В урочистостях з нагоди символічної дати відкриття інтерактивної історичної інсталяції взяв участь перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Створення музейного простору «Окольний замок» стало можливим завдяки співпраці Європейського Союзу та Луцької міської ради в реалізації проєкту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Любліна і Луцька». Донором проєкту стала Програма транскордонного співробітництва – 2014-2020 Європейського інструменту сусідств. В межах цього проєкту фахівці провели ремонтно-реставраційні роботи у Вежі князів Чарторийських з оборонним муром та монастирі єзуїтів, провели їх археологічне дослідження та розчищення, розкопали і відреставрували засипаний ґрунтом і будівельним сміттям 18-метровий коридор, що сполучає відомі та новознайдені підвали. Загальна площа нововідкритих підземних галерей складає 700 кв. м.

«Ця територія була десятиліттями занедбаною й недоступною для відвідування. Десятки годин перемовин, тисячі сторінок документів, сотні годин розкопок і реставрацій – все заради того, щоб сьогодні сюди могли зайти люди. Зараз Музейний простір «Окольний замок» – потужна туристична принада на мапі Луцька, Волині й України. Територія давніх підземель налічує 18 кімнат, 4 коридори, вежу ХVI ‒ ХVII століть, атмосферні внутрішній та зовнішній дворики», – розповіла начальник відділу з науково-експозиційної роботи Оксана Штанько. Крім того, до річниці Окольного замку історики представили нові знахідки – кухлі, мініатюрну посудинку та фрагменти оздоблення, а також презентували фотопроєкт «Луцьк 1925-2025».

«Два роки, здається, небагато. Але за цей час тут відбулися безліч заходів, в числі яких і краєзнавчі конференції, і колаборації з навчальними закладами, презентації та багато іншого. Окольний замок поряд із Луцьким замком став обличчям нашого міста та Волині загалом. Тому щиро бажаю усій команді нових, цікавих відкриттів та знахідок, а відвідувачам – отримувати чудові враження від екскурсій», – зазначив Юрій Поліщук.

Презентація інклюзивного та комфортного простору комплексної підтримки для дітей, чиї права були порушені, відбулася за участі омбудсмана Дмитра Лубінця, очільників області Григорія Недопада та Івана Рудницького, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, а також партнерів, які профінансували проєкт, – представників ООН, ЮНІСЕФ та Надзвичайної і Повноважної Амбасадорки Королівства Норвегія в Україні.

Центр захисту прав дитини на Волині функціонуватиме за моделлю Барнахус – це ефективна система роботи з дітьми, що постраждали від насильства або стали свідками такого, в безпечному просторі. Кімната для опитування дитини, з якою працюватиме психолог, обладнана відео- та аудіозаписуючою апаратурою, за усім з сусіднього кабінету спостерігатимуть і документуватимуть свідчення дітей правоохоронці та експерті команди. Одночасно – це і місце підтримки, дружнє середовище, яке мінімізує наслідки травматизації дітей, отриманої через війну чи складні життєві обставини, а також майданчик для взаємодії волонтерів, громадських організацій та державних органів, проведення тренінгів, круглих столів, майстер-класів, освітніх та культурних заходів.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що відкриття такого центру на Волині обумовлено наявністю на території області єдиного пункту пропуску, через який повертаються з окупації та депортації діти. «Вже повернуто 1415 дітей, всі вони проходять через такі центри. Зрозуміло, що такий простір має бути не один. Саме свідчення дітей про злочини рф лягли в основу рішення Міжнародного кримінального суду про переслідування російського диктатора та його уповноваженої з прав дітей», – зазначив омбудсман. Він також зазначив, що особлива увага приділятиметься тим, хто постраждав внаслідок воєнних дій в Україні, чиї батьки загинули, зникли безвісти або знаходяться в полоні. Проте, звісно, надаватиметься психологічна, правова та соціальна допомога неповнолітнім, які стали потерпілими, свідками кримінальних правопорушень або потрапили у конфлікт із законом.

Подяками, а також особливими відзнаками – відбитками долонь повернутих з депортації українських дітей – Дмитро Лубінець нагородив партнерів, які допомогли створити і обладнати черговий центр. Зокрема: головну посолку в Україні Королівства Норвегії пані Хелен Санд Андерсен, голову Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Муніра Мамедзаде та радницю з питань захисту представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Марину Краснопольську.

