На запрошення мешканців села Піддубці Підгайцівської територіальної громади голова обласної ради Григорій Недопад відвідав місцевий ліцей, аби вивчити безпекову ситуацію.
Директорка Піддубцівського ліцею Лілія Купіч розповіла, шо освіту в навчальному закладі здобувають 337 ліцеїстів, які приїздять сюди із семи сіл. Перший клас навчається очно, інші мають змішану форму навчання – тиждень дистанційно, тиждень офлайн. «Під час повітряних тривог школярі користуються укриттям сусіднього дитсадка «Радість», яке розташоване за 400 м від закладу. Його потужність – 150 місць», – стверджує директорка ліцею.
За словами депутатів Підгайцівської сільради та заступника сільського голови тергромади, депутата обласної ради Валентина Приходька, виготовлено проєктно-кошторисну документацію на капітальне будівництво укриття на території ліцею. «Орієнтовна вартість будівництва – 16 млн. грн., площа сховища – понад 450 кв. м. і розрахована на 340 осіб», – запевняють депутати Підгайцівської сільської ради.
Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що головне – безпека дітей під час освітнього процесу.
«Тому потрібно вивчити досвід інших громад, які встановили модульні укриття на території освітніх закладів, і продовжувати роботи з облаштування повноцінного укриття. Ми розуміємо, що дітям потрібно відвідувати навчання, у цьому зацікавлені усі – і батьки, і школярі, і педагоги. Обласна рада долучиться та допоможе максимально прискорити цей процес», – зазначив Григорій Недопад.
Голови обласних рад та представники центральних органів влади обговорили роль обласних рад у процесі євроінтеграції. За дорученням очільника Волиньради Григорія Недопада участь у дискусії взяв його заступник Григорій Пустовіт.
Черговий дискусійний майданчик щодо участі найвищих представницьких органів місцевого самоврядування у формуванні регіональної політики та євроінтеграційному поступі України зініційований парламентським комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. До діалогу також долучилися керівництво Верховної Ради, представники Офісу Президента та Міністерства розвитку громад і територій.
Народний депутат, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін зазначив, що процес євроінтеграції неможливий без участі обласних рад, бо Європейський Союз ключового значення надає саме регіональним владам. Про надважливу роль найвищих представницьких органів місцевого самоврядування у формуванні та впровадженні регіональної політики, комунікації з громадами, децентралізаційній реформі та відновленні країни говорив і заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба.
Водночас, за словами першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка, партнери критикують Україну за недостатню увагу держави до регіональної політики. Оскільки наприкінці цього року розпочнуться перемовини щодо членства в ЄС, зазначену проблематику належить мінімізувати. Тож формування стратегії регіонального розвитку – одне з головних домашніх завдань України. Зокрема зазначалося, що готуються зміни до вітчизняного законодавства про засади регіональної політики, ефективний розподіл повноважень, субрегіональне та міжрегіональне співробітництво.
Цілковито підтримуючи аргументи на користь значимості участі обласних рад у процесі євроінтеграції, голови обласних рад різних регіонів пори все зауважували, що не почуваються суб’єктами цього процесу. Мовляв, реформа децентралізації зупинилася на базовому рівні самоврядування, а умови воєнного стану позбавили обласні ради більшості повноважень на користь державних військових адміністрацій.
Віталій Безгін констатував, що змінити це не вдасться до завершення війни, а перемовини щодо членства України в ЄС розпочнуться вже невдовзі. Тож закликав голів обласних рад до активної взаємодії задля ефективних змін у формуванні та впровадженні регіональної стратегії.
З цією метою було узгоджено створити постійний дієвий майданчик для діалогу органів місцевого самоврядування регіонального рівня з центральною владою та ще одну консультативну платформу для прямої комунікації голів обласних рад та спікера парламенту. Окрім того у найближчих планах – реальне відновлення роботи агенцій регіонального розвитку та перезавантаження асоційованого виразника інтересів регіональних самоврядних влад – Української асоціації районних та обласних рад.
