У селі Сенкевичівка, що в Городищенській громаді, після капітального ремонту харчоблоку та облаштування укриття, відкрили ліцей. Усі роботи провели спільними зусиллями місцевого фермера, депутата Волинської обласної ради Анатолія Никонюка та Городищенської громади. На урочисту подію громада запросила голову Волиньради Григорія Недопада та народного депутата Вячеслава Рубльова.

Як розповіла директорка навчального закладу Інна Січевська, в харчоблоці ліцею не проводили капітального ремонту з дня його будівництва у 1979 році.

«Харчоблоку був в занедбаному стані і зі старим обладнанням. Звісно, ми щороку фарбували, ремонтували, але це не могло тривати безкінечно. Крім того, в ліцеї не було укриття, то ж проводити очне навчання ми не могли. Тепер у нас є все і ми розпочинаємо навчання», – констатує директорка.

В закладі відремонтували фасад, облагородили територію, уклали мощення, встановили огорожу. Голова Городищенської громади Світлана Соколюк зазначила, що завдяки взаємодії мецената Анатолія Никонюка та громади ліцей відкриває свої двері для учнів.

«Анатолій Никонюк власним коштом відремонтував харчоблок, придбав для нього обладнання, впорядкував подвір’я і обгородив заклад. З бюджету Городищенської громади ми спрямували кошти на облаштування укриття, а також замінили систему опалення в ліцеї», – підкреслила очільниця громади.

«Коли ми відвідали це приміщення влітку, я дав слово, що зроблю харчоблок. Для того, щоб школа відкрила свої двері, треба було вкласти понад 5 млн гривень. Нехай ці гроші служать нашій громаді. Мені хотілось би, щоб усі підприємці долучилися до благородної справи відновлення школи», – сказав під час виступу Анатолій Никонюк.

«Офлайн навчання для школярів надзвичайно важливе. Тепер діти зможуть відвідувати заняття, матимуть якісне харчуватися в комфортних умовах і будуть в безпеці під час освітнього процесу, – наголосив Григорій Недопад. – Від усього депутатського корпусу обласної ради ми передали телевізор який, переконаний, стане в нагоді під час навчання в оновленому закладі».

Така співпраця громади та місцевого бізнесу – приклад для усіх, переконаний народний депутат Вячеслав Рубльов. Він відзначив, що Анатолій Никонюк – це та людина, яка дбає про громаду, її розвиток та її майбутнє – дітей.

«Уже вдруге в Городищенській громаді завдяки такій тісній співпраці оновлюють об’єкти соціального спрямування. Нещодавно в сусідньому селі Шклинь відкрили амбулаторію, в якій левову частину роботи провів саме Анатолій Никонюк, зараз – ліцей. Я впевнений, це і є прояв справжнього патріотизму – задля громади і її розвитку».

Також народний депутат передав для потреб ліцею ноутбук.

Голова обласної ради Григорій Недопад спільно із очільником ОВА Юрієм Погуляйком та його заступником Юрієм Гупалом привітали призерів чемпіонату світу з кікбоксингу ISKA та першості Європи з кіокушинкай карате, а також їх тренерів.

Чемпіонат світу з кікбоксингу ISKA зібрав маже тисячу кікбоксерів з 31 країни. У складі збірної України троє спортсменів з Волині здобули призові місця. Софія Подвальна – майстер спорту України з кікбоксингу ISKA, виборола золото у ваговій категорії 55 кг. Перше місце у ваговій категорії 75 кг посів також Руслан Ткачук. Артем Кучерук здобув срібло цієї першості у ваговій категорії 55 кг.

Тренер-викладач призерів чемпіонату світу Андрій Подвальиий, який також є майстром спорту України міжнародного класу з кікбоксингу ВТКА, розповів, що цьогорічні світові змагання стали особливими для українських спортсменів.

