Розробники презентували оновлену версію Регіонального плану управління відходами у Волинській області до 2030 року.

Участь в обговоренні стратегічного документу взяли керівництво обласної ради, голова та члени постійної комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, представники усіх депутатських фракцій, очільники профільних управлінь ОДА та спеціалізованих установ. 

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук відкриваючи нараду назначив, що проблематика надзвичайно актуальна, а представництво учасників обговорення свідчить про великий суспільний інтерес до питання. Він також висловив сподівання, що розробники регіонального плану врахували зауваження та пропозиції депутатів рад різних рівнів, і оновлена версія стане дієвим інструментом для поліпшення екологічної ситуації краю.

Голова екологічної комісії Юрій Ройко оприлюднив результати анонімного опитування мешканців області щодо стану екології: найбільшою проблемою волиняни вважають поводження з відходами. «90% сміттєзвалищ в області переповнені або майже вичерпали свій ресурс. Щороку у нас з’являється близько тисячі стихійних смітників. При цьому не тільки на Волині, але й в державі досі не було виразної системи управління відходами», – констатував Юрій Ройко. Він також зазначив, що відповідно до рішення РНБО, у кожній області повинен бути розроблений відповідний регіональний план, який має узгоджуватися з національною стратегією управління відходами до 2030 року.

Презентуючи такий план для Волині його розробник – керівник компанії «Антон Інжиніринг» Ігор Сліпець окреслив головні його напрямки та цілі, які, до-речі, невдовзі будуть закріплені у законі про управління відходами. Так, до 2030 року в області належить досягти: 100% охоплення населення збиранням побутових відходів (на сьогодні – це 50%); запровадити роздільне сміттєзбирання (зараз – заледве 20%); захороненню повинно підлягати не більше 30% відходів (тепер – 97%), а решта – перероблятися; зменшити до 400 кількості сміттєзвалищ.  

Він також додав, що майже 40% відходів в області – це органіка, отже поширення практика компостування суттєво наблизить регіон до кращої екології. Розробники також вважають, що в області недоцільне будівництво навіть одного сміттєспалювального заводу. Натомість, мають бути побудовані сміттєсортувальні станції, сучасні полігони для захоронення відходів, які не підлягають переробці, а також облаштовані пункти збирання вторсировини та компостні поля чи установки для переробки біовідходів. Усі ці заходи розробники рекомендують втілювати у так званих кластерах, в області їх визначено 4: Луцьк – Горохів, Нововолинськ – Володимир, Ковель -Шацьк, Камінь-Каширський – Маневичі з урахуванням кількості і густини населення, наявної інфраструктури і таке ін. На усе це потребуватимуться колосальні кошти орієнтовним обсягом понад 1 мільярд гривень, з яких держава планує профінансувати приблизно третину.

Під час обговорення депутати поставили доповідачу безліч уточнюючих питань, які, зокрема, стосувалися спроможності місцевих громад на такі інвестиції, поводження з небезпечними відходами, залучення грантових коштів тощо.

Не минулося і без критики. Заступник голови Григорій Пустовіт звернув увагу розробника на відверті помилки та недоречності в документі. «У вас зазначено, що на Волині протікають річки Дніпро, Десна, а тектонічні характеристики притаманні швидше Закарпаттю, але не нашій області. Я дуже сподіваюся, що ці недоречності стосуються лише описової частини, а фахові розділи містять правдиві відомості і об’єктивні цифри. Тому, щоб не виникало сумнівів, документ повинен бути доопрацьований», – зазначив Григорій Пустовіт.

Окрім того, депутати також обговорили проєкт Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на 2021-2025 роки Волинської зони. Керівник управління екології та природних ресурсів ОДА Валентин Кухарик повідомив, що програма розрахована на 3 етапи впровадження. Перший – поглиблення досліджень стану забруднення повітря (визначатимуть не 8, а вже 12 забруднюючих речовин). Другий етап – модернізація постів спостереження та автоматизація процесів збору даних (нині вони проводяться вручну двічі на добу, а будуть цілодобово в режимі реального часу з автоматичною передачею даних). Третій – будівництво нових додаткових постів спостереження за забрудненням повітря.

Учасники обговорення урадили, що після доопрацювання обох документів, їх винесуть на затвердження до сесійної зали.

Відбулась службова нарада за участі керівництва області, командування обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки, а також сотої бригади тероборони з вирішення актуальних питань розгортання в області кадру військових частин ТрО. За дорученням голови обласної ради Григорія Недопада участь в обговоренні взяв його заступник Григорій Пустовіт.

