Автор: Andrii
КЕРІВНИК ДЕРЖГЕОНАДР ВІДВІДАВ КП “ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС”
В рамках робочого візиту на Волинь голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах ознайомився із процесом видобутку бурштину, його обробкою та збагаченням, а також оцінив колекцію унікальних знахідок.
Найперше очільника Держгеонадр знайомлять із процесом цивілізованого видобутку сонячного каміння. На земельній ділянці, де комунальне підприємство «Волиньприродресурс» веде роботи, був так званий клондайк.
“Територія була в жахливому стані, адже копачі перебили коріння деревам і вони лежали просто на землі. Бурштин тут копали лопатами, , мотопомпи не використовували через відсутність води. Тому рили траншеї, робили укріплення. Ми і досі на глибині 6 метрів знаходимо куртки, мобільні телефони і лопати”, – розповідає директор КП “Волиньприродресурс” Анатолій Капустюк.
Він зазначає, що за день роботи “в полі”, працівники підприємства добувають від 40 до 60 кг бурштину. Пізніше його везуть на завод, де каміння очищують від землі та визначають його фракційність.
Голова обласної ради Григорій Недопад наголосив, що після того, як на ділянці закінчать видобувати сонячне каміння, працівники комунального підприємства проведуть рекультивацію: землю зрівняють, утрамбують, на місце повернуть родючий шар ґрунту і висадять новий ліс.
Очільник Держгеонадр Роман Опімах отримав можливість не тільки побачити унікальні зразки бурштину, зокрема камінь, якому дали назву “Серце Волині”, але й переконатися, що досвід волинського комунального підприємства може стати взірцем для інших.
“Робота “Волиньприродресурсу” – це чудовий приклад того, як усе може відбуватися прозоро – і видобуток, і купівля бурштину, – зазначив Роман Опімах. – Я вражений тим, як розвивається це підприємство, адже тут буде не тільки видобуток, але й обробка та виготовлення виробів”.
Керівник Держгеонадр: «”Волиньторф” – взірцевий приклад соціальної роботи»
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах в рамках робочого візиту на Волинь спільно з головою обласної ради Григорієм Недопадом та керівником КП «Волиньприродресурс» Анатолієм Капустюком ознайомилися з розробкою торфовищ та потужностями з виготовлення торфобрикетів держпідприємства “Волиньторф”.
Процес видобування Романові Опімаху на родовищі “Велике багно”, яке розташоване в Маневицькому районі. Як розповів директор ДП “Волиньторф”, депутат обласної ради Іван Киричик, тут з 1 га території збирають від 600 т торфофрези, яку пізніше перевозять на торфобрикетний завод, висушують та формують брикети.
“Еквівалент 1 тони торфобрикету до газу рівний 1000 кубів. У зв’язку із ростом цін на газ, до нас звертаються все більше бажаючих придбати паливо, – розповідає Іван Киричик. – Заявки на купівлю надходять не тільки з Волині, але й з Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, адже наше паливо в рази дешевше”. Керівник “Волиньторфу” додає: хотілося б мати більші потужності, та наголошує, що завод забезпечує дешевим паливом практично усі установи бюджетної сфери області.
Очільник Державної служби геології та надр Роман Опімах високо оцінив роботу “Волиньторфу” та соціальну функцію цього підприємства. “Волинська область дуже багата на торф’яні поклади. Для себе я зробив висновок, що 50% енергетичного балансу області займає саме опалення торф’яними брикетами, які використовують для закладів освіти, медицини інших бюджетних структур. Це взірцевий приклад соціальної роботи, яку виконує ДП “Волиньторф”, – констатував Роман Опімах.
Він також зазначив, що якість волинського торфу по своїй енергопродуктивності відповідає якості вугілля і є чудовою альтернативою газу.
ЛІКУВАННЯ РІДКІСНИХ НЕДУГ ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДЕРЖАВА
Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення під час засідання розглянули колективне звернення громадян щодо прийняття обласної програми підтримки та лікування хворих з рідкісними захворюваннями.
Голова профільної комісії облради Ірина Горавська зауважила, що це питання піднімалось і під час особистого прийому громадян головою обласної ради. З початку року депутати також неодноразово розглядали відповідні звернення на засіданні профільної комісії. Ірина Горавська нагадала, що депутати-медики ініціювали внесення змін до діючої Програми фінансової підтримки та розвитку комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2020-2022 роки, (посилання) та доповнили цей документ пунктом про забезпечення лікарськими засобами пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями.
