Товариство з обмеженою відповідальністю “Дуальна система України”, яка є дочірнім підприємством німецької компанії, у відповідності до чинних законодавчих та нормативних актів України, за підтримки міжнародних партнерів, ставить за мету впровадження механізму розширеної відповідальності виробника (імпортера) та дуальної системи збору, сортування, переробки, утилізації та безпечного захоронення залишків відходів.
“Досвід Німеччини показує, що введення дуальної системи з розширеною відповідальністю виробника не призвело до зростання цін для кінцевого споживача, тому що вартість упаковки в ціні товару складає близько 1 %. Така ситуація сприяла зростанню інвестиційної привабливості галузі переробки відходів та розвитку розширеної відповідальності виробників (імпортерів).
Спільно з міжнародними партнерами розроблена програма «Впровадження в Україні принципу розширеної відповідальності виробника та німецької моделі дуальної системи поводження з відходами».
Вищезазначена програма орієнтована на втілення європейських стандартів поводження з відходами, що ґрунтуються на фінансовій відповідальності виробників (імпортерів), одночасно з вихованням культури населення по поводженню з відходами. Крім цього, реалізація цієї програми
дозволить Україні виконати відповідну частину зобов’язань в межах підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, суттєво розширить економічні можливості українських виробників та експортерів (імпортерів) на європейському ринку.
В подальшому, за рахунок та підтримки німецьких партнерів, а саме інвестицій
(технологічних, правових, фінансових, тощо), через імплементацію в законодавство України відповідних європейських положень (директив, регламентів, норм, положень, тощо), ТОВ “Дуальна система України”, буде сприяти практичним крокам по досягненню, як екологічної мети щодо зниження загального негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище, так і позитивного економічного ефекту від збільшення рівня використання виробниками вторинної сировини. Підсумковою метою є зменшення та поступове зведення до мінімуму захоронення відходів на користь їх переробки та залучення у вторинний обіг.
Крім цього, вищезазначені кроки, на думку більшості експертів, можуть реально зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети, суттєво збільшити обсяги фінансування соціальних програм.

Сумарний розмір коштів, які будуть залучені нашим підприємством у вигляді конкретних фінансових та технологічних інвестицій для виконання цієї програми може буде визначений лише після надходження письмових звернень – набувачів конкретної допомоги, офіційного підтвердження заінтересованості органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Успішності та ефективності діяльності ТОВ “Дуальна система України” заради законних інтересів громадян та держави Україна в цілому, може сприяти активна участь депутатів усіх рівнів, керівництва відповідних рад, міністерств, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій (органів виконавчої влади), їх сприяння втіленню в життя вищезазначеної програми, що
буде сприйняте з порозумінням та вдячністю суспільством, та особливо населенням, значно полегшить вирішення відомих державних цільових екологічних програм шляхом залучення та надходження в Україну міжнародної цільової допомоги, що, в кінцевому результаті призведе до суттєвого зменшення
навантаження на державний та місцеві бюджети, також бюджети цільових, екологічних фондів, а головне, зменшить негативний антропогенний вплив на довкілля”, –  йдеться у листі за підписом директора ТОВ “Дуальна система України” Сергія Лученка.

Сьогодні завершилася серія   бюджетних слухань в галузі освіти. Нагадуємо,   депутати та представники  ОДА уже заслухали керівників обласних ліцеїв, спеціальних шкіл, а також закладів позашкілля та підвищення кваліфікації. Сьогоднішні співбесіди – з керівниками коледжів та закладів профтехосвіти.
Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. 
В слуханнях взяли участь   перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник   голови обласної ради  Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк,  Оксана Філіпчук, Ольга Омелько, Ярослав Матвійчук, Валентина Магурчак, Юрій Харченко, Анатолій Філюк.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський на початку повідомив, що  обласні коледжі та заклади профтехосвіти вартують бюджету понад 500 млн грн, з них 410  млн грн – це власні доходи обласного бюджету. 

КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники  освітянських закладів:
– директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола    САВЕЛЬЄВ;  
– директор Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу    Олександр КОНОВАЛЮК; 
– директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  ТАНАСІЄНКО;
– директор Шацького лісового коледжу ім В.В.Сулька    Ігор ЖМУРКО;
– ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро БОЙЧУК;
– директор Торчинського професійного ліцею    Олександр ВОЗНЮК;
– директор Державного професійно-технічного навчального закладу “Камінь-Каширське вище професійне училище”    Анатолій КОРІНЧУК;
– директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти”    Сергій АНТОНЮК;
– директор Професійно-технічного училища №22 смт. Луків    Сергій ОМЕЛЮХ;
– заступник директора Володимир-Волинського  ВПУ Андрій ЛЮТА;     
– директорка Колківського  ВПУ    Людмила ПАНАСЮК;
– директор Старовижівського професійного ліцею    Анатолій ХЛАПУК;
– директор Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко    Олександр ЛЕЙБИК;  
– заступник  директора Державного навчального закладу “Нововолинський центр професійно-технічної освіти”     Лариса КУРИЛОВИЧ; 
– директор Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету     Анатолій ХОМИЧ;
– директор Любомльського професійного ліцею Володимир    ДУДКО.
НА ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ БЮДЖЕТУ?
  Чимало керівників коледжів та закладів профтехосвіти заявляли, що мають кредиторську заборгованість, зареєстровану за виконані роботи та послуги надані в минулому році. Йдеться про кошти, освоєні на ремонти, проведення протипожежних заходів, харчування. Голова бюджетної комісії Орест Маховський пояснив сьогоднішнім учасникам, що в минулому році бюджет не виконано на понад 30 млн грн і загальна суму кредиторської заборгованості по обласних закладах сягає 12 млн грн. Між тим, обранці громади ділитимуть рекордно малу суму вільних залишків – всього 5 млн грн.

Між тим, окремі керівники освітянських закладів говорили про те, що у проєкті бюджету не вистачатиме коштів на заробітну плату та доплати працівникам,   на оплату комунальних послуг та харчування дітей пільгових категорій.
ПРОБЛЕМИ І ПОТРЕБИ: ДАХИ, ВІКНА, КОМБАЙНИ…
Окрім погашення кредиторської заборгованості, керівники закладів озвучили цілу низку проблемних питань, які пропонують вирішувати за бюджетні кошти.
Зокрема, директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв говорив про потреби у видатках на ремонт даху над спортзалом та господарської будівлі.

Коштів на заміну даху просить директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  Танасієнко. Ще одна проблема закладу – старі дерев’яні вікна. На їх заміну потрібен 1 млн грн.

Ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро Бойчук піднімає питання про потребу у виділенні 2,5 млн грон на ремонт даху головного корпусу та про заміну вікон у гуртожитку.

Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк назвав проблеми свого закладу: виготовлення ПКД на реконструкцію даху корпусу №2, придбання нового зернозбирального комбайна, заміна вікон.

Аварійний дах і старі вікна – проблеми, які потребують вирішення і в Камінь-Каширському ВПУ. 
 Директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти” Сергій Антонюк зауважив, що в перспективі потрібно подбати новий навчальний корпус для закладу з актовим та спортивним залами.
Керівник Оваднівського училища, яке найближчим часом увійде до Володимир-Волинського центру профтехосвіти, наголошує на потребі у виділенні коштів ремонт даху над спортзалом.
Коштів на ремонт дірявого даху просить керівництво Нововолинського центру професійно-технічної освіти.
Директорка Колківського  ВПУ    Людмила Панасюк розповіла депутатам, що в закладі потрібен гуртожиток та автобус, бо незабаром училище об’єднають з Маневицьким закладом в центр профтехосвіти. Крім того, в Колках планують створити центр кондитерського мистецтва і просять кошти на ПКД реконструкції приміщення під ці цілі. В результаті – більше зароблятимуть  і наповнюватимуть спецфонд.

Ще 12 млн грн потрібно для Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету, де кілька років тому виникла аварійна ситуація. Голова бюджетної комісії Орест Маховський каже, що проблема буде вирішена за державні кошти і в цьому напрямку активно працюють народні депутати України. Начальниця  управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна додала, що коледжу потрібно буде визначитися і зі своїм майбутнім, бо якщо в ньому готуватимуть фахівців робітничих професій, то він не зможе бути у структурі ЛНТУ.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ – ОКРЕМА ТЕМА
Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна каже, що за 2 останні роки на протипожежні заходи для закладів освіти обласного значення з бюджету виділено і освоєно 18 млн грн, але щоби завершити всі роботи потрібно ще 10 млн грн. “Заговорювати цю проблему ми не маємо морального права”, – зауважив депутат облради Юрій Ройко.