Високоповажна пані посол Хелен Санд Андерсен зазначила, що підтримавши 4 пункт мирного плану Президента України, Норвегія докладає максимум зусиль не лише для повернення з окупації чи викрадених росією українських дітей, але й створення середовища для їхньої інтеграції. «Ми допомагаємо створити систему, яка б повернула їх не лише фізично, а й ментально, сформувати безпечне і сприятливе середовище, аби діти, які живуть тут щодня у страху, невизначеності і непевності, могли щасливо зростати і навчатися. Норвегія стоїть поруч з вами зараз і буде підтримувати на шляху відновлення і квітучого майбутнього», – запевнила амбасадорка.

«Повернення дітей – це майбутнє відновлення України. Розбудова мережі центрів захисту прав дітей – це не одноразова наша реакція на проблему, а постійна інвестиція на десятиліття. Реформувати систему захисту прав дітей ЮНІСЕФ допомагає не лише на національному, а й регіональному рівнях. І такі центри – одна зі складових великої екосистеми, яка допоможе адаптуватися і стати повноцінними громадянами своєї країни не лише дітям з окупації чи депортації, але й тим, хто повернеться з країн ЄС», – зазначив Представник ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Вдячність партнерам за різнобічну підтримку висловив і голова Волиньради Григорій Недопад: «Діти – це наше все. Повертаючи їх до повноцінного життя, ми повертаємо майбутнє держави. Відкриття Центру захисту прав неповнолітніх – знаковий день для Волині. Я також вдячний і за безліч інших важливих проєктів, які ЮНІСЕФ та інші міжнародні партнери допомогли вже реалізувати або ще втілюють на території області. Спасибі і команді Уповноваженого з прав людини за спонукання та співпрацю у захисті прав і свобод дорослих і малих. Адже це те, що ми сьогодні відстоюємо зі зброєю в руках, це ті цінності, які дозволяють нам бути повноправними членами європейського та світового цивілізаційного простору».

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та члени його команди зустрілися з керівним активом області під час традиційної оперативної наради за участю начальника ОВА Івана Рудницького, голови обласної ради Григорія Недопада, очільників РВА і громад, керівників правоохоронних органів та військових формувань, а також окремих структурних підрозділів і територіальних органів виконавчої влади.

Дмитро Лубінець зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення кількість звернень до Офісу Уповноваженого з прав людини зросла втричі. З понад 120 тисяч заяв, які надійшли цього року, майже 3 тисячі – від волинян. Більшість стосується полонених та зниклих безвісти за особливих обставин, решта – від внутрішньо переміщених осіб щодо соціальних виплат на оренду житла та поліпшення побутових умов, є й заяви про порушення прав представниками ТЦК. «Ми завжди реагуємо на звернення і робимо це виключно в конституційний спосіб. Тому зростання кількості заяв я розцінюю як вияв довіри до інституції. Дуже важливо, щоб з боку відповідних структур було реагування на наші запити. Не маю на меті перетворювати Офіс омбудсмана у каральний орган, але наголошую, що ми маємо законне право зайти до будь-якої установи і перевірити будь-які документи. Тому закликаю вас до тісної взаємодії та конструктивної співпраці. Побудувати ефективну систему правозахисту можливо лише спільними зусиллями», – переконаний Уповноважений з прав людини. Він також наголосив, що пріоритетом у роботі його офісу є захист прав ветеранів і членів їхніх родин, повернення з ТОТ та окупації громадян України, особливо дітей, робота з сім’ями полонених та зниклих безвісти.

Про дотримання прав військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей в області доповіла начальниця управління з питань ветеранської політики ОВА Віта Прокопчук. Вона, зокрема, зазначила, що в області, а також майже в усіх громад вже працюють чи до кінця місяця будуть прийняті цільові програми, які включають фінансування відпочинку, психологічного відновлення, матеріальну допомогу на лікування та вирішення соціально-побутових потреб. Розвивається в громадах і мережа ветеранських просторів. В кожній ОТГ працюють фахівці із супроводу ветеранів. А нещодавно, за словами посадовиці, у взаємодії з представником Уповноваженого з прав людини в області було розроблено навчальну програму для спеціалістів із супроводу, а також волонтерів та благодійних організацій щодо роботи зі звільненими полоненими.

