Результативність роботи закладів освіти за минулий рік та основні завдання на теперішній аналізувалися під час розширеного засідання колегії освітянської галузі краю. 

Участь в колегії взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, голова профільної депутатської комісії облради Ольга Омелько та депутати різних рівнів – керівники освітянських установ. У своєму вітальному слові Юрій Поліщук, окрім слів вдячності та підтримки, зауважив також і про нові виклики, які постали перед педагогами: «Активний процес реформування галузі, дистанційне навчання, спричинене пандемією, а тепер і зовнішні загрози ескалації. Ситуація не проста, і в тому числі від керівників галузі, керівників освітніх закладів значною мірою залежить впевненість і спокій що педагогічних, що учнівських колективів та батьківської спільноти. Тому не чекайте інструкцій, читайте законодавство і дійте за обставинами», – звернувся він до освітян, а також побажав нових звершень та успішного нового фінансового року.

Аналізу саме фінансово-ресурсного та організаційного забезпечення освітньої галузі і була присвячена доповідь головної освітянки області. «Ми прагнемо, щоб кожен наш освітній заклад і у місті, і в селі мав сучасну матеріально-технічну базу, якісне та здорове харчування, доступ до Інтернету, інфраструктуру для спорту, для інклюзивної освіти, був безбар’єрним», – зазначила Людмила Плахотна. Деталізуючи кожен з цих напрямків, серед позитивних змін минулого року вона назвала скорочення малочисельних та малокомплектних шкіл, натомість – розгортання мережі опорних шкіл; будівництво нових і реконструкція закладів освіти; придбання 24 шкільних автобусів, ще 29 громад заявили про потребу у придбанні автобусів на цей рік; запровадження інклюзивного навчання (торік у півтора рази зросла кількість закладів, які його запровадили, та охоплених дітей, в тому числі і в дошкіллі); оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти (у 2021 році закуплено обладнання для майже 50 кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії, понад 2 260 ноутбуків для педагогів області).

З пріоритетних завдань Людмила Плахотна назвала реформування системи шкільного харчування. Упродовж минулого навчального року за рахунок цільової субвенції оновлено базу харчоблоків у 160 школах та придбано понад 600 одиниць обладнання. Цього року на модернізацію шкільних харчоблоків Волинь очікує понад 45 млн грн державної субвенції. Також цільові кошти надійдуть на облаштування протипожежної сигналізації в закладах загальної середньої освіти та створення навчально-практичних центрів сучасної професійно-технічної освіти.

Назвала головна освітянка області і проблеми. Так, викликає занепокоєння ситуація з позашкільною освітою. За останні 5 років при незначному скороченні кількості гуртків та закладів позашкілля вихованців у них поменшало ледь не у двічі.  Через брак фінансування окремі громади згортають позашкільну роботу замість розвивати її в альтернативних формах.

Також минулоріч область повернула до державного бюджету майже 7 мільйонів неосвоєних коштів цільових субвенцій.

Під час колегії також відбулося нагородження переможців і призерів ХVIII Спортивних ігор школярів Волині серед міських, селищних, сільських тергромад. Крім кубків та дипломів переможці також отримали спортивний інвентар.

Новоприйнятий закон «Про адміністративну процедуру» під час онлайн-семінару обговорили фахівці органів місцевого самоврядування та експерти проєктів USAID «ГОВЕРЛА» і EU4PAR. Участь в дискусійному форумі взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Мета навчальної платформи – ознайомити посадових осіб місцевого самоврядування з основними положеннями нового закону, яким унормовуються відносини органів публічної влади та їх посадових осіб з фізичними та юридичними особами. Документ врегульовує процедурну частину відносин громадян і бізнесу з чиновниками. Норми закону передбачають безпосередню участь громадянина у прийнятті рішення, яке його стосується, право висловити свою позицію і бути вислуханим до моменту прийняття відповідного рішення. Впроваджує поняття «зацікавлена особа – людина, якої прямо або опосередковано стосується те чи інше рішення органу влади. Тобто перед тим, як прийняти рішення, що зачіпає чиїсь інтереси, владна структура має принаймні поцікавитися думкою таких суб’єктів. Закон зобов’язує органи влади мотивувати свої негативні (несприятливі) адміністративні рішення і повною мірою роз’яснювати людям, як їх можна оскаржувати. Він також покликаний унеможливити бюрократизацію в органах влади і зробити взаємодію зручною та передбачуваною, а рішення – збалансованими.