“Але проблема полягає не у відсутності відповідної програми, а у можливості її фінансування. Лікування рідкісних захворювань надзвичайно дороговартісне. Лише в обласному об’єднанні захисту материнства та дитинства, яке я очолюю, потреба на лікування діток до 18 років з орфанними захворюваннями, перевищує 80 млн гривень. “, – наголосила вона.
Також зазначалося, що в державі лікування орфанних захворювань недофінансовується більше ніж удвічі, за деякими захворюваннями фінансування відсутнє взагалі, окрім того, чимало таких рідкісних хвороб не внесені до переліку орфанних.
Відтак, члени комісії рекомендували облдержадміністрації порушити перед центральними органами виконавчої влади питання про прийняття у найкоротші терміни рішення щодо державної фінансової підтримки громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання. Окрім того, при формуванні пропозицій до проєкту обласного бюджету на 2022 рік члени медичної комісії рекомендують передбачити кошти на реалізацію існуючої Програми фінансової підтримки та розвитку комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я в частині забезпечення лікарськими засобами пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями.
МЕДИЧНА КОМІСІЯ ОБЛРАДИ РОЗГЛЯНУЛА КАДРОВЕ РІШЕННЯ
Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства на нинішньому засіданні підтримали рекомендації щодо кадрового питання.
Як повідомила заступниця начальника відділу комунального майна Ганна Кузіна, днями до апарату обласної ради надійшла заява від т.в.о. начальниці комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат Олени Гурківської з проханням звільнити її від виконання обов`язків за згодою сторін з 9 листопада. Відтак, члени профільної комісії підтримали пропозиції відділу майна та рекомендували голові обласної ради в установленому законом порядку звільнити Олену Гурківську із займаної посади. До призначення керівника цього комунального закладу в установленому законом порядку виконання обов`язків начальника покласти на Олександра Степанюка, заступника начальника – начальника відділу автоматизації та контролю соціальних виплат «Центр по здійсненню соціальних виплат».
Голова медичної комісії Ірина Горавська поцікавилася у директора департаменту соціального захисту населення ОДА Сергія Страшного, чи немає у його відомства зауважень до компетентності запропонованої кандидатури на посаду т.в.о. начальника центру. Посадовець запевнив, що Олександр Степанюк є фаховою людиною і уже виконував ці функції під час перебування керівника у відпустці.
Засідання ПК з питань соціального захисту населення, охорони здоров`я, материнства та дитинства
«ЯНГОЛЯТА» ВТРЕТЄ ЗІБРАЛИ ДРУЗІВ
Спілка батьків дітей з розладами аутичного спектру провела традиційний благодійний захід «Янголята в колі друзів».
Силами творчої студії «Янголят», театрального гуртка дітей із синдромом Дауна, хореографічної студії “Медея” Луцького навчально-реабілітаційного центру, а також інших дитячих мистецьких колективів для глядачів влаштували різножанрову концертну програму. Окрім того, було розгорнуто і виставку малюнків авторства діток з інвалідністю. Загалом свою творчість продемонстрували 70 виконавців та 9 колективів.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав учасників та організаторів благодійного заходу від імені очільника Волиньради Григорія Недопада та обранців громади.
“Дитяча творчість – це завжди щось неповторне, безпосереднє і, разом з тим, природне і дивовижне. І надзвичайно важливо, коли діти мають можливість показати свої таланти світові. Це не тільки робить їх впевненішими, це на краще змінює сам світ. Тому обласна рада і надалі організаційно і фінансово буде підтримувати такі проєкти, – запевнив він. – Хотілося б, щоб і в майбутньому ви так креативно доповнювали,допомагали і підтримували один одного. Бажаю усім вам здоров’я, терпіння, благополуччя, миру, здійснення мрій”.
Голова ГО “Янголята” Юлія Поліщук висловила вдячність за підтримку і вручила керівництву області та Луцька подарунки, власноруч виготовлені дітьми з аутизмом. Вона також анонсувала, що у планах громадської організації налагодити виробництво з виготовлення еко-продукції, що дасть змогу реалізуватись у соціумі повнолітнім з аутичними розладами.
ДЕРЖАВА СПРОЩУЄ ДОСТУП ДО НАДР МІСЦЕВИХ ГРОМАД І БІЗНЕСУ
Про це повідомив голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах, перебуваючи з робочим візитом на Волині. Результатом візиту стало підписання тристороннього меморандуму між Держгеонадрами України, обласною радою та облдержадміністрацією про співпрацю у сфері ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів.
Розповісти про можливості та запропонувати інструменти залучення громад і бізнесу до розробки надр місцевого і державного значення – так окреслив мету свого візиту керівник Державної служби геології та надр України Роман Опімах. Він також висловив бажання вивчити і поширити серед решти регіонів унікальний досвід «Волиньприродресурсу», як першого в Україні комунального підприємства, яке зуміло отримати спецдозволи на видобуток державних корисних копалин, зокрема, бурштину та торфу.
Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що ініціатива Держгеонадр щодо спрощення процедур доступу до надрокористування є надзвичайно актуальною не лише з огляду на ефективне використання корисних копалин, але й в контексті наповнення місцевих бюджетів. «Північні райони нашої області – це переважно ліси. Відсутність ріллі та пасовищ унеможливлює ведення сільського господарства, тому надходження у бюджети ренти в розмірі 100% від видобутку місцевих копалин і 30% – з розробки державних надр позбавить ці території статусу депресивних», – впевнений очільник Волиньради.
Про роботу «Волиньприродресурсу» розповів його керівник Анатолій Капустюк і запропонував Романові Опімасі відвідати ділянки, де ведеться видобуток торфу і бурштину, та заводи з переробки сировини. Він також зазначив, що успішний волинський досвід активно переймають і інші обласні ради. Зокрема, Тернопільська і Полтавська уже створили такі ж комунальні підприємства за активної допомоги волинян.
Під час наради за участю голів райдержадміністрацій та лідерів територіальних громад Роман Опімах розповів, що на Волині понад 400 підтверджених родовищ корисних копалин, однак лише півсотні дозволів на їх розробку. Серед основних причин, які призвели до такого дисбалансу, він назвав складність і тривалість процедур з отримання спецдозволів та оформлення земель на надрокористування.
«Державна служба геології та надр робить все, аби ситуацію кардинально змінити і зробити видобуток корисних копалин значно ефективнішим. Зокрема, вже максимально спрощено процедуру отримання спецдозволів, тепер вона легка і прозора. До речі, на видобуток місцевих копалин дозволи видаються без аукціону. Для погоджень запроваджено електронні кабінети, і більше нема потреби возити стоси документів до столиці. Створено Єдиний геологічний портал, де розміщена інформація про мінерально-ресурсний потенціал, запаси копалин і можливі обсяги їх видобутку, транспортну інфраструктуру тощо», – стверджує голова відомства. Він запевнив, що Держгеонадра готові надавати усіляку консультативну та методичну допомогу громадам, як у питаннях залучення інвестора чи створення комунального підприємства, так і у підготовці документів, отриманні погоджень, дозволів та наданні звітів з надрокористування. А також запропонував громадам послугу з виготовлення індивідуальних геоінвестиційних паспортів з детальним якісним і кількісним описом ресурсної бази, що допоможе розвивати їхні території. Одночасно посадовець наголосив на посиленні відповідальності за незаконне користування надрами. Окрім зростання штрафів до 85 тисяч гривень, відтепер це ще й кримінальний злочин, який передбачає до 8 років позбавлення волі.
За підсумком зустрічі голова Держгеонадр України Роман Опімах, голова Волиньради Григорій Недопад та заступник голови облдержадміністрації Ігор Чуліпа підписали тристоронній меморандум про співпрацю у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, створення рівних та конкурентоспроможних умов для реалізації ресурсу надр територіальних громад, та доступу до інформації усіх зацікавлених установ і організацій. Зазначалося, що за письмовим повідомлення до цього меморандуму можуть приєднатися і територіальні громади.
ОЛИКА – ВОЛИНСЬКИЙ ВЕРСАЛЬ. ДАЛІ БУДЕ…
Завершила роботу Міжнародна наукова конференція «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини», але практична діяльність з відновлення давньої пам’ятки лише починається.
Підсумовуючи дводенну роботу наукового форуму директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко зізналася, що остаточно повірила у здійсненність амбітного проєкту ревіталізації Олики, після того, як об’єкт внесли до програми «Велика реставрація». – «Це зусилля великої команди людей, потужного волинського лобі». Вона відзначила особливу роль у цьому процесі голови обласної ради Григорія Недопада, народної депутатки Ірини Констанкевич та уродженця Олики, доктора фізико-математичних наук, члена-кореспондента НАН України Віктора Жовтянського, який став громадським уповноваженим зі збереження історично-архітектурного насліддя Олики.
Від імені оргкомітету вона також подякувала учасникам конференції з України, Польщі та Білорусі за неоціненне сприяння Волині у її намірах відродити історичні пам’ятки: «Досі ми не мали досвіду ревіталізації таких великих об’єктів, саме тому до участі в науковій конференції, крім істориків, ми запросили археологів, архітекторів, реставраторів, музейників. Ми розраховували на допомогу у побудові концепції, стратегі, музеєфікації і туристичної промоції Олицького комплексу і отримали її. Завдяки кожному з вас ми побачили майбутнє Олики». Вона також зазначила, що є намір цей науковий форум зробити щорічним.
