Туризм і рекреація – це те, що у практиці поширення досвіду на інші території, досліджували обранці волинської громади під час виїзного засідання дня депутата у Турійській територіальній громаді.

Найперше депутати відвідали урочище Криниця, відоме тим, де у серпні 1943 року воїни УПА героїчно здолали фашистських загарбників. На цьому місці минулоріч був реалізований проєкт «Коло калинове» – як зв’язок поколінь і символ незнищенності українського народу. Ідейним його натхненником був депутат облради Роман Микитюк.

«Калина- це символ України, який прогнозує вічне життя. Якщо ми не будемо шанувати наших сучасних українських Героїв, які сьогодні боронять нашу землю, не будемо вивчати героїчні сторінки нашої історії, у нас не буде майбутнього. І зв’язок поколінь, вочевидь, не припиняється – усі сто кущів калини, які були висаджені тут, прийнялися. Буде правильно поєднати живе і вічне: – живе – кущі калини, вічне- каміння, воно буде символізувати 12 апостолів, а також Триєдиного Бога. Тому ми доповнили це історичне місце, аби зберегти концепцію: вічне, святе, невмируще», – наголоси він.

Роман Микитюк також розповів про очищене життєдайне джерело, яке протікає неподалік, і яке невдовзі облаштують як рекреаційну зону з криницею, де всі охочі зможуть набрати цілющої води.

«Локація, стараннями нашого колеги – депутата обласної ради Романа Микитюка, з’явилася минулоріч. Але пройде 10 -15 років, і волиняни та гості нашої області будуть думати, що ця місцина була тут завжди. Наше завдання – підтримувати і розвивати цю ідею та надати цьому історично-важливому місцю статус загальнообласного рівня, аби надалі тут відзначались усі важливі державні свята, збирались люди, щоб пам’ять жила», – зауважив Григорій Недопад.

Роман Микитюк є також засновником відомого на Волині і далеко за її межами екопарку «Аміла», де надають повний спектр послуг з організації та проведення екскурсій та рекреації незайманою природою Турійщини.

«Плануємо відкрити музей пасічника у селі Літин під назвою «Літинська диканька» на місці 150-ти літнього польського парку. Тут будуть зведені стилізовані під давнину будиночки з можливістю проживання. У наших планах також відкриття ще трьох музеїв: етнографії, освіти та УПА. Будівлі на території громади ми вже підшукали, частина експонатів у нас також є, – поділився планами Роман Микитюк. – З початком повномасштабного вторгнення ми міркували чи відновлювати роботу. Місяців два працювали суто з переселенцями, поселяли їх та годували , однак пройшов час, і гості самі почали нам телефонувати з пропозиція відновити роботу. Екскурсії ми проводити безкоштовно, для наших людей це дуже потрібно, особливо для діток. Люди хочуть психологічного розвантаження, і таким чином ми даємо їм змогу подолати напругу на природі, у спілкуванні з тваринами, вивченні історії».

«Незважаючи на складні умови воєнного стану ви працюєте, робите все можливе, щоб привернути увагу волинян та гостей нашого регіону до минувшини, майбутнього і сьогодення. Враховуючи ваші амбітні плани, немає жодного сумніву, що туризм і рекреація в нашому регіоні розвиватимуться, а ці чудові та мальовничі місця вабитимуть все більшу кількість туристів», – резюмував очільник Волиньради Григорій Недопад.

В рамках дня депутата, обранці волинської громади відвідали два бюджетоутворюючі аграрні підприємства Ковельського району. Так, вони ознайомилися з роботою елеватора, де зберігаються різні види зернових. Як зазначив депутат обласної ради, керівник підприємства Іван Смітюх, у листопаді 2022 року розпочали будувати другу чергу елеватора і закінчили роботи за рекордних 6 місяців.

«Це було необхідно оскільки в зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україні існує проблема зберігання зерна. Загальна потужність елеватора – 50 тис. тон зерна, – розповів аграрій. – Крім того, ми також займаємося ягідництвом, садівництвом, розведенням риби і активно сплачуємо податки в державний і місцевий бюджети. Загальний фонд заробітної плати працівників усіх видів діяльності становить 75 млн. грн».

Інше аграрне підприємство, яке відвідали депутати обласної ради спеціалізується на молочному виробництві – тут утримується 1800 голів худоби. Працює ферма з 2016 року. З кожної корови упродовж року отримують понад 12 тисяч літрів молока. Минулоріч господарство реалізувало без малого 500 тонн м’яса, а також 160 нетелів, в тому числі і за кордон.

Щоб отримати такі результати для корів створили досі не бачені у селах умови. «До нас на Турійщину приїжджають переймати досвід європейці. І нам не соромно показати результати своєї праці та вчергове довести, що у маленькому селі, в невеличкій громаді українці можуть створити чудову ферму, вести бізнес і мати вражаючий ефект. Плануємо побудувати ще один корівник на 700 голів», – зазначив депутат обласної ради, голова фермерського господарства Володимир Яренчук.

