Експозицію фотоплакатів під назвою «З Україною в серці» організовано Благодійним фондом «Вільна Білорусь» спільно з ВНУ імені Лесі Українки. Серед перших відвідувачів були заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, студенти, науковці, представники органів влади, громадські діячі.

Виставка представляє більше 20 стендів, на кожному з яких розміщені фото та життєпис українською, білоруською та англійською мовами про білоруських героїв, які поклали своє життя в боротьбі за Україну з російськими окупантами. біографію, історію подвигів, місце й дату загибелі, а також портрети та сімейні світлини, надані рідними полеглих. Серед тих, кому присвячена меморіальна експозиція – двоє посмертно отримали звання «Герой України», на честь ще трьох загиблих названі вулиці українських міст.

Один із плакатів з чорними постатями присвячений тим білорусам, імена яких не розголошуються через переслідування їхніх родичів режимом диктатора Лукашенка. За даними БФ «Вільна Білорусь» в боях за свободу України віддали життя понад три десятки білоруських добровольців, які воювали в різних підрозділах ЗСУ.

«Багато білорусів в лавах наших Збройних Сил боряться за свободу, за волю і проти імперської шизофренії, якою інфікована вся росія. Ми вдячні кожному з них за їхній подвиг, кожному, хто зі зброєю в руках боронить український народ. Дякуємо кожній білоруській родині, яка поряд з нами, українцями, переживає тривоги і обстріли. Я вірю в перемогу України, я вірю у вільну Білорусь, вірю в дружбу наших народів», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Виставку уже було презентовано у Львові Києві, Дніпрі, Чернігові, Вінниці, Варшаві та Вільнюсі, – розповів ініціатор та організатор проєкту, директор БФ «Вільна Білорусь» Олексій Францкевич.

Про це йшлося сьогодні під час засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради.

Питання наявності автоматизованих систем оповіщення населення про небезпеку не втрачає актуальності від початку великої війни. Зважаючи на затяжний характер воєнних дій, а також географічну даність агресивного сусідства росії та білорусі, встановленням централізованого оповіщення переймаються не тільки міста обласного значення, а й селищні та сільські громади. Зокрема, над реалізацією таких проєтів вже працюють Боратинська, Горохівська, Рожищенька та інші об’єднані тергромади.

У цьому контексті доречною та корисною була інформація керівниці проєктів ТОВ «НВФ «Бранд Майстер Плюс» Наталії Тельнової щодо розбудови місцевих автоматизованих системах централізованого оповіщення. Вона, зокрема, зазначила, що вже напрацьоване законодавство, яке унормовує вимоги до таких конструкцій. Серед основних – це спроможність системи працювати за будь-яких умов, що передбачає наявність резервного живлення та щонайменше двох каналів зв’язку, а також інтегрованість систем державного, регіонального і місцевого рівнів між собою.

«Етапи впровадження – це обов’язкове виготовлення ПКД, ліцензоване обладнання, виконання будівельно-монтажних робіт, перевірка і сертифікація перед введенням в експлуатацію та технічне обслуговування», – поінформувала Наталія Тельнова. Вона додала, що увесь комплекс послуг і готових технічних рішень, а також залучення спеціалістів забезпечує компанія «НВФ «Бранд Майстер Плюс», і закликала громади до співпраці.

На засіданні Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради обговорили результати та виконання рекомендацій моніторингових відвідувань з додержання прав і свобод людини і громадянина в територіальних громадах області.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Юлія Спас зауважила, що регулярні візити-перевірки здійснювалися за дев’ятьма напрямками: додержання прав військових; дітей; осіб, які постраждалих внаслідок збройної агресії РФ; національних меншин; релігійних свобод, соціальних, економічних, інформаційних; права на справедливий суд.

Також представники Омбудсмана наприкінці минулого року зосередили свою увагу на роботі військово-лікарських комісій при цивільних закладах хорони здоров’я. На предмет дотримання прав військовослужбовців було здійснено понад 20 моніторингових візитів. «Нами було виявлено ряд недоліків. Головно – це корупція. Відтак, Омбудсманом було скеровано відповідні акти реагування і більшість із них на сьогодні усунуті», – зазначила вона.

Юлія Спас розповіла, що найбільша кількість моніторингових візитів припадає на місця тимчасового або компактного проживання внутрішньо переміщених осіб з метою аналізу дотримання їх прав і свобод. На Волині зараз проживає понад 45 тисяч ВПО, і офіційно зареєстрованими є лише 17 місць їх компактного проживання, хоча завдяки результатам перевірок у тергромадах таких місць було виявлено понад пів сотні.

