Рішення «Про підтримку Збройних Сил України, військових формувань Національної гвардії, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023 -2024 роках» обранці Волинської громади прийняли під час чергової 23-ої сесії.
Обґрунтовуючи необхідність цього рішення, депутат Анатолій Вітів зазначив, що попри передані ОВА на період дії воєнного стану повноваження розпоряджатися бюджетом, Конституція України не дає права обмежувати права депутатів впливати на бюджетний процес. «Спостерігаючи за тим, як обласна адміністрація спрямовує з обласного бюджету 45 мільйонів гривень на далеко не бідну Ківерцівську громаду, де хотіли будувати стадіон за 65 мільйонів, або виділяє мільйони на об’єкти незавершеного будівництва, що збільшує рівень їх готовності з 30 до 32%, ми повинні на це відповідно реагувати», – запевнив він.
У рішенні зазначено, що одним з головних пріоритетів у здійсненні видатків з обласного бюджету в період дії воєнного стану упродовж 2023-2024 років має бути фінансування та підтримка усіх об’єднаних сил оборони. Обласна рада установила, що на цю мету повинні бути спрямовані 75 % вільного залишку коштів обласного бюджету, що склався на 01 січня 2024 року, 50% понадпланових бюджетних надходжень та 50% коштів від відчуження майна обласної комунальної власності.
У переліку першочергових видатків обласного бюджету також заходи цивільного захисту і потреби систем оповіщення та безпеки; ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і збройної агресії; організація безпечного навчального процесу, облаштування укриттів; заклади охорони здоров’я і реабілітація військових та ветеранів; фінансування захищених статей видатків; об’єкти критичної та соціальної інфраструктури, їх підготовка до опалювального сезону, підвищення енергоефективності; соціальні послуги та створення умов для проживання внутрішньо переміщених осіб; платежі за гарантійними зобов’язаннями обласної ради; видатки, пов’язані з реалізацією інвестиційних проєктів за участі іноземних фінансових установ та міжнародних фінансових організацій.
Депутати також наполягають, щоб Волинська обласна військова адміністрація в установленому законом порядку внесла на розгляд Волинської обласної ради проєкт рішення «Про обласний бюджет Волинської області на 2024 рік». А інформація про виконання цього рішення підрозділами ОВА має заслуховуватися на засіданнях постійних комісій з питань бюджету, фінансів і цінової політики та з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю на початку кожного пленарного засідання Волинської обласної ради.
Такі ж рішення облрада рекомендує ухвалити і громадам.
Так, депутати одноголосно підтримали звернення до Генпрокурора, голови СБУ, директора ДБР та директора НАБУ щодо перевірки законності проведення приватизації ДП «Волиньторф». У тексті документу висловлена позиція, що прибуткове ДП «Волиньторф» і надалі має працювати на користь держави та громад Волині, а не сумнівних компаній з офшорними засновниками.
«Маємо сумніви у прозорості проведення аукціону з приватизації згаданого підприємства та достовірній оцінці майна. Відтак звертаємося до Генерального прокурора, голови Служби безпеки України, директора Державного бюро розслідувань, директора Національного антикорупційного бюро України з вимогами перевірити:
– бенефіціарних власників підприємства-покупця на наявність відкритих кримінальних проваджень щодо них особисто або в яких вони є фігурантами;
– легальність та джерела походження коштів, які було сплачено ТОВ «Агробіостандарт» за приватизацію ДП «Волиньторф»;
– наявність російського сліду у походженні коштів та учасників даної оборудки;
– законність проведення приватизації ДП «Волиньторф» та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності», – йдеться у відозві.
Свою підтримку позиції волинського парламенту з трибуни також висловила народна депутатка України Ірина Констанкевич.
Одноголосно депутати схвалили звернення до Кабміну, Міністерства закордонних справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства економіки України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України щодо комплексного перегляду доцільності експериментальних проєктів, прийнятих спільно з польською стороною для врегулювання пропуску транспортних засобів наземними “Шляхами солідарності” з Україною, розташованими на Волині, авторства депутатки Валентини Черниш. На продовження теми депутат Віктор Козак запропонував додатково звернутися з цього приводу до Генконсульства Республіки Польща у Луцьку. «Заблоковано понад 4 тисячі водіїв, які стоять на території Польщі вже 11 день. У них скінчилися продукти питна вода, ліки, вже обмаль пального. Є випадки викликів швидкої, а один із водіїв помер у своєму автомобілі на стоянці в Хелмі. Тому я хочу, щоб ми також сьогодні звернулися до Генконсульства Польщі у Луцьку з проханням розблокувати кордони і пропустити наших водіїв на територію України», – наголосив він. Пропозицію Віктора Козака підтримала більшість.