Людмила Плахотна повідомила, що ОДА готує загальну програму здійснення протипожежних заходів по всій області і, вочевидь, обласні освітянські також потраплять до переліку.
Найбільш гострою є проблема у Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу. Там вже є припис про закриття гуртожитку, бо в ньому не проведено протипожежних заходів. Ціна питання – понад 500 тис. грн. Якщо гуртожиток закриють, виникне проблема із житлом у двох сотень студентів.
Директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв зауважив, що потрібно виділити 180 тис. грн на встановлення пожежної сигналізації у майстерні.
Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк розповів, що у закладі проведені протипожежні заходи, але потрібні кошти на придбання протипожежних рукавів, для перезарядження вогнегасників та 400 тис. грн на повторну обробку дерев’яних конструкцій.
ЯК ЗБІЛЬШИТИ СПЕЦФОНДИ?
Фактично всім керівникам закладів ставляться завдання дбати про збільшення обсягів спецфондів, щоб зменшити навантаження на обласний бюджет. Можливості у них – різні. Скажімо, спецфонди коледжів – це надходження за платну форму навчання та проживання в гуртожитку.
 Доходів від гуртожитків фактично вистачає лише на їх утримання, адже, згідно із державними нормативами, місячна плата за гуртожиток не може бути більшою за 40% мінімальної стипендії.
 У  Володимир-Волинському педколеджі планують залучити до спецфонду у 2021 році до 4 млн грн. Директор Микола Савельєв переконує, що на розвиток закладу може використати лише 12% з цих коштів, бо решту мусять спрямувати на зарплату та енергоносії.
   Володимир-Волинський  агротехнічний коледж, крім платного навчання має ще й навчально-дослідне господарство, яке мало би приносити прибутки. Однак, зі слів директора Олександра Коновалюка вся техніка для обробітку землі заамортизована, тому 60% надходжень до спецфонду використовують на оренду техніки в приватному бізнесі. 
По 4 млн надходжень до спецфонду мають Нововолинський центр професійно-технічної освіти та Берестечківське училище.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський звертався до всіх керівників закладів профтехосвіти з рекомендаціями збільшити контингенти учнів платної форми навчання, бо це – вимога часу. Керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк вважає, що керівники закладів профтехосвіти сьогодні не зацікавлені збільшувати обсяги платного навчання, бо мають достатні регіональні замовлення, затверджені виконавчою владою.

“Регіональне замовлення – дуже щедре, а можливості гостродефіцитного обласного бюджету не враховані”, – погоджується з позицією Дмитра Дубняка Орест Маховський. Між тим, депутат Михайло Скопюк вважає, що плата за навчання в закладах профтехосвіти – дуже делікатна тема, оскільки здебільшого ці заклади обирають діти із малозабезпечених сімей, які не мають можливостей сплачувати за таке навчання.
Депутат Олександр Пирожик цікавився, чи є можливості збільшити обсяги надходжень до спецфондів закладів профтехосвіти, використовуючи виробничі приміщення та майстерні. Людмила Плахотна відповіла, що така практика є, але майстерні можуть використовуватися тільки для роботи учнів. Виготовлені вироби реалізовують і наповнюють спецфонди.
Заклади профтеосвіти мають чимало землі. Депутати, які аналізують їхні бюджети, наполягають, що ця земля не завжди використовується ефективно, а могла би бути джерелом наповнення тих таки спецфондів. Причини низької ефективності називають різні. Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна переконує, що, як правило, для училищ ще у радянські часи виділяли неродючі землі і тому на них не можна добитися високих врожаїв і, відповідно, прибутків. Окремі директори нарікають, що не мають достатньо нової техніки і змушені орендувати її, або надавати землю в оренду.   Луківське училище надало в оренду 200 га землі одному із агропідприємств області, але на розвиток від орендарів отримує всього лише 230 тис. грн в рік.
НЕ НАШЕ МАЙНО
Донедавна з   переліку закладів,   яких сьогодні  запросили на слухання, на утриманні обласного бюджету були лише 2 педколеджі. З 2015 року обласний бюджет змушений фінансувати профтехосвіту і з 2018 – ще три коледжі (Володимир-Волинський агротехнічний, Нововолинський електромеханічний та Шацький лісовий). Проблема в тому, що майно цих закладів, які раніше фінансувалися повністю державою, – досі державне. Столичні чиновники не поспішають з передачею майна в обласну раду, хоча рішення про згоду на прийняття майнових комплексів прийняті.
Між тим, майно потрібно утримувати та ремонтувати. До прикладу, до Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу належать 36 об’єктів. Депутат Ярослав Матвійчук наголошує, що проблема ускладнюється тим, що на 24 об’єкти немає документів. “Між тим, місто готове частину будівель забрати на свої потреби, а окремі приміщення, які не використовуються для студентів можна було продати і за виручені кошти провести ремонти, яких коледж дуже потребує”, – міркує депутат Ярослав Матвійчук.