Григорій Пустовіт зазначив, що закон «Про адміністративну процедуру» створює для українського суспільства чіткі правила, які полегшать життя та підвищать якість послуг для кожного громадянина.  «Ми ставимо великі вимоги до свого оточення, проте, на жаль, в нас занижені вимоги до себе. Тому, якщо ми хочемо жити в сучасній, цивілізованій державі, ми повинні сумлінно виконувати свої службові, посадові, професійні, громадянські та моральні обов’язки. Цей закон до цього спонукає і має стати таким, що визначає якість нашого життя», – підкреслив Григорій Пустовіт. Він також висловив вдячність координаторам USAID за те, що впродовж багатьох років допомагають органам влади різних рівнів будувати демократичне суспільство.

Закон буде імплементовано через 18 місяців. Упродовж цього часу мають бути підготовлені і нормативно-правова база, і службовці органів влади.

Відповідне розпорядження сьогодні підписав голова найвищого представницького органу краю Григорій Недопад.
Пленарне засідання відбудеться 1 березня о 10.00 годині у залі засідань обласної ради.
До розгляду пропонується питання:

1. Про звіт голови Волинської обласної ради восьмого скликання.
2. Про звіти депутатів обласної ради.
3. Різне.

У ході 12-ї позачергової сесії обранці громади більшістю голосів схвалили Звернення Волинської обласної ради до Президента України Зеленського В.О., Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., Прем’єр-міністра України Шмигаля Д.А., народних депутатів України щодо відсічі московській агресії. 

Текст документу депутатам рекомендувала підтримати профільна комісія обласної ради та погоджувальна рада за участі голів фракцій волинського парламенту. Втім, узгодження остаточної редакції звернення супроводжувалось дискусією і у сесійній залі. В результаті обговорення депутати внесли ряд правок і зауважень та узгодили остаточний варіант звернення. 

Так, у документі наголошується, що повномасштабне вторгнення в Україну, яким Російська Федерація лякає світ, зосереджуючи великі військові угрупування та вдаючись до загрозливих маневрів на кордонах нашої держави, вимагає рішучих дій як від органів державної влади та місцевого самоврядування, так і від усіх без винятку громадян України. Все суспільство має бути єдиним у готовності відбити можливий наступ, у якій частині України він би не відбувався.

Збройна агресія проти України триває вже вісім років. Російська Федерація окупувала Крим, частину Донецької та Луганської областей і не збирається на цьому зупинятися. Її мета – знищити Українську державу, саму українську ідентичність та повернути українців у новітній совєтський союз із усіма руйнівними для нашої нації наслідками. На своїх багнетах московити несуть українцям терор, геноцид, тотальне винищення.

Росія постійно нагнітає безпекову ситуацію, накопичуючи війська і техніку, проводячи сухопутні й морські маневри поблизу кордонів нашої держави. Російська влада погрожує Україні та Європі, висуваючи ультиматуми та вимагаючи так званих «гарантій безпеки» для себе, при цьому абсолютно нехтуючи такими ж правами інших держав.

Українська влада та лідери провідних держав світу докладають максимум зусиль для того, щоби врегулювати ситуацію політико-дипломатичним шляхом. Свідчення тому – десятки перемовин на найвищому рівні, що відбулися протягом останніх декількох тижнів.

Разом із тим, наголошуємо: жодні поступки ворогу є неприйнятними! Питання суверенітету, адміністративно-територіального устрою, змін до Конституції України, зокрема конституційного закріплення постійного «особливого статусу» окремих регіонів, будь-яке інше втручання у внутрішні справи нашої держави – не можуть бути предметом міжнародних перемовин, тим більше – під тиском чи загрозою військової агресії.

Маємо пам’ятати: жоден «мирний план», написаний у Кремлі (чи це капітулянтські «мінські домовленості», чи інші московські «мирні ініціативи»), не гарантує миру та спокою для України. Адже «мінські угоди» – це вибори під дулами автоматів та легалізація незаконних збройних формувань. Тому лише негайні конкретні кроки влади, спрямовані на захист нації та держави, допоможуть вистояти Україні у цей критичний момент.

Остаточною гарантією для незалежності, безпеки і добробуту України є вступ до ЄС і НАТО. А для цього необхідно покласти край російському шантажу; показати, що агресор заплатить надзвичайну ціну за спробу ескалації конфлікту.