Дмитро Лубінець повідомив, що невдовзі співробітники регіонального представництва мають намір відвідати кожну громаду з моніторингом додержання прав ветеранів. Він також поінформував, що його представник постійно працює на тимчасово відкритому прикордонному пункті пропуску Мокрани – Доманове, оскільки це єдиний шлях повернення українських громадян з тимчасово окупованих територій чи після примусової депортації до рф. «З травня минулого року через цей пункт пропуску повернулося майже 5,5 тисяч українців, 3 тисячі – тільки цього року, і кожен десятий з них – це діти. Передбачаю, що надалі потік лише збільшуватиметься», – наголосив омбудсман.

Заступник начальника ОВА Роман Романюк розповів, що спільно з Червоним Хрестом, благодійними фондами, громадськими і волонтерськими організаціями забезпечено супровід і допомогу кожному, хто повертається. Це постійне чергування у пункті перетину карети швидкої допомоги, транспортування, надання за потреби місця для тимчасового проживання, забезпечення продуктами харчування та засобами гігієни, придбання квитків, грошова допомога. Він також зазначив, що в області вже працюють над створенням транзитного центру, де в комплексі надаватиметься увесь спектр послуг і допомог, включно з проживанням, тим, хто повертається на підконтрольну Україні територію.

Уповноважений ВРУ з прав людини подякував волинянам за ініціативність і високо оцінив зусилля, які влада і громади докладають задля дотримання прав громадян, а надто тих, хто у ці важкі часи особливо цього потребує.

На передову допомогу доправили голова обласної ради Григорій Недопад, депутат Волиньради Ігор Лех та парламентар Вячеслав Рубльов.

На Донецький напрямок фронту, де зараз виконують бойові завдання воїни «сталевої сотки», доставили FPV-дрони, генератори та потужні зарядні станції. До формування вантажу долучилися обласні комунальні заклади, зокрема: Горохівський, Берестечківський, Олицький, Руденський, Голобський психоневрологічні інтернати та Луцький геріатричний пансіонат, підприємства «Волиньпроект» та «Волиньприродресурс», “Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти” а також обласний центр медичної статистики.

«Крім того, передали бійцям і адресні посилки від рідних, а ще багато смаколиків, які, сподіваюся, підтримають їхній дух. Хлопці задоволені та дуже вдячні волинянам за постійну підтримку і допомогу», – зазначив Григорій Недопад.

Участь у поминальному богослужінні в римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку на чолі із Генконсулкою Анною Новаковскою та польська громада.

Літургію очолив єпископ-ординарій Камʼянець-Подільської дієцезії Едвард Кава спільно із настоятелем кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку, отцем-каноніком Павлом Хом’яком. Усі присутні у спільній молитві просили Божого милосердя та очищення спільного минулого обох народів, щоб запобігти людській ненависті в майбутньому, а також просили у Всевишнього про мир та взаєморозуміння, аби ніколи більше не повторювалися подібні трагедії, а надто сьогодні, коли Україна переживає лихо війни.

Документи про здобуття вищої освіти отримали понад 1600 бакалаврів усіх факультетів Лесиного вишу. Розділити із випускниками хвилюючу мить прийшли їх батьки та друзі, професорсько-викладацький склад, а також почесні гості. До привітань долучився заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Найперше присутні спільно виконали Гімн України, а також вшанували хвилиною мовчання полеглих Героїв та загиблих в наслідок війни цивільних громадян.

Ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось привітав випускників із здобуттям освітнього ступеня бакалавра, а також запросив їх продовжити навчання на магістратурі. «Щира вдячність вам, шановні випускники і батьки, що чотири роки тому ви повірили у Волинський національний університет, і ми вас не підвели. Ви отримали якісну освіту, яка дозволить вам бути ефективними та професійними у галузі, яку ви обрали. Велике спасибі і за те, що обрали саме вітчизняний заклад вищої освіти та попри все навчалися в Україні, – наголосив він. – Ви були не байдужими та упродовж цих непростих чотирьох років навчання активно долучалися до благодійних заходів на підтримку українських захисників. Тож від себе особисто та від командирів бригад щиро дякую вам за активну громадянську позицію та патріотизм».