Командир батальйону військової частини А7028  Олександр Адамович та заступник військового комісара обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Павло  Свадовський поінформували присутніх про хід комплектування військових частин та окреслили нагальні проблемні питання з облаштування місць їх дислокації у районах та містах. 

За словами Олександра Адамовича у кожному із приміщень триває встановлення відеоспостереження та сигналізації. Військові також розраховують на сприяння місцевого керівництва та влади області щодо забезпечення кожної із частин офісними меблями, комп’ютерною технікою та автомобільним транспортом. Відкритим також є вирішення питання доїзду військовослужбовців до місць розташування батальйонів тероборони.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зауважив, що з боку обласного та місцевого керівництва гарантоване максимальне сприяння військовим.

«Ви маєте працювати на випередження. У вас має бути повне розуміння, якими мають бути наступні кроки, як діяти в разі небезпеки і хто має поповнити чисельність батальйонів тероборони», – зауважив він.

На думку заступника голови облради злагодженими мають бути дії не лише військових, а й керівництва області, районів та територіальних громад. Він озвучив пропозицію вже найближчими днями провести раду оборони області, у ході якої будуть окреслені першочерговий план дій та засоби його реалізації .

«Необхідно також підготувати методичні рекомендації для райдержадміністрацій та очільників громад, щоб вони орієнтувалися, які їхні дії в разі виникнення загрози. Вони мають розуміти, якою має бути комунікація та життєзабезпечення в умовах бойових дій», – резюмував він.

Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодили зміни до показників обласного бюджету на 2022 рік.

Запропоновані зміни обумовлені передачею обласному бюджету цільових субвенцій обсягом у 3,2 млн грн на реалізацію окремих інвестиційних проєктів. Зокрема, Дубівська сільська рада спрямовує майже півтора мільйона гривень на продовження реконструкції школи-садка у с. Вербка з добудовою спортзали, їдальні та котельні. Луківською селищною радою передано 1,75 млн грн – на будівництво спортивної зали у луківській школі-ліцеї, загальна вартість будівництва – понад 17 млн грн.

Окрім того, за рахунок перерозподілу бюджетних призначень між окремими бюджетними програмами 130 тис грн спрямовуються для проведення публічних закупівель по спортивних об’єктах, оновлення яких передбачається  у 2022 році за рахунок державних асигнувань.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що цього року з державного бюджету очікується субвенція на розвиток спортивної інфраструктури, тому  обласна рада робить усе для того, аби вчасно була виготовлена проєктно-кошторисна документація, і  асигнування з Державного фонду регіонального розвитку були уповні освоєні до завершення бюджетного року.  Загалом реконструкція планується на 11 спортивних об’єктах: це – спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву плавання у Луцьку, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені Євгена Кондратовича у Ковелі,  обласна дитячо-юнацька спортивна школа, Любешівська ДЮСШ, тренувальна база Володимирського ліцею «Центр освіти» та інші.

Члени комісії погодили зміни одноголосно.

У традиційному волейбольному турнірі цьогоріч взяли участь 5 чоловічих команд.

За «Кубок Полісся» змагалися волейбольні команди Любешівської, Камінь-Каширської, Ковельської, Луцької громад та Волинської обласної ради.

Відкриваючи турнір очільник обласного депутатського корпусу, президент Федерації волейболу Волині  Григорій Недопад зазначив, що особисто для нього волейбол – це не просто командна гра, а поєднання мистецтва з наукою. «У цьому виді спорту переплетені сила і естетика, швидкість і влучність, логіка і спритність, індивідуальність і взаємодія. Але як голова волинської громади я втішаюся з кожного спортивного поєдинку не залежно від виду і, навіть, на найменшому майданчику. Бо, на мою думку, спорт – це розвиток. Він зміцнює тіло, гартує характер, укріплює силу духу. І саме це я вважаю найціннішою перемогою не залежно від результату змагань, а також віку тих, хто змагається», – зазначив Григорій Недопад.

У результаті напруженої боротьби між учасниками волейбольного турніру Кубок Полісся дістався луцькій команді. Друге місце посіли господарі змагань, третє – команда Волинської обласної ради, на четвертій сходинці – ковельчани і замкнули рейтинг волейболісти з Каменя-Каширського.

Відзнаки у п’яти номінаціях отримали також кращі гравці.