Схвалене радою й звернення до Кабінету Міністрів України щодо скасування дії постанови КМУ «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», з правками, внесеними у ході розгляду питання автором документу депутатом Іваном Миркою. У тексті відозви – вимога до Уряду скасувати постанову, яка ускладнює волонтерам життя і затягує доправлення гуманітарних вантажів, а також потреба розробки нового варіанту постанови із обов’язковим залученням надавачів допомоги і волонтерської спільноти.
Більшістю також підтримане звернення авторства депутата Андрія Бокоча до Прем’єр-міністра України, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики, Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо недопустимості продовження договору про користування УПЦ МП комплексом Успенського собору XII-XVII ст. у місті Володимирі. «Зважаючи на те, що керівний центр Української православної церкви московського патріархату знаходиться за межами України, в державі, що здійснює збройну агресію проти України, звертаємося із закликом не продовжувати договір про безоплатне користування УПЦ МП комплексом Успенського собору XII-XVIIст. у м. Володимирі з 01 липня 2024 року та не укладати інші види договорів з релігійними громадами УПЦ МП, які б надавали можливість перебування кліриків УПЦ МП на території зазначеної української православної святині», – зазначено у відозві. У тексті документу йдеться й про те, що Волинська область посідає 11-те місце в Україні за кількістю нерухомості у власності УПЦ МП.
Депутат Анатолій Вітів висловив пропозицію розглянути це питання більш широко, в контексті прийнятого Волиньрадаою у травні цього року рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Волинської області». «Це рішення стосувалось заборони діяльності усіх храмів московського патріархату, які є на території Волині, а не лише одного. Тому пропоную на наступну сесію винести питання про звіт голови ОВА щодо виконання цього рішення обласної ради. Ми хочемо зрозуміти, чому воно не виконується», – наголосив він. Пропозиція схвалена більшістю.
Одноголосно депутати підтримали й звернення до Президента України проти підняття ліміту допустимого обсягу землі у власності однієї особи з поточних 100 до 10 тисяч гектарів в одні руки з 2024 року. Його ініціаторами виступили депутати Тарас Щерблюк, Андрій Турак та перший заступник голови облради Юрій Поліщук. В документі зазначено, що таке збільшення ліміту сільгоспземель у власності, може бути вигідним лише незначній кількості аграрних компаній, а решта агровиробників залишаться позбавленими такої можливості як мінімум до кінця війни. Так, задля збереження балансу та надання рівних прав для всіх без виключення українських землеробів депутати обласної ради виступають проти підняття ліміту допустимого обсягу землі у власності однієї особи. «Проте ми не заперечуємо допуску до ринку юридичних осіб, оскільки згідно з Земельним кодексом України власниками таких можуть бути лише громадяни України. Водночас, ми пропонуємо залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 гектарів в одні руки як для юридичних, так і для фізичних осіб», – зазначається у зверненні.
Підтримане радою й звернення до Міносвіти та Верховної Ради України про недоцільність прийняття законопроєкту щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти. «Важливою передумовою модернізації мереж закладів вищої та фахової передвищої освіти вбачається виокремлення фахових коледжів із структури закладів вищої освіти в самостійні юридичні особи з перспективою передачі їх до комунальної власності. Важко не погодитися, що на часі створення передумов для ухвалення рішень про суттєве укрупнення закладів вищої освіти, яке сприятиме підвищенню якості вищої освіти шляхом виведення з ринку значної частини суб’єктів освітньої діяльності з суперечливою репутацією. Однак цей процес не повинен відбуватися за рахунок регіонів, оскільки він потребуватиме розширення мережі комунальних закладів фахової передвищої освіти, а отже і додаткових видатків з обласних бюджетів на ці цілі, – йдеться у зверненні. – Вважаємо за неможливе розглядати та ухвалювати Верховною Радою України законопроєкт, розроблений без урахування фактичних можливостей обласних бюджетів та аналізу відповідності спеціальностей».
Рішенню про набуття членства обласної ради в цій Асоціації передувала низка зустрічей, співбесід та консультацій з європейськими партнерами.
ALDA є ключовим учасником у галузі місцевої демократії та співпраці між місцевими органами влади та громадянським суспільством у Європі та світі, діючи в основному за допомогою методів співучасті в управлінні та децентралізованого співробітництва. До цієї міжнародної громадської спілки, яка об’єднує 350 учасників з 45 європейських країн, входять місцеві органи влади, громадські організації, асоціації та агенції, які зацікавлені в розвитку громадянського суспільства та його ефективній взаємодії з місцевою владою. Асоціація фінансується за рахунок членських внесків, а також проєктного фінансування від Європейської Комісії, Ради Європи та інших державних та приватних донорів.