«На нинішньому чемпіонаті світу ми вважалися фаворитами, адже у 2019 році збірна України з кікбоксингу ISKA посіла друге місце у загальному заліку на змаганнях в Ірландії. Загалом українські спортсмени були на високому рівні, майже усі здобули призові місця. Наша збірна у командному заліку стала срібним призером, трохи поступившись німцям. Організатори та учасники змагань були дуже здивовані, що попри війну ми не знизили обертів. Завдяки керівництву волинської федерації кікбоксингу ми маємо прекрасний спортивний зал, аналогів якому немає на західній Україні. Саме тому, ми не припиняли занять, тренувалися двічі на день. Незважаючи на війну ми маємо бути сильними і надалі здобувати престиж для нашої області та держави», – наголосив він. Принагідно тренер попросив допомоги у придбанні генератора для підтримання опалення у спортивній залі.

Збірна України з кіокушинкай карате також стала другою у загальному заліку на чемпіонаті Європи. У цій першості взяли участь понад пів тисячі спортсменів з 22 країн. Українські каратисти вибороли 40 медалей: 8 золотих, 12 срібних та 20 бронзових.

Спортсмен Луцької міської федерації кіокушинкай карате Фрунзік Королік виборов срібну медаль у ваговій категорії 90+ кг серед молоді. Тренер-викладач призера чемпіонату Європи Віктор Москвич висловив вдячність керівництву області за сприяння у безперешкодному перетині кордону та поділився враженнями від першості.

«Склад нашої збірної був дуже потужний. Цьогоріч атмосфера була надзвичайно дружньою до нас. Навіть після нашого переможного поєдинку над болгарином, потенційним чемпіоном Європи, уся їхня збірна підійшла нас, привітала та визнала нашу беззаперечну перевагу. Вболівальники, спортсмени та організатори першості подарували нам шалену підтримку, ми відчули, що усі сьогодні з нами і за нас», – розповів він.

Керівники області також вислухали нагальні потреби представників обох федерацій та пообіцяли всебічну підтримку та сприяння у їх вирішенні.

«Ми вам вдячні за важку, системну та наполегливу працю, адже ви докладаєте максимум зусиль, щоб досягати високих спортивних результатів. Саме завдяки вам наш прапор гордо і гідно майорить на європейській та світових аренах, ви славите не лише рідну Волинь, а й Україну. Допомагати та сприяти вам – це для нас справа честі», – наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

Усіх призерів та їх тренерів було відзначено також подяками голів обласної ради та облвійськадміністрації.

Проблему як системну під час бюджетних слухань озвучили більшість керівників обласних комунальних закладів охорони здоров’я.

Коментуючи спроможності обласної скарбниці голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що наступного року ресурс, передбачений на фінансування обласних медичних установ, буде меншим на понад 90 мільйонів гривень. «Уся базова дотація з державного бюджету традиційно спрямовувалася на оплату компослуг для закладів охорони здоров’я. Цього року її обсяг склав 112 мільйонів гривень, наступного буде лише 20. Не передбачено державою у 2023 році і цільового трансферту на енергоносії, який ми мали цьогоріч. Єдине сподівання, яке у перспективні зможе трохи полегшити ситуацію із бюджетним забезпеченням цієї статті видатків, – це додаткова дотація, яка, однак, поки не розподілена, але і вона, найпевніше, буде для області суттєво меншою», – пояснив причини очільник бюджетної комісії. Тому він закликав керівників обласних медзакладів дуже ретельно спланувати видатки, звернувши увагу, що більшість клінік обласної комунальної власності, завдяки контрактуванню з національною службою здоров’я, усе ж мають фінансову «подушку».

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що установи, які мають індивідуальні котельні і комбіновані види опалення у значно кращому становищі. «У перспективі ми все ж повинні вирішити питання встановлення модульних котелень в усіх комунальних установах. Це – економно і ефективно», – впевнений очільник облради.

Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух констатував, що 2023-ій буде роком випробувань для галузі як у фінансовому плані, так і в організаційному. За його словами тенденцій вказують на те, що при збереженні обсягу медичних гарантій для населення оплачуватися вони будуть НСЗУ в менших обсягах. Окрім того, суттєві виклики стоять перед малими лікарнями. «Завдання галузі вистояти у дуже складних умовах. Наведу лише один приклад: тиждень роботи обласної клінічної лікарні на генераторах – це 1 мільйон 200 тисяч гривень додаткових витрат», – зазначив посадовець.

Друга за актуальністю потреба – це генератори. Попри те, що майже всі лікарні їх мають, тривалі перебої в електропостачанні, спричинені масовими бомбардуваннями, виявили необхідність збільшити кількість цих агрегатів. Вирішено частково залагодити цю проблему за рахунок зекономлених цьогоріч коштів за окремими статтями видатків обласного бюджету.

В додатковий бюджетний запит внесено і потребу в облаштуванні укриттів. Сертифіковані сховища мають не усі медустанови, як і власні кошти для їх створення. За таких обставин їх доведеться обладнувати за рахунок обласного бюджету, оскільки за позовом прокуратури вже є судові рішення про примусові зобов’язання.

Окрім вищеперелічених потреб медичні директори озвучували й іншу нагальну для своїх закладів проблематику. Так, головний лікар обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував додаткову потребу у понад 30 мільйонів гривень. Йдеться про збільшення видатків на специфічні ліки для хворих з трансплантованими органами, розхідні матеріали для оперативних втручань, придбання, ремонт та обслуговування медапаратури (вартість лише однієї запчастини до ангіографа перевищує 2,5 млн грн). Щодо обладнання та виробів медичного призначення, то Григорій Недопад попросив подати окремий список необхідного. «Нещодавно ми налагодили контакт і благодійними фондами Німеччини та Нової Зеландії, які спеціалізуються на медичних потребах, тому спробуємо закрити якусь частину з переліченого», – висловив сподівання голова Волиньради.

Керівниця ТМО охорони дитинства і материнства Ірина Горавська, крім потреби замінити централізоване опалення на індивідуальне, подала додатковий запит на встановлення ліфта у санаторії матері і дитини «Дачний»: «Це санаторій для діток з інвалідністю. Іншої технічної можливості зробити цю будівлю інклюзивною, крім як облаштування підйомника, немає». Також вона констатувала, що реальна потреба у коштах на придбання ліків для дітей з орфанними захворюваннями становить 16 мільйонів гривень, тоді як передбачено лише 500 тисяч.

Головна лікарка обласної психіатричної лікарні Людмила Юрко назвала критичною нестачу коштів на медикаменти і харчування загальним обсягом близько 7 мільйонів гривень. Вона розповіла, що з початком великої війни кількість хворих зросла удвічі, заклад переповнений, тут – понад півтисячі пацієнтів. «Послуга психіатричного профілю НСЗУ значно недооцінена. Окрім того, термін перебування одного пацієнта у нас в середньому 30 днів. Нам, звісно, допомагають продуктами і обласна рада, і благодійники. Але цього все одно не вистачає», – бідкається медична директорка. Вона також клопочеться про виділення коштів на проведення аварійних ремонтних робіт та встановлення пожежної сигналізації.

Жодних понад доведені граничні показники асигнувань не декларують обласний центр терапії залежностей та волинська екстренка. Не заявили їх додатково, окрім енергоносіїв, також і госпіталь інвалідів війни, обласний Хоспіс, інфекційна лікарня, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери.

Натомість виникло чимало питань до організації діяльності обласної служби крові. Детальному аналізу поточного сану справ та стратегії функціонування установи депутати вирішили присвятити окреме засідання профільної комісії.

На завершення Орест Маховський зазначив, що на підставі додаткових запитів постійною депутатською комісією з питань бюджету будуть сформовані рекомендації щодо остаточного варіанту видатків на галузь охорони здоров’я у 2023 році.