У Луцькому педагогічному коледжі відбулося засідання наглядової ради. Участь у її роботі, як член цього спостережного органу, взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Керівник педколеджу Петро Бойчук найперше подякував членам наглядової ради за відчутну підтримку та допомогу навчальному закладу. Він також представив колегіальному органу предметний звіт про розвиток матеріальної бази, фінансово-господарську та освітньо-наукову діяльність коледжу. Особливо детально очільник проаналізував організацію навчального процесу та потенціал викладацького складу, адже це безпосередньо впливає на рівень підготовки спеціалістів.

Петро Бойчук, зокрема, зазначив, що за минулий рік заклад здійснив прорив у науковій роботі: чимало викладачів здобули наукові ступені та звання, багато працюють над кандидатськими роботами. Окрім того, вперше в Україні серед закладів такого освітнього рівня Луцький педколедж застував і видає науково-фаховий журнал «Академічні студії», також упродовж року більше 600 студентів опублікували свої наукові роботи. Він зазначив, що 30% навчального процесу відведено практиці студентів. Попри те, що коледж уповні виконує регіональне замовлення, а 80% випускників працевлаштовуються (решта продовжують навчання), в області відчутна тенденція нестачі педагогічних кадрів.  «Не минає дня, щоб до мене не зверталися голови громад з проханням про підготовку вчителів тих чи інших спеціальностей», – констатує Петро Бойчук.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук з попереднього досвіду роботи на посаді директора школи підтвердив високий рівень підготовки коледжем педагогічних кадрів. Він рекомендує тісніше співпрацювати з голова громад, зокрема, пропонувати їм коштом місцевих бюджетів оплатити навчання у магістратурі за такими дефіцитними спеціальностями як фізика, хімія, математика, і, таким чином, залучити вчителів у свої громади. Голова наглядової ради, народна депутатка Ірина Констанкевич радить запровадити підготовку спеціалістів для інклюзивного навчання, на які теж сьогодні в освітньому середовищі є великий попит. А заступниця керівника управління освіти і науки ОДА Тетяна Соломіна вважає за доцільне інтегрувати спеціальності дошкілля та початкової школи і готувати універсального фахівця, що надзвичайно актуально для сільської місцевості.

У цьому контексті присутні обговорили критичну ситуацію в області із кадровим забезпеченням дошкільної освіти. Через мізерну оплату праці тут велика плинність кадрів. Ірина Констанкевич зазначила, що нею було підготовлено законопроєкт про збільшення оплати праці працівникам дошкілля, але його не погодили асоціації, які відстоюють інтереси місцевого самоврядування, бо саме громади, а не держава, фінансують утримання дитячих садків. Юрій Поліщук зауважив, що справа не у відсутності бажання, а у фінансовій неспроможності громад, особливо сільських. Тож, на його думку, аби проблема не завела  у глухий кут, держава повинна запровадити субвенцію на утримання дошкілля. 

Окреслюючи перспективу розвитку навчального закладу, керівник коледжу перелічив заплановані  заходи зі зміцнення матеріальної бази: оновлення спортивної та актової зал, облаштування рекреаційної зони для студентів, капітальний ремонт покрівлі одного з навчальних корпусів. Про допомогу у фінансуванні останнього об’єкту Петро Бойчук клопочеться перед обласною радою.

Коледж також подав заявку на участь у новій державній цільовій програмі реконструкції студентських гуртожитків. З проханням посприяти в отриманні державного фінансування керівник завернувся до народної депутатки Ірини Констанкевич. Вона зауважила, що перешкодою в отриманні державних капітальних асигнувань є невтішна демографічна ситуація в області. «Держава, на жаль, не хоче інвестувати значні кошти в регіони з від’ємним приростом населення», – стверджує парламентарка. Тому вона рекомендувала спільно з управлінням освіти підготувати детальний аналіз ситуації та  перспективний план кадрового забезпечення галузі освіти як основу для аргументів на користь спрямування державних капіталовкладень в розвиток матеріальної бази педагогічного коледжу. Від себе ж Ірина Констанкевич гарантувала співфінансування в обсязі 1 мільйона гривень на капітальний ремонт покрівлі за рахунок інфраструктурної субвенції.   

