком, на дистанціях від 1 до 4 кілометрів. На команди переможців очікують призові кубки та цінні подарунки.
28 жовтня минає 76-річниця визволення України від фашистських загарбників. В цей день згадують тих, хто загинув під час другої світової війни: і червоноармійців, і українських повстанців.
На меморіалі Вічної слави заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, Луцький міський голова Ігор Поліщук спільно з представниками громадськості вшанували жертв військових дій хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку “Поранений солдат”. “Ми маємо пам’ятати та шанувати тих, хто не повернувся до своїх рідних, загинув на фронтах, в окопах, криївках чи концтаборах”, – наголосив Григорій Пустовіт.
На сьогоднішньому засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики депутати погодили зміни до показників обласного бюджету на 2021 рік. Зміни обумовлені необхідністю зарахувати до обласного бюджету 10 мільйонів гривень державної субвенції на реалізацію проєктів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності. Як повідомлялося раніше, ці кошти будуть спрямовані на реставрацію, ремонт та пристосування пам’ятки архітектури національного значення – замку Радзивілів XVI століття в смт Олика. Загальна кошторисна вартість відновлення палацового комплексу понад 470 млн грн. З обласного бюджету передбачено 350 тис. грн на виготовлення проєктно-кошторисної документації та її експертизу. Оскільки виділених 10 мільйонів гривень належить освоїти до кінця бюджетного року, прийнято рішення, що їх спрямують на археологічні роботи, передбачені проєктом. Дослідження проводитиме Державний інститут археології, там підтвердили, що увесь обсяг археологічних досліджень буде завершено до кінця цього року. Загальна кошторисна вартість цих робіт складе 9,9 млн грн. Запропоновані зміни до обласного бюджету члени комісії схвалили одноголосно.