Під таким гаслом у 90-ті роковини Голодоморів та рік великої війни Україна вшановує пам’ять жертв трьох навмисно спровокованих голодних геноцидів.

Традиційно в останню суботу листопада у містах і селах Волині згадують померлих та ненароджених внаслідок Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років.

Жалобні заходи пройшли і в обласному центрі. Схилити голову перед пам’яттю мільйонів невинно заморених прийшли представники громади і влади, молодь і громадські лідери, військові та духовенство. Волинську обласну раду представляв заступник голови Григорій Пустовіт та депутати.

Біля пам’ятника Християнському милосердю на честь волинян, які рятували від голоду біженців, відслужили молебень та поклали квіти. Скорботною ходою процесія рушила до місця розстрілу в’язнів Луцької тюрми. Панахиду за загиблими відправив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Присутні вшанували пам’ять жертв Голодоморів хвилиною мовчання та виклали символічний хрест зі свічок.

«Нащадок сталінського – путінський режим знову прагне знищити українську націю, її ідентичність, культуру, мову. Окупанти вбивають і катують, депортують дітей і дорослих, руйнують міста, плюндрують землі, спалюють українські книжки й старожитності. Сьогодення вчить: щоб запобігти трагедіям минулого, наша пам’ять повинна бути живою і чесною, а ті, хто вчиняє злочини проти людства, мають бути суворо покарані», – впевнений Григорій Пустовіт.

Сьогодні також десятки тисяч свічок запалахкотіли у вікнах осель. Волинян на честь пошанування жертв Голокосту доєдналися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».

На виконання рішення обласної ради з балансу Затурцівської спеціальної школи «Центр освіти» у комунальну власність Затурцівської сільради передали шкільний автобус.

Голова Волиньради Григорій Недопад спільно із народним депутатом України Вячеславом Рубльовим, депутатом облради Юрієм Харченком та директоркою спецшколи Ларисою Лопухович сьогодні офіційно передали ключі та технічний паспорт від цього спеціалізованого транспортного засобу очільнику Затурцівської тергромади Юрію Ковальчуку.

Голова громади висловив вдячність депутатам та голові Волиньради за те, що допомогли з вирішенням проблеми підвезення учнів з відділених сіл.

«Цей автобус призначається для Шельвівського ліцею. За наповнюваністю – це друга школа в громаді після Затурців, там навчається 129 учнів, більшість з яких ми довозимо із шести навколишніх сіл. Автобус, який у них був, у перші ж дні війни передано на потреби оборони. З 1 вересня у ліцеї відновлено навчання, обладнали укриття, а от проблема доїзду дотепер залишалась невирішеною», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що шукати рішення довелося у нестандартний спосіб, бо придбати новий шкільний автобус сьогодні неможливо.

«Ми на сьогодні маємо близько 30 млн залишків цільової освітньої субвенції, і запити на придбання шкільних автобусів продовжують надходити від різних навчальних закладів. Але закупити їх ми не можемо, бо усі три вітчизняні заводи, які їх виготовляли, практично призупинили виробництво. Ми й надалі будемо шукати можливості та передавати спецтранспорт із тих закладів, які не мають у них гострої потреби – іншим, які залишились без автобусів, однак мають необхідність довозити значну кількість дітей», – підкреслив він.

Директорка Затурцівської спецшколи Лариса Лопухович розповіла, що у її закладі сьогодні цілодобово живуть і навчаються понад 150 учнів з різних куточків області, які потребують корекції розвитку. Діток, окрім навчання, залучають до культурно-мистецьких та спортивних заходів. Але, зазвичай, це невеликі групи учнів. Коштом закордонних меценатів для спецшколи було придбано два мікроавтобуси, яких цілком вистачає для перевезення вихованців. Тож школа погодилася передати свій шкільний автобус більшої місткості тим освітнім закладам, які мають у цьому гостру необхідність.

