1. Про погодження тарифів на соціальні послуги (догляд стаціонарний) на 2023 рік закладам соціальної сфери спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
   Ініціатор внесення: Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації (підстава – лист (вхідний № 84/64/1-23 від 09 січня 2022 року). Доповідають: Оксана Гобод, директор департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації.
   Запрошені: Алла Гнатюк, директор Луцького геріатричного пансіонату,
   Віталій Клемба, директор Берестечківського психоневрологічного інтернату,
   Юлія Ковальчук, директор Горохівського психоневрологічного інтернату,
   Микола Пруд, т.в.о. директора Голобського психоневрологічного інтернату,
   Сергій Кучер, директор Олицького психоневрологічного інтернату,
   Олена Місюк, т.в.о. директора Руденського психоневрологічного інтернату.
   
   2. Про керівника Ковельського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради.
   Ініціатор внесення: Відділ з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради (підстава – лист (вхідний № 283/55/1-23 від 01 лютого 2023 року).
   Доповідає: Олена Кузьменко, начальник відділу з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Запрошені: Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації,
   Олена Григола, директор Ковельського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради.
   
   3. Про проєкт рішення обласної ради «Про реорганізацію комунального підприємства «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради».
   Ініціатор внесення: Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад (підстава – лист (вхідний № 67/54/1-23 від 09 січня 2023 року).
   Доповідає: Олена Кузьменко, начальник відділу з питань управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату обласної ради.
   Запрошені: Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоровя Волинської обласної державної адміністрації.
   
   4. Про пропозиції до проєкту рішення обласної ради «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2023 року».
   Ініціатор внесення: Заступник керуючого справами – начальник відділу з питань організаційного забезпечення діяльності ради Юрій Ройко (підстава – лист (вхідний № 284/54/1-23 від 01 лютого 2023 року).
   Доповідає: Ірина Горавська, голова постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства.
   
   5. Про звернення комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради щодо внесення змін до профільної регіональної програми та виділення додаткових коштів з обласного бюджету.
   Ініціатор внесення: комунальне підприємство «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради (підстава – лист (вхідний № 336/61/1-23 від 03 лютого 2023 року).
   Доповідає: Олександр Дудар, директор КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради.
   Запрошені: Юрій Легкодух, начальник управління охорони здоров`я Волинської обласної державної адміністрації.
   
   6. Про стан виконання заходів Територіальної програми зайнятості населення за 2022 рік.
   Ініціатор внесення: Волинська обласна військова адміністрація (підстава – лист (вхідний № 352/32/1-23 від 07 лютого 2023 року).
   Доповідають: Андрій Ткачук, заступник начальника управління-начальник відділу департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів Волинської обласної державної адміністрації (ВОВА), Алла Куцин, директор Волинського обласного центру зайнятості.
   
   7. Різне.
   
   Засідання комісії відбудеться 9 лютого об 11.00 годині у пресцентрі обласної ради в режимі відеоконференції.

Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт бере участь у першому засіданні Моніторингового комітету Програми Interreg NEXT Польща–Україна.

Нову програму транскордонного співробітництва між Україною та Польщею Європейською Комісією затверджено на період до 2027 року. Проєкти будуть спрямовані на вирішення спільних проблем у сферах довкілля, охорони здоров’я, розвитку туризму, кордонів, а також обміну досвідом та кращими практиками між органами влади, громадськими організаціями, окремими галузями чи навіть комунальними закладами.

Учасниками нового етапу програми транскордонного співробітництва з українського боку будуть Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська області, а з польського – Підляське, Люблінське, Підкарпатське і частина Мазовецького воєводства.

За словами Григорія Пустовіта, під час роботи Моніторингового комітету Програми Interreg NEXT Польща–Україна її координатори та представники сторін мають намір обговорити і схвалити старт програми, критерії відбору проєктів, в тому числі і великих інфраструктурних, конкурсні пропозиції, а також пакет заявок та угоду про фінансування.

Під час засідання постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області депутати погодили передачу обласному комунальному підприємству з архівної справи у господарське відання два приміщення, якими користується Державний архів Волинської області. Мова йде про приміщення за адресами у Луцьку вул. Ветеранів 21 та Глушець 37а.

Платинову відзнаку премії EMS Angels Awards колективу Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф вручили за видатні досягнення у догоспітальному лікуванні інсульту.