Очільник депутатського корпусу Волиньради Григорій Недопад високо оцінив роботу фермерів та їхніх господарств. «Наші фермери – наша гордість. Ці люди зранку і до пізнього вечора працюють задля забезпечення волинян і всієї України молоком та м’ясом. Крім того, з початку повномасштабного вторгнення саме фермери першими надавали необхідну важку техніку військовим для створення оборонних рубежів, передавали сотні тон продуктів харчування для мешканців деокупованих і прифронтових міст і сіл, приймали тимчасово переміщених осіб та продовжували працювати. Вірю, що завдяки кожному з них перемога України стане ще ближчою», – наголосив Григорій Недопад.

Під час дня депутата обранці волинської громади ознайомились із процесом підготовки до нового навчального року та опалювального сезону в обласному комунальному закладі – Люблинецький ліцей.

Освітня установа розрахована на 400 учнів є також пансіонат. У новому навчальному році за парти тут сядуть понад 150 учнів, а майже 40 ліцеїстів здобуватимуть знання із цілодобовим перебуванням у закладі. Відтак, до підготовки установи до роботи в умовах викликів воєнного стану – особлива увага депутатів.

Найперше тимчасово виконуючий обов’язки директора ліцею Дмитро Матвіюк показав укриття. На облаштування цього приміщення з обласного бюджету минулоріч було виділено 170 тисяч гривень. Ще 120 тисяч гривень додатково спрямували на придбання нових потужних пральних машин. «Ми хочемо висловити особливу вдячність депутату обласної ради Віктору Козаку. За його фінансового сприяння ми залили тут бетонні доріжки, які з’єднали всі приміщення укриття. Воно сертифіковане і розраховане на понад три сотні дітей та для всього персоналу. У сховищі є змога продовжувати навчальний процес, є кімнати для ночівлі учнів, які проживають у закладі», – розповів він.

Серед невирішених питань, на яких акцентував увагу депутатів Дмитро Матвіюк, необхідність виділення коштів з обласного бюджету на утеплення закладу. Він розповів, що термореновація 70% будівлі була здійснена ще у 2018 році, на решту вже закуплено необхідні матеріали, втім роботи не завершені, а це загрожує підтопленням укриття.

Керівника ліцею запевнив обранців громади у повній готовності ліцею до початку опалювального сезону. Заклад має власні твердопаливну та газову котельні, з минулого року заощаджено 30 тонн торфобрикету, цьогоріч коштом обласної казни буде закуплено додатково ще 70 тонн та 320 кубів дров, що повністю покриє потребу у твердому паливі. Для безперебійної роботи котельні та інших комунікацій навчального закладу потрібен потужний генератор.

Вирішити питання пообіцяв голова обласної ради Григорій Недопад. «За сприяння наших партнерів, волонтерів та благодійників ми спробуємо забезпечити цю потребу у найкоротші терміни. Тут також бачу необхідність заміни шиферного даху навчального корпусу, вартість таких робіт сягне 12 млн гривень. Заклад також потребує майже 100 тисяч гривень щорічно на придбання 3-4 тонн солі для очистки питної води. Щодо цього будемо спільно з депутатами вести діалог з виконавчою владою», – зазначив голова Волиньради.

Наступною зупинкою депутатів та керівництва обласної ради став проблемний гуртожиток, що у місті залізничників. Будівля перебуває на балансі Ковельського центру професійно-технічної освіти, втім для потреб освітнього закладу не використовується. Тут проживають два десятки мешканців, які за договором оренди оселились тут ще 20-30 років тому.

За словами директора центру Сергія Антонюка, гуртожиток перебуває в аварійному стані, заборонений для експлуатації рішенням суду, є також ряд приписів ДСНС щодо відсутності у приміщенні пожежної сигналізації, блискавкозахисту тощо.

«Мешканці живуть, це живі люди і виселити їх ми не маємо ні морального, ні юридичного права, а залишити без елементарних умов проживання їх теж не можна. Із комунікацій у людей є лише електроенергія, у зимовий період вони користуються обігрівачами, об’єм споживання значний. Ситуацію треба вирішити спільно і у найкоротші терміни, адже з 1 січня 2024 року у людей закінчуються договори оренди, а продовжувати їх я не маю права», – звернувся він до присутніх на зустрічі мешканців та депутатів.

Голова Волиньради Григорій Недопад нагагав, що з цього приводу вже неодноразово відбувались робочі зустрічі спільно із адміністрацією начального закладу, депутатами, керівництвом міста Ковеля та РВА, аби знайти вихід із цієї патової ситуації. «Станом на сьогодні у нас зв’язані руки, бо поки що гуртожиток не є обласною комунальною власністю, процес передачі від держави триває з 2021 року, і ми неодноразово зверталися з проханням пришвидшити цей процес», – зауважив Григорій Недопад.

У результаті дискусії голова обласної ради та обранці громади порадили мешканцями створити ініціативну групу та спільно із адміністрацією закладу, представниками влади міста Ковеля та профільного управління ОВА їхати безпосередньо до столиці, аби достукатись до Міністерства освіти і науки України та пришвидшити процес передачі закладу з державної в обласну комунальну власність.

«За обласною радою діло не стане. Як тільки документи про передачу надійдуть в обласну раду, ми одним рішенням приймемо цей об’єкт в обласну комунальну власність, а іншим – передамо на Ковельську міську територіальну громаду, яка узаконить ваше перебування тут. Тоді у міста буде можливість провести капітальні видатки, відновити комунікації та заселити сюди також внутрішньо переміщених осіб. Але поки у них немає підстав проводити тут реконструкцію», – наголосив Григорій Недопад.