У презентації творчого доробку ковельського художника-вітражиста Віктора Бурчака взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Автор оригінальної іконописної техніки розповів, що вперше побачив вітражі в одному з костелів Риги дванадцятирічним хлопчиком і відтоді закохався у цей вид сакрального мистецтва. «Я стояв і дивився як переміщувались проєкції кольорів по стінах, як домінує світло, яке воно живе… І це настільки вразило мою дитячу душу, що я собі поставив за ціль – це моє, – розповів художник. – Вітраж дає широкі можливості виразу, емоційно впливає на людей і створює настрій та сакральність. Я використовую в вітражі оптику, яка взаємодіє зі світлом, заломлює його, розщеплює. І коли поєднується оптика, графіка, колір та фактура скла, тоді досягається максимально живий ефект».

Митець створив 280 вітражів у 25 храмах Польщі – Холмі, Дорогузьку, Неледеві, Замості, Грабовці, Радомі, Кутні, Кутно-Дибуві, Злакув-Кущевному, Домбрувці, Любліні. Його роботи, а це 35 вітражів, є і в українських храмах, зокрема, у селах Зелене, Колодяжне, Миляновичі, Стеблі на Ковельщині; селищі Шацьку, містах Ковелі, Львові, Трускавці. Художник також оформляв вітражами громадські і приватні об’єкти.

У презентованій експозиції представлені ікони, які майстер виконав у техніці вітражу – Холмської, Волинської, Ченстоховської Божої матері та образи шанованих святих. Для кожної влаштоване спеціальне підсвічування, яке дозволяє побачити образ ніби у променях сонця.

«Коли ми дивимося на представлені витвори, дізнаємося тонкощі створення величних вітражів – це вражає, надихає та демонструє ікону і сакральне мистецтво зокрема з нової, раніше невідомої сторони. Дякуємо Музею Волинської ікони за те, що ми знову і знову відкриваємо для себе волинський іконопис – його традиції, техніки і сучасні підходи, знайомимось із нашими талановитими митцями та більш глибоко розуміємо національні цінності та сенси», – поділився враженнями Григорій Пустовіт.

Участь у засіданні робочої групи з розробки Плану дій Справедливої трансформації для Волинського вугільного мікрорегіону від обласної ради взяли заступник голови Григорій Пустовіт і голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Поступова відмова від викопного вугілля, зелене відновлення енергетичного сектору України та альтернативні моделі розвитку шахтарських регіонів – саме така мета пілотного проєкту, який за дорученням Федерального уряду Німеччини на запит Міненергетики та Мінінфраструктури впроваджує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Експериментальна програма стартувала ще до початку великої війни, її учасниками було обрано шахтарські міста Червоноград, що на Львівщині та Мирноград на Донеччині. Однак повномасштабне вторгнення змусило переглянути список реципієнтів. Так шанс на допомогу у постгірничій трансформації отримали Нововолинська, Литовезька та Поромівська громади Волині.

«Сьогодні ми тут, щоб разом з представниками місцевої та регіональної влади, бізнесу, шахтарської спільноти та експертів визначити, як має розвиватися кожна з вугільних громад, детально спланувати, що додасть їм спроможності – створення індустріального парку, навчальних центрів відновлювальної енергетики, осередків розвитку бізнесу тощо та у перспективі спільно реалізувати ці альтернативи», – окреслила головну мету робочої групи керівниця регіонального офісу Проєкту «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору України» GIZ Галина Литвин.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що Волинь доєднується до експерименту уже з певним багажем напрацювань: «Ця проблема в регіоні на порядку денному досить давно, і ми готувалися до пом’якшення процесу закриття копалень. У Нововолинську запроваджено зону вільного економічного розвитку для залучення інвестицій, є плани зі створення індустріальних парків та кластеру з переробки. Участь у цьому проєкті дає можливість отримати практичний результат і скористатися досвідом та ресурсами наших німецьких партнерів».

Нововолинський міський голова Борис Карпус розповів, що із вичерпуванням покладів копалень місто зазнало стагнації. І хоч завдяки зоні вільного економічного розвитку в громаді було створено 10 нових виробництв, серед міст обласного значення Нововолинськ має найнижчий індекс платоспроможності, а найбільшою проблемою є брак робочої сили. «Зараз ми працюємо над планом просторового розвитку громади, визначили пріоритети, які б стали магнітом для людських ресурсів і дуже розраховуємо на проведення експертизи у рамках цього проєкту, щоб в умовах обмежених ресурсів вкладати максимально ефективно у розвиток спроможностей», – висловив він сподівання.

«27 гектарів нашої громади – це територія шахти №9, яка з 2015 року перебуває у стані закриття, і це величезний пласт проблем від териконів до комунікації з шахтарями. Та завдяки партнерам ми побачили, що процес трансформації вугільних регіонів може бути направду справедливим – паралельно із закриттям копалень створюються інші підприємства, які дають робочі місця і нівелюють соціальну напругу. На жаль, у нас це досі не врегульовано на законодавчому рівні. Саме тому ми, шахтарські громади, об’єдналися в Асоціацію вугільних регіонів, щоб відстоювати свої інтереси», – розповіла очільниця Литовезької сільської ради Олена Касянчук і запевнила, що громада мріє про створення на базі мережевої та логістичної інфраструктури відпрацьованої копальні індустріального парку. Її колега – голова Поромівської громади Олег Савчук, на чиїй території вже три десятиліття стоїть довгобудом 10-та шахта, повідомив про виділення землі під будівництво станції сонячної генерації.