Тривають слухання з формування остаточних показників проєкту обласного бюджету на 2023 рік. Сьогодні депутати Волиньради провели детальні фінансові консультації з обласними комунальними установами сфери соціального захисту.

В умовах воєнного стану ситуація з обласним бюджетом не найкраща, ще складніша вона – з державним, 90% коштів якого спрямовується на оборону, усе решта фінансується за рахунок запозичень і грантів. «В таких умовах розраховувати на додаткові асигнування не доводиться. Попри те, що обсяги ваших кошторисів виписані на рівні теперішнього року, я прошу кожного керівника так збалансувати видатки, щоб на 100% були забезпечені захищені статті. Окрім того, треба знайти можливість накопичити мінімальні резерви на випадок непередбачуваних ситуацій», – звернувся до присутніх голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Начальниця департаменту соціальної політики Оксана Гобод переконує, що саме за таким принципом і формувався бюджет кожної комунальної установи соціального захисту. Обґрунтованими назвали ці розрахунки і в департаменті фінансів.

«Ми зобов’язані вижити і зробимо це», – в один голос запевняють очільники соціальних установ. Проте, без додаткових бюджетних запитів усе ж не обійтися. Найперше вони стосуються придбання генераторів та палива для них. Цю проблему як гостру озвучили керівники усіх психоневрологічних інтернатів та геріатричного пансіонату. У цих закладах стаціонарного і паліативного догляду перебуває від 80 до понад 200 підопічних, чимала частина з яких прикуті до ліжка. Непередбачувані знеструмлення дуже ускладнюють роботу, останнім часом електроенергія подається не довше як 2-3 години на добу. Керівники розповідають: завдяки спонсорам та благодійним організаціям їм вдалося добути генератори, однак, вони невеликої потужності і їх мало, тому вдається закривати якусь одну з потреб, здебільшого підтримують живлення котелень. Щоб якось дати раду, у багатьох інтернатах для приготування їжі в дворі обладнали печі на дровах, а персонал пралень тепер працює вночі. Однак, застерігають керівники інтернатних установ, при стійких мінусових температурах це не порятує.

Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що цю системну проблему варто вирішувати негайно, не чекаючи наступного бюджетного року. «Ми зобов’язані закрити ці потреби, використовуючи усі можливості, в тому числі і обласного бюджету. Зараз закупівлю можна здійснювати швидко, за прямими договорами. Але складність у тому, що на тепер генератори у гострому дефіциті», – зазначив очільник ради. Він усе ж радить негайно подавати заявки як до обласної військадміністрації, так і до центральних органів влади. Заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт також рекомендує паралельно шукати підтримки і у міжнародних організацій та іноземних міст-партнерів.

Що ж до палива для генераторів, то Оксана Гобод з обережним оптимізмом зазначила, що, можливо, питання з покриттям видатків частково вдасться вирішити за рахунок міжнародної допомоги. «Ми перебуваємо на завершальному етапі перемовин з організацією німецького Червоного Хреста. І якщо домовленості закінчаться підписанням угоди, то наші інтернатні установи зможуть отримати грошову компенсацію на оплату комунальних послуг», – зазначила посадовиця.

Інша проблема стаціонарних соціальних закладів – це сертифіковані укриття. Окремі інтернати обладнали їх власними силами, але сховища не придатні для тривалого перебування, оскільки у них відсутня вентиляційна система, каналізування та водопостачання. А от в деяких закладах укриття доведеться будувати з нуля. На ці потреби знадобиться не один десяток мільйонів, до того ж, під час воєнного стану капітальні видатки не фінансуються. Однак, переконаний голова бюджетної комісії Орест Маховський, до вирішення цього питання у перспективі, найпевніше, доведеться повернутися, зважаючи на агресивне сусідство.