 22 січня – День соборності України. Саме цього дня  1919 року у Києві було урочисто проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

 Урочистості з цієї нагоди у Луцьку символічно відбулися біля пам’ятника першому президентові Української Народної Республіки Михайлу Грушевському. Участь у них взяли військовослужбовці, представники громадськості та влади. Обласний депутатський корпус представляв  заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Учасники акції спільно виконали Державний Гімн України, а також вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять Героїв, які загинули за єдність нашої держави.

Лягли квіти і до підніжжя монументу Михайлу Грушевському, пам’ятника борцям за волю і незалежність України, фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України», а також до пам’ятних  знаків генералу Олексі Алмазову  та літунам УНР.

У Луцьку в рамках проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування  (ГОВЕРЛА) та Асоціації міст України обговорили законодавчі основи місцевого економічного розвитку.

Участь у форумі взяли голови територіальних громад, очільники і депутати обласних та районних рад, представники державної виконавчої влади на місцях, урядовці, парламентарі, а також експерти проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та Асоціації міст України. Йшлося про засади державної регіональної політики в умовах нового адміністративно-територіального устрою загалом та стратегічне планування розвитку територій зокрема.  

Звертаючись до присутніх народний депутат, голова підкомітету регіональної політики та місцевих бюджетів парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку Вячеслав Рубльов зазначив, що невдовзі у другому читанні буде прийнято нову редакцію закону «Про засади державної регіональної політики», яка покликана удосконалити систему стратегічного планування розвитку територій. І надзвичайно важливо  не тільки проаналізувати вплив на територіальні громади цього законопроєкту, а зробити це у процесі діалогу усіх гілок влади. Тільки за такої умови буде гарантовано результат – надання якісних публічних послуг як на місцевому, так і на державному рівнях.

Про практичну цінність спільної комунікації говорила і народна депутатка Ірина Констанкевич. Як заступниця голови Комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вона зауважила, що напрацьовано і чимало законопроєктів гуманітарного розвитку, які теж потрібно розглядати у контексті децентралізації. «У запровадженні процесів місцевого економічного розвитку не повинні згубитися питання культурного, освітнього, соціального характеру. Ці процеси мають бути синхронізовані та підсилювати один одного», – застерігає Ірина Констанкевич.

Голова Волиньради Григорій Недопад у своєму виступі зосередився на стратегії. «Стратегічне планування – це не що інше, як чіткі правила гри і конкретний план дій на певний період часу. Плани дій держави, регіону і громад повинні узгоджуватися. Основою для розробки стратегії мають стати пріоритетні напрямки і наявні ресурси.  Щодо процесу планування, то  відбуватися він повинен у конструктивній співпраці над оновленням стратегії розвитку регіону обласної ради та облдержадміністрації та тісній взаємодії обласної ради та територіальних громад», – зазначив Григорій Недопад і повідомив, що цій темі буде присвячено найближче засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування. Окрім того, допомогу у формуванні якісних документів стратегічного розвитку громадам надаватимуть і експерти проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Присутній на форумі заступник Міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря зупинився на конкретних статтях законопроєкту «Про засади державної регіональної політики». Він, зокрема, зазначив, що розраховувати на державне фінансування інфраструктурних проєктів зможуть лише ті громади, які матимуть стратегічні плани розвитку, їх належить сформувати упродовж року з часу прийняття закону. Регіональна стратегія повинна бути виписана ще раніше. Відповідно до закону стратегічний план розрахований на 7 років і передбачає два періоди планування – на 4 і 3 роки, аби  була можливість вносити зміни. Він також зазначив, що державну підтримку отримають Агенції регіонального розвитку, які, своєю чергою, повинні надавати громадам посильну допомогу у стратегічному плануванні та підготовці проєктів для реалізації.  Іван Лукеря наголосив, що оновлене законодавство передбачає посилення управління: в областях мають бути створені міжвідомчі координаційні комісії з регіонального розвитку. Окрім того, унормовані і засоби контролю за ефективністю реалізації проєктів – ті громади, які не зуміють освоїти державні кошти на той чи інший проєкт, упродовж 3 років не зможуть претендувати на інфраструктурні асигнування з державного бюджету. Заступник міністра наголосив, що при стратегічному плануванні дуже важливо визначитися з потенціалом території та інвестувати у ті проєкти чи об’єкти, які у перспективі забезпечуватимуть надходження і розвиток.

У столиці відбувся 4-ий щорічний Форум християн-управлінців України, присвячений обміну досвідом та налагодженню співпраці між депутатами різних рівнів для побудови ефективної роботи на місцях.