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт переказав випускникам слова вітань від голови Григорія Недопада та від депутатського корпусу. «Ви те молоде покоління українців, яке переживає величезні випробування, але за яким майбутнє нашої держави та нації. На ваші плечі відтепер лягає велика відповідальність – нести високе звання освічених та розумних людей, яким належить відновлювати країну. Сьогодні наші захисники ефективно застосовують свої знання та вміння у веденні небаченої дотепер війни. Сьогодні увесь світ вчиться у них та переймає досвід. І я дуже хочу, щоб кожен із вас брав приклад із українських воїнів, щоб ви були кращими в обраній професії та неймовірно успішними. Впевнено крокуйте вперед. На темну і важку ніч ми відповідаємо сонячним днем, прекрасними випускниками, які будуть розбудовувати мирну та процвітаючу Україну», – підкреслив він.

Митрополит Луцький і Волинський у своєму вітальному слові відзначив, що на долю цьогорічних випускників випали складні випробування пандемією та великою війною. «І навіть напередодні вашого урочистого дня ми пережили ворожі обстріли. Але ви вистояли і не злякалися, усі ми сьогодні тут, аби розділити з вами святкову мить. Я бажаю, щоб Господь вас беріг, щоб над вами було мирне небо, і щоб ви мали гарну перспективу в нашій Україні. Не зупиняйтеся на досягнутому», – закликав випускників Владика Михаїл.

З нагоди призначення Анатолія Цьося ректором Волинського національного університету імені Лесі Українки та його інавгурації, відбулось урочисте розширене засідання вченої та Наглядової рад вишу.

Окрім очільниці Наглядової ради, парламентарки Ірини Констанкевич та заступника голови Наглядової ради університету, голови Волиньради Григорія Недопада привітати Анатолія Цьося зі вступом на другий термін ректорства прийшли народний депутат України Вячеслав Рубльов, начальник ОВА Іван Рудницький, Луцький міський голова Ігор Поліщук, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Войцеховський, представники правоохоронних відомств, військовослужбовці, керівники освітніх закладів регіону, а також академічна спільнота Лесиного вишу.

«Я дякую кожному членові нашого колективу за велику підтримку і довіру, які отримав. Ця перемога – не лише визнання моєї роботи, а й результат нашої спільної праці, віри в університет та його майбутнє, – наголосив Анатолій Цьось у своїй першій промові після офіційного оголошення наказу Міністра освіти і науки про призначення на посаду ректора. – Пишаюсь тим, що наш університет гуртує довкола себе всіх, хто розуміє, що співпраця із ЗСУ, волонтерство, ефективна ветеранська політика зараз надважливі. Це було і залишається нашим пріоритетом. Ми купували військове спорядження, безпілотні апарати, засоби радіозв’язку та інше необхідне обладнання на понад мільйон гривень. А сьогодні – це більше 3,5 млн гривень позабюджетних коштів, які ми зібрали на благодійних ярмарках та через перерахунок одноденного заробітку, і ця робота продовжиться».

Ректор також окреслив й інші стратегічні завдання розвитку університету на найближчі 5 років, серед яких він виокремив: корпоративну культуру та відкритість управління; високу якість освіти; наукові дослідження та інновації; поглиблення міжнародного партнерства та інтернаціоналізацію освіти; цифровізацію діяльності університету, а також безпекову складову, господарську діяльність та матеріально-технічне забезпечення.

Окремо Анатолій Цьось акцентував увагу на динаміці розвитку університету за останні роки. «Результатом діяльності університету стало не лише суттєве збільшення кількості здобувачів освіти (2019 року – 8600, 2024 року – майже 12 тисяч), але й зростання ваги та місця вишу в національних і міжнародних рейтингах. Наприклад, за рейтингом університетів «Топ-200 Україна» – 23 місце (2019 року – 75); за Консолідованим рейтингом – 15-17 (2019 року – 37). Лесин виш сьогодні входить у Топ 10 найкращих закладів вищої освіти Західного регіону України. Минулого року ми зайняли 13-у позицію за кількістю поданих заяв і 9-у – за обсягом державного замовлення. Це великий прогрес і визнання, адже кожен із цих рейтингів –підтвердження високоефективної освітньої, наукової та міжнародної діяльності професорсько-викладацького, адміністративного складу та студентства», – наголосив ректор.

Із офіційним стартом другої каденції на посаді ректора ВНУ Анатолія Цьося та усю університетську спільноту привітав очільник обласної ради, заступник голови Наглядової ради Григорій Недопад. «Перша каденція Анатолія Цьося на посаді ректора була продуктивною, адже започатковано чимало ініціатив та проєктів, зокрема щодо покращення спортивної інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення навчальних корпусів та розширення міжнародної співпраці. Відтак, упродовж другої каденції і ректор Анатолій Цьось, і ми, як члени Наглядової ради та представники влади, повинні спільно працювати над тим, аби втілити усе започатковане в життя. Університету й надалі потрібен розвиток і рух вперед, незважаючи на труднощі воєнного часу», – підкреслив він.