Слушною таку позицію вважає і депутат Андрій Козюра. Він запропонував створити комісію, до якої увійдуть представники як представницької, так  і виконавчої влади області, для того, щоб розібратися з цими приміщеннями і їхньою доцільністю: “Сам коледж дуже потрібен Волині. Наш край – аграрний, тому потрібно дбати про поліпшення бази, яка готує фахівців для агробізнесу”, – каже пан Козюра.

КУДИ ЙДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ВИПУСКНИКИ?
Це питання ставилося не тільки  упродовж сьогоднішніх  слухань, а фактично постійно, коли заходить мова про навчальні заклади. До  профтехосвіти,  де готують фахівців за робітничими спеціальностями – особлива увага. Депутати наголошували, що сьогодні на багатьох підприємствах бракує спеціалістів, бо багато молодь прямує працювати за кордон. Виходить, що освіту люди здобувають за бюджетні кошти, а працюють і сплачують податки в іншій країні.
Депутат Володимир Бондар говорив про те, що потрібно міняти філософію підходів до фінансування таких закладів. “Має бути зацікавлення роботодавців у працівниках. Вони ж і могли би оплачувати навчання своїх майбутніх робітників. Якби така підготовка була якісною, то підприємства давали би й більше спонсорських допомог на ремонти закладів і оновлення матеріальної бази, на якій готують фахівців. Нам потрібно проаналізувати, чи потрібні наші заклади роботодавцям у нашій області. Це – моя приватна думка”, –  наголосив Володимир Бондар. “Роботодавці та  профтехосвіта мають працювати в одному руслі”, – доповнює думку радник голови облради Михайло Імберовський. Крім того, він вважає, що потрібно аналізувати перелік робітничих професій, які готують у волинських закладах профтехосвіти.

Чимало  закладів мають одні  і ті ж самі спеціальності, а є професії, фахівців з яких в області знайти складно. Про це, зокрема, зауважував депутат Андрій Бокоч.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна вважає, що ситуація зміниться лише тоді, коли комплексно поміняється державна політика    до  системи профтехосвіти та зайнятості українців. 

В рамках другого етапу бюджетних слухань депутати проаналізували перспективи фінансування у 2021 році Регіональної комплексної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» у Волинській області на 2018 – 2020 роки, яка рішенням сесії  була пролонгована до 2021 року.

У проєкті обласного бюджету  головному розпоряднику  коштів – управлінню агропромислового розвитку ОДА  на 2021 рік передбачаються видатки  на  виконання  заходів  Регіональної  комплексної  програми  підтримки індивідуального  житлового  будівництва  на  селі  «Власний  дім»   у сумі  2 млн 800  тис. гривень.

Директор Обласного  фонду  підтримки  індивідуального житлового будівництва на селі Віктор Смолярчук пояснює, що йдеться про кошти спецфонду, тобто ті, які повертатимуть позичальники. “Між тим, по загальному фонду Програми не заплановано жодної копійки, а це означає фактичне згортання проєту “Власний дім”, – впевнений пан Смолярчук. Він переконував депутатів, що  Програма користується попитом у сільських мешканців області. “Якщо не будемо давати таких доступних кредитів, як передбачає “Власний дім”, то молоді люди виїдуть із сіл”, – вважає Віктор Смолярчук. Таку ж позицію має депутат облради Михайло Скопюк. Він додав, що Програма популярна серед атовців, які проживають в селах.

Підтримати та краще профінансувати “Власний дім” у 2021 році депутатів переконував і радник голови обласної ради Михайло Імберовський. Він нагадав колегам, що Програма діє на умовах співфінансування з бюджетів різних рівнів і багато територіальних громад у своїх бюджетах видатки на “Власний дім” таки заклали. Окремі готові виділити по 1 млн грн. “У Шацькій територіальній  громаді лікарі лишилися працювати на місці, бо завдяки “Власному дому” побудували свій будинок. Житло – це той якірець, який прив’язує до села і є стимулом залишитися працювати в ньому”, – додає Михайло Імберовський.

Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський запевняє, що в соціальній значимості проєкту “Власний дім” не сумнівається ніхто. Між тим, заступник директора департаменту фінансів ОДА Володимир Селедець вважає, що  в умовах складної фінансової кризи  обласний бюджет не може собі дозволяти виконувати функції банківської установи.

Сьогодні другий день бюджетних слухань в галузі освіти. Нагадуємо, вчора  депутати та представники  ОДА заслухали керівників обласних ліцеїв та спеціальних шкіл.  Сьогодні відбувся діалог з керівниками закладів позашкілля та підвищення кваліфікації.