Наша держава хоче миру, ми готові сісти за стіл переговорів і вести конструктивний діалог, проте не готові поступатися національними інтересами чи суверенітетом! Бодай натяки на поступки національними інтересами лише підштовхують агресора для нового тиску на Україну і ставлять під загрозу саме існування України.

«Ми, депутати Волинської обласної ради, схвалюємо зусилля української влади, провідних лідерів світу, дипломатів, патріотичних сил України щодо збереження територіальної цілісності нашої держави. Звертаємося до всіх політичних сил із проханням показати єдність, консолідованість навколо завдань оборони держави, щоби спільно протистояти тиску з боку агресора.

Водночас, у зв’язку з загрозою повномасштабного вторгнення Російської Федерації, закликаємо центральну владу:

1. Невідкладно провести позачергову сесію Верховної Ради України і ухвалити закони про збільшення оборонного замовлення, зокрема закупівлю ракетних систем українського виробництва («Сапсан», «Вільха», «Нептун», та ін.), про цивільну зброю та боєприпаси, про кримінальну відповідальність за колабораціонізм, про збільшення військового збору для олігархів.

2. Звернутися до держав-підписантів Будапештського Меморандуму щодо виконання взятих ними зобов’язань і гарантій безпеки, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Високо цінуючи допомогу та підтримку інших дружніх до України держав-союзників, вважаємо за необхідне невідкладно запропонувати їм укласти окрему оборонну угоду.

3. Звернутися до держав-гарантів – постійних членів Ради Безпеки ООН щодо скликання термінового засідання Радбезу ООН за участю України, для забезпечення негайних дій задля ефективної деескалації та надання реальної допомоги Україні у відновленні її суверенітету та територіальної цілісності.

4. Провести необхідні мобілізаційні заходи та навчання, до яких залучити резервістів, демобілізованих учасників бойових дій та бійців добровольчих батальйонів, забезпечити їх необхідною амуніцією та зброєю.

5. Внести зміни до Державного бюджету України в частині збільшення фінансування потреб Збройних сил України та забезпечити належне фінансування державного оборонного замовлення.

6. Забезпечити фінансування курсів із початкової військової підготовки та курсів надання домедичної допомоги для добровольців із цивільного населення за місцем постійного проживання. Провести навчання резервістів. Забезпечити підтримку добровольчим об’єднанням у військовій підготовці добровольців із цивільного населення. Провести загальнонаціональні навчання цивільної оборони. Максимально спростити запис у загони територіальної оборони.

7. Негайно розпочати роз’яснювальну роботу серед цивільного населення через ЗМІ про поведінку в умовах воєнної загрози і способи протидії поширенню дезінформації. Забезпечити чіткими інструкціями та методичними матеріалами лікарів, працівників сфери освіти і працівників підприємств критичної інфраструктури щодо того, як поводитися в умовах воєнної загрози.

8. Ліквідувати промосковську «п’яту колону» в Україні, зокрема заборонити діяльність громадських організацій, політичних партій, ЗМІ та публічних осіб, які прямо закликають до капітуляції, порушення територіальної цілісності та суверенітету України чи показово ігнорують воєнну загрозу. Усунути російську агентуру зі ЗСУ та спецслужб (провести через «Поліграф» (детектор брехні) на предмет здачі державних інтересів Москві). Розширити список економічних санкцій на всіх юридичних осіб, що торгують із Росією.

Закликаємо мешканців Волинського краю, усіх українців не поширювати панічні настрої, чутки та російську пропаганду, не піддаватися на інформаційно-психологічні атаки й не підігрувати агресору. Наш спокій допомагає владі, дипломатам і силовикам гідно виконувати свою роботу із захисту держави та українців.

Віримо в нашу армію, у наших воїнів, які мають достатньо сил і засобів, а також відповідний бойовий досвід, щоб у разі потреби відстояти нашу державу! Українське військо сьогодні – найбільш потужне з 2014 року, а коаліція партнерів, які надають нам підтримку, – найширша з моменту проголошення незалежності.

Просимо волинян, представників територіальних громад області максимально підтримати загони територіальної оборони, сприяти їхній розбудові, розвивати волонтерський рух. Водночас – продовжувати працювати, не змінювати свій звичайний спосіб життя: це забезпечить нормальну економічну діяльність, а отже, і можливість Збройних сил захищати Україну так, як потрібно, і стільки, скільки потрібно.

За Батьківщину! За нашу Свободу! За європейське Майбутнє наших дітей! У єдності – наша сила! Разом ми переможемо будь-якого ворога!», – йдеться у документі. 