Голова Наглядової ради Лесиного вишу, народна депутатка Ірина Констанкевич доєдналась до привітань, а також озвучила бачення членів спостережного колегіального органу вишу. «За підсумками засідання Наглядової ради хочу поінформувати, що усі її члени привітали університет із таким правильним вибором та висловили побажання, щоб і надалі заклад займав провідні позиції в рейтингах не лише всеукраїнських, а й загальноєвропейських. Наша перша рекомендація – розширення роботи університету, не обмежуючись волинським та національним масштабом. Щоб ті пріоритети, які будуть визначені у новій Стратегії розвитку університету, відповідали євроінтеграційним намірам України, адже 2030-й ознаменується вступом нашої держави у європейський простір. Другий важливий аспект – це розвиток науково-педагогічного потенціалу університету, в час найскладнішого випробування для України він повинен бути спрямований на зміцнення нашої стійкості та духовного імунітету молодого покоління. Бо без університету, як простору, де формується патріотизм та сповідується любов до Батьківщини, наше майбутнє неможливе», – резюмувала вона.

З нагоди 107-ї річниці заснування підрозділу особовий склад 6-го Волинського прикордонного загону привітав і відзначив голова обласної ради Григорій Недопад.

Понад столітня історія волинських оборонців кордону – це відстоювання державності, незалежності і безпеки. 3-я Волинська кордонна бригада стала на захист непорушності рубежів Української Народної Республіки у липні 1918 року. Сьогодні ж під пильним і надійним захистом підрозділу – понад 400 кілометрів державного кордону в межах області.

Також у складі комендатури швидкого реагування волинські прикордонники з перших днів повномасштабного вторгнення успішно виконують бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту, демонструючи героїзм та хоробрість. Молитвою та хвилиною мовчання полеглих вшанували очільник Волиньради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький та Луцький міський голова Ігор Поліщук.

Під час скромних урочистостей з нагоди заснування загону представники місцевої влади відзначили військовослужбовців за бездоганне несення служби. «Внесок прикордонної служби у національну безпеку переоцінити важко. Ви першими зустрічаєте і друзів, і ворогів. Ваша професійність – це наш спокій, суверенітет держави і правопорядок країни. Дякую за службу і за захист. Вірю, що невдовзі разом і масштабніше відзначимо і День частини , і нашу Перемогу. Честь волинським прикордонниками, вічна шана полеглим, слава Україні!», – звернувся до присутніх голова Волиньради Григорій Недопад.

Начальник Волинського загону Богдан Ігнатюк висловив вдячність представникам влади за постійну і посильну допомогу прикордонному підрозділу.

До пам’ятних заходів долучилися заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати Волиньради Ірина Горавська та Юрій Валецький, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, представники медичної спільноти області, а також рідні загиблих Героїв.

Національний проєкт «Посвіт пам’яті» – це ініціатива Ордену Святого Пантелеймона, покликана вшанувати медичних працівників, які загинули під час виконання професійного обов’язку внаслідок збройної агресії російської федерації. 12 портретів, 12 порожніх стільців та 12 білих халатів з прізвищами волинських лікарів стали символічним нагадуванням про тих медичних працівників, які стали на захист Батьківщини та віддали за неї своє життя. «Вони були покликані допомагати та рятувати життя. Але жорстока війна перекреслила це. Вони пожертвували найціннішим, рятуючи інших. Медик – це той, який приймає життя, який рятує життя. Але наскільки потрібно мати велике серце і любов до людей, щоб йти на небезпеку, йти туди, де ти можеш загинути, рятуючи інших», – звернувся до присутніх владика Михаїл.

Своєю біллю з присутніми поділилися батьки загиблого медика Романа Ткача Наталія та Леонід. Їхній син служив на посаді сержанта старшим бойовим медиком роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону. Загинув 25 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання через артилерійський обстріл в населеному пункті Щербинівка Донецької області. «Наш син після 9 класу сам вибрав професію медика. Був в АТО, мав поранення, а коли почалось повномасштабне вторгнення в перший день війни пішов рятувати хлопців. Він сам їздив за пораненими бійцями, вивозив їх з поля бою, забирав останки полеглих воїнів. Ми просили його перевестися працювати в Луцьк, зважаючи на його стан здоров’я, але він відмовився і не шкодував себе заради інших», – розповіла мама загиблого медика Наталія Ткач.