В слуханнях взяли участь   заступник   голови обласної ради  Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк,   Ольга Омелько.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники комунальних закладів освіти, а саме:
– директор Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігор СТЕЛЬМАЩУК;   
– директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради”    Богдан БАЛЬБУЗА;  
– директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради    Валентина ОСТАПЧУК;   
– директорка КУ “Волинська обласна Мала академія наук”    Тетяна МИХАЛЮК;
– директорка Волинського державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів    Оксана  ДІДИК;
– ректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти    Петро ОЛЕШКО; 
– директорка Державного закладу післядипломної освіти “Обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій”    Тетяна ЛИТВИНЕНКО; 
– керівник Централізованої бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації    Марія СТУЛЬСЬКА;
– директорка КУ “Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки”    Оксана БІЛОКІНЬ.
  Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. 

Він зауважив, що заклади позашкілля повністю фінансується з обласного бюджету і в проєкті нинішнього року пропонується виділити на галузь майже 50 млн грн. Перед закладами позашкілля ставляться завдання запровадити якомога більше платних послуг в межах чинного законодавства, аби наповнювати спецфонди закладів та зменшити навантаження на обласний бюджет.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна запевняє, що на Волині збережені і активно розвиваються традиції позашкілля. В порівнянні з іншими областями України, робота в наших центрах налагоджена дуже добре. Окремі центри входять в трійку кращих в Україні.

СПІВПРАЦЯ З ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ
  Згідно із бюджетним законодавством,  з обласної казни у позашкіллі має  фінансуватися організаційно-методична діяльність, а гурткова робота  – компетенція органів місцевого самоврядування базового рівня. Тому депутати попередньої каденції ставили завдання перед керівниками обласних комунальних закладів про налагодження співпраці з територіальними громадами та розширення послуг позашкілля на всю область, а не лише один обласний центр.

В минулому році найбільше питань з цього приводу було до директора Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігоря Стельмащука. Сьогодні керівник каже, що роботу над попередніми помилками провели і окрім дітей, які мешкають на території Луцької територіальної громади залучено до гуртків з технічної творчості  юних мешканців  з 25 територіальних громад. “Але для технічних гуртків потрібні бази і забезпечити це   мають можливості далеко не всі територіальні громади”, – зауважує Ігор Стельмащук.

За інформацією  керівника Центру  в технічних гуртках займається 54% дітей з сільської місцевості і 46% – з обласного центру. Між тим, окремі депутати вважають, що така інформація потребує ретельної перевірки.

Директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради” Богдан Бальбуза звітує, що співпрацює з 31 територіальною громадою.  З майже 2 тисяч дітей, задіяних в секціях Центру, лише 604 – з обласного центру, а решта представляють регіони області. Половина вихованців – з сільської місцевості. В 2021 році планують провести перемовини ще з кількома територіальними громадами, аби допомогти організувати там відповідні гуртки.

Директорка  Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради    Валентина Остапчук поділилася з колегами досвідом своєї співпраці з територіальними громадами. З ініціативи  Це6ру в регіонах області створюються відділення, у яких працюють педагоги , отримуючи платню з трьох джерел: самого Центру; навчального закладу, на базі якого створене відділення та з бюджету територіальної громади.

Валентина Остапчук каже, що очолюваний нею Центр не просто сприяє у створенні таких відділень, а надає практичну  та методичну допомогу.
ПОТРЕБИ ПОЗАШКІЛЛЯ
Директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради”    Богдан Бальбуза в ході слухань нагадав про потреби у капітальних видатках для ремонтів у таборі “Сонячний”, який є на балансі Центру. Нагадаємо, обранці минулої каденції побували в закладі в рамках Дня депутата і мали нагоду пересвідчитися в тому, що там потрібні кошти на ремонти на кількох об’єктах.

Директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради Валентина Остапчук також веде мову про капітальні видатки. У закладі планують частину приміщення адаптувати під хостел для дітей, які приїздитимуть з різних куточків області.  Вже є готова проєктно-кошторисна документація, але просять 27 тис. грн для того, щоби провести експертизу ПКД. Крім того, в закладі потрібно вирішити проблему з опаленням. сьогодні Центр може опалюватися як газовим, так і твердопаливними котлами. Однак, твердопаливні котли – малопотужні. “У 20-градусний мороз ми не зможемо нагріти приміщення, щоб було комфортно працювати дітям і педагогам”, – каже Валентина Остапчук. А  щоб користуватися газовим котлом, для Центру потрібно придбати вузол обліку газу, який вартує понад 100 тис. грн. Депутати Андрій Козюра та Володимир Бондар рекомендують перейти на повне опалення твердим паливом і придбати для Центру більш потужний котел.
Директорка КУ “Волинська обласна Мала академія наук”    Тетяна Михалюк переконувала депутатів, що в бюджеті потрібно збільшити обсяги видатків для відряджень.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна додала, що ця тема актуальна для всіх закладів позашкілля обласної комунальної власності.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИДАТКІВ З БЮДЖЕТУ
Депутати наполягають, що підтримують позашкілля, але при нинішньому бюджеті збільшення обсягів платних послуг в галузі – вимога часу.
Директор Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігор Стельмащук каже, що були введені платні послуги для занять у “малій школі”, яка займається підготовкою дошкільнят. За гуртки, каже керівник, готові плати не всі батьки.
Директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради Валентина Остапчук розповіла, що в Центрі також запровадили платні послуги для групи “Ластів’ята”, у якій займаються діти дошкільного віку.
Депутати також звертають увагу керівників і просять проаналізувати штатні розписи з метою оптимізації видатків. Володимир Бондар подає ідею створити централізовану бухгалтерію для всіх позашкільних закладів. До оптимізації штатів закликають і керівників Централізованої бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації та КУ “Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки”.