Директорка Науково-методичного центру сприяння розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Харківського гуманітарного університету Олена Жукова запевнила, що Олицький замок знають в Україні і хочуть з ним працювати навіть у далекому Харкові. – «Коли я розповіла крипто-художникам про палац Радзівілів, вони негайно захотіли їхати сюди. Крипто-арт – інсталяції, електронні експозиції, що оживають, світлові 3D-ефекти, які можна спостерігати вночі – це дуже популярний напрямок, що гарно капіталізується. Під час конференції ми вже створили невеликий консорціум, залучивши різних фахівців, які будуть допомагати вам у відродженні та розвитку цього проєкту». Олена Жукова також рекомендує не чекати завершення реставрації, яка може затягнутися на роки, а наповнювати життям палацовий комплекс вже, заручившись підтримкою спеціалістів культурно-креативної індустрії.
Науковиця повідомила, що з кафедрою туризму Луцького національного технічного університету вже обговорено та напрацювано концепцію створення в Олиці туристично привабливої території. Вона також подарувала Олицькій селищній раді методичну розробку залучення туристів та туристичної промоції у невеликих громадах. «По суті – це покрокова інструкція, як з маленьких елементів створити великий продукт, який призведе до розвитку громади. Сподіваюся, він вам допоможе», – зазначила Олена Жукова.
Від імені голови обласної ради та усього депутатського корпусу за продуктивну роботу, наукові рекомендації та живе спілкування учасникам конференції висловив вдячність перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук: «Я переконаний, що ця конференція дасть поштовх для вдалої реалізації проєкту відновлення палацу Радзівілів, і ми отримаємо тут центр історії, культури і туризму. А Олика стане осередком, який поєднає туристичні стежки до Володимира, Луцька, Колодяжного», – підсумував роботу наукового форуму посадовець.
СКАРБИ РАДЗІВІЛІВ І ДИТЯЧА КНИГА ПРО ОЛИКУ – ПРЕЗЕНТАЦІЇ НАУКОВОГО ФОРУМУ
Волинські музейники презентували учасникам Міжнародної наукової конференції «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини» колекцію скарбів родини Радзівілів та книгу для дітей про Олицький замок авторства журналіста Володимира Данилюка.
У чотирьох залах Художнього музею розмістили лише частину, проте, найціннішу, артефактів Олицького маєтку, збережених у місцевих музейних фондах. Директорка музею Зоя Навроцька зазначила, що працівники музею чи не першими заговорили про Олику та пропагували її пам’ятки: «Якщо ви, науковці, дістаєте із сутінків історії забуте і втрачене, то ми, музейники, надаємо цьому візуалізації, яка, зазвичай, говорить більше за написане. Так, з представлених тут артефактів без сумніву можна стверджувати, що в Олицькому палаці шанували твори мистецтва, музику, любили квіти і тварин».
В експозиції представлено живопис та скульптури 17-19 століть з художньої галереї Олицького палацу, графічні портрети представників роду Радзівілів, виконані невідомими європейськими митцями 17-20 ст., а також фотографії з родинного альбому, які знайомлять з архітектурою маєтку, його інтер’єрами, розповідають про полювання в Цуманських угіддях. На особливу увагу заслуговує родинне дерево Радзівілів, виконане на шовку гравером Петером Боссе у 1742 році. Ще два подібних зображення на папері зберігаються у музейних фондах Варшави.
Директорка волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко зазначила, що Оргкомітет з популяризації історичної спадщини Олики намагається зацікавити нею різні вікові та соціальні групи: «Одним з таких варіантів промоції пам’ятки – залучення окремого сегменту потенційного відвідувача – є книга для дітей українською і польською мовами «Слід JFK… у Замку Радзівілів».
Презентуючи сигнальний примірник видання, його автор – журналіст, головний редактор часопису «Волинська газета» Володимир Данилюк розповів, що, найперше, прагнув здолати стереотипи сприйняття Олики, як місця розташування божевільні. А що книга для дітей та підлітків, то з півтисячолітньої історії роду автор обрав епізод, який би максимально зацікавив молоде покоління. «Це історія про те, як син останнього власника замку Януша Радзивілла – Станіслав Альбрехт – був одружений із Керолайн Лі Був’є – рідною сестрою дружини Президента США Джона Кеннеді». Володимир Данилюк зізнався, що було непросто вибрати стиль оповіді, аби максимально спростити її для дитячого сприйняття, але не спотворити історичні факти. Автор також висловив вдячність Генконсульству Республіки Польща в Луцьку за сприяння в реалізації проєкту.