На Театральному майдані Луцька відбулась всеукраїнська громадська акція, присвячена об’єднанню та підтримці родин загиблих Героїв російсько-української війни. Пам’ятне дійство під назвою «Час не лікує» організоване Волинським осередком ГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України».
Вклонитися пам’яті полеглих захисників прибули матері, батьки, дружини, діти, рідні та друзі полеглих Героїв з різних куточків області. До скорботного заходу долучився заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, заступниця очільника ОВА Мирослава Якимчук, представники громадськості та духовенство.
Біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за Єдність України» військові капелани звершили панахиду. Пам’ять про полеглих вшанували хвилиною мовчання. Опісля присутні поклали квіти до підніжжя фотостенду із зображеннями загиблих воїнів.
Очільниця ГО на Волині Катерина Свищ наголосила, що нинішнє дійство відбувається з метою гідного пошанування пам’яті сучасних українських Героїв та покликане привернути увагу влади і суспільства до потреб родин загиблих та безвісти зниклих воїнів. «Не важливо як називалась війна, що триває з 2014 року — АТО, ООС чи повномасштабна. Вже 10 років у нас одна війна. Ми маємо докласти усіх зусиль для вшанування пам’яті наших Героїв, для допомоги їхнім родинам та для довгоочікуваної української Перемоги. Трагедія родин загиблих – це трагедія нашого рідного краю, усієї нашої держави. Обездолені жінки, осиротілі діти, в чиїх очах вічна скорбота – це результат жорстокої російсько-української війни. Сумно від того, що білими лебедями у небеса відлітає цвіт української нації, безстрашні та мужні захисники, які не побоялись віддати своє життя за свободу рідної землі. Кожен із них міг прожити інше життя, багато із них не зустріли свою долю, не побачать, як ростуть їхні діти, не встигли втілити в життя свої мрії. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали… Найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять…», – підкреслила вона.
Розваги по-науковому приурочили до Дня раціоналізатора та винахідника. Пізнавальний захід відвідав і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.
Цього дня Театральний майдан нагадував велетенську експериментально-випробувальну лабораторію. Майстер-класи, воркшопи, практикуми, для любителів історії – квест ТУТ_луцько з Лесею. Кожен охочий, не залежно від віку, мав нагоду перевірити закони фізики й хімії, покерувати міні-автомобілями та роботами, випробувати технічні новинки і навіть врятувати людину, тренуючись на манекені робити штучне дихання, або ж дати своє перше інтерв’ю. І охочих не бракувало – студенти, школярі, їхні батьки і просто перехожі, а учні обласного ліцею імені Героїв Небесної сотні прийшли цілим курсом.
Усе це науково-пізнавальне різноманіття влаштували обласні комунальні заклади – Центр позашкільної освіти та Волинський осередок Малої академії наук, а також два волинських університети – ВНУ та ЛНТУ. Особливий гість – столичний Музей науки України, який презентував наукове шоу та майстерню ідей.
Очільниця Центру позашкільної освіти і депутатка обласної ради Оксана Філіпчук зазначила, що Науковий пікнік – не тільки нагода просто пояснити складні речі, це і підтримка людей, які впроваджують нові технології, формують інтелектуальний та інноваційний потенціал країни. «День винахідника і раціоналізатора поєднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним даром творчості, почуттям нового, вмінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипів. Винахідник і раціоналізатор – не професія, а покликання», – переконана вона.
Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт з приємністю і подивуванням відзначив масовість відвідувачів, а ще наголосив на важливості таких заходів. «Тут усвідомлюєш, що освіта може бути цікавою і надихати. Тут не подають теорію, а захоплюють, розважають, розкривають таємниці, демонструють, що наука буквально всюди. І дуже ймовірно, що хтось серед присутніх сьогодні у недалекому майбутньому обере наукову діяльність своєю професією. Тому пізнавайте, випробовуйте, експериментуйте, рухайте цей світ вперед, творіть. Бо творчість – це головна ознака гармонійного розвитку особистості, а технічна творчість – це рушійна сила прогресу. А він буде основою відновлення нашої країни після перемоги над агресором», – зазначив Григорій Пустовіт.