«Це звернення вивчав і коригував чи не увесь депутатський корпус. І тут враховані позиції усіх фракцій. Зрештою, ми  отримали альтернативний документ, який має консолідувати обранців громади задля прийняття єдиного, зваженого рішення, а надто сьогодні – у День єднання», – резюмував обговорення голова обласної ради Григорій Недопад.

Цей проєкт рішення зі змінами своїми голосами підтримали 48 депутатів обласної ради.

Рішення депутати одноголосно ухвалили під час позачергової дванадцятої сесії обласної ради восьмого скликання.

У ході розгляду питання про підтримку територіальної оборони депутати також заслухали інформацію керівників підрозділів облдержадміністрації з мобілізаційної та оборонної роботи, цивільного захисту, а також обласного територіального центру укомплектування, бригади тероборони, ДСНС, прикордонного загону про повноваження та завдання кожного з них в умовах ескалації та загрози вторгнення. Йшлося, зокрема, про мобілізаційну підготовку, доокомплектування особового складу підрозділів тероборони та військових частин, готовність захисних споруд та автоматизовану систему оповіщення, дії при надзвичайних ситуаціях, охорону держкордону, протидію провокаціям та диверсіям.

Командир 100-ї бригади тероборони Олександр Скумбрій доповів, що в області підрозділи розташовані на 5 локаціях, а до лав уже мобілізовано близько 3 тисяч осіб: «Люди йдуть. В основному – це колишні військовослужбовці, звільнені у запас. Ми дуже розраховували на ветеранів АТО, які мають бойовий досвід, однак, таких небагато. Чимала кількість мотивованих людей, на жаль, залишилася за межами тероборони через стан здоров’я. Також на службу прийшло багато жінок, які дуже відповідально відносяться до виконання завдань». Він також зазначив, що ТоР потребує офіцерів дефіцитних військових спеціальностей. Чекають також на резервістів та цивільних осіб, які бажають підписати контракт на службу в теробороні. Полковник Скумбрій також відповів на питання депутатів щодо облаштування місць дислокації та першочергові потреби.

Обранці громади поставити питання й іншим доповідачам. Так, депутат Олександр Пирожик повідомив, що в одному з районних центрів укомплектування з призовників беруть кошти за проходження медкомісій. Юлія Вусенко цікавилася чи поінформовані орендарі підвальних приміщень, що при потребі мають негайно вивільнити площу під укриття, а також хто в освітніх закладах відповідає за евакуацію, і наскільки спроможною є система  централізованого оповіщення. Депутат Ярослав Матвійчук зазначив, що чимало громад готові виділити фінансування для модернізації системи оповіщення на своїй території і звернувся з проханням до співробітників цивільного захисту взяти на себе координацію цієї роботи. А депутат Андрій Козюра запропонував облаштувати спеціальні стрільбища чи тири, аби ті, хто має дозвіл на володіння зброєю, могли вправлятися у стрільбі.      

Після діалогів депутати одноголосно підтримали виділення 2 мільйонів 660 тисяч гривень на потреби тероборони. Фінансування здійснюватиметься у рамках програми матеріально-технічного забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації в області на 2021-2025 роки, яку обласна рада прийняла минулоріч. Для реалізації заходів цієї програми також спрямовуватимуться кошти з бюджетів районів та громад.  Асигнування призначаються для придбання засобів розвідки (тепловізори, прилади нічного бачення, квадрокоптери), спорядження (армійські намети, каремати, спальні мішки, аптечки, ліхтарі, компаси, саперні лопати тощо), бензоагрегатів для виготовлення струму та засобів радіозв’язку (портативні радіостанції і ретранслятори транкінгового зв’язку з режимом шифрування), а також на підготовку і проведення навчальних зборів особового складу та облаштування штабів зони ТрО та військової частини А7028. 

Аналіз доходів та видатків головного кошторису області за минулий рік було винесено на розгляд позачергової сесії Волиньради.

 У звіті, зокрема, йшлося, що за 2021 рік доходи обласного бюджету склали без малого 3 мільярди 200 мільйонів гривень, з яких понад 1 млрд – податки, збори та інші платежі, решта – міжбюджетні трансферти. За доходами загального фонду обласний бюджет виконано майже на 105%, понад план акумульовано  45 млн гривень. Порівняно з 2020 роком доходи загального фонду обласного бюджету зросли на чверть. Основним бюджетоутворюючим джерелом був податок на доходи фізичних осіб (+22% у порівнянні з попереднім періодом). Також надійшло майже 94 млн грн податку на прибуток підприємств (+42%). Найбільшими платниками були підприємства «Модерн-Експо», «Волиньобленерго», «СКФ Україна», ПРАТ «ВГП», ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» та інші. Доходи спеціального фонду обласного бюджету за 2021 рік склали 113 млн гривень. Це – власні надходження бюджетних установ, що фінансуються з обласного бюджету та екологічний податок.