Angels Initiative – це міжнародний проект зі створення глобальної мережі центрів, що спеціалізується на інсультах. Ця недуга у світі вважається однією з головних причин смертності та інвалідності, тому вкрай важливо надати пацієнтові вчасну кваліфіковану допомогу. Минулоріч у рамках згаданої програми українські бригади екстреної медичної допомоги пройшли серію навчань з надання медичної допомоги при гострих порушеннях мозкового кровообігу відповідно до європейських стандартів.

Швидкість і якість надання екстреної медичної допомоги при інсультах оцінювали під час конкурсу, в якому взяли участь майже 60 бригад з 9-ти країн. Результати змагань оголосили під час Європейського конгресу екстреної медицини: волинську екстренку визнали найкращою в Україні та удостоїли платиновою відзнакою.

Керівник обласної комунальної установи Володимир Шмаль зазначив, що навчання медичних працівників ВОЦЕММК з ключових питань діагностики та лікування гострого мозкового інсульту тривало не один рік. Близько 10 років тому волинська екстренка однією з перший в Україні почала застосовувати тромболізисну терапію на догоспітальному етапі, що суттєво підвищувало шанси хворих на відновлення. Тільки за 2022 рік бригадами ЕМД здійснено без малого 4 тисячі виїздів до пацієнтів з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу, 92% з них доставлено на госпіталізацію.

Волинський центр ЕМДМК системно працює над підвищенням кваліфікації медперсоналу та зміцненням матеріально-технічної бази, в тому числі із залученням міжнародних інституцій. Процес вдосконалення не припиняється навіть під час війни. Тож результат цілком очікуваний. Волинська обласна рада вітає колектив з черговою заслуженою нагородою.

2 лютого обласний центр Волині вшановує жертв Другої світової війни з нагоди визволення міста від нацистських загарбників.

Участь у пам’ятних заходах на меморіальному комплексі «Вічна Слава» біля пам’ятного знаку «Поранений солдат» взяли ветерани, представники громадськості та влади. Вклонитись пам’яті полеглих прийшов заступник керуючого справами, депутат обласної ради Юрій Ройко.

Присутні вшанували загиблих у роки Другої світової війни та визволителів Луцька хвилиною мовчання і поклали квіти до підніжжя монументу.

Члени постійної депутатської комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області погодили фінансові плани комунальних та некомерційних підприємств охорони здоров’я.

Згідно з такими прогнозними документами серед медичних закладів послуг на найбільші суми планують надати в обласній клінічній лікарні та територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства. В обласній клінічній лікарні цьогоріч спрогнозували доходи на рівні 616 млн. грн., з яких 432 млн. грн. – надходження від підписаних контрактів з Національною службою здоров’я (НСЗУ). Щодо видатків на капітальний ремонт чи будівництво, то їх у медзакладі не передбачають.

Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства в 2023-му році передбачає отримати 472 млн. грн., з яких за контракти з НСЗУ – 368 млн. грн. Також у медзакладі планують закупити обладнання на майже 2 млн. грн. та передбачили на проведення капітальних ремонтів 46 млн. грн.

Серед комунальних підприємств обласної ради найбільше надходжень, у розмірі 40 млн грн, планує отримати санаторій матері і дитини «Пролісок».

Ордери та ключі від омріяного помешкання отримали срібна призерка Паралімпійських ігор з параканое Марина Мажула, яка є Заслуженим Майстром спорту України з параканое (серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату), багаторазовою чемпіонкою світу з параканое, переможницею Європейських першостей та чемпіонатів України. Також ордер на квартиру отримав легкоатлет, Майстер спорту України міжнародного класу (спортивна ходьба), багаторазовий переможець та призер чемпіонатів і кубків України, переможець та призер Кубків Європи, дворазовий учасник Олімпійських ігор Іван Банзерук.

Урочисте вручення ключів спортсменам відбулось за участі заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, заступника очільника ОВА Юрія Гупала та спортивної спільноти краю.

Григорій Пустовіт привітав спортсменів від імені обранців волинської громади та голови обласної ради Григорія Недопада. Він зауважив, що незважаючи на війну, керівництво області та Луцька докладає максимум зусиль, аби виконувати свої зобов’язання щодо поліпшення житлових умов провідних волинських спортсменів та на умовах співфінансування з обласного та місцевих бюджетів продовжує реалізовувати програму з придбання житла.