«Ми дослідили дотримання належних умов проживання внутрішніх переселенців і виявили, що вони мають бути кращими. Є потреба у забезпеченні побутовою технікою, меблями, у ремонті санвузлів та переобладнані приміщень із дотриманням доступності для маломобільних осіб, – вокремила вона основну проблематику. – Наша інституція співпрацює з різними благодійними фондами, які здійснюють супровід ВПО, переконана, що таку співпрацю мають і територіальні громади, однак в разі чого ви можете звернутися до нас щодо налагодження більш тісної співпраці, аби покращити побутові умови у місцях проживання переселенців, щоб люди мали елементарні засоби для існування», – зауважила вона.

Що стосується перевірок закладів, де перебувають діти, то за словами Юлії Спас їх було проведено 20. «За результатами відвідувань виявлено системні порушення прав дітей в різних територіальних громадах Ковельського, Камінь-Каширського району. Найпоширеніша проблема – це недостатня штатна чисельність працівників Служб у справах дітей. Також серед порушень виявлено, що у медичних закладах не забезпечено освітній процес для дітей, які перебувають там тривалий термін. Ці недоліки можна усунути за допомогою доступу до інтернету, щоб діти мали можливість онлайн навчання», – підкреслила вона.

Серед основних недоліків, які були виявлені у місцях несвободи регіону, – це порушення права на належні умови тримання, особисту недоторканність та професійну правничу допомогу.

Юлія Спас також акцентувала увагу голів громад на необхідності налагодження більш тісної взаємодії із представництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо організації просвітницької місії та проведення виїзних прийомів громадян.

Своєю чергою голова облради Григорій Недопад закликав й до більш тісної співпрації регіонального представництва Омбудсмана із тергромадами області в частині взаємовигідної допомоги щодо здійснення евакуації установ та закладів, у тому числі й соціального спрямування із регіонів, де сьогодні ведуться активні бойові дії, на територію Волині.

Про це на засіданні коордради волинських самоврядців повідомив голова Волиньради, очільник регіонального відділення НОК України Григорій Недопад.

Упродовж 21-22 червня на Ковельщині проходитиме семінар для керівників обласних осередків НОКУ з усієї України, а 23 червня з нагоди Міжнародного Олімпійського дня, у місті залізничників на стадіоні «Локомотив» заплановане масштабне спортивне дійство.

«23 червня Ковель на один день перетвориться на олімпійську столицю України. Саме звідти стартуватиме Олімпійський вогонь, який естафетою буде переданий іншим країнам-учасницям Олімпійських ігор. Цей захід є надзвичайно відповідальним для Волині, ми маємо підтвердити реноме потужного спортивного регіону. Тому закликаю усіх голів громад подбати про участь своїх спортивних команд. Спорт на Волині має розвиватись, аби в майбутньому ми мали змогу приймати не лише всеукраїнські, а й міжнародні змагання», – наголосив Григорій Недопад.

Перший заступник голови регіонального відділення НОК України, депутат облради, очільник спортивної комісії Віктор Галан-Влащук інформував, що фестиваль відбуватиметься у чотирьох групах: міські ТГ, селищні ТГ, сільські ТГ та громади міст обласного значення. Види спорту у яких мірятимуться силами команди не професійні, а аматорські, це, зокрема: парковий волейбол, риболовний спорт, шашки, дартс, гирьовий спорт, бочча, а також командні змагання: «Тато, мама я – активна сім’я», «Козацькі розваги» та «Перетягування линви». Він також зауважив, що наразі свою участь підтвердили лише 19 із 54 громад. Відтак, Віктор Галан-Влащук наголосив на необхідності стовідсоткового залучення громад до участі в обласному фестивалі фізичної культури та спорту.

В рамках координаційної ради було також обговорили потребу активнішої та тіснішої комунікації музеїв і територіальних громад задля збереження культурної спадщини в умовах війни. «Мова йде про музейні колекції, які входять до державної частини Музейного фонду України, які зберігаються у музеях, що розташовуються у територіальних громадах», – пояснила директорка обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Вона розповіла, що мережа музеїв Волинської області налічує майже сотню закладів: 13 – комунальні музеї (які мають статус окремої юридичної особи); 7 – структурні підрозділи, філії культурних установ, 77 – підвідомчі музеї, які діють на громадських засадах. У 32-х закладах на разі зберігається понад 270 тис. предметів, що належать до державної частини Музейного фонду України.

«В умовах війни та з огляду на близькість кордону із білоруссю сьогодні вкрай важливо подбати, аби в усіх музейних закладах були розроблені списки першої евакуації. Музеї мають бути забезпечені матеріалами для пакування музейних колекцій. В закладах також мають бути розроблені інструкції, які передбачають відповідальних осіб та покрокові дії у випадку евакуації», – наголосила вона.

Окремо Оксана Важатко також зупинилась на потребі оцифрування музейних колекцій та електронному обліку музейних предметів, що є вкрай важливим для їх збереження в умовах війни. Вона розповіла, профільні Міністерства України та Польщі спільно із Фондом міжнародної солідарності Польщі в Україні, компанією “Стрімко” та проєктним офісом West Ukraine Digital ініціювали розробку Реєстру музейного фонду України (РМФУ). «На разі Міністерство культури та інформаційної політики України розробляє постанову, що зобов’яже музейні заклади якнайшвидше ввести всі предмети, державної частини Музейного фонду України, які зберігаються у їх фондах до цього Реєстру», – зауважила вона.