До Дня рятівника розповідаємо про будні волинських надзвичайників. Про мотивацію ризикувати власним життям заради порятунку інших, про те, що надає впевненості та сили, у що вірять і про що мріють розповіли керівник аварійно-рятувального загону спецпризначення Андрій Павлович та начальник відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт Давид Мілінчук.
У лавах ГУ ДСНС області Андрій Павлович несе службу понад 10 років. Сьогодні у його підпорядкуванні більше 60 рятувальників. Завдання очолюваного ним підрозділу – ліквідація наслідків аварій, дорожньо-транспортних пригод, техногенних катастроф, стихійного лиха, обвалів, інших надзвичайних ситуацій. Бійці рятувально-аварійного загону також розгортають мобільні пункти незламності чи пересувний пункт управління, забезпечують електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, вміють очистити воду різного ступеня забруднення до стану питної – це далеко не повний перелік можливостей рятувальників.
Війна змусила колектив, який очолює Андрій Павлович, опанувати й нові навички. З початком повномасштабного вторгнення до переліку завдань бійців аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС Волині додалися виїзди на ліквідацію наслідків ворожих атак. Саме рятівники першими прибувають на місце лиха і допомагають людям. «Один в полі не воїн, – підкреслює Андрій Павлович. – Результат усіх рятувальних операцій – це завжди сукупність командних зусиль. Це чіткий механізм взаємодії. На цьому тримається наша служба».
Сил і засобів волинських рятувальників вистачає, аби працювати ще й на південних і східних рубежах нашої держави – долати наслідки російської агресії, допомагати населенню і силам оборони України, доправляти тонни гуманітарних вантажів. “Після нашої перемоги просто буду радіти життю, – ділиться планами на майбутнє Андрій Павлович. – І понад усе прагну разом з колегами працювати над відновленням України, аби жодна зруйнована будівля не нагадувала про те, що на нашій землі топталася кацапська орда”.
Сапер – це професія, що вимагає холодного розуму, відповідальності та бездоганної підготовки. Ці риси цілковито притаманні Давиду Мілінчуку, начальнику відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального закону спецпризначення ГУ ДСНС у Волинській області. І хоч у лавах саперів він нещодавно, свою професію любить, віддається їй сповна і наполегливо вдосконалює свої знання й навички.
Влітку Давид у складі групи волинських піротехніків працював на Донеччині на своїй першій ротації. Упродовж 52 днів вони знешкоджували боєприпаси на приватних господарствах, розміновували під’їзні шляхи до населених пунктів та об’єктів життєзабезпечення населення.
«Перебуваючи на сході, бачив знищені ворожими обстрілами села, спілкувався з людьми, які втратили все, — розповідає Давид Мілінчук. — Мабуть все життя пам’ятатиму очі літньої жінки, яка увесь час, поки тривали бойові дії, жила з внуками в монастирі. Вона наполегливо просила нас обстежити обійстя її оселі, всіяне боєприпасами, якомога швидше». Він вірить у перемогу і разом з колегами робить усе можливе, аби на понівечені війною території якнайшвидше повернулося мирне життя.
Волиняни пишаються своїми надзвичайниками і вдячні їм за захист і порятунок.
Відбулася шоста щорічна церемонія вручення літературної премії імені Івана Корсака. Захід відвідав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.
Літературну премію відомого волинського письменника і журналіста започаткували родина письменника спільно з видавництвом «Ярославів Вал» з єдиною метою: розвивати жанр історичного роману та увіковічнити пам’ять Івана Корсака. Першим лауреатом відзнаки став волинянин, український філософ, письменник, публіцист Петро Кралюк. Минулого року володарем премії імені Івана Корсака став львівський письменник Петро Лущик.