«Це також ваша чергова перемога, адже це оцінка, яку дала громада вашим досягненням, зусиллям, спортивному таланту та вашому прагненню до перемоги. Український дух боротьби, який сьогодні демонструють наші захисники, формувався і культивувався в тому числі й успіхами спортсменів. Ваші успіхи – це успіхи усієї нашої волинської громади, усіх українців. Ми щоразу пишаємося вашими досягненнями у спорті і, вручаючи сьогодні вам ці ордери, ми таким чином висловлюємо свою вдячність і бажаємо нових перемог на престижних світових змаганнях», – резюмував він.

Спортсмени своєю чергою подякували керівництву області та Луцька за турботу та пообіцяли й надалі тренуватися і перемагати, аби прославляти Волинь і Україну на спортивних аренах світу.

Під час регіонального економічного форуму «Кластерний розвиток Волині», який днями відбувся у Ковелі, презентували інноваційний агрокластер «Західне Полісся». Ініціатори проєкту Агенція регіонального розвитку та Шацька селищна рада запропонували нову економічну модель для області, яка може стати пілотним проєктом з подальшим масштабуванням на всю країну.

В Україні поки не сформовано нову промислову стратегію. Дія останнього такого документу закінчилась у 2020 році, то ж група експертів розробила пропозиції, відповідно до яких наступних 3-5 років потрібно збудувати 570 заводів переробної промисловості та залучити 900 млрд. дол. інвестицій. Це забезпечить півмільйона робочих місць, 2,7 трлн. грн. додаткових податків та зростання ВВП на 73%. І одним з інструментів досягнення цієї мети є створення кластерів.

Прикладів успішної практики їх застосування в країні достатньо. Зокрема, Харківський ІТ-кластер, який з 2015 року об’єднує провідні IT-компанії, місцеву владу та заклади вищої освіти для впровадження комплексних змін в IT-екосистемі міста. Це і Автомобільний кластер Закарпаття – один з нових та найбільш активних промислових кластерів, підприємства якого тісно інтегровані у глобальні ланцюги доданої вартості. Загалом кластери підвищують продуктивність підприємств та залучають гранти на власний і розвиток території.

Агрокластер «Західне Полісся» – це нова модель регіонального розвитку Волині за рахунок об’єднання ключових виробників сільгосппродукції з метою збільшення доданої вартості та підвищення експортного потенціалу. Це можливість розвитку переробної промисловості, частка якої на сьогодні не перевищує 25% загального обсягу реалізованої промислової продукції регіону. Проєкт планують розвивати в межах 14-ти територіальних громад – Шацької, Головенської, Вишнівської, Любомльської, Рівненської, Дубечненської, Заболоттівської, Ратнівської, Самарівської, Смідинської, Старовижівської, Луківської, Турійської та Дубівської.

«У стратегії розвитку Волині 2021-2027 констатується, що область не забезпечена такими продуктами власного виробництва: яйця, риба, фрукти, ягоди, горіхи. Стимулювання галузі садівництва та ягідництва сприятиме збільшенню виробництва плодовоягідної продукції. Разом з тим, значне перевиробництво картоплі потребує створення переробних потужностей, – констатує керівниця Волинської Агенції регіонального розвитку Валерія Гончаренко. – Але коли ми об’єднаємося, то зможемо не просто продавати фурами картоплю, а продавати готовий запакований або перероблений продукт на експорт. В результаті цього усі гравці кластеру заробляють більше».

В рамках інноваційного агрокластеру «Західне Полісся» планується запровадження пілотного проєкту з будівництво комплексного переробного виробництва на території Шацької громади. Виробництво буде диверсифіковано за напрямками – овочі та ягоди. Завод включатиме прийом продукції, її охолодження, заморожування, фасування, зберігання та відпуск для реалізації. Планується створення торгової марки «Зроблено у Шацьку». Що стосується інших учасників кластеру, то агроресурсний потенціал буде ґрунтовно досліджено, а громади і місцевий бізнес отримають докладні рекомендації від експертів на якій території і яке виробництво доцільно розташовувати.

В Агенції регіонального розвитку впевнені: агрокластер дасть поштовх до економічного зростання територіальних громад, створить нові робочі місця і сприятиме вигідно та надійно інвестувати.