  Завтра – заключний етап бюджетних слухань для галузі освіти. Слухатимуть керівників коледжів та закладів профтехосвіти.

В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники  ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік.

Сьогодні перший день слухань щодо фінансування освіти. Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. На початку слухань він вкотре наголосив, що бюджет минулого року не виконаний на 30,5 млн грн і кошторис цьогорічний буде дуже не простим. Втім, саме освіті, згідно із проєктом бюджету, додають 85 млн грн.

В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Валентин Кошельник, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Ярослав Матвійчук, Оксана Філіпчук, Ольга Омелько, Юрій Харченко та Андрій Турак.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники комунальних закладів освіти, а саме ліцеїв та спецшкіл:
– директор Володимир-Волинського ліцею “Центр освіти” Волинської обласної ради    Валентин ВІРКОВСЬКИЙ;
– заступник директора Княгининівського ліцею Волинської обласної ради     Віталій КВАС;
– в.о. директора Люблинецького ліцею Волинської обласної ради    Михайло БОРТНЮК;  
– директор Нововолинської спеціальної загальноосвітньої  школи     Тетяна КАНТОР;  
– директор Володимир-Волинської спеціальної школи Волинської обласної ради    Богдан ГУДИМ;
– директор Головненської спеціальної  школи “Центр освіти” “Волинської обласної ради    Наталія СУШИК;
– директор Заболотівської спеціальної школи Волинської обласної ради Тетяна    АРЕНДАРУК;   
– директор Затурцівської спеціальної школи “Центр освіти” Волинської обласної ради    Лариса ЛОПУХОВИЧ; 
–  директор Липлянської спеціальної загальноосвітньої школа-інтернату Волинської обласної ради    Іванна ДУЖИК; 
– директор Крупівського навчально-реабілітаційного  центру    Олег ДАЦЮК;
– директор Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради    Тамара СІТОВСЬКА; 
– директор  Волинського наукового ліцею-інтернату Волинської обласної ради    Ірина ЛОЗОВСЬКА;
– в.о.  директора Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні    Павло БОСНЮК;   
– директор Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради Інна    ХІЛЬКОВЕЦЬ.
БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ
Згідно із пояснювальною запискою до проєкту бюджету,   на 2021 рік головному розпоряднику коштів–управлінню  освіти  і  науки  облдержадміністрації передбачені  видатки  в  загальному  обсязі  967 млн 594,6тис.грн. Це на 52 млн грн більше від показників нинішнього року.   

Джерела  фінансування – різні.  Зокрема,   313 млн 939,7тис.грн – освітньої    субвенції    з    державного   бюджету    місцевим    бюджетам, 16 млн 224,4 тис. грн  – субвенції  з державного  бюджету  місцевим  бюджетам  на надання  державної  підтримки  особам  з  особливими  освітніми  потребами,  65 млн 855,73 тис.грн – додаткової  дотації  з  державного  бюджету  обласному бюджету   на   фінансування   переданих   з  державного   бюджету   видатків  з утримання  закладів  освіти та  охорони  здоров’я,  516 млн 954,27 тис. грн – кошти  обласного   бюджету,   54 млн 620,5 тис. грн  – власні   надходження   бюджетних установ.

НЕ ВИСТАЧАТИМЕ НА РОЗВИТОК І ПОТОЧНІ ВИДАТКИ
Такою фразою озброїлися фактично всі керівники освітянських закладів, які сьогодні були запрошені на бюджетні слухання. Йдеться про те, що коштів вистачає на захищені статті, тобто зарплати та енергоносії, але не вистачатиме на незахищені видатки, а про розвиток й взагалі не йдеться. Проблема загострюється ще й тим, що в багатьох закладах є зареєстрована кредиторська заборгованість за послуги та товари, придбані в минулому році.