«Вручення літературної премії – дуже значуща подія, адже її присуджують авторам, які працюють у жанрі історичного роману, – зазначив Юрій Поліщук. – Цей жанр набуває усе більшої ваги не лише тому, що занурює нас у давні події та змушує поглянути на них під новим кутом. Історичний роман формує світогляд українців, а отже й – націю. А ще це важливо, бо в Україні триває війна, і наша держава бореться за свою незалежність».
Від імені голови обласної ради Григорія Недопада та всього депутатського корпусу Юрій Поліщук також привітав з Днем народження Віктора Корсака та висловив сподівання, що наступна вручення премії відбуватиметься уже в мирній Україні.
Цього року лауреатом літературної премії імені Івана Корсака став Сергій Грабар та його роман «Святополк ІІ Ізяславович». Як розповів автор, в романі йдеться про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ — початку ХІІ століть. «Князь Святополк був унікальним князем. Це людина, яка організувала Перший з’їзд князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців. Людина, яка надзвичайно багато зробила для церкви, він сприяв створенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир», – розповів Сергій Грабар.
Під час церемонії відбулася презентація книги спогадів «Трибуна вільних людей» та нагородили переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно», а також оголосили результати конкурсу дитячих журналістських матеріалів імені Івана Корсака – «Фішка мого району». На завершення гості заходу могли послухати уривки творів Івана Корсака у виконанні акторів театру «ГаРмИдЕр».
Напередодні Дня рятівника співробітникам ДСНС прийшли подякувати за службу заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народний обранець Вячеслав Рубльов, очільник ОВА Юрій Погуляйко, представники військових формувань, правоохоронних органів, установ та організацій, а також та духовенство.
Т.в.о. начальника ГУ ДСНС України у Волинській області Сергій Демидюк висловив особовому складу аварійно-рятувальних служб вдячність за віддану працю і відповідальне виконання службових обов’язків. Він зауважив, що у воєнний час від рятівників держава очікує подвійної віддачі. «Наші колеги на півдні, сході та півночі України щодня зустрічають агресію ворога, разом із ними пліч-о-пліч стоять і волинські рятувальники, несуть службу у Харківській, Донецькій, Миколаївській та Херсонській областях. Вони допомагають розміновувати території, доправляють гуманітарні вантажі, допомагають цивільному населенню та силам оборони», – зауважив він.
Від імені голови Волиньради Григорія Недопада та обранців громади із прийдешнім професійним святом волинських надзвичайників привітав заступник голови Григорій Пустовіт. «Важливість професії рятівника важко переоцінити. Повінь, пожежа, стихійне чи техногенне лихо – ви першими приходите на допомогу, ризикуєте власним життям заради порятунку інших. Сьогодні, у час великої війни ви також – в епіцентрі небезпеки, аби убезпечити інших. Вас по праву називають героями без зброї, бо і вдень, і вночі ви перебуваєте на бойовому посту, повсякчас демонструючи мужність, сміливість, витривалість та героїзм», – наголосив він.
За сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків, значний особистий внесок у справу захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру та з нагоди Дня рятівника Григорій Пустовіт вручив почесні грамоти та подяки обласної ради кращим працівникам служби порятунку.
Т.в.о. начальника ГУ ДСНС України в області Сергій Демидюк нагородив волинських рятівників високими відомчими відзнаками, нагрудними знаками, медалями, а також оголосив про присвоєння чергових звань. Один із підрозділів отримав у подарунок новий пожежно-рятувальний автомобіль.
Такою є основна тема чергового раунду Конгресових слухань за участю представників самоврядної та виконавчої місцевої влади та центральних органів. Волинь на форумі представляє голова обласної ради Григорій Недопад.