Учасниками форуму стали близько 500 делегатів з усіх регіонів України: діючі депутати Верховної Ради України та урядовці, депутати-християни місцевих рад та управлінці, керівники міжфракційних об’єднань, очільники конфесій Всеукраїнської Ради Церков, експерти та громадські діячі.

У складі волинської делегації у роботі об’єднавчого заходу взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. Він, зокрема, зазначив, що попри відділення церкви і держави в Україні, чимало активних християн стали депутатами рад різних рівнів. А на світовій арені найуспішнішими державами є країни з консервативною та прохристиянською основою.

Під час форуму йшлося про необхідність консолідації консервативних та прохристиянських сили, аби відстоювати ключові цінності та просувати важливі для суспільства ініціативи.

Під час дискусійних панелей учасники форуму обговорили роль управлінців-християн в трансформації української політики, їхню роботу у кризових умовах, функціонування міжфракційних християнських об’єднань, а також якісне проведення духовних ранків та молитовних сніданків.

До депутатів обласної ради звернулись профспілкові лідери Ковельської та Маневицької філій ДП «Волинський облавтодор» з проханням втрутитись у ситуацію, яка виникла у зв’язку із ліквідацією підприємства. Людей бентежить, чи не ліквідують разом із підприємством і заборговану їм зарплатню, а також відрахування єдиного соціального внеску. , а головне, яким чином будуть здійснені розрахунки із ними по заборгованості із заробітної плати та сплати ЄСВ. Вони розповідають, що не отримують заробленого упродовж останніх кількох місяців.  

Ця проблематика стала предметом обговорення на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ.

Голова профспілкової організації філії «Ковельська ДЕД» Володимир Коншин розповів, що зароблене працівникам боргують близько пів року. «Наші люди мають намір звернутися з цього приводу у прокуратуру, національну поліцію, НАБУ, СБУ, щоб допомогли нам отримати чесно зароблені гроші», – зазначив він.

Присутній на засіданні комісії директор дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Руслан Мандзюк підтвердив, що у листопаді минулого року засновник – ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» оголосив про початок ліквідації підприємства.  «У нас наразі склалась цікава ситуація: підприємство ще працює, хоча є наказ його ліквідувати. Ми підготувались до зими на 60%, закуплено великі об’єми солі та піску. Я вважаю дивним рішення засновника закривати таке стратегічне підприємство у зимовий період, адже за складних погодних умов на дорогах області може виникнути колапс. Як варіант ми розглядаємо можливість стати філією Львівського облавтодору із яким співпрацюємо упродовж кількох останніх років. Однак, ліквідаційна комісія працює, вона й визначатиме подальший розвиток подій», –  констатував керівник Волиньоблавтодору.

Голова профільної комісії Сергій Кудрявцев зауважив, що він попередньо спілкувався із очільником ліквідаційної комісії Тарасом Квачуком телефоном. Той запевнив, що підприємство, яке ліквідовується, має достатньо майна, аби за умови його продажу розрахуватися з боргами по зарплатні.

Втім, заступник керуючого справами – начальник відділу з питань юридичного забезпечення діяльності обласної ради Світлана Хороша рекомендує працівникам підприємства усе ж підстрахуватися і звернутися до суду, аби бути включеними в реєстр вимог кредиторів. «Строк заявлення вимог кредиторів спливає 11 лютого 2022 року. Тобто, усі хто буде включений, матиме хоч мінімальний, але шанс отримати зароблене», – зауважила вона.

У результаті обговорення члени профільної комісії вирішили ініціювати Звернення депутатів обласної ради до державного агентства автомобільних доріг України щодо ситуації яка склалась навколо ДП “Волинський облавтодор”.

«Ми розуміємо, що в області ліквідовується великий платник податків, стратегічне підприємство, яке часто-густо виконувало ту роботу, за яку ніхто не брався. Ми маємо звернутися до Укравтодору головно з приводу того, аби  були враховані усі нюанси в частині закриття усіх заборгованостей – у першу чергу щодо виплати заробітних плат та сплати податків», – резюмував Андрій Козюра.  

У селі Башлики Цуманської громади відкрили нову школу на 400 учнівських місць.

На сучасну і простору школу багатодітне село очікувало майже 4 роки, саме стільки тривало будівництво. Тому на відкриття навчального закладу прийшли не лише учні та їхні батьки, а й мешканці громади, будівельники, представники влади різних рівнів. В урочистостях також взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, народна дерутатка України Ірина Костанкевич, депутат обласної ради,обраний від тутешнього округу, Юрій Ройко.