Окремі керівники наголошують, що бракуватиме коштів на харчування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Зокрема, йдеться про дітей, які навчаються Сенкевичівській школі, яку приєднали до Володимир-Волинського ліцею. Начальниця управління освіти та науки ОДА Людмила Плахотна вважає, що така інформація потребує дискусійного обговорення, адже батьки дітей отримують державну допомогу. Між тим, директор Володимир-Волинського ліцею Валентин Вірковський ставить питання і про бюджетні видатки на харчування дітей учасників АТО. Заступник директора департаменту фінансів Володимир Селедець пропонує повернутися до теми збільшення видатків на харчування дітей при внесенні змін до показників обласного бюджету, після того, коли буде зрозуміла ситуація з використанням енергоносіїв у зимовий період.

Між  тим, директор Володимир-Волинської спеціальної школи Волинської обласної ради Богдан Гудим просить збільшити видатки на використання електроенергії та води.

Є чимало потреб  і у капітальних видатках. Зокрема, зі слів директорки Затурцівської спеціальної школи “Центр освіти” Волинської обласної ради    Лариси Лопухович  в очолюваному нею закладі, потрібно відремонтувати дах. Згідно із проєктно-кошторисною документацією 2018 року, на ці видатки потрібно виділити майже 2,2 млн грн. Приміщення школи і гуртожитку також потрібно утеплити.

 В Сенкевичівській школі є гостра потреба у будівництві санітарних вбиралень. Сьогодні в закладі є лише один туалет, яким користуються і діти, і працівники. На тому, щоб вирішити це питання і виділити бюджетні кошти наполягав депутат Андрій Турак.

Заступник директора Княгининівського ліцею Волинської обласної ради     Віталій Квас говорив про потребу у добудові третьої лінії харчоблоку та завершенні утеплень приміщень ліцею.

Завершити утеплення приміщень мають намір і в Люблинецькому ліцеї Волинської обласної ради. На теплоізоляцію просить коштів керівник Нововолинського наукового ліцею обласної ради Інна Хільковець.  Керівники закладів переконують, що кошти на утеплення – це інвестиція, яка забезпечить економію на використані енергоносіїв.

У Нововолинському науковому ліцеї також потрібні кошти на протипожежні заходи та ремонти приміщень.
Директор Головненської спеціальної  школи “Центр освіти” “Волинської обласної ради Наталія Сушик зауважувала, що в бюджеті бракуватиме коштів на відрядження педпрацівників,  які підвищуватимуть кваліфікацію у 2021 році.

Таку ж проблему озвучувала директора Затурцівської школи Лариса Лопухович.
В.о.  директора Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні    Павло Боснюк пропонував депутатам передбачити одним із рішень можливості використовувати кошти, зекономлені в закладах освіти, на потреби розвитку. Таку ідею підтримав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. Між тим, голова Григорій Недопад вважає, що такі пропозиції доречно розглядати лише за умови перевиконання обласного бюджету. “2020 рік був складним і унікальним через ковід, а нинішній бюджетний рік також буде складним. Але саму ідею про   стимули для керівників закладів економити видатки і спрямовувати їх на розвиток, я підтримую”, – додав голова облради.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський наголошував, що ставлення до всіх закладів та галузей однакове. “Однак, ми опинилися в такій складній бюджетній ситуації. Не думайте, що депутати не хочуть фінансувати освіту”, – звернувся за розумінням до керівників освітянських закладів Орест Маховський.
ЧИ БУДЕ НА ВОЛИНІ СПОРТИВНИЙ ІНТЕРНАТ?
Окрема проблема, фінансування спортивного відділення Володимир-Волинського ліцею “Центр освіти” Волинської обласної ради. Керівник закладу Валентин Вірковський пояснює, що в минулому році воно фінансувалося через  Регіональну комплексну програму розвитку освіти Волинської області на 2018-2022 роки.

В проєкті бюджету 2021 року коштів на спортивне відділення, зі слів, директора, не закладено. Йдеться про мінус  у 2,8 млн грн. Валентин Вірковський каже, що у відділенні займається 130 вихованців. Серед них є діти з інших областей України, але на спортивних змаганнях вони сьогодні захищають честь Волині. Активно захищають фінансування цього відділення депутати обласної ради Андрій Бокоч та Валентин Кошельник. “Навчальних закладів спортивного спрямування на Волині немає. А в інших областях вони є і наші тренери переїздять туди на роботу”, –  зауважує Андрій Бокоч. “Я буду битися за фінансування цього відділення. Спорт – це здоров’я нації і на ньому економити не можна”, – пафосно заявляв Валентин Кошельник.