Наступного понеділка депутати обласної ради спільно з головними розпорядниками коштів аналізуватимуть бюджетне забезпечення 2023 року галузі охорони здоров’я.

Голова обласної ради Григорій Недопад та очільник ОВА Юрій Погуляйко спільно із депутатами обласної ради Ігорем Лехом, Володимиром Бондарем, Анатолієм Вітівим і Юрієм Ройком першими оглянули нові площі та ознайомилися з останніми здобутками обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Керівник волинської «екстренки» Володимир Шмаль нагадав, що упродовж 2 років було повністю оновлено увесь парк карет швидкої допомоги. «У нас є 72 бригади, кожна з яких сьогодні їздить на новому спецавтомобілі. А сучасний транспортний засіб із новітнім обладнанням – це швидкий доїзд, а отже – врятовані життя. Тепер ми працюємо над поліпшенням умов праці нашого персоналу, вони заслуговують на комфортні умови», – наголосив він.

Упродовж останніх двох років приміщення центру зазнало суттєвих змін. Там, де ще донедавна були господарські приміщення та гаражні бокси, сьогодні вирує офісне життя. В результаті перетворень нові, більш комфортні умови роботи тепер отримали працівники навчально-тренувального відділу, автомобільно-експлуатаційного (диспетчер, інженер з безпеки руху, головний механік, начальник гаража), та відділу автоматичних систем управління та зв’язку відділу (4 працівники, які відповідають за програмне забезпечення оперативно-диспетчерської служби). Тут також передбачили кімнату для нарад та простору залу для проведення теоретичних навчальних занять для працівників центру.

«Це приміщення водночас слугуватиме й аудиторією для студентів Волинського медінституту, який готує для служби екстреної допомоги парамедиків. Це – головний працівник служби екстреної медичної допомоги, який, приїжджаючи на виклик, має вміти усе на рівні із лікарем. Навчальна програма у них значно ширша, аніж у фельдшерів, які є у більшості наших бригад», – зауважив Володимир Шмаль.

«Парамедик – це нова спеціальність, яка цьогоріч з’явилась у Волинському медінституті. В Україні є лише два навчальних заклади, включно із нашим, які сьогодні готують таких вкрай потрібних фахівців», – додав голова обласної ради Григорій Недопад.

Керівник служби екстреної допомоги подякував голові та депутатам Волиньради за сприяння у виділенні окремого приміщення для розташування адміністрації закладу, адже досі вони були змушені тіснитись на невеликих пристосованих площах. «Ви також не стояли осторонь і всіляко допомагали облаштувати і нові приміщення, і прилеглу територію. Тепер тут просторо, світло і сучасно», – підсумував Володимир Шмаль.

Він також подякував за передане обласною радою шиномонтжне обладнання для потреб центру. «Наше автогосподарство налічує 98 автомобілів, і всі вони двічі на рік потребують заміни гуми, відтак, маючи власну шиномонтажку ми ощадимо понад 800 тисяч гривень щороку», – наголосив Володимир Шмаль.

Голова обласної ради Григорій Недопад та обранці громади були вражені об’ємами та якістю виконаних робіт. «Нам хочеться лише висловити щиру вдячність керівництву центру за те, що вони у такий скрутний для держави час зуміли зекономити та здійснити усі ці перетворення. Загальна вартість ремонтно-будівельних робіт уже сягнула майже 3 млн гривень і це ще не кінець, адже триває утеплення фасадів. Ми зі свого боку будемо й надалі всіляко сприяти цьому успішному підприємству, адже воно з вірою у перемогу працює на перспективу», – резюмував голова Волиньради.

24 листопада вшановують роковини смерті видатного історика, державного і громадсько-політичного діяча, письменника і організатор української науки.