Очільник Волиньради Григорій Недопад повідомив, що на період дії воєнного стану наша область звільняється від сплати членських внесків. Він також висловив сподівання, що прийняття цього рішення невдовзі має перерости в конкретні спільні дії. «Це членство дає нам широкий спектр можливостей щодо реалізації спільних грантових проєктів і програм співпраці з муніципалітетами європейських держав. Ми зможемо залучати європейські кошти на розвиток та реформування органів місцевого самоврядування, а також на втілення суспільно важливих локальних ініціатив», – підкреслив він.
Порядок денний пленарного засідання налічує близько 60 питань. В сесійній залі зареєструвалося 52 депутати. Також на сесії присутні народні депутати Ірина Констанкевич і Вячеслав Рубльов, керівники правоохоронних та силових органів, голови громад, директори обласних комунальних підприємств.
Найперше був приділений час заявам фракцій. Від імені фракції «Батьківщина» таку виголосила депутатка Людмила Кирда: «30 липня на Запорізькому напрямку при виконанні бойових завдань загинув наш колега, депутат Верховної Ради України четвертого скликання, обранець Волинської громади п’ятого, шостого та сьомого скликань Слабенко Сергій Іванович. Він був одним з найактивніших депутатів, завжди керувався верховенством права, висвітлював актуальні питання області та знаходив шляхи їх вирішення, він був автором багатьох проєктів рішень. Підполковник Слабенко як справжній воїн героїчно захищав незалежність і цілісність держави, за що поклав своє життя. Він заслуговує на гідне вшанування». Тож фракція пропонує встановити меморіальну дошку на будівлі обласної ради на честь Сергія Слабенка, а також звернутися до Луцької міської ради з клопотання назвати його іменем школу, де навчався загиблий Герой.
Перше питання у переліку розгляду – інформація про результати діяльності органів Волинської обласної прокуратури за перше півріччя 2023 року. У матеріалах, надісланих депутатам, зазначено, що від початку великої війни пріоритетом у роботі відомства є розслідування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією рф, зміцнення законності на території регіону, захист законних прав і свобод громадян, загальних інтересів суспільства і держави. Констатувалося, що за звітний період розшукано 257 військовослужбовців та 12 цивільних осіб, які зникли у зоні бойових дій. Проводиться системна роботу із протидії незаконному використанню гуманітарної допомоги, не припиняється протидія незаконному переправленню громадян через державний кордон, викрито 2 організовані групи, які сприяли втечі військовозобов’язаних за межі країни. У першому півріччі, викрито, розслідувано три корупційні кримінальні правопорушення, скеровано до суду 31 обвинувальний акт у бюджетній сфері, 9 з яких – з ознаками корупції, викрито понад 80 фактів хабарництва. Суттєво зросло число виявлених кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності – детективами БЕБ розпочато розслідування 44 таких справ. Також викрито 13 організованих злочинних угрупувань. Інформацію депутати взяли до відома.
Про результати діяльності за підсумками 9 місяців цього року звітував перед депутатським корпусом і керівник обласного комунального підприємства «Волиньприродресурс». Анатолій Капустюк, зокрема, доповів, що КП продовжує покращувати показники видобутку бурштину та торфу завдяки підвищенню ефективності бізнес-процесів підприємства, про що свідчить динаміка за ІІІ-й квартал у порівнянні з І-им півріччям. Так, за ІІІ-ій кв: видобуто 5 тонн бурштину (7,8 – за І-ше півріччя), реалізовано 5,3 тонни (8,4 з І-ше півріччя), дохід від реалізації бурштину склав майже 41 млн грн (60 – за І-ше півріччя). Видобуток торфу: 15,3 тис тонн у ІІІ-му кв (24 тис т – І-ше півріччя), виготовлення торфобрикету – 5,6 тис т – ІІІ-й кв (12 тис т – І-ше півріччя). Дохід підприємства за звітний період перевищив 101 млн грн, прибуток склад понад 32 млн грн, сплачено: більше 6 млн податку на прибуток, 10 млн – ренти, 4 млн – ПДФО, 3,9 млн – єдиного соціального внеску, 322 тис грн – військового збору. За 9 місяців підприємством до обласного бюджету сплачено майже 4 млн грн. За словами Анатолія Капустюка, упродовж звітного періоду КП «Волиньприродресурс» перевиконало план на поточний 2023 рік майже на 79% по доходу та на 84% по прибутку.
Під час обговорення депутати цікавилися цінами на торфобрикет та доступністю палива для населення. Анатолій Капустюк запевнив, що і юридичні, і фізичні особи мають змогу без обмежень і черг по безготівковому розрахунку придбати це паливо за ціною 3,5 тис грн за тонну. Йдеться про продукцію саме Маневицького торфобрикетного заводу, який працює на сировині КП «Волиньприродресурс», оскільки завод «Сойне» працює на власній сировині, – уточнив Анатолій Капустюк. Його звіт депутати взяли до відома.
Депутати також ухвалили ряд рішень щодо майнових, організаційних та господарських питань.