Захід організовано у взаємодії Офісу Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України та Палати регіонів цього асоційованого органу за підтримки швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України».
Учасники форуму мають на меті проаналізувати основні завдання дорожньої карти вступу України в Євросоюз, а саме: виконання рекомендацій євроспільноти, нормативно-правову адаптацію вітчизняного законодавства до актів права ЄС, огляд досвіду партнерів.
Також плануються дискусії задля досягнення спільного розуміння механізмів впровадження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування елементів політики згуртованості в реальну державну регіональну доктрину, особливо в умовах воєнного стану та у перехідний період.
Підсумком Конгресових слухань має стати визначення основних завдань і рекомендацій з актуалізації державної та регіональної стратегій розвитку держави на період до 2027 року з урахуванням нових викликів.
Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку розглянули депутати ухвалили рекомендації щодо керівників обласних комунальних установ.
Так, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту начальника КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» Оксани Білоконь та директора КП «Волинська обласна Мала академія наук» Тетяни Михалюк депутати рекомендували звільнити обох з одночасним їх призначенням тимчасово виконувачами обов’язки до обрання нових керівників за результатами конкурсу.
Члени профільної комісії підтримали пропозицію відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності щодо увільнення заступника директора з питань фінансів та економіки Валентина Кошельника від виконання обов’язків директора Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради. А також рекомендували голові обласної ради покласти виконання обов’язків керівника зазначеного закладу освіти на заступницю директора з виховної роботи спортивного ліцею Ольгу Рудчик.
Депутати також заслухали звіт директорки Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентини Остапчук. Як відомо, щодо керівниці закладу було проведене службове розслідування за поданням прокуратури з приводу порушень закону «Про запобігання корупції». Валентина Остапчук влаштувала на роботу в заклад свою онуку та виплачувала їй премії без врегулювання конфлікту інтересів. За цим фактом директорка була притягнута до дисциплінарної відповідальності та отримала догану. Під час засідання комісії депутатка Валентина Магурчак зазначила, що на адресу обласної ради надійшли звернення членів трудового колективу про порушення директоркою трудового законодавства та нераціонального використання коштів. Валентина Остапчук зазначила, що вважає цю заяву наклепом і буде спростовувати її в суді.
Крім того, Валентина Магурчак попросила прояснити ситуацію щодо співпраці Центру з польськими партнерами, які надали закладу гуманітарну допомогу для створення належних умов в укритті. Проте, під час візиту благодійники не знайшли в укритті наданої ними допомоги. Валентина Остапчук повідомила, що з польськими партнерами співпрацював один із волонтерів, який, ніби то без погодження із Центром, попросив будівельні матеріали для укриття, які не знадобилися, тож вона передала їх одному із навчальних закладів області. Заступник керуючого справами апарату ради Юрій Ройко також зазначив, що директорка організувала доставку гуманітарних вантажів, які доправлялися до еколого-натуралістичного центру, але у в митній декларації отримувачем вказувала не очолювану нею установу, а обласну раду. Депутат Андрій Бокоч поцікавився у керівниці причинами звільнення двох бухгалтерів із освітнього закладу, а також, коли в останнє в закладі проводилась інвентаризація. Валентина Остапчук відповіла, що бухгалтери звільнилися з причини невисоких зарплат, а перевірка відбулась в грудні минулого року. В результаті обговорення звіт директорки обласного еколого-натуралістичного центру депутати не затвердили.
Члени освітньої комісії також погодили призначення стипендій Волинської обласної ради для молодих вчених. На щорічну грошову винагороду кандидатури своїх наукових співробітників висунули два волинських університети. Це доктор історичних та гуманістичних наук в галузі історії, доцент кафедри всесвітньої історії ВНУ Олег Разиграєв та кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів і транспортних технологій ЛНТУ Павло Мазилюк. Депутати підтримали подання ректорів та рекомендували призначити у 2024 році стипендії обом науковцям.