З огляду на це Оксана Важатко закликала голів тергромад подбати про забезпеченість музеїв відповідною комп’ютерною технікою, фотоапаратами, сканерами, якісним інтернетом та достатньою кількістю працівників.

Ще один аспект, який виокремила Оксана Важатко – це ризики для збереження Музейного фонду України, які виникають при реорганізації та ліквідації музеїв. За її словами, особливо актуальним це питання є в контексті децентралізації, коли частина комунальних музейних закладів втратила статус окремих юридичних осіб, ввійшовши до складу Центрів надання культурних послуг. «У разі ліквідації чи реорганізації музеїв, що засновані на державній і комунальній формах власності, порядок подальшого використання їх музейних зібрань визначає засновник за погодженням з центральним органом виконавчої влади. Тому, прошу звернути увагу на те, чи маєте ви ці погодження від Міністерства культури та інформаційної політики», – звернулась вона до волинських самоврядців.

Участь у роботі координаційно-консультативного органі при голові Волиньрди взяли очільник обласної та його заступники, депутати, голови громад, керівництво ОВА, а також запрошені спікери.

«Сьогоднішній порядок денний включає перелік питань, які є актуальними практично для кожної громади як у сенсі вирішення певних проблем чи завдань, так і в отриманні інформації та консультацій на різну тематику – від організації та проведення спільних заходів до інвестиційних можливостей та поліпшення безпекових умов на території громад. На далі я пропоную проводити засідання нашої Координаційної ради не рідше одного разу на квартал, оскільки – це майданчик для напрацювання спільних рішень для подолання викликів, поширення успішного досвіду та апробації ініціатив», – звернувся до присутніх голова обласної ради Григорій Недопад.

Анонсуючи одну із тем – комплексні банківські рішення для муніципалітетів, Григорій Недопад зауважив, що в умовах обмежених бюджетних ресурсів інвестиційні пропозиції державних фінансових установ можуть стати інструментом вирішенням не лише нагальних потреб громади, а й врівноважити розвиток територій. Тим більше, що зміни до Бюджетного кодексу віднедавна унормовують таку практику для органів місцевого самоврядування.

Керуючий Волинською філією державного експортно-імпортного «Укрексімбанку» Олександр Буць розповів, що до послуг органів місцевого самоврядування та їхніх комунальних підприємств – банківське обслуговування видатків, зарплатних проєктів, розміщення, а також дешеве кредитування за державною пільговою програмою 5-7-9 та позики від міжнародних організацій. «Залучати прямі кредити можна на енергоефективність та поліпшення якості муніципальних послуг, придбання медичного обладнання, транспорту та спецтехніки чи інфраструктурні проєкти, як наприклад, реконструкцію ЦНАПу. Переваги для громад – це спрощені процедури оформлення, пільгові процентні ставки, довгостроковість позик – від 5 років, можливість кредитувати невеликі проєкти від 10 мільйонів гривень, а також фінансування вже сьогодні повною сумою, що в умовах інфляції дозволить не відкладати потреби на тривалий час і в результаті заощадить видатки», – обгрунтував вигоди співпраці з «Укрексімбанком» Олександр Буць.

Інший спікер – керівник Волинського відділення Національної служби посередництва і примирення (НСПП) Володимир Демидюк запропонував головам громад укласти меморандуми про співпрацю в частині попередження та вирішення колективних трудових конфліктів, налагодження соціального діалогу та підвищення правової обізнаності сторін соціально-трудових відносин. «Наймані працівники повинні знати сої права і вміти їх відстоювати. А безумовне виконання трудового законодавства та уникнення колективних спорів – це запорука економічного і соціального благополуччя», – аргументував свою ініціативу керівник Служби посередництва і примирення. Він детально охарактеризував повноваження державного органу, зауваживши, що він працює за зразком авторитетних міжнародних організацій і є дієвим механізмом попередження і розв’язання колективних спорів. Задля цього працює компетентна команда трудових арбітрів і незалежних посередників, які є визнаними експертами в царині законодавства про працю. «Саме порушення Трудового кодексу у 80% випадків і стають причиною конфліктів у колективах. Тож, якщо роботодавець відмовляється укладати трудовий колективний договір, не виконує його умов, одноосібно змінює умови праці або запроваджує нові, боргує заробітну плату чи зловживає звільненнями – усе це високого рівня конфліктогенні фактори. Але наша служба готова як спрогнозувати такі ситуації, попередити їх, так і вирішити спори з добровільним примиренням без потреби звертатися до суду», – запевнив Володимир Демидюк.