Учасники робочої групи мають намір напрацювати концептуальні і практичні наміри упродовж найближчих кількох місяців, аби бути готовими інтегруватися у національний План дій справедливої трансформації вугільних регіонів та зеленого відновлення енергетичного сектору України, який має бути завершений до жовтня цього року.

Із завершенням шкільного навчання випускників та їхніх батьків привітав і голова Волиньради Григорій Недопад.

Фестиваль «Шкільний вальс» – це новітня традиція Ковельської громади. Другий рік поспіль такий перформанс після свята останнього дзвоника влаштовують для випускників усіх 10-ти шкіл міста. Сьогодні до них доєдналися і випускні класи Дубівської громади.

На символічному місці – височині поблизу пам’ятника Тарасові Шевченкові, який з нагоди цієї події вбрали у вишиванку, зібралися сотні містян: представники влади, вчителі, батьки, а понад пів тисячі випускників закружляли у прощальному шкільному вальсі.

З напутнім словом до випускників звернувся голова Волиньради Григорій Недопад: «Шкільні роки позаду, але і надалі ваше головне завдання – це освіта. Інвестиція ця вимірюється не лише стараннями і коштами. Вона вимірюється вашим майбутнім, надіями і молитвами ваших батьків про те, щоб дітям велося краще, легше, успішніше. Сьогодні і у найближчі роки країна гостро потребуватиме висококваліфікованих спеціалістів у кожному секторі економіки. І я впевнений, що вам буде де прикласти руки, вміння, знання і хист. Важливо цього хотіти. Кожного з вас я розцінюю не лише як майбутніх грамотних спеціалістів, а й як продовжувачів справи післявоєнної відбудови, євроінтеграційного облаштування і розвитку держави загалом і Волині зокрема. Тож хай здійсняться усі ваші мрії та реалізуються усі плани», – висловив побажання Григорій Недопад.

Голова обласної ради Григорій Недопад зустрівся із лижницею Анастасією Смідюк, яка вперше представляла Волинь на зимових Дефлімпійських іграх, а також її наставником Миколою Білерою.

До вітань також долучились очільники освітніх та спортивних закладів, де вона навчалась та виховувалась. А саме, ректорка Академії рекреаційних технологій і права, депутатка облради Людмила Стасюк, директор Луцького ліцею №15 Олег Гребенюк та керівник ОДЮСШ для осіб з інвалідністю Андрій Рожок.

Очільник регіонального центру фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт», голова постійної комісії обласної ради з питань сім’ї, молоді та спорту Віктор Галан-Влащук розповів, що 22-річна Анастасія лижним спортом займається лише 5 років та вже стала багаторазовою чемпіонкою України з лижних перегонів та кандидатом у майстри спорту України з лижних перегонів серед осіб з порушеннями слуху. «Найбільше досягнення Анастасії – виступ на ХХ зимових Дефлімпійських іграх. Вона впевнено трималась у п’ятірці лідерів та фінішувала п’ятою на дистанції 5 км і повторила свій успішний виступ уже на дистанції 10 км. Це значний поступ для нашої області, адже за всю історію незалежності волинські спортсмени жодного разу не були учасниками Дефлімпіади», – наголосив він.

Анастасія Смідюк охоче поділилась своїми враженнями від участі у найавторитетнішій світовій першості. «Організатори Дефлімпіади раділи кожному успіху українських спортсменів, підтримували нас та постійно цікавились безпековою ситуацією в нашій країні», – розповіла вона.

Голова Волиньради Григорій Недопад подякував спортсменці та її тренеру за хороший результат у престижних світових змаганнях. «Ми усіляко намагаємось підтримувати та розвивати спорт навіть попри обмеженість бюджетного фінансування в умовах війни. Впевнений, наші захисники радіють позитивними новинами зі свого, міста, села чи регіону. Для них важливо знати заради чого вони воюють», – підкреслив посадовець.

Він також вручив найвищі відзнаки обласної ради Анастасії Смідюк, а також керівникам навчальних закладів, у яких здобувала освіту спортсменка – Луцького ліцею №15 та Академії рекреаційних технологій і права. Голова обласної ради подякував освітянам за створення безперервного і якісного інклюзивного освітнього процесу для волинської дефлімпійки.

Ректорка Академіїі, депутатка облради Людмила Стасюк розповіла, що Анастасія Смідюк цьогоріч є випускницею бакалаврату за спеціальністю «Фізична культура і спорт». «У нас навчається чимало студентів з різними нозологіями, які мають високі досягнення у спорті. Ми організовуємо для них увесь супровід навчального процесу, готуємо спеціальні програми підготовки, адже є певна специфіка роботи із такими категоріями студентів, у нас вона налагоджена. Ми дуже радіємо успіхам наших студентів і завжди раді їх підтримати», – зауважила вона.

Дефлімпійка своєю чергою подарувала усім присутнім сувеніри, які привезла з Дефлімпіади. Голова обласної ради також анонсував, що за підсумками виступів як вдячність від волинської громади у новому бюджетному році Анастасія Смідюк та її тренер Микола Білера отримають грошову винагороду у розмірі 50 тисяч гривень.