Вклонитися таланту і сподвижництву Михайла Грушевського, схилити чоло у молитві та вшанувати пам’ять хвилиною мовчання до його постаменту традиційно прийшли представники влади області та міста.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зауважив, що вияв поваги до постаті першого українського президента, його унікального наукового доробку – це не тільки вшанування, а й утвердження традицій боротьби за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, засвідчення вдячності всім творцям і захисникам Української держави.

На базі обласного центру соціально-психологічної допомоги відбулося виїзне засідання постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму. Члени профільної комісії мали на меті не лише ознайомитись із роботою закладу, а й вивчити його проблематику.

Цей заклад надає соціальні послуги особам, які внаслідок стихійного лиха, збройних конфліктів, домашнього насильства, торгівлі людьми або реальної загрози їх вчинення, потрапили у складні життєві обставини і не можуть самостійно їх подолати.

Директор центру Володимир Ковальчук розповів, що за час свого існування (з 2005 року) заклад уже тричі був змушений змінити прописку, адже увесь час оселявся в орендованих та не завжди комфортних приміщеннях. Сьогодні ж у розпорядженні центру 10 загальною площею понад 160 кв.м.

Особами, які опинились у складних життєвих обставинах, тут надають допомогу соціальні педагоги, психолог та практичний психолог. Максимальний термін цілодобового перебування особи в центрі становить 90 діб, а жертви домашнього насильства можуть залишатися і до пів року.

«З початку введення воєнного стану ми також почали надавати прихисток внутрішньо переміщеним особам. І кількість таких людей у нашому центрі збільшується», – наголосив він.

Члени профільної комісії визнали, що установа потребує поліпшення матеріально-побутових умов. Так, департаменту соціального захисту ОВА спільно з відділом майна апарату обласної ради депутати рекомендують опрацювати питання пошуку просторішого приміщення для повноцінного функціонування закладу.

Фінансування центру соціально-психологічної допомоги здійснюється в рамках обласної комплексної програми з питань підтримки сім’ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків. На функціонування закладу у 2022 році було передбачено понад 3 млн гривень.

«Ми не розраховуємо лише на кошти обласної казни. Аби покращити умови перебування отримувачів соціальних послуг, підвищити рівень комфортності їх тимчасового проживання та забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови, ми також співпрацюємо із благодійниками, громадськими та релігійними організаціями», – зауважив Володимир Ковальчук.

За підсумками візиту депутати також рекомендували профільному департаменту виконавчої влади та керівництву центру спрямувати зусилля на залучення грантових коштів для потреб цього соціального закладу.

Довідково:

У закладі діє телефон цілодобової «гарячої лінії» 050 670 99 54, зокрема з використанням месенджерів для надання консультацій. Також передбачена комунікація з потенційними отримувачами соціальних послуг через офіційну сторінку закладу в мережі Facebook (https://www.facebook.com/HELP.VOCSPD

Бюджетне забезпечення на наступний рік найбільш фінансовоємкої галузі – освіти і науки аналізували сьогодні депутати напередодні формування проєкту обласного кошторису 2023.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що аналізуватимуться винятково асигнування обласного бюджету, оскільки освітня субвенція усе ще не розподілена. Окрім того, він наголосив, що у наступному році для області у понад 5 разів зменшено базову дотацію, яка і була головним джерелом покриття нестачі фінансування окремих статей видатків. Тому закликав керівників обласних комунальних закладів освіти ретельно планувати витрати у межах доведених граничних показників.

Головна освітянка Волині Людмила Плахотна зазначила, що попри збільшення у наступному році фінансування галузі на 14,5 млн грн, потреби учетверо перевищують призначення. В повному обсязі запланували видатки на оплату енергоносіїв, зарплатню з мінімальними надбавками, забезпечення дітей-сиріт, фінансування двох галузевих програм, а також закупівлю інвентарю. А от на стипендії та харчування коштів стане тише на півроку. Вона також зауважила, що у наступному році не варто розраховувати на зміцнення матеріальної бази за рахунок залишків цільової освітньої субвенції (йдеться про 30 млн грн), за новими правилами її належить використати до кінця року. Є гостра проблема у поновленні парку шкільних автобусів, які були вилучені на оборонні потреби, але їх виробництво в Україні майже призупинено. Відтак, прийнято рішення цільові кошти спрямувати на обладнання укриттів мобільними зарядними станціями, роутерами, мультибордами, які пізніше можна використовувати і у повноцінному навчальному процесі. До того ж, на базі освітніх установ влаштовано багато «Пунктів Незламності».