«Війна змусила по-іншому дивитися на людей, які носять білі халати. Бо вони стоять на охороні здоров’я і життя наших Героїв. На жаль, війна невблаганна, на ній гинуть люди наймирнішої професії – лікарі. Тому хочу подякувати медикам, які і в тилу, і на бойових позиціях виконують свій обов’язок», – звернувся до присутніх Григорій Пустовіт.

Присутні поклали квіти до пам’ятного фотостенду загиблих героїв на Театральному майдані та вшанували їх молитвою і хвилиною мовчання.

Відбулось засідання Робочої групи з питань реалізації в області програми формування системи кращого догляду для дітей та підтримки сімей.

Участь у її роботі взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник очільника ОВА Роман Романюк, начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату облради Галина Карнаухова, директор КП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Віктор Максимюк, представники ЮНІСЕФ, надавачі соціальних послуг та служби у справах дітей територіальних громад.

«Цього року ОВА та благодійною організацією «Надія і житло для дітей» за підтримки ЮНІСЕФ на Волині також розпочато реалізацію проєкту «Родина для кожної дитини», головною метою якого є зміцнення системи підтримки дітей з інвалідністю та їхніх сімей, прийомних родин, дитячих будинків сімейного типу та сімей опікунів, які виховують дітей з інвалідністю, а також створення спеціалізованих прийомних родин для дітей з особливими потребами. Ми очікуємо, що в процесі реалізації цього проєкту буде здійснено глибокий аналіз та напрацьовано конкретні пропозиції щодо трансформації інституційних закладів області, аби у підсумку були прийняті зважені та професійні рішення», – зазначив голова робочої групи, заступник очільника ОВА Роман Романюк.

«Важливо, що до цього процесу безпосередньо долучені територіальні громади. З огляду на те, що триває реформування Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, обласна рада як засновник неабияк зацікавлена, щоб проєкт ЮНІСЕФ був успішним, і щоб завдання, які стоять перед робочою групою та нашими комунальними установами, були досягнуті у максимально короткі терміни та ефективно працювали на благо наших дітей і сімей», – додав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

«Упродовж останніх 4 років ЮНІСЕФ на замовлення Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я проводить моніторинг діяльності закладів, а також індивідуальний моніторинг та оцінку потреб дітей, які влаштовані в заклади такого типу. Це – інструмент міжвідомчої взаємодії суб’єктів соціального захисту, які спрямовані на реінтеграцію дитини в біологічну родину, або влаштування її у сімейну форму виховання. Волинська область перебуває на початку процесу трансформації, тому вкрай важливо об’єднати навколо цієї теми представників центральних органів влади, громадського сектору та професійної спільноти системи захисту дитини», – зазначила Координаторка програм захисту дітей представництва ЮНІСЕФ в Україні Маргарита Кропивницька.

Імплементацією проєкту «Родина для кожної дитини» на Волині спільно із ЮНІСЕФ опікуватиметься благодійна організація «Надія і житло для дітей». Керівниця проєкту Ольга Мороз ознайомила членів робочої групи із реалізацією першого етапу проєкту – оцінки. «Вже від завтра ми почнемо проводити аналіз становища дітей та сімей у громадах Волині. Для цього нам необхідно отримати інформацію від ТГ та усіх закладів, які працюють з дітьми, аби зрозуміти якою є кількість дітей цільової групи, скільки дітей охоплені певними послугами і скільки таких потребують», – зазначила вона.

Також за словами Ольга Мороз на першому етапі реалізації проєкту буде здійснено оцінку матеріально-технічних та людських ресурсів будинку дитини. «Ми уже провели певний аналіз посадових інструкцій та штатного розпису закладу з позиції того, який персонал може надавати послуги реабілітації дітей з інвалідністю», – розповіла вона.

Ольга Мороз також додала, що першочергово також буде вивчено рівень народжуваності в області, стан виявлення дітей із порушеннями і перенаправлення їх у служби раннього втручання. «Для нас також важливо зрозуміти, які послуги реабілітації перекривають медичні заклади, і чи є потреба такі послуги розвивати. Особливий акцент буде на паліативному догляді для дітей з інвалідністю, дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», – зазначила вона.