За видатками загального фонду обласний бюджет виконаний на 96%, на стільки ж – спеціальний фонд. Що ж до структури видатків, то найбільше бюджетних коштів було спрямовано на фінансування закладів освіти – понад 1 млрд грн, охорони здоров’я – майже 180 млн грн, соціального захисту населення – більше 130 млн грн, культури і мистецтва – без малого 110 млн грн, фізичної культури і спорту – 50 млн гривень. За рішенням обласної ради з отриманого перевиконання обласного кошторису 44 млн грн також було спрямовано на видатки за такими напрямами як фінансування заходів по боротьбі з COVID-19, капітальний ремонт І та ІІІ поверхів неонатального центру, капітальний ремонт даху Берестечківського психоневрологічного інтернату, облаштування навчально-практичного осередку Нововолинського центру професійно-технічної освіти. Крім цього, 1,2 млн грн додатково було виділено на надання одноразової грошової матеріальної допомоги громадянам, стільки ж спрямовано на оплату відряджень на чемпіонати та кубки України, на співфінансування придбання шкільних автобусів для Затурцівської спеціальної школи, капітальний ремонт вентиляційної системи Луцького геріатричного пансіонату та інше.

Із загального обсягу ресурсу, переданого з державного бюджету у минулому році, 1,1 млрд гривень призначалися на капітальні витрати. Найбільший обсяг інвестиційних видатків пішов на дорожню інфраструктуру: велися ремонтні роботи на 28 дорогах місцевого значення, з яких 13 об’єктів завершено, також проведено капітальний ремонт 61 дороги комунальної власності.

З обласного бюджету у 2021 році здійснювалося фінансування 25-ти регіональних програм, на що передбачалося понад 210 млн гривень. Найбільші обсяги бюджетних коштів було спрямовано на виконання програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я (108 млн грн), цільової соціальної програми розвитку фізичної  культури і спорту (50 млн грн), регіональної програми соціального захисту населення (14,5 млн грн), програми «Екологія 2016-2022» (6 млн грн), комплексної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» (4, 4 млн грн),  комплексної програми розвитку освіти Волинської області (3,6 млн грн), програми підтримки фінансово-господарської діяльності підприємств та установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (3 млн грн), програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області (2,7 млн грн), програми розвитку міжнародного і транскордонного співробітництва (2,5 млн грн), комплексної програми розвитку агропромислового комплексу (1,4 млн гривень). На реалізацію усіх інших 15-ти програм, з обсягом фінансування менше 1 млн грн, загалом спрямовано 5 млн грн.

Врахувавши рекомендації бюджетної комісії,  депутати затвердили звіт про виконання обласного бюджету за 2021 рік.

16 лютого в Україні оголошено Днем єднання. Свято має на меті посилити консолідацію українців, зміцнити їхню стійкість на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

Кілька сотень люду із жовто-блакитними стрічками заполонили Київський майдан. До відзначення Дня єднання долучилися військові, силовики, службовці, лучани, молодь, депутати та працівники виконавчого апарату обласної ради на чолі з головою – Григорієм Недопадом.

Він закликав волинян до непохитності, згуртованості, спокійної виваженості, підтримки військових, а тих, то має бажання, долучатися до сил територіальної оборони. “На тлі ворожих зовнішніх загроз наша єдність в середині країни має бути як ніколи монолітною. Сподіваючись на партнерську підтримку цивілізованого світу ми усім суспільством повинні працювати над зміцненням нашої обороноздатності. Сьогодні під час позачергової сесії обласна рада вкотре надасть фінансову підтримку нашому батальйону територіальної оборони. Ми прагнемо миру, але готуємося до захисту», – зазначив Григорій Недопад.

На завершення урочистостей воїни здійняли на 50-метрову висоту державний прапор, двохсотметрове жовто-блакитне полотно розгорнули і вихованці військового ліцею імені Героїв Небесної Сотні, а присутні у супроводі оркестру Національної гвардії разом виконали Гімн України.