Вартість будівництва перевищила 118 мільйонів гривень, з яких понад 10 мільйонів – кошти місцевих бюджетів, решта – державні асигнування. Трьом сотням школяриків не доведеться більше тіснитися чи навчатися у дві зміни. Нова школа розрахована майже на 400 місць. Її загальна площа більше 7 тисяч квадратних метрів. Тут обладнані за останнім словом техніки навчальні класи, просторі спортивна та актова зали, їдальня з сучасним харчоблоком. Окрім того, усе це – з врахуванням інклюзивності для учнів з особливимим освітніми потребами.  

Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що очікування нової школи у Башликах було значно довшим, аніж тривало її будівництво. «Ще у 2015 році мені, як голові районної ради, місцеві мешканці озвусити цю нагальну потребу. Вже настуаного року обласна рада, яку тоді очолюва Ігор Палиця, виділила кошти на проєктно-кошторисну документацію. А депутатка Верховної ради Ірина Констанкевич зробила усе, аби було виділене державне фінансування на будівництво. І от сьогодні діти підуть в сучасні, просторі і яскраві класи. Над входом у вас гасло «Разом до знань, до успіхів, до звершень». І школа у Башликах – це свідчення цього твердження. Навчайте і навчайтеся тут з радістю та вдячністю», звернувся Григорій недопад до присутніх.

Про визначальну вагу спільних дій влади і громади, взаємодію держави і місцевого самоврядування говорила і народна депутатка Ірина Констанкевич: «Сьогодні я тут, щоб розділити з вами довгоочікувану радість. Це приклад спільної праці великої кількості людей, які хотіли і мали на це право, щоб наші сільські діти отримували знання у якісних, сучасних і комфортних умовах. Я дякую всім і кожному за втілення цих мрій. А школярам побажаю єдиного: вчіться, розвивайтеся, щоб розбудовувати Волинь і Україну, як потужну європейську державу», – зазначила Ірина Констанкевич.

Проєкт програми створення та ведення містобудівного кадастру Волинської області на 2022-2025 роки розглянули члени постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ. (посилання)

На формування цілісної системи містобудівного кадастру області та наповнення електронної бази геоінформаційними даними упродовж 3 років передбачено близько 3 млн гривень. Вже цього року планується встановлення потужного сервера вартістю 700 тисяч гривень та придбання спеціального програмного забезпеченнядля розроблення геопорталу містобудівного кадастру, яке вартує близько 450 тисяч. Наступним кроком має стати інформаційне наповнення бази даних, переведення містобудівної документації у цифровий формат, а також навчання спеціалістів.

 Передбачається, що реалізація програми сприятиме надходженню в область інвестицій, створить прозорі і комфортні умови для роботи підприємців, впровадить європейські стандарти  управління територіальним розвитком, підвищить якість управлінських рішень завдяки моделюванню оцінки їх наслідків.

Депутат Іван Киричик поцікавився чи будуть дані порталу містобудівного кадастру сталими. Начальник управління містобудування та архітектури ОДА Микола Томчук пояснив, що інформація видозмінюватиметься по мірі розроблення генеральних та комплексних планів територій громад.

Депутат Андрій Козюра зауважив, що з огляду на досвід розвинених країн світу, із цифровізацією містобудівного кадастру наша держава запізнилась на роки, а відтак закликав колег та рекомендувати сесії схвалити цей документ. Керівництву виконавчої влади області члени профільної комісії також рекомендували віднайти можливості співфінансування програми з державного бюджету. 

Вітальний новорічно-різдвяний марафон в обласній раді сьогодні продовжила народна аматорська хорова капела «Дзвони Холмщини», до складу якоі входять члени Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина».
«Ми хочемо привітати вас із прийдешнім Христовим Водохрещем. Бажаємо вашим рідним і близьким у новому році здоров’я, сімейного щастя, в країні – миру, спокою і добробуту», – висловила зичення керівниця хорової капели Мирослава Новакович.
Для керівництва, депутатів та виконавчого апарату ради цього дня також звучали колядки та віншування від учасників колективу.
Голова обласної ради Григорій Недопад навзаєм висловив вдячність, що хористи продовжують добру традицію та щороку приходять з колядками. Він побажав усім учасникам хорової капели доброго здоров’я і довгих років життя та запросив на коляду наступного року.