Депутати Юрій Ройко, Орест Маховський та перший заступник голови Юрій Поліщук ставили колезі зустрічні питання: “Якщо виділити кошти на спортивне відділення Володимир-Волинського ліцею, то в кого їх попередньо забрати?”
Начальниця управління освіти та науки ОДА Людмила Плахотна пояснює, що ліцей упродовж 10 років працював в умовах експеременту, а після його завершення триває пошук законного формату функціонування цього закладу. Вона переконує, що ліцей рухається в напрямку спеціалізованого спортивного інтернату і рекомендує зупинитися саме на цьому профілі. Між тим, керівник ліцею Валентин Вірковський стверджує, що такий статус вартуватиме бюджету додатково понад 10 млн грн, оскільки до спортивного інтернату – окремі вимоги, згідно із типовим положенням.
Депутат Ярослав Матвійчук запропонував провести на базі Володимир-Волинського ліцею виїзне засідання чи День депутата, аби на місці ознайомитися зі специфікою його роботи.

ЯКІ ЗАКЛАДИ МОЖНА ПЕРЕДАТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ГРОМАДАМ
Про це ведуться дискусії  упродовж не одного року і не в перші бюджетні слухання. Депутати прискіпливо аналізують, з яких територій навчаються діти в тих чи інших закладах і ставлять питання про ймовірну передачу в місцеві громади.
На попередньому етапі бюджетних слухань начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна висловила пропозицію   депутатам визначитися із долею трьох закладів: Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради, Липлянською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом та Нововолинською спеціальною загальноосвітньою школою. В цих закладах переважно навчаються діти з місцевих територіальних громад, тому, як варіант, їх можна було би передати на місцеві баланси.
У Нововолинській спеціальній загальноосвітній  школі  навчається 166 дітей, з них тільки 37 – не мешканці шахтарського міста. Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що з Нововолинськом потрібно вести діалог хоча би щодо співфінансування цього закладу з міського бюджету. Зауважило, що в школі навчаються діти з особливими потребами, саме тому, в свій час, заклад став обласним комунальним. Директор школи Тетяна Кантор відзначила, що за роки перебування в обласній комунальній власності в школі відбулося багато позитивних  змін і проведено чимало ремонтів.

На попередніх слуханнях звучала окрема пропозиція  щодо Липлянської школи.  Профільне управління розглядає можливості переведення дітей, які в ній навчаються, до інших обласних закладів такого ж типу, а саме приміщення школи пропонується передати Волинському науковому ліцею, який потребує розширення. Під час сьогоднішніх слухань директорка Липлянської школи Іванна Дужик запропонувала іншу пропозицію: провести перемовини з Луцькою територіальною громадою щодо створення на базі школі філії Луцького навчально-реабілітаційного центру.

Заступник голови обласної ради  Григорій Пустовіт вважає таку пропозицію вартою уваги і рекомендує провести відповідні консультації з керівництвом обласного центру.

До речі, директорка Волинського наукового ліцею Ірина Лозовська заявила, що в межах доведеного бюджету, очолюваний нею заклад не готовий взяти на баланс додаткові приміщення.
Про доцільність передачі   Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради до Рожищенської територіальної громади говорив керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважував, що  Городищенська територіальна громада готова до перемовин про те, щоб забрати на свій баланс приміщення Сенкевичівської школи.
БЕЗПЕКА КРАЇНИ – НЕ ТЕМА  ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
В ході бюджетних слухань депутати піднімали питання щодо фінансування Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, який фактично виконує державну функцію.  В цьому закладі освіти навчається майже тисяча дітей. 70% з них продовжують навчання у  вищих військових закладах. З обласного бюджету ліцею пропонується виділити у 2021 до 10 млн грн. Радник голови облради Михайло Імберовський вважає, що ліцей потрібно передати державі.

З такою думкою погоджуються  окремі депутати обласної ради. Керівник закладу Павло Боснюк додає, що на повному державному утриманні аналогічні ліцеї у Києві та Сумах.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна каже, що виконавча влада вже піднімала питання перед Міноборони та Міносвіти України, але ті у відповідь   відписували,  що наразі в Україні тривають процеси децентралізації і, відповідно, за утриманні ліцеїв повинні дбати місцеві влади. Голова обласної ради Григорій Недопад з такою позицією не погоджується. Він вважає, що питання безпеки та оборони держави до процесів децентралізації не мають ніякого відношення, а держава не повинна відмовлятися від фінансування  цих галузей.
Загалом, керівників освітянських закладів слухатимуть ще два дні.