Орест Маховський усе ж наполягає переглянути розподіл видатків галузі, аби на 100% перебачити фінансування захищених статей, оскільки обсяг додаткової дотації невідомий. Заступник начальника департаменту фінансів Володимир Селедець додав, що цього державного трансферту не вистачить на покриття дефіциту стипендій та харчування школярів. Тим більше, що за цей же рахунок фінансується оплата енергоносіїв медичних закладів. А додати з інших джерел обласної скарбниці, означає урізати й без того мінімальне бюджетне забезпечення інших галузей.

Що ж до аналізу кошторисів обласних комунальних освітніх установ, то, зокрема, керівники трьох профільних ліцеїв – Володимирського, Княгиненівського та Люблинецького висловили сподівання, що зможуть проіснувати у межах передбачених асигнувань. Тут відновили очну форму навчання, обладнали укриття, підготувалися до опалювального періоду, закупили генератори, аби на час знеструмлень була можливість працювати, в тому числі і котельному господарству. Єдине про що клопоталися – це про додаткові асигнування на придбання палива для генераторів.

Таке ж прохання озвучували практично усі керівники освітніх закладів, а окремі – й про придбання генераторів. Оскільки спрямування коштів на ці потреби з обласного резервного фонду – процедура складна і тривала, заступник керівника департаменту фінансів пропонує вирішити проблему за рахунок обласного матеріального фонду, де накопичені, в тому числі і паливно-мастильні запаси. Щоправда усе це зосереджено в одному місці, тому він рекомендує створювати такі матеріальні фонди і в громадах.

Щодо фінансового забезпечення спецшкіл, а таких в області 7, то і їхні керівники запевнили, що подужають труднощі обмеженого фінансування. Більшість цьогоріч, з причин дистанційного навчання, заощадили на енергоносіях та видатках на оздоровлення дітей, і за рахунок цього мають намір покрити нестачу коштів на медикаменти, харчування чи закупівлю твердого палива на 2023 рік. Окремі також розраховують на допомогу меценатів і спонсорів.

Дадуть собі раду на базові потреби в межах визначеного фінансування і спеціалізовані ліцеї, йдеться про Волинський науковий, Нововолинський науковий і обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної сотні.

Без критичних зауважень прийняли фінансову дійсність наступного року і директори п’ятьох фахових коледжів передвищої освіти.

За підсумками аналізу депутати обласної ради сформулювали ряд рекомендацій. Зокрема, розглянути на профільній комісії перспективи функціонування спортивного ліцею на базі Володимирського центру освіти; за наявності бюджетних можливостей внести у план фінансування на наступний рік виготовлення проєктно-кошторисної документації для встановлення двох твердопаливних котлів у Затурцівській спеціальній школі та будівництва індивідуальної котельні для Княгиненівського ліцею. Окрім того, спеціалізованим ліцеям, для запобігання порушення бюджетного законодавства, настійливо рекомендовано дотримуються співвідношення контингенту вихованців 70% (діти з сільських територій) на 30% (діти з громади за місцем розташування закладу), інакше заклади повинні бути переведені на утримання з місцевих бюджетів, або ж набути статусу профільних освітніх установ.

Консультації з керівниками закладів позашкільної та професійно-технічної освіти ще триватимуть у наступний вівторок. Бюджетні слухання продовжаться аналізом фінансування обласних соціальних установ.